Shuster_1204.doc [биография ирма витовская]



Сторінка8/9
Дата конвертації22.02.2018
Розмір1.33 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Савік Шустер

Да. Давайте мы всё же... Да? Пойдём... Мы завершим рассказы волонтёров, потом обратимся к политикам. Андрей. 

Боєчко

Ви мене зупинили практично відразу. Я ж практично нічого не сказав про відмінності цього ордену. Якщо можна...

Савік Шустер

Пожалуйста. 

Боєчко

Якщо можна, я хвилинку візьму. Дивіться: у нас... Чому ми робимо орден? Тому що держава, на жаль, не може забезпечити бійців нагородами. Тим більше зараз. Зараз... Ви всі знаєте: 200 тисяч людей воювало в АТО. З них 8 тисяч нагороджені. Хлопці приходять додому без орденів. Їм немає чого показати сину, дочці, рідним. Тим більше, зараз прийнято рішення, що не можна нагороджувати бійців "Правого сектору", "Айдару". Знаєте, я перед програмою запитав у своїх друзів. За цей рік не нагороджений жоден айдарівець і одиниці "правосеків". Держава більш-менш нагороджує збройні сили України і МВС, але добровольчі батальйони до цього часу не нагороджені. Я передивився спочатку 40 наших загиблих бійців, яких не нагородили з початку кампанії: війни. Серед них такі імена, які знає вся країна. Це бригадний генерал Чеченської Республіки Ічкерія Іса Мунаєв, який загинув. Який не нагороджений жодним державним орденом України. Жодним. Це відомий, знаменитий Темур Юлдашев, який на Савур-могилі загинув, який залишив після себе п’ятеро дітей, інваліда... Один з яких неходячий інвалід. Жодної підтримки. Він не має навіть статусу учасника АТО. Таких людей серед загиблих 3. Серед живих, яких не нагородили... Серед живих 106-ти чоловік таких 30. Добровольці не отримують державних нагород. Ми хочемо, щоби не лише нагородити людину. Ми робимо церемонії, щоб на цій церемонії кожна людина могла б розповісти про героя, вислухати його подвиги, щоб він міг відповісти. Ми пишемо про цих людей книгу і знімаємо фільм. Ця книга повинна бути в кожній школі, в кожній бібліотеці, в кожному вузі. Міністр освіти: єдиний міністр, якого я поважаю з цього уряду, – гарантує всіляку допомогу в тому, щоб ці книги про наших героїв: народних героїв хоча б – були в цих школах. У нас в країні немає героїв, у нас нема Котигорошків...

Борисенко

На сьогоднішній день добровольці просто-напросто... Хлопці, які воювали "Айдар", які воювали "Правий сектор", – вони мають громадянство Росії. Їм світить депортація. Навіть такі питання не вирішені. 

Боєчко

Ми ці питання також вирішуємо. Сьогодні президент нагороджував ЗСУ. В цей же час, замість цих медалей, які не вручив міністр – заступник міністра оборони, – я сьогодні 90 "правосеків" нагороджував нашими підвісками у себе в офісі і попросив через "Фейсбук" через всіх своїх друзів – і їх дуже багато... Люди... Бійці, які не отримали від Гусєва медаль "Захиснику України" з російським танком, – вони мені пишуть. І ми починаємо з завтрашнього дня відсилати їм наші підвіски: боєві тризуби. До цього часу головним символом нашої нагородної системи є зірка: радянська зірка позорна. І ніхто про це нічого не каже. Сидять депутати, говорять про корупцію. А про те, що вони носять фашистський символ, вони не говорять. Все, з чого ми робимо орден, присилають звичайні бідні люди: такі, як ви. З 70-ти кілограмів, які ми переплавили на підвіски... 5 тисяч 300 підвісок ми відправили за 1.5 року на фронт. З 70-ти кілограмів 30 кілограмів – це дитячі хрестики. Люди, які не мають нічого, посилають останнє. Єдина людина з уряду... Парламенту, який жирний, уряду, який жиріє, і всіх державних структур Григорій Шверк, який допоміг нам хоч чимось грошима. Єдина людина з бізнесменів, яка є в цій країні, яка допомогла, – це Савік Шустер. Ніхто: жоден бізнесмен – ніколи не вклав гроші. Мені уряд, мені Міноборони кілька разів дзвонили і казали: "Давайте ми ввійдемо в комісію". Я сказав: "Коли я помру, тоді ви ввійдете в комісію цього ордену". Жоден чиновник не повинен визначати, хто герої цієї країни. Героїв повинні визначати медики, волонтери, журналісти, капелани, ви всі: звичайні люди. Ви знаєте, скільки у нас є героїв України за 1.5 року війни? Хто мені назве хоч 3-х? А це герої, люди. Цих героїв ми маємо носити на руках. Ми не повинні забувати про їх сім’ї. Зараз ми зробили подання уже від комісії на деяких людей, які загинули і у яких лишилися діти: малі діти, – щоб їх нагородили хоча би орденом "Небесної сотні". Це Тайфун, який загинув. Був нагороджений 4-го червня. При житті був нагороджений орденом нашим: "Народним героєм України". Загинув. У нього залишилася жінка, дитина маленька. У Львові вони живуть на зйомній квартирі. Їм нема за що жити. Народ про це не знає, ми не знаємо про це. Ми маємо робити цих героїв, но ми не повинні їх забувати. Міністерство оборони дарує пістолети тим людям, які ніколи не були волонтерами, які були сепаратисти. 

Голос

Сепаратистам выдаёт оружие. 

Боєчко

І ми про це мовчимо. Міністерство оборони роздає якимось генералам, які на три дні поїхали в баню в Краматорськ, роздає учасників АТО. А у мене є Руслан Корнутич: боєць "Айдару", – шість разів поранений, чотири контузії. Людина – викладач, професор, який не має до цього часу цього статусу, не має жодної нагороди. Таких людей тисячі. А ми говоримо, що у нас парламент, який про нас думає, про воїнів АТО. 

Борисенко

На даний момент хлопчина...

Боєчко

Про це ми можемо... А вони сидять... У них там корупція. У них про бійців... Вони нічого не знають. Вони не знають, що їм вручає президент бляшанки, які в Китаї зроблені, з російськими танками. Жоден про це не сказав. Про що ми зараз говоримо? 

Савік Шустер

Да. Алла, а потом... 

Борисенко

У мене зараз, ну, так складається ситуація, що звертаються бійці демобілізовані і ті, хто були ми разом на передовій. І пошукова робота це поєднує. Але є друге питання. У мене є хлопці-добровольці, які на даний момент мають вирвану черевну порожнину, які не мають суглоба, які не мають... Поранені. Вони не визнані ніяк. Зовсім ніяк. Туди відносяться волонтери. Є хлопчина, який знаходиться зараз у в’язниці. Я особисто їздила, зараз збираю його документи. За 20 років нікому не було до нього діла, що він має громадянство Росії. Зараз він знаходиться у в’язниці і йому світить депортація, не дивлячись на те, що він має поранення і у нього зараз пішли ускладнення. На сьогоднішній день є лист по правам людини, де вказано чітко, що порушені його права. У нього в тому місці, де були шрами, де оперувалися, ось такий зараз є гнойник. Ми питаємося добитися того, щоб того хлопчину перевели в лікарню. І просто адвокату відповідають: "Ви розумієте, яка то буде проблема? То буде дуже велика проблема". Людина з температурою знаходиться у в’язниці. Але все це без різниці. І за 20 років ніхто не згадав, що у нього було російське громадянство. І таких є багато. На жаль, таких є багато. Хлопці воювали добровольцями. Вони тримали перші дні, вони утримували бойові дії, вони мають поранення, вони є загиблі, але вони нікому не потрібні. Ось одне це питання. Шановні депутати, будь ласка, допоможіть в цьому. 

Савік Шустер

Натан. 

Хазін

Савик, с вашего позволения, я продолжу эту тему. В моём подразделении трое погибших. Один из основателей нашего подразделения погиб 15-го марта при исполнении боевого задания. До сегодняшнего дня он не получил... Его семья не получила ни копейки от Министерства обороны. И я должен был выбивать место на кладбище для этого человека, который герой. Это человек, который создал аэророзведку Украины. Вы понимаете, о чём идёт речь? Он спас сотни, если не тысячи, жизней солдат. И я должен унижаться... Всё это время, что я приезжаю в Киев, всё это время, что я нахожусь в министерстве, я должен унижаться и бегать, чтобы восстановить права семьи человека, у которого осталось четверо детей. 

Борисенко

Інше питання – Іса Мунаєв. Я особисто виводила Ісу Мунаєва. Та сама ситуація. 

Хазін

Я хочу сказать буквально два слова. Извините, да? В этой стране будет коррупция, пока будут по-скотски относиться к солдатам и к людям, которые выполняют свой долг. 

Борисенко

Да. 

Савік Шустер

Давид Арахамия: "Народный проект". 

Диктор (запис)

Давид Арахамія: голова Ради волонтерів Міністерства оборони України. Здійснює координацію усіх волонтерських організацій. Був одним з перших волонтерів, які забезпечували потреби української армії. Заснував національну платформу зі збору коштів "Піплспроджект. Ком" і зібрав близько 3-х мільйонів фунтів стерлінгів на потреби української армії. 3-го жовтня 2014-го став радником міністра оборони і головою Ради волонтерів Міністерства оборони України, аби допомагати українській армії змінюватися, відповідно до сучасних стандартів. У грудні 2014-го року президент України надав Давиду українське громадянство. У серпні 2014-го року був нагороджений орденом "За заслуги" 3-го ступеня. 

Арахамія

Ну, мне волонтёром пришлось, наверное, стать. Во-первых, я... Когда мне было 12 лет, я вынужден был вместе со своей семьёй покинуть... Я жил в городе Гагра в Абхазии. И в один день, будучи довольно зажиточной семьёй, потеряли всё, что у нас было. И просто в чужую машину сели и уехали. У меня до сих пор дома есть маленькая рубашка, в которой я уехал. И так мы начали скитаться, в принципе. Немного пожили в Грузии, немного – в России. И в конце концов осели в Николаеве. Я закончил там школу с золотой медалью. У меня не было, к сожалению, никакого дяди прокурора, который мог бы мне помогать. И, ну, я как бы считаю, что я человек, который создал себя сам. На сегодняшний день я довольно успешный бизнесмен. У меня компания АйТи, в которой работает около 400-т человек. И когда в Николаеве... Когда произошла аннексия Крыма, то, по сути, у меня не было выбора, потому что второй раз в жизни одни и те же зелёные человечики ставили под угрозу мою жизнь и жизнь моей семьи. И пришлось фактически делать такой выбор: или убегать снова, потеряв всё, или сделать всё, что от меня зависит, для того, чтобы этого не произошло. Я выбрал, естественно, второе. Я поехал на Чонгар, посмотрел, как стоит наша 79-я аэромобильная бригада. Мы сделали, можно сказать, инновационный проект в стране в тот момент: мы сделали онлайн-платформу, в которой в реальном времени сразу же показывались все деньги до копейки, которые люди жертвовали на конкретный проект с конкретным бюджетом. Мы сразу же туда подгружали всю отчётность. Мы с первого дня выбрали принципиальную позицию: всё покупать по безналичному расчёту и всё передавать на баланс вооружённых сил, потому что это тяжелее украсть. Сегодня никто не говорит о проблеме, что не только собрать деньги – это было проблемой и сейчас она есть. Есть ещё проблема сохранить то, что вы купили за народные деньги, отдали в армию. Вы видите: постоянно происходят... Люди демобилизуются, забирают с собой дорогостоящий тепловизор у своих же побратимов и в конечном итоге пытаются его за бесценок продать. Поэтому у нас работают ревизоры. Это военнослужащие, которые ездят по частям, согласно актам, и проверяют: "Покажите, что всё работает, покажите, что это всё есть". После этого, когда мы собрали довольно... Мы собрали на сегодняшний день около 82-х миллионов гривен. Когда я понял, что это на самом деле... Это деньги, которые люди после налогов жертвуют. Очень страшно на самом деле видеть бабушку, которая получает 1 тысячу 700 гривен и 50 гривен отдаёт на допомогу ребятам – понимаете? И после этого я понял, что Министерство обороны, извиняюсь за выражение, просирает миллиарды в это время. И я принял решение, что нужно прийти в Министерство обороны и сказать им в лицо, что они такие мудаки, которые просрали величайшую возможность. "565", которые люди отправляли, они просто... Люди понимают... Ну, на самом деле эти деньги не украли. Я в конце разобрался. Но они сделали это... настолько запутанным процесс, настолько бюрократическим, что все люди просто не понимают, куда делись эти деньги. И я сказал: "Давайте сделаем таким образом: давайте позволим волонтёрам, которые за это время, не будучи ни военными специалистами, ни медиками..." Армия не даст соврать: большинство медиков в АТО – ну, вернее, волонтёров-медиков в АТО – не имеют медицинского образования. Но тем не менее они отлично выполняют свою работу. Я говорю: "Дайте возможность этим людям прийти в систему и попытаться её сломать изнутри". Слава Богу, высшее политическое руководство... Нельзя сегодня жаловаться на то, что оно не поддержало эту идею. И президент, и новый министр обороны: Степан Тимофеевич – они разрешили это попробовать, это сделать. Так появился проект "Волонтёрский десант". И действительно, и получилось, может, сделать то, что мы хотели: таким нахрапом взять штурмом в 12 человек целое министерство и генеральный штаб, в котором работает 1 тысяча 700 чиновников. Но тем не менее брешь мы там пробили. Сегодня это всё трансформировалось в проектный офис. И сегодня настало время, когда вот все эти волонтёры... Если посмотреть на юридическую сотню, которая сегодня издаёт методички, которые Министерство обороны не в состоянии вообще издать, просто потому, что у них в руках находится колоссальный опыт, накопленный за эти 1.5 года. И государство на сегодняшний день... Почему вообще появились волонтёры? Просто потому, что государство – импотент. Оно не в состоянии выполнять свои обязанности. Сегодня, 1.5 года спустя, волонтёры стали некой такой виагрой для государства-импотента. И оно с горем пополам два раза в неделю выполняет свои обязанности. Но это ещё далеко до того, чтобы это государство можно было считать таким, каким оно должно быть. А виной этому на самом деле в том числе и все мы. Если вы сегодня посмотрите на город Киев, то в пятницу вечером и в субботу вечером самые большие пробки, а не в понедельник. Это что означает? Что люди лазят по ресторанам, ночные клубы полные и войны нет. И они максимум могут посмотреть... Если посмотреть всплески пожертвований, то они происходят только тогда, когда наступает полнейший уже бардак. Когда аэропорт, Дебальцево – вот тогда есть всплески. А сегодня, когда каждый день умирает два-три человека и происходит десять ранений, то войны нет. Вы понимаете, насколько мы очерствели все вместе? И я сегодня считаю, что самая большая проблема – это: а) нужно интегрировать волонтёров в системы, чтобы они их ломали, и б) нужно кому-то передавать эстафету. Люди за полтора года выдохлись, люди обеднели. Им нужно заниматься чем-то. То есть никто не хочет идти в министерство на зарплату в 1700 гривен. Ну просто нельзя в Киеве выжить на 1700 гривен. Хотите или не хотите. И не нужно приводить примеры про учителей и врачей. Да, это тоже проблема. Но если кто-то сегодня что-то хочет поменять, то нужно с рынка брать профессионалов. А эти профессионалы на рынке... У меня на работе... Студент, который приходит на работу... Мы ему платим 300 долларов. Это 6000 гривен. Так почему полковник: если это квалифицированный полковник, – который должен тренировать бойцов, – он должен получать 2000 гривен? Об этом никто не говорит. Говорят про коррупцию, там, и так далее. Абсолютно верно. Нужно уменьшить количество. Нужно взять бойцов из АТО, нужно этих бойцов...







Хазін

И формат страны при этом не будет меньше...

Арахамія

Абсолютно верно! Нужна контрактная армия, нужно платить достойные деньги этим людям. Нужно их "шануваты", как вы говорите. Нужно всех награждать – и тогда в стране наступит порядок, и тогда никакая Россия, никто нам...

Хазін

И дать преемственность этого всего. Эта безопасность не возникает на пустом месте. Это вопрос работы.

Савік Шустер

И ещё одна инициатива, о которой мы мало говорим – все мало говорят – она называется "Фонд Чешира". Вот, во-первых, давайте посмотрим, что это.

Диктор (запис)

Фонд Чешира заснував 1948-го року британський військовий льотчик Леонард Чешир: герой Другої світової війни, наймолодший полковник королівських повітряних сил. Коли Леонард Чешир 1947-го року звільнився з військової служби, він зіткнувся з тим, що тисяча, а може і десятки тисяч інвалідів війни залишаються без притулку та роботи. Одні з них були надто молодими і до війни не мали можливості створити сім’ю та отримати професію. Від інших відмовилися родини, тому що не могли їх утримувати. Думка про перший будинок-пансіонат у Великій Британії для ветеранів війни у Чешира виникла в період, коли він доглядав за своїм бойовим товаришем: штурманом, який залишився без ніг і без житла. До Леонарда Чешира стали звертатися по допомогу інваліди війни. 1948-го року Леонард Чешир власними руками побудував перший будинок інвалідів на пожертви та очолив його. Та по суті, він був нянькою і другом для кожного з проживаючих. 1990-го року в Англії було вже 80 чеширських будинків. Фонд став глобальним. І сьогодні у 58-ми країнах світу працюють більше 260-ти реабілітаційних центрів. У чеширських будинках не тільки надають медичну допомогу інвалідам – вони можуть також отримувати освіту та професію. Цей фонд патронує королева Великої Британії Єлизавета Друга. Сьогодні в Україні чеширські будинки відсутні.

Савік Шустер

Александр, а эти дома очень нужны?

Кікін

Нужны. Та у нас – даже помимо этих домов, у нас нет нормальных реабилитационных центров. Скажу так. Даже школы... Элементарная школа ходьбы на протезах... У нас её нет. У нас волонтёры отправляли в школы в Дании, чтобы мы учились ходить на протезах. Вот как бы элементарно...

Боєчко

Пансіонатів, які побудовані для ветеранів Великої Вітчизняної війни, які простоюють і які вони не хочуть віддати волонтерам. Ми кілька разів звертались з проханням надати... У нас були гроші, щоб побудувати реабілітаційні центри. Це у спілки ветеранів АТО, всеукраїнської... Тарас Ткаліч... Півроку ходив до того Міністерства оборони і просив віддати санаторії, які в них стоять. І під кожним містом... І нічого вони з ними не роблять. Звертались до депутатів – нікому не треба. Мені давали навіть... Така компанія дурна як "Нафтогаз" давала свій санаторій в Закарпатті, але попросила: "Дайте якусь гарантію, що ви будете лікувати цих... Реабілітувати воїнів... Але дайте гарантію, що в вас є 200 тисяч гривень". Бо рік його треба, там, якось утримувати. Я просто... Може ти мені даш гарантію від Луганської адміністрації?.. А ми туда завезем по 25 людей... Будем туда завозити... І дітей... В Воловець, в Закарпатську область... І не добились... Вони давали все: готовий пансіонат, медиків, тренерів... Але треба було дати звичайну гарантію, що ми там не будемо жити, а будемо лікувати воїнів. На жаль, в мене немає організації... В мене народний орден... Ми ніколи не робили... Перше, що ми не зробили, – так це організацію. То якщо б ми зробили організацію, то ми би зробили перше вручення... І нас би закрили. Тому я не міг це вирішити. А волонтерські організації не мають жодної копійки зараз. Ні волонтерські, ні організація ветеранів АТО. Таких будинків має бути тисяча, бо в нас ще не було... У нас був синдром афганців після Афганістану, а зараз буде десятикратний цей синдром, афганський. Люди стріляються кожен день на війні. І вже приїжджають додому і стріляються, бо не знають, що робити.

Савік Шустер

Ну дома – это недостаточно. Нужны специалисты. Да? Это очень... Это такая... Да, пожалуйста, Алла...

Борисенко

У нас в Тернополі... Якби щас зробили такий... Це був старий гуртожиток, який підприємці взяли під свою опіку і зараз, на даний момент... Чого?.. Є хлопці, які з Донецька, з Луганська... І складається така ситуація: вони повивозили сім’ї, а хтось без сім’ї... В нас зараз є хлопчина... Воював в "Айдарі"... В нього сім’ю розстріляли на його очах. Він має важку психологічну травму. І стикнулися... По-перше, перше – житло... Ну, дякувати Богу, зараз гуртожиток дороблюємо. І друге: реабілітація. Я буквально за цю неділю обдзвонила всі центри, які є по Тернополю, по Україні. Я зверталася в Міноборони, я зверталася до медиків і якусь невелику допомогу можна надати, але є велика проблема: людину не можуть вивести з того стану, по-перше... Не він тільки один такий... Є багато в Донецьку, які лишилися сім’ї, або загинули в Донецьку. Чи в Донецьку, чи в Луганську. І людина має психологічну травму. Він не може виходити на вулицю, він не може знаходитись в соціумі, він не може бути наодинці. І на сьогоднішній день, за цю неділю... Ну, кроме того, що ми можемо його відправити за кордон, в Україні не знайшовся такий спеціаліст, який сказав відкрито: "Так, я візьму". Не дивлячись на те, що є професори, є лікарі... І в один голос: "Ні, ми такого не можемо взяти". Да, дійсно є така проблема.

Василенко

Стосовно таких складних ситуацій... Насправді в Україні є такий реабілітаційний центр, називається "Нодус", який за власні кошти... Це приватна клініка, яка за власний кошт бере бійців... І власне кажучи, ті бійці, які до нас зверталися – їх родичі, вірніше, зверталися – з юридичними питаннями, але це бійці були, яким всі медики казали: "Ми їх не піднімемо". Хотіли відправляти в Америку, а Америка сказала: "Ми не візьмемо. Не піднімемо його". З "Нодуса" вони виходять своїми ногами, але зараз у цього реабілітаційного центру є дуже велика проблема: у них немає приміщення. Те приміщення, яке їм надавала поліклініка... Зараз їх звідти виселяють, тому що надійшли скарги... Не знаю, хто вже такий добродєтєль і від кого надійшли такі скарги... Про те, що вони займаються реабілітацією хлопців в холі, в поліклініці. Який жах! Але ж вони хлопців ставлять на ноги.

Савік Шустер

Юрий Омеля.

Омеля

К сожалению, у нас каждый день гибнут люди. Мы... Это проблема. Она существует... Но есть ещё такой пласт людей, которые возвращаются с фронта: без рук, без ног, покалеченные инвалиды. Мы делаем... Готовим петицию, обращение в Фонд Леонарда Чешира о том, чтобы организовать в Киеве такой дом. Вот я, пользуясь случаем, прошу подписывать, писать то есть на сайте: не знаю, есть там или нет ссылочка, – для того, чтобы собрать максимальное количество подписей...


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconCC_03_Ixtlan_No2_SlavicLangs_v150519.doc [биография ам няма]

Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] icon2015_Honorary_Lecturer_Landa.doc [израиль биография]

Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconsosura.doc [биография бориса йордана]

Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconTheatre_Unit_1.doc [биография битлз на английском]

Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconbc_-_final.doc [рузов биография]

Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconrodykforweb_110613_eng3.doc [биография адам смит]

Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconКонспект.doc [биография астрид линдгрен краткая]
Відкритий інтегрований віртуальний урок-літературна мозаїка із зарубіжної та української літератури
Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] icond0bfd0bed0bbd0bed0b6d0b5d0bdd0bdd18f_d0b3d180d0b0d0bdd182d0b8.doc [биография мбанд]
Василівського, Великобілозерського, Кам'янсько-Дніпровського, Оріхівського районів та міста Енергодар Запорізької області
Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconУКР_1590K.doc [биография клементи]
Відповідно до шаблону (додається до інструкції), на механізмі перемикання передач позначають положення осі отвору для замку труби...
Shuster_1204.doc [биография ирма витовская] iconUT1_1205.doc [биография каспарова]
Блок Петра Порошенко», в недавнем прошлом министр здравоохранения Украины. Нестор Шуфрич: «Оппозиционный блок». И я сразу приглашаю...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка