Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик



Сторінка1/42
Дата конвертації06.05.2017
Розмір7.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42


Словник економіко – політологічної термінології

2016

Леонід Кусик

Словник дозволяє нам збільшити словниковий запас не тільки економічних термінів, але й предметно зрозуміти усім бажаючим зміст політологічної термінології. Економічна теорія – основа політики, a основою суспільства залишаються політика та мораль - наша колективна ВОЛЯ та інші приватні системи цінностей…



motion.jpg

Не бійтесь заглядати28

У словник:

Це пишний яр,

А не сумне провалля…

Слухай, дивись, учись,

Будь сьогоденним.

М. Рильський

СЛОВНИК ЕКОНОМІКО – ПОЛІТОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ.

Вступ

Філософ Джорж Сантаяна писав, що ті, хто забули минуле, приречені повторити його. Виходячи з цього, економісти також можуть вчитися в історії. Тим більше, історія і факти є основою економіки. Але, самі факти не можуть розповісти свою власну історію. Тут нам потрібен економічний аналіз. Його потрібно долучити до історії.

Автори підручника «Макроекономіка» лауреат Нобелівської премії з економіки П. Семюелсон та професор Йельського університету В. Нордгауз зазначають: «Економіка не є точною наукою. Все ж вона більше ніж мистецтво. Ми не можемо передбачити з точністю національний доход – як і метеорологи не спрогнозують погоду на наступний тиждень з такою точністю, як і на післязавтра. Але ні банк, ні велика фірма не поспішатимуть консультуватися раніше в астрологів, ніж у фахівців з економіки». І далі: «Аналітична економіка не тільки допомогає людям справлятися зі своїми проблемами, а й поглиблює розуміння вирішальних проблем країни в цілому. Люди, що ніколи не вивчали економіки систематично, поставлені у невигідні умови навіть у самому сприйнятті державних проблем, коли вони схожі на неписьменних, що намагаються читати». (Семюелсон Пол A., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. – К.: «Основи», 1995. – 544c.)

У світлі останнього, хотілося б звернути Ваш погляд на Роберта Гейлбронера та Лестера Тароу. Ці два шанованих та відомих умінням доступно викладати свої думки американські економісти – фахово висвітлюючи істотні проблеми, тенденції та труднощі ринку: приборкання інфляції, вивільнення технології, ілюзорність грошей, тиск великого бізнесу та ціну монополії звертають нашу увагу на слідуче: «Реальні проблеми нашого часу породжені не економічними труднощами, а політичними та моральними цінностями, які завжди присутні у наших економічних рішеннях. Економіка – це та мова, якою ми звикли говорити про функціонування та можливості вибору нашої системи, але це не та мова, якою ми визначаємо цінність самої системи чи вирішуємо, які елементи у ній залишити, які змінити. Основою суспільства залишаються політика та мораль - наша колективна ВОЛЯ та інші приватні системи цінностей. Подолання кризи нашого часу залежатиме від сили цієї волі та змісту цих цінностей».( Гейлбронер Роберт Л., Тароу Лестер С. «Економіка для всіх» / Переклад з англ. мови С. Артищева, Й. Вільхового, Н. Гриника, В. Штанька. – Львів: Просвіта, 1995. – 271с).



Виходячи з вищезазначеного, словник економіко – політологічної термінології дозволяє нам збільшити словниковий запас не тільки економічних термінів у всіх, хто цікавиться економікою, але й предметно зрозуміти їм зміст політологічної термінології. Внесені в словник терміни та поняття у більшості запозичені як із вітчизняної літератури, так і зарубіжної теорії та практики. Ця захоплююча сфера знання дозволяє отримати відповідь на запитання: «Чому «рух за політичну свободу від тиранії європейських монархій розпочався майже одночасно зі спробами звільнити ціни і заробітну плату від деспотичного державного регулювання?». Це з одного боку, а з іншої сторони, більш усвідомлено і предметно зрозуміти, що – «ринкова економіка – це така економіка, в якій основні проблеми - що, як і для кого – визначаються здебільшого через взаємодію попиту і пропозиції на ринках. У цій формі економічної організації фірми керуються бажанням максимізації прибутку, купують фактори виробництва і виробляють та продають продукти. Сім`ї та індивіди, озброєні своїми факторними доходами, визначають на ринках попит на товари. Взаємодія пропозиції фірм та попиту сімей та індивідів визначає тоді ціни і кількість товарів. Сорок четвертий Президент США (з 20 січня 2009 року) Барак Обама в інавгураційній промові від 20 січня 2009 року підкреслював: «Не стоїть перед нами питання корисності чи шкідливості ринкової економіки. Її здатність створювати багатства та ширити свободу є неперевершеною, але нинішня криза нагадала нам, що без пильного ока ринок може розкрутитися так, що вийде з – під контролю і що країна не зможе процвітати тривалий час, коли вона створюватиме сприятливі умови лише тим, хто процвітає. Успіх нашої економіки завжди залежав не лише від розміру нашого валового національного продукту, а й від ступеню поширення нашого процвітання; від нашої здібності забезпечувати можливості самореалізації кожному охочому, і не як подачку, а як найнадійніший шлях до нашого спільного добробуту» (Інавгураційні промови Президентів США / Пер. з англ. ВК Горбатька; Худож. – оформлювач Б.П. Бублик. – Харків: Фоліо, 2009. – с.332).



«A»

Абдикація- зречення престолу, відмова від влади, посади або сану.

Абіотичне середовище – сили і явища природи, походження яких безпосередньо не пов`язане із життєдіяльністю існуючих організмів і людини.
Аболіціонізм (від лат. abolitio - скасування, знищення) суспільний рух, спрямований на припинення дії певного закону, відміну або скасування певного урядового рішення, керівної посади.

Абсентеїзм (від лат. absentia – відсутність) байдуже ставлення людей до здійснення своїх політичних прав, ухилення від здійснення громадських обов’язків у першу чергу від участі у виборах парламенту, президента, місцевих органів влади тощо. Основними причинами абсентеїзму є аполітичність громадян, індиферентне ствлення до політики, втрата довіри до неї, низький рівень компетентності виборців, невпевненість громадян у правильності свого вибору.

Абсентеїзм (від лат. absens - відсутній) – байдуже ставлення населення до здійснення своїх громадянських прав, ухилення від виконання громадських обов`язків, наприклад, від участі у виборах, від голосування на них.

Абсолютизм ((від лат. absolutus - безумовний, необмежений) абсолютна, тобто необмежена, самодержавна влада, деспотична форма державного правління, що грунтується на сваволі правителя. В умовах А. верховна політична влада (законодавча, виконавча та судова) цілковито належить одній особі – монарху (імператору, королю, царю).

Абсолютизм (від лат. absolutusбезумовний, необмежений) – абсолютна самодержавна влада, деспотична форма самодержавного правління, яка ґрунтується на сваволі правителя й за якої досягається надзвичайний ступінь централізації державної влади.

Абсолютна конкуренція - ринок, на якому всі товари є абсолютними замінниками, не існує вхідних бар`єрів і жодна з фірм не може вплинути на ціну на ринку.

Абсолютна (необмежена) монархія - монархія, яка передбачає всевладдя глави держави (царя, короля, імператора чи фараона), який обіймає посаду в порядку престолонаслідування, і відсутність конституційного ладу. Розрізняють такі форми необмеженої монархії: деспотизм, теократія, абсолютизм, просвітницький абсолютизм.

Аваліст, - a – (від аваль) особа (здебільшого банк), яка бере на себе поручительство за векселем.

Аваль – письмове фінансове поручительство, за яким особа, що здійснила (аваліст), бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання зобов`язань будь – кого із зобов’язаних по векселю осіб.

Авангардизм (від фр. avantgarde – передовий загін) – одна з радикальних соціально – політичних течій, представники якої не визнають поступового, поетапного розв`язання суспільно – політичних проблем, відмовляються від копіткої, можливо, багаторічної роботи, спрямованої на соціальні перетворення, намагаються віднайти прості засоби, котрі швидко дадуть бажані результати.

Аванс – різновид фірмового кредиту, що надається імпортером іноземному постачальнику в розмірі, як правило, не менше 15% вартості поставки замовлених машин, обладнання тощо при або після укладання контракту.

Аванс – грошова сума, яка попередньо сплачується у рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги тощо.

Авансовий звіт – документ, у якому в цифровій формі на спеціальному бланку подається повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу.

Авантюризм політичний (від фр. avanture – пригода, ризик) активна участь у політичному житті, зневажаючи знанням реальної ситуації, співвідношенням сил і засобів, закономірностей суспільного життя. А.п., як правило, закінчується поразкою і несе за собою великі матеріальні та суспільні втрати.

Аварійні роботи – термінові роботи, необхідні для запобігання виробничої аварії чи негайного усунення її наслідків.

Авізо – банківське повідомлення, що надсилається одним контрагентом іншому про зміни взаємних розрахунків, переказ грошей або відвантаження товару.

Авіста – 1) вексель або документ грошових розрахунків на пред`явника; 2) напис на векселі чи іншому грошовому документі, який засвідчує, що оплата цього документа повинна здійснюватись при його пред`явленні.

Автаркія (від гр. autarkeia від – autos – сам, narkeo - знаходжусь у достатку) – політика, спрямована на відособлення економіки країни від інших держав, яка ставить своєю метою створення замкнутого господарського життя в межах однієї країни.

Автаркія (від грец – самовдоволення) – політика та ідеологія, спорямована на відокремлення економіки однієї держави чи групи держав від економіки інших держав з метою створення замкнутої системи господарювання, зорієнтованої на самозабезпечення.

Автобіографія – життєопис якої – небудь особи, складений нею самою в вигляді документа, який є складовою частиною особової справи. Автобіографія – це основні факти трудової і суспільної діяльності, через які можна оцінити життєвий шлях людини та окремі її якості.

Автократія (від гр. autо - один від – cratos - влада) – форма правління, при якій необмежена влада належить одній особі - повновладному, самодержавному правителю і не контролюється будь – яким представницьким органом.

Автократія (від грец самодержавність, самовладдя) – система управління суспільством, державою, за якої одній особі належить виключна й необмежена верховна влада.

Автономізація – особлива форма державного устрою. Світовий досвід передбачає їх кілька: політичну, часткову чи гранично політичну, адміністративну, національно - культурну, національно – персональну.

Автономія (від гр. autоs – сам, nomos – закон) – здатність суб`єкта політики до самоврядування на основі власного законодавства, право й можливість населення будь – якого національно – територіального утворення самостійно регулювати своє внутрішнє життя, управляти його процесами, розв`язувати проблеми, що виникають.

Автономія – право самостійного здійснення державної влади або управління, яке надається конституцією окремій частині держави, одна з державно – правових форм розв`язання національного питання.

Автономія – право самостійного управління, розв’язання фінансових, економічних, адміністративних або інших державних питань певною частиною держави (установи або спільноти), яке закріплене в загальнодержавній Конституції та в правових актах автономної одиниці.

Авторитаризм (від лат. autоritas – цілковита влада,вплив,наказ ) – політичний режим, який характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї особи або групи осіб, обмеженням, звуженням політичних прав та свобод громадян і суспільно – політичних організацій, повноважень демократичних інститутів, їх суворою регламентацією, незаперечним підпорядкуванням владі всіх соціальних структур. Спираючись на армію та каральні органи, авторитарний режим робить необов`язковими легальні демократичні засоби і форми управління соціальним життям, подолання кризових ситуацій, замінює їх репресіями та свавіллям. Але, на відміну від тоталітарного режиму, при А. можливі певні елементи демократизму: вибори, боротьба політичних партій у парламенті тощо.

Авториторизм (від лат. autoritas - влада, вплив) – система політичного володарювання, що характеризується зосередженням абсолютної чи значної більшості влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб. Авторитарна система є протилежною демократії.

Авторитаризм (від лат. autoritas - влада, вплив) – політична концепція й політична практика, в основу якої покладено зосередження монопольної чи значної більшості влади в руках однієї особи чи групи людей, а також його виправлення; політичний режим, встановлений або нав`язаний данною формою влади, що занижує або виключає роль представницьких інститутів влади.

Авторитаризм – форма необмеженої політичної влади, зосередженої в руках однієї або кількох осіб, що спирається на військово – каральний апарат із застосуванням репресій, терору.

Авторитаризм – 1) відсутність єдиної ідеології; 2) можлива формальна багатопартійність; 3) допускається обмежений плюралізм (без реальної боротьби за владу); 4) влада не обмежена законом, спирається на силу і вибіркові репресії; 5) може бути як командна, так і ринкова економіка; 6) «пасивна» несвобода особи (ніхто не має права протестувати проти режиму); 7) зявляються елементи громадянського суспільства.

Авторитарна держава - держава, в якій влада монопольно зосереджена в руках однієї особи чи групи осіб.

Авторитарний політичний режим(термін autoritas у перекладі з латинської означає «влада, вплив») режим, який заснований на безумовному підпорядкуванні владі й передбачає такі відносини між панівною елітою і масами, які побудовані на силі, а не на переконанні. Даний тип режиму розробили і досліджують теоретики франкфуртської школи неомарксизму М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе.

Авторитарний режим – форма державного правління, за якої: правителі (владарюючі групи) призначають самі себе (чи обираються) на високі посади і громадяни не можуть змістити їх шляхом вільних виборів: влада істотно обмежує можливості утворювати організації й політичні партії з метою відкритої боротьби за владу або вільного заперечення рішень, що приймаються владою.

Авторитарний політичний режим - режим, якому властива монополія на владу однієї особи, політичного угрупування або партії, які залишають людині й суспільству певну свободу у справах, що не стосується політики.

Авторитарний політичний режим(термін autoritas у перекладі з латинської означає «влада, вплив») режим, який заснований на безумовному підпорядкуванні владі й передбачає такі відносини між панівною елітою і масами, які побудовані на силі, а не на переконанні. Даний тип режиму розробили і досліджують теоретики франкфуртської школи неомарксизму М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе.

Авторитарні політичні системи – це політичні системи доіндустріальних або частково індустріальних країн Азії, Африки, Латинської Америки. Цій політичній системі властива змішана політична культура, у якій наявні різні види несучасних зразків (традиційна, патріальхальна, містечкова, хуторська тощо), а також включені субкультури місцевого походження (роду, племені, клану, громади); політичні ролі дуже слабко диференційовані, тому політична координація та комунікація є ускладненою; політична стабільність є слабкою, нерідко порушується гармонія розподілу влади між її гілками (невиразний розподіл влади, армія і бюрократичний апарат часто беруть на себе законодавчі функції, владні органи втручаються в судові процедури); політична участь громадян у державних справах обмежена, у кращому разі, місцевим рівнем; великий вплив має орієнтація населення на лідера, а не на урядові програми; інтеграція суспільства здійснюється за допомогою насильства, що призводить до концентрації влади і впливу в руках вузької групи осіб (політичного клану чи закритої еліти).

Авторитарно – консервативні політичні системи – це політичні системи, метою яких є збереження усталеної соціальної та економічної нерівності більш дієвими засобами; нехтування ліберальним розумінням прав і свобод; обмеження політичної участі населення.

Авуари – 1) різноманітні активи (грошові кошти, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за якими можуть здійснюватись платежі та погашення зобов`язань їх власникам; 2) кошти банку в іноземній валюті, що перебувають на його рахунку в зарубіжних банках – кореспондентах.

Агент - .юридична або фізична особа, яка здійснює певні дії за дорученням іншої особи (принципала) за її рахунок і від її імені, а також готує угоди без права їх підпису. Як правило, розмір винагороди агента за виконання доручення визначається спеціальною угодою з особою, інтереси якої він представляє.

Агент промисловий - особа, яка займається збутом товарів довгострокового користування у певній місцевості. Відповідно до укладеного договору промисловий агент зобов`язується не реалізовувати товари дешевше вказаного нижнього рівня ціни, не продавати товари особам і підприємствам, які перебувають поза обумовленою місцевістю, а також тим, має намір вивезти цей товар в іншу країну (місцевість); не продавати інші товари, які можуть створити конкуренцію чи завдати шкоди торгівлі за угодою. Промисловий агент одержує винагороду тільки за виконання замовлення після оплати замовником рахунків товаровиробника.

Агент торговий - особа, яка продає товари одного або кількох підприємств за договором. Діє на ринках, де реалізує товари нескладного виробництва, а тому справа значною мірою залежить від ділових якостей продавця. Завдяки цій обставині торговий агент перебуває у більш незалежному становищі, ніж агент промисловий.

Агітація (від лат. agitatio – приведення в рух, спонукання) – один із дійових засобів політичного впливу на маси, ідеологічна зброя у боротьбі класів та партій між собою. Полягає у поширенні шляхом бесід, доповідей, виступів на мітингах, зборах, через газети, книги, кіно, інші засоби, образотворче мистецтво та художню літературу певних ідей і лозунгів, які спонукають маси до активних політичних дій, впливають на їхню свідомість та настрій.

Агітація виборча – сукупність заходів, з допомогою яких здійснюється широке обговорення політичних, ділових та особистих якостей кандидатів на будь – яку посаду. Гарантується Конституцією та регламентується законом.

Аграрна політика (agrarian relation) - політика, що проводиться державою, урядом країни щодо сільського господарства. Знаходить своє вираження у розмірах бюджетних асигнувань, податків, державних інвестицій і закупівель сільськогосподарської продукції, експорті та імпорті. До аграрної політики належать також питання сприяння з боку держави щодо забезпечення сільськогосподарських виробників паливно – енергетичними і мастильними матеріалами, хімічними добривами й засобами захисту рослин, сільськогосподарською технікою за відповідними цінами, вдосконалення інфраструктури (дороги, транспорт, зв`язок, будівлі для зберігання та перероблення сільськогосподарської сировини), встановленні правил землекористування.

Аграрна політика (від лат. agrarius – земельний, i греч.- politika – державні або суспільні справи) – сільськогосподарська політика, пов`язана із суспільно – політичним вирішенням земельного питання. Під А.п. розуміють сукупність реформ, метоідів і заходів, що їх здійснює держава в галузі сільського господарства, а також споріднених з ним галузей.

Агрегатування, - я – (від. aнгл. aggregation – збирання) об`єднання, укрупнення економічних (статистичних) показників (виражених числами характеристик) за певною ознакою в певний показник; зрідка тлумачиться як перехід від мікрорівня до макрорівня при вивченні економічних явищ.

Агресія (від лат. aggressia – напад) – у сучасному міжнародному праві будь – яке негативне з позицій Статуту ООН застосування сили однією державою (або групою держав) проти іншої, яке має на меті захоплення території; знищення або обмеження державної незалежності, насильницьке підкорення її населення.

Адаптація – здатність будь – якої системи реагувати на навколишне середовище і змінювати свою поведінку задля оптимального функціонування.

Адаптація соціально – психологічна – взаємодія особистості і соціального середовища, яка приводить до оптимального співвідношення цілей та цінностей особистості і групи. А. с. - п. передбачає активне прийняття і засвоєння особистістю норм, цінностей та традицій колективу, включення особистості до нього як рівноправного члена.

Адаптивна лідерська функція – це функція, яку розглядають як сукупність пристосувальних реакцій, що мають доцільний, цілеспрямований характер; узгоджують цілі та результати, будову, функції та умови середовища; підсилюють захисні якості, що надає динамічності, мобільності, блокують негативні явища, перевантаження; ініціюють адекватне сприйняття, дії; оптимізують прийняття рішень у потрібному темпі при високому ступені відповідальності.

Адендум – додаток до угоди, що змінює або доповнює ті чи інші умови.

Адміністративна відповідальність – одна із форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за вчинення ними правопорушення адміністративного характеру. До адміністративної відповідальності винні притягуються на підставі законодавства і рішень місцевих Рад, які діють в той час і за місцем правопорушення.

Адміністративна відповідальність – вид юридичної відповідальності, за порушення якої застосовується адміністративне стягнення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення або іншим адміністративним законодавством.

Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на державний і громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративний менеджмент виборчої кампанії – це адміністративно – командні методи управління виборчим процесом, використання адмінресурсу та інших нелігітимних виборчих технологій.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

Схожі:

Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconПоліфонія критичного слова
Степан Крижанівський, Петро Колесник), середнього (Леонід Новиченко, Віктор Іванисенко, Леонід Коваленко) І молодого – бунтарів,...
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconО. Т. Бень // Історія соціологічної думки : навчальний енциклопедичний словник-довідник / за наук ред. В. М. Пічі. Львів : Новий Світ-2000, 2016. С. 24-25
Бень О. Т. Макіавеллі Нікколо / О. Т. Бень // Історія соціологічної думки : навчальний енциклопедичний словник-довідник / за наук...
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconКонспект відкритого уроку з української літератури в 5 класі. Тема. Леонід Іванович Глібов
...
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconВ. В. Лучик // Мовознавство. 2009. №3 С. 16-24. Библиогр.: с. 24 (47 назв)
Топонімічний словник України : Словник-довідник / Микола Янко; Міжнар фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт освіти...
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconО. Ю. Карпенко (Одеса) Асоціативний словник шлях до сутності власної назви Реферат
На ці стимули 100 реципієнтів дали свої реакції, які розташовані в словнику за частотністю. Подається також, тільки для реакцій-онімів,...
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconЛеонід Глібов. Визначний український байкар, поет
Леонід Глібов. Визначний український байкар, поет. Тл: гумор,сатира, байка, алегорія, мораль. Побудова байки. «Жаба І віл»
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик icon"Біографія Рене Декарта" студентки І курсу Економіко-правового інституту спеціальність "менеджмент організацій" група 102 Попелянської Надії
Презентація з вищої математики на тему "Біографія Рене Декарта" студентки І курсу Економіко-правового інституту спеціальність "менеджмент...
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconТема. Автобіографія як документ ділового мовлення та літературний жанр
Обладнання : словник літературознавчих термінів; тлумачний словник;А. Коваль.’’Культура ділового мовлення’’;таблиця’’Автобіографія’’(кожному...
Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconНавчальний посібник для студентів економічних та економіко-географічних фахів вищих навчальних закладів

Словник економіко – політологічної термінології 2016 Леонід Кусик iconСловник фіксує новостворені І запозичені слова, що з’явилися в періодичних, літературно-критичних, науково-популярних виданнях, художніх творах, засобах масової інформації, усному мовленні кінця ХХ початку ХХІ ст
Словник новотворів української мови початку ХХІ століття / Упорядники. – Кривий Ріг, 2005. – 158 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка