Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби



Сторінка3/16
Дата конвертації25.08.2017
Розмір2.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

1.2 Візуальний поворот в соціології. Візуальна соціологія – підходи до визначення

Візуальні методи знайшли своє місце в соціологічний теорії після змін, що відбулися в соціології та науці в цілому, та як відповідь на запит соціального, культурного та технологічного полів, швидка трансформація яких потребує перегляду методології їх дослідження.

R. Rorty охарактеризував історію філософії як низку поворотів, після кожного з яких нові проблеми постають перед наукою, а старі поступово зникають. Свій список він завершив на «лінгвістичному повороті», на етапі якого стверджувалося, що суспільство є мовою, а природа і її наукові репрезентації – дискурсами. W. Mitchell подовжує список «поворотів» R. Rorty, які відбувалися в історії філософії візуальним поворотом – «pictorial turn» [62]2. В рамках цієї роботи «pictorial turn» пропонується трактувати як розширення досліджуваного мовного простору «лінгвістичного повороту» візуальними даними, як ситуацію, коли методи аналізу мови застосовуються для аналізу зображення, а зображення трактуються як текст в широкому значенні цього слова.

До умов візуального повороту належить віднести: по-перше, кінець панування логоцентричної парадигми, по-друге, масове поширення візуальних засобів масової інформації та, по-третє, легкий доступ до фото- та відеотехніки для всіх верств населення розвинутих країн світу. «Pictorial turn» є також наслідком культурного повороту в гуманітарних науках, в рамках якого актуалізуються дослідження і спостереження повсякденних дій людей на противагу роботі з абстрактними схемами суспільного організму в цілому, та міждисциплінарний підхід до вивчення культури, як до дуже складного явища.


Перше питання, яке виникає при знайомстві з візуальною соціологією, напевно є питання «Чому виникла потреба додати до слова «соціологія» уточнююче слово «візуальна»?» Чим візуальна соціологія відрізняється від просто соціології? Чи є, на противагу «візуальній» соціології, «вербальна» соціологія?

Однак візуальна соціологія не протиставляється класичній соціології. Слово «візуальна» лише вказує на те, що ця область соціології має справу з інформацією, котра сприймається за допомогою зору – візуальною інформацією, а слово «соціологія» обмежує нескінченну кількість візуальної інформації лише такою, що є соціологічною. Відповідно, область, якою займається візуальна соціологія, лежить на перетині множин візуальної та соціологічної інформації. При цьому візуальні дослідження в соціології можуть проводитися в рамках різних теорій, відповідно можна говорити про існування феноменологічної візуальної соціології, структуралістської візуальної соціології, візуальних етнометодологічних досліджень в рамках соціології тощо.

Для успішного розвитку візуальної соціології та візуальних методів в соціології першочергово важливим є формулювання узгодженого словника дисципліни. Однак загальної згоди навіть щодо того, як розуміти визначення основних понять «візуальна соціологія» і «візуальні методи в соціології» серед дослідників, які займаються візуальними дослідженнями немає. Як наслідок, визначення відсутні в словниках. Інколи ці два поняття вважаються тотожними, інколи все ж деякі розрізнення є. Тому важливим завданням є систематизувати наявні наразі визначення поняття «візуальна соціологія» і надати визначення поняттю «візуальні методи», з метою надати чітке та повне формулювання цих центральних для всієї роботи понять.

Якщо проаналізувати змістовні визначення візуальної соціології та візуальних методів, які існують на даний момент, можна виділити дві основні групи визначень.



Першу групу складають формулювання поняття «візуальна соціологія» через визначення об’єкту її вивченнявізуальних даних. Це, однак, пояснює небагато, бо потребує додаткового уточнення відносно того, що саме розуміється під «візуальними даними» в кожному конкретному випадку. Варто розглянути типові визначення, які надаються в рамках першої групи.

О. Сергеева надає таке визначення: «Візуальна соціологія використовує зображення та інші видовищні об’єкти, щоб аналізувати суспільство та культуру.» [169]1. Подібні визначення візуальної соціології є вкрай поширеними серед дослідників. Наприклад, А. Печурина використовує майже синонімічне попередньому бачення, але вже не про візуальну соціологію, а про візуальні методи: «У загальному значенні під «візуальними методами» прийнято розуміти ситуацію включення в дослідження візуальних засобів та використання візуальних даних» [161]2. Хоча це визначення не дає відповіді на питання що саме можна вважати візуальними засобами та даними, окрім того здається дуже сумнівним, що будь-яке дослідження, котре використовує будь-який візуальний матеріал правомірно віднести до категорії візуальних досліджень.

На думку Н. Богдановой можна говорити лише про візуальну методологію, а візуальних методів як таких не існує – є лише адаптовані до використання візуального матеріалу традиційні методи спостереження, опитування та контент-аналізу [111]1. Не відмовляючись від ідеї про візуальну методологію, як методологію, що осмислює цінність візуальних даних, в рамках цієї роботи відмова від терміну «візуальні методи» здається неможливим. Хоча б через те, що приймаютться дві стратегії виникнення візуальних методів в соціології: перша, на яку вказує Богданова, – адаптація традиційних методів до особливостей візуальних даних, друга – розробка власне саме візуальних методів, мова про які буде йтись в третьому розділі.

Можна помітити, що в межах цієї групи поняття «візуальна соціологія» та «візуальні методи» чітко не розмежовані.

На важливість значення соціального використання зображення та інтерпретації візуальних образів в рамках візуальних досліджень звертає увагу В. Круткин: «Візуальні дослідження передбачають аналіз культури через призму її образних систем, всього того, що відкривається баченню і його запускає (від самих предметних форм до зображень). Але завдання візуальних досліджень – це ще й вивчення того, як використовуються людьми візуальні плани реальності, яке значення люди надають образам всередині культури.» [150]2. Тобто важливим є аналіз не тільки інформації, що містить зображення, а й наслідки того, яким саме способом із усіх можливих вона інтерпретується, а отже й як використовується. Це визначення є ширшим, ніж два попередні, бо пропонує аналізувати культуру, через її візуальні прояви, а не лише самі візуальні прояви, таким чином включаючи до області візуальних досліджень вивчення не лише змісту зображень (що саме намальовано/сфотографовано), але й вивчення їх місця та соціальної ролі в суспільстві (чому намальовано саме це? яку реакцію викликає зображення у глядача? яку соціальну функцію виконує зображення?), що значно розширює предмет дослідження візуальної соціології.

Незважаючи на те, що візуальна соціологія має довшу історію в американській та європейській соціологічних школах, єдиного підходу до її визначення не сформувалося і там.

Так John Grady робить висновок, що інколи візуальна соціологія сприймається занадто спрощено, як «більш наочна соціологія» [32]1.



Douglas Harper, роботи якого стали класикою візуальної соціології, пише що: «візуальна соціологія – це використання фотографій, відео для вивчення суспільства, а також вивчення візуальних артефактів суспільства»; однак на іншій сторінці цієї ж статті «Visual Sociology: Expanding Sociological Vision» є наступне визначення: «візуальна соціологія являє собою набір підходів, за допомогою яких дослідники використовують фотографії, щоб зобразити, описати чи проаналізувати соціальні явища.» [41]2. Отже Douglas Harper залишив відкритим питання що ж саме є сутнісною характеристикою візуальної соціології: залучення візуальних джерел інформації, або особливі методи та набір підходів до аналізу візуальних джерел.

В книзі, авторами якої є Michael Emmison і Philip Smith, «Researching the Visual: Images, Objects, Contexts and Interactions in Social and Cultural Inquiry», котра написана через декілька десятиліть після опублікування статті Douglas Harper’а, спостерігається суттєве розширення об’єкту дослідження візуальної соціології порівняно з областю, яку відводив візуальній соціології Douglas Harper (фотографії, відео та візуальні артефакти): «Візуальне – це дослідження не тільки зображень, а й того, що є видимим і того, що можна спостерігати» [27]3. Таким чином, візуальна соціологія звільняється від необхідності вивчати самі лише тільки «фото, відео та інші візуальні артефакти», бо область візуальних спостережень є потенційно необмеженою.

Цієї ж ідеї широкого трактування візуального світу дотримується й П. Штомпка, говорячи про те, що візуальна соціологія досліджує візуальний універсум – візуальні прояви та візуальні уявлення.

Для другої групи визначень візуальної соціології характерним є винесення методів емпіричного дослідження на перший план. Такий підхід автоматично відкидає питання сутнісної характеристики візуальної соціології, яке було зазначене вище, бо ототожнює візуальну соціологію з візуальними методами, спільною рисою яких є використання візуального матеріалу в якості джерела соціологічної інформації.

Так, Н. Захарова вважає, що «Візуальна соціологія як метод входить до числа якісних методів соціології» [133]1, тобто візуальна соціологія є методом, і конкретно якісним методом в соціології. Однак, навіть якщо підтримувати ідею ототожнення візуальної соціології та візуальних методів, це визначення все рівно виглядає завузьким, бо є й кількісні підходи до аналізу візуальних даних.



І. Чудовська-Кандиба, в свою чергу, розводить поняття візуальної соціології та візуальних методів, але стверджує, що візуальні методи не становлять окрему групу методів, а є «невіддільною частиною методів аналізу документів чи контент-аналізу, де фотографія, кіно чи телевізійний масив виступали, передусім, як документи спостереження» [194]2.

Якщо в цьому визначенні на п’єдестал візуальних методів ставиться контент-аналіз, то П. Штомпка та M. Emmison і P. Smith вважають, що візуальна соціологія спрямована переважно на удосконалення методу спостереження.

Однак, як візуальна соціологія не зводиться лише до візуальних методів дослідження, так і візуальні методи дослідження не обмежуються лише контент-аналізом та спостереженням. Відповідно визначення візуальної соціології та візуальних методів мають бути чітко розділені.

У цьому зв’язку John Grady помічає, що погляд на візуальну соціологію як на суб-область виключно якісної соціології є досить поширеним, однак, не погоджуючись з цим, зазначає що такий погляд є занадто вузьким.

Візуальна соціологія за Grady складається з трьох окремих, однак логічно пов’язаних, областей дослідження:

1) «розглядання» – вивчення ролі зору і погляду в конструюванні соціальної реальності та процесу комунікації;

2) «іконічна комунікація» – вивчення того, як випадкове або свідоме створення зображень і трансляція інформації за допомогою образів використовується для управління суспільними відносинами;

3) «візуалізація соціології» – напрям, в рамках якого вивчається те, як методи виробництва зображення можуть бути використанні для емпіричного дослідження, та включає в себе методи і методики, які використовують фото-, відеокамери та інші технології для представлення соціологічних досліджень [33].


Виходячи з такого поділу візуальної соціології на три області, можна зробити висновок про те, що візуальна соціологія загалом не зводиться до самих лише методів емпіричного аналізу, останні є тільки її частиною («візуалізація соціології» за поданим розділенням), так само як і не зводиться до використання зображень в процесі дослідження.

Отже, візуальна соціологія – це область соціології, в рамках якої соціальні феномени вивчаються крізь призму візуальних аспектів соціального. Візуальна соціологія об’єднує три напрями:



1) вивчення ролі зору і бачення (візуальності) в конструюванні соціальної організації і смислу – те, як люди сприймають візуальну інформацію, інтерпретують та використовують її;

2) дослідження місця візуальної інформації в соціальній комунікації та впливі на соціальну поведінку;

3) методи збору, аналізу та інтерпретації візуальних даних. В рамках цієї роботи увага буде приділена саме третій області – соціологічним методам збору та аналізу візуального матеріалу.

Природа розділення візуальної соціології на зазначені вище напрями полягає в тому, що зображення в соціології може бути використано трьома способами: по-перше, як візуальний текст, який аналізується, інтерпретується, де-кодується; по-друге, для побудови дискурсу (в тому числі й наукового, що відбувається в процесі презентації результатів дослідження за допомогою засобів візуалізації соціологічних даних і т. п.), по-третє, як інструмент соціологічного дослідження.

В свою чергу, візуальні соціологічні методи – це набір підходів і процедур до збору, аналізу та інтерпретації соціологічної візуальної інформації. Візуальні методи, як правило, опосередковані матеріальним або технічним інструментарієм (наприклад, фотографія/фотоапарат, відео/відеокамера, холст/картина, монітор комп’ютеру/цифрове зображення).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconТеоретико-методологічні засади глобального громадянського суспільства
«суспільство», котре до націоналізації соціології використовувалося в універсальному значенні
Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconСемінарське заняття №4 соціологія книги І соціологія читання
Методологічні та соціально-історичні аспекти становлення предмета соціології книги І соціології читання
Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconАктуальність. Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення
Тема досвіду: Візуальні джерела як засоби формування інформаційної компетенції на уроках історії
Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconПрограма соціологічного дослідження
Тема Якісні методи в соціології
Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconЛекція №1 Тема. Теоретико-методологічні основи соціології. Мета
Мета. Розглянути специфіку соціологічного підходу до суспільства, ознайомитися зі структурними та методологічними особливостями соціологічної...
Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconДержавний заклад
Розділ I. Теоретико-методологічні основи дослідження взаємозв’язку музичних смаків та стильових особливостей життя студентів
Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconТеоретико-методологічні засади роботи 7
Крейна І на його сучасників, І на митців наступних поколінь зумовив стійку увагу до нього істориків літератури та літературознавців...
Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconОрганізаційно-методичні засади розвитку

Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconПрограма і методичні матеріали до навчального кусу магістерської програми з соціології

Солдатова вікторія юріївна візуальні дослідження в соціології – методологічні засади та методичні засоби iconПрограма Комплексного вступного іспиту на окр «Спеціаліст» за спеціальність «Соціологія» історія соціології
Основні етапи історії соціології. Основні підходи до переодизації історії соціології. Поняття протосоціології та основні етапи її...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка