Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с



Сторінка1/7
Дата конвертації03.07.2017
Розмір1,38 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7



Т. Г. Шевченко і Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник – Суми, 2014. – 78 с.



Відповідальна

за випуск Фролова Т. І., директор
Рецензент П’ятаченко Ю. В., викладач Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Матеріал

підготували: Малиш О. М., завідувачка відділу краєзнавчої літератури та бібліографії

Линник О. К., головний бібліограф відділу краєзнавчої літератури та бібліографії
Редакторcька

група: Абакарова О. Б.

Малиш О. М.

Макаренко Г. В.

Марченко А. І.

Молгамова Л. М.

Фесенко Н. В.


Комп’ютерний

набір Малиш О. М., Линник О. К.
Комп’ютерна

верстка Абакарової О. Б.


Відгуки та пропозиції просимо надсилати

за адресою:
40030, м.Суми,

вул. Героїв Сталінграду, 10

Обласна універсальна наукова бібліотека

22-47-65

library_on@sm.ukrtel.net

http://www.ounb.sumy.ua

Вступ
Науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Т. Г. Шевченко і Сумщина» має на меті вперше зібрати на своїх сторінках матеріал про перебування Кобзаря на Сумщині: Глухівщині, Конотопщині, Кролевеччині, Лебединщині, Охтирщині, Роменщині, а також про його зв’язки з нашими земляками – родиною Лазаревських з с. Гирівка (нині Шевченкове) Конотопського району, Огієвськими – родиною рідної сестри Лазаревських з м. Кролевець, братами Залеськими з м. Лебедин, поміщиком Д. О. Хрущовим з с. Лифине на Лебединщині, з братами Ткаченками з с. Грунь на Охтирщині, кріпаком князя В. Ф. Голіцина – художником і поетом П. М. Соколенком з с. Славгород Краснопільського району, уродженцями с. Вороніж Шосткинського району – П. О.  Кулішем і П. О.  Чуйкевичем, глухівчанином-книговидавцем Д. Каменецьким та ін.

Бібліографія складена на основі Зведеного краєзнавчого каталогу і фонду Сумської ОУНБ та Державного архіву Сумської області.

Покажчик відкривають статті відомих краєзнавців Сумщини, педагогів, дослідників зв’язків Кобзаря з нашим краєм – П. А. Сапухіна «Тарас на Сумщині» та вступна стаття В. В. Терлецького до книги «Слово про Кобзаря».

Це видання включає архівні матеріали, окремі видання, статті у книгах та республіканській і місцевій періодиці.

У межах рубрик інформація систематизована за типами видань, а в середині – в порядку прямої хронології.

Хронологічні рамки включеної інформації – 1914 – червень 2014 рр.

Всі джерела опрацьовано de visu, за виключенням відсутніх у фонді, і проанотовано.

Посібник містить «Відомості про місцевих авторів», «Список використаних місцевих періодичних видань», а також допоміжні покажчики: іменний і географічний.

Покажчик стане у нагоді науковцям, краєзнавцям, дослідникам, учнівській та студентській молоді, а також всім прихильникам життя і творчості Т. Г. Шевченка.

ТАРАС НА СУМЩИНІ
П. Сапухін, краєзнавець, педагог

(Ленінська правда. – 1964. – 9 берез. – С. 3)


Територія нинішньої Сумщини за часів Шевченка розподілялася між трьома губерніями: Чернігівською, Харківською і Полтавською.

Тарасу Григоровичу цей край був добре знайомий. Він не раз його відвідував, мав тут друзів, знаходив сюжети для творів художнього слова і натуру для творів живопису. Кого ж після цього вдивує, що перо і пензель великого Кобзаря широко увічнили Сумщину?

А про самого себе Шевченко залишив тут невмирущу пам’ять, зворушливі спогади, що переходять від одного покоління до другого, й золоте пасмо легенд – незаперечливе свідчення негасимої любові народу.

Краще інших міст Сумщини Тарас Григорович знав Глухів і Ромни. Через Глухів йшов тоді поштовий тракт з Москви на Київ, і Шевченку не раз доводилось його долати за різних обставин, в різний час, але незмінним тоді засобом пересування – від споконвік звичними кіньми.

Родом з Глухівського повіту були приятелі поета, далекий йому за ідейними поглядами й уподобаннями письменник П. О. Куліш – уродженець с. Вороніжа і відомий український історик Микола Маркевич, якому Шевченко присвятив поезію «Бандуристе, орле сизий», – уродженець с. Дунайці. Згадані населені пункти стояли осторонь тракту, проте їх назви спливали в пам’яті Шевченка під час переїздів через Глухів, на той час нічим не примітне повітове містечко, цілком байдуже до своєї цікавої історії й позбавлене будь-чого, гідного уваги, як характеризував його Шевченко у своїй російській повісті «Капітанша».

Сюжет цього твору, в основу якого, за свідченням дослідників, покладено справжні події, Тарас Григорович пов’язав з Глуховим і Есманню (так звали раніше нинішнє село Червоне) та з їх околицями.

В негостинних до себе Ромнах Шевченко був тільки один раз – влітку 1845 р., коли там відбувався знаменитий Іллінський ярмарок. Той самий, що за нього згадували в своїх творах і Л. Толстой, і Тургенєв, і Салтиков-Щедрін, і Аксаков, а ще раніше – П. Шаліков, О. Погорєльський. Три дні оглядав Тарас Григорович галасливе роменське торжище. Одержані враження були такою мірою сумними, що поет не звільнився від них навіть через дванадцять років, коли вже закінчував своє перебування на далекому засланні. Його запис із згадкою про Ромни, занесений до щоденника 20 липня 1857 р., був виявом нестримного обурення і гнівним осудом кріпацького ладу.

Зате припала Шевченку до серця й назавжди запам’яталась чудова панорама Посулля з широкою долиною, залитою вдень від краю до краю ясним сонячним світлом, а на присмерках оповитою світло-фіолетовою імлою. По долині блискучою смугою простяглась облямована очеретом звивиста Сула. На правому її березі впадали в око подорожніх високі могили, подібні до тих, які Шевченко бачив раніше «на Білокняжому полі, між Києвом і Васильковим».

В географічних рамках цієї місцевості розгортає Шевченко сюжет своєї повісті «Наймичка», точно відтворюючи ландшафт роменських околиць і карту Роменщини.

В названих повістях Т. Г. Шевченка, сюжетно пов’язаних з Сумщиною, основною є тема селянської дівчини, покривдженої лихим спокусником з панівного класу поміщиків. А сама трагедія дівчини-покритки розкривається в плані соціального конфлікту з виразним протиставленням антагоністичних класових груп.

Більше ніж будь-коли міряв Тарас Григорович биті шляхи Сумщини й знаходив у різних її куточках гостинний притулок для відпочинку та праці в 1859 р., під час останньої подорожі на Україні. Суми були першим містом, через, яке він тоді там проїхав, прямуючи на Київщину. Бувати тут раніше Шевченку не доводилось, хоч ці місця були йому добре відомі з розповідей друзів і знайомих. Родом з Сум і патріотом цього міста був петербурзький книготорговець І. Т. Лисенков, якому Шевченко передав «у вічне й спадкове володіння право на видання «Кобзаря» та поеми «Гайдамаки». Відомий кирило-мефодієвець Микола Іванович Савич з Сумською повіту належав до лівого крила «братчиків» і дуже прихильно ставився до Тараса Григоровича. Тож він, перебуваючи в еміграції, передав у Парижі Адаму Міцкевичу привезену для нього з Росії заборонену поему Шевченка «Кавказ». Багато цікавого розповідав Шевченку про цей край найближчий його друг М. С. Щепкін.

Випадковий попутник Шевченка поміщик Хрущов із с. Лифиного Лебединського повіту дуже поспішав додому. Отож подорожні, не затримуючись в Сумах, перемінили там на поштовій станції коней і рушили далі.

В Лифиному поет несподівано повернувся на полоненого своїх гостинних господарів. Тут і в м. Лебедині провів він серед нових знайомих, які, проте, були давніми його шанувальниками, п’ять днів – з 5 по 10 червня 1859 р. – й увічнив своє перебування рядом малюнків з натури, двома портретами і відомою поезією «Ой, по горі ромен цвіте».

А через два місяці Шевченко повертався уже до Петербурга. По­вертався, як писав сам, «не оглядаючись»… Сатрапи царя та їх «підніжки» визнали дальшу його присутність на Україні аж занадто небезпечною.

Та хоч Шевченка й зобов’язали їхати без затримки, за визначеним наперед маршрутом, а «всевидяче око» жандармів всюди за ним слідкувало, він, всупереч власним словам, все ж таки зупинився на недозволений відпочинок і провів чотири дні в затишному куточку Конотопщини – селі Гирівці (нині село Шевченкове). Там знаходилась садиба матері його друзів – братів Лазаревських, про яких він записав у щоденникові: «На удивление симпатичные люди эти прекрасные Лазаревские, и все шесть братьев, как один, замечательная редкость». А їх матір – стареньку Афанасію Олексіївну він вважав і за свою матір, так називав її і в своїх листах, хоч ніколи з нею до цього не зустрічався.

Як до рідного сина поставилася до Тараса Григоровича й Афанасія Олексіївна. Її чуле серце проливало на нього стільки материнського тепла, зігрівало такою щирого ласкою, що він, до краю зворушений, почував себе тут, як у своїх рідних.

З шести синів багатодітної Лазаревської Шевченко застав у Гирівці лише двох: середнього Федора, який саме тоді заїхав на кілька днів відвідати матір, і наймолодшого Івана, студента Петербурзького університету. Вони обидва не скупилися на зусилля розвіяти пригнічений настрій поета, хоч і не досягли в цьому бажаного успіху.

Ранком 25 серпня Тарас Григорович разом з двома братами Лазаревськими і на їх конях вирушив у дальшу путь. Довго потім – скільки не жив на світі – згадував візник Яким Ложка, як довелося йому везти Тараса Григоровича та який був привітний у поводженні з простими людьми і мудрий у всіх висловах, про що б не заходила мова.

Конотоп, село Гути, Кролевець. У Кролевці ночівля у сестри Лазаревських – Глафіри Матвіївни Огієвської. Наступного дня – Тулиголов, Обложки, Глухів, Есмань.

Україна лишилася позаду.:

Відвідати її ще раз Шевченкові вже не довелося. Але через два роки тим же шляхом через Сумщину, тільки тепер уже в зворотному напрямі, везли труну з його прахом.

Жалоба краяла серце народу. А в настороженій пам’яті спалахував, ніби передгрозова блискавка, полум’яний заклик: «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…».


СЛОВО ПРО КОБЗАРЯ

(Від автора)
В. Терлецький. Слово про Кобзаря.

(Глухів Поета. Шевченкознавчі розвідки). – Суми : Собор, 2002. – С. 3–4.


Усім своїм порівняно недовгим, страдницьким і насиченим величезною творчою пра­цею життям Тарас Шевченко заслужив ототожнення з рідною йому Україною. За рік до своєї смерті він висловив особисту думку про це, зазначивши в автобіографії: «Історія мого життя становить частину історії моєї Вітчизни». Воістину правий був поет.

Шевченко жив задля України. В ньому відбилася, віддзеркалилася уся наша минувшина, буття народу і національна гідність. В Україні він і продовжується. Є її національним пророком – вічним, як і народ.

Кожен населений пункт України, до найменшого хутірця, пов’язаний із поетом, бо освячений його іменем. Однак є в нашій країні особливі щодо цього місця – ті, де перебував Шевченко і де тепер щорічно проводяться свята «В сім’ї вольній, новій», яке стало доброю і корисною традицією. Адже урочистості викликають не лише підвищений інтерес, а й сприяють глибшому вивченню життєпису Поета, його зв’язків із різними регіонами української землі.

До шевченківських місць належить також Сумщина. В XIX столітті збереженням спадщини поета і художника, популяризації його творчості займалося чимало уродженців нашого краю або пов’язаних із ним своїм життям та творчістю. Так, відомий дослідник, професор М. Ф. Сумцов залишив нам брошуру «Дуби Т. Г. Шевченка» (Харків, 1911), а дочка відомого історика з Конотопщини О. М. Лазаревського Катерина опублікувала розвідку «Ше­вченко і родина Лазаревських» («Пролетарська правда», 1939, 12 січня). Про деяких із них – розповідь у цій книзі.

Шевченківська тематика міцно заволоділа умами багатьох культурно-освітніх діячів, літераторів. З ініціативи педагога М. Л. Довгополюка в 1920 р. в м. Охтирка було видано збірник «Пам’яті Тараса Григоровича Шевченка», який містив у собі твори поета, кілька статей про нього. 11 березня 1925 року в газеті «Вісті» з’явилася стаття поета-сумчанина Василя Алешка «До перебування Т. Г. Шевченка на Сумщині», а рік потому в газеті «Плуг і молот», «Комуніст» – відповідно його розвідки «Тарас Шевченко на Сумщині», «Т. Г. Шевченко на Слобожанщині». Б. Левін зробив спробу висвітлити питання «Шевченко в Кролевці» («Більшовик», 1938 рік, 3 листопада).

Чільне місце в своїх дослідницьких працях шевченкознавству відводили уродженці Сумщини П. М. Попов (с. Миколаївка Буринського району) та А. П. Шамрай (с. Миропілля Краснопільського району). Перший, зокрема, був членом редколегії десятитомного «Повного зібранння творів Шевченка» (Т. 1–10. – Київ, 1939–1964).

Відомий бібліограф, уродженець с. Нова Гребля Роменського району І. З. Бойко видав (у співавторстві, 1963) двотомний покажчик «Т. Г. Шевченко. Бібліографія літератури про життя і творчість. 1839–1859» та працю (теж у співавторстві) «Тарас Григорович Шевченко. Бібліографія бібліографії. 1840–1960» (1961); літературознавець з с. Павлівка Білопільського району В. Ф. Анісов – «Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка» (1959). Над методикою шкільного краєзнавства по темі «Т. Г. Шевченко і Сумщина» працював письменник, доцент кафедри української літератури Сумського педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка П. Т. Гаврилов. Не можна не згадати, що вчитель Охтирського училища (1863–1869) В. С. Гнилосиров, який довгий час був наглядачем могили Т. Г. Шевченка у Каневі на Чернечій Горі, розпочав вести книгу відвідувачів могили Тараса. Йому ж належить рукопис «К истории могили Т. Г. Шевченко» (1882–1890). Суми дали світові визначного шевченкознавця П. І. Зайцева, праці якого довгий час приховувалися від читачів.

Шевченко змальований у численних творах літераторів Сумщини. Щойно згаданий Павло Зайцев оспівав «Перше кохання Шевченка». Уродженець м. Конотопа Л. І. Смілянський видав роман «Поетова молодість» (1960) та ряд оповідань, статей про Шевченка. Він же переклав українською мовою повість Т. Г. Шевченка «Близнецы», «Тарасову юність» (1939) доніс до чи­тачів драматург із м. Ромни В. О. Суходольський. Історичні факти, пов’язані з перебуванням Кобзаря зокрема на Конотопщині та в Кролевці, зробив основою оповідання «Остання подорож» (1951) письменник, уродженець м. Кролевця П. Ф. Кочура. Чимало віршів, навіяних творчістю Шевченка, написано уродженцем с. Обтове Кролевецького району М. В. Шевченком та вихідцем з с. Хоружівка Недригайлівського району О. Я. Ющенком. Ряд праць про поета («Шевченківський «Кобзар», 1964; «Інтимна лірика Шевченка», 1989) належить перу письменника з Сумщини А. П. Гризуна.

Ставлення до Шевченка на Сумщині завше було надзвичайно шанобливим і досить творчим. Це ж уродженцем Роменського району І. П. Кавалерідзе в жовтні 1918 року було відкрито пам’ятник Шевченку в Ромнах з пророчим написом «Оживу і думу вольную на волю із домовини воззову». Автором пам’ятників Шевченку в Сумах (1957), Конотопі (1959), Недригайлові (1962), Лебедині (1964) став скульптор Я. Д. Красножон. Ряд скульптур Поета виконав академік, уродженець с. Шпилівка Сумського району М. Г. Лисенко. Значну кількість гравюр шевченківської тематики створив заслужений художник України, мешканець м. Конотопа В. І. Масик.

Сказали своє вагоме слово про Поета мистецтвознавець, уродженець м. Лебедина С. А. Таранушенко; художник і поет, уродженець хутора Хоменкового Липоводолинського району Н. Х. Онацький; мистецтвознавець Ю. П. Ступак («Шевченко-художник на Сумщині», 1968).

Сумщина пишається своїми уродженцями – лауреатами Державної премії ім. Т. Г. Шевченка: оперним співаком, відомим діячем культури А. Ю. Мокренком (с. Терни Недригайлівського району); видатним поетом, перекладачем Д. Г. Білоусом (с. Курмани Недригайлівського району); поетом П. М. Вороньком (с. Чернеччина Охтирського району); академіком-літературознавцем Л. М. Новиченком (с. Русанівка Липоводолинського району); народною артисткою України А. М. Роговцевою (м. Глухів); майстром декоративно-ужиткового мистецтва М. І. Озерним (с. Василівка Лебединського району), Л. С.Товстухою (с. Орлівка), відомим українським фотомайстром М. Ф. Козловським (Суми). Лауреатом Шевченківської премії став син відомого графіка з хутора Нарбутівка на Глухівшині Г. І. Нарбута Данило Нарбут.

Особливого розмаху висвітлення теми «Т. Г. Шевченко і Сумщина» набуло в другій половині XX століття. Тут передусім слід відзначити праці П. А. Сапухіна та П. П. Охріменка. Про зв’язки Т. Г. Шевченка, зокрема з Глухівщиною, чи не вперше в пореволюційний час писав краєзнавець з Глухова Я. О. Кривко (1903–1980). Саме така велика увага на Сумщині до творчої спадщини Тараса Шевченка породила вихід у світ останнім часом збірника «Тарас Шевченко і Сумщина» (Суми, 1993), авторами якого стали згадувані П. П. Охріменко, Ю. П. Ступак, А. П. Гризун, а також О. П. Столбін, Г. В. Діброва, В. В. Терлецький, І. П. Корнющенко, В. П. Скакун, В. Сухомлин, М. Г. Сєреженко, О. В. Вертіль, Г. І. Хвостенко. Все це підштовхнуло до видання «Шевченківського словника Сумщини» (1993). Автор – викладач Сумського державного педагогічного університету ім.  А. С. Макаренка – В. Ю. Голубченко.

Історико-краєзнавчий нарис «Тарас Шевченко і наш край» (Суми: Мрія,1998) випустив у світ Данило Кушнаренко з с. Попівка на Конотопщині. Його шлях до цієї праці проліг через подорожі-вивчення місць і людей Тарасового краю (Черкащина, Київщина, Чернігівщина, Сумщина), публікації в збірниках «Народ про Кобзаря», «Образ Тараса Шевченка в українській народно-поетичній творчості», «Народні легенди та перекази про Кобзаря», на сторінках журналу «Народна творчість та етнографія». Він став одним із авторів академічної фольклорної збірки «Народ і Шевченко», видрукованої з нагоди 150-річного ювілею Кобзаря.

Здавалося б, ця тема вивчена досить досконало, широко. І все ж є що сказати в ній і сьогодні. Навіть по її частинці – Глухів Шевченка.

Отож автор пропонованої книжки запрошує читачів заглибитися в час Т. Г. Шевченка, перейнятися поетовими думками, простежити його життєві кроки. На сторінках повісті-дослідження мовиться про більш-менш відоме в шевченкознавстві. Проте піднімаються питання і факти, які ще не були достатньо висвітлені або взагалі не залучалися в шевченкознавчі студії. Робиться спроба розширити цілком можливі глухівські контакти Поета і таким чином поглибити Життєпис нашого Кобзаря.

I. ЗВ’ЯЗКИ Т. Г. ШЕВЧЕНКА З СУМЩИНОЮ


Архівні документи
1. Газета «Ромен» про святкування 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка в м. Ромни (лютий 1914 р.). (Р-1089, оп.1, спр.32, арк.12 зв, 14.).

2. Повістка члену Роменського русько-українського драматичного гуртка з запрошенням відвідати урочисте зібрання на пам’ять Т. Г. Шевченка (1914 р.). (Р-1089, оп.1, спр.32, арк.17).

3. Рапорт роменському повітовому ісправнику про проведення святкування 100-річного ювілею членами Роменського українського драматичного гуртка (24 березня 1914 р.). (Р-1089, оп.1, спр.32, арк. 18-18 зв.).

4. Заява Сумського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка в міську думу з проханням увіковічити пам’ять про Т. Г. Шевченка в м. Суми (25 мая 1918 р.). (Р-2362, оп.1, спр.20, арк.27-27зв.).

5. Постанова Президіума Глухівського повітового Військово-Революційного комітету про святкування річниці народження Т. Г. Шевченка (9 березня 1919 р.). (Р-2362, оп.1, сп.36, арк. 56).

6. Відозва до всієї людності Глухівського повіту від Глухівської організації Української комуністичної партії (більшовиків) (1919 р.). (Р-2362, оп.1, спр.36, арк. 161).

7. Об’ява волосного революційного комітету про проведення святкування річниці народження Т. Г. Шевченка (8 березня 1920 р.). (Р-3985, оп.1, спр.5, арк. 36).

8. Наказ Роменського повітового ВРК про святкування річниці з дня народження Т. Г. Шевченка (6 березня 1920 р.). (Р-5699, оп.1, спр.1, арк.52).

9. Звернення РНК УРСР до всіх установ Народного Комісаріату Освіти УРСР, підприємств та організацій, що носять ім’я Т. Г. Шевченка (1925 р.). (Р-4563, оп.1, спр.1824, арк.29).

10. Реєстр установ Наросвіти Конотопщини, що носять ім’я Т. Г. Шевченка (28 серпня 1928 р.). (Р-4563, оп.1, спр.1824, арк.26).

11. Про збереження пам’ятників культури, пов’язаних з життям Т. Г. Шевченка в м. Кролевець (6 лютого 1930 р.). (Р-4563, оп.1, спр.1981, арк.4).
Окремі видання
12. Сапухін П. Перебування Т. Г. Шевченка на Сумщині / П. Сапухін ; Сумський обл. відділ нар. Освіти ; Обл. ін-т удосконалення вчителів. – Суми, 1956. – 26 с.

13. До 100-річчя від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка : літ.-краєзнавчі метод. матеріали / Обл. ін-т удосконалення кваліфікації вчителів. – Суми, 1961. – 53 с.

14. Шевченко і Сумщина : тези доп. та повідомл. наук.-теорет. конф., присвяч. 175-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка / Сум. худож. Музей ; СОНМЦ ; Сум. клуб екслібристів. – Суми, 1989. – 74 с.

15. Т. Г. Шевченко і Сумщина  : метод. розробка для вчителів середніх шкіл і активістів товариства охорони пам’яток історії та культури. – Суми, 1989. – 29 с.

16. Шевченківський словник Сумщини / уклад. В. Ю. Голубченко ; СДПІ ім. А. С . Макаренка та ін. – Суми, 1993. – 90 с.

Словник містить довідки про людей Сумщини, які мали зв’язки з Т. Г. Шевченком та його творчістю.

17. Тарас Шевченко і Сумщина  : зб. / упоряд. О. П. Столбін. – Суми : Ред.-вид. відділ облуправління по пресі, 1993. – 104 с.

18. Охріменко П. П. Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш / П. П. Охріменко. – Суми, 1994. – 27 с.

П. Куліш (1819–1897) – письменник, поет, етнограф, уродженець с. Вороніж Шосткинського району.

19. Корнющенко І. Тарас Шевченко в моєму житті. «Думи мої, думи…» : статті-дослідження, спогади, фольклорні записи, афоризми, пов’язані з іменем Великого Кобзаря / І. Корнющенко. – Суми : Мрія-1, 2010. – 120 с.

20. Корнющенко І. Осяйний вінок Кобзареві з синівської любові та творів уродженців Сумщини / І. Корнющенко. – Суми : Мрія-1, 2013. – 148 с. : іл.

Подано деякі нові чи маловідомі епізоди про перебування Великого Кобзаря на території нинішньої Сумщини. На фактичних матеріалах вперше широко показано, як визначні уродженці нашого краю возвеличили всебічну його геніальність у літературних, науково-пізнавальних творах, у живопису, музиці, скульптурі, в народному декоративно-ужитковому мистецтві, у кобзарському та сценічному оспівуванні, а також у фольклорі Слобожанщини.

21. Слобожанщина : альм. літераторів Сумщини. Вип.18. – Суми : Мрія-1, 2014. – 232 с.

Випуск повністю присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря. Вміщено численні історико-краєзнавчі розвідки про перебування Т. Г. Шевченка на сумській землі, твори сумських поетів і репродукції картин художників Сумщини, присвячених Кобзарю.

21а. Тарас Шевченко та його мистецьке оточення: твори із зібрання Сумського та Лебединського художніх музеїв : альб.-кат. / авт. концепції та уклад. В. М. Ткаченко. – Суми  : Університетська книга, 2014. – 102 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconБудівельна Сумщина в іменах : бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Г. М. Романенко – Суми, 2013. – 23 с. Вступ
Будівельна Сумщина в іменах : бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Г. М. Романенко – Суми, 2013. – 23...
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconСумській області 75
Сумській області – 75 (1939–2014) : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconМикола Гоголь І Сумщина : до 200-річчя від дня народження : бібліографічний покажчик літератури / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. В. І. Мазур. – Суми, 2009

Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconКраєзнавці сумщини сергій побожій
Сергій Побожій : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. С. І. Побожій, О. К. Линник. – Суми, 2014. –...
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconЄвген Васильченко
Васильченко : до 85-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник....
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconВипуск 2 Культурно-мистецька Сумщина на сторінках періодичних видань : поточний бібліографічний список літератури за II квартал 2017 року / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. Г. О. Федоренко. – Суми, 2017. – 24 с
Культурно-мистецька Сумщина на сторінках періодичних видань : поточний бібліографічний список літератури за II квартал 2017 року...
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconПисьменники Сумщини Віктор Скакун
Віктор Скакун : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Юрій Ступак : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К. Линник...
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconАнатолій Луговський
Анатолій Луговський : до 60-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. К....
Т. Г. Шевченко І Сумщина : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. М. Малиш, О. К. Линник Суми, 2014. 78 с iconДо 75-річчя від дня народження Біобібліографічний покажчик
Олександер Шугай : до 75-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка; уклад. О. М. Малиш....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка