Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску



Сторінка1/23
Дата конвертації16.03.2018
Розмір5.33 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


УКООПСПІЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

Кафедра культурології та історії

Т.В. ОНІПКО

ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПОЖИВЧОЇ

КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ В ПЕРІОД НЕПУ

( історико-економічний аспект)

МОНОГРАФІЯ

Полтава

РВВ ПУСКУ

УДК 334.735:339.16.012.34:94(477)

ББК 65.9(4Укр)421.8


Рекомендовано до друку вченою радою Пол­­тав­ського університету споживчої коопе­ра­ції України

(протокол № 8 від 25 листопада 2009 р.)



Рецензенти: Ю.А. Горбань, головний науковий співробітник Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук, д.і.н., професор;

М.А. Якименко, завідувач кафедри українознавства Полтавської державної аграрної академії, д.і.н., професор;

В.А. Греченко, завідувач кафедри історії державності України та українознавства Харківського національного університету внут­­рішніх справ, д.і.н., професор.

Оніпко Т.В.

Торговельна діяльність споживчої кооперації України в період непу (історико-економічний аспект): Монографія. – Полтава: РВВ ПУСКУ. – 2010. – 345 с.



ISBN 978-966-184-075-0
У монографії здійснено комплексний аналіз історичного досвіду тор­говельної діяльності споживчої кооперації України щодо забезпечення насе­лення промисловими товарами та продуктами харчування в період нової економічної політики. Зроблено висновок про те, що навіть в умовах ре­гламентації з боку держави кооперативні організації довели свою кон­ку­рентоспроможність і здатність до самостійних господарських ініціатив на споживчому ринку.
Праця розрахована на науковців, розробників законодавчих документів щодо перспектив кооперативного сектора економіки та аграрної галузі, практичних пра­цівників системи спо­живчої кооперації, викладачів та сту­дентів вищих навчальних закладів економічного спря­мування, всіх, хто ці­кавиться досвідом кооперативного руху.


ISBN 978-966-184-075-0

УДК 334.735:339.16.012.34:94(477)

ББК 65.9(4Укр)421.8





© Оніпко Т.В., 2010

© Полтавський університет споживчої

кооперації України, 2010




ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 7
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 16

1.1. Історіографічний аналіз проблеми 16

1.2. Джерельна база дослідження 56

Висновки до розділу 67

Література до розділу 69
РОЗДІЛ ІІ. НАЛАГОДЖЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
УКРАЇНИ У ПЕРШІ РОКИ НЕПУ 1921–1923 рр 84

2.1. Залучення споживчої кооперації до державного


товарообміну 84

2.2. Особливості відродження торговельної діяльності споживчої кооперації України в 1922 р. 110

2.3. Торговельна галузь споживчої кооперації України
в період цінового дисбалансу 1923 р. 139

Висновки до розділу 172

Література до розділу 174

РОЗДІЛ ІІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В 1924–1925 рр. 185

3.1. Податкова та кредитна підтримка державою


споживчої кооперації 185

3.2. Державна політика регулювання торговельних


взаємовідносин споживчої кооперації з промисловістю:
генеральні договори 198

3.3. Вплив держави на ціноутворення торговельної


галузі споживчої кооперації 211

3.4. Посилення ролі споживчої кооперації в товарообороті


УСРР у 1924–1925 рр. 230

Висновки до розділу 253

Література до розділу 255

РОЗДІЛ ІV. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО
ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ В 1926–1928 рр. 265

4.1. Фінансове забезпечення торговельної діяльності кооперативних організацій 265

4.2. Вплив держави на поглиблення взаємозв’язків
споживчої кооперації і державної промисловості 277

4.3. Державна політика зниження цін у споживчій


кооперації 286

4.4. Місце та роль споживчої кооперації в задоволенні


потреб населення у 1926–1928 рр. 301

Висновки до розділу 321



Література до розділу 323
ПІСЛЯМОВА 330
ДОДАТКИ 339

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Виконком

Виконавчий комітет

ВКП/б/

Всеросійська комуністична партія більшовиків

ВНК

Всеросійська надзвичайна комісія

Внуторг

місцевий відділ Народного комісаріату внутрішньої торгівлі

ВРНГ

Вища рада народного господарства

Вукопспілка (ВУКС)


Всеукраїнська центральна спілка споживчих товариств України (знаходилась у м. Харкові)

ВУЦВК

Всеукраїнський центральний виконавчий комітет

ВЦВК

Всеросійський центральний виконавчий комітет

ВЦСПС

Всесоюзна центральна спілка професійних спілок

Губвиконком

губернський виконавчий комітет

Губком КП/б/У

губернський комітет КП/б/У

Губкоопернарада

губернська кооперативна нарада

Губробкооп

губернський робітничий кооператив

Губспілка

губернська спілка споживчих товариств

Губфінвідділ

губернський фінансовий відділ

ДПУ

Державне політичне управління

ЄСТ

єдине споживче товариство

КНС

Комітет незаможних селян

Комфракція ВУКС

комуністична фракція Вукопспілки

кооператгуртки

кооперативні гуртки

кооператнарада

кооперативна нарада

КП/б/У

Комуністична партія (більшовиків) України

Міжкооператфрація


фракція, яка діяла при Вукопспілці, займалася координацією діяльності всіх видів кооперації, налагодженням їх зв’язків із державними струк­турами, складалася з представників різних видів кооперації, попередниця кооператнаради при ЦК КП/б/У

Наркомпрод УСРР

Народний комісаріат продовольства УСРР

Наркомфін УСРР

Народний комісаріат фінансів УСРР

Неп

нова економічна політика

НКЗТ

Народний комісаріат зовнішньої торгівлі

НКВС

Народний комісаріат внутрішніх справ

НКВТ

Народний комісаріат внутрішньої торгівлі

Окрвиконком

окружний виконавчий комітет

Окрвнуторг

окружний відділ Народного комісаріату внутрішньої торгівлі

Окрспілка

окружна спілка споживчих товариств

Окружком КП/б/У

окружний комітет КП/б/У

опродкомгуби

губернські комітети продовольства – відді­лен­ня Наркомпроду УСРР

Раднарком УСРР

Рада Народних Комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки

Райвиконком

районний виконавчий комітет

Райспілка

районна спілка споживчих товариств

РГАЭ

Российский государственный архив экономики

РНК УСРР

Рада Народних Комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки

РПО

Рада праці й оборони

Робкооп

робітничий кооператив

РСІ

робітничо-селянська інспекція

Соробкооп

Київський центральний робітничий кооператив

Союздонбасейн

Назва губернської спілки споживчих товариств Донецької губернії

СРСР

Союз Радянських Соціалістичних Республік

УЕР

Українська економічна рада

УП НКВТ

Уповноважений Народного комісаріату внутрішньої торгівлі

УРНГ

Українська рада народного господарства

УСРР

Українська Соціалістична Радянська Республіка

Уцеробкооп

Український центральний робітничий кооператив

ЦДАВО України

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

ЦДАГО України

Центральний державний архів громадських об’єднань України

ЦДАНГ СРСР

Центральний державний архів народного господарства СРСР

Центроспілка РСФРР

(СРСР)


Центральна спілка споживчих товариств РСФРР (СРСР) (знаходилась у м. Москві)

ЦК

Центральний Комітет


ВСТУП

Актуальність теми. Кооперативний рух як процес добровільного об'єднання громадян, зацікавлених у задоволенні своїх соціально-економічних потреб в умовах жорсткої реальності капіталістичної трансформації суспільства, виник на початку ХІХ сторіччя. Історія кооперативного руху – одного з найцікавіших феноменів людської куль­тури та інституту громадянського суспільства – наочно засвідчує його творче начало. В епоху ринково-орієнтованих національних еко­номік кооперативна ідея, з огляду на значну соціальну диференціацію, набула масштабнішого розвитку. З цього приводу всесвітньо відомий економіст та теоретик кооперації М.І. Туган-Барановський зазначав: «Як і перші християни, кооператори сподіваються відродити світ не мечем і насиллям, а спільною дружною працею на загальну користь усіх».1 Кооперативні методи господарювання успішно ви­тримали випробування часом і довели свою життєздатність в умовах різних суспільно-політичних формацій.

Споживчій кооперації належить помітна роль у вирішенні склад­них завдань, безпосередньо пов’язаних із задоволенням різноманітних потреб населення. Світовий та вітчизняний досвід засвідчує, що спо­живчу кооперацію по праву можна назвати однією з найефек­тивні­ших соціально-економічних систем у державі. Нині Міжнародний ко­оперативний альянс об’єднує понад 240 кооперативних асоціацій, спілок, ліг 100 країн світу.2 Загальна чисельність членів різних видів кооперативів у країнах – членах Міжнародного кооперативного альян­су, до складу якого з 1992 р. входить і Центральна спілка спо­живчих то­вариств України, становить майже мільярд осіб.3 Частка членів ко­оперативів серед дорослого населення у США, Кана­ді, Франції, Бель­гії, Німеччині, Італії, країнах Скандинавії становить близько 20 %.4

Реформування України у напрямку ринкових перетворень триває не один рік. Відтак стає зрозумілим, що становлення ринку – процес складний і неоднозначний. Світова фінансово-економічна криза, на превеликий жаль, лише поглибила його проблеми. Повільно і не­просто триває пошук виходу із нинішнього соціально-економічного колапсу. Через це надзвичайно важливо використати потенціал та іс­торичний досвід господарювання всіх наявних соціально-економічних структур. До таких структур, по праву можна віднести і споживчу кооперацію.

Українська споживча кооперація має славні традиції і великі істо­ричні здобутки. Вона майже півтора століття є природною складовою економіки країни. Вітчизняна споживча кооперація виникла в 60-ті рр. ХІХ ст. і набула інтенсивного розвитку тоді, коли у сферу ринкових відносин втягувалися широкі верстви населення, у той момент, коли значна частина людей починала відчувати потребу в об’єднанні з метою колективного вирішення економічних проблем, актуальних для більшості. Від самого початку свого існування вітчизняна кооперація була тісно пов’язана з ідеями економічної, духовної, національної сво­боди. З огляду на це, на нашу думку, доречно згадати слова теоретика та дослідника кооперації Б.М. Мартоса, чиє ім’я із забуття повер­тається в Україну: «Принципи і традиції, якими живе кооперація, утворюють умови, в яких найліпше виявляється колективний розум, треба тільки хотіти й уміти його використати».5

Система споживчої кооперації пройшла нелегкий шлях пошуку, спроб та помилок, досягнень і невдач, накопивши своєрідний досвід господарювання і традиції соціального захисту своїх членів. Споживчі товариства та їх спілки відігравали і нині в умовах жорсткої кон­курентної боротьби за ринок продовжують відігравати важливу роль у вирішенні складних завдань, безпосередньо пов’язаних із забезпе­чен­ням різноманітних нагальних потреб населення.

На всіх етапах історичного розвитку торгівля посідала непересічне місце у житті людства: зближувала народи і держави, сприяла про­дуктивності праці, створювала відповідну інфраструктуру. Зазначимо, що діяльність перших споживчих товариств України у другій по­ловині ХІХ ст. починалася саме з торговельної діяльності, що в пе­ріод капіталізації країни та різкого зростання цін на ринку і попиту


на продукти харчування та промислові товари мала на меті задо­вольнити потреби найбільш незахищених верств суспільства. До по­чатку 90-х рр. ХІХ століття споживча кооперація розвивалася пере­важно в містах. Голодні 1891–1894 рр. виявили зацікавленість нею серед сільського населення. Наприкінці 1913 р. в Україні діяло 2 871 споживче товариство, дві третини з яких були сільськими.6 На початку ХХ ст. торговельна галузь вітчизняної споживчої коопе­рації акти­візувала свою діяльність і зробила суттєвий внесок у со­ціальний захист своїх членів, коли перша світова війна викликала руйнування економіки і призвела до продовольчої кризи.

Національний підйом і відродження української державності у період визвольних змагань 1917–1920 рр. закономірно спричинили знач­не пожвавлення кооперативного руху. На початку 1920 р. в Ук­раїні більше 14 тис. товариств обслуговували споживчі потреби понад 4 млн. осіб.7 Це був природний вияв соціальної та господарської самоорганізації народу. Проте відносна свобода торговельної діяль­ності кооперативних організацій на гребені національно-визвольних змагань дуже швидко обернулася її втратою. У зв’язку з тим, що прав­ляча комуністична партія у директивному порядку заборонила тор­гівлю та товарно-грошові відносини, торговельна діяльність спожив­чої кооперації практично була зведена до нуля. Водночас прагматизм більшовиків підказав шлях до використання потужного потенціалу споживчої кооперації в роки політики «воєнного комунізму», адже саме товарні запаси кооперативів та їх спілок влада використала для вирішення продовольчого та товарного забезпечення населення у той час, коли всього цього бракувало.

Як передусім господарська, а не політична організація, за тверд­женням дослідника історії кооперативного руху О.О. Нестулі, спо­живча кооперація України була приречена на компроміси, оскільки її основне призначення полягало в організації постачання членів спо­живчих товариств продуктами та товарами незалежно від їх полі­тич­них чи ідеологічних переконань.8 Кооперативним організаціям дове­лося здійснювати задоволення потреб населення у товарах та про­дуктах на підставі карткової системи. Тобто у примусовому по­рядку споживча кооперація була залучена до державного розподілу, що гру­бо порушувало кооперативний принцип господарської самос­тійності.

З переходом до нової економічної політики у 1921 р. радянська влада провела черговий експеримент не лише над власним народом, але й над споживчою кооперацією, спробувавши залучити її до про­ведення державного безгрошового товарообміну. Проте, швидко зро­зумівши помилковість такої тактики, більшовики відмовились від неї і дали простір для торгівлі.

На думку В.І. Марочка, нова економічна політика, організаційно-правові, політико-економічні та соціально-господарські основи якої виробляли і реалізували впродовж 1920-х рр., без сумніву, сприяла відродженню споживчої кооперації.9 Історичний досвід непу засвід­чує, що саме споживча кооперація в умовах відродження ринку в 1920-ті рр. стала тим посередником між містом і селом, який сприяв налагодженню взаємовигідного обміну промисловості та сільського виробництва, а відтак – забезпеченню потреб населення у продуктах та промислових товарах.

Спираючись на підтримку правлячої партії та держави, споживчі товариства і їх спілки в роки непу досягли значних успіхів у тор­говельній діяльності. Практично на кінець 1920-х рр. споживча коопе­рація стала монополістом на ринку: її послугами користувалися всі громадяни, а члени споживчих кооперативів мали пільги щодо при­дбання товарів. Цей факт переконливо підтверджують матеріали ар­хівів. Наприклад, у 1928 р. система споживчої кооперації України за­безпечувала потреби сімей робітників на 72,3 %, відповідно сімей службовців на 63,3 % та селянські родини на 76,4 %.10 Згідно зі ста­тистичними даними, у 1928–1929 рр. питома вага спо­живчої коопе­рації у роздрібному товарообороті України становила 70 %.11

Разом з тим надмірна опіка з боку влади обернулася для коопе­раторів й іншим боком. Протягом 1930-х рр. споживча кооперація перетворилася на беззаперечний додаток державної системи. При цьому зауважимо, що більшовики вміло оцінили потужний потенціал кооперативних організацій з тим, щоб змусити працювати їх на ви­конання соціалістичних проектів індустріалізації, колективізації села і так званої «культурної революції». Вважаємо за потрібне підкреслити, що навіть за радянської командно-адміністративної системи спо­живчій кооперації України все ж удалося в основному зберегти свою громадсько-господарську сутність, оскільки влада не зважилася зни­щити таку потужну соціально-економічну структуру, яка відігравала значну роль у забезпеченні населення.

Нині, коли відбувається ринкова трансформація суспільства, ук­раїнська споживча кооперація розвивається за тими ж принципами, що й увесь міжнародний кооперативний рух. У сучасних умовах, коли формування ринкових інституцій стало вимогою часу й об’єктивною реальністю, роль торгівлі невпинно зростає. Кризовий стан сучасної економіки України безпосередньо позначається і на стані торговельної діяльності споживчої кооперації, яка в силу ряду об’єктивних та суб’єктивних факторів не може повніше реалізувати свої потенційні можливості, задовольнити запити суспільства, а, отже, виконати свою соціально-економічну функцію соціального захисту населення.

Відтак наукове дослідження історичного досвіду торговельної ді­яль­ності споживчої кооперації України в умовах становлення соці­ально-ринкових відносин у нашому суспільстві диктується потребами життя. Здобутки кооперативних організацій у сфері торгівлі, без перебільшення, мають не тільки науково-теоретичне значення, але й можуть бути корисними і творчо реалізованими на практиці. За умови врахування кращих традицій минулого, споживча кооперація може відіграти важливу роль у процесі створення ринкової економіки Ук­раїни.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1921–1928 рр., тобто період нової економічної політики, коли відбувся перехід споживчої кооперації від виконання розподільних функцій, нав’язаних владою, до практики вільного господарювання в умовах конкурентного зма­гання із приватними та державними підприємствами за лідерські позиції на ринку. Багато проблем сучасного стану торговельної галузі споживчої кооперації України, шляхи та способи їх вирішення мають історичні аналогії. Стан глибокої економічної кризи, руйнування структури споживчої кооперації були притаманні так званому періоду «воєнного комунізму» і часу переходу від нього до ринкових відносин нової економічної політики. У ті роки, не зважаючи на виразні су­перечності в усіх сферах життя, влада змогла знайти досить правильні рішення, відродивши торговельну галузь споживчої кооперації, давши поштовх її реформуванню.

Нині Україна прагне створити сучасну ринкову економіку, де свою конкурентоспроможність на споживчому ринку намагаються довести підприємства різних форм власності. Аналогій із 1920-ми роками більш ніж достатньо. Проте уроки непу потрібні не лише для того, щоб констатувати успіхи чи прорахунки торговельної галузі спо­живчої кооперації у вирішенні питання задоволення потреб населення, а пе­редусім для того, щоб творчо осмислити місце кооперативних ор­га­нізацій в соціально-економічній структурі 1920-х рр. і виробити дер­жавну програму її підтримки та оптимізації в умовах жорсткої кон­курентної боротьби за посилення позицій на ринку товарів і послуг.



Стан наукового дослідження проблеми. Нова економічна полі­тика, починаючи з перших років її впровадження, привертала увагу багатьох дослідників. Її аналіз істориками, економістами, політо­ло­гами, юристами, кооператорами почався ще в 1920-ті рр. (П. Висо­чанський, В. Целларіус, Л. Хінчук, А. Лозовий, С. Зарудний, П. По­жар­ський, П. Кожаний, Є. Дешко, М. Попов та ін.). Немало було зроб­лено для збору статистичних даних про результати торговельної ді­яльності споживчої кооперації України. Але наявний комплекс літе­ратури періоду непу відзначається класово-партійним підходом, який, на нашу думку, став перешкодою на шляху глибокого об’єктивного осмислення торговельної діяльності споживчої кооперації, зробленого по «свіжих слідах».

Дослідження окремих напрямків діяльності споживчої кооперації України в умовах непу, у тому числі торгівлі, здійснювалося вітчиз­няними та російськими науковцями і дослідниками з діаспори про­тягом 1950–1990-х рр. Спробу показати економічне та політичне зна­чення відродження споживчої кооперації та її роль у відбудові еконо­міки періоду непу зробив відомий учений І. Витанович на початку


60-х рр. ХХ ст. Модерні підходи до оцінки нової економічної полі­тики та місця в ній кооперації знайшли відображення у працях С. Куль­чицького, В. Марочка та ін. Варто зазначити, що останніми де­сяти­літтями суттєвий внесок у вивчення історії споживчої кооперації від початку ХХ ст. до кінця 1920-х рр. зробили С.Г. Бабенко, О.О. Не­стуля, С.Д. Гелей, В.М. Половець, М.В. Аліман, В.М. Арте­менко, В.В. Гон­чаренко, А.О. Пантелеймоненко, І.А. Фареній, В.П. Рекрут та ін.

Проблеми розвитку різних форм торгівлі в умовах непу розглянуті в ряді досліджень. Окремі питання історії ринку і торгівлі висвітлено в роботах В. Дмитренка. Серед розвідок, що акцентують увагу на спе­цифіці торгівлі у пожовтневий період, чільне місце посідає моно­графія В.В. Лантуха, який проаналізував специфіку організації дер­жавної, кооперативної та приватної торгівлі. Ряд науковців, зокрема Г.А. Гетьман, О.А. Пиріг, К.В. Лобач та ін., досліджували коопе­ра­тивну торгівлю у контексті або державного регулювання ринку, або боротьби з приватною торгівлею, або взаємовідносин з державною торгівлею. Певні регіональні особливості ролі споживчої кооперації Чернігівщини щодо забезпечення населення товарами та продуктами


у роки непу студіював В.В. Голець. Об’єктом наукових пошуків М.А. Жур­би було становлення міжнародної торгівлі споживчої коопе­рації України в 1920-ті рр.

Водночас при ознайомленні з наявною літературою не можна скла­с­ти цілісного уявлення про зміст та результати торговельної діяль­ності споживчої кооперації в ринкових умовах господарювання, що охоплюють 1920-ті рр. ХХ рр., оскільки комплексного аналізу цього історичного досвіду до сьогодні не зроблено ні істориками, ні еко­номістами. Також відсутнє дослідження, в якому досвід торго­вель­ної діяльності споживчої кооперації України розглядався б усебічно. У даній монографії зроблено спробу ліквідувати цю прогалину. Це пояс­нюється тим, що нинішня соціально-економічна ситуація в Ук­раїні спонукає до глибокого пошуку та виявлення відповідних шляхів опти­мізації споживчої кооперації з метою покращення забезпечення по­треб населення. На нашу думку, існує потреба у глибокому до­слід­женні та узагальненні досвіду торговельної діяльності вітчизняної споживчої кооперації, яким вона збагатилася у ході складної боротьби за ринок у роки непу.

Важливим видається нині з’ясування взаємовідносин держави та споживчої кооперації щодо вирішення питання оподаткування, надан­ня пріоритетного значення розвитку кооперації на селі, забезпечення споживачів продукцією широкого асортименту та високої якості тощо. На нашу думку, практично не дослідженими або мало дослід­женими є такі дискусійні питання, як кредитування споживчої ко­операції державними та банківськими установами, створення при­місь­ких підсобних сільських господарств як додаткового джерела по­пов­нення товарних ресурсів та продуктів, ціноутворення з ураху­ванням кон’юнктури ринку, державний контроль за якістю товарів і особливо продуктів харчування, раціоналізація торгівлі.

Крім того, потребують наукового уточнення поняття «ко­опе­ративна торгівля» та «торговельна діяльність споживчої кооперації», оскільки часто вони фігурують як синоніми. Насправді ж коопе­ра­тив­ну торгівлю здійснювала не лише споживча, але й інші види ко­опе­рації, зокрема кустарно-промислова та сільськогосподарська.

Для того, щоб провести глибокий аналіз досвіду торговельної діяльності споживчої кооперації, на нашу думку, тільки історичного чи економічного ракурсу недостатньо. Отже, існує потреба у історико-економічному дослідженні торговельної діяльності споживчої коопе­рації України в умовах ринкової економіки непу на основі міждис­ци­плінарного підходу. Вважаємо, що такий підхід до вивчення нако­пи­ченого досвіду споживчої кооперації в ринкових умовах сприятиме переосмисленню і допоможе визначити пріоритети і перспективи в сучасній Україні.

Об’єктом дослідження є політика держави щодо споживчої ко­операції України в умовах становлення ринку в 1920-ті рр. Виявлені уроки цієї політики можуть бути враховані при пошуку виходу з економічної кризи центральними та місцевими органами влади.

Предмет дослідження – це торговельна діяльність споживчої ко­операції України в ринковому середовищі 1920-х рр., яка відіграла важливу роль у відбудові народного господарства країни, вирішенні продовольчої проблеми та забезпеченні потреб населення у про­мис­лових товарах повсякденного вжитку.

Метою монографії є комплексний аналіз історичного досвіду тор­говельної діяльності споживчої кооперації України щодо забезпечення населення в період нової економічної політики. Безпосереднє дослід­ження включає в себе аналіз державної політики щодо споживчої кооперації в 1921–1928 рр. Монографія не претендує на всебічну пов­ноту і не є спробою апологетизації споживчої кооперації 1920-х рр. Автор, користуючись численними документами та матераліами, біль­шість із яких введено в науковий обіг уперше, дає свій варіант осмис­лення подій, намагаючись бути максимально об’єктивним. Структура монографії побудована відповідно до особливостей торговельної ді­яльності споживчої кооперації України в роки непу.

Наукова новизна полягає в тому, що в монографії здійснений комп­лексний аналіз еволюції торговельної галузі споживчої коопе­рації України від державного товарообміну на початку непу до пе­ретворення на монополіста оптового та роздрібного ринку в кінці
1920-х рр. На нашу думку, вивчення результатів торговельної діяль­ності споживчої кооперації в ринковій економіці допоможе з’ясувати ступінь розкриття господарського потенціалу споживчої кооперації в 1921–1928 рр. та його використання державою не лише для відбудови економіки, але й для реалізації широкомасштабних більшовицьких проектів індустріалізації країни в надзвичайно короткі терміни.

В основу розвідки покладені малодосліджені або практично не досліджені документи та матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального дер­жав­ного архіву громадських об’єднань України, державних архівів Пол­тавської, Харківської, Дніпропетровської, Київської, Чернігівської та Одеської областей, відомчого архіву Укоопспілки, а також маловідомі у наукових колах статистичні збірники та періодичні кооперативні видання 1920-х рр.



Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами та те­мами. Вивчення історії споживчої кооперації України від зародження до сьогодення є одним із напрямків науково-дослідної роботи ко­лективу науковців Полтавського університету споживчої кооперації України. З огляду на це монографія виконана в рамках концепції Пол­тавського регіонального центру досліджень і сприяння розвитку ко­операції, що діє на базі вказаного ВНЗ.

Нині споживча кооперація вже не є монополістом в організації торговельного обслуговування населення, у тому числі на селі. Проте можливості кооперативного сектора економіки України, на нашу думку, недостатньо використовуються для задоволення матеріальних і духовних потреб населення. У даному разі доречними видаються сло­ва відомого італійського економіста, кооператора та політичного діяча другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Луїджі Луцатті: «Кооперація світить, як сонце: сліпий той, хто її не бачить».12 Відтак мо­жемо констатувати, що однією з умов оптимізації торговельної діяль­ності споживчої кооперації виступає поширення знань про здобутки кооперативного руху в країнах світу й Україні зокрема. Цьому має сприяти дана монографія, у якій зроблена спроба узагальнити досвід торговельної діяльності споживчої кооперації України щодо забез­печення потреб населення в період непу та запропонувати шляхи ста­білізації торговельної галузі системи у нинішніх складних соціально-економічних умовах.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconРекламна діяльність рівненської державної обласної бібліотеки: історичний аспект
У статті вперше досліджено рекламну діяльність Рівненської державної обласної бібліотеки за період з 1940–2010 рр. Здійснено аналіз...
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconТеоретичні обгрунтування етапів трансформації споживчої кооперації в економіку ринкового типу теоретические обоснования этапов трансформации потребительской
Теоретические обоснования этапов трансформации потребительской кооперации в экономику рыночного типа
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconА. О. Ткаченко, І. В. Ткаченко створення І діяльність банківських установ на території україни: економіко–правовий аспект

Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconОсвіта. Виховання. Навчання авраменко, Олег Борисович
Система "Техносвіт технологічна освіта": науково-методичний аспект : монографія / О. Б. Авраменко; Уман держ пед ун-т ім. Павла Тичини....
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconЦентр пам’яткознавства
Розвиток І діяльність історико-культурних заповідників середньої наддніпрянщини
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску icon1. Діагностичний супровід професійної діяльності вчителя початкової школи
Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія І практика: монографія / С. М. Мартиненко
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconКультура України ХХ ст. Суспільно-політичні умови розвитку української культури
Непу, українізації аж до так званого "розстріляного відродження"
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconТ. В. Кушнірова // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка: Філологічні науки. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. Вип. 20. С. 330-335
Кушнірова Т. В. Романні обрії російської літератури першої третини ХХ століття: [монографія] / Т. В. Кушнірова. – Полтава : Видавець...
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconЛівобережної україни
Особлива увага звертається на стан наукової розробки проблеми та її джерельну базу, тенденції в розвитку теорії І практики української...
Т. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску iconЗвіт ректора Пилатюка І. М. за період з червня 2015 року по червень 2016 року
За звітний період з червня 2015 року по червень 2016 року в Академії проводилась така діяльність


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка