Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції



Сторінка1/9
Дата конвертації08.06.2017
Розмір1.92 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство аграрної політики та продовольства України

Уманський національний університет садівництва



Кафедра соціально-гуманітарних і правових дисциплін



СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ РЕГІОНІВ

Випуск другий:

Матеріали доповідей учасників ІІ Міжнародної науково-практичної конференції,

присвяченої 170- річчю з часу заснування

Уманського національного університету садівництва

та 155-річчю його перебування в Умані

Умань - 2014

УДК 316.334.52+316.334.55

ББК 60.59+60.546.22

С
Соціальний розвиток сільських територій: Колективна монографія. Випуск ІІ. [Матеріали доповідей учасників ІІ Міжнародної науково-практичної конференції] / За ред. А.М. Шатохіна. – Умань, 2014 - 170 с.
Рекомендовано до друку Вченою радою УНУС, протокол № 7 від 18.06. 2014 р.
Редакційна колегія випуску:

Шатохін А.М., доктор соціологічних наук, професор;

Костюк М.В., кандидат історичних наук, доцент;

Шевчук Т.О., кандидат педагогічних наук, доцент;

Ямчук П.М., доктор філософських наук, професор.
Рецензенти:

Карасевич А.О., кандидат філософських наук, професор (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини);

Мудрак Р.П., доктор економічних наук, професор (Уманський національний університет садівництва);

Прокоф’єв Г.Л., кандидат педагогічних наук, доцент (Уманський національний університет садівництва).
Колективна монографія містить матеріали учасників ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальний розвиток сільських регіонів». Призначений для викладачів, аспірантів та студентів аграрних вузів.

Коллективная монографыя содержит материалы участников II Международной научно-практической конференции «Социальное развитие селских регионов». Предназначен для преподавателей, аспирантов и студентов аграрных вузов.

Collective monograph contains the materials of participants in the II international practical-scientific conference “Social development of selskikh regions”. It is intended for the instructors, the graduate students and the students of agrarian VUZ (Institute of Higher Education).Designed for teachers, post-graduate students and students of higher education.


ISBN – 978-9661604-20-8

©Уманський національний університет садівництва

Розділ 1

Теоретико-методологічні засади дослідження соціальних проблем сільських регіонів
316.422

ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ СОЦІАЛЬНОГО САМОПОЧУТТЯ СЕЛЯНСТВА В УМОВАХ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ

Шатохін А. М., доктор соціологічних наук, професор,

завідувач кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін

Уманського національного університету садівництва;

Вуйченко М. А. доктор економічних наук, доцент,

завідувач кафедри туристичного бізнесу Кримського гуманітарного університету (м. Ялта).
В статті викладені результати соціологічного моніторингу 2011-2013 рр. соціального самопочуття й соціального захисту сільського населення в умовах земельної реформи в Україні. Проаналізовано зміни у ставленні селян до соціально-економічних, соціально-політичних і соціально-духовних процесів, що відбуваються в Україні останнім часом, визначені найбільш гострі проблеми сільського життєвого середовища, відчуття соціальної захищеності в умовах земельної реформи.

Ключові слова: земельна реформа, соціальний захист, сільський соціум, соціальні зміни, соціальне самопочуття.

В статье представлены результаты социологического мониторинга 2011-2013 гг. социального самочувствия и социальной защиты сельского населения в условиях земельной реформы в Украине Проанализированы изменения в отношении крестьян к социально-экономическим, социально- политическим и социально-духовным процессам, происходящим в Украине в последнее время, определены наиболее острые проблемы сельской жизненной среды, ощущения социальной защищенности в условиях земельной реформы. Ключевые слова: земельная реформа, социальная защита, сельский социум, социальные изменения, социальное самочувствие.
The article outlined the results of sociological monitoring of the 2011-2013. social well-being and social protection of the rural population in terms of land reform in Ukraine. That is a noticeable positive dynamics in the attitude of the peasants to land ownership as a social Institute. Analysis of the changes in the attitude of the peasants to the socio-economic, socio-political and socio-cultural processes taking place in Ukraine lately, identified the most acute problems of rural living environment, a sense of social protection in terms of land reform. Keywords: land reform, social protection, rural society, social change, social well-being.
Однією з вирішальних передумов виходу України з глибокох соціально-економічної та політичної кризи є реформування аграрного сектора економіки. Український сільський соціум вже два десятиріччя знаходиться у стані ринкової трансформації. Аграрна реформа, започаткована задля подолання техніко-економічної відсталості сільського сектора України, модернізації його на засадах приватної власності, формування справжнього господаря на землі, призвела до суттєвих інституційних та структурних змін, соціальні наслідки яких є в значній мірі суперечливими й детально не дослідженими.

Важливою складовою аграрної реформи в Україні є земельна реформа, головна мета якої полягає у залученні земель сільськогосподарського призначення у ринковий обіг, запровадження інституту купівлі-продажу земель як матеріальної основи реформування соціально-економічних відносин на селі, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, розв’язання соціальних проблем села. Вже сьогодні можна зробити деякі попередні висновки щодо соціальних наслідків аграрного реформування.



По-перше, відбулися докорінні зміни у формах земельної власності: приватна власність і засновані на ній форми господарювання стали домінуючими на селі. По-друге, помітно трансформувалася соціальна структура села, посилилося соціальне розшарування селянства на «верхи» і «низи» при відносно слабкому середньому класі. По-третє, як свідчать результати соціологічних досліджень, ринкова психологія поступово все більше набуває поширення серед сільських працівників. По-четверте, зявилися деякі ознаки покращення демографічної ситуації на селі як за рахунок міграційних процесів, так і в наслідок реалізації заходів держави по по стимулюванню народжуваності. По-п’яте, протиречивими є тенденції у стані сільської поселенської мережі, особливо на регіональному рівні: в Центральному, Північному і Східному регіонах України збільшилася питома вага малолюдних сіл із занепадаючою соціальною інфраструктурою. По-щосте, загострилася ситуація на ринку аграрної праці, особливо у його вторинному сегменті, що призвело до зменшення зайнятості сільського населення та збільшення безробіття на селі.

Всі ці фактори суттєво вплинули на загальний стан соціальної сфери українського села, призвели до погіршення соціального самопочуття селянства в умовах земельної реформи.

Проблемою соціальних змін у пострадянському селі, соціальних наслідків аграрної реформи займалися соціологи і економісти, зокрема Т.Заславська, М. Орлатий, І. Прокопа, Р. Ривкіна, П.Саблук, В. Старовєров, В.Тарасенко, В. Чигрин, Л. Шепотько, В.Юрчишин, К. Якуба, а також автори цієї статті. На жаль, практично відсутні спеціальні соціологічні праці, присвячені характеру та механізму соціальних змін в українському селі під впливом аграрної реформи.

Результати дослідження. Уманським регіональним відділенням САУ здійснюється постійний моніторинг соціальних змін, що відбуваються у сільському соціумі в умовах аграрної реформи. В статті представлені результати вивчення соціального самопочуття сільського населення усіх видів сільських населених пунктів центральних областей України у 2011 р. (n=1246) та 2013 р. (n=1025). Представлені усі демографічні та професійні групи сільського населення.

Як видно з результатів дослідження, помітних змін у способах використання землі за два роки не відбулося: третина респондентів ведуть господарство лише на присадибній ділянці, кожен шостий господарює на приватизованій землі та присадибній ділянці, кожен четвертий здає приватизовану землю в оренду.

Разом з тим, кожен двадцятий прагне позбутися землі. При цьому дещо збільшилося число осіб, які, маючи і приватизовану землю, і присадибну ділянку, ні там, ні там не працюють.

Можна зробити висновок, що три чверті сільського населення використовують сільськогосподарські землі за призначенням: для виробництва сільськогосподарської продукції та задоволення власних потреб у харчуванні. Переважну більшість їх можна віднести до імовірних учасників ринку землі: покупців і продавців.

Однак на шляху формування ринку землі існують певні перешкоди. Лише половина власників земельних паїв і ділянок (49,3%) відповіли, що їхня земельна власність розмежована в натурі. Одночасно чверть респондентів (26,5%) дали заперечну відповідь, а кожен восьмий (12,1%) немає ще Державного акту про право власності на землю. Це, безумовно, обмежує коло реальних учасників ринку земель. При цьому помітних змін за два роки не відбулося.

Важливим фактором успішності аграрної реформи є ставлення селян до головних інститутів реформування, їхнє сприйняття або відхилення. Результати моніторингу свідчать, що процес змін у ментальності селянства щодо власності на землю є хоч і повільним, але вже досить помітниим. Про це свідчать дані табл. 1.



Таблиця 1

Чи допоміг селянам Державний акт на право власності на землю відчути себе справжнім власником, %




2011

2013

Так, допоміг

17,0

30,7

Наскільки допоміг, настільки й не допоміг

22,0

28,4

Не допоміг

43,6

17,7

Важко відповісти

17,4

23,2

Індекс*

-0,16

+0,27

За два роки майже вдвічі збільшилася позитивна оцінка земельної власності з точки зору відчуття справжнього власника (з 17,0% до 30,7%). Натомість у два з половиною рази зменшилася кількість тих, хто, маючи Державний акт на право власності на землю, не має відчуття справжнього господаря (з 43,6% до 17,7%). До того дещо збільшилася доля тих, хто не міг певно відповісти. Характерно, що індекс відчуття справжнього господаря серед утримувачів Акту про власності на землю змінився дуже суттєво: з -0,16 до +0,27.

Неоднозначним є ставлення селян щодо власності на землю як соціального інституту. Майже три чверті респондентів (71,8%) позитивно оцінюють власність на землю, а це значно більше, ніж два роки тому. Близько половини опитаних (48,4%) із власністю на землю пов’язують перш за все благополуччя своєї родини (у 2011 р – 32,9%). Кожен четвертий отримує моральне задоволення від володіння землею (23,5%).

Проте більше чверті опитаних (28,2%) переважно негативно ставляться до земельної власності, зокрема побоюючись, чи не відберуть її, як це було у минулому (табл. 2).




Таблиця 2

Оцінка значущості власності на землю для сільських жителів, %




2011

2013

Перспектива забезпечити сім’ї благополуччя

14,2

15,8

Підстава розробляти реальні господарські плани

10,2

11,5

Можливість розбагатіти

6,1

12,0

Можливість вигідно увійти у земельний ринок

2,2

4,7

Стимул для напруженої праці на себе

9,6

18,0

Велике задоволення від втілення мрії про власну землю

9,7

9,0

Приплив нових сил, упевненість у собі

4,6

5,6

Тривога і клопіт: що робити з землею, як ї обробляти

6,0

5,5

Побоювання, чи не відберуть землю у майбутньому

10,6

12,4

Власність на землю нічого принципово не міняє

14,9

10,3

Будь-яка реформа суспільства має на меті розв’язання нагальних соціальних проблем, покращення існуючого стану. Разом з тим, враховуючі багатовекторність соціальних змін, реформаційна матриця мусить враховувати й неоднозначність соціальних наслідків реформи, можливість негативного сприйняття нової дійсності окремими категоріями населення, ускладнення процесів соціальної адаптації до нових реалій соціального буття. Успішність будь-якого реформування обов’язково передбачає досить просту арифметику: сума позитивних наслідків реформ повинна перевищувати суму негативних, інакше навіть найдоцільніша й найпривабливіша реформа приречена на поразку.

У кожній людині існує безліч соціальних проблем. Трансформаційні процеси, які визначають сьогоднішній день українського суспільства, відбуваються на самопочутті людей, у тому числі й сільських жителів. Опитування дозволило виявити больові точки сільського соціуму.

Можна виділити наступні блоки проблем, що хвилюють селян: матеріальні потреби, політичні проблеми, соціальні питання, особистісні проблеми.


Таблиця 3

Чого не вистачає українському селянинові, %

Позиція оцінювання

Не вистачає

Наскільки вистачає, настільки й не вистачає

Вистачає

Індекс

2011

2013

2011

2013

2011

2013

2011

2013

Заощаджень

72,2

50,8

18,8

29,1

9,0

20,1

-0,53

0,16

Порядку у суспільстві

70,8

68,8

24,2

24,4

5,0

6,8

-0,54

0,49

Правового захисту

63,5

55,2

26,7

31,6

9,8

13,2

-0,40

-0,26

Власної впевненості у майбутньому

61,4

57,7

29,7

29,1

8,9

13,2

-0,37

-0,30

Можливостей працевлаштування

60,6

61,1

25,8

26,5

13,6

12,4

-0,34

-0,36

Екологічної безпеки свого життя

59,4

55,1

31,2

38,9

9,4

6,0

-0,34

-0,30

Особистої безпеки життя

56,2

47,2

33,4

32,9

10,4

19,2

-0,29

-0,12

Медичної допомоги

55,2

49,6

33,1

28,6

11,7

21,8

-0,27

-0,13

Неухильного дотримання усіма соціальних законів

51,6

58,5

37,5

31,2

10,9

10,3

-0,20

-0,33

Можливостей повноцінно провести відпуску

49,5

55,1

33,9

24,8

16,6

20,1

-0,16

-0,33

Здоров’я

47,5

45,8

40,6

31,6

11,9

22,6

-0,15

-0,07

Людяності, співчуття, милосердя, доброти серед оточуючих людей

44,2

34,6

39,4

39,3

14,4

26,1

-0,10

0,11

Людського щастя

44,4

38,5

39,1

29,5

16,5

32,0

-0,08

0,43

Сили волі для опанування життєвою ситуацією в умовах кризи

42,2

43,1

40,5

38,5

17,4

18,4

-0,04

-0,06

Інформації про історичне минуле

33,5

31,2

28,3

29,9

38,2

38,9

0,19

0,22

За два роки моніторингу відбулися зміни у деяких позиціях У групі політичних проблем найбільше занепокоєння респондентів викликає відсутність порядку у суспільстві. Разом з тим, на думку селян, дещо покращилася ситуація з правовим захистом громадян та особистою безпекою життя. Помітно менше стало скарг на брак заощаджень.

За два роки погіршилися оцінки результатів соціальної політики уряду, зокрема неухильного дотримання соціальних законів. Високою залишається екологічна небезпека, є проблеми з медичною допомогою. А от людяності, співчуття, милосердя, на думку респондентів, стало навіть більше. Цілком достатньо й інформації про історичне минуле.

Самокритично респонденти дорікають самим собі за власну невпевненість у майбутньому, відсутність сили волі для опанування життєвих ситуацій в умовах ринкової економіки та інше.



Анкетування виявило й серйозні проблеми із соціальним захистом сільського населення. Інститут соціального захисту населення від негативних наслідків трансформаційних процесів – один з найважливіших й найсуттєвіших індикаторів соціального самопочуття людей. Відсутність відчуття захищеності створює складні, часом нездоланні перешкоди на шляху соціальних змін.

Таблиця 4

Оцінка респондентами рівня соціального захисту у суспільстві, %

Позиції оцінювання

Захищені добре

Захищені недостатньо

Не захищені

індекс

2011

2013

2011

2013

2011

2013

2011

2013

З боку Конституції України

24,9

21,8

37,9

37,2

19,2

23,1

0,34

0,17

З боку держави

20,3

7,7

32,0

43,6

34,0

35,0

0,02

-0,06

З боку місцевої влади

18,1

13,7

38,3

42,7

31,2

31,2

0,06

0,04

З боку сільської громади

25,2

33,8

35,5

39,7

25,7

13,2

0,18

0,40

З боку дільничної міліції

21,2

20,2

38,9

33,8

25,0

32,0

0,15

0,05

За місцем роботи

26,9

26,9

34,2

41,4

27,8

11,5

0,16

0,36

У сім’ї

62,0

74,8

21,3

10,3

7,3

5,6

0,65

0,80

Як виробник

20,6

12,0

38,6

40,6

18,9

25,6

0,21

0,07

Як покупець і споживач

12,1

12,4

41,6

42,3

29,7

28,6

0,18

0,05

Як пасажир

13,4

18,8

42,2

39,3

30,4

29,5

0,05

0,09

Як водій автотранспорту

12,3

18,4

42,2

27,4

22,4

29,1

0,11

0,03

Як видно з відповідей респондентів, за два роки відчуття соціальної захищеності у сільських жителів зменшилося до досить низьких показників. Особливо це стосується захисту конституційних прав громадянина з боку держави, з боку міліції, як виробника і споживача. Ось чому більшість респондентів шукають захисту у своїй родині, за місцем роботи, з боку сільської громади.

Респонденти визначили найбільш гострі проблеми сільського життєвого середовища. Як і два року тому, так і зараз, найгострішими проблемами сільського життєвого середовища є працевлаштування, газопостачання та водозабезпечення. Такої думки дотримується кожний 7-8-й сільський мешканець. Викликає занепокоєння сельчан електропостачання сільських населених пунктів і будівництво доріг з твердим покриттям.

Разом з тим, втратила гостроту проблема налагодження постійного автобусного сполучення між райцентрами і селами (з 3-го на 10-те місце у рейтингу). Натомість більше турботи викликає питання утилізації відходів (з 8-го на 5-те місце) та землеупорядкування і надання земельних ділянок (з 11-го на 6-те місце). Доволі актуальними на селі залишаються проблеми благоустрою сіл, покращення санітарного стану довкілля та збереження історичної спадщини.

Вирішення цих проблем сільського життєвого середовища, на думку респондентів, залежить багато в чому від фінансування програм розвитку сільських територій (38%), пільгового фінансування цільових соціальних програм на селі (29%) та законодавчого забезпечення цих програм (22%).

Як вже зазначалося, найгострішою проблемою українського села є працевлаштування. Дві третини респондентів впевнені, що реально можна знайти лише тимчасову роботу (63,7%), близько половини згодні на будь-яку роботу (47%), навіть громадську, якщо вона дає хоч який заробіток (48,3%). При цьому лише кожен п’ятий впевнений, що нас селі можна знайти постійну роботу за фахом (19,2%).

Сільського жителя турбує багато проблем , які часто-густо не залежать від самого землероба. Про динаміку та зміст побоювань селян говорять дані рис. 3.



Рис. 3. Динаміка змін у негативних очікуваннях селян у 2011-2013 рр., %

Половина сільських жителів, як видно з даних рис 3, найбільше побоюються неврожаю (49-53%), кожні чотири з десяти респонденти – безробіття (36-46%). При цьому інтенсивність підтримки цієї пропозиції помітно зросла. На третє місце з шостого у рейтингу піднялася проблема старіння та вимирання сіл (з 20 до 34%). Більше стало тих, хто обурюють байдужістю держави до проблем села (з 8-ї на 5-ту рангову позицію при збільшенні інтенсивності підтримки респондентів на 10 пунктів).Одночасно менше турбує селян злочинність та корупція на селі (звикли?).

В українському суспільстві досить жваво обговорюються перспективи створення ринку земель. Як видно з результатів нашого дослідження, більше половини сільських респондентів знайомі з основними положеннями Закону України «Про ринок земель» (56%). Найчастіше селяни дізнавалися про мету і зміст земельного законодавства через повідомлення ЗМІ (25%), розповіді односельців (17%). Особисто читали документ або чули роз’яснення від спеціалістів лише 8% респондентів.

Разом з тим, кожний четвертий (23%) не знайомий з земельним законодавством, але хотів б дізнатися, а кожний десятий (11%) зовсім не цікавиться цим питанням.

В ставленні селян до продажу-купівлі землі відбуваються хоча повільні, але помітні зміни. Якщо у березні 2011 р., за даними нашого моніторингу, підтримували земельний ринок 8-10% сільського населення, то у листопаді 2011 р. Ії стало вдвічі більше (22,4%), а в листопаді 2014 р. – 26,5%.

Повністю підтримують повне запровадження ринку земель відносно небагато селян. Це можна пояснити певним гальмуванням заходів по визначенню реальної вартості земель сільськогосподарського призначення, регіонального кадастру земель, механізмів володіння, користування та розпорядження землею. Проте помітно збільшилась питома вага тих, хто не може спокійно дивитись на «безхозні» землі, які не залучені у виробництво сільськогосподарської продукції (з 11,2% до18,8%). Одночасно у півтора рази (з 40% до 25%) зменшилася кількість тих, хто категорично виступає проти будь-якого залучення сільськогосподарських земель до ринку, не вважаючи землю - «Богом данню» - за товар. Кожен п’ятий ухилився від певної відповіді. В цілому частка селян, що виступають проти ринку земель, за два року зменшилася з 62,3% до 52,6%. А це вже тенденція.

Як реальна альтернатива купівлі-продажу земель розглядається довгострокова оренда в різних її проявах (54,7%), у тому числі з правом переходу власності до орендаря, дострокового погашення орендної плати тощо. Досить поширена короткострокова оренда (на 5 років) – 32,6%.

Поділилися погляди селян й на подальшу долю орендних відносин. Одні вважають, що орендарі вже фактично привласнили людські паї (20,5%), другі допускають таку можливість при певних умовах (16,7%), треті не бачать такої загрози (27%), а четверті самі мріють позбутися земельного паю з настанням ринку земель (10,2%).

Така розбіжність пояснюється тим, що лише половина власників земельних паїв у той чи інший спосіб відчувають, що володіння землею є гарантією незалежності, засобом достатку й самозахисту його власника (42,8%). Третина респондентів не має такого відчуття (31,2%), а деякі вважають земельний пай джерелом свої проблем і прагнуть його позбутися (4,6%). Характерно, що багато селян й досі не можуть визначитися з цього питання (21,4%). І все ж тих, позитивно ставиться до ринку земель, поступово побільшує, а тих, хто має негативне ставлення, - зменшується.

Висновки.

В українському селі склався потужний прошарок власників земельних паїв та приватизованих присадибних ділянок, яких можна вважати потенційними учасниками ринку земель. За два роки майже вдвічі збільшилася позитивна оцінка земельної власності з точки зору відчуття справжнього власника. Натомість у два з половиною рази зменшилася кількість тих, хто, маючи Державний акт на право власності на землю, не має відчуття справжнього господаря.

Неоднозначним є ставлення селян щодо власності на землю як соціального інституту. Майже три чверті респондентів позитивно оцінюють власність на землю, а це значно більше, ніж два роки тому. Близько половини опитаних із власністю на землю пов’язують перш за все благополуччя своєї родини. Кожен четвертий отримує моральне задоволення від володіння землею. Трансформаційні процеси, які визначають сьогоднішній день українського суспільства, відбуваються на самопочутті людей, у тому числі й сільських жителів. За два роки моніторингу відбулися зміни у деяких позиціях. Найбільше занепокоєння респондентів викликає відсутність порядку у суспільстві. Разом з тим, на думку селян, дещо покращилася ситуація з правовим захистом громадян та особистою безпекою життя. За два роки погіршилися оцінки результатів соціальної політики уряду, зокрема неухильного дотримання соціальних законів. Високою залишається екологічна небезпека, є проблеми з медичною допомогою. А от людяності, співчуття, милосердя, на думку респондентів, стало навіть більше.

Як видно з відповідей респондентів, за два роки відчуття соціальної захищеності у сільських жителів зменшилося до досить низьких показників. Особливо це стосується захисту конституційних прав громадянина з боку держави, з боку міліції, як виробника і споживача. Ось чому більшість респондентів шукають захисту у своїй родині, за місцем роботи, з боку сільської громади. Сільського жителя турбує багато проблем, які часто-густо не залежать від самого землероба. Половина сільських жителів, найбільше побоюються неврожаю, кожні чотири з десяти – безробіття. При цьому інтенсивність підтримки цієї пропозиції помітно зросла. Загострилася проблема старіння та вимирання сіл. Більше стало тих, хто обурюють байдужістю держави до проблем села. Одночасно менше турбує селян злочинність та корупція на селі.



В ставленні селян до продажу-купівлі землі відбуваються хоча повільні, але помітні зміни. Повністю підтримують повне запровадження ринку земель відносно небагато селян. Це можна пояснити певним гальмуванням заходів по визначенню реальної вартості земель сільськогосподарського призначення, регіонального кадастру земель, механізмів володіння, користування та розпорядження землею. Проте помітно збільшилась питома вага тих, хто не може спокійно дивитись на «безхозні» землі, які не залучені у виробництво сільськогосподарської продукції. Одночасно у півтора рази зменшилася кількість тих, хто категорично виступає проти будь-якого залучення сільськогосподарських земель до ринку, не вважаючи землю за товар В цілому частка селян, що виступають проти ринку земель, за два року суттєво зменшилася. А це вже тенденція. Така розбіжність пояснюється тим, що лише половина власників земельних паїв у той чи інший спосіб відчувають, що володіння землею є гарантією незалежності, засобом достатку й самозахисту його власника. Третина респондентів не має такого відчуття, а деякі вважають земельний пай джерелом свої проблем і прагнуть його позбутися. Характерно, що багато селян й досі не можуть визначитися з цього питання. І все ж тих, позитивно ставиться до ринку земель, поступово побільшує, а тих, хто має негативне ставлення, - зменшується.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Аграрна реформа в Україні (Соціологічна діагностика) / НАН України, Ін-т соціології; М.О. Сакада, В.І. Тарасенко, В.О. Чигрин, А.М. Шатохін та ін.; За ред. В.І. Тарасенка. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 2007.

  2. Каталог: bitstream -> 123456789
    123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
    123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
    123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
    123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
    123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
    123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
    123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої до 70-річчя заснування Державної історичної бібліотеки України
Науковий збірник містить доповіді й повідомлення, які надані учасниками Міжнародної науково-практичної конференції „Державна історична...
Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconЙного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) Частина Київ 2014
Міжнародної науково-практичної конференції (28 жовтня 014 р., м. Київ) : у ч. – Ч. / уклад. Л. М. Капченко, С. О. Тарасюк, Л. Г....
Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Карпушевський Б. (Німеччина), Хамрол А
Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconПрограма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009 Порядок роботи конференції
Секція ІІ „Краєзнавча робота як сфера науково-практичної діяльності бібліотек, архівних та музейних установ”
Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconМатеріал и міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини»
Міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconУніверситету «україна» актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Луцьк 2015

Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconМатеріали VIII міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції ( 17-18 квітня 2015 року ) ужгород 2015

Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції iconІмені м. П. Драгоманова
України від фашистських загарбників: внесок українського народу в перемогу над фашизмом у роки Другої світової війни: Матеріали міжнародної...
Соціальний розвиток сільських регіонів випуск другий: Матеріали доповідей учасників ІІ міжнародної науково-практичної конференції icon«Академічна культура дослідника в освітньому просторі» Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Випуск 1
Ефективні технології навчання І контролю якості знань у лінгвістичній підготовці фіахівців


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка