Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом!



Сторінка8/12
Дата конвертації19.04.2017
Розмір3.64 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

у повному складі. Комуністичний ренесанс (+ 6 де­пу­татів) не тішив. У регіоналів ятріли рани. І свер­бі­ли руки на підконтрольних територіях. У перші піс­лявиборчі дні стурбованість викликала зат­рим­ка з підрахунками голосів у східних і південних об­ластях (Донецькій, Луганській, Одеській) та в Ав­тономній Республіці Крим.

Обійшлося без ексцесів. Сміливих розгойдати дз­він 2004-го забракло.

Чому? Винятково через співіснування на ша­хів­ниці трьох взаємно нейтралізуючих фігур. Пре­зи­дент Віктор Ющенко, екс-прем’єр Юлія Ти­мо­шен­ко і прем’єр Віктор Янукович мають амбіційні пла­ни щодо президентських виборів-2010. Тому ко­жен промах для кожного з них на вагу золота і оз­­начає рокіровку з трьох букв – «екс-» – без­вин­ної частинки складного слова. Нічого особливого й осо­бистого: екс-прем’єр стає прем’єром і навпаки, а президент – екс-президентом.

Наразі для Партії регіонів звільнили місце опо­зи­­ції. Буде з чим відсидітись і перепочити. Ма­є­т­ки Рината Ахметова якраз оцінили в 15 млрд. дол. Жо­­ден бізнесмен світу не мав такого впливу в сво­їй країні. Для демократичної держави не­мис­ли­­ма по­­­дібна концентрація влади і капіталу од­ні­єю люди­ною. Але й це не допомогло.

Прикметно, за півтора року в Партії регіонів на сім відсотків скоротилася підтримка в рідних сті­­нах – на Донеччині з 1 850 729 до 1 720 073 (мі­­нус 130 656 голосів, або 7 %), на Луганщині з 1 003 435 до 932 833 (мінус 70 602 голосів, або 7­ %)­­. На­то­мість регіонали додали у Києві (з 171 250 до 205 248, плюс 33 998 голосів, або 20 %), у Сум­ській (з 72 949 до 95 775, плюс 22 826 го­лосів, або 31,3 %), Київській (з 98 444 до 118 714, плюс 20 270, або 20,6 %) областях. Од­нак ці відчутні при­д­бання не змогли перекрити до­машніх втрат.

Навіть при цьому Партія регіонів стала пе­стун­­кою долі. Її поразка виглядала б ганебною, як­­би не спізнилися два газові інциденти. Один із них спричинив страшну трагедію.

Першого удару – по економічних халіфатах В. Я­нуковича (La Repubblica, 3 жовтня 2007) – зав­д­а­­­ла Росія. Москва зажадала від Києва сплати по­­точного боргу (від 1,3 до 2,2 млрд. дол.), ная­в­ні­сть якого заскочила українців, наче грім серед яс­но­го неба. Дев’ятого дня після виборів у Верховну Ра­ду міністр палива та енергетики України Юрій Бойко і керівник РАТ «Ґазпром» Олексій Міллер під­писали угоду про його погашення до 1 ли­сто­па­да 2007 року.

Російський президент Володимир Путін трохи роз­радив своїх українських союзників після не­смер­тельного, але травматичного удару в пах. Пос­илаючись на статистику, він наголосив на по­да­ль­ших перспективах добросусідства, адже в Ук­раї­ні живе до 17 млн. етнічних росіян (насправді – 8 млн.), а в Росії на тимчасовій основі – близько 4 млн. українців. Водночас В. Путін визначив па­ра­метри безпрецедентної підтримки, під якою під­­вів риску: за останні 15 років Росія суб­си­ду­ва­ла Україну 3-5 млрд. дол. щорічно за рахунок ни­зь­ких цін на енергоносії. Все. З партією В. Яну­ко­ви­­ча чи без. Сторінку перегорнуто.

Другий удар відправив хвалькуватий «уряд про­­ф­фесіоналів» у нокдаун. Радше – не удар, а над­зви­­чайно потужний вибух. Він прогримів за два тиж­ні після виборів – о 10.45 у суботу 13 жов­т­ня 2007 року в житловому масиві Перемога м­.­ ­Д­н­і­­­про­­петровська. Середина 10-поверхового будинку по вулиці Мандриківській, 127 повністю обва­ли­ла­ся. Було зруйновано третій та частково чет­вер­тий під’їзди. Навпіл розламався дах, а в сусідніх бу­дин­­ках ударною хвилею вибило вікна.

Із вини «Дніпрогазу», підвладного російському олі­­гарху Віктору Вексельбергу, без даху над го­ло­вою залишилося 160 сімей. 23 особи загинули. По­тер­­пілим наобіцяли загалом 115 млн. грн., у серед­ньому по 700 тис. на родину. А ціна злощасної за­су­в­ки, що не спрацювала на газорозподільчому пун­­кті, – якихось 10 тис. грн.

Уявно дбаючи про трудящих, грізний ан­тик­ри­­зо­вий уряд усіляко потурав магнатам, які за­оща­джу­вали на елементарній безпеці. Усі ви­бор­чі гас­ла Пар­тії регіонів ураз потьмяніли. Тепер од­нако­во: лі­тай хоч гелікоптером, хоч – галопом на ко­ні.


Панські

жарти


10 вересня 2007 року президент Віктор Ющен­ко дав інтерв’ю провідним європейським ви­дан­ням: The Times (Великобританія), La Repubblica (Іта­лія), Frankfurter Allgemeine Zeitung (Німеччина), Le Figaro (Франція), Expresso (Португалія), а також те­леканалу BBC World (Великобританія). Він кляв­ся у вірності помаранчевій парламентсько-уря­до­вій коаліції. У його щирість мало хто вірив, прига­ду­ю­чи події річної давності. Після внесення кан­ди­­датури лідера Партії регіонів на прем’єра у серп­ні 2006-го В. Ющенко сказав у вузькому колі: «З Юлі я не зроблю українку, а з Януковича – спро­бую!». Не вийшло.

Юлія Тимошенко самотужки блискавично пе­ре­в­тілилася в Лесю Українку, а її блок суттєво збіль­шив електоральний ужинок повсюдно і здобув пер­ші сходинки в столиці та 15 областях. Най­вра­жа­ю­че – в західних: Івано-Франківській (з 242 551 до 752 127, плюс 509 576 голосів, або 210 %) та Ль­вівській (з 500 420 до 752 127, плюс 251 707 го­ло­сів, або 50,3 %), де минулої кампанії переміг пре­­зидентський блок.

Найприємнішим для «білих» став прорив «си­ньо-білих» редутів на сході та півдні. Не тільки в ге­­неалогічно близькій Дніпропетровській області (рі­ст із 271 674 до 343 398, плюс 71 724 голоси, або 26,4 %), але й у Харківській (з 187 900 до 217 426, плюс 29 526 голосів, або 15,7 %), До­нець­кій (з 62 138 до 93 762, плюс 31 624 голоси, або 51 %), Запорізькій (з 110 934 до 136 552, плюс 25 618 голосів, або 23 %), Луганській (з 50 109 до 64 697, плюс 14 588 голосів, або 29 %).

За виборчу кампанію (з 20 серпня до 26 верес­ня 2007-го) невгамовна Юлія Тимошенко від­ві­да­ла 81 населений пункт у всіх регіонах України, про­ве­ла 214 зустрічей з понад 2 млн. людей, проїхала 41 тис. км (більше довжини екватора Землі). Її мо­но­­лог (виступи, прес-конференції, зустрічі, брифін­ги, мітинги) тривав 161 годину, або ж вона без­пе­рер­вно говорила майже тиждень.

У вересні 2007 року низка провідних зарубіж­них щоденників подали репортажі про емоційні ви­­ступи Ю. Тимошенко перед тисячами жителів у ра­­йонних і обласних центрах західної та централь­ної України, зокрема, у Бережанах, Чорткові, Тер­но­­полі, Білій Церкві тощо. Зазвичай вони тривали го­­дину, на одному подиху, без зупинок і підгля­ду­ва­нь у записи.

Десь за тиждень до дня голосування Юлія Ти­мо­­шенко з’явилася в Лондоні, аби провести друж­ню бесіду зі знаменитою баронесою Маргарет Тет­чер, екс-прем’єром Великобританії. І привезла до­до­­му книгу її мемуарів із дарчим написом «To Julia, Fighter for Freedom» (Юлії, борцю за сво­бо­д­у­).

Певною мірою відбулося політичне відроджен­ня Юлії Тимошенко. Вона сприймається у світі не ли­­­ше як символ Помаранчевої революції, але як один із найвідоміших політиків Східної Європи, хоч і найбільш популістський. Це, за влучним ви­сло­вом Die Presse 5 вересня 2007 року, – «карамель­на фея українського народу». Втім, вона подає се­бе за жорсткого ліберального реформатора.

Ще не минуло десяти років, коли Ю. Тимо­шен­­­ко впродовж місяців учила українську щоден­но по 12 годин. Відтак змогла проводити дебати мо­­­­вою, котру доти в побуті ніколи не вживала. Влас­­не, з побутом у неї досі не все гаразд. На від­мі­­ну від класичного європейського політика, вона мас­­кує справжні статки. Так, оприлюднила свою де­к­ла­­­рацію про доходи у 2006-му не до виборів, як за­певняла, а після – 5 жовтня. І показала жа­лю­гід­ні 160 275 грн. Десь як ректор пересічного уні­вер­си­тету. Це ж замало навіть для її не­де­ше­во­го одягу, як нераз підраховули у своїх роз­сте­жен­нях жур­­налісти.

Їй особисто та її соратникам бракує ще ба­га­тьох європейських рис. Ось чому об’єктом нер­во­вої реакції БЮТ стала особистість Майкла Капуто, аме­­риканського письменника з Майамі. Це – ко­лиш­­ній медіа-директор президентської кампанії Джо­р­джа Буша-старшого (1992) і радник пре­зи­ден­та Росії Бориса Єльцина з організації виборів (1994-1999). У The Washington Times 12 вересня він спрогнозував подолання електорального бар’є­ру в 3 % виборчим блоком Володимира Литвина.

М. Капуто висловився проти диктату й доміну­ван­ня великих партій, у тому числі «Святої Юлії». Ні­чого страшного. Навіщо ж у відповідь йому ви­ли­то стільки жовчі? Тим паче прогноз щодо В. Лит­ви­н­а невдовзі справдився.

Безумовно, інколи треба дати відкоша. У міру глу­­з­ливого. Як-от. Віктор Янукович необачно на­зв­ав Юлію Тимошенко «коровою на льоду», на­тя­к­ну­в­ши на гламурні походи її уряду на каток (лю­тий 2005). Ображена з віртуозною тактовністю вка­­­зала кривднику на роки, проведені в колоніях Кре­­менчука та Єнакієво: «Я могла б йому на­га­да­ти про його прізвисько «Хам», але не буду цього ро­­бити». Вона ототожнила себе з образом ко­мі­сара Катані, борця з мафією, відвівши В. Яну­ко­ви­чу роль мафіозного дона Карлеоне.

Незадовго перед тим Ю. Тимошенко простуді­ю­­вала програму Партії регіонів, яка пропонувала со­­ціальний супровід кожного громадянина від на­ро­­дження до зрілого віку. Як вона в’їдливо про­ко­ме­н­тувала, задля цього залишилося привати­зу­ва­ти відповідні установи, мовляв, народився в по­ло­го­вому будинку Р. Ахметова, хрестився в церкві В. Яну­ковича, ходив у дитячий садок М. Азарова, за­кінчив школу Б. Колесникова, пішов на роботу до А. Клюєва, похований на цвинтарі В. Кисельо­ва.


Нічліг

на вуликах

На мітингові у Львові 15 вересня 2007 року В. Юще­нко просив підтримати його команду – «На­­­шу Україну – Народну самооборону». Соціаліс­тич­­на партія відреагувала скаргою. Центральна ви­бор­ча комісія постановою від 22 вересня ви­зна­­ла дії президента не відповідними законо­дав­ст­ву і не ­су­місними зі статусом глави держави, зо­бо­в’­я­зав­ши його утримуватися від незаконної агіта­ції.

Кинутись у бій з відкритим заборолом вождя при­­­мусили тяжкі обставини. Але і його геройські по­­ту­­ги не врятували – мінус 9 депутатів. Ло­каль­ний при­­ріст голосів, відданих за Блок «Наша Ук­ра­ї­на – На­­родна самооборона» (у минулому – Блок «На­ша Ук­­­раїна»), бачимо тільки у 9 областях: Киї­в­ська (21 674), Харківська (20 101), Чер­нігі­в­сь­ка (19 648), Чер­каська (11 937), Дн­і­про­пет­ров­сь­ка (8­ ­­1­92), Кі­ро­во­г­радська (7 949), За­кар­пат­сь­ка (3­ 9­8­5­­), Тер­но­пі­ль­ська (3 764), Донецька (3 591).

Майже збіглися цифри у Закарпатській та До­не­цькій областях, які не змогли перекрити су­мар­ну втрату виборців у президентській Сумській об­ла­сті (мінус 2 720 голосів) й непрезидентській Лу­ган­­ській (5 697).

Що завадило? Низка факторів. Зокрема, не від­­мо­­­білізували всіх пасічників, яких в Україні біля 700 тис. Серед них є чимало характерників, хоч і не гетьманського роду, проте з Сумщини. Так, уже де­­­сятиліття, з березня до вересня, родина ху­дож­ни­­ка Миколи Ярового спить на вуликах із бджола­ми. Мі­к­­рохвилі та вібрації, що йдуть від бджіл, по­кра­­щу­ють кровообіг, відновлюють організм, підні­ма­­ю­т­ь потенцію. Краще б допомогли підняти від­сот­­ки.

Якщо серйозно, то «Наша Україна – Народна са­мо­­­­­оборона» змогла зійти на першу сходинку лише в од­­ному з 27 регіонів країни – Закарпатській об­ла­­­сті. І тут ішлося не про лідерство, але для глави пре­­­зи­ден­т­сь­­кого секретаріату і за сумісництвом ке­­­рівника ви­бор­­­чого штабу НУНС це б стало ціл­ко­­­витим фіаско. Аж спітніла вся закарпатська ка­д­­­рова обойма пре­зи­де­н­­та.

Однак долю блоку визначили Львівська (537 767 го­­­лосів «за»), Івано-Франківська (288 409), Тер­но­пі­л­ь­­­ська (233 843) області та столиця Київ (215 391). Тут НУНС хоч і послабив позиції, але зібрав 38,6 % усіх своїх голосів. У кожному з названих регіонів, за винятком Тернопільщини, президентське діти­ще від­мінусувало від 15 до 71 тис. голосів. Ос­тан­ня циф­ра для блоку дорівнює приблизно втраті всіх при­хильників у Криму, Луганській та До­нець­кій об­ластях разом узятих.

Наступна за значимістю для НУНС четвірка об­­ла­стей – Вінницька (161 305 голосів), Закар­пат­сь­ка (152 866), Київська (137 616) і Сумська (126 657) – су­купно дали НУНС тільки 17,5 % його голосів.

Причому прямий закарпатський внесок у пе­ре­­могу всього 4,6 %, котрі дисонують із не­по­мір­ни­­ми амбіціями оточення глави секретаріату пре­зи­­дента. Вони вже спричинили кадрову агресію на терени галицького «П’ємонту». От і В. І. Б.-ви­хо­­­­­ванець днями отаборився в резиденції голови Тер­­­­­нопільської облдержадміністрації. Отак і ви­хо­ди­ть: програли вибори, але не доступ до «тіла». В ум­­­­ліока знайшли винних цапів, нагострили кадро­ві ножі та вперед. Чом не увертюра до за­хоп­лю­ючої класики «генерального мордобитія».

15 жовтня 2007 року з’явилися роз­по­ря­джен­ня пре­зидента України про звільнення у За­кар­пат­­ській об­ласті з посад голів районних дер­жав­них ад­мі­ні­стра­цій Романа Костюка (Міжгірської), Іва­­на Боб­руш­ка (Тячівської), Едуарда Зелінського (Ра­­хівської), Во­ло­димира Качура (Хустської), а за ти­ждень, 22 жов­т­ня, – і Мирослава Брецка (Ве­ли­ко­­бе­рез­нян­сь­кої). Не­ща­сливі ТВО № 67 і 70. За що по­карали? Не за па­дін­ня популярності Партії ре­гі­о­нів. Причина на до­лоні – пі­дйом Блоку Юлії Ти­мо­шенко на 20-25 %. Ще ви­бо­ри і неважко спро­г­но­зувати, чия хатка з ка­рт упа­де.

До сих пір правляча верхівка Закарпаття не ве­льми толерувала ймовірних партнерів у пар­ла­мен­тсько-урядовій коаліції. Незважаючи на пів­річні пертурбації на київських пагорбах, в об­лас­ній раді продовжує заправляти «нашоукраїнсько»-«ре­гіональна» більшість.

Та подивімся на здобутки регіоналів (таб­ли­ця 2). Відтепер їх варто назвати жертвою сум­нів­но­го маневру «Задушити в обіймах», ясна річ, показ­ної любові. За півтора року «Наша Україна – Народ-

на самооборона» у Донецькій області доплюсувала десять відсотків нових прихильників, хоч їх частка й далі мізерна: 35 456 (1,41 %) → 39 047 (1,63 %) = 3 591 (10,12 % росту).


Таблиця 2. Закарпатська область.

Порівняльні результати виборів у Верховну Раду (перший показник – 2006, другий – 2007 року)


Територіальні виборчі округи

Блок «Наша Україна» / Блок «На­ша Україна – Народна са­мо­оборона»

Блок Юлії Тимошенко

Партія регіонів

№ 66: міста Ужгород, Чоп; Ужгородський район

19 626 (19,47 %) –

20 240 (22,31 %) =

+614 (+3,13 %)


28 549 (28,32 %) –

32 110 (35,40 %) =

+3 561 (+12,47 %)


12 335 (12,23 %) –

15 044 (16,58 %) =

+2 709 (+21,96 %)


№ 67: Велико­бе­резнянський, Во­ловецький, Між­гірський, Сва­лявський, Пе­речинський райони

25 606 (26,08 %) –

27 863 (32,42 %) =

+2 257 (+8,81 %)


22 851 (23,27 %) –

27 331 (31,80 %) =

+4 480 (+19,61 %)


15 287 (15,57 %) –

14 799 (17,22 %) =

–448 (–3,19 %)


№ 68: місто Мукачеве; Мукачівський район

29 677 (34,18 %) –

30 389 (38,90 %) =

+712 (+2.40 %)


13 714 (15,79 %) –

18 989 (24.31 %) =

+5 275 (+38,46 %)


15 047 (17,33 %) –

15 381 (19,69 %) =

+334 (+2,21 %)


№ 69: місто Берегове; Берегівський, Виноградівський, Іршавський райони

35 190 (25,95 %) –

37 479 (33.03 %) =

+2 289 (+6,50 %)


25 404 (18,73 %) –

30 162 (26,58 %) =

+4 758 (+18,73 %)


24 901 (18,36 %) –

21 107 (18,60 %) =

–3 794 (–15,23 %)


№ 70: місто Хуст; Рахівський, Тячівський, Хустський райони

38 802 (24,88 %) –

36 915 (29,94 %) =

–1 887 (–4,86 %)


26 630 (17,08 %) –

33 208 (26,94 %) =

+6 578 (+24,70 %)


40 094 (25,71 %) –

30 821 (25,00 %) =

–9 273 (–23,12 %)


У цілому

148 901 (25,79 %) –

152 886 (31,11 %) =

+3 985 (+2,68 %)


117 148 (20,29 %) –

141 800 (28,85 %) =

+24 652 (+21,04 %)


107 664 (18,65 %) –

97 152 (19,76 %) =

–10 512 (–9,76 %)


Стільки ж у відсотках втратила Партія ре­гіо­нів у Закарпатській області. Коли ж глянути на аб­­солютні цифри – клубок підступає до горла.
Уламки

«Титаніка»

Сонячне, погоже й привітне 30 вересня 2007 ро­­ку да­ло гарний приклад для виховання під­ро­ста­ю­­чо­го по­коління. Шахрайство і зрада неодмінно бу­­дуть по­­ка­ра­ні. Доти про це ми знали з казок, а ни­­ні – із жи­т­тя.

Загартована режимом Л. Кучми, а потім роз­бе­­щена олігархами, Соціалістична партія опи­ни­ла­ся поза парламентом. Передовсім вона втратила цен­т­ральну Україну, де гурт її прихильників по­рі­дів уп’ятеро. Це у середньому.

Приміром, ще півтора року тому в Київській, Пол­­­тавській та Вінницькій областях за соціалістів го­­­лосували відповідно 141 162, 110 617 та 101 406 ви­­борців, а нині – 22 002, 23 059 та 19 568. У цих ви­­падках дискваліфікуюча кратність сягла 6,4; 4,8 і 5,2 рази. Соціалістичний електорат відчутно при­­ріс ли­ше в Донецькій області: з 94 256 до 191 814, або вд­вічі.

Власне, не в усій Донеччині, а лише в її пів­ден­ній частині – в чотирьох із 17 територіальних ви­­борчих округів – у м. Маріуполь (№ 48, 49) і вось­ми прилеглих сільських районах (№ 54, 55). Там со­­ціалістам нарахували 169 769 голосів, або 88,5 % на­б­раних ними в області та 25,4 % у цілому в кра­ї­ні. Загалом Донеччина зараз дала СПУ 28,7 % усіх її го­лосів, тоді як півтора року тому – лише 6,5 %.

На зазначених чотирьох округах 26 березня 2006 року за соціалістів проголосувало 76 737 ви­бор­ців, 30 вересня 2007-го – у 2,2 рази більше. Тоб­­то при­­ріст є крапковим. Не вірити в його при­род­ність не­­ма правових підстав. Сумніви від того не тануть.

Але… Відрадним моментом є визнання факту не­­однорідності Донецької області. Принаймні на цьо­му прикладі бачимо співіснування двох її еле­к­то­­р­альних частин, акуратно поділених на ге­ог­ра­фіч­ну північ і південь. Еволюційний надлам мо­но­л­і­т­­ної одностайності свідчить про якісні зміни у по­літичній свідомості пересічного жителя До­неч­чи­ни.


? + НУНС =

коаліція


Спочатку президент Віктор Ющенко начебто че­­кав від лідерів Партії регіонів, Блоку Юлії Тимо­ше­н­ко, Блоку «Наша Україна – Народна самообо­ро­­­на», котрі разом отримали біля 80 % голосів, кон­со­лідації навколо національних пріоритетів, які, зо­к­рема, побачив у новій редакції Конституції. Все ж, отим переливанням із пустого в порож­нє не вдалося втекти від принципової відповіді що­до фор­мули наступної коаліції: БЮТ + НУНС = 228 го­лосів чи Партія регіонів + НУНС = 247 голосів.

Для Заходу В. Ющенко відразу знайшов крас­не слівце про те, що «українська демократія пе­ре­мог­­ла з перевагою в 3 голоси» і що це «унікальний, да­­ний нам Богом, шанс» (Le Figaro, 5 жовтня 2007). Нев­довзі очільники БЮТ і НУНС парафували угоду про створення парламентської більшості (Коаліції де­мократичних сил) і формування уряду, що вті­лить коаліційну програму «Український про­рив: для лю­дей, а не політиків». Вона складається з гучних і ма­ловідомих виборчих обіцянок щодо іні­ціатив у сфе­рах внутрішньої та зовнішньої полі­тики.

Декілька вагомих взірців озвученої кон­кре­ти­ки. На батьків чекає підвищення розміру до­по­мо­ги при народженні першої дитини до 12 тис., дру­гої – 15 тис., третьої та наступних – 25 тис. грн.

У всіх школах відкриють доступ до Інтернету та введуть незалежне зовнішнє тестування за­мі­сть випускних іспитів і вступних іспитів у вищі на­­вчальні заклади.

20-відсоткова надбавка до зарплати при­з­на­че­на працівникам сільських закладів освіти, охо­ро­ни здоров’я та культури. Ліквідувавши спе­ціа­л­ь­ні та пільгові пенсії, повернуть знецінені вклади Ощад­­банку СРСР.

Надто не втішить соціалістів та їх друзів по не­вда­чі підвищення прохідного бар’єру на виборах до Вер­ховної Ради до 5 %. Парламентську опо­зицію зму­сять змиритися з приєднанням України до Пла­ну дій щодо набуття членства в НАТО. І так далі.

У цих перемовинах посаду прем’єр-міністра від­­­да­ли персонально Ю. Тимошенко, а голови Вер­­хов­ної Ра­ди – представнику НУНС (ймовірно – В. Ки­ри­лен­ку). Уряд, провід центральних органів вико­нав­­чої вла­ди і державних банків сформують на па­­ритетних за­садах (50:50). Склали й перелік пер­шо­чергових 12 за­конів. Ідеться про скасування не­­доторканності та пільг народних депутатів, при­значення у Києві по­за­чер­гових виборів міської ра­ди і міського голови тощо.

Економісти не полінувалися підрахувати вар­тість усіх соціальних обіцянок політичних сил, що під­­ко­ри­ли парламент. Найщедрішими виявилися ос­танні мі­с­ця турнірної таблиці. Судіть самі. Пар­тія регіонів на­о­бі­цяла додаткових благ у рік на 200 млрд. грн., БЮТ – 100 млрд. грн., НУНС – 95-105 млрд. грн., КПУ – 290 млрд. грн., а Блок Лит­ви­на – 490 млрд. грн. Це при тому, що вся дохідна ча­с­тина зведеного бюджету Ук­раїни на 2007 рік ста­новить 205 млрд. грн.

Схо­же, дармовою локшиною сучасний ви­бо­ре­ць уже не переймається. У цьому неважко пе­ре­ко­­натися, глянувши на ось таку динаміку.

Таблиця 3. Електоральна активність

на виборах у Верховну Раду (2006, 2007)






26 березня 2006



30 вересня 2007

↓↑


Кількість виборців

37 191 928

37 185 882

–6 046

(–0,02 %)



Явка на голосування

24 990 424 (67,19 %)

23 192 267 (62,37 %)

–1 798 157

(–7,20 %)



Не підтримали жодної партії (блоку)

449 650 (1,77 %)

637 185 (2,73 %)

+187 535 (+41,70 %)

Зверніть увагу не лише на зниження явки, але й на ріст числа свідомих виборців, які приходять на дільниці, щоби висловити свою громадянську по­­зицію голосуванням проти всіх. Вони в такий спо­сіб кажуть: «Не обманюйте! Не обіцяйте зо­ло­тих гір! Ми вас годуємо, а не ви нас!».

Мова наукового прогнозу значно багатша на за­­вуальовану стилістику. Якщо в попередньому пар­ла­менті діяла картельна коаліція (ідеологічно не­б­ли­зь­­ка, збудована на диктаті однієї партії), то у но­вій Вер­­ховній Раді ставки на ризики неформального вт­ручання вже котируються дуже високо. Ось чому за півтора року політичний бомонд розчарував і зне­вірив більше двох мільйонів своїх виборців.

Прошу сідати



Антиінфляційні надії

вмирають останніми
Із листа до «Екзилю»

Між іншим, якби ви (чоловіки) всі були пасічниками, а не словоблудами, то й життя стало б кращим.



Марія Карпатська,


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconЖити І працювати так, щоб поруч усім дихалось легко І спокійно, радісно моє педагогічне кредо
Любові, Толерантності. Звичайно, аби уроки були ефективними, досягали поставленої мети, потрібно, щоб вони відбувались за умови постійної...
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconКнига 10 Класифікація книг 12 Функції книги 12
...
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconАфоризми з історії
Щоб писати історію гідним чином, потрібно забути про свою віру, свою вітчизну, свою партію. П. Буаст
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconСценарій виховного заходу патріотичного спрямування «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»
Рідна земля, Батьківщина, Вітчизна – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше місце на планеті, яке ми боронили І будемо боронити від...
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! icon" Мій улюблений режисер"
Дейв просто в захваті від нових здібностей, але у нього не все виходить відразу. З кожним днем ​​хлопчик стає сильнішою, І зовсім...
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр
Для того, щоб всі ці засади набули практичного змісту, потрібно забезпечити сучасну школу висококваліфіко­ваними спеціалістами
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconАндрій Кондратюк поза межами суєти роман-мозаїка
Така благість. Й усілякова, а найтяжча суєта, спадає, вивітрюється із душі. І душа твоя потає у стан невагомий, якби на кілька століть...
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconБуду я природі другом!
Якщо ми не зможемо насолоджуватися природою, то ніколи не зможемо повноцінно жити. А щоб природою можна було насолоджуватись, потрібно...
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! icon«Розвиток мотивації до навчання та пізнавальної активності учнів як компонент професійної компетентності педагога»
Ховання, розвитку, не пропали марно? Адже навчання — це не просто відвідування навчального закладу. Щоб відвідування стало навчанням,...
Сине мій, якби ти знав, як ма­­ло потрібно ро­зу­му, щоб ке­ру­­­ва­ти світом! iconМирненська зш І-ІІІ ступенів Математичний вечір для учнів 8-9 класів «Ігри юних математиків»
Рене Декарта. Обов’язковою умовою є рисунок в системі координат, із зазначенням координат точок, які потрібно з’єднати, щоб отримати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка