Т. 1 Філософія мови І культури



Скачати 461.05 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації14.04.2017
Розмір461.05 Kb.
  1   2

Т. 1
ФІЛОСОФІЯ МОВИ І КУЛЬТУРИ
Манакин В. Н. Язык и ноосфера.

Васильев А. Д. Лексикография и идеология.

Юдкин-Рипун И. Н. Этимологический гнездовой метод как инструмент реконструкции семантической системы языка.

Мысык И. Г. Концептуальный уровень предметной области в философском исследовании лингвистического времени.

Харченко В. К. Язык и сюжет в жанре семейных родословных.

Готовский Л. А. Дифференциация культуры в жизнедеятельности общества.

Дюжев С. А. Мова та культура у філософії розселення.

Павленко Ю. В. Этноязыковые общности и цивилизации: проблема соотношения.

Вайнтруб И. В. Категория страдания в концепции человека (анализ цивилизационных сакральных моделей).

Трохимчук П. П. Інтуїція, індукція, дедукція, уніфікація та синтез у мові, науці та культурі.

Байков В. Г. К проблеме лингвометодологического антропоцентризма.

Зінченко І. В., Зінченко Т. М. Ікона в мовній та релігійній картинах світу.

Куралех А. В. К вопросу о религиозном и художественном мировосприятии.

Логвинова И. В. Поэтический язык как средство педагогики искусством.

Леміш Н. Є. Інтерпретація логічних причиново-наслідкових зв’язків у логіці та мові.

Уваров Ю. В. Еволюція мови як інновація соціокультурних вимірів освіти.

Науменко А. М. Мова і діалог культур.

Ду Хун Вей. Философский аспект проблем коммуникации между Западом и Востоком в современном обществе.

Голубовська І. О. Життя та смерть у національно-мовних картинах світу.

Larchenko V. V. Gairaigo in Japanese: Lexical Borrowings to Represent Foreign Culture.

Ширманова М. Ю. Выражение онтологического содержания самопознания человека в русском языке.

Романцова Л. М. Логико-семантическая структура концепта в картине мира носителей современного немецкого языка.

Михайлюк Л. М. Іспанія: характеристика культури.

Клименко О. С. Виклики епохи і проблема демократизації мовнонормалізаторської діяльності.

Малюга Н. М. Мовлення як індивідуальний акт волі й розуму.

Радион Е. Н. Коммуникативный стиль и коммуникативные стратегии.

Беличенко А. В. Натурфилософская теория образа. Подступы к экологической филологии (на материале трактата Эндимиона «Афина и Дева»).

Банковская Н. П. Концепт «Святого тела» у Д. Мережковского.

Пустовит А. В. Ирония Пушкина и категория противоречия в классической немецкой философии.

Цвенґрош Ґ. Ґ. Лінґвоцидний Емський указ № 3158 оприлюднено у Львові в липні 1876 року. Проф. М. П. Драгоманов на сторожі рідної мови й літератури та їх порятунку в Галичині.

Шустова Н. А. Філософія творчої діяльності Пантелеймона Куліша.

Ковтанюк М. Р. Енергетична теорія мови у працях В. Гумбольдта.

Пантелеева И. А. Хайдеггеровский язык как поиск нового способа философствования.

Ряснянська М. М. Філософські засади драматургії абсурду (на матеріалі п’єс раннього періоду творчості Едварда Ф. Олбі).

Willis Harrison Truitt. Postmodernism: Art, Aesthetics and Culture.

Можейко М. А. Язык и творчество: метафора «эротики текста» в постмодернистской философии.

Кудряшов И. А. Модус рефлексии философии дискурса в современной языковедческой мысли (лингвофилософский этюд).

Василенко С. Д., Василенко М. Д. Геополітика України як складова частина українознавства.

Панасюк Л. В. Мовна політика як чинник вітчизняної етнополітики на сучасному етапі розвитку української державності.

Крижановська Т. Б. Лексичні засоби української мови на позначення концепту мудрості.

Kincans V. Compliment as a Form of Communicative Competence in Speech Etiquette.

Савченко І. А. До питання класифікації військово-політичних реалій.

Харченко Ю. В. Політичний діалог як інтеракційна модель спілкування.

Maksimuk V. M. Evaluation as an Impetus for Creativity and Innovation Implementation in ELT.

Левяш И. Я. Семантика фронтиров христианской культуры.

Кобцева Т. А. Философское и филологическое в исследовании невербального языка.
ПСИХОЛОГІЯ МОВИ І КУЛЬТУРИ
Чепелева Н. В. Текст как объект исследования в психологии.

Титаренко Т. М. Життєві домагання і повсякденний гендерний досвід.

Балл Г. О. Категорія культури в обґрунтуванні раціоналістичної орієнтації у психології.

Смульсон М. Л. Домінуючі дискурси про старість та їх деконструкція.

Карпенко З. С. Гендерна специфіка ментальності (на матеріалі поетичної творчості).

Андрієвська В. В. Оповідь педагога про свій професійний досвід: психологічний аналіз.

Зарецкая О. А. Понимание и интерпретация жизненных ситуаций.

Васютинський В. О. «Ефект олії» в українській психологічній термінології.

Васильченко А. А. Чарлз Тейлор про джерела самості.

Завгородня О. В. Трактування жіночого начала в аналітичній і гуманістичній психології.

Шиловська О. М. Вплив сім’ї на усвідомлення особистого досвіду дітьми молодшого шкільного віку.

Назарук О. М. Наратив як елемент інтеграції особистого досвіду.

Березко І. В. Ірраціональний вимір у смисловому просторі особистості.

Цыбур Е. Н. Особенности построения психотерапевтического высказывания в индивидуальной психотерапевтической (психокоррекционной) работе с эмоциональными аддиктами.

Сусська О. О. Психолого-комунікативні характеристики персоніфікації інформації.

Кибак И. А. Психология и культура парламентской речи.

Мартынюк А. П. Конструирование гендерной идентичности в дискурсе (на материале английского языка).

Зеленько А. С. Місце ритуалу у становленні психіки людини і формуванні одиниць підсистем мови (під кутом зору лінгвістичного детермінізму).

Грозян Н. Ф. Фразеологічна мікросистема «Поведінка людини» в етнопсихолінгвістичному аспекті.

Олейник Е. Ю. Интонация речи и психология личности.

Іващенко В. Л. Параметри моделювання когнітивної сфери художнього концепту.

Романов Д. А. Эмоции в языке: система репрезентаций.

Т. 2
Денисенко С. Н., Котловський А. М. Відображення в англійській фразеології основних рис англійського етносу.

Будняк Д. В. Система ціннісних настанов і орієнтацій у фразеології слов’янських мов.

Котвицкая Э. С. К вопросу о специфике словарной статьи в учебных дву- и трёхъязычных специальных словарях-справочниках.

Балакина З. Ю., Красавский Н. А. Словарная статья как способ изучения концептов эмоций.

Рябоконь О. В. Формування Централізованої інформаційної бази методичного забезпечення самонавчання іноземних мов як актуальна проблема лінгводидактики.

Борзенко С. Г., Бабаєва Л. В. Роль концептуальних схем у формуванні комунікативної компетенції в іншомовній аудиторії.

Гірчак В. Я. Використання інтерактивних технологій на занятті з іноземної мови як передумова формування іншомовної компетенції.

Смирнова Т. В. О специфике преподавания курса «Лингвострановедение основного языка» студентам-лингвистам.

Габидуллина А. Р. Педагогическое общение с позиций теории речевой коммуникации.

Штанюк Ю. М. Слово і особистість сучасної дитини.

Гафінов В. О. Соціокультурна інформація художнього тексту.

Мамчич О. Б. Вчитель початкової школи як специфічна мовна особистість.

Дробаха Л. В. Внутрішня форма слів як параметр зіставлення орнітонімів в українській та німецькій мовах.

Милостивая О. И. Пути формирования речевой культуры у учащихся 5 классов на уроках русского языка.

Душина О. А. Намек как средство манипуляции в педагогическом дискурсе.

Приходченко К. І. Учень-читач у контексті творчого освітньо-виховного простору.

Ковпак Н. Г. Нравственное воспитание школьников посредством организации литературных встреч (из опыта работы).

Гейна О. В. Естетичне виховання студентів у процесі культуротворчої діяльності.

Боднар С. В. Формування лінгвокраїнознавчої компетенції студентів мовних факультетів засобом вивчення англійських паремійних висловів.

Полєєва Ю. С. Комунікативно-когнітивні аспекти наукового дискурсу.

Вакулик І. І. Проблема термінологічного коду у сучасній науковій термінології.

Кремзикова С. Ю. Особливості вивчення словотвірних одиниць у історичному контексті (на матеріалі старофранцузького періоду).

Савицкая И. И. Социолингвистическая характеристика национальной лексикографии (белорусские словари 20-х гг. ХХ в.).

Тимченко Є. П. Актуальні тенденції словотворення в порівняльному аспекті (на матеріалі німецької та української мов).

Панфілова Н. Ю. Акцентне варіювання лексем української мови.

Лещук Т. Й. Ступінь еквівалентної відповідності номінантних денотатів (на прикладі німецькомовних та запозичених термінів).

Літікова О. І. Психолого-педагогічні засади використання латерального мислення у латентному навчанні іноземної мови фахівців з економіки (на матеріалі англійської мови).

Білик В. В. Особливості наголошування медичних термінів-прикметників на -ов(ий), -ев(ий).

Мар’янко Я. Г. Особливості формування української термінології дизайну.

Ляшук А. М. Зіставний аналіз структури правничих термінів генетично неспоріднених мов (української та англійської).

Королёва Т. М., Жмаева Н. С. Адаптация англо-американских заимствований немецкой терминологии в сфере компьютерных технологий.

Слаба О. В. Фонетичне, орфографічне та морфологічне засвоєння англоамериканізмів-термінів німецькою мовою (на матеріалі галузевої лексики з економіки).

Іващишин О. М. Принципи диференціації термінологічних та нетермінологічних одиниць англомовного науково-технічного дискурсу.

Довженко С. В. Фразеологічні одиниці як елемент мовної картини світу (на матеріалі компонентів coeur – серце, âme – душа в українській та французькій мовах).

Козубай В. І. Співвідношення лінгвістичного абстрагування і семіології фразеологічної одиниці (на прикладі англійської мови).

Доброльожа Г. М. Культурологічний аспект у семантиці українських фразеологізмів з числовим компонентом.

Долгих А. Н. Структурно-грамматические характеристики английских фразеологических единиц, содержащих анимальный образ.

Каян І. Л. Семантико-тематична класифікація турецьких фразеологізмів з компонентом-зоонімом.

Бессонова І. М. Про деякі нові методики навчання із застосуванням іноземної мови.

Биков Д. О. Застосування сучасної популярної пісні у нових методах навчання.

Гузь О. І. Психологічний аспект навчання усного іншомовного мовлення молодших школярів із використанням відеофонограми.

Швайка О. М. Застосування навчальних ігор у викладанні німецької мови.

Горохова Н. В. Этнопсихологические аспекты в преподавании РКИ (к постановке проблемы).

Бакум З. П. Реалізація культурологічної змістової лінії у процесі вивчення гімназійного курсу фонетики.

Копил Г. О. Інтеркультурологічна компетенція – важлива складова професійної компетентності фахівців міжнародної економіки.

Булава Н. Ю. Культурологічний підхід до викладання української мови (в аспекті антропонімічної спадщини).

Буханець І. Ю. Деякі особливості асоціативного реагування студентів на професійну лексику у трилінгвістичному когнітивному оточенні.

Нечипорук О. В. Іноземна мова як засіб формування національної свідомості.

Недашківська М. В. Від творення слова до творення словом.

Плотницкая С. В. Культурологический подход к преподаванию английского языка в вузе.

Левицька Л. П., Хіль Л. В. Культурологічний аспект перекладу у процесі вивчення української мови у вищих навчальних закладах.

Гришкова Р. О. Культурологічний підхід до навчання іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей.

Сівков І. В. Проблеми дослідження адміністративної лексики арабської мови. Дієслово як політичний термін в арабській мові.

Ахмад Амірі Хорасані, Мергангіз Алі Неджат. Методика викладання перської мови.

Власова М. Н. Семантика цветообозначений в художественном тексте (на материале произведений белорусских авторов и их переводов на немецкий язык).

Константинова О. О. Зіставний аналіз дієслів нестачі в німецькій та українській мовах.

Єременко Т. Є. Якість голосу мовця у реалізації риторичної стратегії англомовного лекційного дискурсу.

Бужиков Р. П. Мотиваційне та емоційне стимулювання студентів-нефілологів у процесі навчання англійської мови.

Duchenko L. V., Duchenko T. S. The Use of Newspapers in the English Language Classroom.

Т. 3
МОВА І ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ


Самусенко О. Н. Невербальные мифопоэтические средства суггестии в современном телетексте.

Тычинская Н. Л. Телевизионный рекламный дискурс и его составляющие (к постановке вопроса).

Лисичкіна І. О. Риторика телевізійної реклами в аспекті міжрівневої інтеграції.

Зирка В. В. Рекламный слоган как «коммуникативное обольщение».

Оршинська Т. З., Оленюк О. В. Функціональна характеристика ілокутивних актів рекламної комунікації.

Мозовая И. Н. Функционирование иноязычных слов в рекламном тексте (престижные позиции).

Волошин В. Г., Олинчук В. В., Сидоренко И. Л. Субъективные признаки речи и их акустические корреляты (на материале устного англоязычного рекламного дискурса).

Раду А. І. Екологічна прагматика рекламного дискурсу.

Кутуза Н. В. Ергонімні константи в раціональній та емоційній рекламі.

Сахарова О. В. Напрямки урбаністичної комунікації (до питання дослідження мовленнєвої комунікації Києва).

Плеханова Т. М. Засоби стилістичного увиразнення фразеологізмів у журналістських текстах.

Печончик Т. І. Нова суспільно-політична лексика як один із фрагментів сучасної української мови (на матеріалі засобів масової інформації).

Гришко І. О. Функціонально-семантичне поле темпоральності у текстах української публіцистики.

Ци Ци. Компонентные особенности фразеологизмов в русскоязычной публицистике.

Григораш А. М. Авторское обыгрывание газетных заголовков-фразеологизмов (на материале русскоязычной прессы Украины).

Кошман И. Н. Эпиграф и адресат.

Брага І. І. Функціонування прецедентних текстів у політичному дискурсі.

Васильева М. А. Когнитивная метафора как инструмент исследования политической картины мира.

Чадюк О. М. Репрезентація концепту ПРИРОДА у структурі сучасної української політичної метафорики.

Верещага Е. О. Жертви торгівлі людьми: лінгвокогнітивні стратегії формування суспільного ставлення (на матеріалі англомовної преси).

Кущ Е. О. Лінгвоідеологічні та комунікативні особливості політичного дискурсу Великобританії з питань імміграції.

Шалёв А. С. Жанровое своеобразие британских телебесед.

Цибка В. В. Шляхи формування образу оратора в передвиборчому політичному дискурсі (на матеріалі промов кандидатів у президенти США Джорджа Уокера Буша та Альберта Гора).

Коваленко Н. М. Прагматичні моделі дійсності у коментарях газет «Frankfurter Allgemeine Zeitung» та «Bild».

Короленко И. С. Специфика компьютерного дискурса паблик рилейшинз на материале американских пресс-релизов в Интернете.

Драчук В. В. Мелодическое оформление синтагм в текстах массовой информации.
МОВА СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА
Пруднікова О. І. Філософсько-естетичний погляд на проблему інтерпретації творів музичного мистецтва.

Крыжановский Ф. П. Жанр концерта в контексте исторической эволюции исполнительства на тромбоне.

Редя В. Я. Античные «тени» в русской музыке «серебряного века» (И. Стравинский – В. Ребиков).

Чепалов О. І. Балет Л. Манцотті «Excelsior» (1881) як алегорія нової доби.

Гуренко А. С. Аспект психологічного у сучасній музичній мові.

Авдей З. А. Жизнь музыки в новелле Э. Т. А. Гофмана «Кавалер Глюк».

Богиня Н. В. «Мадонна будущего» Генри Джеймса: проблема судеб искусства на рубеже ХІХ–ХХ веков.

Сергеева М. С. Антропоорнитоморфные мифологические образы в ювелирном искусстве Центральной Америки.

Карпенко О. Ю. Власні назви в сучасному мистецтві (концептуальний аналіз).

Булаховська Ю. Л. Творчість Войцеха Жуковського й образотворче мистецтво (динаміка художнього образу).

Зелених Т. І. Взаємодія літератури й синтетичних мистецтв (на матеріалі новел В. Стефаника).

Олійник Л. Р. Архітектурні терміни і специфіка їх функціонування в трактаті Вітрувія «De Architectura».

Лысенко О. В. Генезис профессиональной музыкальной исполнительской культуры.

Лисенко М. В. Вербальні диригентські засоби як складова мови диригування в світлі загальної історії цієї професії.

Лігус О. М. Еволюція жанру ноктюрну в українській фортепіанній музиці в контексті епохи європейського романтизму.

Галузевська О. М. Порівняльний аналіз віршової і вокальної мелодії (на прикладі творів Б. Олійника, І. Карабиця, В. Тилика, М. Дремлюги).

Лисенко Л. В. Особливості поетичного перекладу на прикладі аналізу вірша Йоганна Вольфганга фон Гете «Еins und alles».

Борко Т. М. Культурологічний аспект творчих взаємовідносин Миколи Куліша та Леся Курбаса.
КРУГЛИЙ СТІЛ

«Невтомний трудівник на кафедрі в Києві… Максимович був для Київської Русі цілою науковою історико-філологічною установою» (М. П. Драгоманов): до 200-річчя від дня народження М. О. Максимовича
Карпенко М. О. На підтримку нової української літературної мови: від М. О. Максимовича до Ф. Є. Корша, П. Ф. Фортунатова, О. О. Шахматова, В. М. Перетца.

Храмова С. І. Концепция украинской национальной культуры в творческом наследии М. А. Максимовича.

Фризман Л. Г. М. А. Максимович – идеолог сотрудничества народов и культур.

Кирилюк З. В. Українські народні пісні, зібрані й видані М. О. Максимовичем у художньому доробку Т. Г. Шевченка.

Лысюк Н. А. Народная литургия («Дни и месяцы украинского крестьянина» Михаила Максимовича).

Якімова А. М. М. О. Максимович і українські фольклорні студії Любена Каравелова.

Лукінова Т. Б. Київська акцентологічна школа.

Булаховська Ю. Л. Із студій Л. А. Булаховського над польською й французькою лексикою в порівняльно-типологічному розрізі.

Карацуба М. Ю. До питання омонімії у слов’янських мовах у світлі праць Л. Булаховського.

Лахно С. Н. М. А. Максимович и Н. В. Гоголь.

Теряєв Д. О. Звукова структура тексту: українська народна пісня за матеріалами Михайла Максимовича і фонетичним експериментом.

Багмут А. Й. Михайло Максимович про класифікацію слов’янських мов.

T. 4/1
Морозова И. Б., Рожко Т. И. Культурно-историческая обусловленность контекстуальной интерпретации предложения.



Karapetjana I. Addressing the Complex Nature of Text Interpretation.

Новикова Т. Л. Кванты преобразований смысла в интерпретации художественного текста

Демецкая В. В. Кросс-культурный анализ проповеди как типа текста.

Барабуля А. М. Лексичні конотації як частина мовних картин світу.

Большакова Н. И. Роль фоновой информации в построении текста.

Кагановська О. М. Когнітивний аспект розгортання текстових концептів художнього твору.

Мироничева О. Ю. Семантична реалізація тематичної макроструктури на основі ізотопії.

Дуличенко Л. В. Средневековый и современный человек в зеркале языка (на материале некоторых групп негативных антрополексем).

Рубанюк Э. В., Перерослая М. С. Опыт отработки грамматического материала в русле коммуникативно-культурологического подхода.

Паславська А. Й. Заперечення як мовна універсалія та сфери його дії.

Горголюк Н. Г. Метафора як синкретичний член конструкції типу N1–N2.

Мизецкая В. Я., Юлинецкая Ю. В. Некоторые особенности построения дефиниционных блоков в международных нормативно-правовых актах.

Доценко О. Л. Мовно-композиційні особливості українських юридично-процесуальних документів періоду Гетьманщини.

Мохнач-Галицька Є. В. Офіційні документи в історичному контексті теорії редагування офіційної літератури.

Науменко Л. П. Співвідношення понять «офіційно-діловий стиль» та «діловий дискурс».

Іванова Г. Б. Особливості відтворення української мовної ідіоматики публічних виступів Сильвіо Берлусконі.

Фоменко О. С. Гумор як складова політичної комунікації (на матеріалі американського варіанту англійської мови.

Болдырева А. Е. Лингво-когнитивные механизмы создания юмористического эффекта.

Карпчук Н. П. Роль фактора адресата у побудові дискурсу анекдоту.

Тараненко Л. І. Просодичне забезпечення зв’язності текстів байок з позитивною етичною ідеєю.

Шлапаков О. С. Поздравление в системе жанров речи.

Чумак-Жунь И. И. Прецедентная ситуация в контексте интертекстуальной парадигмы.

Віротченко С. А. Синтаксично-семантичний аналіз засобів вербалізації проксемічних відношень комунікантів у процесі спілкування.

Курикова Н. В. Восприятие пространства и способы его экспликации в диалектном тексте.

Компанієць І. В. Речення з відношенням номінації в описових та розповідних контекстах: функціональні особливості.

Кравець О. Б. До проблеми когнітивно-синтаксичного аспекту дослідження сполучникової когезії.

Кондратенко Н. В. Прецедентні компоненти в заголовках публіцистичних текстів (на матеріалі газетних статей).

Кудиба С. М. Алюзивні власні назви у рекламі лінгвокраїнознавства.

Шадыко С. Акронимы в коммерческой корреспонденции современного русского языка.

Процик М. Р. Значення менталізації у становленні української видавничої термінології на початку ХХ ст.

Огар Е. І. До питання про мовну культуру сучасної дитячої книги (лінгвостилістичні аспекти редакторського опрацювання).

Корнодудова Н. М. До питання вторинної номінації в морській технології.

Вільховченко Н. П. Особливості функціонування термінологічної лексики в сучасних науково-фантастичних оповіданнях.

Ковальова І. Ф. Жанр судового роману як жанр тексту.

Бахтикиреева У. М. Русскоязычный писатель: проблемы художественного билингвизма (с лингвокультурологических позиций).

Петриченко О. А. К проблеме соотношения в современной лингвистике терминов «предконцепт», «архетип», «образ», «символ», «концепт».

Гордиевская М. Л. Следы древней системы счисления в синтаксисе русских числительных.

Сорока Т. В. Концепт в представлении современной лингвистики.

Яковлєва О. В. Термінологічна база та герменевтичний метод у дослідженнях трансформації ідеологем («Доля» у дохристиянських віруваннях українців).

Журавльова Н. М. «Велич Вас, Боже, на кождім поступі» (фразеологізми ввічливості релігійного змісту в епістолярному стилі ХІХ – початку ХХ ст.).

Герасимчук В. А. Семантична дихотомія концепту світла (сонця) у художній свідомості.

Нетребчук Л. М. Особливості вираження концепту ЗЕМЛЯ в романі Ліни Костенко «Берестечко».

Єрмоленко С. С. Персональні категорії ліричного суб’єкта й адресата у циклі «Шість поем» Михайля Семенка.

Мамич М. В. Семантична структура багатозначних компонентів правда/неправда

(на матеріалі «Словника української мови»).



Семененко Л. А. Експресивний потенціал ступеньованих займеникових і порядкових прикметників (на матеріалі поетичних ідіостилістичних кодів ІІ пол. ХХ ст.)

Чекулай И. В. Взаимодействие концептов знание и совесть в русском и английском языках.

Меметова Э. Ш. Лексика художественной речи (на материале крымскотатарских художественных произведений).

Кулік Н. І. Концепт ЛЮДИНА в індивідуальній моделі світу В. Домонтовича (на матеріалі твору «Доктор Серафікус»).

Антонюк К. П. Культурний концепт як відображення національної свідомості (на матеріалі сучасної французької мови).

Воєводіна О. І. Лінгвокультурологічні особливості фразеологічних одиниць з просторово-часовим компонентом (на матеріалі французької мови).

Знась О. Ф. Динаміка процесуального та фактоутворюючого значення. Семантико-функціональні аспекти (на матеріалах новел Й. В. Гете).

Черська Ж. Б. Концепти «егоїзм» – «альтруїзм» у лінгвокультурологічному аспекті (на матеріалі німецької мови).

Жигадло О. Ю. Застосування методу побудови мереж концептуальної інтеграції для аналізу та інтерпретації парадоксальних висловлювань у англомовному художньому дискурсі.

Дученко Л. В. Изображенное художественное время в разновидностях англоязычной детективной прозы.

Гизер В. В. Проблема типологизации краеведческого типа текста (на материале английской словарной статьи краеведческого характера).

Бондарчук Т. О. Лінгвосоціокультурний компонент формування япономовної лексичної компетенції.

Yashkin A. Narrative Medicine: Potentials and Limitations of Literary Text in Medical Practice.

T. 4/2
Кравченко Н. К. Особенности дискурса как лингвистического явления.



Татьянченко Н. Ф. Смисловий компонент реченнєвої структури та його функції.

Сваричевська Л. Ю. Концепт символу в науковій та мовній картинах світу.

Прохорова О. Н., Рогачёва Ю. Н. Языковые индикаторы концепта «память» в случае взаимодействия концепта «память» со смежными концептами.

Ясіновська О. Б. Мовне представлення «Гріхів пристрасті» у посланнях апостола Павла.

Ніка О. І. Розширення функціональних меж староукраїнської літературної мови в XVI–XVII ст.

Тригуб Л. Г., Слищенко М. О. Антропоніми літературних пам’яток давньоруської мови ХІ–ХІV ст. ст. як носії інформації.

Процак Л. М. «Представлення» у концепції О. О. Потебні.

Форманова С. В. Звертання як засіб вираження категорії адресата (на матеріалі повісті С. Процюка «Червона троянда, чорна троянда»).

Умрихіна Л. В. Семантика власне бажання та способи їх вираження в сучасній українській мові.

Бойко Н. І. Типові функції експресивної лексики в українському художньому мовленні.

Клипа Н. І. Використання військової термінології у творчості Олеся Гончара (на матеріалі романів «Прапороносці» та «Людина і зброя»).

Варинська А. М. «Я» автора в лінгвістичній структурі художніх творів М. Хвильового.

Стринадко О. В. Лінгвориторичні характеристики політичних виступів Наума Хомського.

Шарманова Н. М. Постмодерністська аксіологічна площина сучасної афористики (на матеріалі роману П. Загребельного «Брухт»).

Гафінова Л. В. Застарілі мовні одиниці Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки.

Тиха Л. Ю. Структурні особливості метафор у поетичних текстах Івана Драча.

Бабич Т. В. Фактори семантичних перетворень слів у творах Л. В. Костенко.

Городецька В. А. Вплив українських синтаксичних норм на мову прозових творів українських письменників, написаних російською мовою.

Иванова Л. П. Грузия в поэтическом сознании Б. Ахмадулиной.

Маркова Т. Н. Речевые модели в русской прозе конца ХХ века.

Грязнова В. М. Статистические и динамические аспекты словообразовательной синонимии в русском языке ХІХ в.

Зайчук Н. А. Концепты ‘жизнь’ и ‘смерть’ как конкретные мифологемы и абстрактные философские категории в русской мифологической картине мира (на материале русских народных загадок).

Буянова Л. Ю., Дзукоев С. Ф. Интерпретационная амплитуда персонажной речи: лингвокультурный аспект (на материале романа Ф. М. Достоевского «Бесы»).

Вуколова В. А. Факультативные сильные позиции текста как сигналы подтекстовой информации (на материале романа Ф. М. Достоевского «Братья Карамазовы»).

Сыромля Н. Н. Языковое выражение символа «море» в стихотворении В. Брюсова «Месяца свет электрический…».

Иванова Н. И. Категория синтаксической безличности в поэзии А. Блока.

Стельмах Б. В. Індивідуально-стильові риси прозових творів А. Ю. Кримського.

Тілло М. С. Еволюція художньої мови Бродського в контексті еміграції.

Петрова Л. А. Социокультурные факты в художестенной картине мира писателей-сатириконцев.

Хазан А. Н. Семантическая структура концепта язык (на материале эссе и стихотворений И. Бродского).

Давиденко Е. А. Цветовая номинация как фрагмент индивидуальной языковой картины мира Максимилиана Волошина.

Павлова И. В. Функционирование образа сверхъестественного существа в фантастическом тексте.

Гордиевская М. Л. Следы древней системы счисления в синтаксисе русских числительных.

Рамза Т. Р. Функционирование языковых единиц в поэтическом тексте (на материале книги лирики Р. Бородулина «Босая зорка»).

Шепель Г. В. Лексичні інновації старогрецької мови другої половини IV ст. (на матеріалі епістолярію Василія Кесарійського).

Образцова Е. М., Сазыкина Т. П. Классификация адвербальных модификаторов в простом английском предложении.

Арцишевська А. Л. Дієслово як організуючий центр репрезентуючого компонента в чужій мові (на матеріалі англомовних оповідань ХХ століття).

Присяжнюк О. Я. Темпоральный компонент интонации как показатель территориальной дифференциации произношения.

Ніконова В. Г. Концептуальне поле СВІТ ЛЮДИНИ у трагедіях Шекспіра.

Бондаренко Я. О. Мовленнєва реалізація Я-концепції акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі персонажного мовлення в сучасній американській художній прозі).

Хавхун А. П. Экспрессивно значимые варианты комбинирования грамматических «Я»-субъектов в поэтическом тексте (на материале английской поэзии).

Федун Б. Я. Лексична репрезентація емоції «інтерес» в художньому тексті.

Денисенко Л. П. Реалізація питального значення на комунікативному рівні (на матеріалі творів Уласа Самчука).

Статкевич Л. П. Комеморат та міжтекстові алюзії: проблема амбівалентного співіснування у поемі Т. С. Еліота «The Hollow Men».

Головня А. В. Лінгвокультурологічні особливості картини світу «Книги джунглів» Р. Кіплінга.

Михасів Т. С. Лінгвокогнітивний характер категорії антропоцентричності у поезії У. Уїтмена (на матеріалі збірки «Листя трави»).

Ляшик О. А. Словесні образи-символи в поетичних текстах К. Сендберга: лінгвокогнітивний аспект інтерпретації.

Пасічник Г. П. До питання про фреймовий простір: аналіз концепту «опис природи» в англійському романі («Adam Bede» Дж. Еліот).

Федоренко Л. В. Тональный компонент субъективной модальности в тексте комедии Ф. Дюрренматта «Авария».

Тарасюк І. В. Функціонування ольфактивних номінацій в дескриптивних блоках художнього тексту (на матеріалі французької мови).

Жалай В. Я. Особливості французької професійної жарґонної лексики та фразеології (на матеріалі жарґону працівників театру, кіно, радіо і телебачення).

Рибіна Н. В. Текстова структура підручника з іноземної мови.

Комарницька Т. М. Взаємодія мови і культури: лінгвокультурологічна інтерпретація прототипу «особистість» на основі біографічних романів С. Цвейга.

Павлишенко О. Маркери авторського ідіолекта в лексико-семантичних полях дієслів англомовної художньої прози.

Тимощук Я. В. Жанрова своєрідність «Антимемуарів» А. Мальро.

Каўпак Н. Р. Функцыі параунанняў у апавяданні Яна Баршчэўскага «Рыбак Родзька» (па кнізе «Шляхціц Завальня»).

Т. 5
Gunta Rozina. Pragmatic Perspectives on Intercultural Communication.



Пилипенко Р. Є. Основні моделі мовленнєвих контактів у фаховій міжкультурній комунікації.

Удилова Т. Н. Макроструктуры вербальной интеракции: поддержание речевого взаимодействия.

Чернышёва И. В. Ксенопоказатели в диалоге культур.

Алёшина Л. Н. Отражение ментальных особенностей в национальных антропонимических системах.

Пабат В. В. Мовні детермінанти полікультурного простору.

Архелюк В. В. Міжмовні контакти як соціолінгвістичний аспект дослідження.

Коженевска-Берчинска И. Успешность межкультурного диалога в лингводидактическом дискурсе.

Бурова В. Л. Фразеологические единицы как константы мировидения.

Knodel L. V. Foreign Philology in Tourism and Environment Education.

Лойша М. М. Научный аргументативный дискурс как культурная коммуникативная модель.

Ганиш Е. Г. Дискурс ділової комунікації у контексті взаємодії культур.

Панкова В. К. Глобализация и языковая культура в сфере делового общения.

Красовская О. В. Судебная коммуникация: межкультурный аспект (лингвокультурологические заметки).

Ковалевська Т. Ю. Мілтон-модель у контексті мовного впливу.

Гроздовская О. Г. Традиции духовного общения в современных формах творческих объединений (из опыта работы клуба «Лира»).

Зайцева И. П. Трудности межкультурной коммуникации: словесный барьер.

Драган В. Г. Фоново-этнические герменевтические ситуации в художественной литературе.

Федотова М. А. Отражение особенностей межкультурной коммуникации в художественном диалоге.

Шурина Т. В. Языковые способы выражения градации в тексте.

Сікач Л. М. Мовні лакуни та безеквівалентна лексика: культурологічний аспект.

Alexeyeva I. What Western Stereotypes Does the Headscarf Issue Reveal?

Матвеева С. А. Сайт как структурно-коммуникативное единство.

Заборовская С. В. Интерактивный дневник.

Субота Є. В. Особливості політичного впливу приватного телебачення на аудиторію.

Попович М. М. Концептуальні засади категорії предикативної настанови іменника.

Наєнко Г. М. Структурні елементи староукраїнського наукового тексту (на матеріалі передмови до «Лексикону латинсько-слов’янського» Івана Максимовича).

Ковальська Н. А. Мовні форми паремій як засіб відображення рис характеру українців.

Лазюк С. С., Мисик С. Г. Побут української сім’ї в системі культурної комунікації.

Титарчук Ю. О. До питання грецьких релігійних запозичень в українській мові.

Анисимова А. И. Лингвокультурологический аспект функционирования иностранных слов (англо-американизмов) в современном русском языке.

Пейчев В. В. Етнічні процеси та особливості змін у мові таврійських болгар.

Храмцова О. О. Лінгвокультурологічні особливості колоративів у болгарському фольклорному тексті.

Ємельянова О. В. До питання про варіабельність вербальних та невербальних реакцій адресата (на матеріалі сучасної англійської прози).

Снитко О. С., Снитко Д. В. Принцип бінарності та його вербалізація у фольклорних текстах (на матеріалі російської та британської казки).

Яркова Е. М. Модель восприятия устного иноязычного текста как результат межуровневого взаимодействия единиц системы языка и речи (на материале текстов английских сказок).

Сотников А. В. Мовленнєва культура політичної промови (на матеріалі промов прем’єр-міністра Великої Британії).

Басиров Ш. Р. Типологія конфіксних зворотних дієслів (на матеріалі індоєвропейських мов).

Харченко О. В. Особенности регионального дискурса в Техасе.

Фаріон І. Д. До проблеми мовного престижу (на матеріялі німецької та англійської мов).

Іваненко С. М. Лінгвокультурологічний аспект змісту художнього твору малої прози німецькомовних письменників.

Kuleshova V. M. Socio-Cultural Tendencies and the Language as a Means of their Expression (in Literary Works of Chicana Writers).

Карацуба М. Ю. Песимізм як характерне явище сербського модернізму.

Новикова М. А. Регионалистика и глобалистика: проблемы и перспективы.

T. 6
Казак М. Ю. Парадигмальная концепция словообразовательного гнезда.



Гажева И. Д. К проблеме идентификации современной лингвистической терминологии: профилирование и метонимизация – зоны пересечения смыслов.

Петруляк В. Ф. До питання про принципи класифікації топонімів.

Черкашина А. А. Лексическая сочетаемость дифференцирующего кванторного определения с неодушевленными существительными.

Жовтобрюх В. Ф. Особливості семантик буття в сучасній українській мові.

Попко Л. П. Неологизация в современном русском языке как отражение новой парадигмы общества.

Столярова Л. П. О ключевых и модных словах в современном русском языке.

Шимко О. М. Питання внутрішньої форми фразеологізмів.

Кузнєцова Г. В. Про актуалізацію образного компонента значення фразеологічних одиниць з семантичним зрушенням.

Левченко О. П. Опозиції світлий – темний, прозорий – непрозорий (прозорий – каламутний) у фразеологічних системах.

Дем’янюк М. П. «Грамматїка нова старагw и славнагw #зыка славенскагw» Якова Блоницького.

Кононенко І. В. Неоднорідність у слов’янських мовах.

Митрофанова О. Г. Дієслова руху, переміщення в складі дієслівної лексики української мови.

Долгополова Л. А. Культурно-исторический аспект топонимов немецкого происхождения юга Украины (начало ХІХ – середина ХХ веков).

Скоплев А. А. Нулевой аффикс в русском словообразовании.

Мацегора И. Л. Функционально-коммуникативные поля русского глагола через их когнитивные характеристики.

Петрова О. В. Особенности семантических приращений отсубстантивных производных имен на -щик/-овщик/-чик.

Ярмак В. І. Стилістичні функції неповного перфекта в сербській літературній мові кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Предибайло В. О. Семантично марковані лексеми і спільним значенням «робити, виконувати дію» (на матеріалі польської мови).

Зубач О. А. «Віддзеркалення» взаємозв’язку мови та культури у фразеологічних одиницях з колористичним компонентом (на матеріалі німецької мови).

Ищенко Н. Г. Парадигматические отношения в лексико-семантической системе языка (на материале немецкого языка).

Мельник Р. М. Епідигматика прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» (в історії німецької мови).

Ларина Э. В., Королёва Т. М. Способы реализации интенциональности в политическом дискурсе (на материале немецкого языка).

Ясиба А. В., Сушинська І. М. Композити як основний структурний різновид комонімів німецького походження.

Козак Н. І. Інвентаризація ЛСГ слів, що належать до ‘рослинного світу’ та частота їх вживання в німецькій мові в двн., свн., нвн. текстах (діахронічне дослідження).

Ягупова Л. М. Іменник Urloup у середньоверхньонімецьких рукописах: функціонально-семантичний аналіз.

Битко Н. С. Опыт лингво-когнитивного анализа наименований аборигенных народов Канады.

Косович О. В. Прагматика оказіональних одиниць у сучасній французькій мові.

Павлюк О. О. Інтенсифікатори міри прояву ознаки в назвах негативних моральних якостей людини (на матеріалі французької мови).

Діденко Н. О. Французькі біологічні терміни-композити та їх структурно-семантичні особливості.

Гонта І. А. Комбінування ітеративних компонентів у межах англійської композити.

Махачашвілі Р. К. Інформаційна революція і «хибні морфеми» англійської мови.

Андриенко Т. П. Интенции речевых актов, выражающих иронию, и культурно-исторические факторы (на материале английского языка XVI и XX вв.).

Гладка В. А. Питання частиномовного статусу слова «Quel».

Руда О. В. Особенности префиксальных конверсивов в терминосистемах английского языка.

Білоусова В. В. Проблеми формально-семантичного аналізу англомовних запозичень з формантом -ing у різносистемних мовах.

Кравцова О. О. Уточнення міри якісної ознаки, названої прикметником у формуванні найвищого ступеня порівняння в англійській мові.

Киселюк Н. П. Вигуки як виразники емоції «радість» у сучасній англійській мові.

Папенко Т. С. Функціонування іншомовних запозичень з російської, української та іспанської мов в англомовній науково-публіцистичній періодиці.

Пономаренко В. П. Структура звертання у романських мовах у зіставленні зі слов’янськими.

Монжалєй Т. К. Граматична категорія роду українського і російського субстантива (типологічно-когнітивний аспект).

Татьянченко О. О. Функціонально-семантичні особливості запозичень в англійській та українській мовах.

Беженарь И. С., Мороховская Т. Г. Экстраполяция фонеми «Бог» в современной английской, украинской и русской лексике.

Важник С. А. Явление синтаксической конденсации: опыт сопоставления белорусских и польских простых полипропозиционных (сконденсированных) предложений.

Межжеріна Г. В. Концептуалізація образу священослужителя в мовній картині світу Київської Русі.

Онуфрієнко Г. С. Лінгво-термінологічний компонент юридичної діяльності.

Рищенко Л. В. Структурно-компонентна організація юридичних терміносполучень в українській мові.

Букрєєва О. Й., Чайковська А. Ю. Принципи розвитку української медичної термінології в інтернаціональному контексті.

Балковий І. А. Творення неологізмів як прояв динаміки словотворчої системи (на фоні загальних проблем дослідження новоутворень).

Шумейко Н. Е. Семантическая структура и особенности функционирования номинативного ряда.

Рябинина Н. А. Когнитивная модель обонятельного восприятия (на материале фразеологизмов).

Селіванова О. О. Сенсорні механізми українського фразотворення.

Огуй О. Д. Грошова реформа 1892/1900 рр. та становлення системи українських грошово-лічильних найменувань на Буковині.

Колесник В. А. Трансформация пространственной семантики некоторых языковых единиц в болгарских переселенческих говорах Украины.

Бельская Е. В. К вопросу о месте категории интенсивности в ряду лексико-семантических категорий (на материале говора с. Вершинино).

Саттарова З. М. Возникновение омонимов в результате фонетических изменений слов (на материале крымскотатарского языка).

Сердюк О. В. Комунікативно-релевантні ознаки англомовних публічних промов.

Балановська В. Р. Зіставний аналіз присвійних детермінативів у французькій, італійській та іспанській мовах.

Венгринович А. А. До проблеми синонімії у сучасній німецькій мові.

T. 7/1
Обелец Ю. А. Темпоральный аспект «возможного мира» художественного текста.



Голозубов А. В. Священное насилие в антиутопии: ритуал или обыденность.

Щербан Т. Д. Психологічні особливості сугестивності поетичного образу.

Норец М. В. О природе художественного конфликта.

Остроушко О. А. Дискурс замовлянь.

Колесниченко Н. Ю. Гендерные исследования и женский роман.

Доронина Т. А. Общие подходы к выделению женского концепта в теории литературы.

Улюра Г. А. Видавничі стратегії щодо сучасної жіночої літератури в Україні та Росії.

Лохматова А. И. Художественная литература как исторический источник второй пол. XIX в.

Дубровина Н. В. Проблемы филологического изучения литературы социалистического реализма как культурного феномена.

Саевич И. Г. Дихотомия «слово – молчание» в культуре символизма.

Калашникова О. Л. Интермедиальность маканинского текста: синтез или деконструкция (о художественном коде постмодернизма).

Чорна Н. В. Принцип «нон селекцій» як художній код постмодерного дискурсу.

Луцюк М. В. Література премудрості: Старий Завіт і давньосхідні літератури.

Белогуб А. Л. Библейские имена Адам и Ева в топонимической лексике.

Якубовська Н. О. Вплив «гомерівського питання» на своєрідність літературної трансформації «Одіссеї» (теоретичні аспекти).

Налбантова Е. Вариации на тему смерти в двух стихотворениях Христо Ботева.

Макарова Т. Т. О некоторых особенностях философского романа современной французской литературы (на материале романа Мориса Дрюона «Мемуары Зевса»).

Кудінова О. І. Провансальська національна культура у творчому осмисленні Марселя Паньоля.

Ильин В. Поэзия и этика Робера Мерля в романе «Мадрапур».

Криворучко С. К. Діалогізм етичної концепції Андре Жида (на матеріалі творів «Їства земні», «Іммораліст»).

Колодій М. О. Мотив «вічножіночого» у житті і творчості Й. В. Ґете.

Мусий В. Б. «Всадник на белом коне» Т. Шторма в свете немецкого варианта мифа

о герое–преобразователе.



Оришака О. М. Філософсько-естетичне спрямування творчості Германа Гессе.

Бабенко О. І. Своєрідність образної системи поезії Уїтмена.

Нагачевська О. О. Окремі риси «майбутнього» модернізму в романі Кейт Шопен «Пробудження».

Остапенко Л. М. Почему менструирует Молли Блум (попытка прочтения одного эпизода «Улисса» Дж. Джойса).

Тупахіна О. В. Марґінальна особистість у постмодерністському інтер’єрі дилогії Джуліана Барнса «Як все було» і «Любов і т. ін.».

Присяжнюк Л. Ф. Художнє порівняння як засіб актуалізації імпліцитного змісту тексту (на матеріалі текстів романів Г. Гріна).

Шостак О. Г. Проблеми інтерпретації літературної творчості Леслі Мармон Сілко.

Шекера Я. В. Своєрідність художніх засобів танської поезії.

Бідасюк Н. В. Проблема гібридної свідомості в оповіданнях Бгараті Мухерджі.

Банах Л. С. Модернистские концепции в современной греческой прозе.

Тимощук Н. П. Проблеми визначення фразеологічного складу у художньому тексті (на матеріалі романів Йозефа Рота).

Жужгина-Аллахвердян Т. Н. Художественные стратегемы эгоцентризма и индивидуализма в романтическом мифе о «естественном человеке» (на материале французского романтизма).

Романець В. М. Жанрове новаторство роману В. Гюго «Знедолені» (про тип художньої свідомості перехідного часу).

Гладій О. Б. Провідні топоси і специфіка їхньої художньої актуалізації в поезії канадських емігрантів першого (піонерського) періоду.

Михед Т. В. Автобіографізм як один із змістоформних концептів творчості Волта Вітмена.

Константиненко К. Л. Українська віршована інтерпретація новели Боккаччо в контексті культури 17 – поч. 18 ст.

Трунин С. Е. Паралитературные рецепции Ф. М. Достоевского в романе Ю. Буйды «Желтый дом».

Борбунюк В. А. Шекспировский интертекст в драматургии А. П. Чехова.

Зарва В. А. Жанр просвітницького роману виховання в творчості А. Свидницького і М. Лєскова.

Пасічник О. В. Жанрова парадигма творів «Оst» Уласа Самчука і «Архипелаг ГУЛАГ» О. Солженіцина як домінантна основа їх типологічного зіставлення в контексті культури 50–80-х рр. ХХ ст.

Ивченко О. А. Интертекстуальный анализ рассказа В. Пелевина «Вести из Непала».

Саяпіна Т. В. Реалізація ігрових стратегій у постмодерністському тексті (на матеріалі твору С. Жадана «Десять способів убити Джона Леннона»).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Т. 1 Філософія мови І культури iconРобоча програма курсу "Основи теоретичної біографістики" для спеціальності 030101 "Філософія"
Сучасна західна філософія”, “Філософія науки”, „Організація культурних проектів”. Знання, отримані студентами при вивченні даної...
Т. 1 Філософія мови І культури iconПрограма навчальної дисципліни релігійна філософія та теологія: християнська філософія І теологія ХХ ст. Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 020301 Філософія
Метою нормативної дисципліни «Релігійна філософія І теологія: Християнська філософія І теологія ХХ ст.» є вивчення католицької, протестантської...
Т. 1 Філософія мови І культури iconФілософський факультет
Основні історичні концепції історії філософії як специфічної форми наукового знання. Історія філософії І філософія. Значення історико-філософського...
Т. 1 Філософія мови І культури iconЛекція з навчальної дисципліни " філософія" тема № Філософія, її гуманістичний зміст та призначення
Навчальні: засвоєння особливостей філософського мислення; розуміння змісту І сутності базових понять лекції: «світ», «світогляд»,...
Т. 1 Філософія мови І культури iconКласична філософія план: Що таке класична філософія? Філософія Середньовіччя. Філософія Відродження. Філософія Нового часу
План: Що таке класична філософія? Філософія Середньовіччя. Філософія Відродження. Філософія Нового часу
Т. 1 Філософія мови І культури iconІндійська філософія
...
Т. 1 Філософія мови І культури iconМетодичні вказівки з латинської мови для студентів філософського факультету
Методичні вказівки з латинської мови для студентів філософського факультету cпеціальностей «філософія» та «релігієзнавство» / Укл.:...
Т. 1 Філософія мови І культури iconНекласична та постнекласична філософія план: Некласична філософія. Постнекласична філософія (Постмодернізм). After-postmodernism
План: Некласична філософія. Постнекласична філософія (Постмодернізм). After-postmodernism
Т. 1 Філософія мови І культури iconФілософія, її походження, проблематика та функції
Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тіеио пов 'язані із самим фокусом дійсності. Перш за все, філософія аналізує...
Т. 1 Філософія мови І культури iconМовно літературна вікторина, 6 клас «Мово рідна, слово рідне»
Мета: поповнення словникового запасу учнів, розвиток інтелектуально-аналітичних, творчих здібностей учнів, прищеплення навичок культури...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка