Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу



Сторінка1/15
Дата конвертації06.05.2018
Розмір2.84 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

1264347311_ukraina_012222222_jpgукраинаc:\users\толя\desktop\5555555555\stock-vector-vector-illustration-of-ukrainian-national-pattern-ornament-eps-105031679.jpgc:\users\толя\desktop\5555555555\stock-vector-vector-illustration-of-ukrainian-national-pattern-ornament-eps-105031679.jpgc:\users\толя\desktop\5555555555\stock-vector-vector-illustration-of-ukrainian-national-pattern-ornament-eps-105031679.jpgc:\users\толя\desktop\5555555555\stock-vector-vector-illustration-of-ukrainian-national-pattern-ornament-eps-105031679.jpgc:\users\толя\desktop\5555555555\stock-vector-vector-illustration-of-ukrainian-national-pattern-ornament-eps-105031679.jpgc:\users\толя\desktop\5555555555\stock-vector-vector-illustration-of-ukrainian-national-pattern-ornament-eps-105031679.jpgc:\users\толя\desktop\5555555555\stock-vector-vector-illustration-of-ukrainian-national-pattern-ornament-eps-105031679.jpg


Кафедра теорії і методики викладання

суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін

Комунального вищого навчального закладу

«Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонської обласної ради



Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти

у Херсонській області
Херсонський професійний ліцей харчової промисловості

Методична розробка для викладачів ПТНЗ

Херсон – 2016

УДК 37.016:8

ББК 74.268.0

Е44


Рекомендовано до друку кафедрою теорії і методики викладання суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін

КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

(протокол № 1 від 28.01.2016)
Рецензенти:

Л.П. Марецька, кандидат педагогічних наук, завідувач науково-методичної лабораторії української мови і літератури КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

Л.А. Гончаренко, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання суспільствознавчих й гуманітарних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

С.П. Ткаченко, директор НМЦ ПТО у Херсонській області

Я.І. Андрейко, методист НМЦ ПТО у Херсонській області
Ейсмонтович О.М.




Е44

Методика розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури: Методична розробка для викладачів української мови і літератури професійно-технічних навчальних закладів / О.М. Ейсмонтович. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2016. 236 с.

Методична розробка містить теоретичні відомості щодо розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури, також запропоновані різні методи та прийоми, які сприяють підвищенню ефективності навчального процесу, розвитку особистості учнів.

Представлені зразки уроків української мови і літератури та позаурочних заходів ілюструють застосування методики критичного мислення у роботі викладача.

Рекомендовано для викладачів професійно-технічних навчальних закладів, студентів.





УДК 37.016:8

ББК 74.268.0
© О.М. Ейсмонтович, 2016
Зміст

Розділ І Науково-методичні аспекти розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури

    1. Методика розвитку критичного мислення на уроках української

мови і літератури 5

Розділ ІІ Розробки уроків української мови і літератури

2.1 Урок української мови «Найважливіші відомості з синтаксису та

пунктуації: словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них.

Класифікація речень за будовою» 79

2.2 Урок української мови «Словники й довідкова література. Електронні

словники. Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті» 92

2.3 Урок української літератури «Патріотична тематика та героїчний

пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду (оповідання «Мати»,

«Ніч перед боєм», «На колючому дроті») 107

2.4 Урок української літератури «Честь і безчестя персонажів комедії

І. Карпенка-Карого "Хазяїн". Закономірності появи типу хазяїна в житті» 115

2.5 Урок української літератури «Євген Плужник. Один із провідних

поетів «розстріляного відродження». «Громадянський інтим»,

сповідальність, ліричність, філософічність лірики у поезії «Для вас,

історики майбутні...» 121

Розділ ІІІ Позаурочні заходи з української мови і літератури

3.1 Позаурочний захід з української мови «Рідна мова, як чиста роса!» 135

3.2 Позаурочний захід з української мови «Від сопілки — до слова, від

слова — до мови!» 144

3.3 Позаурочний захід з української мови «О рідна мовонько, о мово!

В тобі від Бога кожне слово!» 152

3.4 Позаурочний захід з української літератури «Ми чуємо тебе, Кобзарю,

крізь століття, і голос твій нам душі окриля!» 158

3.5 Позаурочний захід з української літератури «Слухайте голос

безсмертний Тараса!» 166

3.6 Позаурочний захід з української літератури «Микола Куліш –

драматург світового рівня» 186



Розділ ІV Виховні заходи

4.1 Виховний захід «Герої не вмирають!» 194

4.2 Виховний захід «Нова радість стала» 208

Використана література 215
Розділ І

Науково-методичні аспекти розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури
1.1 Методика розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури

Як легко обрати учительську долю,
Як важко прожити її.
І нести наповнене серце Любов’ю,
Віддавши його дітворі.


Турботами сповнені будні і свята,
Роками навчальними зміряний вік.
Тебе у житті веде мрія крилата
До звершень нових і доріг.

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його, в першу чергу, викладачі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – це наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє.

І саме сьогодні чи не вперше Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.



Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загально виховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

Сучасне українське суспільство, прагнучи до європейської інтеграції, потребує модернізації педагогічної освіти. Як зазначається в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 року № 641, національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації, виховання громадянина-патріота України. І саме це є першочерговим завданням для вчителів української мови та літератури, бо ми формуємо особистість учня. Виховання в учнів почуття національної свідомості, людської гідності, патріотизму, любові до рідної землі, до свого минулого і вболівання за своє майбутнє значною мірою сприяє підвищенню мотивації вивчення української мови. Прищеплення любові до української мови, бажання учнів її не тільки вивчати, а й вдосконалювати, збагачувати свій словниковий запас є не менш значимими у роботі педагогів.

У чинній програмі з української мови зазначено: «Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції».

Освіта має будуватись на чотирьох стовпах: навчити пізнавати, навчити працювати, навчити жити разом, навчити жити. Тому стратегічним напрямом освіти в Україні є розвиток особистості учня, його самоствердження й самореалізація впродовж життя.

Учень, який навчається в сучасному навчальному закладі, — це особистість, у якої мають бути сформовані всі ключові компетентності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін у світі – ці риси людини стають найважливішими на сучасному етапі розвитку. Їх формування вимагає нових підходів до процесу навчання.

Плекати Людину, творити Особистість, допомагати кожному розкрити свої таланти, відшукати себе і своє місце у житті – це гасло роботи вчителя.

Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне – не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства.



Критичне мислення – це уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору, об’єднання активного й інтерактивного процесу, перевірка окремих ідей на можливість їх використання, моделювання систем доказів на основі яких базуються різні точки зору, переоцінка та переосмислення понять та інформації, здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення1.

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення.

Д. Дьюї

Нинішні події обумовлюють соціальний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини – виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення. Але життя підтверджує, що наші випускники не завжди здатні самостійно розв’язувати проблеми, їм бракує ініціативи, творчої уяви, винахідливості. Ефективне навчання потребує й використання технологій, що допомагають здобути знання, а також розвинути соціальні та інтелектуальні навички, необхідні громадянам демократичного суспільства, залучати учнів до активного, спільного, заснованого на критичному аналізі, навчання. Психологи твердять і життя переконує, що найкращі результати у навчанні дають активні форми пізнання, коли знання здобуваються самостійно, в творчому пошуку кожного учня. Сучасне життя ставить перед педагогами нові завдання: не просто озброїти учнів сумою знань з певних предметів, а навчити творчо використовувати їх на практиці, сформувати здатність розв’язувати життєві проблеми, а не уникати їх. Для вирішення цієї важливої проблеми необхідно змінити підхід до самого процесу навчання. У першу чергу треба поставити дитячу особистість у центр усієї педагогічної діяльності, сприймати її не як об’єкт навчального процесу, а як рівноправного партнера. Вчитель не повинен «підносити» учням матеріал, він повинен вчити учнів самостійно шукати істину, робити власні висновки, застосовувати свої знання на практиці.

Тому однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей є технологія формування та розвитку критичного мислення, і вона є, на мою думку, найбільш ефективною у роботі педагога. Ця технологія – це виклик часу, бо вміння вирішувати проблеми і критично мислити змушує саме життя. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких непередбачувана. Такий стан справ вимагає якісно нового підходу щодо підготовки молоді до життя.

Сучасна освіта стоїть на міцному підґрунті, закладеному педагогами впродовж століть. Але новий час диктує нові зміни, нові правила, технології. І тільки ті вчителі, які зуміють поєднати традиційні підходи з інноваційними, зможуть досягти вагомих результатів.

Першочерговим завданням учителя вважаю розвиток в учнів на уроках української мови та літератури такого типу мислення, який допоможе їм адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, що виникатимуть.

Підготовка учнів до взаємодії, до розвитку навичок критичного мислення, на моє переконання, є надзвичайно важливою. Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Це може спричинити прийняття невиважених рішень ними в майбутньому, стати загрозою для демократичних перспектив України, призвести до зменшення конкурентоспроможності наших фахівців у світі.

Учитель повинен формувати в учнів уміння мислити, критично сприймати отриману інформацію, піддавати сумніву, наводити власні переконливі аргументи на захист своєї позиції.

Час вимагає від учителя організувати процес навчання як дослідження учнями певної теми, організоване шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Всі ці та інші завдання сучасної педагогіки допоможуть вирішити не тільки традиційні, а й інноваційні технології, в першу чергу, – технологія формування та розвитку критичного мислення. Активне навчання та критичне мислення –це пріоритети сучасної освіти.

Актуальність даної проблеми полягає у впровадженні таких методів навчання, які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, навички, необхідні для життєвого й професійного вибору». А уроки стають засобом активізації розумової діяльності, сприяють усебічному розвитку наукового світогляду учнів, спонукають до самоосвіти, адже лише осмислення необхідності й потреби в самостійному одержанні знань формує творчу особистість. Такий підхід до навчання, на мою думку, нерозривно пов'язаний із застосуванням технології розвитку критичного мислення та інтерактивного навчання.

Технологія «Розвиток критичного мислення через читання і письмо» була розроблена в 90–х роках ХХ ст. американськими дослідниками Дженні Л. Стіл, Кертіс С. Мередит, Чарльзом Темплом та Скоттом Уолтером і отримала широке використання у зарубіжній і вітчизняній педагогіці. З 1996 року ця технологія розповсюджувалася Інститутом «Відкрите суспільство», Міжнародною Читацькою Асоціацією і Консорціумом «За демократичну освіту» і пройшла апробацію у школах багатьох країн. З 2002 року здійснюється реалізація цього проекту у вищій школі.



Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з'явився в Україні близько 10 років тому. Методика критичного мислення ще недостатньо вивчена, хоча є актуальною. Про це свідчать ті наукові дослідження, які останнім часом з’явилися в педагогічній науці. Серед них є праці, присвячені з’ясуванню сутності критичного мислення Дж. Андерсена, Д. Дьюї, Дж. Стіл, С. Міллера; обґрунтуванню специфіки критичного мислення Ж. Піаже, Л. Виготського; опису характеристики методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення С. Терно, О. Марченко, О. Заболотного, О. Рудницької, С. Омельчука; ідеї структури уроків за технологією критичного мислення В. Макаренко, О. Туманцової.

Натомість в освіті США та європейських країнах цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Зарубіжні вчені М. Ліпман, А. Кроуфорд, В.Саул, С. Метьюз визначають критичне мислення як таку організацію навчання, за якої учні не просто запам'ятовують матеріал з предмета, а ставлять запитання, досліджують, творять, вирішують, інтерпретують і дебатують за змістом матеріалу. Критичне мислення є таким, щорозвивається на основі ретельної оцінки як припущень, так і фактів, і призводить до найбільш об'єктивних висновків шляхом аналізу всіх доцільних факторів і використання обґрунтованих логічних процесів.

Відомий педагог К.Д. Ушинський вважав, що процес навчання потрібно організовувати так, щоб розвивати спостережливість учнів, учити їх відрізняти відоме від нового, допомагати зрозуміти особливості вивчення об'єкта за допомогою навідних запитань. Саме у такий спосіб можна забезпечити набуття міцних знань з предмета, розвинути «мислення вихованця на одну ступінь вище, досягти плодовитого навчання».

В.О. Сухомлинський в основі навчально-виховного процесу вбачав виховання в учнів самостійності, критичності мислення, активності. Педагог наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення в активній діяльності у процесі пізнання. «Виняткову роль відіграє уміння вчителя скерувати хід думки учнів так, щоб вони активно, зосереджено прагнули побачити невидиме, зрозуміти приховане. Майстерність викладання полягає не в тому, щоб навчання, оволодіння знаннями було для учнів легким, без труднощів. Навпаки, розумові сили розвиваються, коли учень зустрічає труднощі і самостійно долає їх».

Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. А чи не найважливішим аспектом критичного мислення, на мою думку, є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства.

Використання технології розвитку критичного мислення на уроках мови та літератури не самоціль, а засіб створення доброзичливості й порозуміння, зняття з душі учня відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування на успіх, виявлення здібностей до творчості.

На думку українського дослідника О.В. Тягло, розповсюдження цієї стратегії навчання у сучасній освіті можна пояснити потребами інформаційної цивілізації, що припускає значне зростання не тільки обсягів актуальної інформації, а й темпів її обігу, інтенсифікацію і урізноманітнення форм та інструментів її створення, розповсюдження, пошуку та споживання, прискорення всіх суспільних процесів. Переваги цієї технології полягає в тому, що вона формує критичне мислення як базову навичку людини відкритого інформаційного суспільства, здатної до подолання суспільних стереотипів і міжкультурної взаємодії.

Критичне мислення тлумачиться дослідниками як мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Відповідно мета технології – розвиток розумових здібностей тих, хто навчається, необхідних як для навчання, так і для повсякденного життя, що дозволяють приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різноманітні явища тощо. Особливо корисними є дані вміння для професійної діяльності, що зумовлює потребу у розвитку навичок критичного мислення під час навчання у ПТНЗ.

Серед інших переваг цієї технології – здатність підвищувати мотивацію навчальної діяльності, активізація сприймання і осмислення навчального матеріалу, розвиток здатності учнів до самостійної аналітичної та оціночної роботи з інформацією різного ступеня складності, формування комунікативних і творчих вмінь.

Хоча здатність критично мислити була важлива в усі часи, тим, хто житиме в XXI ст., без неї просто не обійтися. Вперше в історії людства виникла небезпека, що ми здатні знищити все живе на нашій планеті. Рішення, які ми приймаємо як приватні особи і як члени суспільства, чи стосуються ці рішення економіки, збереження природних ресурсів, або розробки ядерного озброєння, відіб'ються на майбутніх поколіннях народів всієї земної кулі. Крім того, нам доводиться приймати рішення по цілому ряду важливих питань, що мають локальний або приватний характер.



Рене Декарт говорив: «Для того, щоб вдосконалювати розум, необхідно більше мислити, ніж запам’ятовувати».

Критичне мислення
— це здатність людини чітко виділяти проблему, яку необхідно розв'язати; логічно будувати свої думки, наводити переконливу аргументацію; здатність бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Критичне мислення піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconМусієнко Н. Д., викладач зарубіжної літератури Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради Білоцерківський
Тема заняття: М. Булгаков — російський прозаїк І драматург. Київ у житті І творчості письменника. Роман «Майстер І маргарита»
Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconУроки літератури рідного краю
«учитель-методист» Комунального навчального закладу «Лозуватська зш І-ІІІ ступенів №1 імені Т. Г. Шевченка»
Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconІнформаційно-методичний
...
Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconПро подання інформації Просимо подати наступну інформацію
...
Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconМетодичні рекомендації на допомогу вчителям історії та суспільствознавчих дисциплін
До початку 2015/2016 навчального року: Інформаційно-методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам /Укладачі: Г. Свінних,...
Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconПрограма вступного випробування (співбесіди ) з історії України
На співбесіді з історії України вступник до вищого навчального закладу повинен виявити знання
Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconДовідка щодо організації діяльності базового загальноосвітнього навчального закладу з впровадження превентивного проекту «Захисти себе від віл»
Повна назва загальноосвітнього навчального закладу Підвисоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім Т. Г. Шевченка
Суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін Комунального вищого навчального закладу iconІнформація щодо наукової та науково-технічної діяльності вищого навчального закладу або наукової установи
Не більше двох сторінок) (необхідно коротко відобразити найбільш актуальні події, найвагоміші результати, статистичні дані із діяльності...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка