Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі



Скачати 184,32 Kb.
Дата конвертації19.05.2017
Розмір184,32 Kb.

Шевчук А.В.,

учитель української мови та літератури

Млинівської ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів

Т.Г.Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі

Уже для багатьох поколінь українців Тарас Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія його всеприсутності, всезрозумілості і всезнання про нього. Кажу: ілюзія, бо до справжніх всеприсутності, всезрозумілості і всезнання завжди було і завжди буде далеко. Шевченко як явище велике й вічно живе - невичерпний, нескінченний і незупинний. Волею історії його ототожнено з Україною, і разом з її буттям триває Шевченкове, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, озиваючись до нових болів і дум, стаючи до нових скрижалей долі.

Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе - свій час і Україну в нім. І наша доба, як і кожна попередня, прагне наблизитися до розуміння Шевченка. Та, щоб краще збагнути його як нашого сучасника, треба повніше збагнути його як сучасника людей, проблем, суспільства середини XIX ст. Шевченко сам приходить у наш час. Проте й ми повинні йти в його час. Тільки так між нами й ним глибшатиме взаєморозуміння.

Ми захоплюємося ідейним авангардизмом свого великого поета, його високим громадянським образом, політичною і моральною принциповістю, його органічною приналежністю народові та багатьма іншими дорогоцінними якостями, що пов'язані в нашій свідомості з його іменем. Однак чи завжди і чи сповна можемо собі уявити, що за цим стояло, скільки це коштувало боротьби, болю, мужності, прозріння думки, сили волі, природної чистоти й доброти? Мабуть, нелегко це відчути і уявити конкретно, бо для цього треба добре знати не лише самого Шевченка, а й його добу, атмосферу життя, його сучасників. Не лише однодумців та друзів, а й суперечників, опонентів та ворогів. Не лише ідеї, співзвучні Шевченковим, а й відмінні від них або ті, що їм протистояли, поняття і принципи іншого характеру, весь широкий спектр поглядів, інтересів та настроїв, що в своїй сукупності і становили ту історичну реальність, у якій він був собою.

Два століття тому Тарас Шевченко зробив нам грізну пересторогу:

Погибнеш, згинеш, Україно,

Не стане знаку на землі...

Цього не сталося і, певно, вже не станеться. Не лише знак на землі, а й сама земля залишиться, і зватиметься вона Україна. Проте що вона означатиме для нащадків? Ми зазвичай уживаємо ті самі слова, що й Шевченко: Україна, Правда, Воля, Бог і всі інші, але що за ними чуємо? Втрата Шевченкового змісту слова веде до втрати Шевченка - за будь-якого формального пошанування його імені.

У соціології, в економіці, в народногосподарському мисленні є таке фундаментальне поняття: системи життєзабезпечення. Це те, без чого неможливе життя людської громади: хлібопостачання, водопостачання, енергопостачання. Ці системи невільно руйнувати ніяким революціям, ніяким владам, ніяким партіям,бо нікому не обійтися без хліба, води, вогню... Певно, і в духовному житті є такі системи життєзабезпечення. І таку функцію життєзабезпечення для українського суспільства чинить насамперед Тарас Шевченко - його поезія, його образ, його постать. Він - один із наріжних каменів нашої національної будови.

І якщо ми хочемо, щоб Шевченко залишався такою системою духовного життєзабезпечення і для наступних поколінь, потрібно подбати про те, щоб у Шевченковому слові сприймався Шевченків зміст.

Тепер добре знаємо, що поезія Тараса Шевченка була об'єктом багаторічної фальсифікації, щоб усіма можливими засобами знівелювати вплив Кобзаря як поета національної ідеї. Посилено нав'язувалось уявлення про Шевченка як про революціонера, який тільки те й робив, що прагнув крові та закликав народ «гострити сокиру» на панів. Звісно, він і справді був надзвичайно чутливим до соціальної несправедливості і не раз посилав прокльони на голови кріпосників. Але ідеї соціального звільнення органічно поєднувались у нього з ідеями національного відродження. Більше того, національна ідея була домінантною в творчості Тараса Шевченка, була рушійною силою його творчості. Розвиток національної ідеї має стати поза всяким сумнівом, «становим хребтом» нової концепції вивчення творчості Кобзаря, створення якої є актуальним завданням нашого літературознавства.

Важливо донести до свідомості юних поколінь громадян України Шевченкову національну ідею — цей «огонь в одежі слова». Майбутня доля нашої держави багато в чому залежить від того, наскільки національно свідомими будуть її громадяни.

Творчість Тараса Шевченка дає прекрасну можливість виховувати в учнів загальнолюдські моральні цінності — здатність до співчуття, повагу до жінки-матері, людську гідність, честь... Категорії людського щастя, совісті, відповідальності знайшли в поезіях Кобзаря найповніше втілення.

Шевченкове слово є словом високої художньої довершеності. Кожна його поезія, що вивчається в школі,— шедевр словесного мистецтва. Саме тому на матеріалі Шевченкової поезії вчитель отримує благодатну можливість відкривати учням «секрети» художнього слова.

Момент визначення смислових акцентів є надзвичайно важливим при розробці методичної схеми вивчення твору. Йдеться про відоме кожному вчителеві обов'язкове формулювання «навчальної та виховної» мети уроку. Ефективність кожного уроку багато в чому залежить від оптимально вибраного акцентування під час вивчення твору, тобто від точно поставленої і добре усвідомленої «навчальної та виховної мети». В цьому випадку мета визначає той кінцевий результат, до якого прагне вчитель протягом усього уроку чи системи уроків, на яких вивчається твір.

Чому ж так важливо вчителеві правильно визначитись в акцентуванні твору, а від того і в кінцевому результаті? Справа в тому, що чітке бачення кінцевого результату змушує всі складові компоненти уроку «працювати» на його досягнення. І тоді урок стає системно організованим, а значить, і ефективним. Інакше отримаємо щось аморфне, слабкоорганізоване, а тому й малоефективне.

(Зауважимо, що поняття «цілісність уроку» є одним із найважливіших критеріїв його оцінки. На жаль, цей критерій ще недостатньо розроблений теоретично та й у суто практичному плані засовується недостатньо.)

Необхідність акцентування зумовлена ще й тим, що йдеться про переосмислення творчості Тараса Шевченка. Відомо, що один із найбільш уживаних прийомів фальсифікації поетичної спадщини Кобзаря якраз і полягає у хитрій «підміні акцентів» — натиск на «класовість» та «революційність» залишав у тіні всі інші ідейні грані творчості поета. Через те і виникає потреба визначитись у новому сприйнятті Шевченкових творів.

Розглянемо аспекти вивчення поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки». Основне смислове спрямування твору, його пафос повинні визначити і його «шкільне» акцентування. Звідси – і головне завдання, що постає перед учителем під час вивчення поеми: відтворити у свідомості учнів цілісну образну картину гайдамацького повстання, яка б сприяла вихованню гордості за історичне минуле України, особливо ж до тих її сторінок, які засвідчують волелюбність народу, його готовність виборювати свою незалежність, відстоювати власну національну гідність.

Справа не тільки в тому, щоб подати учням певну інформацію (історію написання твору, історичну довідку про час та події, зображені в ньому, попереднє роз'яснення окремих моментів, які можуть виявитися складними для учнів, і т. д.), а й психологічно підготувати їх до сприймання твору, тобто посилити в них інтерес до його проблематики, настроїти на відповідну емоційну хвилю тощо. У підготовці учнів до сприймання твору важливим є не тільки те, що подається у вступному слові вчителя, а й те, як воно подається. Мова йде про професійну риторику вчителя-словесника, тобто про його мистецтво усного слова.

Слід зазначити, що послідовно-цілісний шлях вивчення поеми є недоцільним через те, що потребував би значного навчального часу — принаймні 3—4 уроки. Та й навіть за такої умови довелось би вивчати поему надто фрагментарно, а це у випадку, коли сама поема має фрагментарну сюжетно-композиційну будову, вельми небажано. При такому варіанті важко добитися зацікавленого вивчення твору. Якщо твір є великим за обсягом, послідовно-цілісний шлях аналізу виправдовує себе тільки в тому випадку, коли сюжет є послідовним та ще й інтригуючим.

Пообразний шлях аналізу «Гайдамаків» видається доцільнішим, але вважати його оптимальним теж не можна. Вся справа в тому, що в поемі більш-менш рельєфно розроблені тільки два образи — Яреми та Ґонти, про інші (Залізняка, Оксани, кобзаря) «можна вести мову», але через недостатню індивідуалізацію вони не здатні слугувати матеріалом для продуктивної навчально-пізнавальної роботи. Треба зазначити, що найбільш глибоким у поемі видається образ ліричного героя — «образ автора».

Проблемно-тематичний шлях аналізу теж має свої недоліки — легко уявити, наскільки нудним було б для учнів визбирувати в поемі цитати, які б засвідчували «могутній визвольний рух народу» чи щось подібне.

Тож який все-таки шлях вивчення поеми треба визнати найбільш оптимальним? Думається, що найдоцільніше вдатись до методу самостійного вивчення учнями твору, який, зрозуміло, буде ефективним тільки за умови достатньої попередньої підготовки учнів.

На вивчення «Гайдамаків», як правило, відводиться два уроки — не більше. Яким же чином найкраще розподілити між ними навчальний матеріал?

На першому уроці пропонується: 1) дати історичну довідку про гайдамацький рух — вона буде «вступним словом» учителя до вивчення твору; 2) проаналізувати «образ автора». Такий аналіз необхідний з двох причин: по-перше, він повинен стати частиною великої роботи з наближення учнів до особистості Шевченка, що має відбуватись, як про це вже йшлося, протягом усього періоду вивчення творчості поета в школі, а по-друге, він відчутно сприятиме розумінню основного пафосу поеми; 3) дати учням конкретні завдання з підготовки повідомлень, які вони повинні виголосити на наступному уроці.

Отримавши від учителя конкретне завдання з дослідження певної проблеми та детальні рекомендації щодо здійснення дослідження (про характер завдань мова йтиме нижче), учень фактично отримує можливість самостійно опрацювати поему. Хай учителя не хвилює, що учень розглядатиме твір в якомусь одному аспекті. Відомо, що, аналізуючи твір тільки в одному аспекті, учень зачіпатиме багато інших дотичних проблем. А це фактично сприятиме цілісному осмисленню твору.

Другий урок має форму семінару. Він повністю присвячений прослуховуванню та обговоренню учнівських повідомлень. Якщо перший урок буде весь заповнений словом учителя, то на другому уроці домінуватиме слово учнів. Завдання ж учителя полягатиме в такій координації учнівських виступів, у такому налагодженні зв'язку між ними, щоб їхнє прослуховування створило цілісне літературознавче уявлення про поему.

Конспект уроку

Тема. Поема Т.Г.Шевченка «Гайдамаки» - екскурс в історію українського народу. Трагічно-повчальний зміст поеми.

Мета: сприяти усвідомленню учнями Коліївщини як етапу багатовікової боротьби українського народу за свою волю й незалежність, трагічно-повчальної історії гайдамацького повстання; активізувати самостійне осмислення твору; виховувати національну свідомість і самоповагу.

Т и п уроку: семінар - розгорнута бесіда.

Обладнання: твори Т. Шевченка, критична література, таблиця, аудіозаписи пісень на слова поета.

Три мікрогрупи мали випереджувальні завдання у формі інструктивних карток:

Картка 1. "ДОСЛІДНИКИ"


  1. Опрацювати літературу:

  1. П а х а р е н к о В.І. Українська література: Підручник для 9 класу, - К., 201М (статті до теми);

  2. К л о ч е к Г.Д. Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація. - К., 1998:

3. III е в ч е н к о Т. "Щоденник" // Шевченко Т. Зібрання творів: У 6т. - Наукова думка, 2003. - Т.5 (окремі розділи).

  1. Дослідити біографію Т. Шевченка, зокрема дитинство й петербурзький період.

  2. Зробити тематичні виписки зі "Щоденника".

  3. Дати відповіді на проблемні запитання.

Картка 2. "ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ"

  1. Визначити й обгрунтувати жанр твору "Гайдамаки".

  2. Проаналізувати композицію.

  3. Дібрати цитати з тексту для характеристики персонажів.

Картка 3. "КРИТИКИ"

Опрацювати книжку "Вічний як народ: Сторінки до біографії Т.Г.Шевченка" (К., 1998). Дібрати цитати з неї на підтвердження висловлюваних думок.
Хід уроку

I. Організаційний етап.

У вступному слові вчитель формулює завдання семінару, порядок його проведення, наголошує, на що потрібно звертати увагу, що слід записати в робочі зошити.

II. Актуалізація набутих знань.

У ч н т е л ь. "Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна - країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої .любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за валю, в результаті якої - велетенське кладовище:

високі в степу могили та прекрасна на весь світ, невідомо коли і ким складена пісня... Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон". Невипадково ці слова звучать у повісті Степана Васильченка "У бур'янах", Коліївщина - "велетенське кладовище" чи визвольна боротьба проти національного гноблення? Це одне з ключових питань, яке ми маємо з'ясувати на уроці. Крім того, розглянемо ідейний зміст, композицію, ознайомимося з персонажами поеми, почуємо думки Шевченкові їх сучасників про твір і спробуємо осмислити події минулого, поглянувши на них очима людини XXI століття.



  1. Вивчення нового матеріалу.

  2. Мотивація навчальної діяльності (формулюють самі учні).

(Потреба повернутися до історичного минулого своєї країни, щоб не забути, якого ми роду-племені іі де наше коріння, усвідомити свою національну належність і формувати національну самосвідомість).

• Чого ж Шевченко звертається до теми Коліївщини? Що спонукало його написати поему і які завдання ставив перед собою автор? Цю проблему вивчали "дослідники".

Учень. Задум створити велику поему про гайдамаччину виник у Шевченка ще в 1838-1839 роках. Ідея не давала спокою, відривала навіть від улюбленої справи - малювання. Поет зізнавався в "Щоденнику", що споглядаючи шедеври Карла Брюллова, він "замислювався і плекав у своєму серці свого сліпця Кобзаря і своїх кровожерних гайдамаків" [5; 36].

• Що стало поштовхом до створення поеми? Учень. Передовсім, безперечно, дитячі спогади.

Саме його рідна Звенигородщина була осереддям Коліївщини. У загонах Залізняка й Ґонти воювало чимало селян із Кирилівки. Отож Тарас захоплено слухав спогади колишніх гайдамаків. Особливо вражали хлопця розповіді діда Івана - очевидця, а може, й учасника тих полій. Ще малим ходив Тарас із сестрою Катериною до Мотронинського монастиря, де повстанці святили ножі. 11а цвинтарі, що був поруч, пін читав написи на гайдамацьких могилах, Л ще закарбувалася у вразливому дитячому серці сила-силенна народних легенд, переказів, пісень про Коліївщину. Одна з гайдамацьких пісень - "Ой поїжджає по Україні козаченько Швачка" - стала Шевченковою улюбленою. Отже, змалку цей нащадок гайдамаків відчував

благоговіння селян перед їхньою пам'яттю. Про це свідчать слова з "Епілога" до твору (учень зачитує "Епілог" від початку до слів "... тепер розказав").

У ч е н ь. Ще одним поштовхом до написання поеми було ознайомлення юного Шевченка у Петербурзі з творами багатьох польських і російських авторів, де гайдамаків показано як озвірілих розбійників і розбишак. Надто прикро вразила його повість М.Чайковського "Вернигора", в якій Іван Ґонта змальований зрадником, безжальним убивцею рідних синів. Отож поет береться за перо, щоб спростувати наклепи й повернути гайдамакам славу героїв.

Учень. Можна також припустити, що одним із чинників, які сприяли написанню поеми, було становлення молодого Шевченка як громадянина і глибоке осмислення ним своєї національної належності. 1 ому і хвилюють поета одвічні питання: що є гріх? що породжує зло і як з ним боротися? А висвітлення трагічної й повчальної історії гайдамацького повстання допомогло Йому якоюсь мірою відповісти на них.

• Назвіть і проаналізуйте провідні ідеї твору (доповідають "науковці").

У ч е н ь. У поемі переплітаються дві основні ідеї. Перша - "заперечення принципу злопомсти" [4; 257]. Шевченко вважав що каїн відповідаєш на зло злом, то лише примножуєш його. Щоб яскравіше показати безглуздість цього принципу, автор уводить епізод убивства Гонтою своїх дітей - до речі, вигаданий, історично не підтверджений.

За трагедію, що сталася, поет осуджує і поляків і українців. Поляків за те, що "уб'єм брата! Спалим хату!" - "сказали і сталось...", а українців - за сліпу помсту: "Замучені руки розв'язались - і кров за кров, і муки за муки!" Ця взаємна ненависть згубила і тих, і тих, призвела до перемоги над обома спільного ворога - Російської імперії. І в "Епілозі" Шевченко гірко підсумовує: "Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали", тобто наслідками цієї боротьби скористалися інші.

Кобзар був переконаний, що "єдиний вихід із ситуації - це відповісти любов'ю на ненависть, прощенням на лють" [3; 257].

У ч е н ь. Друга провідна ідея поеми - звеличення подвигу предків, які повстали й затнули за Україну, довівши, що вони гідні сини Батьківщини, а не раби.

І хоч гайдамаки відповіли жорстокістю на жорстокість, Шевченко зовсім не заперечує їхнього подвигу, а закликає сучасників продовжити справу прадідів.

Визначте жанр «Гайдамаків", проаналізуйте композицію (доповідають "літературознавці").

Учень. За жанром "Гайдамаки" - героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея. Особливість твору полягає в тому, що тут епос (оповідь про повстання) поєднується з лірикою (ліричними відступами, пісенними фрагментами (зачитується приклад), а також з елементами драми, бо в поему введено багато діалогів (ілюструється прикладом). Також віршована мова чергується з прозою, як-от у розділі "Свято в Чигирині" (наводиться приклад).

Учень. Поема складна за будовою, а деякі її частини мало пов'язані між собою. У творі два прологи, десять розділів, епілог, "Передмова", звернення до передплатників книжки ("Панове субскрибенти!") і "Приписи" (авторові примітки).

Ми простежили дві основні сюжетні лінії поеми, які тісно переплітаються. Перша - історична, висвітлює перебіг повстання, друга - кохання Яреми й Оксани.

Ці дві лінії відображено у таблиці.


Основні сюжетні вузли

Історична лінія

Лінія кохання Яреми й Оксани

Експозиція

- нагальний стан у польській державі її розбої конфедератів;

- "На ґвалт України орли налетіли..."



- Ярема наймитує в Лейби;

- побачення Яреми з Оксаною



Зав'язка

- повстанці збираються під Чигирином:

- освячення ножів біля Мотронинського монастиря:

- очікування повстання.


- Ярема прощається з Оксаною і йде в гайдамаки;

- дівчину викрадають конфедерати.



Розвиток дії і кульмінація

- "Задзвонили в усі дзвони" - початок повстання: його розмах:

- гайдамаки в Лисянці;

- кривава розправа в Умані:

- Гонта вбиває і ховає своїх синів



- люта помста шляхті за власне горе;

- порятунок коханої, перебування її в монастирі;

- одруження Яреми іі Оксани


Епілог

- спад повстання:

- повідомлення про страту Ґонти, смерть Залізняка на каторзі;

- остаточне упокорення України





Пропонуємо проаналізувати композицію поеми у формі б е с і д и.

  1. Яку роль у поемі відіграють вступи н епілог?

  2. Які епізоди падають дії напруги?

  3. Чому, на вашу думку, любовна лінія залишається па другому плані?

  4. Які картини передають головне ідейно-художнє навантаження поеми?

  5. Назвіть ліричні відступи, що вам запам'яталися. Яка їхня ролі, у поемі?

  1. Знайдіть композиційні форми зв'язку в тексті (наприклад: у кінні розділу "Лебедин" читаємо: "А тепер на Умань треба подивитись" - наступний розділ "Ґонта в Умані").

Учень. Композиція "Гайдамаків" характеризується значною кількістю ліричних відступів і вставних пісень, а також відсутністю розв'язки. Припускають, що Шевченко залишив поему без логічного завершення, щоб уникнути цензурних заборон.

• Проаналізуйте систему образів у "Гайдамаках".

У ч е н ь. У поемі два центральні збірні образи - гайдамаків і ляхів, що протистоять одні одним.

Поляки фігурують у творі ніби на другому плані: докладно їх показано лише в розділах "Конфедерати" іі "Титар". Але їхні вчинки тут такі промовисті, що авторова оцінка не викликає сумнівів (зачитується цитата).

Головний герой поеми - повсталий український народ, гайдамаки. Шевченко пише, що Коліївщина мала міжкласовий характер: "убогий, багатий поєднатись". Месники зображені як цілісна могутня сила. Час від часу автор виокремлює з цієї громади один якийсь образ: то Яреми, то Ґонти, то Залізняка, то запорожця, то кобзаря (наводяться приклади).

Учень. Найбільше уваги поет приділяє образові Яреми Галайди. У "Передмові" зазначено, що "Галайда наполовину видуманий". Можна припустити, що цей персонаж мав прототипа. Імовірно, це був Семен Неживий, який наймитував у гончара. Під час Коліївщини він очолив загін, що діяв у Кирилівці іі довколишніх селах. Отож перекази про цього героя Шевченко міг знати з дитинства.

План аналізу образу Яреми Галайди


  1. Ярема - попихач у шинкаря.

  2. "Не знав, сіромаха, що виросли крила".

  3. Кохання до Оксани. Чистота й глибина його любові.

  4. Яремині мрії, прагнення домогтися гідного життя.

  5. Ярема - месник і герой.

  6. Шанований побратимами повстанець.

Образ Яреми показано у розвитку. На початку поеми це затурканий наймит. Згодом у вирі повстання він стає мужнім месником. Це романтичний герой, наділений гіперболізованими рисами.

Учень. Образ Ґонти вирізняється в поемі глибоким трагізмом. Це лицар, герой, що виявляє відданість "святій правді-волі" України.

Польські літератори й історики зображувати Ґонту зрадником, кривавим злодієм, убивцею власних дітей. За переказами ж, він був людиною гуманною. Під час повстання робив усе, щоб не було зайвого кровопролиття. У захопленій Умані сам рятував польських жінок і дітей. А поготів не вбивав своїх синів за католицтво - бо мав чотирьох доньок й одного сина, що, як і дружина, були православними [4; 259).

Можливо, ці факти Шевченко й знав, але свідомо пішов за польською версією, щоб показати трагедію людини в умовах імперії, коли доводиться обирати між службою, особистим життям і вірністю пригнобленій Батьківщині. Аби розкрити всю складність такого вибору, поет вдається до перебільшення: реальний Ґонта офірує заради України життям і своїм привілейованим становищем, а герой "Гайдамаків" жертвує ще дорожчим - власними дітьми. Це спокута провини перед своїм народом, адже, служачи у загарбника, одружившись із полькою, Ґонта зрадив Україну.

Сцени вбивства й поховання Ґонтою своїх дітей кульмінаційні в поемі, вони дуже напружені емоційно і сповнені трагізму. Майстерно передає поет психічний стан ватажка. (Виразне зачитування уривків від "Аж ось ведуть гайдамаки..." до "... Умань запалала", від "А хто такий у чорній киреї..." до "...та й сховався".) Ґонта двічі, спочатку громаді, а потім синам пояснює, чого мусить так чинити: "Бо не я вбиваю, а присяга".

Його страждання такі великі, що, здається, небо над ним має розколотися або земля під ногами розступитися. Відтепер його чекає доля Каїна, якому немає місця між людьми, його скрізь переслідуватиме усвідомлення свого жахливого гріха. Та Ґонта й не чекає прощення, навпаки, просить душі вбитих синів:

Та благайте, просіть Бога,

Нехай на сім світі

Мене за вас покарає...

Учень. Не менш важливий у поемі образ Максима Залізняка. Саме він, запорозький козак, уродженець Чигиринщини очолив повсталий народ і повів його на боротьбу за звільнення України від польського панування.

План аналізу образу Залізняка


  1. Залізняк очима запорожців і гайдамаків ("Свято в Чигирині").

  1. Повстанський ватажок у пісні бандуриста.

  2. Залізняк під час битви.

  3. Відданість справі визволення свого народу.

  1. Мужність, широчінь натури, шана серед повстанців.

Учень. Усі персонажі об'єднує образ автора - ключовий у поемі. Решта образів поділені на два антагоністичні табори. Ґонта, Залізняк, Ярема й гайдамаки - месники, борці за національне визволення - непримиренно протистоять таборові загарбників, гнобителів - поляків.

Учитель. Отож Шевченкова поема пішла в люди, па Україну, виконувати високе призначення - будити національну свідомість гнобленого народу. Як саме зустріло цей твір суспільство, досліджували "критики"- їм слово.

Учень. Коли нам запропонувати це завдання, ми були певні, що знайдемо багато схвальних відгуків про "Гайдамаків". Та помилялися, бо не взяли до уваги соціально-політичний стан України часів Кобзаря. Адже кожен більш-менш помітний твір нашої літератури аналізувати й оцінювали передовсім на сторінках російські критики імперських видань. Автори більшості рецензій визнавали неабиякий талант Шевченка, але при цьому нарікали, що він пише свої твори українською мовою, якою нібито неможливо творити високу, шляхетну літературу. Незважаючи на це, "Гайдамаки" мали й схвальні відгуки [і; 75]. Ось один з них (зачитує з книжки "Вічний як народ", с.75). Є такі оцінки, з якими наша група не погодилась і, гадаємо, що навряд чи погодяться всі присутні. Зокрема це висновки П.Куліша, висловлені в листі до Шевченка. Він пише, що в поемі "нема боротьби сил; ляхи всюди боягузи, ніякого опору, всюди гинуть. Від цього читач не співчуває переможцям", бо це "перемога м'ясників, а драма Ваша - кривава різанина, від якої мимоволі відвертаєшся" [2; 85].

Учень. І все ж поема "Гайдамаки" дістала багато позитивних відгуків не лише українських, а й закордонних критиків. Німецький критик Вільгельм Кунце підкреслював Шевченкове новаторство [1; 71] (зачитує книжки "Вічний як народ", с.71).

IV. Підсумок уроку.

Учні формулюють тему й ідею твору.

Учитель. Ознайомившись з поемою і проаналізувавши її, звернімося до ключового питання нашого уроку: що ж таке Коліївщина в аспекті Шевченкового слова - "велетенське кладовище" чи визвольна боротьба українського народу проти національного гноблення? Якого висновку дійшла кожна з груп після почутого на уроці?

Учні кожної робочої групи дають обгрунтовані відповіді. Експерти оцінюють підготовку груп. Учитель дає свою оцінку.



  1. Домашнє завдання. Підготувати усний роздум на тему: «Який епізод поеми мене вразив найбільше і чому?» -
    «Наше знайомство з поетом щойно почалося»,— писав Є. Маланюк кілька десятиліть тому. Ці слова можна з повним правом повторити і сьогодні, коли, нарешті, маємо можливість без відомої ідеологічної зашореності наблизитись до істинного Шевченка. Ефект від такого наближення настільки значний, що фактично перед нами постає новий Шевченко.

І все ж, нове у розумінні поета з'являється не тільки тому, що вчимось сприймати його без ідеологічного диктату, а й тому, що Шевченко, як і кожний геній, є невичерпний. До нього треба постійно рости як окремій людині, так і народу, нації. Є. Маланюк писав, що якби наприкінці XIX століття «комусь спало на думку поставити тему «Шевченко як поет державний», то, поза всяким сумнівом, на такого дивака подивилися б як на буйного божевільного». В наш час погляд на Шевченка як на поета національної ідеї, як ідеолога української державності поступово стає узвичаєним. І в цьому — ознака того, що відбувається певне піднесення суспільної свідомості до нового розуміння митця, до відкриття у його творчості нових суттєвих граней.

Розуміти Шевченка як поета-державника зовсім не означає розуміти його тільки як автора відомої сентенції, що «В своїй хаті своя й правда. І сила, і воля». Творчість поета наділена винятковою здатністю виховувати державне мислення. Вона дає розуміння і відчуття національної ідентичності, формує правдивий погляд на українську історію, виявляє національні хвороби, наснажує вірою у краще майбутнє нашого народу. А головне — виховує національну свідомість як надзвичайно важливий системотвірний чинник державного мислення.

Це справжнє щастя для нації — мати такого поета, як Шевченко. І справжнє щастя для вчителя — бути посередником між ним і юним поколінням громадян України.

Література

1.Вічний як народ: Сторінки до біографії Т.Г.Шевченка: Навч. Посібник / Автори-упорядники О.І. Руденко, Н.Б.Петренко.- К.: Либідь, 1998.

2.Клочек Г.Д. Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1998.

3.Пархоменко В.І. Незбагненний апостол: Світобачення Шевченка.- Черкаси,1999.

4.Пархоменко В.І.Українська література: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.- К.: Генеза,2001.



5.Шевченко Т.Г. Зібр.тв.: У 6 т.- К.: Наук. Думка,2001.- Т.5.


Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> Педагогічний%20досвід%20освітян%20Рівненщини -> Українська%20мова%20та%20література
biblioteka.php -> Ніколайчук Т. А. – методист кабінету координації методичної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Волосюк А. А
biblioteka.php -> Рівне 2011 «Справжнє виховання дитини у вихованні самих себе»
biblioteka.php -> За матеріалами семінару Рівне – 2013
biblioteka.php -> Національне виховання учнів: регіональний аспект
biblioteka.php -> Методичні рекомендації щодо побудови профорієнтаційного заняття з учнями початкових класів. Представлений дидактичний та роздатковий матеріал
biblioteka.php -> Нагорна О. Б. Особливості корекційно-виховної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: навчально-методичний посібник / О. Б. Нагорна. Рівне, 2012. 99 с
Українська%20мова%20та%20література -> Уроки словесності в системі мовно-літературної освіти
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі iconДуховно-моральні аспекти вивчення творчості с. Чернілевського в школі

Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі iconРозглянуто
Соціально-педагогічні аспекти організації навчально-виховного процесу в сучасній школі
Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі icon"фразеологічні звороти з морською термінологією у морських оповіданнях джека лондона"
Розділ Теоретичні аспекти вивчення творчості Дж. Лондона, історія вивчення творчості Дж. Лондона
Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі iconСценарій проведення "Дня Європи" в школі (1-й варіант)
Залучення учнів, вчителів та батьків до спільної діяльності з метою вивчення структури, ролі та значення Європейського Союзу у сучасній...
Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон
И в сучасній школі є підвищення рівня загальної освіти, зокрема літературної, через низку конкретних завдань навчального предмета,...
Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі iconВивчення іноземної мови у початковій школі
У початковій школі особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови, а також формувати здатність...
Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі iconВивчення творчості
Игоровича Шевченка. В збірнику подано матеріали доповідей вчителів-словесників, присвячених вивченню історико-культурологічної, філософської...
Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі icon"Вивчення творчості Миколи Гоголя в школі"
Народився Микола Васильович Гоголь 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Дитинство...
Т. Г. Шевченко: аспекти вивчення творчості в сучасній школі iconКафедра мистецьких дисциплін початкової освіти Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки. За загальною редакцією професора М. В. Вовка Випуск IV івано-Франківськ 2010



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка