"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу"



Скачати 388.58 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації21.03.2018
Розмір388.58 Kb.
  1   2   3


СТЕНОГРАМА

круглого столу на тему: "Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу"

14 березня 2017 року

Веде засідання перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації ЛАПІН І.О.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, всім доброго дня. Мене звати Лапін Ігор Олександрович, я є перший заступник голови Комісії з питань приватизації.

Сьогодні у нас заплановано було проведення круглого столу, і я би вважав би, що наш круглий стіл, маючи, скажем так, певний напрямок розібратися все ж таки, що відбулося, що відбувається, і які перспективи нас чекають з приводу приватизації, вірніше відсутності, ні не так, провальної приватизації Одеського припортового заводу, яка проводилася у нас на протязі останніх декількох років, включаючи і минулого року. Тому я дякую всім, хто прибув сьогодні на наше сьогоднішнє таке дійство, і хотів би зразу уточнити, хто у нас є з присутніх, для того щоб мати можливість зорієнтуватися, в якому форматі ми будемо проводити круглий стіл. Тобто я розумію, що у нас єсть представники Фонду держмайна України. Це Матис Ганна Станіславівна. Правильно я розумію? Візір Олександр Сергійович і Андрєєва Марія Олександрівна, і Герц Віталій Іванович. Гайдуцький Андрій Павлович, перший заступник голови фонду. Дуже добре.

Далі. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, у нас сьогодні відсутні представники. Мала бути Карп Галина Василівна. Не бачу. Ну, значить будемо далі.

Далі. Тимчасово виконуючий обов'язки голови правління, директор ПАТ "Одеський припортовий завод" Назаренко Сергій Миколайович. Єсть у нас. Дальше. Одеська обласна державна адміністрація, Безпоясна Тетяна Іванівна. Антимонопольний комітет України, є представник у нас? Нема, дуже погано.

Інститут енергетичних досліджень, Марунич Дмитро Валерійович. Не бачу, нема.

ДП "Вуглегазсинтез", "Нафтогаз України". Представники: Щербатюк Олександр Миколайович і Топал Олександр Іванович. Є. Дякую.

Я вибачаюсь...

Далі. "Союз хіміків України", Голубов Олексій Григорович. Є? Є. Дякую вам.

ТОВ "Енергоімпекс", Ващенко Олександр Михайлович. Ви, да? Дякую.

Видобувна компанія "Укрнафтобуріння", Метенко Тарас Ігорович. Є.

Компанія "Glenshee Holdings Limited", Чорний Олександр. Не бачу. Ну, може, появляться.

Компанія "Sushail Bahwan Group", це у нас Вішал Дхаван. Є, так? Дякую. І Бондар Олена, я так розумію, це перекладач, так? А, ні? Представник компанії, зрозуміло. Бо я просто, тут посади не написані, то я тому так. А перекладач є чи володіє? Є перекладач. А, ну добре тоді. Дякую.

Дальше. "IBE Trade Corporation", Овчаренко Володимир Миколайович. Є.

Дальше. NCTC, Ян Аронов. Є, так.

Генеральна прокуратура України. Є представник Генеральної прокуратури України?
_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто їх не цікавить, да? Ну добре, ми до них прийдемо слідуючий раз в гості дружним колективом, там проведемо, на їхній території, в супроводі народних депутатів групи невеликої, чоловік 30.

Ладно, то таке. "Роби, що можеш, тим чим маєш, там де ти є".

І… Тих тоже немає, так? Понятно.

Значить, отже, шановні колеги, значить, дивіться, мета нашого круглого столу в принципі – з'ясувати, можливо, спробувати розібратися, не достеменно там, вже не в таких варіантах, щоби також з подробицями, але тим не менше. У нас була проведена, намагання провести приватизацію Одеського припортового заводу в державі. Ця приватизація, я вважаю, була провалена. Причин є багато як суб'єктивних, так і об'єктивних. Моя особиста думка не зовсім співпадає не зовсім співпадає, можливо, з думкою, проголосованою на засіданні комісії, але тим не менше я вважаю, що все-таки провал даної приватизації не можна вішати повністю всіх собак, як то кажуть, на Фонд держмайна України, хоча їхня левова частка вини, нікуди вони від цього не подінуться, я думаю, що це буде предметом інших розглядів, але вже не в стінах комісії. Тим не менше, я вважаю, що було ряд об'єктивних причин, які також могли в тій чи іншій мірі вплинути, особливо в тому числі дії, пов'язані із арештами за три дні до приватизації, що негативно вплинуло, я вважаю, на загальний такий імідж самого процесу, ну, і там можна говорити багато там про борги, Фірташа, борги "Нортіма", інше, там розбирательство з "Нортімою". Тобто, я вважаю, що сам "Одеський", ну, це моя думка, звичайно, власна, але тим не менше. Я вважаю, що Одеський припортовий завод при такій ситуації і не міг би бути приватизований, навіть якби його, напевно, даром віддавали би, я би побоявся би вкладати гроші в таке підприємство, враховуючи навіть кількість боргів які, ну, які ми маємо.

Тому… Але це моя думка особиста і на неї прошу навіть і не зважати, тому що я хотів би в принципі почути від вас ваші думки з цього приводу для того, щоб ми могли в подальшому розуміти, що нам робити з іншими підприємствами, які можуть в такому ж, в такій же самій ситуації залишитись.

Зважаючи на те, що зараз іде засідання парламенту і в нас фактично засідання парламенту починається після перерви о 16 годині, я буду змушений в любому випадку піти на засідання, так як сьогодні є ряд важливих законопроектів, тому я просив би все-таки, щоби ми в рамках проведення нашого круглого столу все-таки висказувалися лаконічно, чітко і по суті. А суть питання дуже проста: почему і що робити. Ну, так от простіше скажу, чому так вийшло, не великим текстом, але мене більше цікавить, що далі робити і для того, щоби в подальшому це явище на інших підприємствах немало аналогічних моментів. Тобто я хочу почути думки людей, які в цьому більш розбираються як фахівці, ніж як я зі своєї, як то кажуть, колокольні. Тому я дуже буду просити всіх колег дотримуватися регламенту.

Є пропозиція, щоби ми тут, зважаючи на те, що все-таки багато хто і не прийшов, але тим не менше, дуже багато гостей, в тому числі люди, які приїхали, які не є киянами. О, дякую. Прошу знайомитись, до нас приєднався член нашої Комісії з питань приватизації колега Кіссе. Я думаю, що він, якщо десь щось буде навіть і мені підказувати. Тим більше він у нас від Одеси, тому йому це воно близько, він там недалеко живе.

Тому, шановні колеги, тепер більш серйозно. Значить, я пропоную формат такий. Все-таки незважаючи на регалії, тим не менше я просив би все-таки висловитися з приводу даної приватизації в першу чергу представника Фонду держмайна. Фонд держмайна тут представлений колективом спікерів, але тим не менше, ну, так вже якось вийде, що я би просив би, щоби нас з цього приводу. Фонд держмайна, будь ласка, вам слово. Якщо можна до трибуни. Чи там у вас мікрофони? Але краще, щоб вас бачили, хто буде виступаючий. І… Ну, головні питання дуже прості: приватизація не відбулася, об'єктивні причини, що треба від парламенту, що треба взагалі від держави в цій ситуації, яким чином ми можем допомогти Фонду держмайна в подальшому такі питання, як то кажуть, проводити більш, можливо, десь і наша вина також може бути. Після цього я би просив все-таки, щоби нам коротеньку довідочку дав виконуючий голови правління, тобто який у нас також є. Ну, а далі вже по списку ми будем дивитися.

Тому, шановні колеги, ну, регламент такий. Фонд держмайна, так як у них саме більше їм треба розказувати, я просив би до 10 хвилин, інші спікери – до 5 хвилини. Щоб ми просто вспіли вислухати думку всіх присутніх в нашому залі.

Тому, пан Гайдуцький Андрій Павлович, з вас починаємо. Якщо, можливо, ну, можливо, ви там передасте потім слово колегам, які більш детально, але ще раз кажу, давайте, ну щоб ми все встигнули, в межах регламенту, щоб ми компактно могли напрацювати основні тези, а далі вже по тезам ми зможемо в подальшому випрацьовувати стратегії і тактики. Дякую.
ГАЙДУЦЬКИЙ А.П. Добрий день шановні колеги! Я, Гайдуцький Андрій Павлович, заступник голови фонду, відповідаю за приватизацію в цілому і в тому числі готував об'єкт ОПЗ до приватизації. Ігор Олегович зараз підійде, я буквально коротко розпочну, сподіваюся, що він продовжить.

В цілому Фонд державного майна вперше, напевно, за 25 років підійшов до приватизації державного об'єкта дуже відповідально. З цією метою фактично була створена робоча група при Кабінеті Міністрів за участю міжнародних донорів, які відслідковували підготовку об'єктів до приватизації за міжнародними стандартами. З цією метою завдяки донорам було залучено найкращих технічних радників для підготовки об'єкту до приватизації. Це "Baker & McKenzie" і "Ernst & Young". З цією метою вперше було вибрано на тендері, який проводив ОПЗ, радника, компанію, яка має значний досвід продажу об'єктів в сфері хімічної промисловості. На тендері переміг інвестиційний банк UBS. Керівник проекту, який супроводжував угоду, має більш як двадцятирічний досвід роботи з угод зі злиття і поглинання в сфері хімічної промисловості.

Вони не один раз разом з донорами приїжджали на підприємство і казали, що, дійсно, з точки зору технічного обладнання, технічної підготовки об'єкт знаходиться в прекрасному стані. Це також підтверджувала технічна група ЄБРР, яка є в спецкомісії при Кабінеті Міністрів з питань приватизації. Це також підтверджували потенційні учасники аукціону, це і арабська компанія, і декілька європейських компаній. Всі вони говорили, що з технічного боку це один з найкращих об'єктів в Європі і в Америці, немає таких об'єктів за якістю підготовки.

Ось з'явився Ігор Олегович, можливо, ви захочете коротко дати інформаційну довідку щодо підготовки до приватизації ОПЗ. Я буквально тільки два слова сказав. Ігор Олегович.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, значить, у нас є голова Фонду держмайна. Ну, в принципі суть нашого круглого столу – невдала приватизація, шляхи на подальше, тобто напрямки на подальше, як ми бачимо в подальшому приватизацію, і щоб такі, якщо були якісь помилки, щоб їх не допустити в інших об'єктах з приводу приватизації.

Значить, у нас є голова Фонду держмайна. Будь ласка, вам слово, якщо можна, ну в межах 10 хвилин, щоб ми просто всі зрозуміли, про що говоримо.


БІЛОУС І.О. Добрий день всім. Вибачте, велика черга перед входом була.

Мій колега Андрій Гайдуцький, який відповідає за приватизаційний напрямок, насправді вже трошки поділився. У нас тут в залі присутній виконуючий обов'язки директора, представник корпоративного департаменту, представник юридичного департаменту. Тобто ми в принципі можемо відповісти на будь-які запитання і я би хотів, щоб воно було більш інтерактивніше, ніж просто там монолог мій.

Насправді дійсно два рази ми пробували продати ОПЗ минулого року, це своєрідний рекорд, але це був не перший і не другий, і не третій раз, і навіть не п'ятий продажу Одеського припортового заводу, як ви знаєте, продається він з 1995 року. Для тих, хто не знає, скажу по статистиці, а така у нас сумна статистика по продажу. Всі спроби, я особисто приймав в четвертий раз приватизацію ОПЗ участь, два рази на стороні купівлі і два рази на стороні продажу з точки зору вже будучу головою Фонду держмайна, тому можу розказати зі всіх сторін як воно відбувається. Насправді найкращий період продажу Одеського припортового заводу був у 2009 році, коли були найбільші історичні ціни на хімію… Ну я зараз прокоментую ці речі, що пишуть, це там колеги пана Фірташа розганяють новини в судах. Всі решта спроби були невдалі з точки зору часу вибраного і кон'юнктури на ринку.

Значить, чому, звичайно, ми взялися за ОПЗ, тому що це був вибраний пріоритет, це, звичайно, підприємство, яке би наповнило бюджет з точки зору приватизаційних надходжень, найбільше з того всього, що було готове. Другим йшли обленерго. І, звичайно, центренерго, який на сьогоднішній день готовиться до приватизації.

Тим не менше, значить, чому так сталося. Багато питань задають, як правило чому було 500, а потім чому було 200 мільйонів, а як же ж так з боргами вийшло. Я готовий відповісти на ці питання. Готовий відповісти також, хто були покупці. І чому так сталося, що в останній день раптом деякі люди відізвали свої заявки, так, ні з того, ні з сього. На всі ці питання я можу відповісти.

Значить, завод був дійсно оцінений в 500 мільйонів доларів чистими грішми, які повинні бути заплачені з ……. відсотків, плюс борг – 200 мільйонів, тобто разом 700 мільйонів. Запевняю вас, що цей завод коштує тих грошей.

Значить, чому така ціна була, тому що оцінка бюрократично, процесуально у нас робиться на тих даних які є, тобто з минулого року. Минулий рік, 2015, був набагато кращий з точки зору цін на продукцію і відповідно лаг, той який часовий, він нас змусив піти на оцю оцінку. Запевняю вас, що оцінку…
______________. (Не чути)

БІЛОУС І.О. Та я розумію, ви це все знаєте. Я вибачаюсь, це от представники інвесторів з Оману. (Промова англійською мовою). Я просто хочу вам розказати, що насправді було.

Цей завод був оцінений набагато дорожче в 2009 році, як ви знаєте. Цей завод по результатам всіх аудитів технічних, екологічних, є один з найкращих підприємств в світі хімічних, входить в сотню, щоб ви всі зрозуміли. Тому розказувати, що він там коштує 3 копійки, звичайно, ніхто не буде, і я цього робити не буду. Да, завод цінний, він займає певне своє геополітичне становище на чорноморському узбережжі і на ринку хімії в Чорному морі.

Значить, як ви знаєте, ситуація стрімко погіршилась в 2016 році з ціною газу і з ціною на продукцію. Відповідно ніхто не прийшов на цей конкурс за 500 мільйонів.

Чого не продали в 15-му році? Пояснюю. Ми повинні були продавати його по кусках, спочатку 10 відсотків, потім ще, і відповідно цей продаж він би був нікому не потрібний, тому що купили би його відповідні люди з відповідними фаміліями, і далі би просто приватизації не було. Тому було прийнято рішення змінити закон в тих частинах, в яких ми змінили, і пішли на приватизацію в 16-му році. Значить, 15-й рік – не відбувається приватизація, ми в переговорах з Прем'єр-міністром приймаємо рішення разом, що ми ідемо ще раз на цю приватизацію і свідомо зменшуємо початкову ціну. Це було зроблено перший раз за всю історію України, щоб ви зрозуміли. Ніхто не хотів на себе брати цю відповідальність, ми її взяли. Відверто вам скажу, що початкову ціну ми хотіли поставити менше для того, щоб була певна конкуренція на аукціоні.

В фіналі у нас було фактично чотири покупці. Представники тут є одні, від компанії з Оману. Були представники американської компанії "IBЕ Trade", відома торгова компанія. Її засновником є виходець з України Алекс Ровт. Знову ж таки ніхто нічого не скриває не від кого. Людина – офіційний мільярдер з американським паспортом і так далі. Були також наші вітчизняні інвестори, які відомі всім: пан Коломойський, пан Ярославський. Була дуже серйозна підготовка по договорам і по всій документації, яка тривала до останнього дня до ночі, щоб ви зрозуміли.

В останній день, коли подавалися документи, пан Ярославський, товариші з Оману не подають цю документацію, пан Ярославський, Коломойський відмовляються, роблять публічні заяви, і в нас залишається один американський інвестор з грошима, але по умовах конкурсу нам треба мати мінімум два. От вам так от незвичайно і раптово закінчився конкурс по продажу. Хоча ми могли б продати цей завод, я вам відверто це говорю.

Значить, що відбувається далі. Оскільки іде певний дисбаланс між ціною на аміак і на карбоміт, і на ціну газу. Газ нам постачає по процедурі спеціальних обов'язків НАК, відповідно ця процедура закінчиться 31 числа, і завод перестає працювати, ми приймаємо рішення разом урядом, щоб зупинити завод і не генерувати додаткові збитки.

Що стосується боргів. На сьогодні борги десь приблизно 250 мільйонів доларів перед групою "Ostchem", так, за газ. Це основна сума, плюс штраф і пені і 1,5 мільярда гривень перед НАК "Нафтогазом", який ми повинні реструктуризувати і виплати по частинам.

Завод простояв фактично до 1 березня, працював на мінімальній потужності в основному за рахунок тільки перевалки. Як ви знаєте, "Укртрансхімаміак" не працював майже два місяці, в чому була проблема з перевалкою і накопиченням поточних боргів, з якими зараз "Укртрансхімаміак" розрахувався. І ми оголосили, якщо я не помиляюсь, 24 січня тендер на давалку, оренду, управління, тобто ми оголосили такий запит широкий до інвесторів, хто що запропонує.

Відповідно деякі інвестори, їх приблизно 10, запропонували різні пропозиції. На жаль, конкретно одну пропозицію ми отримали тільки від компанії "……..", яка співпрацює з "Одесагаз" і ще з одним трейдером з Європи. Ми підписали короткостроковий… Ну не ми, а завод підписав короткостроковий договір давальницький на три місяці з помісячною зміною об'єму і ціни. Тобто ми маємо можливість замінити постачальника щомісяця. Завод працює на сьогоднішній день на півпотужності, тобто ми маємо можливість загрузити завод ще на півпотужності.

Чого сьогодні завод не може сам купити газ, тому що в нього немає грошей. Згідно Закону про ринок газу, якщо тільки будуть гроші у заводу, завод повинен закуповувати газ у НАК "Нафтогазу", цей газ дуже дорогий і завод все одно буде регенерувати збиток. Тому було прийнято рішення разом на нараді у Степана Івановича Кубіва і Кістіона, що є відповідний протокол, здійснити запуск цього заводу з метою: А – збереження цілісності заводу; друге – потенціалу, соціальних проблем, ну і фактично гарячий завод, він важливіший для нас, тому що він в будь-якому випадку не генерує збиток, стоячий завод нам генерує збиток і це є велика проблема.

Тому з точки зору там переслідування державних інтересів, перш за все, а друге, це збереження кадрового потенціалу. Я вас інформую, що з 1 січня по фактично 1 березня з заводу пішло 50 з лишнім людей і це не просто підмінальщики, а це оператори цехів, інженера, сварщики і так далі. Я вам таке скажу, якщо ми допустили би дальше простой і збільшилася би кількість відтоку кадрів, ми би завод ніколи вже не запустили, не важливо скільки у нас газу, грошей, чи звезд тут в одному місці, ми просто би втратили завод.

Тому рішення свідоме, я вважаю, воно правильне. Значить завод почав працювати, виробляти продукцію, заспокоївся соціальний стан. Разом з губернатором ми зробили певну акцію. Зараз перш за все задача стоїть вивести завод на певну потужність. І, звичайно, дивитися за ринком, щоби розпочати знову приватизацію. Вибачте, що так говорю, так, дійсно розпочати приватизацію.

Я вважаю, що… Вчора у нас вже була така важка, але продуктивна, я вважаю, нарада з Прем'єр-міністром України, де ми розказали всі проблеми приватизації, тому що за півтора року ми йому розказали то, що всі скривали фактично всі 25 років. Вказали де є основні речі, де тормозяться процеси в Кабміні, де є проблема в підприємствах, де є проблеми в міністерствах, да, і так далі, і тому подібне. Значить, вихід з цього, звичайно, є, але потрібна скоординована робота. І звичайно новий Закон про приватизацію, який ми написали разом з МЕРТом, з ЄБРР, з "Baker & McKenzie" і ще рядом консультантів. Закон класний, революційний. Чесно вам скажу, по тому закону, я думаю, що фонд більше ніж 5 років не проживе, так, тому що все попродає. Значить, буде всього на всього дві групи активів, великі підприємства і всі інші. Великі підприємства будуть продаватися з радником. Оцінки не буде. Оцінку буде визначати ринок. Це сама революційна зміна в цьому законі. Я знаю, що дуже багато людей будуть проти, особливо правоохоронці, але ми будемо штовхати і захищати той закон. Тому що, пробачте, вистачить вже продавати, за 25 років ми на продавалися багато всього по різних цінах, маємо багато різних олігархів цікавих і не дуже. Тому цей процес і підхід треба поміняти. Значить, великі підприємства будуть продаватися з радником, всі малі підприємства які не увійдуть в категорію великі… Категорія великі це активи на 250 мільйонів і більше гривень. Всі малі підприємства будуть продаватися через електронну площадку, без людей, тобто там буде виставлена інформація про об'єкт, форма 1, 2, 3, статут, інвентаризаційний акт і так далі, і тому подібне. Буде даний доступ до об'єкту. І буде автоматично відліковуватися час, коли буде продаватися або не продаватися той чи інший об'єкт і люди фактично не будуть приймати в цьому участь. Наша мета продавати від 100 до 300 підприємств щомісяця. Навіть тільки таким чином ми зможемо позбавитись усього того масиву, який у нас є, фактично продати його.

Тепер щодо ОПЗ, значить, повертаючись. Для того, щоб нам активно реагувати на ринок, нам треба бути готовими в будь-який момент прийняти рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Звичайно для того нам, згідно закону, потрібно здійснити ще раз оцінку, ще раз провести інвентаризацію, аудит, всі ці бюрократичні речі, які повинні бути зроблені. Просто для вашої інформації, ці всі бюрократичні процеси займають там від 4 до 6 місяців. Тобто навіть якщо завтра настане чудо на ринку, і аміак, і карбамід будуть коштувати по 500, а газ буде 200, то ми зможемо продати завод тільки в осінь, тому що ми не готові і нам треба готувати цю оцінку, і після дискусії вчора на нараді, я думаю, ми розпочнемо цей процес зі згоди уряду, щоб там не було якихось зайвих звинувачень. Ми розуміємо проблематику боргу Фірташа, перш за все, і повірте, той борг Фірташа там держава і підприємство могло погасити багато років назад, якби ми не брали борг в "Ощадбанку" на ОПЗ, якби там ще не було якихось деяких речей, яких би нам не було там різних протиріч, ми б могли давно позбавитися цього боргу виплативши його згідно бізнес процесів. Я зараз не коментую – Фірташ, погано, добре і так далі, тобто була компанія, яка поставила газ в певний момент, який був дешевше, ніж газ "Нафтогазу", коли була ринкова ціна. Я нікого зараз не захищаю, в політику не лізу, повірте. У нас є шляхи реструктуризувати ОПЗ таким чином, щоб продавати його без боргів. Я зараз не буду опускатися в деталі.

У нас є такий варіант. Ми можемо це зробити, але потім підприємство, отримавши ці гроші, тобто ми можемо продати цілісно-майновий комплекс окремо, чистий завод. От, наприклад, є у нас оманські інвестори тут присутні і не тільки, я бачу, тут є і інвестори із Франції і американці. Тобто ми можемо це зробити, але тут є інші ризики, тому що ми несемо ризик розрахунку по боргах. Тобто, ви розумієте, що просто простить борги неможливо, треба з ними щось робити. Виплатити Фірташу заборгованість з держбюджету не є можливим, я вам про це говорю, під цим документом ніхто в житті не підпишеться в нашій країні. Для того треба починати реструктуризацію. Значить, можу вам відверто сказати, що було, я не знаю, штук 20 нарад з НАК "Нафтогазом" під голуваням Прем'єра і не тільки, де пропонувалося НАКу в принципі взяти в управління цей завод і фактично забезпечити прибуткову діяльність і ефективність до моменту приватизації. На що НАК відмовився, сказав, що це не є їхня профільна діяльність, і займайтеся самі, а ми будемо займатися газом, бо там прибутковіше.

Відповідно газ НАК "Нафтогаз" зробив 20 мільярдів гривень прибутку, а всі решта підприємства заробили тьму збитків. За 16-й рік скільки? 64 мільярди збитків, щоб ви знали, по всіх підприємствам. Ось так ми бізнесуємо, пробачте. Знову ж таки, я нікого не критикую, я просто статистику наводжу. Тому, коли нам говорять, що ми погано управляємо, я просто повинен говорити об'єктивні причини, чого воно так відбувається.

Тому перша теза. Ми за приватизацію ОПЗ, але в правильний час і в правильній формі. Держава повинна залучити гроші і давати можливість розрахуватися по боргах і в тому числі, можливо, з компанією Фірташа чи не Фірташа і, звичайно, з НАК "Нафтогазом", і залучити гроші до бюджету. Це наша позиція як Фонду держмайна.

Зараз ми моніторимо ринок. Рринок потроху починає покращуватися з точки зору ціни газу. Ну, тому що закінчується опалювальний сезон, як ви знаєте, так ціна газу трошки починає падати, до літа вона буде падати. Але тут основне питання –в ціні продукції, тобто аміаку і карбоміду. Тобто, якщо ціна продукції буде зростати, і ми побачимо якійсь певний тренд, то можна готовитися до приватизації, для того щоб реалізувати його прибутковий результат. Продавати завод, пробачте, за копійки, мені здається, що це державно неправильно. Тому краще вичекати час і продати його в правильний час, але разом з тим, щоб його не втратити. Тому що ніхто з вас і я в тому числі не хочу бачити, що цей завод просто-напросто обанкротять. Я вам відверто про це кажу.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" icon"Економічні погляди Девіда Рікардо та їх значення для подальшого розвитку економічної науки"
Економічні погляди Девіда Рікардо та їх значення для подальшого розвитку економічної науки
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconХарківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи
Л. Українка. Життєвий І творчий шлях
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconМетодичні рекомендації щодо впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти Одеського обласного інституту удосконалення...
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconМетодичні рекомендації щодо впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти Одеського обласного інституту удосконалення...
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconМетодичні рекомендації щодо впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти Одеського обласного інституту удосконалення...
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconМетодичні рекомендації щодо впровадження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічної та суспільно-гуманітарної освіти Одеського обласного інституту удосконалення...
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconПлани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр
Значення періоду відбудови для подальшого розвитку України в другій половині ХХ ст
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconВалентина Редіна, Володимир Редін, Валентин Лаптєв
Досліджено сталу систему організаційно-масової роботи зі школярами Харківщини, яка проводиться Харківською обласною станцією юних...
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconТ. Г. Шевченка ненчук ольга миколаївнa
Формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл львівщини в умовах сучасного українського суспільства
\"Щодо перспектив приватизації та подальшого розвитку Одеського припортового заводу\" iconВісник львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 121-128
Зроблено спробу виявити закономірності розвитку літературно-теоретичного мислення у ХХ столітті І на підставі цих закономірностей...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка