Степан Васильович Руданський



Скачати 51,95 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір51,95 Kb.

Степан Васильович Руданський

(1834 — 1873)



видатний український поет, перекладач, етнограф, фольклорист,

автор сатиричного жанру «співомовка».

 

Біографія



6 січня 1834 року (за ст. ст. 25 грудня 1833)

У селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії (нині Калинівського району Вінницької області) у сім’ї священника народився Степан Руданський.

1841 — 1849 рр.

Навчається у Шаргородській бурсі.

1849 — 1855 рр.

С. Руданський продовжує навчання у Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському. Хлопець відвідує народознавчий гурток. Починає писати оригінальні твори, першим з яких стаєбалада «Два трупи». Загалом за кам’янець подільський період творчості хлопець написав шістьбалад («Два трупи», «Упир», «Вечорниці», «Розмай», »Хрест на горі» та «Люба») і чотири ліричні вірші («Ти не моя», «Чорний кольор» (переспів з польської), «Мене забудь», «Не дивуйтесь, добрі люди»).

1852 р.

Створює два рукописні томи збірки — «Народные малороссийские песни собранные в Подольськой губернии СВР». Записані ним переважно в рідних Хомутинцях 113 прислів’їв і приказок.

1856 року

Руданський проти волі батька, замість духовної семінарії, вступає до петербурзької медико-хірургічної академії. Починається петербурзький творчий період поета — найплідніший етап творчості. У Петербурзі поет пише лірику — пісні, що стали народними, співомовки — сатирично-гумористичні твори, казкові байки та історичні поеми. У цей період поет написав популярні ліричні поезії — «Студент», «Наука», співомовки — «Вовки», «Добре торгувалось», «Пан і Іван в дорозі» та безліч інших.

У 1859 році

В Українському журналі «Основа» вперше друкуються твори Руданського, серед яких лірична пісня «Повій, вітре, на Вкраїну» та громадянська поезія «Гей, бики!»

1860 р.

У поета виявлено сухоти (туберкульоз).

1861 р.

Після закінчення медико-хірургічної академії у Петербурзі Степан Руданський переїжджає за клопотанням до Ялти, у надії поправити своє здоров’я. Далі займаєтсья творчею працею. Починається ялтинський творчий період Руданського — останній, у якому поет займається здебільшого перекладацькою діяльністю.

1861 — 1873 рр.

Працює міським лікарем у Ялті, лікарем у помістях князя Воронцова. Допомагає простим селянам у лікуванні, часто безкоштовно, за що здобув велику повагу з боку ялтинського народу.

3 травня 1873 р.

Степан Васильович Руданський помирає. Поховали поета у Ялті. Смерть у помірно молоді роки спричинили хвороба на сухоти (туберкульоз).

Наука

Дочекався я


Свого святонька
Виряджала в світ
Мене матінка.
Виряджала в світ
Мати рідная
І промовила
Мені, бідная:

«Нехай, сину мій,


Ми працюємо.
Нехай цілий вік
Ми горюємо;
Нехай сохну я,
Тато горбиться,
Ти на світ поглянь,
Що там робиться,—
Та не всі ж, як ми,
В землі риються,—
Може, є такі,
Що і миються;
Та не всі ж, як ми,
Димом куряться,—
Може, є такі,
Що й не журяться.
Коли найдеш їх,
Милий синочку,
Ти склони себе,
Як билиночку,
Ти склони себе,
Як билиночку,
Простели себе,
Як рядниночку.
Спина з похилу
Не іскорчиться,
Чоло з пороху
Не ізморщиться.
Спина з похилу
Не іскривиться,
Зато ступить пан
Та й подивиться;
Зато ступить пан
На покірного
І прийме тебе,
Як добірного.
І в годиночку —
На драбиночку.
І підеш тоді,
Милий синочку,
І з панами сам
Порівняєшся,
В сріблі-золоті
Закупаєшся;
В сріблі-золоті
Закупаєшся,
З полем батьковим
Розпрощаєшся!»
Але сталося
Друге святонько:
Виряджав у світ
Мене батенько.
Виряджав мене,
Путь показував,
Говорив мені
І приказував:
«Видиш, сину мій,
Як працюємо,
Видищ, сину мій,
Як горюємо.
Кождий на світі
На то родиться…
Не дивись на світ,
Що там робиться!
І на пчіл поглянь:
Є робучії,
Але й трутні є
Неминучії.
Так і на світі:
Їдні риються,
Другі потом їх
Тілько миються.
Будь ти проклятий,
Милий синочку,
Як пігнеш таким
Свою спиночку;
Як пігнеш таким
Свою спиночку,
Як простелишся
На рядниночку.
І чоло тобі
Нехай зморщиться,
І хребет тобі
Нехай скорчиться!
Ти тікай від них,
Як від гадини,
Ти не жди від них
Перекладини;
Ти не жди від них
Перекладини,
Ти у світ іди
На оглядини.
Ти у світ іди,
Милий синочку,
Ти усе спізнай —
І билиночку.
Тоді з світом ти
Порівняєшся,
В добрі-розумі
Закупаєшся,
В добрі-розумї
Закупаєшся,
З полем батьковим
Привітаєшся!»

16 августа 1860

Пісні Руданського

ПІСНЯ


Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину,

Де покинув чорні очі…

Повій, вітре, з полуночі!..

Між ярами там долина,

Там біленькая хатина;

В тій хатині голубонька,

Голубонька-дівчинонька…

Повій, вітре, до схід сонця,

До схід сонця, край віконця;

Край віконця постіль біла,

Постіль біла, дівча мила.

Нахилися нишком-тишком

Над рум’яним, білим личком;

Над тим личком нахилися,

Чи спить мила – подивися.

Як спить мила, не збудилась,

Згадай того, з ким любилась,

З ким любилась, і кохалась,

І кохати присягалась…

Як заб’ється їй серденько.

Як дівча здихне тяженько,

Як заплачуть чорні очі,

Вертай, вітре, к полуночі!..

А як мене позабула

Та нелюба пригорнула,

Ти розвійся край долини,

Не вертайся з України!..

Вітер віє, вітер віє,

Серце тужить, серце мліє,

Вітер віє, не вертає,

Серце з жалю розпукає.



24 июля 1856 года. С[анкт]-П[етер]б[ург]
Каталог: uploads -> editor -> 7662
editor -> Тема. Олександр Олесь (О. Кандиба). Життя І творчість, світоглядні Переконання. Прагнення гармонії людини й природи, майстерність у відтворенні настрою І почуття в поезіях «З журбою радість обнялася»,
editor -> Па́уль Цела́н нім. Paul Celan; справжнє ім'я Пауль Анчель
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета
7662 -> Коллекционер бахрушин
7662 -> Тема : Юрій Яновський. Роман «Вершники» як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції І жанру. Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Новела «Подвійне коло»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Степан Васильович Руданський icon180 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873) Степан Васильович Руданський
Степан Васильович Руданський (6 січня 834 – травня 1873) — український поет
Степан Васильович Руданський iconСтепан Васильович Руданський. Жанр співомовки
Мета: допомогти шестикласникам осягнути багатогранність особистості С. Руданського
Степан Васильович Руданський iconРуданський Степан Васильович
Народився в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі 6 січня 1834 р у родині сільського священника
Степан Васильович Руданський iconЯлтинський поетолікар Степан Руданський (1834-1873) Єсть три сили в чоловіка
...
Степан Васильович Руданський iconСтепан Руданський. Співомовки Свиня свинею
«Степан Руданський. Співомовки «Свиня свинею», «Гуменний». Співомовка як унікальне явище у світовій літературі»
Степан Васильович Руданський iconКонспект Тема. С. Руданський тема. Імена на літературній карті України. Степан Руданський
Мета. Повернути на літературну карту України ім’я письменника, несправедливо забутого; ознайомити учнів з життєвим І творчим шляхом...
Степан Васильович Руданський iconМ.Є. Салтиков-Щедрін. Переклад з російської мови. Історія одного міста. К79р.=50грн
Степан Руданський. 1,2,3 том(3 книги). Співи, листи, переклад "Іліади". Пісні, приказки, байки, співи. К73р.=100грн
Степан Васильович Руданський icon135 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка
Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко, 8 січня 1879 – 11 серпня 1932) — український письменник І педагог
Степан Васильович Руданський iconСтепан Будний (1933- 1958)
Степан Будний поет, учитель, журналіст. Він назавжди залишився в пам'яті молодим, двадцятип'ятирічним
Степан Васильович Руданський iconУрок літератури рідного краю Тема. Отець Степан Рисей. Ознайомлення та аналіз повчальних поезій
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка