Шляхом кооперативного



Сторінка13/13
Дата конвертації14.04.2017
Розмір2.11 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

КОРПОРАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ

Розглянуто участь бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в кооперативній каталогізації, висвітлено проблеми та позитивні аспекти в діяльності книгозбірні зі створення електронного каталогу.



Ключові слова: корпоративний проект, каталогізація, електронний каталог, бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Модернізація вищої освіти на шляху до відкритого інформаційного суспільства, виконання місії книгозбірні вищого навчального закладу зумовлюють необхідність інтенсивних змін у роботі бібліотеки, розроблення і реалізацію ефективної стратегії реформування її діяльності на основі використання новітніх технологій. Результативність роботи бібліотеки залежить від ефективності інформаційного забезпечення, від того, наскільки повно та своєчасно задовольняються інформаційні потреби користувачів. Можливості однієї, окремо взятої книгозбірні не дозволяють повністю задовольнити інформаційні потреби. Цьому заважають як недоліки державного фінансування та вартість інформаційних ресурсів, так і недостатня кількість кваліфікованих спеціалістів.

Нині триває активне впровадження корпоративного напряму в діяльність бібліотек. Цю тему відображено в законодавчих та нормативних документах, у програмах, створених на державному та регіональному рівнях [1, с. 15]. Саме через упровадження корпоративних проектів у бібліотеках, які є інформаційними центрами, стає можливим ширший обмін інформацією, ефективнішою допомога користувачеві у її пошуку [3, с. 50]. Сучасний розвиток бібліотечно-інформаційних технологій пов`язаний із корпоративним співтовариством, створенням та удосконаленням консорціумів, корпорацій.

Метою створення корпоративних систем є підвищення ефективності, оперативності та якості інформаційного забезпечення соціальних, культурних, наукових і навчальних потреб користувачів, упровадження нових інформаційних послуг, а також раціональне використання трудових і матеріальних ресурсів завдяки діяльності учасників системи з формування об`єднаного інформаційного ресурсу загального користування. Будь-яка корпоративна бібліотечна система або мережа становить собою єдиний комплекс організаційних, технологічних, технічних та інформаційних засобів.

Корпоративна каталогізація є невід`ємною складовою корпоративних бібліотечних мереж. Це – добровільне об`єднання бібліотек з метою спільного одноразового наукового опрацювання документів та подальшого відображення їх в електронному каталозі [1, с. 16].

Формування електронних каталогів окремих бібліотек передбачає координацію діяльності цих книгозбірень для досягнення найбільшої ефективності процесу. У зв’язку з цим питання співпраці та координації зусиль бібліотек для реалізації корпоративних проектів набуває особливого значення.

Серед переваг корпоративної каталогізації:



  • скорочення фінансових витрат;

  • заощадження часу, енергетичних, технічних ресурсів;

  • створення умов для віддаленого пошуку документів;

  • уникнення дублювання розпису видань, можливість підвищення якості бібліографічних описів;

  • стандартний підхід до формування описів, файлів-рубрикаторів, авторитетних файлів, словників, тезаурусу та інших допоміжних файлів і баз даних;

  • постійне підвищення рівня кваліфікації спеціалістів-бібліографів шляхом запозичення нових методик, які пропонуються бібліотеками-учасницями корпорацій, освоєння нових програмних засобів, форматів представлення даних.

З ініціативою створення на власному сайті онлайнового центру кооперативної каталогізації для бібліотек України виступила Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського, до якої приєдналися більше десяти наукових бібліотек. Ідею приєднання до систем корпоративної каталогізації національного (ЦУКК – Центральний український корпоративний каталог) та регіонального (РКК – Регіональний корпоративний каталог) рівня нам запропонувала ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

Вивчивши питання корпоративної каталогізації та зваживши всі «за» і «проти» приєднання до проектів ЦУКК та РКК, колектив бібліотеки вирішив взяти в них участь. Необхідність пришвидшення процесу комп`ютеризації, відсутність достатнього оснащення сучасним телекомунікаційним обладнанням та засобами зв`язку змусили шукати грамотних та “сильних” в комп`ютерному забезпеченні партнерів. Враховуючи власний універсальний фонд та достатньо різноманітний перелік передплатних видань, книгозбірня одержала можливість стати членом кооперації, партнером обласних наукових книгозбірень та бібліотек ВНЗ деяких обласних центрів України.

З метою пришвидшення процесів бібліографічного опрацювання документів, уникнення їх дублювання та отримання переваг кооперативного використання інформаційних ресурсів бібліотека ВДПУ ім. М. Коцюбинського взяла участь у кооперативній діяльності з формування електронного каталогу. З січня 2005 р. зазначена бібліотека – учасниця колективного проекту зі створення корпоративного каталогу аналітичних описів статей з журналів України, працює у всеукраїнській та регіональній кооперативних системах (ЦУКК та РКК).

Участь у проектах корпоративної каталогізації розпочалася з вивчення правил заповнення кожного поля бібліографічного запису, порядку приймання та передачі даних, створення анотацій, рубрикатора. Було розроблено відповідне положення та укладено договори про співпрацю.

Основна вимога до учасників корпоративної системи – використання програмного продукту ІРБІС, української версії тезаурусу, єдиного комунікативного формату, повний аналітичний розпис всіх статей в журналах (“від корінця до корінця”) та створення анотацій (для ЦУКК). Бібліотеки дотримуються однакових визначених підходів до методики предметизації, єдиних стандартів створення бібліографічних записів.

Процес входження до корпорації дещо ускладнювався тим, що одночасно доводилося суміщати процес створення описів для ЦУКК, РКК та навчання основам комп`ютерної грамотності, засвоєння технологічних процесів програм з бібліотечного комплексу ІРБІС (зокрема АРМ “Каталогізатор”). Проблему становило й те, що бібліотека не мала прямого виходу в Інтернет.

Спочатку був представлений колективний список журналів для аналітичного розпису, вивчалися пробні розписи журналів, відбулося ознайомлення з розписами журналів учасників корпоративного каталогу.

Під час формування аналітичних описів бібліотеки-учасниці кооперації повинні дотримуватися таких вимог:



  • створювати аналітичні описи всіх статей журналу;

  • крім основних полів та розподілу описів за предметними рубриками обов’язково вказувати ненормовані ключові слова;

  • формувати коротку анотацію для кожної статті;

  • у разі опису статті-рецензії на книгу заповнювати відповідне поле “Рецензія”;

  • для персоналій, імена яких не вказано в заголовку статті, заповнювати окреме поле – “Персоналії”;

  • за наявності понад трьох джерел бібліографії обов’язково вказувати її.

Описи для РКК створюються за спрощеною схемою, без обов’язкового вказування ненормованих ключових слів та анотацій, оскільки мета РКК не формування окремого кооперативного каталогу, а кооперування діяльності бібліотек-учасниць. Створені записи вливаються в бази даних книгозбірень-учасниць. Для обміну даними використовується ISO-формат.

Через відсутність в бібліотеці ВДПУ ім. М. Коцюбинського електронних засобів зв`язку передача інформації здійснювалася спочатку через ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, у 2006 р. бібліотека користувалася Інтернетом в науково-інформаційному центрі університету. Регулярно отримувала електронною поштою повідомлення від координатора проекту про надходження описів нових номерів та зауваження відносно їх якості.

Слід відзначити, що з 80 назв журналів для розпису у корпоративній каталогізації бібліотека ВДПУ ім. М. Коцюбинського передплачує 49. У зв’язку з цим ми експортуємо у власну базу даних не всі описи. Проте статистика свідчить, що навіть за часткового використання можливостей кооперації робота над ЦУКК дає значний економічний ефект для бібліотек-учасниць.

Аналіз участі книгозбірні в ЦУКК та РКК показав такі позитивні результати:



  • зменшення навантаження бібліографів під час аналітико-синтетичного опрацювання видань;

  • пришвидшення процесу формування електронної БД “Аналітичні описи” для всіх учасників проекту;

  • бібліотеки-учасниці мають постійні можливості для обміну досвідом шляхом отримання оперативної інформації за допомогою електронної пошти та особистих контактів;

  • користувачі ЦУКК в мережі Інтернет мають змогу оперативно отримати інформацію про окремий номер видання, оскільки відразу після надходження на сайт Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського опис стає доступним всім користувачам.

Слід зазначити проблеми, які виникли в бібліотеці ВДПУ ім. М. Коцюбинського під час участі в ЦУКК:

  • серед учасниць корпорації лише три бібліотеки ВНЗ, немає жодної бібліотеки педагогічного напряму;

  • проблеми з розподілом аналітичних описів за предметними рубриками (спрощені розподіли для окремих тем, які важливі для ВНЗ, зокрема з теми “Педагогічні науки”).

  • виникає проблема з обліком описів, що створені бібліотекою та одержані з ЦУКК та РКК для формування статистичних звітів, як поточних, так і річних. У зв’язку з цим книгозбірнею розробляється спосіб систематизації видань ЦУКК та РКК.

Слід зауважити, що під час створення описів можливі як граматичні, так і стилістичні помилки, які доводиться виправляти кожній з учасниць ЦУКК. Зокрема, якість описів у різних учасників проекту ЦУКК різна.

Бібліотека розглядає можливість створення окремої інформаційної бази даних, яка буде складатися з аналітичних записів видань, відсутніх в бібліотеці педуніверситету, але передплачених іншими бібліотеками міста (учасниками кооперації), з повними текстами статей з періодичних видань.

Кожний учасник корпорації вносить свою частину даних до кооперативного каталогу і має право на отримання (перекачування) даних, створених іншими учасниками ЦУКК. Вхід та перекачування даних можливі тільки для авторизованих учасників, що гарантує використання даних за призначенням та згідно із внеском (власної частки роботи). Учасники висловлюють згоду на дотримання параметрів записів, запропонованих керівництвом ЦУКК.

Участь у коопераційній каталогізації уможливлює оперативне наукове опрацювання значного масиву інформації. Запровадження нових інформаційних технологій та розвиток кооперативної системи значно підвищили вимоги до бібліотечних кадрів, до їх професійної підготовки. Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського вже має достатній досвід з питань діяльності в корпоративній каталогізації та впровадженні комп`ютеризації в бібліотечні процеси.

На шляху створення кооперативних об’єднань існує багато перешкод, які спричиняють відносне відставання нашої країни в процесах взаємодії та запровадження інноваційних технологій. Кооперативна каталогізація дає можливість використати наявний досвід з цього питання, дозволяє об’єднувати на центр-сайтах значні бібліотечні ресурси, не створюючи великих регіональних та локальних мереж, зменшує затрати на впровадження корпоративних технологій. З огляду на ці факти можна сподіватися, що процес створення корпоративних електронних порталів та архівів документів йтиме динамічно. Проекти бібліотечних корпорацій створюють передумови для трансформації книгозбірень зі сховища книг та власника фондів на сервісні організації, які задовольняють інформаційні потреби користувачів із залученням різноманітних ресурсів.

Звичайно, існує нагальна потреба в залученні додаткових коштів, як державних, так і спонсорських (цільових грантів), для пришвидшення цих процесів і, особливо, для збільшення кількості технічних та програмних засобів. Для корпоративних об’єднань велике значення мають прямий доступ до Інтернету, наявність сучасних ПК, укомплектованих сканерами, що уможливить пришвидшення процесу формування повних текстів документів, які найбільш використовуються споживачами, колекцій документів за профілем ВНЗ та тематичних колекцій.

Існує багато можливостей виведення бібліотек на новий рівень розвитку. Однією з них є співдружність із міжнародними фондами та організаціями з метою реалізації спільних бібліотечно-інформаційних проектів та програм.

Досвід корпоративних об’єднань різних країн світу свідчить, що процес побудови корпоративної бібліотечної мережі за мету має поставити:



  • інтеграцію інформаційних ресурсів бібліотек та надання широкого і вільного доступу користувачам до фондів бібліотек-учасниць як до єдиного інформаційного ресурсу;

  • оформлення бібліографічних записів відповідно до національних і міжнародних стандартів для уніфікації роботи з ними;

  • створення центру корпоративної каталогізації, інших корпоративних сервісів і служб;

  • ретроспективну конверсію каталогів бібліотек;

  • виконання віддаленого замовлення та отримання документів через систему МБА, включно з електронною доставкою документів (ЕДД);

  • упровадження системи організаційної, технічної й технологічної взаємодії бібліотек-учасниць у режимі реального часу.

Ці принципи бере до уваги і корпоративне об’єднання, учасницею якого є наша бібліотека.

Для забезпечення ефективної діяльності в наданні інформації підтримуються зв’язки між науковими бібліотеками України. На корпоративних засадах співробітництва з освітянськими бібліотеками та ДНПБ ім. В. О. Сухомлинського розпочато формування інформаційного ресурсу психолого-педагогічної тематики до всеукраїнської БД «Україніка наукова», проводиться реферування публікацій періодичних видань університету, затверджених ВАК. Бібліотека приєдналася до корпоративного каталогу освітянських книгозбірень, здійснює обмін БЗ статей з періодичних видань і наукових збірників університету між освітянськими бібліотеками.

Бібліотека ВДПУ ім. М. М. Коцюбинського активно співпрацює з ДНПБ ім. В. О. Сухомлинського над формуванням всеукраїнського інформаційного ресурсу з психолого-педагогічних питань та освіти, створенням інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу (ІГІР) у традиційній та електронній формі. Планується удосконалення обміну бібліографічних записів книг, статей з періодичних видань і наукових збірників, виданих науковцями університету. З цією метою на корпоративних засадах здійснюється обмін електронними бібліографічними записами, що позитивно впливає на підвищення якості електронного каталогу університетської бібліотеки.

Бібліотека педуніверситету має 52 комп’ютерів, у т. ч. 14 автоматизованих робочих місць для працівників книгозбірні. З 2009 р. у книгозбірні розпочала функціонувати зала електронної інформації на 40 АРМ з підключенням до світової мережі. Це значно покращило роботу з кооперативної каталогізації, дало змогу налагодити прямий зв'язок з партнерами та координаторами проекту.

Книгозбірня активно працює над створенням власних електронних ресурсів, електронного каталогу. Наразі БД бібліографічних записів ЕК становить понад 160 тис. записів, у т. ч. доступних для користувачів – понад 137 тис. записів.

Значна увага приділяється веденню веб-сайту бібліотеки, проводиться його регулярне інформаційне наповнення та оновлення. У мережі Інтернет сайт книгозбірні є складовою сайту ВДПУ ім. М. Коцюбинського і відкритий для доступу в локальній мережі бібліотеки і мережі науково-інформаційного центру університету.

Упровадження та використання корпоративних технологій в бібліотечні процеси дозволило бібліотеці вийти на новий рівень обслуговування користувачів, вирішити завдання обміну інформацією та наповнення власних електронних ресурсів.

В Україні існують різноманітні системи кооперативної каталогізації як на державному, так і на регіональному рівні. Як і в будь-якій діяльності, в процесі створення кооперативних каталогів є позитивні моменти та виникають проблеми, які потрібно вирішувати. І, звичайно, вирішують їх насамперед, кваліфіковані спеціалісти, які мають бібліотечно-бібліографічні знання та досконало володіють комп’ютерною технікою.

Діяльність зі створення кооперативної каталогізації розвивається динамічно, розширюється коло учасників, упроваджуються нові послуги для користувачів. Однією з перспектив в цьому напрямі є доставка окремих статей у вигляді повних текстів. Проблему створення зведеного Українського корпоративного електронного каталогу наразі не вирішено.

Однією з головних перешкод на шляху широкомасштабного створення корпоративних електронних каталогів в Україні є невідповідність програмних бібліотечних платформ форматам представлення даних, застосування різних класифікаційних таблиць, заповнення різної кількості полів бібліографічного опису, відсутність єдиного тезаурусу, недостатнє матеріально-технічне забезпечення бібліотек. Значну проблему для бібліотеки становить відсутність предметних рубрик, питання уніфікації предметизації для аналітичного опрацювання журнальних статей, необхідність самостійно формувати предметні рубрики для створення бібліографічних записів в електронному каталозі.

Для вирішення цих проблем потрібен час, відповідне фінансування, кваліфіковані спеціалісти та добра воля учасників корпоративних проектів.

Література


  1. Вилегжаніна, Т. До питання створення центру корпоративної каталогізації: підходи і перспективи / Т. Вилегжаніна, Є. Одинець // Бібліотечна планета – 2005. – № 1. – С. 15–18.

  2. Петрина, Н. Інтеграція і партнерство університетських бібліотек як перспектива подальшого розвитку інформаційного сервісу / Н. Петрина // Покликання університету : зб. наук. пр. / відп. ред. О. Гомілко. – К. : РІА “ЯНКО”; “ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 143–148.

  3. СаломатоваО. И. Влияние корпоративных проектов на инновационную деятельность библиографов / О. И. Саломатова // Научные и технические библиотеки. – 2005. – № 12. – С. 47–54.


Є. А. Валуєва,

учений секретар

Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
РОЛЬ І МІСЦЕ РЕФЕРАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ У ПІДВИЩЕННІ ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВОЇ КУЛЬТУРИ ДОСЛІДНИКА
Окреслено значення рефератів для підвищення інформаційно-комунікативної культури дослідника, функції рефератів та особливості їх використання, визначено основні групи споживачів реферативної інформації.

Ключові слова: інформаційна культура, реферат, функція реферату, споживачі реферативної інформації.
Під інформаційною культурою розуміють такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє людині не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам [1].

Категоріями інформаційної культури особистості можна вважати її вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, підтримувати індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерну грамотність.

Інформаційна культура та розумова праця в будь-якій формі завжди пов'язані з пошуком інформації. На сучасному етапі ускладнюється система пошуку, поступово перетворюючись на спеціальну галузь знань. Знання та навички в цій сфері стають все більш обов'язковими для будь-якого споживача інформації [2].

Основними видами видань та заходів, що допомагають читачеві у пошуку та орієнтації в інформаційному середовищі, можуть бути такі: реферативні журнали, бюлетені сигнальної інформації, експрес-інформація, аналітичні огляди, реферативні огляди, каталоги і картотеки, бібліографічні покажчики, бюлетень нових надходжень, виставки нових надходжень, бібліографічні огляди, семінари, тематичні підбірки, друковані бібліографічні картки, анотовані друковані бібліографічні картки, реферати, фактографічна інформація на картках, копії змісту поточних (іноземних) журналів, що дозволяють скласти уявлення про зміст номера [3].

Реферування – процес аналізу первинного документа й складання реферату. Це інтелектуальний творчий процес, що потребує осмислення, аналітико-синтетичного опрацювання інформації та створення нового документа – реферату, котрий має специфічну мовностилістичну форму.

Ознайомлення з рефератами дає змогу оперативно одержати стислу інформацію про зміст первинних документів і завдяки цьому максимально правильно вирішити питання про необхідність їх використання. Інколи таке ознайомлення навіть замінює вивчення першоджерела, що особливо важливо, коли воно з якихось причин недоступне. Реферати часто розглядають як моделі первинних документів, оскільки вони не тільки передають зміст, а й зберігають читацьку спрямованість документа, що реферується.

Під час використання рефератів реалізується ціла низка різноманітних функцій. Основними функціями реферату вважаються такі: інформаційна, індикативна, пошукова, адресна, довідкова, науково-комунікативна, сигнальна, прогностична і функція індексування [2]. Реферат можна розглядати як пошукову систему. Користуючись рефератами, споживач здійснює безпосередній пошук інформації за ними, причому інформації фактографічної. У цьому виявляється пошукова функція реферату, а також функція довідкова, оскільки інформація, отримувана з реферату, багато в чому є довідковою. Для виконання пошукової функції реферат повинен характеризувати реферовані джерела не тільки змістовно, а й описово. Це ще одна властивість реферату, яку прийнято називати індикативністю. Загалом реферат, виконуючи індикативну функцію, вказує на існування, наявність відповідного документа (наприклад, депонованого рукопису); разом з тим реферат описово характеризує окремі елементи змісту і передає бібліографічні ознаки. Реферативний журнал загалом і, відповідно, реферати, що входять до нього, виконують сигнальні функції, повідомляючи про вихід друком і наявність первинного джерела інформації. Сигнальна функція рефератів виявляється, коли з їхньою допомогою здійснюється оперативне інформування про плани випуску літератури, про наявність неопублікованих, в тому числі депонованих, робіт. Для науково-інформаційної діяльності важливо, щоб реферати доводилися до споживача перед друком первинних документів. У певних закладах (університетах, науково-дослідних установах) реферати можуть бути використані для сигнального оповіщення про нові надходження літератури до фонду бібліотеки.

Діапазон використання рефератів дуже широкий. Так, реферати описів винаходів не тільки сповіщають про нові технічні рішення, доносять до споживача суть цих рішень, допомагають у пошуку патентної документації, – зібрані воєдино, вони можуть бути використані при попередній експертизі заявок на винаходи.

Реферат придатний для вирішення ще одного важливого завдання – він може бути використаний для індексування змісту тексту первинного документа, що істотно скорочує витрати часу і праці порівняно з витратами на виконання цієї роботи безпосередньо з першоджерела. У зв'язку з цим реферування та індексування слід розглядати як двоєдиний процес розкриття змісту первинного документа. Оскільки реферування передує індексуванню, важливо, щоб у рефераті знайшли відображення ті ключові слова, які складають ядро тексту первинного документа.

Особливості, які позначаються на читацькій спрямованості реферату [4]:

1) реферат є повідомленням вторинного характеру, його тема і зміст обумовлені темою і змістом реферованих джерел інформації. Отже, якщо виключити ті випадки, коли джерело інформації піддається реферуванню частинами, вибірково, то, загалом, з точки зору теми і змісту, реферат повинен адресуватися тій же читацькій аудиторії, що і первинний документ. Зберігається в рефераті й рівень доступності матеріалу, властивий первинному документу. Природно, що, наприклад, у теоретичній статті, в описі винаходу, у методичному посібнику, присвяченим одній і тій же темі, питання будуть розглянуті по-різному і з різним ступенем зрозумілості. Орієнтовані на читачів відповідних категорій, ці джерела інформації зберігають свої читацькі адреси і в рефератах. Тому реферат можна розглядати як сполучну ланку між читачем і первинним документом;

2) реферат використовується, як правило, незалежно від первинного документа і завжди передує його читанню. І необов'язково, щоб після прочитання реферату виникла чи підтвердилася необхідність звернення до первинного документа. В одних випадках з реферату стає зрозуміло, що первинний документ просто не заслуговує на читання, в інших – реферат несе в собі достатньо інформації, щоб обмежитися його читанням. Отже, в цьому сенсі читацька адреса реферату ширше читацької адреси первинного документа;

3) третя особливість випливає з цільового призначення реферату. Під час користування рефератом читач має іншу спрямованість читання, інший настрій, іншу мету, ніж під час читання первинного документа. У загальному випадку завдання полягає насамперед у тому, щоб за рефератом оцінити первинний документ і визначити своє ставлення до нього.

За функціональними властивостями реферату його споживачів можна розділити на дві групи. Одна становить собою інформаційні органи, до іншої належать індивідуальні споживачі, яких у традиційному розумінні прийнято називати читачами. Споживачі першої групи – це колективні споживачі, такі, як галузеві інформаційні центри, бібліотеки різних категорій, інформаційні органи науково-дослідних інститутів, підприємств і т. ін. Вони не є читачами, які особисто потребують інформації. Їхні цілі щодо використання рефератів обумовлені насамперед загальними виробничими та науковими завданнями відповідних галузей, відомств, підприємств, установ. Вони використовують реферати для комплектування довідково-інформаційних карток, каталогів, пошукових масивів; для створення реферативних досьє; для розвідки інформації та документів тощо. До колективних споживачів можна віднести також книготорговельні організації, яким на підставі читання рефератів доводиться вирішувати питання про читацьку адресу видань. Отже, використання рефератів споживачами першої групи зводиться до інформаційного обслуговування споживачів другої групи. При цьому одне із завдань працівників інформаційних служб полягає в тому, щоб звільнити індивідуальних споживачів від інформаційного пошуку, від необхідності вести первинне опрацювання джерел інформації. Вирішується це завдання багато в чому завдяки використанню рефератів.

Коло індивідуальних споживачів інформації дуже широке. Однак, незважаючи на це, їх можна розділити на ряд категорій, виходячи з ознаки спільності інформаційних потреб. Значну групу індивідуальних споживачів інформації становлять учені та фахівці, які ведуть наукові дослідження. У самостійну групу виокремлюють інженерів-розробників нової техніки, конструкторів. До особливої групи споживачів інформації належать керівники установ, які виконують науково-дослідну роботу, керівники підприємств та інші.

Для того, щоб цілеспрямовано і точно адресувати реферат, слід зважати на інформаційні запити, зумовлені конкретними цілями дії споживача. При цьому залежно від споживача інформації, від характеру розв'язуваних ним завдань, від того, для якої функціональної мети складається реферат: для передачі відомостей, для зазначення джерела інформації, для довідки і т.д., – у ньому можуть бути виділені відповідні дані з первинного документа. Так, якщо реферат складається, щоб підкріпити певну точку зору або видати вихідну інформацію, наприклад, для розрахунків, то в ньому можна обмежитися довідковими даними. Інформаційні запити легше виявити і, отже, задовольнити, якщо інформаційна служба і споживач перебувають в безпосередній близькості і тісному спілкуванні.



Література

1. Гречихин, А. А. Библиографическая эвристика: история, теория и методика информационного поиска : конспект лекций / А. А. Гречихин. – М. : Моск. полигр. ин-т, 1984. – 48 с.

2. Лутовинова, В. І. Реферування як процес мікроаналітичного згортання інформації : практичний посібник / В. І. Лутовинова ; Акад. пед. наук України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. – К. : Четверта хвиля, 2007. – 72 с. – (На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек).

3. Рыбина, Л. И. Информационная культура – приоритетное направление библиотечной деятельности / Л. И. Рыбина // Библиография. – 2006. – №4. – С. 17–22.



4. Теория и практика референтской деятельности : учебное пособие / под ред. проф. О. Я. Гойхмана. – М. : ИНФРА-М, 1999.

Розділ ІІ.

Рекомендації

Всеукраїнського науково-практичного семінару «Формування єдиного галузевого інформаційного ресурсу шляхом кооперативного аналітико-синтетичного опрацювання документів

галузевої тематики»



  • спрямувати провідні бібліотеки освітянської мережі МОН України та НАПН України на кооперативне формування єдиного галузевого інформаційного ресурсу;

  • активізувати кооперативну діяльність освітянських бібліотек у підготовці й використанні бібліографічної, реферативної та аналітичної продукції;

  • продовжити співпрацю ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з бібліотеками мережі щодо обміну аналітичними бібліографічними записами для створення галузевої бази даних «Періодика»;

  • продовжити співпрацю та розробити стратегічні завдання щодо охоплення реферуванням всіх періодичних і продовжуваних видань галузевої тематики провідними бібліотеками освітянської мережі НАПН України та МОН України;

  • активніше залучати ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, провідні бібліотеки освітянської мережі МОН України і НАПН України до надання реферативної інформації про наукові публікації із періодичних і продовжуваних видань освітянських установ у загальнодержавну електронну базу даних «Україніка наукова» і галузеву реферативну базу даних ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського;

  • активізувати участь бібліотек мережі у корпоративному інформаційно-бібліографічному проекті «Видатні педагоги України та світу»;

  • продовжувати створення на базі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського електронні та традиційні депозитарії вторинних документів з питань педагогіки та психології, підготовлених бібліотеками освітянської мережі МОН України та НАПН України;

  • удосконалити роботу зі створення аналітичних матеріалів фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського шляхом налагодження зворотнього зв’язку з науковцями і практиками освітянської галузі України;

  • створити дієву систему інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України для її подальшого використання у мережі галузевих бібліотек;

  • охопити всі періодичні та продовжуванні видання, засновниками яких є педагогічні та інженерно-педагогічні ВНЗ ІІІ-ІV р. а. України, установи НАПН України та МОН України реферуванням шляхом кооперативної співпраці;

  • налагодження кооперативної діяльності освітянських бібліотек у підготовці й використанні бібліографічної продукції та створення на базі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського депозитарію вторинних документів психолого-педагогічної тематики на традиційних та електронних носіях, підготовлених бібліотеками мережі МОН України та АПН України;

  • оптимізувати участь провідних освітянських бібліотек у підготовці «Зведеного плану науково-інформаційної й видавничої діяльності освітянських бібліотек та основних заходів бібліотек, спрямованих на підвищення професійної майстерності бібліотечних працівників освітянської галузі України» та удосконалення змісту та якості їхньої науково-бібліографічної продукції;

  • налагодити обмін між бібліотеками освітянської мережі видавничою продукцією, надання доступу до підготовлених документів (в електронній формі) на Web-сайтах та Web-порталах бібліотек, поповнення обов’язковими примірником фонду ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського;

  • організовувати семінари-практикуми, тренінги, круглі столи з питань корпоративних проектів;

  • створити безкоштовні конвертори для взаємодії різних АБІС;

  • уніфікувати предметні рубрики на корпоративних засадах.


СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АРБІКОН – Асоціація регіональних бібліотечних консорціумів

АРМ «Каталогізатор» – автоматизоване робоче місце «Каталогізатор»

АСІБТ – Асоціації сучасних інформаційних бібліотечних технологій

АСОД – аналітико-синтетичне опрацювання документів

БД – база даних

ВАК – Вища атестаційна комісія

ВГІР – всеукраїнський галузевий (освітній) інформаційний ресурс

ВДПУ ім. М. Коцюбинського – Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського

ВІНІТІ – Всеросійський інститут наукової і технічної інформації

ВНЗ – вищий навчальний заклад

ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені К. А. Тімірязєва

ВРІ – вибіркове розповсюдження інформації

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського – Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського

ЕДД – електронна доставка документів

ЕЗ – електронний запис

ЕК – електронний каталог

ЄГІР – єдиний галузевий інформаційний ресурс

ІГІР – інтегрований галузевий інформаційний ресурс

ІКВ – інформаційно-комунікаційна взаємодія

ІНІСН – Інститут наукової інформації із суспільних наук

ІППО – Інститут післядипломної педагогічної освіти

ІПРІ – Інститут проблем реєстрації інформації

ІПРІ НАН України – Інститут проблем реєстрації інформації Національної академії наук України

КБ – кабінет бібліотекознавства

Кіровоградська ОНУБ ім. Д. І. Чижевського – Кіровоградська обласна наукова універсальна бібліотека імені Д. І. Чижевського

КНУКіМ – Київський національний університет культури і мистецтв

Львівська ОНПБ – Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

МАРС – міжрегіональний аналітичний розпис статей

МБА – міжбібліотечний абонемент

Миколаївська НПБ – Миколаївська науково-педагогічна бібліотека

ММБА – міжнародний міжбібліотечний абонемент

МОНМС України – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НАН України – Національна академія наук України

НАПН України – Національна академія педагогічних наук України

НБУВ – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

НДІ НАН України – Науково-дослідний інститут Національної академії наук України

НДР – науково-дослідна робота

ННМБУ – Національна наукова медична бібліотека України

НТІ – науково-технічний інститут

ООН – Організація Об’єднаних Націй

Південноукраїнський (Херсонський) РІПОПК – Південноукраїнський (Херсонський) регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

ПТНЗ – професійно-технічні навчальні заклади

р. а. – рівень акредитації

РБД реферативна база даних

РКК – регіональний корпоративний каталог

УБА – Українська бібліотечна асоціація

УДК – універсальна десяткова класифікація

УРЖ – український реферативний журнал

ЦУКК – центральний український корпоративний каталог



Чернівецький ОІППО – Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ЮНЕСКО – Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури


ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ


Артемов Юрій Іванович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Білоус Валентина Степанівна, директор бібліотеки Вінницького ДПУ імені Михайла Коцюбинського

Букшина Тамара Федотівна, науковий співробітник відділу науково-реферативної інформації Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Валуєва Євгенія Анатоліївна, вчений секретар Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Зайченко Надія Яківна, завідувач аналітико-прогностичного відділу Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського

Зозуля Світлана Миколаївна, завідувач науково-редакційного відділу Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Зоріна Наталія Євгеніївна, науковий співробітник відділу наукового опрацювання і каталогізації документів Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Коваленко Інга Йосипівна, завідувач відділу науково-реферативної інформації Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Рогова Павла Іванівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Рубан Алла Іванівна, старший науковий співробітник відділу наукового і прикладного бібліотекознавства Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Самчук Лариса Іванівна, завідувач відділу наукової інформаційно-бібліографічної діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Хемчян Ірина Іванівна, завідувач відділу наукового і прикладного бібліотекознавства Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Яценко Олег Миколайович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, науковий керівник НДР ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського «Науково-методичні та організаційні засади інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України. Стан та перспективи»



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Схожі:

Шляхом кооперативного iconВчителі та шлях
Книга Чарльза Ледбітера «Вчителі та Шлях» висвітлює питання: що таке духовний шлях, які несподіванки очікують того, хто вирішив йти...
Шляхом кооперативного iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Шляхом кооперативного iconРозвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи
Н. Олійник. Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи / Олійник...
Шляхом кооперативного iconФормування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики Гулька Оксана Павлівна
Формування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики
Шляхом кооперативного iconВикладання теми «Кров І лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання. Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина», однією з тем якого є «Кров І лімфа»
Викладання теми «Кров І лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання
Шляхом кооперативного iconОпис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»
Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови І літератури шляхом використання елементів інноваційних...
Шляхом кооперативного iconСеча (urina) — біологічна рідина, у складі якої з організму виводяться кінцеві продукти обміну речовин. Сеча утворюється шляхом фільтрації плазми крові в ниркових клубочках та зворотного всмоктування в канальцях більшості розчинених у ній речовин і
Сеча утворюється шляхом фільтрації плазми крові в ниркових клубочках та зворотного всмоктування в канальцях більшості розчинених...
Шляхом кооперативного iconПідвищення якості навчально-виховного процесу шляхом впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій

Шляхом кооперативного iconВолодимир Миколайович Сосюра. Знайомство з поетом
Мета: ознайомити учнів із життєвим І творчім шляхом В. М. Сосюри, зацікавити ними
Шляхом кооперативного iconДорогі учні!
Презентація "Всесвіт Волта Вітмена" познайомить вас з життєвим та творчим шляхом видатного американського поета


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка