Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»



Скачати 225,29 Kb.
Дата конвертації20.05.2017
Розмір225,29 Kb.

Созонівський навчально-виховний комплекс

« Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»





Використання міжпредметних зв’язків

у системі викладання предметів

фізико-математичного циклу

Методичний доробок вчителя



математики і фізики

Гришиної Н.О.

2014-2015 навчальний рік
Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й змінною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Адже сучасне суспільство висуває нові вимоги не тільки до завдань, змісту, забезпечення освіти, але й до особистості педагога. Сьогодення потребує від учителя високого рівня професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання. А особливу увагу необхідно приділити вмінню постійно вчитися й самоудосконалюватися, творчому підходу під час виховання і навчання учнів. Навчаючи учнів вже з десяток років, я виявила, що без знань математики, інформатики, астрономії, природознавства неможливо створити повноцінний урок та викласти доступно матеріал. Я спостерігала, що всі галузі сучасної науки тісно пов’язані між собою, тому і шкільні навчальні предмети не можуть бути ізольовані один від одного. Тому переді мною постало завдання віднайти таке проблемне питання, яке б допомогло мені втілити в навчання цей зв'язок, а це зумовило розглянути проблему «Міжпредметні зв’язки у навчанні фізики на уроках та в позаурочний час». Адже навчання – це процес різнобічний, багатоплановий, але в той же час він і єдиний, цілісний, бо отримані знання з інших предметів допомагають і побудувати математичний графік під час розв’язування задач з фізики, провести обчислювальні роботи під час лабораторних з фізики. Міжпредметні зв’язки є дидактичною умовою і методом глибокого і всебічного засвоєння основ всіх наук в школі. Саме реалізація міжпредметних зв’язків при вивченні фізики допомогла мені досягти бажаного результату.

  1. Актуальніст даної теми

1.1 Теоретичні основи використання міжпредметних зв’язків у викладанні фізики

У педагогічній літературі є більш ніж 30 визначень поняття «міжпредметні зв'язки», існують дуже різні підходи до їх педагогічної оцінки й різні класифікації. Але й досі немає більш-менш точного загальновизнаного визначення міжпредметних зв'язків. В педагогічних дослідженнях і публікаціях 50-х середини 70-х років в означенні поняття "міжпредметні зв'язки" і їх педагогічної оцінки можна умовно виділити дві групи. До першої групи можна віднести дидактичні і методичні означення категорії " міжпредметні зв'язки". Так, більша група авторів визначає міжпредметні зв'язки як дидактичну умову, причому у різних авторів ця умова трактується неоднаково. Наприклад: міжпредметні зв'язки виконують роль дидактичної умови підвищення ефективності учбового процесу (Ф. П. Соколова); дидактична умова як сукупність зв'язків між змістом навчання і ефективними методами і організаційними формами навчання (А. Ю. Сикорскене). Ряд авторів дає такі означення міжпредметних зв'язків: " міжпредметні зв'язки є відображення в курсі, побудованому з урахуванням його логічної структури, признаків понять, які розкривають на уроках інших дисциплін"; "під міжпредметними зв'язками в широкому розумінні цього слова слідує використовувати в навчальному процесі всі видів зв'язків, здібних проявити найбільшу ефективність у покращенні якості навчання в випадку їх застосування в органічній єдності всіма вчителями школи". Н.А. Лошкарьова приводить такі трактовки поняття " міжпредметні зв'язки", в одному випадку як "дидактична умова удосконалення навчального процесу", в іншому - "як конкретний засіб підвищення ефективності навчання", в третьому - як "стимул розвитку пізнавальної активності учнів", в четвертому - як "складова частина змісту освіти", в п'ятому - "дидактичний еквівалент міжнаукових зв'язків". Міжпредметним зв'язкам приписуються значення бути "суттєвою особливістю змісту освіти", "конденсатом різнопредметної "інформації, " дидактичною системою з складною залежністю між елементами", "методичним зв'язком", "принципом конструювання змісту", "критерієм відбору змісту..." 

Вивчивши і проаналізувавши всі ці означення можна сказати, що міжпредметні зв'язки - це дидактична категорія, яка відображається у взаємозв'язаному і взаємообумовленому вивченні навчальних предметів у школі.

Становлення міжпредметних зв’язків в шкільному курсі забезпечує більш глибоке засвоєння знань, формування наукових понять і законів, наукового світогляду, підкреслює єдність матеріального світу, взаємозв’язок явищ в природі і суспільстві, а також покращує організацію навчально-виховного процесу учнів, робить його більш оптимальним. Це має величезне виховне значення. Міжпредметні зв’язки сприяють покращенню наукового рівня знань учнів, розвивають логічне мислення та їх творчі здібності. Реалізація міжпредметних зв’язків відкидає дублювання при вивченні матеріалу, економить час і створює благодатні умови для формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів.

Міжпредметні зв'язки забезпечують: - узгоджене в часі вивчення різних навчальних дисциплін з метою їх взаємної підтримки; -обґрунтовану послідовність у формуванні понять; -  єдність вимог до знань, умінь і навичок;-  використання при вивченні фізики знань, одержаних при вивченні інших предметів;- ліквідацію невиправданого дублювання в змісті навчальних предметів; - показ спільності методів, які застосовуються в різних дисциплінах (генералізація знань); -  розкриття взаємозв'язку природних явищ, показ єдності світу;- підготовку учнів до оволодіння сучасними технологіями.

Шляхи здійснення міжпредметних зв'язків:

·         використання знань, одержаних при вивченні інших дисциплін;

·         виконання комплексних експериментальних робіт;

·         проведення комплексних екскурсій;

·         узагальнююче повторення.

Зміст і обсяг матеріалу по міжпредметним зв’язкам в шкільному курсі визначається навчальною програмою, шкільна програма включає питання, що якраз і вивчають інші предмети. Перелік цих питань допомагає вчителю визначити, на які знання по іншим предметам можна опиратися при вивченні тих чи інших тем курсу фізики. Разом з тим, деякі знання фізичних понять використовуються і при вивченні інших предметів. Наприклад, знання про магнітне поле Землі, плазму і її властивості враховуються в географії і астрономії, знання про різні види матерії і її зміни, закони збереження – в суспільствознавстві і таке інше. Це означає, що міжпредметні зв’язки взаємні. Конкретний же розподіл матеріалу міжпредметного характеру по темам представлений самому вчителю [3].

Розрізняють два типи міжпредметних зв’язків між навчальними предметами: часовий (хронологічний) і понятійний (ідейний). Перший тип має на увазі узгодження проходження програми різних предметів, другий – однакове трактування наукових понять на основі загальних методичних положень. Міжпредметні зв’язки можуть бути розкриті і по спільності методів досліджень (експериментальний метод в фізиці і хімії, метод моделювання в фізиці і математиці) та інше.

Вчителю фізики практично доводиться мати справу з трьома видами міжпредметних часових зв’язків: попереднім, супутнім і перспективним. Попередні міжпредметні зв’язки – це такі зв’язки, коли при вивченні певного матеріалу курсу фізики вчитель опирається на раніше отримані знання по іншим предметам (наприклад, на знання із курсів природознавства, географії, математики). Супутні міжпредметні зв’язки – це зв’язки, які враховують той факт, що ряд питань і понять одночасно вивчаються як в фізиці так і в інших предметах (наприклад, поняття про вектор майже одночасно подається в курсах геометрії і фізики; поняття про звук вивчає фізика, а ограни слуху (вухо) – біологія та ін.). Перспективні міжпредметні зв’язки мають місце тоді, коли вивчення матеріалу по фізиці випереджає його застосування по іншим предметам (наприклад, поняття про будову атома в фізиці вивчають раніше, ніж в курсі хімії, в цьому випадку вчитель хімії спирається на знання, отримані на уроках фізики). В цьому випадку вчителю фізики слід націлити дітей на глибоке засвоєння матеріалу, який в наступних класах знадобиться для вивчення інших предметів.

Міжпредметні зв’язки в курсі фізики в більшості випадків попередні, так як вчитель частіше спирається на відомі учням знання по іншим предметам. Однак інші види міжпредметних зв’язків (супутні і перспективні), хоч і зустрічаються раніше, також мають важливе значення і не можуть бути знехтувані.

Взаємозв’язок навчальних предметів математики і фізики відображає взаємозв’язок між науками, який визначається завдяки їх спільній предметній області і прослідковується у спільності ідей та методів. Цей взаємозв’язок вчені умовно поділяють на три види:

·         фізика ставить задачі й створює необхідні для їх розв’язування математичні методи, які в подальшому стають базою для розвитку математичної теорії;

·         розвинена математична теорія використовується для аналізу фізичних явищ, що призводить до створення нової фізичної теорії, яка відповідно зумовлює розвиток фізичної картини світу і виникнення нових фізичних проблем;

·         фізична теорія у своєму розвитку спирається на математичний апарат, який розвивається та вдосконалюється за потребами його використання у фізиці .

Ці напрямки в інтеграції математики і фізики відображуються в навчанні й мають двосторонній зв’язок. Якщо розвити ідеї міжпредметних зв'язків фізики та математики до рівня математизації знань учнів, тоді:

·         вдасться підвищити ефективність навчання фізики у середній школі взагалі;

·         підвищити загальну культуру розумової діяльності;

·         ефективніше організувати самостійну роботу учнів з розв’язування фізичних задач, обробки результатів експерименту, аналізу різних формул та рівнянь з погляду їхньої варіативності і реалізації.

У сучасній системі наук чітко намітився процес взаємного проникнення і зв'язку між науками. Розвиваючись, кожна наука не лише поглиблює свої знання про природу, але і розширює межі своїх досліджень.

Об'єктивний процес зв'язку між науками знаходить відображення і в процесі навчання фізики в школі. Цього вимагає не тільки принцип науковості, а й ті завдання, які ставляться перед шкільним курсом фізики.

Здійснення зв'язку курсу фізики з іншими предметами полегшується тим, що на заняттях з фізики вивчають матеріал, що має велике значення для всіх, і особливо природно-математичних і політехнічних дисциплін, які використовують фізичні теорії, закони і фізичні методи дослідження явищ природи.Важливо також те, що на заняттях з фізики учні отримують велику кількість практичних навичок і вмінь, необхідних у трудовій діяльності і при вивченні інших предметів. Зрозуміло, що в рівній мірі міжпредметні зв'язки необхідні і для успішного вивчення фізики.

Багаторічні спостереження за навчальним процесом з фізики свідчить про наступне:

– знання учнів з фізики та математики не завжди досить глибокі і міцні, особливо в старших класах. Учні ототожнюють поняття вектор і векторна величина, функція і функціональна залежність між змінними фізичними величинами, не володіють у достатній мірі навичками застосування математичних знань.

– суттєвим недоліком навчального процесу є недосконалість змісту підручників фізики і математики.

– учителі фізики і математики не завжди узгоджують свої календарно-тематичні плани, у результаті чого при виведеннях, розв’язуваннях задач трапляються випадки використання математичного апарату, що учнями ще не вивчався.



1.2. Шляхи реалізації міжпредметних зв’язків

Предметна система викладання дисциплін природничо-наукового циклу в школі в цілому забезпечує можливість формування в учнів певної системи наукових знань і вмінь. Проте неузгодженість шкільних навчальних програм із фізики, математики, інформатики, астрономії і природознавства, відсутність у них взаємопов'язаної спадкоємності та єдиної інтерпретації понять, законів і теорій призводить до фрагментарності знань школярів; відсутності в учнів цільної наукової картини світу й розуміння закономірностей його розвитку, а в загальному підсумку — до нездатності комплексно застосовувати знання й практичні навички, отримані під час вивчення основ природних наук у школі, у ході вирішення завдань, що постають перед дітьми в реальному житті. У подоланні цих недоліків освіти велика роль належить міжпредметним зв'язкам.

Шляхи реалізації міжпредметних зв’язків:

1. Ознайомлення з програмами з математики, хімії, біології, географії, природознавства.

2. Установлення зв’язків між темами з цих предметів.

3. Співпраця з вчителями математики, інформатики, астрономії , природознавства.

4. Спільне планування уроків.

5. Взаємовідвідування уроків з цих предметів.



6. Створення спільних позакласних заходів з даних предметів природничого циклу.

Розділ ІІ Практичне застосування міжпредметних зв’язків при вивченні фізики

2.1 Організація навчального процесу з використанням міжпредметних зв’язків

Опрацьовуючи матеріали я довідалася, що проблема міжпредметних зв'язків цікавила педагогів ще в далекому минулому. Я. А. Коменський виступав за взаємопов'язане вивчення граматики й філософії, філософії й літератури, Дж. Локк — за простеження зв'язку історії й географії. Усе більший інтерес до міжпредметних зв'язків виявляють і сучасні вчителі. Збільшення розумового навантаження на уроках змушує педагогів замислитися над актуальною проблемою: як підтримати в учнів цікавість до матеріалу, що вивчається, досягти активності впродовж усього уроку. Відзначимо, що це особливо важливо в підлітковому віці, коли ще формуються, а іноді й тільки визначаються постійні інтереси й схильності до того чи іншого предмета. Навчання — двосторонній процес. Навіть штучно обмеживши його лише інформаційним аспектом, можна показати, що діяльність учителя й учня неоднакові. Учитель викладає учням знання, виявляє логічні зв'язки між окремими частинами змісту, показує можливості використання цих зв'язків для отримання нових знань. Учень засвоює ці знання, набуває індивідуального досвіду пізнання, вчиться самостійно застосовувати знання. Процес пізнання школярів триває під керівництвом учителя, що ще раз підкреслює відмінність у їхній діяльності. Учитель фізики з урахуванням загальношкільного плану навчально-методичної роботи розробляє індивідуальний план реалізації міжпредметних зв'язків у фізиці. Методика творчої роботи вчителя має кілька етапів . Реалізація міжпредметних зв'язків усуває дублювання у вивченні матеріалу, заощаджує час і створює сприятливі умови для формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів. Установлення міжпредметних зв'язків у курсі фізики, інформатики, хімії й інших навчальних дисциплін підвищує ефективність політехнічної й практичної спрямованості навчання. Наведу декілька прикладів використання міжпредметних зв'язків на різних етапах уроку. Методичний прийом «Дивуй». Вчитель знаходить таку точку зору, при якому навіть буденне стає дивовижним (як правило, використовується при переході до вивчення нової теми). У давнину в Японії трапилася така історія. До палацу імператора був відправлений цінний вантаж. Декілька шхун везли вази з якнайтоншого фарфору. По дорозі їх застав шторм, і всі шхуни до єдиної затонули. Це відбулося недалеко від берега, де стояли хатини бідних рибаків. Вази коштували нечуваних грошей, тому недивно, що багато сміливців намагалися дістати їх. Але це не вдавалося нікому - дуже велика була глибина. Ніякою вудкою, мережею або мотузком дна не дістати, а підводних апаратів тоді, звичайно, не знали. Але через рік вази стали з'являтися в хатинах рибаків. Запитання класу: Як же вази опинилися на березі?.. (фізика - географія: приливи, відливи). Методичний прийом «Технологія розв'язування дослідницьких задач «(ТРДЗ): добре відома вчителям шкіл. Нагадаю, що дослідницькі (винахідницькі, відкриті, творчі і т.п.) завдання - це завдання, що не мають прямої відповіді. Вони вимагають від учнів нестандартного, креативного мислення. На кольорових фотознімках, зроблених із спалахом, зіниці очей людей часто виходять червоними. Це відбувається, якщо їх розмір у момент зйомки достатньо великий. Тоді значна кількість світла проникає в очне яблуко і відображається від його насичених кров'ю внутрішніх тканин. Як бути? (біологія - фізика: світлові явища) Методичний прийом «Питання до тексту». Додому вчителі фізики, крім задач, задають цей вивчення теорії. Але часто діти не читають параграфів. Тому по закінченню уроків бажано було б використовувати даний прийом і запропонувати учням знайти відповіді на нього в параграфі заданому додому. Пропонується наступний текст при вивченні пристосувань тварин ряду Китоподібні до середовища існування: На глибинах під водою тварини дихають повітрям при підвищеному тиску. Кров їх насичується при цьому газами повітря, особливо азотом. При підйомі з глибин азот виділяється у вигляді бульбашок і може привести до закупорки невеликих судин (газова емболія), що має серйозні наслідки для організму. Кашалот здатен перебувати під водою не дихаючи годину - півтори та пірнати на глибину до 1 км. Тиск величезного стовпа води повинен був би розплющити кита, роздавити його. Проте цього не відбувається. Чому? Відповідь на це запитання знайдіть у підручнику. (біологія - фізика: тиск рідини і газів. Діяльнісна інтеграція - формування вмінь працювати з текстом) Найбільше діти цікавляться взаємним зв’язком фізики, біології та географії. Наприклад : при вивченні електрики учням треба повідомити, що електричні заряди і електричне поле відіграють важливе значення в життєдіяльності клітин. В не збудженому стані клітини завжди зовнішньо заряджені позитивно, а внутрішньо – негативно. Напруга між зовнішніми і внутрішніми частинами клітин становить 0,05- 0,1В. В живих організмах завжди є біотоки. В організмі людини проходить безпреривне окислення поживних речовин. «Згорають» спершу вуглеводу і жири, і в меншій мірі білки. Так , при окисленні 1г білка 1г вуглеводів виділяється 17Дж, а при 1г жирів 38Дж енергії . На цьому прикладі пропоную учням розрахувати калорійність добового раціону для шахтарів, спортсменів і т.д., якщо їм потрібно в середньому 163г білків, 153г жирів і 631г вуглеводів. В 7 кл. діти з задоволенням виконують практичні і лабораторні роботи по виміру густини і об’єму, розраховують середній розмір різних сільськогосподарських рослин ( овочів, плодів, зерен ). При вивчені у 7-8кл. теплових явищ завжди приділяю увагу на вплив штучних морів – водосховищ на мікроклімат, рівень ґрунтових вод і т.д. У учнів закріплюються і поглиблюються знання про теплове розширення тіл, конвекцію води та повітря про кругообіг води в природі, застосування енергії рік, вітру, Землі, океану і т.д. Великий зв'язок географії та розділу фізики « Електрика і магнетизм». Завжди при вивчені законів фізики звертаюся до історії. Це і історичні довідки про відкриття законів, це біографія вчених – фізиків, це і історичні події і час відкриття їх. Дуже добре діти сприймають тему про відкриття атмосферного тиску Торрічеллі, якщо викладати її в історичному плані, діти завжди уважні і особливо реагують на історичні факти з біографії вчених фізиків : життя та загибель Архімеда при облозі римлянами Сіракуз, цікаве відкриття і закону термодинаміки , та трагічну долю Р.Майєра , про спільну працю великого вченого Резерфорда та росіянина Капиці, про видатного вченого фізика – Кондратюка, Фарадея, Йоффе, Коперніка, Галілея, Ньютона, Бруно і т.д. Задачі з історичним змістом, завжди викликають на уроці у дітей особливої уваги і ретельного розрахунку ( наприклад, задачі про корону Царя Гієррона, задачі з радіоактивності, розпаду ядра, наслідки аварії на ЧАЕС ). На своїх уроках приділяю увагу зв’язку фізики і фізичної культури. Можна розраховувати силу удару Кличків, швидкість та прискорення атлетів, фігуристів, розраховували енергетичну необхідність спортсмена, тощо. Застосування міжпредметних зв’язків при вивчені фізики відіграють важливу роль в пізнанні, зацікавленості учнів до даного предмету.

2.2 Використання міжпредметних зв'язків у вивченні фізики

Впровадження міжпредметних зв’язків в процесі вивчення фізики – важливий вид навчальної діяльності. При цьому задачи міжпредметного характеру, в тому числі різний пізнавальний матеріал, в якому прослідковується зв'язок фізики не тільки з предметами шкільного курсу, а також з життєдіяльності людства. При здійсненні міжпредметних зв’язків існує проблема, коли вчитель фізики повинен знати не лише свій предмет, а і інші ( хімію, географію, біологію, інформатику)в результаті чого вчитель витрачає багато часу до підготовки уроків,і тому не кожен вчитель бажає застосовувати цю методику на своїх уроках. Жоден урок не може бути реалізовано на сучасному етапі навчання з використанням шкільного підручника. Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання активізує інтелектуальну і дослідницьку діяльність, яка сприяє на зростання успішності учнів. Усе це підштовхнуло мене звернутися до міжпредметних зв'язків, проштудіювати програми з біології, хімії, трудового навчання та інших предметів і спробувати самостійно створити єдину систему міжпредметних зв'язків фізики й інших предметів. Якщо розглядати тему «Будова атома», то можна пов’язати її з новим предметом «Основи здоров’я». Дітям часто говорять: не можна робити це, не можна робити те, бо це небезпечно для життя. А показати таку небезпеку можна на уроці фізики. Наприклад, під час знайомства з інерцією. Показати їм ролик, чому небезпечно перебігати дорогу перед транспортом, а вже у 8 класі можна про аргументувати свої пояснення математичними розрахунками гальмівного шляху. Це буде для дітей найкращим аргументом. На кожному уроці можна проводити профорієнтаційну роботу. Тобто доводити дітям важливість знань фізики в різних галузях. Якщо розглядати професію лікаря, то з огляду на сучасний рівень розвитку медичної апаратури лікарям необхідно знати і властивості та будову лазерів, і властивості рентгенівських променів, і ультразвук та його властивості, і струми високої частоти. Потрібно знати принципи дії приладів, уміти розбиратися в електричних колах і регулюванні підсилювачів високої та низької частот. Агроному фізика потрібна, щоб розумітися, на яких ґрунтах краще прогрівається земля, а також механізми використання поживних речовин рослинами, фізичні основи роботи теплиць. Здавалося б, у школі діти, обравши професію археолога, юриста, геолога, далекі від фізики, але, досліджуючи археологічні розкопки, гірські породи, вони все одно користуються законом радіоактивного розпаду, щоб з'ясувати вік землі, а юристи послуговуються спектральним аналізом, щоб визначити хімічний склад речових доказів. Вони використовують ті чи ті закони фізики. Та хіба можна уявити гарного токаря, шофера, фрезерувальника, які не знають принципів роботи електричних двигунів, будови електричних кіл, залежності міцності матеріалів від нагрівання тощо. Дуже багато професій не можуть обійтися без роботи вимірювальних приладів, налаштування автоматичних ліній і загалом електричних приладів. Зараз багато уваги приділяється розвитку, соціалізації особи. І одне із соціальних замовлень суспільства — розвивати таланти. Але без знання математики не можна ані розв'язувати задачі з фізики, ані проводити експеримент. Багато найбільших відкриттів зроблено в наш час саме на стику хімії й фізики, фізики й біології та ін, Розширюючи свої знання з інших предметів, учні розширюють свій кругозір, а отже, розвивається їхня особистість. На першому етапі (у 5 класі) — у ході вивчення курсу природознавства — слід приділити особливу увагу елементарним знанням із фізики, хімії, біології, щоб забезпечити пропедевтичну природничо-наукову основу для повноцінного засвоєння школярами знань про процеси в живій і неживій природі. На другому етапі (у 6-9 класі) у процесі вивчення фізики важливо встановлювати міжпредметні зв'язки з біологією, хімією, математикою для поглибленого осмислення школярами фізичних, фізіологічних та екологічних знань. На третьому етапі (у 10-11 класах) у ході вивчення фізики й астрономії необхідно широко реалізувати знання учнів із природничо-математичних і гуманітарних дисциплін. Перший урок із фізики в 7 класі слід почати так — представити дітям безліч фізичних приладів. Після ознайомлення з тим, що вивчає фізика, відбувається перехід до вивчення фізичних величин і приладів, якими можна виміряти ці величини. Наприклад, для вимірювання часу використовують різні годинники. У зв'язку з цим представляю дітям різні будильники, наручний і пісочний годинники, метроном, секундомір, зображення сонячного годинника. Показую прилади для вимірювання довжини, об'єму, температури, маси, тиску, сили, а також деякі прилади, користуватися якими школярі будуть наступного року, у старших класах. На вступному занятті з'ясовуємо, що спільною в цих приладах є шкала, ціна поділки вимірювального приладу. Також на першому етапі знайомства з деякими фізичними величинами пропонується як домашнє завдання зобразити цю величину на рисунку так, як діти її собі уявляють. У своїх роботах деякі учні помічають і зображують на рисунку такі нюанси цієї величини, на які інші не звертають уваги. Домашні роботи розглядаються на наступному уроці, і діти розширюють свої знання за допомогою доступних рисунків і пояснень до них, розвиваючи таким чином образне й об'ємне мислення. Ці рисунки можна використовувати як практичний матеріал для фронтального опитування за вивченою темою. Художні тексти чудово розширюють кругозір учнів і їхні уявлення про фізичні явища. Після вивчення деяких тем школярі самі намагаються писати твори. Образотворче мистецтво має найбагатші можливості для естетичного виховання в рамках викладання фізики. Цікавим є взаємний зворотний зв'язок, бо пряма ілюстрація уроку або явища мало що дає для глибокого розвитку естетичного почуття в дітей. До завершального уроку з теми «Світлові явища» учні готують творчу роботу, що складається з п'яти завдань. Це можуть бути малюнки з різними світловими явищами, репродукції картин, ілюстрації зі старих журналів, поетичні рядки, що описують яке-небудь світлове явище. Охочі готують повідомлення про одне з таких чудових явищ, як блискавка, північне сяйво, веселка, міраж тощо. Діти отримують величезне задоволення від цієї роботи, оскільки вона має творче начало, й із задоволенням презентують її на заліковому уроці. Але слід пам'ятати головне: живопис на уроці фізики — не мета, а лише засіб. Також дітям дуже подобається розбирати з фізичної точки зору прислів'я й добирати нові для обговорення (додаток 3) Одним із найважливіших чинників розвитку цікавості до навчання в дітей є чітке розуміння необхідності вивченого матеріалу.

2.3 Міжпредметні зв’язки в позакласній роботі

Позакласна робота відкриває додаткові можливості для здійснення міжпредметних зв'язків, які стимулюють самоосвітню діяльність учнів: їх звернення до додаткової літератури, повторення навчального матеріалу з різних дисциплін під новим кутом зору, розширення кругозору в результаті організованого спілкування. Аналіз досвіду проведення позакласної роботи на основі міжпредметних зв'язків дозволяє виділити кілька умов, що забезпечують ефективність її організації: 1)висунення комплексної проблеми, що дозволяє групувати знання з різних предметів навколо одного об'єкта пізнання; 2)включення виховних завдань, питань практичної діяльності учнів у позакласні заходи міжпредметного характеру; 3)опора на вже наявні стійкі інтереси учнів і вміння знайти таку спільну роботу для учнів із різними інтересами, яка спричинила б потребу у вивченні спільної для них галузі знань; 4)закріплення, розширення й поглиблення обсягу знань, отриманих на уроках, використання науково-популярної літератури з предметів, тісний зв'язок навчальної й позакласної роботи. Усі ці умови можуть бути реалізовані під час проведення декади фізики. У нашій школі декада фізики традиційно відбувається у квітні з певної тематики: «Фізика й космонавтика», «Фізика у твоїй професії», «Зв'язок фізики з іншими предметами», «Фізики-лірики» та ін. Протягом декади лекторська група старшокласників організовує лекторій до Дня космонавтики. Останнім часом провожу з учнями 7 - 9 класів, які захоплюються фізикою, такі уроки міжпредметного змісту: «Урок ерудитів» та «Урок за інтересами», у змісті яких простежується зв'язок з астрономією, хімією, математикою, біологією, екологією, ОБЖД. Під час позакласних заходів, я використовую зв'язок фізики не тільки з предметами природно математичного циклу, а й з предметами гуманітарного профілю. Разом з вчителем української мови та літератури ми запропонували учням 9 класу залік, де треба було написати реферат на тему: «Закон Всесвітнього тяжіння ». В цьому рефераті повинні бути наявними різнобічні форми : наочність, фантастика, лірика і т.д. За допомогою цього реферату, кожен учень зміг здати залік з двох предметів української мови та фізики. Об’єднуючим заходом між фізикою та українською мовою і літературою можна провести конкурс « Фізики – лірики », де учням пропонують різні завдання, відгадати вченого, письменника, по деяким явищам природи, скласти повір’я і т.д. На уроках з’ясовуємо і доводимо з точки зору фізики достовірність і правильність описання в літері фізичних явищ. Діти залюбки виконують домашнє завдання, де треба знайти в художньому творі опису фізичного явища. Прикладами позакласних заходів із вираженими міжпредметними зв'язками можуть бути комплексні вечори ( Додаток) , міжпредметні конференції, профорієнтаційні виставки, міжпредметні концерти КВК. Вважаю, що такі заходи дозволяють підвищувати рівень розвитку учнів і стимулюють їхнє тяжіння до знань.




ВИСНОВОК

Виявлення й подальша реалізація необхідних і важливих для розкриття провідних положень навчальних тем міжпредметних зв'язків дозволяє: 1)зосередити увагу учителів та учнів на вузлових аспектах навчальних предметів, які відіграють важливу роль у розкритті провідних наукових ідей; 2)здійснювати поетапну організацію роботи зі встановлення міжпредметних зв'язків, повсякчас ускладнюючи пізнавальні завдання, розширюючи поле дії творчої ініціативи й пізнавальної самодіяльності школярів, застосовуючи все розмаїття дидактичних засобів для ефективного " втілення багатосторонніх міжпредметних зв'язків; 3)формувати в учнів пізнавальний інтерес до різних навчальних предметів у їхній органічній єдності; 4)здійснювати творчу співпрацю учителів з учнями; 5)вивчати найважливіші світоглядні проблеми й питання сучасності засобами різних предметів і наук у зв'язку з життям. У цьому знаходить своє вираження головна лінія міжпредметних зв'язків. Проте ці зв'язки мають свою специфіку, яка позначається на викладанні. Наприклад, викладаючи математику, слід звернути увагу на вдосконалення тих розділів навчального курсу, які знаходять широке застосування в курсі фізики. Реалізація міжпредметних зв'язків сприяє систематизації, а отже, поглибленню знань, допомагає представити учням цілісну картину світу. При цьому підвищується ефективність навчання й виховання, забезпечується можливість наскрізного застосування знань, умінь, навичок, отриманих на уроках із різних предметів. Навчальні дисципліни в певному сенсі починають допомагати один одному. У послідовному втіленні принципу міжпредметних зв'язків акумульовано важливі резерви подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу. А. Ейнштейну належать слова про те, що, якщо викладач поширює навколо себе подих нудьги, у такій атмосфері все захиріє; натомість уміє вчити той, хто вчить цікаво. Цією педагогічною заповіддю видатного науковця хотів би скористатися кожен учитель фізики. Адже навчити можна лише тоді, коли в учнів буде пробуджено цікавість до науки й до процесу пізнання, коли навчання відбуватиметься не з примусу, а через захоплення.

І все ж, ряд педагогічних показників, таких як науковий рівень, глибина, міцність і якість фізичних і математичних знань, на жаль, недостатньо високі і не відповідають вимогам до шкільної фізичної освіти. Отже, здійснення тільки міжпредметних зв'язків фізики і математики вже не відповідає сучасним тенденціям удосконалення педагогічного процесу. В умовах зміни концепції середньої фізичної освіти повинна змінитися і концепція міжпредметних зв'язків фізики іпредметів прородничо-математичного циклу.

Нашим дітям жити і працювати в XXI столітті, і необхідно навчити їх відчувати красу й гармонію природи на крихітній планеті Земля, почуватися частиною цієї природи.

 


Використана література

1.Ильченко В. Р. Перекрестки (физики, химии и биологии / В. Р. Ильченко. — М. : Просвещение, 1986.

2.Коржуев А. В. Методические основи реализации сущностного подхода при обучении физике в средней школе / А. В. Коржуев. — М., 1998.

3.Максимова В. Н. Межпредметнме связи в процессе обучения / В. М. Максимова. — М. : Просвещение, 1989.

4.Максимова В. Н. Межпредметнме связи в учебно-воспитательном процессе современной школы/ В. Н. Максимова. — М. : Просвещение, 1986.

5.Минченков Е. Е. Роль учителя в организации межпредметных связей / Е. Е. Минченков // Межпредметные связи в преподавании основ наук в средней школе : МежВУЗовский сборник научных трудов. — Челябинск : Челябинский пед. ин-т, 1982.

6.Федорец Г. Ф. Межпредметнме связи в процессе обучения / Г. Ф. Федорец. — М. : Наука, 1985. — С. 45.

7.Федорчук О. М. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення фізики / О. М. Федорчук // Фізика в школах України. — 2009. — № 22. — С. 2.



ДОДАТОК

Міжпредметні зв’язки між фізикою і астрономією

в позакласній роботі

Фізика для допитливих



‘ 














Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconКняжицький навчально виховний комплекс: загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад словниковийдивограй княжичі 2014
Княжицький навчально виховний комплекс: загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconКонкурсі «Педагогічна надія»
Високобайрацький навчально виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconВітівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Шевченківського національного заповідника в системі громадянсько-патріотичного виховання школярів
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconНаукове товариство учнів «Ерудит» цдют м. Ульяновка
«Ульяновський навчально-виховний комплекс №2 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Ульяновської районної...
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconВикористання сучасних методів контролю успішності та оцінки знань учнів при вивченні іноземної мови
Малоскнитський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconІсторія рідного краю село Синюха – від минулого до сьогодення
Синюхінський навчально виховний комплекс «загальноосвітня школа І- іі ступенів дошкільний навчальний заклад»
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconДитина з особливими потребами: рівний доступ до якісної освіти з досвіду роботи комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання спеціальна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 – дошкільний навчальний заклад»
«Навчально-виховне об’єднання спеціальна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 – дошкільний навчальний заклад» Кіровоградської міської...
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconУкраїнська література
Туменського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ііі ступенів дошкільний навчальний заклад»
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconНовожиттівський навчально-виховний комплекс: «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»
Велику допомогу в досягненні цієї мети надає мені тиждень географії. Під час його проведення діти збагачують знання, розширюють свій...
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» iconКущенко Ольга Олексіївна, Вчитель історії та правознавства навчально – виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка