Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею



Скачати 105.46 Kb.
Дата конвертації21.03.2018
Розмір105.46 Kb.



Слободянюк Олена

Твори анатолія куща

в колекції Національного музею

Тараса Шевченка

Непересічність особистості скульптора Анатолія Куща беззаперечна. Переконливим свідченням цього є понад 60 пам”ятників, декоративних скульптур і пам”ятних знаків, що стали невід”ємною частиною, а іноді навіть візитною карткою багатьох міст України, Білорусі, Польщі, Сполучених Штатів Америки.

Сьогодні киянам важко уявити рідне місто без пам”ятної дошки М.Булгакову на Андріївському узвозі або пам”ятного знака Петру Сагайдачному на вулиці його імені, без вишуканого надгробка Петру Панчу на Байковому кладовищі і багатьох інших скульптур.

Значну частину свого творчого життя художник присвятив роботі над спорудженням меморіального комплексу „Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років”.

Відображенням драматичної історії України в скульптурних образах є історичні станкові композиції та численні пам”ятники Анатолія Куща. Варто згадати монументи, встановлені на честь 700-річчя Черкас, 1000-ліття Лубен, пам”ятник „Берестецька битва”, присвячений подіям визвольної війни Богдана Хмельницького, а також неповторний ансамбль на честь 1000-річчя Новгород-Сіверського, що складається із скульптур – образів князя Ігоря, його дружини Ярославни й співця Бояна.

Анатолій Кущ є автором пам”ятника Незалежності України, що на Майдані. Починаючи з 1995 року і до 2000 року скульптор постійно брав участь у конкурсах на створення монументу.

У 2000 році проекти А.Куща одержали І та Ш премії, а у 2001 році ним була створена центральна фігура „Оранта Україна”.

Анатолій Васильович також є автором пам”ятника „Засновники Київської Русі – України: Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь”, а також пам”ятника оборонцю України „Архистратигу Михайлу” (на Майдані Незалежності).

Ім”я Анатолія Куща добре відоме не лише в Україні, але і за кордоном. Яскравим прикладом цього є перемога в міжнародному конкурсі на спорудження пам”ятника жертвам голодомору в Україні 1932 – 1933 років. Цей пам”ятник було встановлено біля Чикаго, у м. Блумінгдейлі.

А 1996 року, також у США, у м. Рокфорд (штат Іллінойс) споруджено пам”ятник засновникові української козацької держави Богданові Хмельницькому. І в цьому ж році у м. Слуцьку (Білорусія) відкрився пам”ятник Т.Шевченкові теж роботи Анатолія Куща.

Порівняно недавно, 13 березня 2002 року, у Варшаві відбулося відкриття пам”ятника Т.Шевченкові, де скульптор, порушивши стереотипи, зображує поета молодим, сповненим сил та енергії.

Анатолій Васильович працює в різноманітних матеріалах: металі, камені, дереві, але понад усе любить бронзу – холодний матеріал, що зберігає пам”ять про свою гнучку плинність, народжену вогнем. Вражає самовіддана праця скульптора, під час якої художник не уникає складнощів, пов”язаних із технологічними процесами. Його скульптура, здається, випромінює нескінченну енергію самого майстра.

Народився Анатолій Кущ у Києві 30 листопада 1945 року.

Анатолій пробував свої сили у всіх жанрах скульптури: монументально-декоративній, станковій, анімалістиці, у рельєфі та модельєрному мистецтві. Всі твори завжди робив з натури.

Але найвищого творчого рівня митець досяг у монументальній пластиці, про що переконливо свідчать створені ним пам”ятники .

Досить молодим (у віці 31 року) він став заслуженим художником України. Нині Анатолій Кущ – народний художник України, член-кореспондент Академії Мистецтв України. Про цього знаного майстра можна сказати: він – один з найдосвідченіших представників київської школи сучасної пластики, чий внесок у розвиток української скульптури – загальновизнаний і надзвичайно вагомий.

Сьогодні Анатолій Кущ є одним з небагатьох скульпторів, хто працює у царині рельєфу. Цей, не дуже розвинутий в Україні, вид пластики – один з його улюблених. У рельєфах із шамоту, міді, бронзи скульптор розмірковує на вічні теми (такі, як: „Материнство”, „Самотність”, „Молитва”, „Гріхопадіння” і т.д.).

І все ж таки, незважаючи на багатогранність творчих втілень, особливе, чільне місце у мистецтві Анатолія Васильовича належить Шевченкіані.

В інтерв”ю одній з газет на запитання „Хто є для Вас Шевченко?” скульптор відповів: „Наш апостол, наш національний Христос. Він урятував націю від повної руйнації. Аби не його „Кобзар” у кожній хаті, може, ми б забули не тільки свою історію, а й свою мову...”

В іншому інтерв”ю Анатолій Васильович сказав:

„Мою національну свідомість пробудив „Кобзар” Шевченка. Відтоді, коли у мене, малого, від його поезій очі зросилися світлою сльозою, прийшов потяг пізнавати життя рідного українського народу. Тому для мене однією з головних залишається шевченківська тема”.

Почався „Шлях Тараса” для Анатолія Куща ще з художньої студії. Вже тоді був у нього і свій „Єретик”, і своя „Лілея”.

А потім, упродовж всього свого творчого життя скульптор повертався до Кобзаревого образу. Результатом цього став створений упродовж 1988 – 1997 років скульптурний ансамбль „Шлях Тараса” – тобто цикл скульптур, що відтворює життя Шевченка.

Ось як сам автор розповідає про це.

„Конкретна робота над створенням циклу почалася тоді, коли Україна готувалася широко відзначити 175-річчя свого національного пророка. Мені запропонували тему, яка була близька і жадана: працювати на батьківщині Шевченка, яку він сходив малим босоніж. А що може бути приємніше і зворушливіше? Я запропонував створити цикл скульптур, на яких би Шевченко був зображений, починаючи від немовляти і до того часу, коли востаннє приїздить на рідну землю. Початок циклу – „Мене там мати повила”, що стоїть на в”їзді до Моринців (і де малий Тарас зображений на руках у матері). А закінчується – погруддям Шевченка – саме таким він востаннє ступив на землю батьків.

Нині уявити село Шевченкове на Черкащині без бронзового малого Тараса, який, закинувши на одне плече палицю, а на друге почепивши полотняну торбину, назавжди полишає рідну Кирилівку, або без Тараса в бур”янах, де він малює та „списує Сковороду”, без пастушка з книжкою, який за селом пасе ягнят; без пам”ятників Шевченкові у Моринцях, Будищі уже неможливо. Розташовані в різних кінцях Шевченкового та інших сіл, де зростав майбутній поет, вони надають особливого колориту Шевченковому краю, вписались у його довкілля, як вписався сам Тарас Григорович у минуле, сучасне і майбутнє України.

Створив комплекс пам”ятників „Шлях Тараса” Анатолій Васильович Кущ у співавторстві з архітектором Мирославом Барановським.

1999 року і скульптор, і архітектор за створення цього комплексу висувалися на здобуття Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

Сьогодні скульптор Анатолій Кущ живе і працює з колосальною духовною і фізичною напругою. Саме в мистецтві віз знаходить бажану цілісність і повноту висловлення. На питання про те, що таке творчість, Анатолій Кущ відповідає: „Для мене творчість - це стрибок у незвідане, це повсякчасний пошук чогось нового. Мистецтво для мене – не вид діяльності, а спосіб життя”.



18 травня 2005 року в Міжнародний день музеїв у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка „Свою Україну любіть”, присвячена дням пам”яті великого поета і художника, що відзначається кожного року у травні в зв”язку з його перепохованням. Ця виставка мала на меті відобразити погляд сучасних українських митців, справжніх патріотів України на життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича Шевченка, а також продемонструвати киянам і гостям міста високий духовний та мистецький рівень культури в Україні.

На виставці були представлені:



  • ілюстрації народного художника України Миколи Стороженка до Шевченкового „Кобзаря”;

  • скульптурний цикл Анатолія Васильовича Куща під назвою „Шлях Тараса”, над яким скульптор працював більше 20 років (тобто повторення у зменшеному вигляді тих скульптур, про які ми згадували вище і які встановлені на батьківщині поета);

деякі ескізи до пам”ятників та ілюстрації до поетичних творів Т.Шевченка.

Скульптури А.Куща, пов”язані з особою Т.Шевченка та його творчістю, вирізняються ясністю та чистотою пластичної мови, оригінальними композиціями, в яких, за задумом автора, розкривається, з одного боку – звичайне, повсякденне життя цієї геніальної людини (його дитинство, отроцтво, юність, кохання, зрілість, душевні переживання), а з іншого боку – творче зростання, мужіння, страждання людини непересічної, обдарованої Богом і посланої в Україну для виконання великої місії. В кожну свою роботу скульптор вклав філософський зміст, який виявляється через пластику форм. Митець створив образ поета і художника, якому усе людське було настільки близьким, що свій величезний талант він зумів реалізувати і пронести через усе своє життя достойно і на користь людям, а ще більше – їхнім нащадкам.

Після закінчення експонування Анатолій Васильович Кущ подарував Національному музею Тараса Шевченка цілу виставку своїх скульптур, втілених у бронзі, та ряд гіпсових моделей відомих пам”ятників Шевченкові.

Серед них є:

Ескізи для пам”ятників у Петербурзі:



  • Тарас в літньому саду. (Бронза, лиття. 1992).

  • Шевченко та В.Рєпніна. (Бронза, лиття. 1990).

Ілюстрації до поетичних творів Т.Шевченка:

  • „Катерина” Всі - метал, бронза, лиття, 1989 р.

  • „Перебендя”

  • „Єретик”

  • „Гайдамаки”

  • „Кавказ”

  • „Гамалія”

Решта робіт відтворює дитинство Т.Шевченка, його юність, епізоди зрілого життя.

Ці скульптури, як я уже зазначала, повторюють відомі пам”ятники, встановлені поетові на його батьківщині, а саме:



  • „Мене там мати повила” (1989);

  • „Сім”я вечеря коло хати” (1989);

  • „Писав я вирші в бур”янах” (1989);

  • „Тарас з дідом Іваном в Холодному Яру біля Мотронинського монастиря” (1989);

  • „Перший малюнок” (1989);

  • „Козачок Енгельгардта” (1989);

  • „Тарасова стежина” (2001);

  • „Мені 13 минало...” (1982);

Майже всі роботи виконані в бронзі, яку так полюбляє автор. Таких робіт 12.

5 гіпсових скульптур („Мені 13 минало...”, „Т.Г.Шевченко”, „Писав я вірші в бур”янах”, „Тарас з дідом Іваном в Холодному Яру” і „Перший малюнок”) та 2 мідні скульптури („Козачок Енгельгардта” і „Мене там мати повила””). Отже всього 19 робіт подаровано музею.

Треба сказати, що всі бронзові скульптури у чотирикутних рамках (кути зі зрізами) і на металевих підставках.

Серед гіпсових скульптур найбільш цікавою, на мій погляд, є робота під назвою „Мені 13 минало...”. На 4-кутному постаменті неправильної форми – скульптурне зображення хлопчика. В правій руці він тримає розгорнуту книжечку. Лівою рукою хлопчик спирається на палицю. Обличчя в нього зосереджене, задумливе. Відкрите високо чоло, волосся густе і коротко підстрижене. Хлопчик одягнений у літні полотняні штани, в які заправлена така ж сорочка. Дитина стоїть босоніж. На 4-кутній видовженій окремій підставці – скульптурне зображення ягняти. (Нагадаю, що цей пам”ятник встановлено на в”їзді до села Шевченкового зі сторони Моринець).

Ось як сам автор характеризує цю роботу: „Малий Тарас із ягням, як їх зобразив на пам”ятнику, для мене – символ. Ісус Христос народився у яслах, де були ягнята. Шевченко, як український пророк, народився, за його ж словами, у бур”янах, пасучи ягнят. Пастир з ягням – це для мене і є Шевченко”.

Також дуже цікавою є скульптура „Козачок Енгельгардта”, яка відтворює період життя Тараса в Будищі у пана Енгельгардта. Справа в тому, що багато поколінь людей були переконані (і цьому нас також вчили у школі), що пан цей був тупою і деспотичною людиною. Але насправді це не так. То була дуже освічена людина, і саме на період життя в Енгельгардта припадає культурне становлення Тараса. Тому на скульптурі „Козачок Енгельгардта” Тарас виглядає вже не таким, яким був раніше, бо він уже прочитав на той час багато книжок, що були в бібліотеці Енгельгардта, бачив різні малюнки, ілюстрації і тому вже серйозно роздумував над прочитаним і побаченим.

Анатолій Кущ розповідав, що під час роботи над шевченкіаною у нього виникали певні труднощі. Вони були пов”язані з тим, що багато скульптурних зображень припадало на той період життя Шевченка, з якого не залишилося малюнків (тобто на дитинство). Важко було зобразити малого Тараса таким чином, щоб у скульптурі неодмінно була присутньою портретна схожість. Тому автору довелося робити реконструкцію відомого автопортрета Шевченка 1840 року, де Тарас зображений молодим, і від нього, так би мовити, „йти назад”, зображаючи поета все молодшим і молодшим.


Отже, шевченкіана Анатолія Куща надзвичайно цікава. Тема Шевченка є для нього невичерпною. Як каже сам автор: „Хоч скільки перечитуй його твори, щоразу щось нове відкриваєш. Це вічна тема для художників, скульпторів, письменників”.

А ми щиро дякуємо авторові за його безцінний подарунок Національному музею Тараса Шевченка.

З відкриттям оновленої експозиції ці роботи займуть достойне місце серед інших експонатів. Вони також зможуть експонуватися окремо або входити до складу і бути окрасою інших цікавих виставок (наприклад, живопису) з тим, аби більш реалістично відтворювати життєвий і творчий шлях геніального українського поета і художника.

Список скульптур А.В.Куща з колекції НМТШ додається:

С – 38 1. Катерина. 1989 р. (скульптура із серії „Шлях Тараса”)

Метал, бронза, лиття. 54,4 х 47,5 х 13,9 (см).

С – 385 2. Перебендя. 1989 р. (серія „Шлях Тараса”)

Метал, бронза, лиття. 53,4 х 46,5 х 13,7 (см).

С – 386 3. Єретик. 1989 р. (серія „Шлях Тараса”)

Метал, бронза, лиття. 54,5 х 47,3 х 13,9 (см).

С – 387 4.„На панщині пшеницю жала”, 1989. (серія „Шлях Тараса”) Бронза, метал, лиття.

52,5 х 46,5 х 13,5 (см).

С – 388 5. „Гайдамаки” 1989. (серія „Шлях Тараса”)

Бронза, метал, лиття. 54,8 х 47 х 13,8 (см).

С – 389 6. „Кавказ”. 1989. (серія „Шлях Тараса”)

Бронза, метал, лиття. 53,5 х 50 х 14 (см).

С – 390 7. „Сім”я вечеря коло хати”. 1989. (серія „Шлях Тараса”)

Бронза, метал, лиття. 53,5 х 46,5 х 13,5 (см).

С – 391 8. Гамалія. 1989 . (серія „Шлях Тараса”)

Бронза, метал, лиття. 52,5 х 46,5 х 13,5 (см).

С – 392 а – в 9. „Мені тринадцятий минало”. 1982.

Гіпс, відлив, дерево.

а). 100 х 56,5 х 33,7 (см);

б). 64,3 х 1,3 х 1,3 (см);

в). 38,5 х 21,2 х 37 (см).

С – 393 10. Т.Г.Шевченко. 2001 р. Гіпс, відлив

53,5 х 43,5 х 54,2 (см).

С – 394 11. „Писав я вірші в бур”янах”. 1989

Гіпс, відлив, дерево. 49,5 х 90 х 44 (см).

С – 395 а – г 12. „Тарас з дідом Іваном в Холодному Яру біля



Мотронинського монастиря”. 1989. Гіпс, відлив, дерево

а). 79,2 х 48,7 х 36,5 (см);

б). 46,2 х 0,7 х 0,7 (см);

в). 78,6 х 68,5 х 43,5 (см);

г). 75,3 х 1,1 х 1,1 (см).

С – 396 13. Перший малюнок. 1989. Гіпс, відлив.

70,5 х 58,5 х 71,5 (см).

С – 397 14. Тарас в літньому саду. 1992. Бронза, лиття.

44,3 х 24,6 х 17,7 (см).

С – 398 15. Т.Шевченко та О.Чужбинський. 1991. Бронза, лиття.

35,5 х 28 х 20,5 (см).

С – 399 16. Тарасова стежина. 2001. Бронза, лиття.

45,3 х 38 х 31,5 (см).

С – 400 17. Т.Шевченко та В.Рєпніна. 1990. Бронза, лиття.

41,3 х 36,2 х 23 (см).

С – 401 18. Козачок Енгельгардта. 1989. Мідь, лиття.

90,5 х 90,5 х 1,9 (см)

С – 402 19. „Мене там мати повела”. 1989. Мідь, лиття.



d = 82,3 (см); h = 15 (см).
Література


  1. Енциклопедичний словник «Митці України» (за ред. А.В.Кудрицького). – К., 1992.

  2. Біографічний довідник «Мистецтво України» (за ред. А.В.Кудрицького). – К., 1997.

  3. Чорногуз Я. «Шевченкіана Анатолія Куща» в журналі «Українська культура» - № 2, 1999.

  4. Матеріали періодичної преси.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconЛев жемчужников та його твори в колекції національного музею тараса шевченка
Марії Соболевої. 1810 р. імператор Олександр І надав їм усім прізвище Перовські – від садиби Розумовських Перово. Одна з позашлюбних...
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconЄвгенія Волощук, Олена Слободянюк

Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconВидання Вадима Модзалевського з колекції наукової бібліотеки Національного музею Тараса Шевченка
Тут зберігаються раритетні прижиттєві видання творів Тараса Шевченка та його сучасників І прижиттєві публікації поета в збірниках...
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconВолощук Є. В., Слободянюк О. М
Волощук Є. В., Слободянюк О. М. Світова література. Підр для 7 кл загальноосвіт навч закладів. К.: Генеза, 2015. – С. 202-228
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconСалата сергій Анатолійович
Астрономічного музею Астрономічної обсерваторії Київського національного університету
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconЗаочна конференція «Минуле й сьогодення творчості Анатолія Дрофаня»
А. П. Дрофаня, наголосити на врученні літературної премії імені Анатолія Дрофаня Забарному Олександру Вадимовичу; розвивати вміння...
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconНайвідоміші бібліотеки України
Сучасні бібліотечні колекції Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconКозелецький музей історії ткацтва Чернігівщини
Козелецького районного відділу культури І туризму як відділ Остерського краєзнавчого музею, філіал обласного історичного музею ім....
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею icon2015 Підготувала Стукаленко В. А
«Нестора» Запорозької Січі, фундатора і першого директора Дніпропетровського історичного музею, активного діяча українського національного...
Слободянюк Олена Твори анатолія куща в колекції Національного музею iconНан україни Київ україніка в бахметевському архіві колумбійського університету
Наук у США (уван). Але не варто шукати україніку виключно в україн­ських архівах – слід звертати увагу й на інші колекції. У своїй...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка