Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам'яна горняткевича 5



Сторінка1/11
Дата конвертації23.07.2017
Розмір2,13 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



Софія з Фредрів Шептицька


Молодість і покликання о. Романа Шептицького

Спогади

ЗМІСТ

1

Слово до третього видання 2

Слово до другого видання 4

ВСТУПНА СТАТТЯ, ПЕРЕКЛАД І ДОПОВНЕННЯ ДАМ'ЯНА ГОРНЯТКЕВИЧА 5

ПЕРША ЧАСТИНА 7

І. 8

II. 18


ІІІ. 23

IV. 34


ДРУГА ЧАСТИНА 45

І. 45


II. 55

ІІІ. 67


IV. 78

V. 85


СОФІЯ ШЕПТИЦЬКА 88

Слово до третього видання

Перечитавши спомини матері про молодість і духовне покликання її сина Романа, приходить на думку євангельський опис про подію з хлоп'ячих літ Ісуса з Назарету. Йосиф і Марія пішли з Ісусом на свято Пасхи до Єрусалиму. Після святкування дванадцятилітній Ісус незалежно й самостійно залишився у святині. Там запитував учителів закону та дивував їх своїми відповідями.

На питання Марії: «Дитино, чому Ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали». Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм. І він пішов з ними й повернувся в Назарет, і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою у Бога та людей» (Лк. 2:48-52).

За прикладом Божої Матері Софія Шептицька також зберігала в своєму серці слова молодого Романа. Не все вона відразу зрозуміла. А батькові Іванові ще важче було схопити та зрозуміти план відвічного Провидіння Божого для життя сина. Між батьком і сином почалося довге й болюче душевне змагання. Змагання це було тим огнем, що очистило, освятило та утвердило духовне покликання отця Андрея.

В ранній молодості Роман Шептицький відчув, що він «мусить бути у справах Отця». Його молодечі літа були позначені тим, що «він зростав мудрістю, літами й ласкою у Бога та людей». Подібно як Ісус, «був він слухняний» своїм батькам. Не міг він здійснити свого покликання – вступити до монастиря – поки не одержав згоди й благословення батька.

Син писав до батька: «Моя воля є в Твоїх, – Дорогий Отче, – руках і то з двох причин: правом Батька і правом Твоєї любови та страждань, які переносиш ради мене... Тату! Змилосердіться надо мною, розважте цю справу в щирій молитві і дайте мені свою відповідь. Я буду нетерпляче чекати на Ваше рішення-присуд, і прийму його в покорі. Все, що дістану від Вас, вважатиму за дар від Бога. Заявляю ще, що хочу мати Вашу доброзичливу згоду, та маю надію, що дістану її».

Три роки пізніше, коли родина Шептицьких була на аудієнції в Лева XIII, мама записала слова Папи: «А Вас усіх благословлю ще раз, зокрема для Вашого покликання передаю Вам моє спеціяльне благословення!»

Опісля Роман мав довшу розмову з батьком. А мама таке записала: «Другої днини батько казав мені зі сльозами на очах: «Перший це раз проглянув наскрізь його душу й зрозумів, яким є його покликання. Ніколи не зможу Богу подякувати найбільш сердечно за цю розмову... бо якщо ми могли би тому хлопцеві дарувати й цілий світ, то це не вдоволяло би його, бо чого іншого він бажає».

Покликання Романа зазнало ще й інших важких випробувань. Два рази він важко захворів. Його видужання – неначе чудо, випрошене в Бога.

Відбувши сорокаденний піст в покуті й молитві перед розпочаттям свого прилюдного життя, Христос Спаситель зазнав випробування й спокуси від Злого Духа. «Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, кажучи: «Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся». Тоді Ісус сказав до нього: «Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму поклонишся і йому єдиному будеш служити». І лишив тоді його диявол» (Мт. 4:8-11).

Перед вступом до новіціяту Роман відбув підготовчі реколєкції у найстаршому Бенедиктинському монастирі в Монте Касіно. Там пережив він важку покусу, як сам розказував. «Це була страшна хвилина, хоч вона тривала ледве декілька хвилин. Під час молитви заволоділо мною нараз таке глибоке пізнання-візія, такої могутности й величавости латинської Церкви, її краси й духовних скарбів, що мені здавалося, що я не зможу від неї відірватися і поза нею не зможу служити Богові. І все зачало хитатися і валитися в мені. Тоді я вчинив совершену постанову повної присвяти Господеві, цілковитого прийняття Його пресвятої волі й знова – все пішло – як блискавка, після блискавиці наступили по собі неначе три удари грому, а тоді я відзискав повну свідомість і зрозуміння, що Бог хоче мати мене серед Василіян, а після тієї свідомости вернувся повний, досконалий спокій...»

Спомини матері закінчуються описом першої Служби Божої отця Андрея в Прилбичах 11 вересня 1892. «...його голос дужий, звучний, спокійний, що передавав Всевишньому молитву з жертвою, бо вона: «Твоя от Твоїх Тебі приносим о всіх і за вся».

Сім років пізніше – у 1899 - прийняв отець Андрей єпископську хіротонію. І в своєму першому пастирському слові до рідного народу, прорік: «Отже нині враз із Апостолом кажу й заявляю – а Бог свідком, що з чистим сумлінням заявити можу: «Я сам бажав би бути відлученим від Христа за моїх братів, рідних мені по тілу» (Рим. 9:3). Нехай нині умру, – нехай у вічності не зазнаю щастя, нехай відлучений буду від Христа, – коби Ви, Браття мої по крові, були спасені».

†Михайло Гринчишин, ЧНІ, Єпископ.



Слово до другого видання

Спомини Софії з Фредрів Шептицької про її сина Романа в монашестві Андрея, що їх видав в українській мові Дмитро Микитюк в 1965 році, розійшлися дуже швидко і сьогодні нове покоління вже не може цього твору дістати. Спомини ці мають велике значення не тільки для історика чи біографа Митрополита Андрея, але й корисними вони є для виховних цілей. Це думки і почування християнської матері. Тому наше нове покоління повинно б стрінути з радістю це друге видання. Вчимося з досвіду минулого, з досвіду великих людей.

Однак великої таки ваги ці спомини є для популяризації особи Слуги Божого Митрополита Андрея, якого процес беатифікації зближається до свого кінця. Щоб наші молитви за прославу Слуги Божого були постійні і сильні перед Богом, треба нам особу цього нашого велетня ХХ-го сторіччя пізнати, ним захопитись. Спомини матері можуть в цім бути дуже корисними. Вона глибоко схоплює покликання свого сина до священства і вважає це благословенням для своєї родини: «З тих благословенств найдорожче – покликання нашої дитини до служби Господніх Престолів»... Митрополит Андрей був і благословенням для цілого нашого Народу і його беатифікація і канонізація буде видимим знаком цього благословення небесного для нас. Історія цього покликання в молодості Митрополита з уст його Матері є переконливим доказом його вибраности в Божих планах супроти нашого Народу.

Тому рішаємось дати в руки нашим читачам друге видання цього незвичайного твору. Дмитро Микитюк з ентузіазмом видав його тому двадцять років і радий був побачити його друге видання, радо погодився на це діло, хоч не діждався його здійснення. Ми певні цього, що нове видання, як і перше, сповнить цю саму свою виховну і благодатну ролю.

Видавництво УКУ

ВСТУПНА СТАТТЯ, ПЕРЕКЛАД І ДОПОВНЕННЯ ДАМ'ЯНА ГОРНЯТКЕВИЧА

Представники нашого старшого покоління, зокрема ті, що мали щастя знати особисто Митрополита Шептицького, дивилися здавен-давна на Нього, як на даного нам від Бога Великого Владику. Ще змалку чули ми Його ім'я, змалку теж бачили й подивляли Його великі вчинки та, згодом, докази Його найвищої самопосвяти. А час приносив нам майже рік за роком Його великі діла, що мали навіть історичне значення. І так у 1899 р. постала Його перша наукова фундація – Епархіяльна Бібліотека в Станиславові, згодом у Львові почалася будова Церкви св. Андрея Первозванного і за нею друга – на львівському передмісті Богданівці, далі побудова монастиря СС. Василіянок у Словіті, в 1908 р. постав Його заходами такий же монастир у Львові, в 1905 р. Український Національний Музей, в 1912 р. дівоча гімназія СС. Василіянок, відтак «Академічний Дім», «Народна Лічниия», «Дяківська Бурса» та оснування Богословської Академії у Львові 1928 р. Вслід за тими фундаціями прийшла інші вчинки Великого Митрополита, що свідчили вже проречисто про Його героїзм, як ув'язнення Його московськими окупантами в 1914 р., аж врешті пролунав Його останній апель до Риму в 1941 р, з проханням, щоб. Папа дозволив Йому піти на мученичу смерть за Христову Церкву й за Україну. Ішли події за подіями, – одні радісні, інші повні жаху і трагічні, – коли продовж 44 років княжив на львівському владичому престолі Великий Митрополит.

Ото-ж наш український загал був так перейнятий подивом і любов ю до свого Володаря на Святоюрському Владичому Престолі, що навіть не призадумався над родинним життям Кир Андрея, не уявляв собі, як це могло статися, що нащадок графського роду Шептицьких, з усіми своїми найвищими фізичними, духовими й інтелектуальними прикметами пристав до нас цілим серцем і віддав Українській Нації всі безмежні цінності свого духа.

На це питання можуть дати відповідь лише наукові джерела про Митрополита Андрея.

Мало хто в нас звернув увагу на те, що ще в 1906 р. появилися в Кракові друком "Pisma Zofii z Fredrow Szeptyckiej" (у двох томах), в яких авторка тих «писань» начеркнула спогади зі свого родинного життя, а є тому присвятила чимало уваги і свому синові Романові. Ці спогади тим цінніші для нас, що їх авторкою була рідна Мати Романа-Андрея, вони сповнені любов'ю до свого великого сина. Цей твір був першим, що попри «Пастирські Листи» самого Кир Андрея ввійшов у наукову літературу про нашого Владику. Черговою публікацією, – наскрізь мемуарного характеру, – була цінна книжка, видана у Львові 1917 р. п, з. «Царський Вязень», яка насвітлювала лише відомі воєнні події рр. 1914-1917, зовсім не заторкуючи попередніх років життя Кир Андрея. Таким чином тогочасний читач не знав далі нічого про ранню добу життя Романа-Андрея, ні про родинні події прилбицької садиби. Першою науковою: працею, що відкрила нам у великій мірі духову сторінку того нащадка роду Шептицьких, була збірна праця п. з. «Чверть століття на Митрополичому Престолі», за редакцією о. проф. Йосифа Сліпого, видана 1926 р. у Львові. Подана в цій монографії бібліографія подавала деякі дуже рідкісні рукописні матеріяли, які належали до архіву прилбицького двора, а в їх числі найбільшу увагу притягав другий рукопис гр. Софії Шептицької, у польській мові, п. з. «Молодість і покликання Отця Романа-Андрея Шептицького, Чина св. Василія Великого, переповіджене Його Матірю 1865-1892» Та хто чув про жахливі події рр. 1939--1941 у Прилбичах, той мусів побоюватися про долю саме того рукопису. Як відомо, большевицькі наїздники розстріляли тоді власника Прилбич, наймолодшого брата Митрополита гр. Льва Шептицького та його дружину Ядвигу зі Шембеків (Ядвига Шептицька була авторкою цінної книжки п. з. "В костелі і церкві", опрацьованої в польській мові та виданої у Кракові накладнею Отців Ісусівців р. 1926. Є це порівняльна студія св. Літургії обох віровизнань) і пограбували тамошній архів та бібліотеку. Отже заіснувала велика небезпека, що цитований у книзі «Молодість і покликання о. Романа-Андрея Ч.С.В.В.» рукопис Софії Шептицької міг безслідно пропасти.

Та дякувати Божому Провідінню, один примірник того незвичайно цінного манускрипту щасливо зберігся. Рідний брат Митрополита Кир Андрея – ігумен о. Климентій Шептицький – який був власником одної копії того рукопису (Наймолодший брат Митрополита гр. Лев виготовив 5 копій рукопису своєї Матері, призначивши їх для кожного зі своїх братів), надхнений віщим духом грядучої загрози, передав рукопис о. К. Королевському, а цей перед своєю смертю той рукопис, разом з різними документами й письмами Митрополита Кир Андрея, передав для Постуляцїі беатифікаційного процесу Слуги Божого Андрея. Той рукопис не був переданий до Ватиканської бібліотеки чи архіву. Здається, що о. К. Королевський зложив той рукопис до актів процесу, коли він складав свої зізнання як свідок.

Вартість споминів матері Митрополита Кир Андрея ґрафині Софїі стає ще більшою під сучасну пору, коли зачався беатифікаційний процес Слуги Божого Андрея, бо відкриває перед нами всю велич Романа-Андрея і то від найраніших років Його життя. А далі – вже в 1965 р. будемо святкувати 100-річчя з дня народження того Велетня Духа. Багато завдань розгорнеться тоді перед нами, щоби відзначити достойно ці великі роковини, а одним із перших мусить бути видання якнайобширнішої монографії, присвяченої тій Світлій Людині. Найважливішим джерелом для виготовлення такого твору є власне спогади Його Матері, які появляються в нашому виданні українським перекладом. В підготові є теж переклад на англійську мову. Авторка цитує доволі часто оисти й окремі вислови Романа у французькій мові і ці тексти подаємо теж в українському перекладі, зазначуючи ноткою, якою мовою був писаний цитований документ.

Вартість рукопису пок. Софії Шептицької подвійна: він являється одним із найважливіших документарних джерел до біографії Митрополита Андрея, а попри те відзначається високими літературними прикметами. Авторка, яка була визначною артисткою-маляркою (в першому томі її "Писань" є зрепродуковані 4 портрети її кисти – її власний, своїх батьків, а також її брата Александра. На превеликий жаль немає там ні портрету її чоловіка, ані Романа, невідомо теж, чи вона виконала такі портрети), одідичила теж по свому батькові, гр. Александрові Фредрі, заслуженому польському письменникові, непересічний літературний талант. Цей її письменницький хист виявився найбільш блискуче у спогадах про її сина. Вона вміла переповісти в найкращій поетичній формі важливі події з родинного життя і залежно від теми, представляє їх нераз доволі широко, але вміє також бути дистинґовано ляконічною, коли опис якогось епізоду цього вимагає. Це одне певне, що вона приковує увагу читача від перших речень своїх споминів аж до кінцевого опису першої Служби Божої, яку відправив вересневого ранку 1892 р. її Великий Син. Аж врешті читач жалує, що рукопис уже скінчений...

Зокрема останні сторінки її рукопису переповнені любов'ю серця Матері до Великої Людини, справжнього Генія Добра. Це не тільки прегарно написані спогади визначної письменниці, але водночас глибока психологічна драма. В ній відчувається якнайвиразніше задум Божого Провидіння, що призначило Романа до сповнення найбільших завдань. Саме тоді, коли батько бунтувався проти постанови сина вступити до монастиря Василіян, Роман попадав у часті й важкі недуги, а навіть стояв під загрозою смерти. Щойно після повного віддання Його на службу Престолів, Божим Духом надхнений син здобуває свою здавна леліяну мету – стає ієромонахом.

В реалізації постанови Романа виконав дуже шляхотну ролю Ісусівець, о. Генрих Яцковський, що став Його справжнім духовим провідником ще перед вступленням до Добромильської обителі.

Вартість рукопису «Молодість і покликання О. Романа Андрея Шептицького» є для нас неоцінена. Цей манускрипт, – дармащо писаний польською і французькою мовами, – належить всеціло до української мемуаристичної літератури.

При цій нагоді складаю щиру подяку Високоповажаним Паням: Орисі Карапінківній, Лярисі Качмарівній та Марті Савчаківній за їхню видатну поміч, за переклад текстів із французької мови, а далі Впр. Братові Альойсієвї Фурчикові ТІ й проф. Левові Гецові за присилку цінних джерельних матеріялів з архіву ОО. Ісусівців у Кракові для доповнення цього видання.

Дам'ян Горняткевич



Каталог: media -> files
files -> Только мертвый, спокойствию рад. Только мертвый, спокойствию рад
files -> Урок світової літератури в 6 класі з використанням мультимедійних технологій
files -> Зі змінами, внесеними у 2015 році для 8-9 класів пояснювальна записка
files -> Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п'ят… був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку… С.Єфремов
files -> Життєвий І творчий шлях Володимира Кириловича Винниченка, його багатогранна діяльність. Рання творчість. Висока оцінка збірки “Краса І сила” І. Франком та М. Коцюбинським
files -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
files -> Введення до Біблії Переклад Павла Смука
files -> Наталія Кейван-Чорнокожа, вчитель-словесник
files -> Тема спецкурсу: «Особливості діагностики та профілактики професійного вигорання педагогів»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\Т. Г. Шевченка нан україни Павло Михед Слово художнє, слово сакральне
М69 Слово художнє, слово сакральне Збірник статей. – Ніжин: тов “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2007. – 172 с
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\1. З’ясувати, що означає слово “хімія”; З’ясувати, що означає слово “хімія”
З’ясувати, що означає слово "хімія"; Слово «хімія» має кілька значень. Так називають науку І навчальний предмет. Іноді слово «хімія»...
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\Українські енциклопедичні видання
Слово отримало сучасне значення після появи у XVI ст енциклопедій — книжок, у яких були зібрані відомі на той час знання з різних...
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\Видання Й. Ц. Хмелевського в Полтаві. Вступ. Ст В. О. Мокляка Репринтне відтвор видання світлодрукарні С. В. Шульженка, Київ, 1901 р
Гоголь на батьківщині: Альбом художніх фототипій та геліогравюр, що відносяться до пам'яті М. В. Гоголя / Видання Й. Ц. Хмелевського...
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\Безпечний Інтернет
То ж згадаймо, що означає слово «безпека», яке лексичне значення цього слова, яку роль відіграє це слово у вашому житті
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\Урок вивчення нового матеріалу. Обмін думками, слово вчителя, робота з прислів’ями, робота зі словничком, дослідження порівняння, асоціація, інтерактивна вправа «Доведи або спростуй»
Слово в житті людини. Краса світу І людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного...
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\Книга третя Переклад з японської Іван Дзюб
Перекладено за виданням: Murakami H. 1Q84. — Tokyo: Shinchosha Ltd., 2010. The publisher gratefully acknowledges the support of the...
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\Вічне І живе Шевченкове слово : веб-список / Зарічненська црб. – Зарічне, 2014 Веб-список «Вічне І живе Шевченкове слово»
Веб-список «Вічне І живе Шевченкове слово» присвячений 200 -річчю від дня народження Т. Г. Шевченка
Слово до третього видання Слово до другого видання вступна стаття, переклад І доповнення дам\«слово о полку ігоревім». Образи І метафори. Вступне слово: «земля трояня» в «Слові о полку Ігоревім»



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка