Шляхом кооперативного



Сторінка2/13
Дата конвертації14.04.2017
Розмір2.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Література

  1. Давыдова, И. А. Библиотечно-информационное производство: науч.-метод. пособие. – М.: Либерия-Бибинформ, 2008. – 168 с.

  2. Мар’їна, О. Ю. Інформаційно-комунікаційна взаємодія як фактор розвитку регіональних бібліотечних систем. Автореф. канд. дис. … кандидата наук із соціальних комунікацій. – Х., 2011. – 20 с.

  3. Яценко, О. М. Концептуальна модель системи інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України / О. М. Яценко; НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. – К., 2010 – 24 арк. – Рукопис.


О. М. Яценко,

к. і. н., с. н. с. Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕДАГОГІКИ, ОСВІТИ ТА ПРАКТИКИ УКРАЇНИ
У статті представлено структуру системи інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України. Загальні положення системи сформовано, ґрунтуючись на основних напрямах діяльності ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Відображено можливість реалізації запропонованих рішень. Наголошено, що впровадження і розвиток системи можливий за умови взаємодії ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з освітянськими бібліотеками у створенні сучасної інформаційної інфраструктури в інтересах вирішення комплексу поточних та перспективних завдань розвитку освітньої галузі, а також БД бібліографічної та реферативної інформації; загально-технічних вимог впровадження новітніх технологій в бібліотечно-бібліографічні процеси.

Ключові слова: інформаційно-аналітична діяльність, електронні науково-інформаційні ресурси, освітянська галузь України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, оглядово-аналітична інформація, процеси корпоративної технології опрацювання галузевої інформації.
Інформаційно-аналітична діяльність, підготовка різного роду інформаційних видань та формування електронних науково-інформаційних ресурсів останнім часом набувають особливої актуальності в усіх сферах наукової і практичної діяльності та займають помітне місце у наукових розробках багатьох країн світу.

На сьогодні склалася ситуація, коли жодна з установ й організацій в країні системно не займається інформаційно-аналітичним забезпеченням освітянської галузі. Основним засобом виконання цього завдання є підготовка оглядово-аналітичної інформації, що дозволяє систематизовано та узагальнено оцінити стан галузі (досягнутий рівень, тенденції та перспективи розвитку, організаційно-економічну ситуацію тощо). У результаті органи державної влади, науковці і практики отримують несвоєчасну, часткову, розпорошену інформацію з актуальних проблем галузі, що обумовлено недостатністю ресурсів для її одержання, обмеженням часу і збільшенням обсягів інформації, що опрацьовується.

Система інформаційно-аналітичного забезпечення освітянської галузі України має створити умови для подолання негативного впливу вищезазначених факторів і забезпечити органи державної влади, наукові установи та практиків галузі якісними оглядово-аналітичними документами, що підготовлені на основі впровадження сучасних інформаційних технологій в бібліотечно-бібліографічні процеси й операції, нових підходів щодо підготовки і представлення інформації, формування та використання в бібліотечних установах галузі сучасних електронних інформаційно-аналітичних ресурсів.

Фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (далі – ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) у рамках науково-дослідної теми „Науково-інформаційне забезпечення освітянської галузі України” (2003–2007 рр.) розроблено систему науково-інформаційного забезпечення освітянської галузі України, яка складається з бібліографічної, реферативної та оглядово-аналітичної інформації (див. рис. 1).

Проблема підготовки та укладання оглядово-аналітичної інформації є найбільш складною й була найменш дослідженою у ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Тому основною метою наступної науково-дослідної роботи "Науково-методичні та організаційні засади інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України" (2008–2011 рр.) визначено подальший розвиток науково-інформаційного забезпечення потреб освітянської галузі держави та здійснення чергового етапу − розробки теоретичних, науково-методичних та організаційних засад інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики в Україні.

Рис. 1. Система науково-інформаційного забезпечення освітянської галузі України

У комплексі бібліографічні, реферативні й оглядові видання являють собою багатофункціональну науково-інформаційну систему. Кожне видання у цій системі має свою особливість. Скажімо, сигнальна та реєстраційна функція, що є головними для бібліографічних покажчиків, втрачають вирішальне значення для реферативних і, особливо, оглядових видань. Інформативна, інформаційно-кумулятивна, науково-комунікативна властивості при переході від використання бібліографічних видань до

реферативних і оглядових стають дедалі домінуючими, їхня ефективність підвищується. При дослідженні змін функцій від бібліографічних до реферативних видань, а від них − до оглядових, спостерігається звуження обсягу інформації (кількості джерел) за умов одночасної її якісної концентрації (див. рис. 2).

За характером інформації оглядові видання найповніше відображають зміст первинних документів, відрізняються найвищою складністю і науковою


Рис. 2. Концентрація інформації та її ущільнення

залежно від виду інформаційних видань
глибиною їх переробки – це не тільки узагальнююча характеристика вихідних джерел, а й наявність висновків та рекомендацій для розв'язання проблеми. При підготовці огляду опрацьовується не один документ, а узагальнюється інформація, отримана з декількох джерел. Такими джерелами можуть бути монографії, статті, доповіді тощо.

Огляд несе у собі найбільш вагомі переваги інших способів − бібліографічного і реферативного, підсилюючи їх новими якостями і підіймаючи до рівня оригінального літературного твору. Це породжує труднощі його наукового визначення, типології, складання і видання.

Причина недостатньо чіткого наукового тлумачення полягає у поширеній буденній уяві про поняття «огляд». Сучасна людина повсякденно чує різноманітні словосполучення зі словом «огляд»: огляд останніх новин, огляд поточного законодавства, маркетинговий огляд світових ринків, огляди програмного забезпечення; огляд подій юридичного життя, огляди ринку, політичний огляд тощо.

Поняття «огляд» ми розглядаємо як інформаційний документ з поширенням у науці відсіканням оглядів, які функціонують в інших областях знань, таких, як художня література, журналістика, мистецтво, спорт та ін.

Підготовлення оглядових документів передбачає використання методики та результатів роботи таких видів інформаційної діяльності, як бібліографічна та науково-інформаційна і є їх логічним продовженням. Підготовка оглядової інформації базується на основних процесах обробки документних джерел. Головними серед них є:


  • виявлення, збирання і систематизація відомостей та кількісних даних, які характеризують різні аспекти стану розглянутого об'єкта;

  • оцінювання новизни, достовірності та взаємозалежності відібраних даних, їх доповнення та уточнення змісту;

  • логічне перероблення отриманих даних і фактів з метою одержання нової інформації щодо стану об’єкта, тобто знання про досягнутий об’єктом рівень, організаційно-економічну ситуацію і тенденції розвитку.

За результатами переробки першоджерел готуються оглядово-аналітичні документи: різного роду огляди, щорічні доповіді про найважливіші досягнення у певній галузі, аналітичні довідки, аналітичні записки, інформаційні повідомлення, дайджести, досьє тощо.

До змісту оглядово-аналітичних документів висувають наступні вимоги: актуальність, достовірність, об'єктивність, фактографічність, наявність висновків та їх обґрунтованість, стислість.

На рис. 3 зображено структурно-логічну схему системи інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України, що поєднує процеси й операції з обробки бібліографічної, реферативної інформації; утворення та ведення відповідних комп’ютерних баз даних (далі − БД); моніторингу преси та інтернет-ресурсів з проблем педагогіки, освіти і психології та підготовки на основі зібраної інформації оглядово-аналітичних документів для задоволення інформаційних потреб керівництва галузі (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України (далі – НАПН України)), науково-дослідних установ НАПН України, вищих навчальних закладів України, користувачів мережі освітянських бібліотек України:


  • періодичними матеріалами (щотижневі, щомісячні, квартальні, щорічні): бібліографічні, реферативні, аналітичні огляди, дайджести та ін.;

  • р
    азовими
    документами: аналітичні записки, аналітичні довідки, огляд стану питання, інформаційні повідомлення, досьє тощо.

Під системою інформаційно-аналітичного забезпечення освітянської галузі маємо на увазі створення інформаційної інфраструктури ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та бібліотек мережі, яка повинна забезпечити розвиток та широкомасштабне застосування інформаційних технологій до методів та засобів пошуку, збору, обробки, збереження інформації з питань педагогіки, психології та освіти для систематизації наявних знань і формування на їх основі нових інформаційних матеріалів (оглядових, аналітичних документів) з актуальних психолого-педагогічних проблем, використання їх у процесі управління поточним станом, удосконаленням і розвитком галузі.

Система інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України повинна формуватися, як складова частина науково-інформаційного забезпечення галузі і розрахована на раціональне використання інформаційного, науково-технічного потенціалу; матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної інформаційної інфраструктури в інтересах вирішення комплексу поточних та перспективних завдань розвитку освітньої галузі.

В основі системи інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України лежить налагодження ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та бібліотек мережі процесів корпоративної технології опрацювання галузевої інформації, що включає корпоративну каталогізацію − корпоративне укладання аналітичних бібліографічних описів галузевих періодичних й продовжуваних видань (наповнення аналітичної бібліографічної БД „Періодика”), корпоративне реферування галузевих періодичних і продовжуваних видань (наповнення галузевої реферативної БД та моніторинг періодичної преси і електронних Інтернет-ресурсів з проблем педагогіки, освіти та психології.

Координація діяльності бібліотек із формування документних ресурсів на галузевому рівні здійснює ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, котра бере на себе функцію центру збору загальнодоступної електронної бібліографічної та реферативної інформації, її упорядкування, формування зібрань електронних документів, запис на комп'ютерні носії для постійного зберігання, а також при можливості тиражування та поширення цих зібрань.

Основні завдання корпоративної галузевої бібліотечної мережі:


  • підвищення ефективності інформаційного обслуговування за рахунок збільшення повноти інформації та скорочення терміну обслуговування;

  • створення довідково-інформаційного фонду та організація інформаційного обслуговування, виключення дублетності при закупівлі і опрацюванні інформації;

  • найбільш раціональне використання галузевих ресурсів.

Одним із головних завдань визначено необхідність розвитку бібліографічних, реферативних БД, які з часом могли б перетворитися у банк знань загальнонаціонального значення. Така постановка питання передбачає:

1) досягнення раціонального введення та збереження в електронному вигляді бібліографічної та реферативної інформації з питань педагогіки, психології та освіти;

2) забезпечення можливості проведення системних досліджень на базі зібраної в електронній формі інформації;

3) укладання, публікація та поширення на різних носіях (паперових, електронних) оглядово-аналітичних матеріалів з питань педагогіки, психології та освіти за результатами досліджень.



Загальним завданням побудови системи є забезпечення умов для прийняття обґрунтованих, узгоджених та ефективних рішень науковцями та керівництвом галузі. Це досягається через низку завдань, головними з яких є:

  • формування ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та бібліотеками мережі корпоративної розподіленої технології опрацювання документів (аналітичний бібліографічний опис статей галузевої періодики, підготовка рефератів статей із фахових галузевих видань);

  • забезпечення відповідності утвореної інформації чинним стандартам з інформаційної діяльності;

  • налагодження, систематичне наповнення та підтримка галузевих комп’ютерних БД бібліографічної та реферативної інформації;

  • збільшення кількості джерел та обсягів опрацьованої інформації;

  • впровадження моніторингу вітчизняних періодичних та продовжуваних видань та електронних засобів масової інформації з актуальних проблем галузі;

  • забезпечення якісного систематизування та збереження інформації у БД, її ефективного пошуку та утворення на основі наявних даних різних видів оглядово-аналітичних документів;

  • підвищення достовірності та оперативності інформації, публікування та поширення її у друкованій та електронній формі.

Виходячи з головних завдань, до напрямів системи інформаційно-аналітичного за­безпечення освітянської галузі України належать:

  1. введення електронного документообігу. Поступово документообіг повинен переноситися з паперового на електронні носії, що є необхідною умовою впровадження засобів інформаційно-комунікативних технологій в бібліотеках;

  2. збір і первинна обробка інформації;

  3. систематичне поповнення джерел інформації, у тому числі електронної;

  4. моніторинг сучасного стану педагогіки, психології та освіти України на основі вироблених критеріїв і показників за допомогою автоматизованих засобів і технологій − досягнення якомога об'єктивнішого відображення стану справ у різних ділянках галузі;

  5. проведення фундаментальних досліджень спільно з науковими установами, що передбачає розробку предметної галузі знань і створення інформаційних моделей діяльності;

  6. передбачення активної і взаємовигідної співпраці різних аналітичних центрів, інформаційних служб, бібліотек тощо.

Пріоритетними напрямами ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з побудови системи інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики в Україні повинні бути:

  • забезпечення повноти технологічного процесу в умовах впровадження і підтримки програмного забезпечення в бібліотечних процесах;

  • забезпечення вільного доступу до глобальної інформаційної мережі Інтернет;

  • комп’ютеризований документообіг роботи відділів та бібліотек мережі;

  • зв’язок із бібліотеками мережі та їх доступ до інформаційних ресурсів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

Функціонально систему інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України можна поділити на три складові (див. рис. 4). Рис. 4. Функціональна схема системи інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти та практики в Україні
До першої належать функції пошуку, збору, опрацювання інформації, що включають:

  • пошук, збирання даних друкованих джерел з питань педагогіки, освіти та психології;

  • організування моніторингу преси, електронних ресурсів у мережі Інтернет з актуальних психолого-педагогічних проблем та проблем освіти;

  • порівняння та систематизування зібраної інформації, її збереження;

  • поповнення новими даними та ведення бібліографічних та фактографічних БД.

Провідну роль із пошуку інформації відіграють власні інформаційні ресурси ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського, в першу чергу це:

  • електронний каталог бібліотеки, комп’ютерна аналітична БД „Періодика”;

  • комп’ютерна БД галузевої реферативної інформації;

  • систематична картотека статей.

Друга складова містить функції здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, а саме:

  • виявлення актуальних проблем у галузі педагогіки, психології та освіти;

  • підготовка оглядово-аналітичних матеріалів у цілому та інших інформаційних продуктів за пріоритетними напрямами актуальних психолого-педагогічних проблем;

  • інформаційний супровід підготовки прогнозів розвитку педагогічної галузі України;

  • інформаційна підтримка науково-дослідних робіт із актуальних психолого-педагогічних проблем;

  • забезпечення відкритого доступу до досліджень та розробок в Україні та за кордоном для аналітичних і прогностичних оцінок в галузі педагогіки, освіти та психології.

Третя підсистема включає в себе функції організаційно-технологічного забезпечення, серед яких:

  • організаційно-технологічне здійснення процесів інформатизації в бібліотеці;

  • налагодження кооперації освітянських бібліотек України щодо обміну електронними бібліографічними записами та створення галузевої реферативної інформації;

  • проектування, розробка та підтримка наповнення комп’ютерних БД;

  • вдосконалення програмного забезпечення;

  • вдосконалення технологічних процесів, операцій, підготовка методичних рекомендацій;

  • підвищення кваліфікації кадрів, проведення нарад, семінарів, конференцій тощо;

  • видання та поширення оглядово-аналітичних матеріалів у друкованій та електронній формі.


П. І. Рогова,

директор  ДНПБ  України  ім. В. О. Сухомлинського,  к. і. н., с. н. с.,

Ю. І. Артемов, к. т. н.

с. н. с.  ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
РОЛЬ ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО У ФОРМУВАННІ ГАЛУЗЕВОГО СЕГМЕНТУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
У статті представлено результати діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського щодо формування всеукраїнського інформаційного ресурсу з питань педагогіки та психології.

Ключові слова: всеукраїнський інформаційний ресурс з питань педагогіки та психології, бібліотечно-інформаційний ресурс, портал, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.
Становлення й розвиток суспільства знань визначають нові шляхи формування інформаційних ресурсів в наукових бібліотеках України і світу. В основу ідеології суспільства знань покладено принцип загальнодоступності інформації, реалізація рівних прав кожної людини на отримання інформації. Гарантія рівного доступу до інформаційних ресурсів стала головною ідеєю у поглядах учених усього світу, основою для інноваційних проектів у наукових бібліотеках. Зміна освітньої парадигми, посилення самоосвітнього компоненту навчального процесу, зростання значення інформаційної культури особистості як необхідної умови життєдіяльності в сучасному суспільстві потребують не лише удосконалення структури й технології роботи освітянських бібліотек, а й відповідних новацій у формуванні інформаційного ресурсу цих книгозбірень. Водночас не лише специфіка і порядок його формування, а навіть саме поняття «бібліотечно-інформаційний ресурсу» для освітньої галузі до цього часу не є остаточно визначеним.

У зв’язку з цим актуальним стає розроблення теоретичних засад формування всеукраїнського інформаційного ресурсу з питань педагогічної науки і освіти, яке Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) виконує упродовж останніх років.



Сучасний стан національного галузевого бібліотечно-інформаційного ресурсу характеризується такими показниками:

  • із 40 тис. книгозбірень України близько 22 тис. є освітянськими;

  • сукупний фонд освітянських бібліотек (без урахування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів І–ІІ р. а.) становить близько 24 млн примірників;

  • у тому чи іншому ступені комп’ютеризовані 90 % бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ–ІV р. а., у початковому стані комп’ютеризації – майже 100 % книгозбірень інститутів післядипломної педагогічної освіти, досить активно проходить комп’ютеризація бібліотек вищих навчальних закладів І–ІІ р. а. На жаль, невизначеними лишаються перспективи комп’ютеризації книгозбірень загальноосвітніх навчальних закладів.

Йдучи шляхом революційних перетворень, які обумовлені реаліями становлення нових цінностей і нових форм організації освіти, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського поставила собі за мету започаткувати створення освітянського бібліотечно-інформаційного ресурсу, який має увійти, як достатньо потужний сегмент, в інформаційний простір України. Генеральним шляхом у цьому напрямі вважаємо створення інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу в Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського. За останні роки ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського були розроблені теоретичні, організаційні та методичні засади системи інформаційного забезпечення фахових потреб освітян. Зроблено й певні практичні кроки в напрямі формування фахового галузевого бібліотечно-інформаційного ресурсу, зокрема:

  • створено мережу освітянських бібліотек МОНМС України та НАПН України;

  • запроваджено локальну комп’ютерну мережу й встановлено автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему, завдяки якій розпочато створення електронного каталогу книг та фахової періодики;

  • за допомогою Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України створено портал ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, завдяки якому в мережі освітянських бібліотек поширюється аналітико-синтетична та науково-методична продукція, надаються сучасні інформаційні послуги користувачам;

  • вперше за всю історію України бібліотекою розпочато створення цілісної системи бібліографічних видань з питань педагогіки та психології, якої до кінця ХХ ст. в Україні не існувало;

  • вперше в нашій державі системно розпочато популяризування здобутків педагогів України та світу; з цією метою бібліотека видає біобібліографічні покажчики, на своєму порталі створює електронний ресурс „Видатні педагоги України та світу”, який має найбільшу популярність серед користувачів порталу;

  • започатковано нову форму бібліотечних послуг на порталі – «Віртуальна бібліографічна довідка»;

  • бібліотека бере активну участь у формуванні загальнодержавної реферативної бази даних з питань педагогіки та психології в електронному („Україніка наукова”) та паперовому (УРЖ „Джерело”) варіантах, також на порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського надається вільний доступ до галузевого сегменту реферативної бази даних;

  • формується електронна повнотекстова база даних, яка має стати основою майбутньої галузевої електронної бібліотеки;

  • систематично здійснюється інформаційний супровід наукових досліджень інститутів НАПН України, співпраця з Інститутом інноваційних технологій МОНМС України, бібліотека бере участь у виконанні державних, комплексних і галузевих програм, здійснює інформування в режимі вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ), проводить тижні інформації, засідання круглих столів, презентації книг, зустрічі з педагогами-новаторами тощо;

  • на корпоративних і кооперативних засадах здійснюється співпраця з бібліотеками освітянської мережі щодо формування галузевого інтегрованого бібліотечно-інформаційного ресурсу та інтегрованого комплексу бібліотечних послуг.

За умов зміни парадигми в системі роботи сучасних бібліотек змінюється й уявлення про бібліотечно-інформаційний ресурс. Тепер вже бібліотечно-інформаційним ресурсом вважається не просто масив документів на матеріальних носіях, а й організована сукупність джерел інформації та інформаційних послуг, які надаються користувачам у встановленому в бібліотеці порядку (рис. 1). Такий підхід висуває принципово нові вимоги до кваліфікації бібліотекарів й оснащення бібліотек.

У структурі бібліотечно-інформаційного ресурсу виокремлюють чотири рівні (рис. 1): І – рівень локальної мережі й автоматизованої інформаційної системи (АБІС); ІІ – рівень метаданих; ІІІ – рівень даних на традиційних й електронних носіях; ІV – рівень перспективних інформаційних послуг; 1 – локальна комп’ютерна мережа; 2 – АБІС; 3 – шлюз локальної мережі; 4 – шлюз АБІС; 5 – традиційний картковий каталог; 6 – бібліографічні списки, покажчики, огляди; 7 – реферативна база даних; 8 – електронний каталог; 9 – фонд документів на традиційних носіях; 10 – фонд документів на електронних носіях; 11 – електронна бібліотека, яка поєднує мета- та повнотекстові дані; 12 – шлюз електронної бібліотеки; шлюз наявних та перспективних бібліотечних інформаційних послуг (віртуальна бібліографічна довідка, електронна доставка документів – ЕДД); 13 – шлюз перспективних інтерактивних інформаційних послуг (DSS, DM, Grid тощо); 15 – наявні та перспективні інтерактивні документи (електронні підручники тощо).


Модератори



Користувачі


І


ІІ

ІІІ

ІV











Віддалені бібліотеки, джерела інформації, інформаційних послуг





Рис. 1. Структура бібліотечно-інформаційного ресурсу
Цікавою є також інформація про відвідуваність порталу ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського (рис. 2).


20 000


15 000

10 000


5 000

0





















































































2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.


Рис. 2. Динаміка відвідувань порталу по місяцях з 2007 по 2011 р.
Наведені на рис. 2–4 дані свідчать про зростання середньомісячних відвідувань порталу за 3 роки від 500 за місяць у 2007 р. до 20 000 у 2010 р., тобто у 40 разів. А сумарний річний потік відвідувань збільшився від майже 100 000 за 2008 р. до майже 170 000 за 2010 р., тобто у 1,7 рази. При цьому спостерігається нарощування тренду відвідувань на подальші роки.

На рис. 5 наведено дані щодо кількості відвідувачів, які зареєструвалися на порталі за період з 2008 по 2010 р. Слід зазначити, що ці дані не повною мірою відображають стан речей. Причиною цього є те, що лише незначна частина відвідувачів реєструється на порталі, оскільки поки що немає умов для заохочення реєстрування. Водночас бібліотеці дуже важливо мати якомога більше зареєстрованих користувачів, адже аналіз їхніх анкет дає змогу ефективно планувати роботу бібліотеки.




Рис. 3. Динаміка відвідувань порталу по місяцях з розбивкою по роках

Проте навіть при цьому отримана інформація дає змогу скласти загальне уявлення про склад користувачів (рис. 6). Звертає на себе увагу значна чисельність студентів, аспірантів, вчителів при порівняно незначній чисельності науковців, особливо науковців НАПН України, а також бібліотекарів.

Аналіз даних (рис. 7) показав, що багато відвідувачів обмежуються переглядом головної сторінки. Це може свідчити і про достатню її насиченість «гарячою» інформацією, і, водночас, про недостатню поінформованість користувачів щодо внутрішнього контенту.

Рис. 4. Динаміка відвідувань порталу сумарно за роками

Рис. 5. Сумарна кількість відвідувачів, які зареєструвалися на порталі упродовж 2008–2010 рр.


Найбільшу відвідуваність мали сторінка «Електронні ресурси» – 3231, «Видатні педагоги України і світу» – 2592, «Електронний каталог» – 2245. Детальний аналіз відвідуваності сторінок порталу має стати основою політики його інформаційного наповнення.

Подальші плани ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського пов’язані із створенням мегапорталу, метою якого стане надання рівного доступу до усіх інформаційно-бібліотечних ресурсів освітньої спрямованості всім користувачам України, незалежно від їхнього місця перебування, статусу, рівня підготовки і часу доби.




1

4

7



Рис. 6. Професійний склад відвідувачів, що зареєструвалися на порталі

1 – студенти

2 – аспіранти

3 – викладачі вишів

4 – науковці

5 – у тому числі науковці НАПН України

6 – учителі

7 – бібліотекарі








Рис. 7. Відвідування сторінок порталу


  1. Про бібліотеку

  2. Послуги

  3. Віртуальна довідка

  4. Навігатор Інтернет

  5. Традиційні ресурси

  6. Електронні ресурси

  7. Електронний каталог

  8. Реферативна база

  9. Повнотекстові документи

  1. Науково-інфомаційна діяльність

  2. Видатні педагогі

  3. Видатні бібліотекознавці

  4. Науково-дослідна діяльність

  5. Науково-методична діяльність

  6. Гостьова книга

  7. Моніторинг ЗМІ з питань освіти і науки

  8. Результати наукової діяльності установ НАПН України.

Розбудова власного документного фонду, збільшення кількості електронних копій фахових документів, створення репозитарію наукових праць НАПН України, набуття додаткових джерел інформації та інформаційних послуг, надання рівного доступу до інтегрованих бібліотечно-інформаційних ресурсів користувачам незалежно від їх місцезнаходження та створення єдиного вікна доступу до освітніх ресурсів сприятиме підвищенню ефективності наукових досліджень, інформаційної культури освітян.

Література

  1. Абакумова, Н. П.  Классификация и кодирование информационных ресурсов  / Н. П. Абакумова //  Библиотечное дело-2010: интеграция в мировое образовательное пространство. Скворцовские чтения. Часть 2. – М. : МГУКИ, 2010. – С. 158–161.

  2. Багрова, И. Ю. Электронная библиотека: по материалам англоязычной печати 2000–2004 гг. / И. Ю. Багрова // Библиотековедение. – 2005. – № 4. – С. 50–57.

  3. Бакленд, М. Модернизация библиотечного дела : манифест / М. Бакленд. – М. : О. Г. И., 2001. – 268 с.

  4. Лаврик, О. Л. Основные формы библиотечного сотрудничества: терминологический анализ / О. Л. Лаврик, А. А. Стукалова // Библиосфера. – 2008. – № 1. – С. 11–23.

  5. Мохначева, Ю. В. Информационное обеспечение научных исследований академическими библиотеками с использованием библиометрических методов : автореферат диссертации ... кандидата педагогических наук : 05.25.03 / Мохначева Юлия Валерьевна ; [место защиты: Гос. публич. науч.-техн. б-ка СО РАН].- Москва, 2008. – 203 с.: ил. РГБ ОД, 61 09-13/435.


Ю. І. Артемов,

к. т. н., с. н. с. ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

АНАЛІЗ ЗМІСТУ ДЕЯКИХ ПОНЯТЬ

БІБЛІОТЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
Автор аналізує зміст понять «інформаційний ресурс», «інтегрований бібліотечно-інформаційний ресурс», «депозитарій», «єдиний фонд» тощо, розглядає процес інтеграції бібліотечно-інформаційного ресурсу (БІР) за умов впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та представляє структуру інтегрованого БІР.

Ключові слова: терміносистема, бібліотечно-інформаційний ресурс, інтеграція бібліотечно-інформаційних ресурсів, структура інтегрованого бібліотечно-інформаційного ресурсу.

Для ефективного формування інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського необхідно переосмислити деякі основні поняття, поширені в бібліотечному середовищі.

Базові поняття в кожній сфері діяльності утворюють певну терміносистему. Така система з'являється тоді, коли певна сфера діяльності сформувалася на достатньому рівні, має власну теорію, виявлені й усвідомлені всі свої основні поняття й зв'язки між ними, і створюється фахівцями із свідомо відібраних, а в певних випадках й спеціально сконструйованих слів і словосполучень, тобто термінів. Терміносистема не є статичним явищем, навпаки, її рухливість свідчить про прогрес науки, в якій вона розвинулася. Базовими у випадку, що розглядається, є поняття «бібліотечно-інформаційний ресурс» та «інтеграція бібліотечно-інформаційних ресурсів».

Метою статті є аналіз змісту деяких основних і семантично пов’язаних з ними понять стосовно інтеграції бібліотечних інформаційних ресурсів в умовах масового й успішного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи сучасних бібліотек.

Очевидно, що процес інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів освітньої галузі і, відповідно, процес формування пов'язаної з ним терміносистеми мають бути відображеними у формуванні галузевого сегмента інформаційного простору.

Відповідно до прийнятої на сьогодні концепції, предметом діяльності бібліотек є документ, тобто матеріальний об'єкт, що містить інформацію в зафіксованому вигляді й спеціально призначений для її передачі в часі й просторі. Бібліотечний фонд – це зібрання документів, що надаються бібліотекою для суспільного використання, а бібліотечний інформаційний ресурс – це сукупність даних, організованих для ефективного одержання достовірної інформації [1]. Цю концепцію у свій час відстояв Ю. Н. Столяров [2] у дискусії з "інформаційниками", провідними виразниками ідей яких були В. В. Скворцов [3], а в Україні – М. С. Слободяник [4].

За сучасних умов зазначена концепція є хибною. Для того, щоб переконатися в цьому, достатньо відкрити сайт будь-якої провідної бібліотеки. У розділі про електронні ресурси можна побачити багато посилань на об'єкти, які ніяк не можуть бути названі документами, якщо, звичайно, не присвоювати цю назву системним блокам комп'ютерів або хост-машинам потужних інформаційних серверів. Це різноманітні бази даних (бібліографічних, реферативних, повнотекстових документів), електронні бібліотеки різного призначення, електронні журнали, що не мають друкованих аналогів, а також електронні енциклопедії, словники й довідники, підручники. І, нарешті, різні електронні онлайнові інформаційні сервіси (віртуальна бібліографічна довідка, електронна доставка документів, електронні перекладачі з різних мов, електронні засоби опрацювання інформації – DM, DSS тощо). Крім того, саме слово «ресурс» (від французського «ressource») означає "джерело чого-небудь, деякі засоби, запаси, можливості, які за необхідності можуть бути використані". Поняття "ресурс" – збірне і щоразу потребує конкретизації.

Отже, враховуючи вищевикладене, за сучасних умов інформаційний ресурс у бібліотечній діяльності – це організована сукупність джерел інформації й інформаційних послуг. При цьому головним джерелом інформації є документний фонд бібліотеки, додатковими джерелами – фонди споріднених бібліотек, а також орендовані бази даних й інформаційні об'єкти з мережі Інтернет, до яких є відьний доступ. Але хіба не є окремо взятий бібліотечний документ джерелом інформації для читача або для бібліотекаря під час виконання ним аналітико-синтетичного опрацювання?

Робота із джерелами не є новою для бібліотекарів, адже нею вони займалися за всіх часів. Але раніше ця частина їхньої діяльності залишалася, певною мірою, другорядною. У зв'язку з формуванням інформаційного простору й переходом до суспільства знань, робота із джерелами в бібліотеці виходить на перший план. Ігнорування цього факту в бібліотекознавстві у свій час негативно позначилося на планах і програмах підготовки фахівців у сфері бібліотечної справи. Нове розуміння сутності бібліотечного інформаційного ресурсу повинне відповідно вплинути на методику підготовки фахівців і кадрову політику в бібліотеках.

Наступним питанням, що вимагає вирішення, є з'ясування того, що може бути вкладене в поняття «інтегрований бібліотечно-інформаційний ресурс». Проблема інтеграції інформаційних ресурсів вже давно є темою численних наукових досліджень, які, з одного боку, зумовлені бурхливим розвитком інформатики в сучасному світі, а з іншого – самі є спонукальними для розвитку інформаційних технологій. У загальній теорії до інтеграції ресурсів, незалежно від їхнього характеру й походження, є два підходи [5]. Перший з них (вертикальна інтеграція) передбачає створення на основі наявних ресурсів нової складнопідрядної ієрархічної структури. У другому (горизонтальна інтеграція) допускається певна автономність складових. У першому випадку йдеться про створення певної монопольної структури, у другому – забезпечується підвищена життєздатність системи.

Відповідно, є два підходи до інтеграції інформаційних ресурсів. Перший з них ґрунтується на створенні потужної загальної бази даних, що потребує значних зусиль для забезпечення доступності і життєздатності загального ресурсу. У другому випадку інтеграція забезпечується завдяки створенню проміжного шару – так званих метаданих [5].

Дещо інакше це питання було поставлено у бібліотечному середовищі. Першим цю проблему виявив Н. С. Карташов [6] ще в 80-х рр. минулого сторіччя. У той же період проблема формування єдиних фондів також розроблялася Є. Т. Селіверстовою в Україні. Науковець запропонувала таке визначення поняття «єдиний фонд»: «під єдиним фондом ми розуміємо систему фондів бібліотек, координованих взаємозалежним комплектуванням, єдиним довідковим апаратом, системою депозитарного зберігання, перерозподілу й взаємного використання фондів» [7]. Неоднорідний, незалежний характер розподілених бібліотечно-інформаційних ресурсів, відсутність належної мотивації у власників цих ресурсів тривалий час стримували процеси інтеграції в бібліотечному середовищі.

Нині поява інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотеках змушує інакше підходити до вирішенню зазначених питань. Тепер вже інтегрувати доводиться не тільки фонди, але й усі доступні джерела інформації та інформаційні послуги. З'явилася й достатня мотивація для здійснення такої діяльності. Її прояви особливо помітні в освітньому середовищі, що стало результатом нової парадигми в освіті: рівний доступ до якісної освіти й освіта упродовж усього життя.

Отже, головною метою і основним завданням інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів стало забезпечення рівного доступу до інформації всім користувачам, незалежно від їхнього статусу й місцезнаходження. Отже, пропонується розглядати процес інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів у трьох вимірах: за контентом, за охопленням й у просторі (рис. 1).



Джерела в інф. просторі














Контент





Рис. 1. Структура інтегрованого бібліотечно-інформаційного ресурсу

Основою інтегрування бібліотечно-інформаційного ресурсу в сучасних умовах є інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) з усіма утвореними ними інтерфейсами, шлюзами, метаданими. Вони природно утворюють єдине вікно доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів, що є запорукою рівного доступу всіх користувачів до сучасних знань, незалежно від їхнього статусу й місцезнаходження. ІКТ забезпечують охоплення даних за тематикою, видами і типами інформації та інформаційних послуг, а також об'єднання територіально розподілених ресурсів. Електронний каталог тривалий час вважався ключовою ланкою в процесах інтеграції бібліотечних ресурсів. Багато зусиль було витрачено на створення корпоративних електронних каталогів [8]. Нині умови дещо змінилося: наявні автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС) вже забезпечують ефективний пошук у безлічі автономних каталогів, тому немає потреби обов'язково створювати єдиний електронний каталог. Сумісність форматів машиночитних бібліографічних описів у нових умовах забезпечується численними системами перекодування [8]. Інтеграція даних на традиційних носіях забезпечується традиційно: шляхом складання договорів, угод, узгодження координаційних планів зі спільного аналітико-синтетичного опрацювання документів тощо.

Отже, інтеграція бібліотечно-інформаційних ресурсів забезпечується уніфікованим інтерфейсом і єдиним доступом до неоднорідних, незалежних і територіально розподілених ресурсів.

Поява нових технологій і зміни на ринку інтелектуальної праці зумовлюють виникнення нових термінів у вже сформованих терміносистемах. Одним із них є термін «репозитарій». Репозитарій у сучасних інформаційних системах – це місце, де зберігаються й підтримуються будь-які дані [9–10]. Найчастіше дані в репозитарії зберігаються у вигляді файлів, доступних для подальшого поширення у мережі. У бібліотечному середовищі цей термін з'явився на противагу депозитарію, призначення якого – зберігати обов'язкову документацію обмеженого попиту. На відміну від депозитарію, призначення репозитарія – усіляко заохочувати багаторазове використання бібліотечних документів, що зберігаються в ньому. Головна відмінність між поняттями «репозитарій» і «електронна колекція» або «електронна бібліотека» полягає в тому, що в репозитарії основний наголос робиться на цифровому характері інформації, що зберігається в ньому.

Нижче наведено таблицю, в якій відображено зміст базових понять щодо процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів і деякого семантичного оточення, пов'язаного з ними.

Таблиця 1

Базові поняття з інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів


Бібліотечно-інформаційний ресурс – організована сукупність джерел інформації й інформаційних послуг, що надається користувачам бібліотеки на встановлених умовах

Редакція автора

Інтеграція бібліотечно-інформаційних ресурсів – процес забезпечення уніфікованого інтерфейсу і єдиного доступу до неоднорідних, незалежних і територіально розподілених даних і бібліотечних послуг

Редакція автора

Репозитарій – складова бібліотечно-інформаційного ресурсу, де зберігаються й підтримуються дані, призначені для багаторазового використання

Редакція автора

Інформація – відомості, що сприймаються людиною й (або) спеціальними пристроями як відбиття фактів матеріального або духовного світу в процесі комунікації

ГОСТ 7.0-99 Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения

Комунікація – керована передача інформації між двома або більше особами й (або) системами

Там само

Документ – матеріальний об'єкт із закріпленою в ньому інформацією для передачі її в часі й просторі

Там само

Бібліотека-допозитарий – бібліотека, на яку покладено обов'язок постійного зберігання максимально повного бібліотечного фонду з метою звільнення фондів інших бібліотек регіону від маловикористованих друкованих творів й інших документів

Там само

Фонд – упорядкована сукупність документів, що відповідає завданням і профілю бібліотеки або інформаційного центру й призначена для використання та зберігання

ГОСТ 7.76-96 СИБИД

Комплектование фонда документов.


Библиографирование. Каталогизация

Термины и определения



Реферативна база даних – бібліографічна база даних, яка містить бібліографічні записи, що містять інформацію про зміст документа (анотацію або реферат)

Там само

Повнотекстова база даних – текстова база первинних даних, що містить повні тексти документів

Там само


Література


  1. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения: ГОСТ 7.0-99.


  2. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Шляхом кооперативного iconВчителі та шлях
Книга Чарльза Ледбітера «Вчителі та Шлях» висвітлює питання: що таке духовний шлях, які несподіванки очікують того, хто вирішив йти...
Шляхом кооперативного iconДовідка Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики
Львівська гімназія «Євшан» заснована у 2001 році шляхом реорганізації сш №79 з поглибленим вивченням математики відповідно до ухвали...
Шляхом кооперативного iconРозвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи
Н. Олійник. Розвиток творчого потенціалу педагогів шляхом використання активних та інтерактивних форм методичної роботи / Олійник...
Шляхом кооперативного iconФормування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики Гулька Оксана Павлівна
Формування особистісних якостей учнів шляхом впровадження кейс-технології на уроках інформатики
Шляхом кооперативного iconВикладання теми «Кров І лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання. Навчальний курс біології у 9-му класі розпочинається вивченням розділу «Людина», однією з тем якого є «Кров І лімфа»
Викладання теми «Кров І лімфа» в курсі біології 9 класу шляхом застосування елементів проблемного навчання
Шляхом кооперативного iconОпис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»
Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови І літератури шляхом використання елементів інноваційних...
Шляхом кооперативного iconСеча (urina) — біологічна рідина, у складі якої з організму виводяться кінцеві продукти обміну речовин. Сеча утворюється шляхом фільтрації плазми крові в ниркових клубочках та зворотного всмоктування в канальцях більшості розчинених у ній речовин і
Сеча утворюється шляхом фільтрації плазми крові в ниркових клубочках та зворотного всмоктування в канальцях більшості розчинених...
Шляхом кооперативного iconПідвищення якості навчально-виховного процесу шляхом впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій

Шляхом кооперативного iconВолодимир Миколайович Сосюра. Знайомство з поетом
Мета: ознайомити учнів із життєвим І творчім шляхом В. М. Сосюри, зацікавити ними
Шляхом кооперативного iconДорогі учні!
Презентація "Всесвіт Волта Вітмена" познайомить вас з життєвим та творчим шляхом видатного американського поета


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка