Щоб не відійшов у забуття



Сторінка2/10
Дата конвертації09.08.2017
Розмір2.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

З
«Шабашка» і друзі
- Ох, кожна «шабашка» -

Робота це важка:

Сорочка вся в солі,

Криваві мозолі.

Кістки усі ломить,

Суглоби судомить.

Їв черстві окрайці,

А спав на куфайці.


Вернувсь в хату рідну,

Відмітити гідно

Сходілось подію

(На гроші надія)

Зайшов я у Бочку

( Відому всім «точку»).

Немовби у зливу

Лилося там пиво.


Посунули кружки,

Мов оси до грушки.

Я всіх пригощаю,

Бо гроші ще маю.

Метнулися з Бочки

На хатнії «точки».

Пили самогонку

Із вдалої гонки.


Мене поважають,

Здоров’я бажають.

І всі дуже люблять,

Горілку як дудлять.

А вранці проснувся,

До грошей – вжахнувся!

Пішов я із хати

Тих друзів шукати.


Та в ближній окрузі

Десь ділися друзі.

Без них я скучаю,

А грошей не маю.

- Як друзів хоч мати,

Таке треба знати:

Шукай, хлопче, знову

«Шабашку» десь нову.

1999 р.


астаріла назва

Вітлюєм чудовий задум:

Тополі згубили.

Тепер всюди туї садим –

Ми їх полюбили.


Земля радо їх зустріла –

Царство туй настало.

Назва міста застаріла,

Бо беріз вже мало.


Аби туї оправдались,

Треба, щоб Березне

По-новому називалось:

Селище Туєзне.

1999 р.

Обіцянки-цяцянки
- Більш не будуть депутати

(Всі так обіцяють)

Про трудящих забувати –

Перспективи сяють!


Притлумляться всі обиди,

Загояться рани,

Будуть з м’ясом й в нас обіди –

Тішать люд екрани.


Серенади мов співають,

Аж серденько мліє.

Так багато обіцяють –

Весь народ радіє.


- Ти наївний, чоловіче,

Слухай правду гірку:

Щоб пройти в Верховне віче –

З неба стягнуть зірку.


Передвиборні «гулянки»

Визначає урна.

Обіцянки – це цяцянки

І радість для дурня.

1999 р.

Б
Державний службовець
Службовець державний

В високій ціні.

Крутійко він справний,

А я, вчитель,- ні.


Настійно і нагло

В райкомі він пхавсь.

Де грішми запахло –

Він знов затесавсь.


В нас функції різні:

Він дурить людей,

Я ж рідної пісні

Навчаю дітей.


Він замки будує

У «царськім селі»,

Я ж чорно бідую

На рідній землі.


Там ситі, дородні

В сім’ї. А чому?

Бо гроші народні

Дістались йому.


Лиш правду єдину

У Бога знайдем:

З косою прилине –

Всі в землю підем.

1999 р.


лагодійність

Милосердні, добрі, щирі

Багачі в країні:

З усіма щоб жити в мирі,

Роблять благодійні

Безкоштовнії обіди

Для людей голодних,

Тим, що зносять всякі біди

В підвалах холодних.

Не даю харчам догану –

Обіди хороші.

Та від думки сохну-в’яну:

А мої де гроші?

Як в тарілочку багацьку

Свого носа втупиш,

То принизливу жебрацьку

Межу переступиш.

То ж подачок не приймаю –

Розум протестує,

Бо хоч грошей я не маю –

Душа гордість чує!

1999 р.
Надійний спосіб
Читав написи могильні

І так сумно стало:

Молоді були всі, сильні,

А жили так мало.

Хочеш довго жить? Є славний

Спосіб чудодійний.

Правда, він хоч дуже давній,

А зате надійний.

Пасти підрядись худобу

Й клятву дай жорстоку,

Що тікать не зробиш спробу,

Пастимеш півроку.

Довго тягнуться години

В сідлі на кобилі.

В світі не знайдеш людини,

Щоб пасти любила.

Якщо з стадом ти діждешся,

Що зима застане,

Отоді вже наживешся,

Як день роком стане! 1999р.




Спасіння
Свище вітер у кишені

І порожня сумка.

Ні копієчки у жмені,

В тебе ж одна думка:

Хоч сто грамів де дістати,

Як сьогодні вижить?

Жебраком готовий стати

І бредеш ханижить.

Шани від дітей не маєш,

Бо гірший вітчима:

Гроші все життя складаєш

В мішки під очима.

Не дивишся жінці в вічі.

Що ти там лепечеш?

Пропив силу чоловічу,

Як собака, брешеш,

Що печуть економічні

Тебе негаразди,

Не трапляються побічні

Заробітки в ґазди.

Дякуй Богу дні і ночі

За ці потрясіння,

Що не лізуть гривні в очі -

В тім твоє спасіння!

Бо як візьмеш в свої руки

Гендзюр самогону -

Радо приймеш п'яні муки.

Доп'єшся до скону.

1999 р.

Діти війни
На жаль, я народився надто пізно:

В той рік мав йти до школи в перший клас,

Коли хрести чорніли в небі грізно,

І все перемінилось всюди враз.


В сім років бачив я як рвуться бомби,

Осколки ще гарячі в руки брав.

Були в нас спальні – схрони-катакомби;

Це Бог війни моє дитинство вкрав.


Я бачив трупи, спалені війною,

Жарина страху день і ніч пекла:

Обдав водою жаху крижаною

Той страх, коли горіло півсела.


І на очах мій дядько Йван загинув.

Свистіли кулі й страшно так було,

Як мертвий він у полі мене кинув.

А у селі ревіло і гуло.


Та й іграшки були у нас смертельні –

Для їх придбання був один канал:

В старих окопах обшуки ретельні

Страшний давали дітям арсенал.


І вибухнув запал в руках у друга –

Руки як не було і – рана в бік.

До цього часу серце тисне туга:

Калікою лишився він навік.


Нас заїдали воші і короста,

Варили мило з дохлої свині.

Нам вижити, малим, було непросто,

Жорстоку дань сповна дали війні.


Я лемент пережив щодня вдовиний,

Коли вертався з міста наш поштар.

Та час, на щастя, дуже швидкоплинний

І все пройшло. Життя Бог дав у дар.


Жалію, що так пізно народився.

Якби фашист на фронті не забив,

Мені б воєнний стаж тепер згодився –

На ветеранську пенсію б дожив. 1999р.




Консерви різні рибні теж підходять,

Ікру червону й чорну споживай.

Та й маринади всякі в гріх не вводять,

Все соком виноградним запивай.


А оселедці - традиційне блюдо,

Та і карасик свіжий підійде.

Ще зелениці маринують люди,

Щоб пригостити, коли кум зайде.


- Це ти для сміху кажеш, чи для глуму?
Твоя наука й чорта розсмішить,

Та нажене на кого хочеш суму...

Ох, куме, куме, як тут не грішить?
Після порад таких сльозину витру,

Кишеню свою добре потрушу,

Піду у "Бочку" та візьму півлітру

І огірком солоним закушу.

2000 р.


Вареники
Дядько ситечка майструє,

На базар виносить,

Всім свій вибір пропонує,

Недорого просить.

- Поспіши цю річ купити,

Ти ж про неї мрієш!

Схоч вареника зліпити –

Чим муку просієш?

- Коли буде у коморі

Сир, мука і масло,

Оберемок дров надворі,

Щоб в печі не згасло,

І як матиму сметану,

То й гостей покличу,

Ну а сито десь дістану...

В сусідки позичу.

2000 р.

Колядники
Діти - це не рекетири,

Але все ж грунтовно

Оббігають всі квартири.

І не безкоштовно

Вони славу Немовляті

Божому співають,

Колядують лиш в тій хаті,

Де копійки мають.

Мабуть, я вчинив невміло,

Що платив чимало,

Бо надворі ледь стемніло,

Як грошей не стало.

Наче бджоли налітають

На весняні квіти,

Так на світло забігають

Колядники-діти.

І всі милі, і хороші,

Колядують хором,

А господаря без грошей

Заїдає сором.

Мусив двері замикати,

В темноті сидіти.

Що не всіх просив до хати,

Вибачайте діти!

2000 р.


Піст


  • Вже хочеться до віри прихилитись
    І не вживать продуктів зі свині,
    Потрібно, куме, постити навчитись…
    Як це зробить? Ти підкажи мені.




  • Спиртним, друзяко, душу не закроплюй,
    Не їж телятини, ковбас і дичини,
    Олією смачи собі картоплю,

А голубці грибами начини.
Ні масла не вживай, ані сметани.

Яєчком поласуй хіба у сні.

Зате лимони, куме, і банани

Підуть за милу душу в дні пісні.



С
***
Як Швондєр проб’ється до влади

Прибудуть проблеми нові,

Бо має серйозні він вади

У сірій своїй голові.

Не буде законів гаранта,

З ним гулі наб’єм, синяки,

Бо влада в руках дилетанта –

В дитячих руках сірники!

2000 р.


Молитва
Корова хворіє,

Душа в жінки мліє:

- Як здохне, крий Боже,

Ніхто вже не зможе

Сім'ю врятувати,

Принести до хати

Для діток хлібину.

Жебрацьку торбину

Прийдеться пошити –

Подачки просити.

О Боже, як жертва

Тобі треба мертва –

Залиш нам корову

Живу і здорову.

Візьми чоловіка,

Бо він, мов каліка,

Нікого не робить,

Лиш хліб переводить.

Він п'є та гуляє

І все пропиває,

Горілки нап'ється,

Бушує і б'ється.

О Боже Всевишній,

Один він в нас лишній.

2000 р.
воя сорочка

Щоб зробить собі зарплати

Й пенсії солідні,

Щоб державнії затрати

Були мужа гідні,

Проявили депутати

Великі потуги.

А дозвольте запитати:

- За які заслуги?

Може, за те, що закони

Вчасно не приймають,

Чи за те, що за кордони

Злочинці втікають?

Недоторкану породу

Поміж нас зростили

І з накраденим в народу

З миром відпустили.

Може, що не захистили

Скарбницю державну,

А з парламенту зробили

Говорильню вправну?

Може... Може... Годі! "Точка!"

Не мать до них діла!

Адже нам своя сорочка

Теж ближче до тіла.

2000 р.


Достаток
Згадав страшенні черги й дефіцити,

Коли в Союзі клятому жили –

Потрібну річ ніяк не міг купити,

Хоч гроші немалі тоді були.

Тепер без покупців всі магазини,

Багатство випирає звідусіль,

Продуктами завалені вітрини

(А вдома не завжди є хліб і сіль).

Аби вітрини не зазнали втрати,

Достаток щоб чужинців дивував –

Не віддають нам пенсії й зарплати...

Шкодують, щоб у чергу знов не став?

2000 р.


Розмах
-Чом сумуєш? Їжу ж маєм

І фужер налитий –

Адже ми переступаєм

Поріг знаменитий.


Двотисячний рік стрічаєм

І дякуємо Богу,

Що і хліб, й до хліба маєм,

Ще й випити змогу.


- Сумно мені тут сидіти,

День і ніч гризуся,

Що тритисячний зустріти

Мабуть, не діждуся.

2000 р.


Заздрість
Прислухаюсь до ефіру щогодини:

Які славні, незабутнії слова

В ювілейні дні почуєш про людину!

Аж від заздрощів сивіє голова.


Як про дівчину - розумна і красуня

(Хоч сьогодні можна вести під вінець),

Працьовита, наче бджілка, і майстриня,

Та ще й пісню їй присвятять під кінець.


А коли уже віншують чоловіка –

То й порядний він, хороший сім’янин,

Набажають всяких благ йому до віку.

Якщо ж хлопця - значить кращий в світі син!


Щоб до свого ювілею мав монети,

Я б фужер собі "Шампанського" налив

І по радіо або через газети

На всю область себе гарно похвалив.

2000 р.




Розпач
Ні кола, ні двора,

Ні волів, ні корів –

Все пропив чоловік

Та й з горілки згорів.

Ой умер чоловік

І на лавці лежить,

А дружина мопода

По дорозі біжить.

І біжить, і кричить,

Кулаками трясе:

-Ой хто ж моє чудовисько

На могилки занесе?

2000 р.

Поминальна розмова
- На жалобному обіді

Не наллють водиці,

Щоб наш друг не був в обиді –

Не псуймо традицій.

Небіжчика пом'янімо –

Я півлітри маю,

Скоринкою загризімо –

Нехай наших знають.

На обіді не зміг бути –

На людей я злився:

Образливо таке чути,

Як шепчуть: "Допився!"

- Аби добру славу мати.

П'яну пляму змити –

Тих, хто любить

Так шептати,

Треба пережити.

Організм щоб був в порядку –

Лікарів послухай:

Їж пісне, роби зарядку,

Горілки й не нюхай.

- Якщо зараз кину пити –

Скажуть: "Пив раніше".

Людям рота не закрити...

Наливай повніше.

2000 р.



Колорадські жуки
Відвідав я картоплю вчора зранку,

Збирав жуків і дуже здивувавсь:

По четверо самців повзуть на самку!

І звідки груповий в них секс узявсь?

В екрани ті жуки не заглядають,

Не знають голлівудівських ідей,

Романів еротичних не читають –

Розпуста ж навіть більша, ніж в людей.

2000 р.

Астрологія
Читав в астрологічному прогнозі,

Що Рибам дуже везтиме в четвер:

Фінансові проблеми будуть в змозі

Всі вирішити вдало вже тепер.


В суботу Рибам пощастить в коханні,

Активність тільки треба проявить:

Гарячі почуття свої, принаймні,

Обраниці сміливо об'явить.


На успіх у четвер надія вмерла

І гіркими сльозами я умивсь!

Невдача всі запаси мої зжерла,

А бізнес остаточно проваливсь.


Подумав, не таланить у фінансах,

То, може, хоч в коханні буде толк.

І тренувавсь, щоб навіть у нюансах

Не схибити – до ранку не замовк.


Освідчивсь поетично і натхненно!

До вироку приречено притих.

- А їсти, хлопче, хочеться щоденно.

Не маєш грошей – ти не мій жених.


Як дурите людей – хоч знайте міру,

Астрологи, немов тіньовики!

Прогнозам вашим я тепер не вірю.

Це лженаука – вчать більшовики.

2000 р.

Божий план
Усі раби, які під ярмом,

нехай уважають панів своїх

гідними всякої честі...

1 Тим. 6:1,2

Іще вам кажу: верблюдові легше

пройти через голчане вушко, ніж

багатому в Боже царство ввійти.

МТ. 19:24

Шануй панів-

Ти їхній раб!

Так Бог звелів.

Ніяких зваб

Не допускай.

Від всіх спокус

Мерщій тікай.

Мотай на вус:

Хоч пан твій їсть

Десятки блюд,

Та тут він гість.

Як той верблюд,

Крізь вушко в рай

Не пройде пан.

Терпи й чекай –

Це Божий план!
Патріотизм мимоволі
Закликає керівництво

(Чув в останніх вістях):

- Аби власне виробництво

Зрушити із місця,

Треба все своє купляти -

Вигідно й практично,

А якщо заморське брати -

Непатріотично.

Патріотом я вродився

І вмру патріотом –

Незалежності добився

І кров'ю, і потом,

Зарубіжні витребеньки

Зовсім не купую.

Бо без пенсії частенько

Голодний ночую.

2000 р.



Гірше, ніж було
Інженерам доручили

Шмат дороги перекрить.

Ті все краще залучили,

Не присіли ні на мить.

І таких зусиль доклали,
Що від праці аж гуло.

Як новий асфальт поклали –

Стало гірше, ніж було.

Їм не варто в душу лізти,

Звинувачувать в гріхах,

Бо такі ж "спеціалісти"

Засідають у верхах.

2000 р.
Самі винні


- Чи в уряді не вміють рахувати,

Тому й вчинили прикро так, убого:

Нам, вчителям, призначили зарплати,

Прожити на які немає змоги?

- Ви збоку в цьому винних не шукайте

І на когось не треба зуба мати.

Тепер самі на себе нарікайте –

Було б у школі краще їх навчати.

2000 р.
НАЗАВЖДИ
- Йшов тверезим наш товариш,

Ще й квіти він ніс...

Більше п’янки з ним "не звариш",

Хоч постав під ніс.

В центрі "Дар" пролікувався

І таке сказав:

"Я раніш в грязі валявся -

Тепер зав’язав".

- Але ж мудрі кажуть люди:

В блуді сил без меж.

Той, хто пив - знов пити буде,

І курити теж.

Розпочне дружок наш пити

Трохи лиш зажди...

Жінку кине він любити,

То це назавжди!

2000 р.


Заживем

(Підслухана розмова)

- Розвелося партій політичних,

Мов грибів в гаю після дощу.

Та ніяких дій від них практичних,

Лише всі говорять досхочу.

- Як до Гіннеса потрапим в Книгу

І за сотню кількість доведем -

Отоді вже переборем кризу

І по-людськи в мирі заживем!

2000 р.



Для повного щастя
Вже безробітних сотні

По місту колобродять,

І їхні дні скорботні –

Біду в сім'ю приводять.

Про хліб щодня турбота

Жене їх геть із дому.

Чи ж знайдеться робота –

Нікому не відомо...

Як випуску товарів

Наладити не вдасться

Іще з десяток барів

Відкрили 6 нам для щастя!

2000 р.


Благородний вчинок
В Штатах люди благородні –

Нам допомогли:

Гроші вкрадені народні

Собі загребли.

Бо хоч кошти ті й забрати –

Користь з них мала:

Знову сяде хтось за грати...

Досить з нас Павла.

2000 р.


«Блін»
Українці борщ любили –

На весь світ прославивсь він,

Молоді ж рецепт згубили –

Прийняли російський "блін".

Чи то будень наступає,

Чи звучить святковий дзвін -

Серед молоді лунає

Раз за разом слово "блін".

І з дівчат це слово ллється,

Мов з криниці, що без дна...

Як синонім його зветься,

Мабуть, жодна з них не зна.

2001 р.
Без ефекту
Гасло є у медицини

Справедливе й вічне:

Найдорожчий скарб в людини -

Це здоров'я міцне.


Щоб до цього скарбу

Ставитись дбайливо,

На цигарках написали:

«Не пали – шкідливо!»


Людство ж зла не припиняє –

Світ весь зачадило

Бо той напис помагає,

Як мерцю кадило.

2001 р.
Розмова в «гуманітарці»
Недоносків не приймаю -
Розум протестує,

Бо хоч грошей я не маю –

Душа гордість чує.

- Бідним людям помагати -


Вчинок незабутній,

В серці вдячність треба мати.

Адже тут присутній

Християнський дух здоровий,

Пахне добрим ділом…

Як ти такий гоноровий –

Світи голим тілом.

2001 р.


До Європи
Ми йдем до Європи,

Там ціни реальні,

"Круті" робим кроки,

Реформи нагальні.


Вже й успіхи маєм:

Усі демократи!

"Верхи" сміло лаєм –

Не сміють карати.


Збулись заповітні

І мрії, й надії:

І в нас безробітні,

Дешеві повії.


Вже маєм за ліки

Ціну величезну,

Отруєні ріки,

Злочинність безмежну.


І ціни високі

За хліб, за квартиру –

Усе, як в Європі!

(Простіть за сатиру).


Пішли партократи,

Колгоспи закрились..

Одні лиш зарплати

Колгоспні лишились.

2001 р.

На зламі
- На зламі двох тисячоліть,-

Віщують лжепророки,-

Нам не минути лихоліть,

Зазнаємо мороки!

Чи нас чекає Божий дар,

Чи тяжка кара буде...

А злам - всього лиш календар,

Який створили люди.

2001 р.
П
Не шкідливо
- На базар різноманітні

Нам продукти звозять,

Продавці стоять привітні

І всім щиро годять.


Споглядаю цю натуру

На прилавках всюди

І любов, як дощ баюру,

Наповнює груди.


Люблю масло, сало, м'ясо,

Яйця і консерви.

Шашлики моргають ласо,

Аж лоскочуть нерви.


Рибу копчену кохаю.

І балтійські шпроти

Шлунок мій, я точно знаю,

Звідати не проти.


Люблю також і ковбаси,

Поросяче рило –

Їх великі тут запаси,

На всіх би хватило.


І язик під майонезом

(В нім поняття маю),

Наче серце крає лезом,

Так його жадаю.


- Заборони тут немає –

Дивися на диво

Й що душа твоя бажає –

Люби! Не шкідливо.

2001 р.

лан демографічний

Не лилось колись весело

Світло в кожній хаті,

Тому й сім’і були в селах

На дітей багаті.

Нам статистики наводять

Цифри вкрай тривожні:

Жінки мало тепер родять –

Наслідки серйозні!

Аби виконати вдало

План демографічний,

Користі внесе чимало

Захід специфічний:

Всюди дітьми (така мрія)

Рясно щоб розквітло,

РЕМ, надворі ледь стемніє,

Вимикає світло.

2001 р.


За впасний рахунок
У відпустку за власний рахунок

Директор мене відіслав,

Мовляв, для бюджету рятунок...

Однак він не все врахував:

Не знав, що у жодному банку

У мене рахунків нема,

Щодня треба хліба буханку

І дров, бо надворі зима.

Чим безліч ще дірок латати,

Що дітям в тарілку ложить?

Скажіть, де рахунок той взяти,

Щоб міг без зарплати прожить?

2001 р.


По закону

(Підслухана розмова)
- Не люблю свою дружину –

Це мучителька сім'ї,

І колюча, мов ожина,

А язик, як у змії.

- А я Божому Закону

Підкорився назавжди

І люблю свою законну,

Хоч і хилить не туди.

По Закону треби жити,

Пам'ятаючи щомить:

Свого ворога любити

Нас Євангелія вчить.

2001 р.

Загадка
Ресторани, диско-бари

Цілу ніч вирують,

Молоді веселі пари

П'ють, їдять, танцюють.

А щоб сили відновити –

Вдень лягають спати.

Бо нема куди спішити,

Щоб до праці стати.

Їм і пенсій на квартиру

Не приносять з пошти.

Ось загадка всьому миру:

Де беруться кошти?

2001 р.
Боюсь
- В лото чом не граєш?

Не будь такий жмот -

Можливість там маєш

Зірвати «Джек Пот»!


- Ото ж я й боюся:

Як виграш прийде –

Я не поділюся –

Сім’я пропаде.

2001 р.

«Друг»
- Я на гроші розстарався...

Почувши новину,

Мій знайомий в дружбі клявся

Аж по домовину.


А як гроші на прощання

Ручкою махали –

Він забув свої признання -

Почуття пропали.


Доки їли моє сало,

Як барвінок вився,

А коли грошей не стало –

То негайно змився.


- Треба було йому дати

Добрий підзатильник.

Гріх такого другом звати –

Він лиш "собутильник".

2001 р.

Баян
Чи ж давно баян любили

І на суші, й в морі?

А тепер його закрили

У сирій коморі.


Павутина покриває,

Голоси ржавіють,

Кожна кнопка западає –

Люди грать не вміють.


Молодих він не цікавить,

Бо в світ інший вхожі.

Ніхто віку не прибавить...

Як же ми з ним схожі!

2001 р.


НАКЛЕП
Містом поповзли чутки,

Що ти кинув пити.

Припинив уже "гудки",

Щоб тверезо жити.

- Ой, не вір! Це плітки йдуть –

Язики ж бо злії,

На людину, знай, зведуть

Наклепи любії.

2001 р.

РИБАК
Годі, друже, черви рити –

Ри6и в річці вже нема!

Це - як в тазику ловити,

Тратиш час свій задарма.
- Й без тебе про те я знаю,

В невід - й то вона не йде...

Та як з дому не "злиняю",

Жінка щось робить знайде.

2001 р.


Навпрошки
Як було колись безплатне лікування –

Ти хворів щороку, мабуть, разів п'ять.

Тож цікавить мене ось яке питання:

Де зумів собі здоров'я добре взять?

У медичних тебе закладах не видно.

І дорогу до аптеки вже забув.

Признаюсь, мені по-доброму завидно,

Що здоров'я ти "кавказьке" роздобув.

- "Поздоровшало" тепер чимало люду –

Поліклініку минають бідняки.

І я теж лягать в лікарню більш не буду –

Відвезуть мене до ями навпрошки.

2001 р.

Запис стер
- Мабуть, буду я вмирать -
Щось гризе печінку,
Серце стало вже здавать,
Чавить селезінку.

Хоч хворобу чорт наслав,
Перестань-бо нити:
Скільки Бог нам записав,
Стільки й будем жити!

- Може, б я іще й не вмер

Без Його веління,

Але я той запис стер

П'янством і палінням.

2001 р.


ЗА ДУХОМ БОЖИМ
- Затвердили прожитковий

Мінімум солідний.

Можна б кошик продуктовий

Забезпечить гідний.

Але ж платять менш третини

Від цієї норми,

Днів на десять для дитини…

Ось тобі й реформи!

Решту двадцять як тягнути,

Жить за Божим духом?

Цього мені не збагнути,-

Чухаю за вухом.

- Не журись!

Ми вижить зможем,

Всі проблеми зникнуть,

Проживем й за духом Божим –

Треба тільки звикнуть.

2001 р.

Н
Поділись з ближнім

(Підслухана розмова)
- Глянь, як дружно всі поля

Люд наш засіває,

Родить матінка-земля,

Аж душа співає.


Підростають огірки,

Морква, кріп, капуста,

І квасоля (в ній білки!),

Ще й картопля густа.


- Ти ж города не садив,

То чого радієш?

Років сім живеш без жнив -

Не ореш, не сієш.


- Радість пре тому з грудей, -

Все навкруг зелене!

Якщо вродить у людей –

З’явиться і в мене.

2001 р.

Оптимізм
- Стільки вилито отрути

На картоплю ще з весни!

Далі як з жуками бути?

Все жеруть і хоч би хни.


Картоплина теж вбирає,

Те, чим кропиш - так і знай!

Нам здоров'я підриває –

Адже труйка це - не чай.


- Не лякайсь! Жуки не зникли

(Вже чим хоч їх накорми).

Бо до того харчу звикли –

Значить, звикнемо і ми.

2001 р.

аче на глум

Так раніше не звертались

"Пане", "паненя",

Всі товаришами звались –

Й гуска, і свиня.


А тепер в усіх потреба

Шляхтою побуть:

Кого треба і не треба

Панами зовуть.


Хоч взяли в гуманітарці

Ношені штани,

За доходами - як старці,

Та зате - пани.


Не вкладаємось в зарплати –

То й борги ростуть,

Почали й труси латати –

Нашу "панську" суть!


За борги відключать воду,

Перекриють газ.

Не були панами зроду,

А зробились враз.


Хоч дитина їсти хоче,

В гаманці - "шиші".

Все ж звертання "пан"лоскоче

Медом по душі.


Чистимо хліви з Іваном

В Польщі він, мій кум.

Один одного звем "паном",

Начебто на глум.

2001 р.


Ода велосипедові
Мій друже єдиний, тобі завляю:

Як жив би без тебе в ці важкі часи.

Не знає родина, я також не знаю,

Та вірю - пропасти мені не даси.

Завжди ми з тобою трудились невтомно.

Нав'ючим, бувало, сумок і мішків –

Легкою ходою протиснешся скромно

Крізь всі лабіринти базарних лотків.


Моя ти правиця в усякому ділі:

Чи вийшла мука, а чи грису нема,

Якщо є пшениця - спечем булки білі!

Мішків два на раму - тягни до млина.

В сезон безвідмовно везеш на городи

І плату високу за це не береш.

Мені безкоштовно і без нагороди

Картоплю осінню усю привезеш.


Пристрою дружину, поїдем на луки, -

Я скоро вернуся – їй сіно греби.

Не треба бензину, без прав і без муки

Везеш у любимі місця на гриби.


А прийде неділя, об'їдем з тобою

Без шуму і тріску пахучі гаї.

Рибальське дозвілля, мов рай над водою!

Не боязко стріти без шлему й ДАІ.


З'явились злодії. Що б вкрасти - шукають.

Хай зніме Господь їм з очей пелену.

На милість надії нехай не плекають –

За втрату трагічну навік проклену!

2001 р.

Алергія

(Розповідь хворого парубка)
Не знаю я хвороби - пневмонія,

Нічого ніби в грудях не болить.

На дух дезодоранту алергія,

Душити починає вже за мить.


І з часом ця недуга не змінилась:

Ішла красуня - я за нею вслід...

Якби "швидка" хоч трохи запізнилась, -

Рідня робила б в жалобний обід.

Тепер дівчат побоююсь смертельно,

Став хитрим, обережним, наче рись.

На запахи вивчаю всіх ретельно,

Щоб стежки випадково не зійшлись.


Як йде назустріч жінка, що не знаю,


Аби не напоротись на біду –

Десятою дорогою минаю;

Немов страшного звіра, обійду!

2001 р.


«Лихачеві»
Не бувають дороги порожні –

Люди їдуть і вдень, і вночі.

Спричиняють пригоди дорожні
Найчастіш молоді "лихачі".

"Полихачити" маєш потребу,

Особливо як возиш подруг.

Коли ти за кермом, то від тебе

Небезпекою віє навкруг.

Небезпека ця - факт безперечний,

Отож, парубче, добре затям:

Підшукай варіант всім безпечний,

Як надумав покінчить з життям.

2001 р.



Я ВІРЮ
Я вірю - настане година –

Добро всім наповнить серця

І скривждена наша родина –

Діждеться неправди кінця.

Не буде різниці в зарплатах

У двадцять і більше разів,

Не житиме в "царських палатах"

Лиш жменька сановних "князів".

Щоденні полегшають ноші,

Господь не допустить війни;

За здібностями,а не за гроші,

Вступатимуть в ВУЗи сини.

В три шкури не будуть з нас дерти

За світло, за хліб і за газ;

Злодіїв удасться заперти

В тюрму, де їм місце якраз.

Діждеться ще кожна людина,

Що в домі лунатиме сміх.

Сучасна у нас медицина

Доступною буде для всіх.

Народ роботящий, привітний

Не знатиме більше нужди,

А слово гірке "безробітний"

Відійде від нас назавжди.

Кіно оживе вітчизняне,

Митці будуть вільно творить,

Байдужих розплата нагряне,

Халтура в натхненні згорить.

Нам душі любов заполонить,

Усі негаразди зітре.

Цю віру нічого не зломить,

Надія ніколи не вмре!

2001 р.


Осіння квітка

(«Філософська» розмова)
- Якщо рано почав жити

Ти життям бурхливим,

Із горілкою дружити,

До харчів був щирим,

Розпочав курити рано,

З жінками водився,

Не минав всіх ресторанів,

Де не раз напився,

То й не дивно, що у сорок

Старим виглядаєш.

Вже скінчився в тобі порох

Маєш те, що маєш.



Ти на квіти подивися:

Вискочки-тюльпани

Скрізь на клумбах завелися

Надзвичайно рано.

Зате рано й відцвітають.

А коли зав'януть,

Їх на смітник викидають –

Ні на що і глянуть.

Мудрі ж квітоньки осінні

Жить не поспішають:

Вижидають у насінні,

Сили зберігають.

Хризантеми прикрашають –

Нам осінню прозу!

Не всихають, не згасають –

Цвітуть до морозу.

- Філософствуєш невдало,

Добрий мій сусіде.

Роки тратимо недбало –

Правди діти ніде.

Але ж кажуть у народі:

Вчасно йди угору!

Кожна квітка у природі

Має свою пору.

Жалем серце огортає,

Як не раз дивлюся:

Жінка гарно виглядає –

Все одно бабуся.

2001 р.



Це цікаво
А цікаво, як пройдуть

Вибори до Ради;

Чи, нарешті, попадуть

В тюрми казнокради?

Скільки коштів у "трубу"

Вилетить народних,

Скільки стрінем на шляху

Каменів підводних?

Чи достойних оберем -

Дуже теж цікаво.

Чи в негідних відберем

На мандати право?

Показові розведуть

В Раді знов дебати,

А чи, може, розпочнуть

Про народ вже дбати?

Чи полюблять лиш себе

Ніжно і ласкаво,

Кожен грошей нагребе...

А вам не цікаво?

2001 р.

Кожному своє

Бо кожному, хто має, ще досться та й додасться,

хто ж не має, - забереться до нього й те, що він має.

МТ 25:29

- Недоступні стали ціни

І на одяг, й на взуття.

Та коли ж настануть зміни,

Бо без них нема життя?
Скільки можна грошей брати

За електрику, за газ?

Треба вже і міру мати –

Ціни хворі в нас на сказ.


- Яка може бути міра?

Окуляри ліпш протри –

На людині одна шкіра,

А деруть аж цілих три!


Бо гласить Святе Писання:

З бідного судом здеруть

За борги штани останні,

А багатому дадуть.

2001 р.
Вирішальна умова
Життя дуже схоже на шахматне поле –

Є цінні фігури, а є й пішаки.

Бур’ян Королева все літо не поле

В степах України, де ждуть буряки.


А їдуть туди безробітні мадонни,

Для нігтів не треба їм лак дорогий.

У пошуках хліба бредуть за кордони,

На труд дають згоду за "бакси" любий.


Буття порівняв з старовинною грою...

(Прости мені, Боже, ці дрібні гріхи).

Якщо розминеться із долею злою –

Пішак може також пробитись в верхи.


Та в правилах гри тільки той розбереться,

Хто в справах житейських глибокий знавець.

Пішак лиш тоді у ферзі пробереться

Коли ним керує розумний гравець. 2002р.



Предковічна несправедливість

Что сходит с рук ворам, за то воришек бьют.


Пропорція
Інтригує мене тема -

(Поможи порадою):

Яка виборча система

Світить людям правдою?

- Справедлива і надійна –

Це система пропорційна –

Адже знаєм ще із школи,

Що таке пропорція:

Для пузатого Миколи

Буде більша порція.

А худенькому Омельку

Порцію дають маленьку.

2002 р.

І. Крилов «Вороненок»
- Серйозні натури

З генпрокуратури

Не раз заявляли:

Мільйони накрали

Сановні особи.

Робилися спроби

На суд притягнути,

Та їх не сягнути!

А дядько мій рідний

(Дурний він, бо бідний)

За міх комбікорму

Тюремну їсть норму.

- Підмітив ти гарно,

Щось інше ждать - марно

Ця кривда не нова –

Була й до Крилова.

2002 р.
Побійся Бога

Нехай жодне слово гни­ле не виходить із уст ва­ших,

але тільки таке, що добре на потрібне збуду­вання,

щоб воно надало благодать тим, хто чує.

Послання до Єфесян 4:29

Поруч жінка чи дитина –

На це - нуль уваги:

Із брудного рота лине

Лайка для розваги.
Без слів "гнилих", не брутально

Не можеш сказати.

Оправдуєш все банально:

Щоб слова зв'язати.


І співучу нашу мову

Вимащуєш брудом.

Що Господь прощає знову –

Являється чудом!


Всіх язиком ображаєш,

Де є лишень змога.

Як людей не поважаєш,

То побійся Бога! 2002р.



Ф
Не журись
- Чоловіка нема!

Чи в державі війна ?

Я щороку по півроку

Мушу спати одна.


Вже "шабашка" ота

Набрида, мов сльота:

Заробляє й відбирає

Молоденькі літа.


- Ти, кумо, не журись,

Навкруги озирнись.

Нема свого - до чужого

Потихеньку тулись.

2002 р.
Пташка-українка
Є всезнайка-книга в Олі-

Мудрості криниця.

Задали їй твір у школі:

"Пташечка синиця".

Про красуню аж сторінка

В книзі - Олі мало.

Дописала: це вкраїнка-

Вона любить сало.

2002 р.

утболіст і селянин

Футболіст загнав м’яча

У ворота вдало,

Вболівальники кричать:

"Слава! Слава! Браво!

Його носять на руках,

Нагороди тичуть;

Доки він ще не в роках –

За кордони кличуть.


Розкіш, шана і хвала,

Високі зарплати

Лиш за те, що він гола

Вміє забивати.

Треба йому без вагань

Віддати належне –

Від нелегких тренувань

Вміння це залежне.


Селянин же все життя

Із Божої волі

Аж до самозабуття

Трудиться у полі.

Хоч улюбленим ланам

Віддає всі сили,

Чи прийшлося бачить вам,

Щоб його носили?


Якщо той же футболіст

Не з’їсть м'яса-сала,

Де візьметься в нього хист?

Гра, вважай, пропала.

Як напитись молока

Не матиме змоги,

Гра вже буде не така –

Він протягне ноги.


Не дай йому хліба шмат

Покласти на зуба –

Всій кар'єрі буде ''мат",

Скоро "вріже дуба".

Пошануймо, мов святих,

Поклонімось в ноги

Хліборобам - лиш від них

В світ ведуть дороги. 2002р.


ЖЕРТВА ЕВРОРЕМОНТУ
-Чув, євроремонтом
В квартирі займався,
Хочеш жити "з понтом",
В борги, мабуть, вбрався?
-Тепер дуже в моді

Ремонт європейський.


Відсталості - годі! -

Мій принцип житейський.


А гроші - дурниця.

Борги щоб віддати,

На те й "заграниця" –

Дає заробляти.


- То, може, відкриєш
Оновлену хату?
Стола там накриєш
Єдиному свату?
- Завести не можу
Тебе у кімнати

І навіть в прихожу

(Взуття хоч і зняти).
Дизайн там новітній –

Пошкодить боюся,

Сам в кухоньці літній

З сім’єю тулюся.

2002 р.

Бумеранг
Вчителі колись-то знали

Добре свій предмет,

Але навичок не мали,

Щоб стелить паркет,

Чи каміна змурувати,

Як найме поляк.

І відпустку продавати

Не могли ніяк.

Не з добра опанували

Всяке ремесло.

Місце, де відпочивали,

Мохом поросло.

Вміють цвяхи забивати,

Кіньми керувать.

Вправно ниву засівати,

Ралити, орать

І солому скиртувати,

Як сезон прийде.

На базарі торгувати -

Аж земля гуде.

Можуть трактор поладнати,

Звичні й до керма.

А щоб в книгу заглядати -

Часу й сил нема.

Їх в бригади на "шабашку"

Залюбки беруть:

Не минають працю важку,

Задніх не пасуть.

Віртуозно кельма "грає"

В струджених руках.

Дня на все не вистачає,

Сплять на кулаках.

Ціниться їх труд народом –

Славні ж бо майстри...

А шкільний предмет свій згодом

Знатимуть на "три".

2002 р.



Засинали у шинелях -

Під голову каску.

Не від розкоші курили -

Туга заставляла:

По Європі всій могили

Війна засівала.

Тож ці люди добре знають

Ціну Перемоги,

Шану від народів мають

Й ми вклонімось в ноги.

Важко було здобувати

Світу порятунок,

Їхня Слава мусить мати

Найвищий гатунок!

2002 р.

Бартер
- Втрачаю терпіння,

Життя - це вода,

Мов мряка осіння,

Набридла нужда.


Так є ж і багаті

(Хай Бог їм дає),

Пикаті й пузаті –

Для них, значить, є.




  • Скажу як для друга,
    Щоб знав до пуття:
    Як довга попруга -
    Коротке життя.




  • Замовкни, будь ласка.
    Не милий вже світ.

За довшого паска

Віддав би сім літ.

2002 р.

Порада лісника

(Профорієнтаційна реклама)
Молодий лісник бадьоро крокував,

Ще й на повні груди пісню заспівав;

На горбочку у гайочку край села

Бачить -дівчина берізку обняла.


Чорні брови, в косах стрічки майорять.

Очі радістю, як зіроньки, горять.

Пестить-ніжить білокору, мов маля,

Усміхається їй квітами земля.


І призналася дівчинонька сама;

- Ой без лісу вже й життя мені нема.

Без берізок і сумую, і тужу,

На побачення, мов з миленьким, ходжу.


Хлопець дівчині удачі побажав,

І пораду кращу в світі їй подав:

- В лісовий ти наш коледж поступай –

Уквітчати будеш любий рідний край!

2002 р.



Докір
«Слава» - напис на сигаретах

найнижчого гатунку,

які випускає Львівська

тютюнова фабрика.
Пропонують ветеранам

(Отака забава)

Грізну труйку їхнім ранам –

Сигарети "Слава".

Посоромтесь зловживати

Словом цим священним.

Їм прийшлося воювати

З фюрером скаженним.

В поневолених країнах

Окопи порити

Від Москви аж до Берліна,

Щоб Славу творити.

І курили у траншеях

Махорку солдатську,




Трясе!
- Як живеш, мій друже?

  • "Потрясающе"!

  • То це ж добре дуже,
    Хай дає Бог ще.

  • Неправильно мислиш,
    Ніби маю все.
    Сказав в тому смислі,
    Що весь час трясе.



ПРИХОВАНА КАМЕРА

(Підслухана розмова)
Противне душі це знущання з людей -

Образивсь, мабуть, вже об'єкт не один.
Невже не спроможні до кращих ідей,


Аби не псувати ефірних годин?

-"Прихована камера" - видиво - клас!
Слідкуй лиш, щоб сам в об’єктив не заліз.


Як дурнями роблять когось, а не нас -

Ми тішимось тим і регочем до сліз.

2002 р.
Як не вкрадеш…

"Більше щастя давати, ніж брати"

(Дії 20:35)
Вчить Святе Письмо давати,

Щоб щасливим буть завжди,

Бо це краще, аніж брати

В безпросвітньої нужди.


А ти крадеш - кара з неба

(Топчеш Божий заповіт!)

Упаде за гріх на тебе

І на весь твій родовід.


Можеш втрапити й за грати -

Муки тяжкі там приймеш...

- Щоб давати - треба мати!

Як не вкрадеш - де візьмеш?

2002 р.

Сумніви
Вибори, мов дзеркало чарівне:

Про людину взнаєш всі секрети.

Хай забуде про життя спокійне,

Хто потрапив в виборні нерети.


Той запеклий виявивсь злодюга,

Той наклепи строчить дні і ночі,

А той брудом вимастить і друга,

Взявши у Сірка собачі очі.


Той касетні розкрутив скандали,

Щоб в грязі суперника втопити.

Чи колись ми думали-гадали,

Що в такі часи прийдеться жити?


Дуже тяжкі сумніви бентежать

Перед тим, як в Раду обирати:

Люди ці чи зможуть, як належить,

Чесно й мудро нами керувати?

2002 р.




Не стерпів
Повторюють сто раз ту саму

По телевізору рекламу.

Погодься, друже, - ця біда

До алергії набрида.

Чи похвалу на ті товари

Ми, глядачі, "не переварим",

Якщо не вдовбувать щодня

Одне і те ж? Так це ж брехня!

- Ну, ти немов мала дитина,

Не розумієш, в чім причина.

Там на повтори не скупі

Не через те, що ми "тупі".

Продать непотріб – їхня мрія,

І на рекламу вся надія.

Щоб пояснити до ладу

З базару приклад наведу:

Колись коня привів старого

Хитрющий циган, ще й сліпого

І так докучливо хвалив,

Що дід не стерпів і купив! 2002р.


Каталог: berezne -> files
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Організаційно-методичний відділ
files -> Біографічна довідка
files -> Відгуки, зауваження, пропозиції щодо розміщення, добору літератури, оформлення просимо надсилати на адресу
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи
files -> Березнівська центральна районна бібліотека організаційно-методичний відділ Національно-патріотичне виховання в бібліотеках
files -> 2015 р. Ббк 91 24 «Витязь молодої української поезії»
files -> Великої Перемоги немеркнуче світло До 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
files -> Березнівська центральна районна бібліотека Сектор довідкової та інформаційної роботи Рекомендаційно-бібліографічний список до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко
files -> Ббк 91 о 24 «Я народився І жив для добра І любові»
files -> Ббк 4 б 48 Березнівщина – перлина українського Полісся : краєзнавчий бібліографічний посібник, випуск /матеріал підготували О. Гурин, Н. В. Юрчик. Березне, 2016. 78 с


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Щоб не відійшов у забуття iconМетодичні рекомендації до проведення заходів
П'єр-Огю́ст Ренуа́р (нар. 5 лютого 1841, Лімож — † грудня 1919) — французький художник. Представник французького імпресіонізму, що...
Щоб не відійшов у забуття iconПроект з усної історії «Без пам’яті про минуле ми приречені на забуття»
...
Щоб не відійшов у забуття iconКнига забуття роман-автокоментар Київ «Ярославів Вал» 2013
Тепер, коли війна закінчена й померлі мертві, І ми отримали те, що отримали, саме тепер час опублікувати таку книгу, як ця
Щоб не відійшов у забуття icon175 років від дня народження П’єра Огюста Ренуара (1841–1919)
П'єр-Огю́ст Ренуа́р (нар. 5 лютого 1841, Лімож — † грудня 1919) — французький художник. Представник французького імпресіонізму, що...
Щоб не відійшов у забуття iconКонкурс „ Шкільна бібліотека 2017" Номінація : „Бібліотека виховний простір навчального закладу"
Недостатньо, щоб виховання не псувало нас, необхідно, щоб воно змінювало нас на краще” (М. Монтень)
Щоб не відійшов у забуття iconСкрипник Іван Петрович класний керівник 8 класу “Серцем – до дитини
Світ існує не для того, щоб ми його пізнавали, а для того, щоб ми виховували себе у ньому Георг Крістоф Ліхтенберг
Щоб не відійшов у забуття iconЦентр з обслуговування закладів освіти Слов'янського району
«Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв,...
Щоб не відійшов у забуття iconКоли дитина відчує красу рідного слова, вона відчує любов до мови
«Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв,...
Щоб не відійшов у забуття iconЖиттєвий І творчий шлях Уласа Самчука. Роман
Коли у мене з одної корови стало шість … Щоб я, що цілий вік лив піт, що витворив стільки хліба, яким можна прокормити цілу державу,...
Щоб не відійшов у забуття iconВеликі Сорочинці. Ярмарок. Гоголь Духовна мікрогалактика Михайла Коцюбинського
Часто велике не народжує нічого. Воно просто існує для того, щоб бути тлом, відтінюючи, щоб своєю безмежною сутністю створювати передумови...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка