[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети



Сторінка8/17
Дата конвертації18.04.2018
Розмір1.89 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17

Скільки коштує народна любов


Інструментарій політичного піару

Передвиборчі перегони лишились позаду. Чергові обіцянки, скандали, дебати і навіть клятви зникли, мов і не було, а життя увійшло в свою звичну колію. Світ не змінився, та ніхто вже, зрештою, й не сподівався на інше. Щоправда, цей факт зовсім не завадив більшості українців прийти на вибори. Зусилля політтехнологів, як бачимо, не виявилися марними. І хоча такі спеціалісти переконують, що можливості політичного піару далеко не безмежні, інколи цей інструмент здатен творити справжні дива.
Запорука успіху
Якщо на Заході пальма першості за кількістю замовлень належить фінансовому і антикризовому „паблік рилейшнз”, то в Україні перевагу віддають політичному PR. За рекомендації іменитих піарників і власну розкрутку політичні діячі сьогодні готові віддати будь-які гроші.

Традиційно у політичному піарі виділяють два основні напрями – технології виборчих кампаній та державний PR. Зрозуміло, що перший починає активно заявляти про себе напередодні виборів, другий же працює постійно, так чи інакше впливаючи на кожного громадянина країни. Дорожче коштують технології виборчих кампаній.

Українські політики більше схильні довіряти західним політтехнологам. Досвід, імена клієнтів і, зрештою, результат переконують навіть найзатятіших скептиків.

У нашій країні такі спеціалісти почуваються дуже впевнено, у своїй роботі здебільшого використовують перевірені часом схеми. Однією з найпопулярніших є трилінійна розкрутка кандидата: спочатку його презентують народу як професіонала, потім як особистість, а далі вже як сім’янина. І хоча за грамотної організації подібна схема практично не дає збоїв, політтехнологи зізнаються: точно спрогнозувати результат виборів практично неможливо. Так, близько 25% громадян приймають рішення, за кого їм віддати голос, лише в день виборів, а 10% взагалі схильні його змінювати прямо в кабінці для голосування. Запорукою ж успіху фахівці вважають постійну роботу не лише політтехнологів, а й їх клієнтів. Причому останні повинні працювати якомога інтенсивніше.


До речі

Перші політичні технологи з’явилися в США. Подружжя К.Уїтекер і Л.Бакстер у 1933 році в Сан-Франциско заснували агенцію, яка спеціалізувалася на організації і проведенні політичних кампаній. Протягом 1935 - 1958 років фірма провела 80 кампаній, 90% з яких завершилися перемогою.


Спочатку було друковане слово
Методи політичного піару мало відрізняються від, так би мовити, традиційного просування. Першу скрипку в оркестрі віртуозів-піарників виконують засоби масової інформації.

Газети і листівки здавна вважаються рупором будь-якої PR-акції. Наразі дуже популярним є створення газет спеціально „під вибори”. При цьому фахівці радять ретельно приховувати цей факт і пропонувати, здавалось би, абсолютно незалежне видання. На перших етапах функціонування такої газети в жодному разі не слід навіть епізодично розміщувати інформацію про кандидата. Читач має звикнути до видання і почати довіряти їй. Доказом останнього служить швидке збільшення тиражу.

Популярна газета – ідеальне поле діяльності для розкрутки. Друковане слово, а особливо в наших реаліях, інколи стає панацеєю. Уміло подане інтерв’ю з кандидатом, його коментар, нарешті просто фотографія дають змогу збільшити популярність потрібної особи і переконати виборців, що кращої кандидатури на ту чи іншу посаду годі й шукати.

Деякі звиклі до шику політики вважають, що створювати до виборів власну газету не актуально. У часи глянцевих видань це здається їм дуже скромним, хочеться чогось більшого, скажімо, особистого повноколірного журналу на 200 сторінок. Від подібних кроків краще відразу відмовитися. Передвиборна кампанія – дуже дороге задоволення, її бюджет може змінюватися тільки у бік збільшення, тож не варто витрачати гроші лише на задоволення власних амбіцій. Успішний політик має бути далекоглядним. Крім того, таким виданням пересічний обиватель не надто довіряє. „Буржуйські” витребеньки і дотепер у більшості виборців викликають різке неприйняття, а то й осуд.

Значно ефективніше правильно обрати концепцію газети. Атракції (притягання) можна досягти, якщо зміст видання відповідатиме потребам міста, в якому мешкає виборець, його регіону, області або навіть району. Не потрібно подавати тільки позитивну інформацію, газета за таких умов ризикує стати нецікавою. Улюблений прийом політтехнологів – якомога реалістичніше описувати ті чи інші ситуації, тонко натякаючи, що вони можуть швидко змінитися. При цьому категорично забороняється прямо говорити про кандидата. Його ім’я має читатися між рядків, а висновки, як мовиться, напрошуватися самі.

Неабияке значення має назва видання. Добре, коли вона орієнтована на нереалізовані бажання більшості людей, скажімо, „Наша правда”, „Хороші новини”, „Чесно кажучи” тощо. Непогано сприймаються і такі назви, як „Єдність”, „Ветеранська правда” – складається враження, що газета підтримується впливовими громадськими об’єднаннями (інколи неіснуючими).


Про агітки й не тільки
Роль агітаційних матеріалів у будь-якій передвиборчій кампанії важко переоцінити. За їх допомогою формується імідж тієї чи іншої політичної сили, її обличчя. Важливо, аби всі агітаційні матеріали були виконані в одному стилі. Вирішальне значення має колір і шрифт. Вони мають відповідати програмі партії та її ідеї.

Листівки – найпоширеніший засіб спілкування кандидата з виборцями. Тут можна знайти біографію, програму політика, дізнатися про його реакцію на ту чи іншу подію.

Для формування атракції необхідно грамотно сформулювати інформацію про життєвий шлях кандидата. Слід зазначати, в якій сім’ї він народився, як досягнув успіху, чи є у нього діти, чим вони займаються тощо. Спеціалісти зізнаються: найскладніше писати біографії молодих кандидатів з благополучних родин. Надати солідності таким клієнтам допоможуть специфічні мовні формули: „з раннього дитинства виявляв уміння допомагати іншим”, „успішно закінчив”, „бездоганно захистив дисертацію”.

Ситуація ускладнюється, якщо кандидат на виборну посаду мав судимість. За таких умов піарники віддають перевагу формулюванням на кшталт „пережив складний період”. (До речі, якщо судимість знято, про цей факт біографії взагалі краще не говорити.) Евфемізми – найкращі порадники у нелегкій біографічній справі.

Крім багатотекстових агіток, які доставляються виборцям безпосередньо додому, є також листівки, призначені для розповсюдження на вулиці. Вони розраховані на тих виборців, які не люблять читати громіздкі текстові послання, або в них немає часу на це. Готуючи подібні матеріали, категорично забороняється захоплюватися багатослів’ям – 12-14 рядків буде достатньо. Вуличні листівки мають бути написані максимально просто, а інформація, на яку слід звернути особливу увагу, виділена іншим шрифтом.

Ефективним способом комунікації є пряма поштова розсилка, коли до адресата звертаються на ім’я та по батькові. Виборець отримує агітаційний матеріал, де враховується його вік, професія, соціальний статус тощо. Коштує це дорого, однак результати досягаються значно кращі. Фронтальне поширення інформації сьогодні працює тільки як тло.

Плакат із фотографією кандидата допомагає візуалізувати його образ у свідомості виборців. Зображення претендента на виборну посаду вдало поєднується з його лозунгами й символікою партії, до якої він належить. Незважаючи на простоту цього агітаційного матеріалу, політтехнологи тут найбільше припускаються помилок. Інколи зображення повністю суперечить гаслу і навпаки, хоча ці складові мають доповнювати одна одну. Для формування атракції важливо звертати увагу на найменші дрібниці – поза персонажа, вираз обличчя, колір краватки... Все це має викликати довіру. Скажімо, якщо кандидат віддає перевагу рідкісним моделям швейцарських годинників Bregeuet, логотип цієї фірми краще затерти. На час передвиборчої кампанії взагалі бажано обзавестися дешевшим годинником... Важливу роль у формуванні позитивного ставлення до кандидата відіграє фон, на якому зображений кандидат. Здавалось би, дрібниця, а найменша помилка в цьому питанні може обійтися дуже дорого. Спеціалісти не радять захоплюватися агресивними тонами, краще сприймаються пастельні кольори. Сприяють атракції також зображені поруч з кандидатом відомі особистості або мальовничі українські краєвиди, що сприймаються як тло.
Візуальна логіка
З екранів телевізорів виборці отримують основний масив політичної інформації. Телебачення презентує нову логіку – візуальну, зрозумівши суть якої, можна привести до перемоги будь-якого кандидата. Виборчі кампанії стають „телевізійними” – рекламні ролики, теледебати, виступи політиків, інтерв’ю тощо. Кандидата можна побачити з усіх боків і в різних іпостасях. Проте це не завжди може піти на користь, тому кожен крок має бути продуманим.

Рекламний ролик в практиці політичного піару посідає провідне місце. Це найсильніша техніка для управління масовою свідомістю. Ролик включає в себе відеоряд, текст і музичний супровід. Все це має розкривати сюжет політичної реклами – простеньку казочку, що пишеться за запропонованою ще Проппом схемою: завдання - поява героя - складні випробування - поява несправжнього героя - їхня боротьба - ліквідація негативу і перемога. Подібний сюжет реалізує схему прихованого впливу на глядача. Мішень – потреба людини у перемозі добра над злом, а приманка – динаміка боротьби. Атракція ґрунтується на архетипі героя. Численні повтори ролика значною мірою сприяють популярності персонажа.

Завдання політичної реклами – сформувати образ кандидата, який би подобався якомога більшій кількості електорату і при цьому яскраво виділявся з ряду йому подібних.. Досягти поставленої мети допоможуть нестандартні сюжетні ходи, спецефекти, гумористичні пасажі. На жаль, таких відеороликів сьогодні дуже мало.

До вибору музичного супроводу варто поставитися не менш серйозно. Донедавна вважалося, що політична реклама потребує енергійних ритмів, схожих на мелодію гімнів. Також активно використовувався повільний музичний супровід, аби увага глядача була прикута до постаті кандидата і сюжету ролика. Психологи переконані, що повільність або швидкість ритму мало впливає на вибір, головне правило атракції – музика має бути милозвучною, приємною на слух.

Політичний ролик не повинен бути занадто довгим. Десять хвилинних мініфільмів ефективніші за один 10-хвилинний. На етапі розкрутки прекрасно працюють 15-секундні ролики. За цей час виборець просто не встигає переключити канал. Відповідно в загальних блоках політичної реклами найбільш ефективними є ті ролики, які транслюються першими.

Під час телевізійних виступів майбутнього політика останньому категорично забороняється читати текст. На таких „ораторів” у виборців алергія ще з часів Брежнєва. Телесуфлер теж мало допомагає, оскільки цей жанр передбачає крупні плани. Успішний виступ має бути образним, цікавим і водночас досить кваліфікованим.

Спеціалісти відзначають неабиякий потенціал телевізійних передач, де кандидата в політики можна побачити у неформальній атмосфері – вдома, на дачі, за грою у шахи тощо. Іншими словами, без краватки. Такий прийом дозволяє олюднити політика і зробити його ближчим до народу. Дієвість цього методу пояснюється банальною людською цікавістю, адже завжди хочеться знати більше.
Розмова віч-на віч
Яким би позитивним не вимальовувався телевізійний образ кандидата, живе спілкування з виборцями - найбільш ефективний засіб залучення прибічників.

Зустрічі з електоратом відбуваються у двох формах – мітинги і візити до виборців додому. Зрозуміло, що агітація „від дверей до дверей” - справа копітка, однак вона дає дуже хороші результати. Нашим політикам більше подобаються мітинги. Запорука успіху в такій ситуації – ораторська майстерність кандидата, уміння володіти увагою аудиторії і серйозна підготовка до кожного публічного виступу. Запитань, на які немає відповідей, не існує.

Подарунки виборцям у наших реаліях стали притчею во язицех. Між тим це досить відомий PR-хід, на який неодмінно слід звернути увагу. Інша річ, що дарувати? Піарники розповідають, що це можуть бути календарі, майки, ручки, сумки з прізвищем кандидата або слоганом партії. Не варто економити на таких сувенірах, якісні речі є красномовним свідченням ставлення політика до виборців.

Не варто забувати про спонсорство і пожертвування. Матеріальної допомоги потребують дитячі будинки, школи лікарні, бібліотеки. Обходяться такі подарунки недешево, однак преса, як правило, подібні факти не оминає увагою.

Дуже добре, якщо під час передвиборчої кампанії кандидат заручиться підтримкою відомих людей, яким публіка симпатизує. Це можуть бути зірки шоу-бізнесу, відомі актори або телеведучі.
Грати по-чесному
Останню передвиборчу кампанію називають найбруднішою в історії незалежної України. „Чорний” піар цього разу заявив про своє існування на наших теренах. Політика – річ брудна, а дискусії на зразок, чи можна використовувати „чорний” PR, належать до категорії філософських. Як не сумно, але подібні методи працюють, а отже, їх будуть використовувати.

Підкуп виборців – один з найбільш поширених способів впливу. І хоча сума „винагороди” невелика, а продуктовий набір залишає бажати кращого, виборці з радістю зголошуються на подібні пропозиції, особливо люди похилого віку. Мішенню маніпулятивного впливу в такому разі є задоволення потреби в позитивних емоціях та піклуванні.

Нерідко піарники спеціально організовують проблеми, аби кандидат успішно їх подолав. Так, за дві пляшки горілки можна домовитися із сантехніком, аби той перекрив воду в будинку. У цей же час завітати з метою знайомства до кожної квартири. Ясна річ, мешканці почнуть нарікати на відсутність води в кранах. Далі – справа техніки. Залишилося пообіцяти негайно вжити заходів і дати знак сантехніку відкрутити вентиль.

Використання неперевіреної інформації, а то й прямий наклеп на суперників – теж улюблені методи роботи „чорних” піарників. Головне, знайти ахіллесову п’яту у свого конкурента. Будь-яка інформація має ґрунтуватися хоча б на мінімальній правді, тоді навіть найбільша нісенітниця сприймається досить серйозно. Хоча не варто забувати, що суперник теж може використати подібну зброю, то, може, краще грати по-чесному?


До речі

У 80-х роках напередодні президентських виборів у Франції розгорнулася так звана боротьба афіш. Афіша кандидата Жіскара д’Естена проголошувала: „Франції потрібен президент!”. Його суперник Жак Ширак тут же відповів афішею з власним зображенням у схожому із суперником стилі: „Президент, який нам потрібен”. Назвати подібний крок „чорним” піаром не зміг навіть Жіскар д’Естен.


Ірина КАЦАЛ



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17

Схожі:

[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconБ. Ю. Береза Заступник голови робочої групи Я. Я
Робоча група з перевірки оприлюднених Держфінінспекцією повідомлень про фінансові порушення, а також інших фактів зловживань в державному...
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconХарактеристика фінансової системи району в історичному плані
Фінансові відділи виконавчих комітетів повітових рад робітничих, селянських І червоноармійських депутатів створені на підставі декрету...
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconІван Якович Франко Вступ
Одним словом творчість його виростала з життя І була для життя. Се становить її вартість, її цінність І капітал, се дає їй її широту...
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconПоетична творчість емми андієвської ХХІ століття: метатекст, жанрові моделі, ідіостильові стратегії

[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconПрогностичний аналіз виборчої та післявиборчої стратегії амс
Психологічна основа дослідження суб'єктивних механізмів І мотивації індивідуальної політичної поведінки
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconПрограма І всеукраїнської наукової інтернет-конференції «інноваційні методологічні стратегії вітчизняного літературознавства»
«Слово і Час» (за участю головного редактора Лукаша Скупейка) та наукових видань Інституту літератури
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconПояснювальна записка до проекту закону України про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки
Мартинюком А.І., Юхновським І. Р., Родіоновим М. К., Дорогунцовим С.І., Коржем В. Т
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconІнформація про готелі для учасників конференції 7 жовтня (вівторок) 10 00 13 00 Пленарне засідання Конференц-зал 13 00 14 00 Перерва
Секція 1: Принципи формування стратегії та управління розвитком інноваційної діяльності бібліотек
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconЗбалансованого розвитку
Для прискорення поступу в перед та врахуванні при цьому максимальної кількості даних факторів й формуванні цілісного бачення розвитку...
[Стратегії&Капітал] Фінансові супермаркети iconЕнергетична стратегія України
Бібліографічний список літератури містить книги та публікації з питань енергетики та енергетичної стратегії України, а також документи,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка