Шостого скликання



Сторінка1/3
Дата конвертації05.10.2017
Розмір0.74 Mb.
  1   2   3

№ 5 (330) 28 лютого–4 березня 2011 року




ВОСЬМА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ШОСТОГО СКЛИКАННЯ


1

на пленарних засіданнях 1

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 18

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 31

"Круглий стіл" з проблем агропромислового комплексу 43

ПРИВІТАННЯ 45




на пленарних засіданнях


У ВІВТОРОК, 1 БЕРЕЗНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про підсумки роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 15-18 лютого 2011 року.

В.Литвин повідомив, що учора на засіданні Погоджувальної ради, а також під час зустрічі керівників фракцій, скликаній для обговорення проекту закону про засади запобігання і протидії корупції, серед іншого і йшлося і про питання трудової дисципліни парламентаріїв.

Головуючий нагадав народним депутатам, що реєстрація перед початком ранкового і вечірнього засідань біля столів реєстрації є обов'язковою та звернувся до керівників депутатських фракцій з проханням забезпечити персональну участь народних депутатів у голосуваннях.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

Народні депутати включили до порядку денного восьмої сесії низку законопроектів: про внесення зміни до розділу XХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливості справляння податку на додану вартість з операцій з постачання та імпорту; про внесення зміни до Закону "Про Митний тариф України" щодо ставки на деякі зернові культури; про внесення зміни до розділу XХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо упорядкування діяльності та здійснення своїх функцій Аграрним фондом.

Проект закону про внесення зміни до Закону "Про ветеринарну медицину" (щодо виробництва та обігу ветпрепаратів) доповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства Сергій Тригубенко. Він повідомив, що проектом пропонується спростити започаткування та впровадження господарської діяльності з виробництва та обігу ветеринарних препаратів. Зокрема, передбачається скоротити кількість документів дозвільного характеру та усунути дублювання функцій.

За словами доповідача, державний контроль та нагляд за діяльністю потужностей з виробництва та обігу ветеринарних препаратів, а також розведення та обіг племінних тварин будуть здійснюватися в рамках Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Об'єкти господарювання, які відповідно до цього закону, отримали ліцензії на виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів; оптову, роздрібну торгівлю ветеринарних документів і препаратів; торгівлю племінними генетичними ресурсами; проведення генетичної експертизи походження та аномальних тварин не будуть отримувати експлуатаційні дозволи для потужностей об'єктів, які здійснюють дані види діяльності.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

За результатами голосування законопроект був прийнятий у першому читанні 244-ма голосами.

Парламентарії розглянули ще один законопроект, поданий Кабінетом Міністрів, - про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств. Заступник Міністра аграрної політики та продовольства С.Тригубенко, доповідаючи законопроект, нагадав: згідно з вимогами Закону "Про фермерські господарства" для створення фермерського господарства особа, яка виявила таке бажання, зобов'язана звернутися до професійної комісії з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною радою, для отримання відповідного висновку. Висновок зазначеної комісії про наявність у громадян достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідності сільськогосподарської кваліфікації є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання громадянину у власність або в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель державної та комунальної власності. Такі норми законодавства, наголосив доповідач, ускладнюють та затягують процедуру реєстрації фермерського господарства, оскільки висновок комісії про наявність відповідного досвіду у сільському господарстві може носити суб'єктивний характер. Законопроектом пропонується скасувати вимоги надання висновку професійної комісії до відповідної районної міської державної адміністрації або сільських, селищних, міських рад у разі надання громадянину у власність або в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, виключивши із Закону "Про фермерські господарства" відповідну норму.

"Для здійснення державної реєстрації фермерського господарства замість висновків конкурсної комісії пропонується надавати відповідній районній комісії, адміністрації чи місцевій раді документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або отримання освіти в аграрному навчальному закладі. Перелік таких документів визначається спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері аграрної політики", - повідомив С.Тригубенко і зазначив, що ухвалення цих змін та доповнень дозволить спростити порядок реєстрації фермерського господарства, зменшити кількість заявлених документів дозвільного характеру та дасть можливість більш оперативно реагувати на можливі зміни, які відбуваються у ході реформування аграрного комплексу України.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стратегічних галузей економіки доповів заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Володимир Бандуров. Він зазначив, що цим проектом пропонується надати Кабінету Міністрів повноваження затверджувати галузеві програми реформування і розвитку стратегічних галузей економіки та їх переліки.

За словами доповідача, прийняття законопроекту дозволить оптимізувати державний сектор економіки, знизити його рівень до 25-30 відсотків ВВП, а також забезпечити надходження коштів від приватизації до державного бюджету. "Зазначені зміни дозволять завершити широкомасштабну приватизацію із застосуванням комплексного підходу до здійснення приватизації об'єктів державної власності стратегічних галузей економіки", - наголосив заступник міністра.

Підсумовуючи обговорення, В.Литвин зауважив, що профільний Комітету рекомендує парламенту прийняти законопроект за основу, хоча Головне науково-експертного управління висловлює суттєві зауваження до проекту.

В.Литвин звернув увагу на одне суттєве положення проекту. "Якщо ми хочемо, щоб Верховна Рада перестала бути парламентом і встановлювати те, що відповідає за Конституцією і законами правилами економічного розвитку, тоді голосуйте за цей законопроект. Бо цей законопроект передбачає, щоб не Верховна Рада приймала рішення, як зараз за чинним законом, а щоб подібні рішення приймав Кабінет Міністрів. Я думаю, у Кабінету Міністрів достатньо повноважень і функцій. Нехай робить все те, що належить відповідно до Конституції Верховна Рада, а не Кабінет Міністрів. Тим більше, що ми з вами вже не формуємо Кабінет Міністрів, а повинні контролювати його діяльність", - зазначив В.Литвин.

Законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.

Проект закону про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей доповів голова Державної служби молоді і спорту Равіль Сафіуллін. Він повідомив, що проектом пропонується заборонити усиновлення українських дітей особами без громадянства. Необхідність цієї норми обумовлена тим, що в разі усиновлення дитини особою без громадянства неможливо простежити подальшу долю дитини. Проектом також пропонується вдосконалити процедуру обліку дітей, які можуть бути всиновлені (сьогодні діти беруться на облік з усиновлення без їхньої згоди). Пропонується визначити, що неповнолітні діти можуть бути взяті на облік лише за їхньою згодою.

Проектом пропонується вдосконалити процедуру усиновлення дітей, яких батьки відмовились забрати на виховання до себе у сім'ю. У разі, якщо батьки впродовж двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе у сім'ю та не визнали свого батьківства щодо неї, пропонується передавати дитину на усиновлення без згоди батьків.

Р.Сафіуллін також зазначив, що змінами до статті 221 пропонується запровадити отримання згоди опікуна (піклувальника) на усиновлення дитини виключно у випадках, коли він є родичем дитини.

Ще одним питанням, яке необхідно врегулювати, відзначив доповідач, є роз'єднання братів і сестер при усиновленні іноземцями. Пропонується дозволити усиновлення всіх рідних братів і сестер в одну сім'ю, якщо один або декілька з них перебувають на обліку в Урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини не менше, як один рік.

Під час обговорення народні депутати загалом підтримали законопроект. Водночас виступаючі звернули увагу на певні обмеження прав батьків, запропоновані проектом, які потребують подальшого вивчення. Промовці також висловили зауваження до деяких інших пропозицій проекту, які можуть бути доопрацьовані.

За результатами голосування проект закону був прийнятий за основу.

Проект закону про внесення змін до статті 8 Закону "Про оплату праці" (щодо регулювання фонду оплати праці працівників підприємств-монополістів) доповіла заступник Міністра економіки Ірина Крючкова. І.Крючкова зазначила: Міністерство економічного розвитку та торгівлі розробило цей законопроект з метою усунення дублювань в чинному законодавстві. "Сьогодні держава через тарифну політику має можливість впливати на ціноутворення підприємств-монополістів і при цьому кожний тариф розраховується за відповідною методикою, де контролюються всі складові тарифу. Тому окрема норма щодо регулювання оплати праці є морально застарілою і фактично вона не виконується. Адже останні надходження до бюджету склали 2 мільйони гривень - це було в 2006 році. Тому економічно невиправданим є контролювати цей процес", - зазначила І.Крючкова.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Володимир Марущенко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект у першому читанні. Він повідомив, що члени Комітету підтримали законопроект, вважаючи, що подальше регулювання діяльності підприємств-монополістів шляхом встановлення для них розрахункової величини фонду оплати праці, і фінансових санкцій за її перевищення, стало економічно невиправданим, і є подвійним регулюванням їх діяльності, оскільки чинним законодавством визначені важелі державного впливу на ціноутворення цих підприємств.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу 243-ма голосами.

Парламентарії відхилили проект закону про внесення змін до Закону "Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".

Розгляд законопроекту про внесення змін до статті 134 Земельного кодексу України (щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) було перенесено.

Розглянувши проект закону про розвиток виробництва та споживання біологічних палив, народні депутати направили його на доопрацювання.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який далі головував на засіданні, оголосив про вихід народного депутата С.Березкіна з фракції "БЮТ-Батьківщина" і його входження у фракцію Партії регіонів; про входження народного депутата Ю.Полунєєва до фракції Партії регіонів; про вихід народного депутата Ю.Бута з фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" і його входження у фракцію Партії регіонів.

Парламентарії розглянули і за результатами голосування направили на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону "Про Червону книгу України" (щодо посилення охорони рідкісних видів тварин і рослин).

Верховна Рада відхилила законопроекти: про внесення змін до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо надання права органам внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення з фінансових питань); про внесення змін до Кримінального кодексу щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства; про збереження архітектурної та містобудівної спадщини; про внесення змін до статті 18 Закону "Про освіту" та до статей 11,14 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо ліквідації навчально-виховних закладів освіти); про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні.

На доопрацювання був направлений законопроект про внесення змін до статті 376 Цивільного кодексу України (щодо самочинного будівництва).

Верховна Рада прийняла у першому читанні проекти законів: про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України (щодо порядку надсилання копії позовної заяви); про внесення змін до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо непоширення дії цього Закону при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду та контролю якості лікарських засобів); про внесення змін до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (щодо права фізичної особи здійснювати підприємницьку діяльність без ідентифікаційного номера).

Зняті з розгляду на прохання авторів були законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо витрат зі здійснення правосуддя адміністративними судами і про внесення змін до Закону "Про колективні договори і угоди" щодо посилення правового та соціально-економічного захисту студентів.

Верховна Рада відхилила проект закону про фінансову підтримку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Наприкінці пленарного засідання народні депутати розглянули два законопроекти, які стосувалися вдосконалення чинного законодавства у сфері банківської діяльності - про внесення змін до Закону "Про банки і банківську діяльність" (щодо визначення особливостей корпоративного управління в банках) і про внесення змін до Закону "Про Національній банк України" (щодо організації готівково-грошового обігу).

За результатами голосувань обидва проекти були прийняті за основу.

Головуючий закрив пленарне засідання.



* * *

У СЕРЕДУ, 2 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 1 березня.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

В.Литвин у відповідь на деякі пропозиції, що прозвучали під час виступів і стосувалися організації роботи Верховної Ради, а саме: у частині голосування народних депутатів, подякував народним депутатам і повідомив, що з наступного тижня він підпише розпорядження про введення в експлуатацію нової системи для голосування. Головуючий повідомив, що зараз ця система готується до роботи, буде проведено тестування цієї системи.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект закону про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення доповів перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євген Суліма. Він зазначив, що метою акта є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Конвенцією про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення.

Є.Суліма нагадав, що однією з можливих форм передачі дитини на виховання в сім'ю є міждержавне усиновлення. За його словами, забезпечення дієвого механізму міждержавного усиновлення потребує врегулювання питань міжнародно-правового співробітництва у цій сфері.

Доповідач звернув увагу на те, що відповідно до статті 21 Конвенції ООН про права дитини Держави - учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, сприяють у необхідних випадках досягненню цілей цієї статті шляхом укладення двосторонніх і багатосторонніх домовленостей або угод та намагаються на цій підставі забезпечити, щоб влаштування дитини в іншій країні здійснювали компетентні органи.

Заступник міністра зазначив, що пропозиції про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення вносилися на розгляд Верховної Ради чотири рази. На порушення прав дитини в Україні у зв'язку з неприєднанням до Конвенції, неодноразово звертав увагу Комітет ООН з прав дитини. "Вихід у цій ситуації, що склалася, Президент України бачить у приєднанні України до Конвенції про захист дітей та співробітництва з питань міждержавного усиновлення", - завершив доповідач.

Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту доповів ще один, внесений Президентом України законопроект, пов'язаний з попереднім проектом, - про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. За його словами, цей проект спрямований на створення законодавчих умов для забезпечення належного виконання положень зазначеної Конвенції в Україні. Документ складається з двох розділів. Розділом І пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України, якими передбачається заборонити комерційну посередницьку діяльність щодо усиновлення дітей, а також передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї.

Водночас, з урахуванням положень Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, законопроектом встановлюється, що посередницька діяльність з надання послуг консультаційного та допоміжного характеру при усиновленні дітей може здійснюватися в Україні неприбутковими організаціями, які спеціально уповноважені на це в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів.

Крім того, продовжив доповідач, проектом пропонується встановити, що за здійснення комерційної посередницької діяльності щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Проектом також пропонується узгодити норми Закону "Про охорону дитинства" з відповідними нормами Сімейного кодексу, зокрема, щодо встановлення переважного права на усиновлення дитини, яка є громадянином України, для іноземців, які є родичами дитини, або які є громадянами держав, з якими Україна уклала договір про співробітництво з питань усиновлення. Іншими змінами пропонується відтворити положення Сімейного кодексу, за яким забороняється комерційна посередницька діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету стосовно обох законопроектів - рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду направити їх на доопрацювання.

Під час обговорення народні депутати висловили низку суттєвих зауважень до обох законопроектів. Виступаючі наголошували на тому, що над цією Конвенцією і над самим фактом приєднання України до неї ще потрібно попрацювати.

В обговоренні взяла участь Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова. Н.Карпачова наголосила на тому, що "усиновлення має бути виключно національним, пріоритетним має бути державне усиновлення".

В.Литвин, підсумовуючи обговорення, зазначив: "нам потрібно прийняти погоджене рішення, запропонувати Президенту України врахувати аргументи Верховної Ради України і викласти до цього проекту відповідні застереження. Запропонувати Президенту України, враховуючи настрій і дискусії, які були, ще раз уважно подивитися на цей документ і запропонувати відповідні запобіжники, які б гарантували безпеку наших дітей. Окрім того, нам, очевидно, треба подумати над питанням щодо того, щоб був Уповноважений з прав дитини, бо проблема потребує особливої уваги".

За результатами голосування обидва законопроекти були направлені на доопрацювання.

На прохання автора знято з розгляду було проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють контррозвідувальну діяльність).

Проект закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо терміну на продаж земельних ділянок доповів народний депутат Володимир Яворівський. В.Яворівський запропонував продовжити термін мораторію на внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарського товариства та продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення до 1 січня 2015 року, оскільки досі не прийняті закони про державний земельний кадастр, про ринок землі, про реєстрацію земельних ділянок, про облік земель сільськогосподарського призначення тощо. За словами автора, також відсутня достовірна інформація про якісний склад земель для чого необхідно декілька років, грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, тобто ціновий механізм та нормативна оцінка землі.

Продовження мораторію на 3 роки, вважає В.Яворівський, дасть можливість реалізувати заходи, пов'язані з організаційним та правовим забезпеченням обігу земель в Україні, а також захистити майнові інтереси власників сільськогосподарських земель.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект.

Г.Калетнік зазначив, що розгляд законопроекту є передчасним, оскільки 23 березня у парламенті відбудуться парламентські слухання, присвячені врегулюванню проблем земельного законодавства. За його словами, доцільно було б цей проект розглянути після парламентських слухань.

В обговоренні взяли участь представники фракцій. Підтримали законопроект представники фракцій опозиції.

Представники фракції Партії регіонів висловились проти прийняття законопроекту.

За результатами голосування законопроект був відхилений.

Суть проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб) доповів народний депутат Олександр Чорноволенко. Він нагадав, що чинним Бюджетним кодексом передбачається відрахування 50% податку на прибутки фізичних осіб, сплачених на території міста Києва, до Державного бюджету України. За своїм визначенням податок на доходи фізичних осіб є основним ресурсом формування місцевих бюджетів.

О.Чорноволенко запропонував виключити норму, яка передбачає відрахування 50% податку на прибутки фізичних осіб, сплачених на території міста Києва, до Державного бюджету України, з Бюджетного кодексу і зараховувати 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується на території міста Києва, до бюджету міста Києва.

На думку народного депутата, це дозволить забезпечити стабільний розвиток столиці України.

Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей проект. Члени Комітету аргументували рішення тим, що запровадження законодавчих пропозицій потребуватиме коригування доходної та видаткової частини Державного бюджету. У цьому зв'язку, відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України та Бюджетного кодексу до законопроекту необхідно надати належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття витрат Держбюджету у зв'язку із зменшенням (на 6,8 млрд. грн.) його доходної бази.

Народні депутати під час обговорення висловили різні позиції щодо законопроекту. Прихильники виключення норми, яка передбачає зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб, аргументували тим, що м. Києву доводиться розв'язувати проблеми, пов'язані як із розв'язанням проблем великого міста, так і проблем, пов'язаних із гідним представленням міста як столиці держави.

Опоненти законопроекту наголошували на тому, що місто Київ нічим не відрізняється від інших міст країни, які частину відрахувань з податку на прибутки фізичних осіб, сплачених на їх територіях, віддають до Державного бюджету.

Верховна Рада відхилила проект закону.

Народний депутат Антоніна Болюра представила проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо медичних транспортних засобів для сільської місцевості). Вона запропонувала виділити з державного бюджету 700 млн. грн. на придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я. Автор зазначила, що ці кошти можна асигнувати за рахунок зменшення видатків на придбання Державною авіаційною службою повітряних суден в сумі 295,0 млн. грн. та скорочення державних капітальних видатків, що розподіляються Кабінетом Міністрів, в сумі 405 млн. грн.

А.Болюра аргументувала необхідність прийняття закону складною ситуацією, в якій опинилася сільська медицина. За її словами, жителі багатьох українських сіл позбавлені можливості отримувати належну медичну допомогу через віддаленість населених пунктів від закладів охорони здоров'я і відсутність у цих закладах спеціальних автомобілів для транспортування хворих. "Сільський мешканець практично не має доступу до сфери охорони здоров'я, а задекларована безоплатна медицина на селі фактично відсутня", - наголосила народний депутат.

За даними, яка навела доповідачка, дев'яносто відсотків фельдшерсько-акушерських пунктів не мають необхідного обладнання, а лікарськими препаратами всі сто відсотків забезпечені менше, ніж на половину. На думку А.Болюри, для розв'язання цієї проблеми необхідно придбати близько 8 тисяч автомобілів швидкої медичної допомоги і забезпечити ними у сільській місцевості центральні районні лікарні, дільничні лікарні, амбулаторії.

Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту відхилити законопроект.

За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.

* * *

У ЧЕТВЕР, 3 БЕРЕЗНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 2 березня.

В.Литвин оголосив про обрання народних депутатів В.Зубанова і Н.Самофалова заступниками голови фракції Партії регіонів згідно з протоколом засідання фракції.

Головуючий зачитав прізвища відсутніх у сесійному залі народних депутатів і звернувся до секретаріату з проханням вилучити їх картки для голосування.

В.Литвин звернув увагу на те, що народні депутати мають зараз розглянути тринадцять проектів постанов про проведення парламентських слухань. Він нагадав, що парламентські слухання проводяться один раз на місяць і дати проведення парламентських слухань на найближчі місяці, крім червня і липня, визначені.

Головуючий запропонував провести рейтингове голосування щодо всіх тринадцяти проектів постанов.

За результатами голосувань найбільшу кількість голосів набрали проекти постанов про проведення парламентських слухань на тему: "Про сучасний стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі України" і "Стан дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян похилого віку".

Проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про сучасний стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі України" доповів голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров'я Юрій Гайдаєв. Ю.Гайдаєв зазначив, що метою проведення парламентських слухань є обговорення сучасного стану вітчизняної фармацевтичної галузі, пошук механізму мінімізації загроз і розробка пропозицій щодо забезпечення подальшого розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку.

Верховна Рада прийняла Постанову про проведення парламентських слухань 267-ма голосами. Профільному Комітету було доручено уточнити дату проведення цих слухань у червні.

Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Стан дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян похилого віку" доповів перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко. П.Цибенко обумовив необхідність всебічного обговорення ситуації зі станом дотримання законодавства в сфері соціального забезпечення громадян похилого віку реєстрацією в Верховній України проекту закону про гарантії держави щодо виконання рішень суду за реєстр. №7562, поданим Кабінетом Міністрів. За його словами, положеннями проекту передбачене суттєве скорочення обсягів соціальних гарантій громадянам України. Тому Комітет підтримав автора проекту постанови щодо необхідності проведення відкритої фахової дискусії з порушеного питання, проте вважає за доцільне провести відповідні парламентські слухання не раніше червня місяця поточного року.

За результатами голосування проект постанови не набрав необхідної кількості голосів для прийняття.

Головуючий поставив на голосування проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Інститут сім'ї в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення".

Постанову було прийнято 327-ма голосами. Датою проведення цих слухань визначено 6 липня поточного року.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" наполягли на наданні їм можливості для виступу.

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Сенченко зробив заяву з приводу того, що Національна рада з телебачення і радіомовлення не продовжила ліцензію на мовлення Чорноморської телекомпанії у деяких пунктах Криму. Він назвав це наступом на свободу слова і звернувся з проханням до політиків та представників засобів масової інформації підтримати кримську телерадіокомпанію.

Проект постанови про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради України доповів голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко. В.Макеєнко зазначив, що проектом постанови пропонується зменшити у Верховній Раді кількість комітетів з 27 до 26 шляхом об'єднання Комітету з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету з питань податкової та митної політики. Проектом пропонується така назва нового комітету - Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. До складу цього комітету пропонується обрати всіх народних депутатів, які входять до складу Комітету з питань фінансів і банківської діяльності та Комітету з питань податкової та митної політики за квотами, що склалися на момент формування комітетів Верховної Ради на початку діяльності Верховної Ради України шостого скликання.

В.Макеєнко звернув увагу на те, що внесена пропозиція не тягне за собою звуження сфер відання, що покладались на ці комітети, та повідомив, що Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України рекомендує парламенту прийняти проект постанови за основу та в цілому.

Під час обговорення деякі з виступаючих наголошували на тому, що проект постанови порушує Закони "Про Регламент Верховної Ради України" і "Про комітети Верховної Ради України".

Народні депутати підтримали рішення Комітету 261-м голосом.

Проект закону про внесення зміни до Закону "Про Митний тариф України" щодо ставки на деякі зернові культури доповів голова Комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. В.Хомутиннік обґрунтував прийняття законопроекту необхідністю наситити внутрішній ринок гречаною крупою та стабілізувати на цю продукцію ціну, яка останнім часом постійно зростає.

За словами голови Комітету, мова йде про тимчасове скасування 20-відсоткового ввізного мита до 1 червня. За розрахунками авторів цього часу буде достатньо, щоб завезти цей продукт. "Ця ініціатива виникла через те, що в декілька разів збільшилась ціна на гречку. Не вистачає внутрішніх можливостей для її вирощування та запасів для того, щоб задовольнити всі потреби внутрішнього ринку", - пояснив В.Хомутиннік.

Голова Комітету повідомив, що Комітет зробив кілька зауважень, які стосуються юридичної термінології цього законопроекту. Члени Комітету, зокрема, запропонували іншу назву цього законопроекту - про тимчасовий порядок оподаткування операцій з імпорту крупи гречки. На думку народних депутатів, також має бути чітко виписано: коли починає діяти цей закон і коли він втрачає свою чинність. Члени Комітету запропонували обмежити дію цього закону до 1 червня, а також виписати юридично коректніше товарні позиції, тобто коди УКД Закону "Про Митний тариф України".

Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому 260-ма голосами.

Народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання та звільнення суддів і ухвалили відповідні рішення.

Парламентарії прийняли низку постанов про призначення позачергових місцевих виборів. Позачергові місцеві вибори цими постановами призначено на 15 травня 2011 року.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим доповів Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік. Г.Калетнік зазначив, що під час доопрацювання до Комітету надійшло 65 пропозицій та поправок до законопроекту, з яких враховано 53, 12 поправок відхилено.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту. За результатами голосування, зокрема, була підтримана поправка, якою із законопроекту вилучалося згадування про обласні державні адміністрації та обласні ради.

Верховна Рада прийняла законопроект в цілому 252-ма голосами.

Голова підкомітету Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Іван Вернидубов доповів підготовлений до розгляду у другому читанні проект закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні. І.Вернидубов зазначив, що під час доопрацювання Комітетом ретельно опрацьовано 432 пропозиції від суб'єктів законодавчої ініціативи.

Представник профільного Комітету розділив всі пропозиції на дві частини. Перша - 257 пропозицій до І-VІІ розділів. Дві третини цих пропозицій торкаються шести статей: 1-ша стаття - питання понятійного апарату, 4-та стаття - суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, 8-ма стаття - питання дарунків, 11-а стаття - спеціальної перевірки, 12-а стаття - фінансового контролю, 18-а стаття - антикорупційної діяльності громадських інститутів.

Друга група пропозицій, а їх 175, стосується розділу VІІІ "Прикінцеві положення". Вони в основному торкаються змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу.

І.Вернидубов повідомив, що загалом враховано майже 40 відсотків пропозицій, які не змінюють загальну структуру поданого Президентом України законопроекту. Комітет підтримав пропозиції народних депутатів В.Стретовича, Ю.Воропаєва, Я.Джоджика, Р.Князевича, А.Кожем'якіна, О.Логвиненка, Ю.Мірошниченка, В.Пилипенка, В.Писаренка та інших. За словами представника Комітету, враховані пропозиції щодо вилучення з переліку суб'єктів корупційних діянь членів окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій.

І.Вернидубов зазначив, що Комітет передусім виходив з того, що зміст законопроекту має відповідати положенням світових антикорупційних стандартів: Оонівській Конвенції проти корупції, європейським - Кримінальній та Цивільній конвенціям, стороною яких є Україна.

Доповідач наголосив на тому, що запропоновані Президентом України заходи протидії корупції враховують можливі зв'язки корупції з організованою злочинністю і відмиванню брудних грошей, що відповідає 19-му керівному принципу боротьби з корупцією.

"Ми працюємо з чистого аркуша, оскільки з 1 січня цього року втратив чинність Закон "Про боротьбу з корупцією", а з 5 січня Закон "Про засади запобігання та протидії корупції". Цим спричинено справжній антикорупційний вакуум у державі", - зазначив І.Вернидубов і повідомив, що Комітет на своєму засіданні 2 лютого одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону про засади запобігання і протидії корупції у другому читанні і в цілому.

Народні депутати під час голосування підтримали назву і преамбулу закону і розглянули поправки до законопроекту. Парламентарії, зокрема, підтримали поправку до поправки у визначенні "близькі особи - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки з суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього закону", вилучивши слова "а також".

Під час розгляду поправок виникла дискусія навколо деяких понять.

Міністр юстиції Олександр Лавринович запропонував прийняти 1-у статтю проекту і направити її на третє читання, а під час розгляду наступних статей провести дискусію щодо того, чим відрізняється "юридична особа приватного права" від "юридичної особи публічного права".

Головуючий запропонував народним депутатам під час перерви обговорити два питання: перше - це голосування статті 1 з врахуванням тих поправок, які були підтримані в цілому і друге питання - перенести 1-у статтю на третє читання із дорученням Комітету дати відповідні визначення.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні парламентарії продовжили розгляд поправок до законопроекту про засади запобігання і протидії корупції в Україні.

Під час процедури другого читання народні депутати розглянули 9 статей, 8 з яких підтримали, а 1-у статтю щодо визначення термінів направили на третє читання.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

* * *

У П'ЯТНИЦЮ, 4 БЕРЕЗНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 3 березня.

В.Литвин привітав жінок України з святом 8 Березня.

Головуючий повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів щодо реформування в освітній галузі.

У засіданні взяли участь перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, члени Кабінету Міністрів.

На запитання відповідав Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.

Перше запитання стосувалося того, що у статті 23 проекту закону нової редакції Закону "Про вищу освіту" (реєстр. №7481) пропонується запровадити лише кількісні критерії визначення типу вищого навчального закладу. Наприклад, для того, щоб визнати університет класичним, у ньому має навчатися 10 тисяч студентів. На підставі яких псевдорозрахунків виникли ці чисельні показники? - запитали парламентарії у Міністра.

Д.Табачник відповів, що розроблений групою народних депутатів з різних фракцій законопроект не є продуктом Міністерства. "Питання запровадження у законопроекті, що розробляється, Міністерством нових критеріїв визначення типів вищих навчальних закладів сьогодні є предметом широкого обговорення та експертного аналізу. Адже саме кількість студентів, аспірантів, докторантів - це не лише зовнішня ознака показника якості освіти. Нормативи можуть також стосуватися галузей знань та наукових спеціальностей. Є пропозиції щодо запровадження певних узагальнених зведених показників університету, які найкраще будуть відображати якість надання освітніх послуг", - зазначив Міністр.

Д.Табачник також нагадав що у проекті закону, який вносили члени фракції БЮТ у 2009 році, визначення "класичний профільний університет" і "академія" саме спиралися на кількісні показники. Міністр нагадав, що за цей законопроект народні депутати голосували у залі. "Тому ваші колеги у цьому законопроекті просто запозичили ваш, очевидно, позитивний досвід", - сказав він.

Народні депутати з фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" попросили Міністра освіти оприлюднити перелік шкіл, які підлягають закриттю, і окремо поінформувати про кількість тих шкіл, в яких навчання ведеться українською мовою у Донецькій і Луганській області.

Д.Табачник нагадав, що згідно з чинним законодавством за 20 років Міністерство освіти не закрило жодної школи, оскільки немає на це права. Повноваження об'єднувати, реорганізовувати школи є тільки у місцевих органів влади. "Тому ніяких списків щодо закриття та об'єднання шкіл Міністерство не готувало і не могло цього робити, бо цим порушило би чинне законодавство", - повідомив Міністр.

Водночас Д.Табачник повідомив деякі статистичні дані. Зокрема, за час роботи уряду під головуванням Прем'єр-міністра Ю.Тимошенко, за даними Державного комітету статистики, кількість середніх загальноосвітніх шкіл зменшилась на 640 одиниць. "Ми провели детальний аналіз, згідно з яким за 2010 рік рішеннями місцевих органів влади було припинено діяльність і закрито 115 середніх загальноосвітніх шкіл. Звичайно, це багато. І саме тому, Міністерство неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування з рекомендаціями необхідності чіткого дотримання чинного законодавства щодо вдумливого розроблення планів оптимізації з врахуванням думки громадськості", - зазначив Міністр.

Д.Табачник далі відповів на запитання, яке стосувалося того, яким чином Міністерство збирається забезпечити навчальні заклади автобусами, за рахунок яких джерел? Він повідомив, що впродовж 2008-2009 років жоден шкільний автобус не був придбаний за кошти державного бюджету. Таким чином, реалізація державної програми "Шкільний автобус" у ці два роки була фактично зірвана і зупинена. Міністр нагадав, що ця програма діє в Україні з 2004 року. "У 2010 році Кабінет Міністрів відновив виконання цієї програми. Впродовж минулого року було закуплено 112 шкільних автобусів і направлено сільським школам. Крім того, 58 автобусів було закуплено за кошти Світового банку за проектом "Рівний доступ до якісної освіти". У цьому році передбачені кошти на закупівлю 250 автобусів і ще 16 автобусів для дітей з особливими потребами. Загальна ж потреба у шкільних автобусах складає приблизно 2 тисячі", - сказав Д.Табачник.

Міністр освіти відповів на низку запитань, які стосувалися того, яких заходів вживає Міністерство щодо надання якісної освіти та забезпечення соціальних прав та гарантій учителів та інших педагогічних працівників.

Д.Табачник також відповів на запитання щодо скорочення державного замовлення; поширення практики завищення оцінок у випускних атестатах, що створює певні переваги під час вступу до вищих навчальних закладів.

Парламентарії також цікавилися чи вдасться Міністерству освіти нинішнього року ліквідувати черги абітурієнтів, що подаватимуть документи на вступ до вищих навчальних закладів, які були минулого року?

Д.Табачник повідомив, що у цьому році абітурієнти зможуть подавати заяву на вступ в електронному вигляді. За його словами, для цього необов'язково мати персональний комп'ютер. Єдина умова, щоб комп'ютер, з якого надсилаються документи, мав персональну адресу.

Міністр також повідомив, що подача документів абітурієнтів цього року буде поширюватися на вузи III та IV рівнів акредитації, які ведуть підготовку за програмою "Бакалаврат". "В системі буде забезпечено автоматичну перевірку за допомогою центра оцінювання якості знань, дійсності і відповідності всіх сертифікатів 2008-2009-2010 і цього років та дійсність документа, авторизацію документа про загальну середню освіту. Після цієї перевірки абітурієнт зможе продовжити внесення своїх персональних даних, які будуть направлені до порталу вищого навчального закладу. І після отримання вищим навчальним закладом електронної заяви абітурієнт отримає повідомлення по електронній пошті", - зазначив Д.Табачник.

Народні депутати просили Міністра освіти дати їм відповідь на запитання, які стосувалися впровадження у навчальний процес можливостей, які надає електронна мережа Інтернет, заходів Міністерства для здобуття якісно вищої освіти, невиконання державної програми "Школа майбутнього" тощо.

Д.Табачник відповів і на деякі звинувачення, які містилися у запитаннях.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який далі вів засідання, зачитав депутатські запити.

Проект закону про центральні органи виконавчої влади доповів Міністр юстиції Олександр Лавринович. Він зазначив, що проектом закону пропонується ввести чітку градацію і визначити систему центральних органів виконавчої влади з тим, щоб розвести функції, які можуть або створювати корупціогенне середовище, або не можуть сприяти тому, щоб державна функція виконана була найефективніше.

За словами О.Лавриновича, Міністерства передбачаються як органи, які будуть розробляти державну політику у відповідній сфері чи кількох сферах, як це визначено буде Президентом України. Інші центральні органи будуть надавати адміністративні послугу, здійснювати керування державною власністю і здійснювати контрольні функції. Функції контролю, функції управління і функції вироблення політики розводяться по різних типах центральних органах виконавчої влади таких, як міністерство, служба, агенція і інспекція. Окрім того, передбачається, що в Україні будуть функціонувати незалежні регулятори, які мають регулювати ринок природних монополій.

"Основні завдання міністерства реалізуються через розробку нормативно-правових актів, які пропонуються для ухвалення або у цій сесійній залі, або Президентом України, Кабінетом Міністрів і визначених у законах випадках регулюються актами, які видають самі міністерства", - наголосив урядовець.

Перший заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Вона також повідомила, що під час обговорення питання члени Комітету висловили зауваження щодо неконституційності деяких положень законопроекту, зокрема: визначення організації та порядку діяльності Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна, Державного комітету телебачення і радіомовлення, які регулюються, крім Конституції та законів України, також актами Президента; наділення глави держави повноваженнями видавати доручення, які є обов'язковим актом для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в той час, як відповідно до частини до частини третьої статті 106 Конституції Президент видає укази і розпорядження. Ознаки неконституційності також мають пропозиції про покладання на Президента України повноважень призначати на посади першого заступника та заступника міністра, а також звільняти їх з посади одночасно з міністром.

Під час обговорення народні депутати висловили різні точки зору. Прихильники наголошували на тому, що прийняття закону закріпить на законодавчому рівні статус, організацію та порядок діяльності, компетенцію та місце міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в системі органів виконавчої влади.

Опоненти висловили низку зауважень до деяких норм проекту. Промовці, зокрема, наголошували на тому, що частина важливих питань, які пропонується законодавчо врегулювати цим проектом, залишається неврегульованою або недостатньо врегульованою: зокрема, принципи діяльності центральних органів виконавчої влади, їх функції, такі як нормотворча та контрольно-наглядова, та повноваження, види цих органів та їх система, статус органів зі спеціальним статусом, статус територіальних органів тощо.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу 262-ма голосами.

Міністр юстиції Олександр Лавринович доповів ще один законопроект, поданий Президентом України, - про внесення змін до Закону "Про Кабінет Міністрів України" (щодо повноважень). За його словами, проект закону є одним із складових, які мають забезпечити проведення реформи виконавчої влади в Україні. Він є достатньо коротким, оскільки торкається тільки кількох позицій, які визначені Президентом України для реформування вищого органу в системі органів виконавчої влади.

Перша пропозиція стосується ліквідації урядових комітетів як додаткових органів, які не несуть позитивного навантаження для прийняття рішень урядом. Проектом пропонується, щоб згадка про них в законі була відсутня.

Пропонується також, щоб був змінений статус секретаріату Кабінету Міністрів України. До цього часу був достатньо великий апарат, який дублював функції всіх без винятку міністерств, які функціонували в Україні і окремих центральних органів виконавчої влади. Пропонується, щоб очолював секретаріат його керівник і працювали ті підрозділи, які забезпечують функціонування уряду як вищого колегіального органу виконавчої влади.

Проектом пропонується ліквідувати таке явище як урядові органи управління, яких було створено дуже багато, як окремі юридичні особи публічного права в складі міністерств, які створювали свою інфраструктуру для здійснення повноважень, які притаманні самому міністерству.

Проектом також пропонується, щоб Прем'єр-міністр України відповідно до закону мав право давати обов'язкові для виконання доручення членам уряду і органам виконавчої влади.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Василь Демчишен доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення частина парламентаріїв підтримала законопроект, наголошуючи на тому, що його прийняття забезпечить можливість більш ефективного здійснення Кабінетом Міністрів та міністрами як членами Уряду своїх повноважень.

Деякі народні депутати висловлювали зауваження до законопроекту, які зводилися до того, що законопроект містить не чітко визначені норми, а тому потребує значного доопрацювання.

За результатами голосування законопроект був прийнятий у першому читанні 254-ма голосами.

Верховна Рада ухвалила Постанову "Про відзначення 150-річчя від дня смерті та дня перепоховання Тараса Григоровича Шевченка.

Народні депутати продовжили розгляд поправок до проекту закону про засади запобігання і протидії корупції в Україні. Парламентарії розглянули і проголосували за всі 33 статті законопроекту і приступили до розгляду Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення", який передбачає внесення змін до законодавчих актів України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк повідомив, що розгляд законопроекту буде продовжено на наступному пленарному засіданні.

Головуючий закрив пленарне засідання.

9-11 березня народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях.

Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у вівторок, 15 березня.



* * *



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Шостого скликання iconСвітловодська районна рада Кіровоградської області
Першу сесію районної ради шостого скликання відкриває голова районної виборчої комісії Полохан Іван Іванович
Шостого скликання iconРішення тридцять восьмої (позачергової) сесії шостого скликання
Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“, заслухавши інформацію міського голови Рябоконя О. П. щодо облаштування скверу...
Шостого скликання iconРішення тридцятої сесії шостого скликання 28 лютого 2014 року Ізяслав №
Заслухавши інформацію про хід виконання районної Програми розвитку історичної, культурної спадщини та зеленого туризму в Ізяславському...
Шостого скликання iconСтенограм а пленарного засідання шостої сесії Чернігівської районної ради сьомого скликання
Пленарне засідання шостої сесії Чернігівської районної ради сьомого скликання відкрив І вів голова районної ради Ларченко Олександр...
Шостого скликання iconГрафік прийому громадян депутатами Рівненської міської ради (6 скликання)



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка