Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області



Сторінка1/4
Дата конвертації08.04.2017
Розмір0.64 Mb.
  1   2   3   4


Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів

Гадяцької районної ради Полтавської області

Василенко Г. О.

Розвиток


критичного та креативного

мислення на уроках

української словесності


http://st.depositphotos.com/1059926/1859/i/950/depositphotos_18591661-books-pen-ink-and-vintage-globe-on-white-background.jpg

Сватки - 2017

Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів

Гадяцької районної ради Полтавської області

Василенко Г. О.

Розвиток


критичного та креативного

мислення на уроках

української словесності

Сватки - 2017

Василенко Г. О. Методична розробка «Розвиток критичного та

креативного мислення на уроках української словесності – Сватки, 2016. - с.

Анотація:

У посібнику розглянуто алгоритм створення позитивної мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні на різних етапах психолого-педагогічної підтримки діяльності; показано способи моделювання розвитку творчої особистості на уроках української мови та літератури; подано розробки уроків, позакласних заходів. Матеріал викладено відповідно до моделі та рівнів критичного мислення.

Матеріали досвіду можуть допомоги в практичній діяльності вчителя у роботі з розвитку критичного та креативного мислення на уроках української словесності.

ЗМІСТ


1. Вступ _____________________________________________________с.

2. Опис основних положень досвіду роботи

Способи формування критичного та креативного мислення на уроках української мови та літератури __________________________________ с.

3. Висновки __________________________________________________

4. Додаток №1.

Конспекти уроків із української літератури у 8 класі ___________________с.

5. Додаток №2. Сценарій позакласного заходу _______________________

ВСТУП
Дати людині діяльність, яка б заповнила її душу і могла б заповняти її вічно, - ось істинна мета виховання, мета жива, тому що ця мета – саме життя.



К.Ушинський
Актуальність досвіду

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи нові методики навчання і виховання. Маючи за плечима певний педагогічний досвід, можу запевнити, що більшість технологій, які застосовуються вчителями на уроках словесності, заслуговують на увагу. Та, живучи в демократичному суспільстві, визначальним є вміння критично й креативно мислити. Завданням педагогів є формування особистості, яка вміє опрацьовувати різноманітну інформацію, аналізувати її, використовувати набуті знання для творчого розв’язання проблем, робити власний вибір та обґрунтовувати погляди.

Саме тому, виходячи із потреби нового типу мислення сучасних школярів шляхом створення особливого освітнього середовища співробітництва, взаємодії вчителя та учня, зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми : «Розвиток критичного та креативного мислення учнів на уроках української словесності».

Основна ідея: Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує власні переконання.

Основні завдання:

● розвивати в учнів внутрішню мотивацію до цілеспрямованого навчання, практичного і творчого застосування здобутих знань;

● забезпечити вміння працювати з постійно обновлюваним і нагромаджуючим інформаційним потоком;

● спонукати учнів до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом і формування на його ґрунті аналітичного судження;

● формувати вміння виражати свої думки (усно і письмово) чітко,стисло, впевнено і коректно по відношенню до оточуючих;

● сприяти вихованню школяра як вільної, демократичної особистості, здатної самостійно обирати і приймати відповідальні рішення;

● виховувати у школярів ціннісне ставлення до суспільства і держави, природи, мистецтва, самого себе.

світ, долають власні сумніви, ставлять запитання, базують судження на доказах



Науково-теоретична база:

У своїй роботі опираюсь на психолого-педагогічні дослідження зарубіжних вчених (Л. Виготського, Дж. Дьюї, М. Коула, Дж. Стіл, Д. Вертча, К. Мередіт, Ч.Темпла, Д. Брунера, І. Мороченкової, Д. Халперн) та вітчизняних педагогів (М. Красовицького, В. Шарко, О. Тягло, О. Пометун, О. Пєхоти) з проблем застосування в освіті технологій розвитку критичного мислення, методу проектів, інтерактивних технологій навчання. Вивчаю досвід педагогів Полтавщини, які працюють у даному напрямку.


СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ

КРИТИЧНОГО ТА КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
На даному етапі навчально-виховний процес має суб’єкт-суб’єктивний характер, а основним чинником його є не навчання словом, а навчання справою. Тому сучасний урок – це мистецтво поєднання різноманітних методів та прийомів, які дають учителю змогу відкрити учневі самого себе і самореалізуватися.

Сьогодні варто говорити про технологію критичного мислення як освітню технологію, яка приходить на допомогу вчителю української мови та літератури. А необхідність її використання продиктована широким використанням Інтернет - ресурсів, зниженням читацьких інтересів, збіднінням словникового запасу учнів.

Інформацію, отриману на уроках словесності, учні повинні розуміти й усвідомлювати. А для цього треба вміти переказувати своїми словами, наводити свої приклади, вирізняти головне від другорядного, передбачати подальший  перебіг подій, знаходити схожість і відмінність.

У процесі застосування технології критичного мислення виробляються вміння працювати в групах, уміння розподіляти матеріал за ступенем новизни, уміння бачити чужі помилки та свої; доводити, аргументувати, переконувати. Саме на уроках мови та літератури формується етичне і толерантне ставлення до чужої думки.

    В учнів середньої ланки критичне мислення перебуває на ще початковому рівні, оскільки несформовані читацькі компетентності. Тож на своїх уроках формую вміння працювати з художнім текстом, вести діалог, працювати в команді, приймати рішення, а все це стає підґрунтям розвитку критичного мислення.

Виходячи із особливостей даної технології виділяю три фази навчальної діяльності на уроках мови та літератури: актуалізація, побудова знань, консолідація. Методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні на уроках мови та літератури, багато.

Спробую навести приклади найчастіше вживаних мною методів на уроках словесності. У фазі актуалізації часто пропоную різні стратегії.

 Для забезпечення емоційної готовності класу до уроку словесності – «Розкажи про настрій через асоційований образ», побажання учнів один одному успіхів на уроці, за демонстрацією графічних зображень людського настрою учні висловлюють здогади, чому саме з них розпочався урок. Досить цікавою на даному етапі є і психологічна вправа, під час якої діти обирають той колір, який відповідає їхньому настрою на початку уроку, записують дієслова.

  Зосереджує увагу учнів на уроці і подана «технологічна картка», яка вказує, які знання, уміння та навички повинен кожен отримати на уроці. Важливим для уроку є епіграф. Він не тільки підсилює зміст матеріалу, але і має виховне значення. До учнів можна звернутися із завданням продумати доцільність вживання епіграфа, прокоментувати його зміст у контексті матеріалу уроку.

Ефективним методом колективного обговорення, що здійснюється через накопичуваність ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників є «Мозковий штурм».

Щоб перевірити знання учнями опрацьованого вдома тексту, пропоную виконати завдання «Порушення послідовності». З’ясувати значення вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять», доцільне використання і  «Роботи в парах» типу «учитель-учень», «учень-учень».

Під час побудови знань застосовую різні види читання. Оформлення «Бортового журналу» дає змогу виділити відоме і нове для учнів. Створення під час характеристики героїв твору «картки персонажа», провести «обмін проблемами», «займи позицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та аргументувати її) та інші.

  На етапі консолідації найчастіше використовую: метод «Прес»: висловити свої враження від прочитаного художнього твору («Я вважаю, що… »); метод «одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без підготовки дає відповідь на запитання вчителя); висловити власну думку допомагає «Мікрофон». Намагаюся розвивати комунікативні вміння учнів шляхом створення проблемних ситуацій, понятійних таблиць (Що я бачив? Що я чув? Про що говорить серце, душа поета? Що я відчуваю?), методу «Атака на вчителя», постановки дискусійних питань та питань високого рівня, асоціювання.

Старшокласники навчаються оцінювати літературні жанри (при розгляді лірики), авторські вміння (при вивченні сучасної поезії), обговорювати ситуації, героїв та їх вчинки (Мина Мазайло, зміна прізвища), роблять власні дослідження через обмірковування та дискусії. Досить активно можна обговорювати конфлікти під час вивчення твору  І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (Чому, на вашу думку, Кайдашиха й Мотря не змогли вжитися в одній хаті?, образ Чіпки із роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», складність і суперечливість його характеру, еволюцію від правдошукача до розбійника.)

   Розвиваючи критичне мислення на уроці, не потрібно забувати і про вдосконалення грамотності школярів. Робота із навчальним підручником, різними видами словників та довідкової літератури допоможуть сформувати правописні вміння.

Поставлені перед учнями завдання часто потребують творчого виконання. Саме такий підхід до розв’язання проблем у психолого-педагогічній науці дістав назву креативність. Сучасна освіта потребує педагогів з високим рівнем здатності до створення нових ідей, з нетрадиційним мисленням, готових швидко й оригінально розв’язувати навчальні задачі. Вони ж можуть формувати творчі особистості своїх вихованців, починаючи ще з початкових класів.

Уже з перших уроків літератури у 5 класі пропоную учням скласти казку, загадку, закінчити розповідь. Ефективним є прийом «усного малювання», коли учням пропонується описати героя твору (Фарбованого Лиса), почуте чи побачене (почуття Хухи-Моховинки після зруйнування хатки), уявити себе героєм казки (В. Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон»).

У старших класах я використовую завдання, що містять елементи творчого пошуку, порівняння. Значну роль відіграють нетрадиційні розвивальні завдання: спостереження над образною мовою твору; виділення та пояснення метафор, порівнянь; висловлення власних спостережень, припущень; порівняльні характеристики героїв; аналіз літературного твору крізь призму сучасності тощо. Щоб допомогти старшокласникам краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб проаналізувати, що відбувається у класі на інтелектуальному рівні, пропоную скласти есе (есе-роздум «Маятник людського життя»). Цікавими та ефективними видами роботи є створення п’ятирядкового сенкана (В. Герасимюк «Чоловічий танець»), кросвордів, ребусів, робота із «дошкою запитань» (А. Мойсієнко «Жовтень жовті жолуді…»). Зазвичай цей вид роботи охоче виконують всі учні, особливо ті, які не люблять великих висловлювань на ту чи іншу тему. Практикую «Перетворення» (завершити кілька речень на зразок: «Як би я був …., то…», «Чому я не хотів би бути ….»), учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" (при вивченні творчості І. Карпенка-Карого, Т. Шевченка).

На уроках мови цікавими є написати творів-мініатюр (вправа «Ювеліри»), в яких речення складалися лише із вказаних компонентів ( граматичних основ, підметів); запис слів на запам’ятовування (вправа «Хто більше?») та інші. Особливу увагу слід приділяти урокам розвитку мовлення.

Тут є можливість застосовувати і колективні, й індивідуальні завдання. Усі учні класу можуть підбирати матеріал до певної теми, а творчі діти отримують завдання підвищеної складності (написати власні роздуми з даної теми, поезію, скласти питальник чи вправу для однокласників, готувати матеріали для літературної композиції).

Розвитку дитячої креативності сприяють різнорівневі домашні завдання та вправи з мови і літератури. Наприклад: виконати вправи на вибір, скласти вправу самостійно, написати вірш, міні-твір тощо. Такі завдання допомагають реалізувати творчий потенціал школярів, підвищувати інтерес до вивчення предмета.

Процес розвитку творчих можливостей не може обмежуватися лише уроками. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота. А це і конкурс на кращий твір (прозу, поезію), випуск літературних газет, ілюстрації та малюнки до прочитаних художніх творів, конкурс на кращого читця художнього твору чи автора власного твору, театралізовані постановки та ін..

ВИСНОВКИ

Отже, у процесі своєї роботи дійшла до висновку, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить і формувати творчу особистість учня.

Я переконана, що використовуючи кращі традиції української, зарубіжної освіти, вчитель-словесник може навчити учнів не тільки любити рідну мову й володіти її багатством, а й виховати у кожного з них потребу мислити нестандартно, творчо, пробудити бажання творити красу за допомогою слова і власної креативності.

Усі методи, принципи, форми роботи, що впроваджуються послідовно, систематично, неодмінно дають свої результати. Саме креативна освіта відповідає такій організації навчання, виховання й розвитку творчої активності, у якій як педагог, так і учень мають сприятливі умови для самореалізації, прагнуть до отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності і самостійного створення нового.


Результативність упровадження досвіду

Учні беруть активну участь підготовці і проведенні загальношкільних заходів: предметного тижня української мови та літератури, заходів до Дня писемності та Дня рідної мови, тематичних уроків, відзначенні ювілейних дат. Вони активні у конкурсах, інтелектуальних іграх, олімпіадах, а це забезпечує розвиток їхніх креативних здібностей та креативного мислення:

Полтавський обласний учнівський конкурс есе: « Я - європеєць» :

III м. (Калайда В.) (2015);



Міжнародний конкурс знавців української мови ім. П. Яцика (районний тур): Шаповал О.– I м. (2016), Калайда В.– II місце (2016р.),

Петрусенко Л.–III м. (2015),

Сіренко М.–III м. (2014), Петрусенко Л.– III м. (2014);

Міжнародний мовно - літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (районний тур):

Шаповал О.– II м. (2016), Петрусенко Л.– II м. (2016) Калайда В. – II м. (2016),

Сіренко А. – III м. (2015), Калайда В. – III м. (2015), Клименко А. – III м. (2015)

Петрусенко Л. – II м. (2014),

Петрусенко Л. – III м. (2013);

ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури

Петрусенко Л.– II м. (2016), Петрусенко Л.– III м. (2015), Калайда Л. – III м. (2015)

Поступово зростає якісний показник навчання моїх учнів, збільшується кількість творчих та мислячих дітей.

Узагальнення результатів досвіду здійснювалося шляхом видання власної книги досвіду на тему: «Розвиток критичного та креативного мислення учнів на уроках словесності», проілюстрованої системою уроків із української літератури за темою «Із сучасної української поезії (кінець XX – початку XXI століття)», створення власного сайту учителя української мови та літератури, розміщення власних методичних розробок з літератури на Методичному порталі, друк в журналах видавництва «Основа» - «Виховна робота в школі» (травень-червень 2015), збірнику ПОІППО ім. М. В. Остроградського «Cучасні  виховні  технології  в  загальноосвітніх  навчальних  закладах області» (2014), участь у Всеукраїнських конкурсах (журнали «Заступник директора школи» - «Організація роботи методичних об'єднань»; «Завуч. Усе для роботи» - «Краща модель методичної роботи») (2015), Українському національному проекті «Якість освіти» (2016).

          

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Бочелюк В.Й. Психологічні особливості управління інноваційними процесами в школі. – Дніпропетровськ, 2003. – 343 с.

  2. Голобородько К.Ю., Ткаченко Н.П. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури. – Х.: Основа, 2007.

2. Калюжна О.І. Активізуємо креативність на уроках словесності// Вивчаємо українську мову і літературу. – 2012. - №16-18. – с.14.

3. Капелюх Г.С.Щоб творчий вогник не погас./ Дивослово.-2006,-№3.

4. Леонова Н.С. Мовно-комунікативна вправність учнів //Вивчаємо українську мову і літературу. – 2013. - №1. – с.2.


  1. Мірошник С. Творчі роботи на основі асоціацій./ Дивослово. – 2003,-№2.

  2. Нищета В.А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури. – Х.:Основа, 2009. – 153 с.

  3. Падалка О.С., Нісімчук А.М. Педагогічні технології – К.: Українська енциклопедія, 1995. – 252 с.

  4. Перехресна О. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури. / Дивослово.-2003.-

  5. Пометун О.І, Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004.

  6. Романовська А.І. Інтеграція педагогічних технологій на уроках словесності: активізація творчого потенціалу учня //Вивчаємо українську мову і літературу. – 2012. - №26. – с.2.

  7. Шульга Т.В. Проекти – школа життя// Вивчаємо українську мову і літературу. – 2012. - №2. – с.2.

ДОДАТОК А


Українська література 8 клас

Із сучасної української поезії

(кінець XX – початку XXI століття)
Тема: Василь Герасим’юк «Чоловічий танець»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю сучасного поета О. Герасим’юка, здійснити ідейно-художній аналіз його поезії; удосконалювати вміння виразно читати поетичні твори; розвивати пам’ять, увагу,творче мислення, уміння робити висновки та узагальнення; виховувати почуття любові до художнього слова, пошани до творчої спадщини поета, поваги до звичаїв і традицій рідного народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.

Обладнання та наочність: портрет письменника, збірки його творів, художні замальовки краєвидів Гуцульщини.



Хід уроку

Епіграф: Василь Герасим’юк — гордий поет. Аристократ української поезії. Його поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч осягнути шкалу Всесвіту». (І. Дзюба)

I. Фаза актуалізації



1.Створення позитивної психологічної атмосфери на уроці

Погляньте один на одного та посміхніться. Нехай із промінчиків добра, що засяяли на ваших обличчях, розпочнеться наш урок.

2.Усна розминка «Підхопи естафету»

(учні запитують один одного по колу за темою попереднього уроку)

3.Мотивація навчальної діяльності школярів

«Поетична хвилинка»

(Виразне читання учнем уривка із улюбленої поезії)

Учитель: «Поезія – це мистецтво. Таке велике, як музика. В окремих своїх взірцях поезія стає вищою від музики, хоч вищого від музики, здається, немає нічого».

  • Як ви розумієте цей вислів?

  • На парті знаходяться картки зі шифром. Розкодуйте їх та дізнайтеся прізвище та ім'я автора цих рядків. (В. Д. Герасим’юк)

  • Звернення до епіграфа уроку, його коментар.

4.Повідомлення теми й мети уроку

Учитель:

У вісімдесятих роках XX століття з’явилося покоління поетів, які проголосили самостійність мистецтва слова. Митці модернізували образність, застосували ускладнену асоціативність, умовність образів, які сягають первісних понять та уявлень українців, вибудовуючи власне поняття життя. У їхніх текстах кожен художній образ ніби вирує енергією, вибухає почуттями, рухається в неочікуваних напрямах, зіставляється одне з одним, утворюючи нові смисли, часто дуже несподівані й парадоксальні.

І сьогодні ми познайомимося з одним із найвідоміших поетів цієї стильової течії, Лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка 2003 року Василем Герасим’юком та його поезією «Чоловічий танець».

Що ви очікуєте від зустрічі з творчістю В. Д. Герасим’юка?



5.Робота з технологічними картками,

на яких вказано основні знання і вміння, які учень повинен отримати на уроці.


ІІ. Фаза побудови знань

1. Віртуальна екскурсія «Літературними стежками В. Д. Герасим'юка»

(випереджальне завдання – готують два учні)

Дитячі та юнацькі роки В. Д. Герасим’юка

Герасим'юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року у місті Караганді, де відбували заслання його батьки, репресовані Дмитро та Марія Герасим’юки, вивезені із рідного села Прокурава. За три роки до народження Василя його батьки «погодилися» на довічне поселення в Казахстані, що й засвідчили підписами на паперах, які лягли в картотеку каральних органів. Про знайомство родин своїх батьків сам Герасим’юк розповідає: «Ось візьмемо мій вірш «Родинна хроніка», там написано все, як відбувалося насправді. Як моя бабця — мати батька — познайомилася з моєю мамою. У Карпатах вони жили на різних верхах, а у тому бараці вийшло, що одні нари були зверху, а другі знизу. І ось на нижніх — мій батько зі своєю матір’ю, вони потрапили туди через батькового брата, а на верхній — моя бабуся, моя мама і ще її молодша сестра спали…»

Один із Василевих дідів був командиром українських січових стрільців, інший — командиром УПА. «Але після сенсаційного двадцятого партз’їзду ситуація в імперії почала дещо змінюватися, і я з батьками повернувся в Україну,— згадує поет. — Як мені розповідали, я сильно хворів. До інших хвороб долучився коклюш. Я не міг спати, задихався від кашлю. Тоді мати брала мене на руки і виносила вранці на берег гірського потоку. Там я засинав. Після обіду йшла зі мною до смерекового лісу. Настояне на хвої гірське повітря вливалося в мої дитячі груди, і кашель потроху відступав. Отак материнська любов і Карпати врятували мене від смерті».

Дитинство провів у Прокураві на Косівщині Івано-Франківської області. Саме тут споконвіку жили і живуть майстри — музики, вишивальниці, різьбярі, ткачі, … Нема сумніву, що художнє світобачення В. Герасим’юка виникло у дивах народного мистецтва Карпат. Як говорить поет, його дід «птиці вирізьблював», а мати вишивала «стрімкі узори». Тут закінчив неповну середню школу, а середню — у Коломиї. Вірші почав писати ще у початкових класах.  Починаючи з 1972 року, Герасим'юкові вірші все частіше з'являються на сторінках районної газети. Після закінчення середньої школи успішно складає екзамени і стає студентом філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Після закінчення навчання працює у видавництвах «Молодь» і «Дніпро», пише власні твори. «Авторитети в літературі, як зазначає сам письменник, — П. Тичина, Б.-І. Антонич,

В. Забаштанський, Л. Талалай…».

Творча майстерня поета

Від перших віршів до першої поетичної збірки «Смереки» (1982) поет ішов десять років і прийшов уже сформованим поетом. Він зробив власне першовідкриття Карпат як світу особливого співжиття людини й природи. Хоча показ природи гуцульського краю та колорит національних звичаїв був традиційним у багатьох письменників, та у Герасим'юка він набував особливого локального патріотизму. Дебютуючи у літературі збіркою «Смереки», він передрікав: «Я напишу такі вірші, у яких кожна відчімхана галузка повториться, наче крик у горах».

Пізніше поет напише вірші про безіменних героїв УПА, про зірвані криївки і карагандинські бараки. Про це тоді не можна було й думати, не те що говорити вголос, а тим більше — писати. Навряд чи знайдеться в сучасній українській літературі книжка з такою ж силою вираженого у ній трагізму історії. У віршах «Кілька хвилин Першої світової», «Старовинний хор», «Фантастичний етюд» найяскравіше проступає ненависть ліричного героя до всього того потворного і трагічного, що несуть каламутні води історії. 

У 1986 р. у Києві вийшла друга збірка «Потоки». Назва також не довільна: потоки — одна з тих стихій, що творять космос Карпат.

Третя збірка — «Космацький узір» — з'явилася у 1989році. У ній знайшло вихід і те, що нагромаджувалося в душі, тамувалося раніше, відлунюючи розкиданими в просторі голосами, і те, що визрівало в атмосфері суспільного піднесення 80-х рр. Тут багато тяжких роздумів про негаразди власні, своїх ровесників і своєї нації («Ми на камінь поклали мечі…», «Ми все залишили в могилах предків…», «Ми будемо довго криваві роки розгрібати…»).

Збірка «Діти трепети» (1991) — найдраматичніша у творчій спадщині Герасим'юка минулого десятиліття. До неї ввійшли вірші, писані переважно в період піднесення національно-демократичного руху, коли складалися об'єктивні і суб'єктивні передумови для здобуття омріяної державної незалежності України.

Своєрідним підсумком до тодішнього творчого шляху стала книга «Осінні пси Карпат», що мала підзаголовок «Із лірики 80-х» (1998). Це було невелике вибране, як і наступна маленька збірка «Серпень за старим стилем» (2000). У 1998 році за книгу поезій «Осінні пси Карпат» Василеві Герасим'юкові присуджено премію ім. Павла Тичини. 

Вершини свого самовираження  Герасим'юк сягнув у збірці «Поет у повітрі» (2002), відзначеної Національною премією України ім. Т. Шевченка у 2003році. Збірки останніх років – «Була така земля» (2003р.), «Папороть» (2006р.) та інші.



Герасим’юк — лауреат літературних премій ім. П. Тичини,

В. Свідзинського, премії «Князь роси» ім. Тараса Мельниченка та ще кількох престижних відзнак.

2. Виразне читання поезії В. Герасим’юка «Чоловічий танець»

3. Словникова робота, обмін враженнями від прочитаного

- Що ви знаєте про аркан як танець? Що він символізує?



Повідомлення учнів(самостійно підготовлені вдома)

  • Одним з древніх символів горянського життя є танець аркан.

Він містить у собі елементи язичницького ритуалу. Найімовірніше, тоді це відбувалося під відкритим небом — ближче до Сонця та Богів... Горяни сходилися докупи — повільним кроком, зосереджуючись, концентруючись. Наближаючись одне до одного, готувалися до якогось важливого чину... Тоді наставав момент єднання цих енергій – чоловіки ставали в коло, закладаючи руки одне одному на плечі, творячи цим так званий солярний (сонячний, вогняний) знак. Коло крутилося, рухи робилися запальнішими, гупання ніг передавалося горам, вібрація досягала наче самого нутра Землі. Швидше, швидше, швидше, ще, ще... Шкода, ніхто з дослідників не вказує, який момент був тією точкою екстазу, що дозволяла енергії нарешті вирватися назовні, а колу розпастися, "заспокоїтись". Очевидно, лише самі танцюючі мимовільно відчували, коли наставала мить єднання з Богами. І навіть у сучасному цивілізованому сценічному варіанті аркан вперто зберігає запалюючу силу, гуцульську чоловічу первісну, майже якусь звірину енергетику, злиття танцювальної культури самих гуцулів та сусідів румунів. Хлопці демонстрували свої силу, спритність, дисциплінованість.

  • Дослідники етнокультурних традицій про танець аркан

Етнограф Л.Сабан твердить:
"Єднання в братерстві, в шануванні та прославленні Сонця, Вогню, Вітру та Землі - Аркан, звільняв шалену енергію ритму, духу та свободи, рухаючись і зверху нагадуючи священний арійський символ обертання Всесвіту - Свастя!"
Аркан далеко не єдиний танець у язичників-горян, який виконувався в колі та мав ритуальне значення. ("Гуцульські танці "коло", "колесо", "кругляк", "кочело" теж виконуються в обрядовому варіанті, як рух по колу вправо і фактично імітують хід небесних світил (сонця)".

"Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, вихровий танець карпатських богатирів". (Семен Журахович)

І.Шилов вважає, що таємниці пращурів могли знати тільки члени генетичного, священного ордену, який у Карпатах називався "Аркан".

Як зауважив Роман Герасимчук у своїй монографії "Танці гуцульські" (опублікована польською в 1939 році у Львові), старі гуцули кажуть, що аркан у них існує віддавна. Але на якийсь час танець зник через те, що під час Першої світової війни чоловіків-гуцулів не було вдома. Він відродився" з покращанням умов життя (роботи в лісі) в 1925-1928 роках". Тепер, говорить автор (на момент написання розвідки), його танцює виключно молодь, що навчилася аркану в повоєнні часи.


Мистецтвознавець, хореограф Богдан Стасько пригадує, як на Львівщині спостерігав аркан у виконанні жіночого фольклорного колективу:
"Дівчата теж танцювали аркан, правда полегшений, не такий швидкий і складний. Вони приходили на полонину, приносили хлопцям їсти. А якщо не заставали пастухів на місці, то розкладали ватру і танцювали коло неї… То був танець очікування".

4.Вчитель:
Яка картина уявляється вам при читанні цієї поезії? (Міцне чоловіче товариство, дружба, чоловіки, що беруть на свої плечі найважче, відповідальність за добробут і мир у світі.)


5.Аналіз змісту та особливостей художнього твору

Бесіда за питаннями.

  • Що таке аркан? Для чого він використовується?

  • Що вам відомо про гуцулів?

  • Про яке «древнє» чоловіче коло зазначає поет?

  • Чому танець чоловічий тяжкий? Що він уособлює?

  • Що почуває людина, коли поруч з нею є побратими, однодумці, ті, хто здатен її зрозуміти, підтримати тощо?

  • Яким чином у поезії утворюється заповітніше коло?

  • У чому полягає особливість цього танцю? («…обхопивши руками плечі двох побратимів, / мертво стиснувши долоні інших, / і тоді в заповітному колі / ти протанцюєш під безоднею неба / із криком по-звіриному протяжним»)

  • З якою промовою автор звертається до майбутніх чоловіків?

  • Про яких двох розбійників зазначає В. Герасим’юк наприкінці твору?

  • Що свідчить про національний колорит танцю? За яких умов він виконується на Гуцульщині? Для чого автор вкладає філософський смисл у ритуал танцю?

  • З чим асоціюється цей ритуал у свідомості автора поезії?

  • Які мотиви є у творі? (Християнські, біблійні — син людський — Син Божий.) У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить образ Христа: і виявляється, що танець аркан — то смерть на хресті між двома розбійниками (а не побратимами), і буття визначається «хрестом за плечима», який несе Месія до місця своєї страти.


Ідейно-художній аналіз твору (робота в парах)

Тема: відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал.

 Ідея: возвеличення чоловічого танцю як стихії родової єдності.



Жанр: поезія-замовляння.

Художні особливості твору:

Повтори: «Хоч раз…», «як тяжко», «ти…»

Епітети: «древнє чоловіче коло», «найтісніше заповітне коло», «грішний світ».

Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших», «щоб не випасти із цього світу».

Звертання: «Сину людський».

Форма вірша: верлібр. Така художня форма дає можливість розширити смислові межі тексту настільки, наскільки цього вимагає метафорична структура.


Верлібр В. Герасим'юка розповідний, його внутрішній ритм наділений ознаками легендної, а деколи й притчової інтонації. Сам поет говорить про медитативність своєї лірики.

ІІI. Фаза консолідації



1.Вправа «Я танцюю аркан»

  • Якими ви уявляєте цей танець? Що відчуваєте під час його виконання?

  • Чи легко вам виконувати рухи?

  • Які риси характеру при цьому виявляються?

  • Якими є ритм, манера руху, музичне супроводження?

  • Що ви відчуваєте після закінчення виконання танцю?

2.Складання асоціативного образу (Ти) за допомогою змісту тексту:

Ти: «мусиш танцювати аркан»

«повинен відчути «древнє» чоловіче коло»

«стань у це найтісніше коло»

«протанцюєш під безоднею неба» :

  «змішай із ближніми піт і кров»

«стаєш у чоловіче коло, готовий до цього древнього танцю».



3.Мікрофон: «Яким ви вбачаєте справжнього чоловіка»?

4.Цитування із учнівських творчих робіт  про обов’язки, які покладаються на чоловіка як «сильну» стать у родині, у суспільстві. (Творче завдання з переказу «Садок вишневий коло хати» 10 клас)

5.Складання сенкану «Чоловік з поезії В. Герасим’юка» (Робота у парах)

6.Підведення підсумків уроку. Оцінювання

Учитель:

Василь Герасим’юк — непростий поет. Вірші його нерідко мають кілька прочитань, глибинні смислові пласти іноді асоціативного характеру, символи. Часто їх легше відчути, ніж зрозуміти. Вони — тривожний гімн древньому полонинському духу, культурі та історії. Образ "аркану", "зчеплених рук", "чоловічого кола" пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому. Отож об'єднаймося у магічне вогняне коло сили, традиції та стародавню братерської енергії. Цінуймо прадавні народні українські традиції і передаваймо засади духовності, загальнолюдських цінностей, морально-етичних норм своїм нащадкам.



Закінчіть речення:
«На мою думку, поезія В. Герасим’юка…»
«Мене вразило …»
«Поезія для сучасної людини — це…»

IV. Домашнє завдання

Читати с. 75-77, ідейно-художній аналіз поезії;

виразне читання поезій В. Герасим'юка (за вибором учня).



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconУправління освіти молоді та спорту Києво Святошинської районної державної адміністрації, Вишнівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3
Києво Святошинської районної державної адміністрації, Вишнівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconПолтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9 Полтавської міської ради Полтавської області Предмет Світова література
Тема: Давньогрецький театр та його особливості. Есхіл як видатний давньогрецький драматург. Трагедія «Прометей закутий»
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconКз «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської районної ради Підготувала: творча група вчителів початкових класів кз «Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Гуляйпільської районної ради
Здоров’я – дорогоцінний дар, яким наділяє людину природа. Недарма в народі кажуть: у здоровому тілі – здоровий дух. Щоб надовго вистачило...
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconСтарокостянтинівський районний методичний кабінет Решнівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Яцюк Інна Леонідівна, вчитель фізики Решнівецької зош І-ІІ ступенів Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconВідділ освіти Березанської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Березанська загальноосвітня школа І- ііі ступенів Березанської районної ради Миколаївської області
Березанської зош І – ІІІ ступенів. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії»
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconВідділ освіти Солонянської районної державної адміністрації
...
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconСкладні речення, їх види
Йосипівського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської...
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconГолубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомосковської районної ради Дніпропетровської області
Леніна, 17, с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51230
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconВідділ освіти Рокитнянської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Ольшаницька загальноосвітня школа I-III ступенів
Підсумкові контрольні роботи із зарубіжної літератури (5-11 класи) // Василенко Н. С., Ольшаниця, школа. – 2010. – с
Сватківська загальноосвітня школа I-III ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області iconДослідження впливу шуму на увагу, пам'ять та самопочуття людини
Баловненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради Миколаївської області


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка