Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря


Тема. Гра-конкурс «Уважні та начитані»



Сторінка8/12
Дата конвертації07.09.2017
Розмір2,52 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Тема. Гра-конкурс «Уважні та начитані».
Гра відбуватиметься у три тури. Беруть участь дві команди.
(Представлення команд – назва, девіз).
Бібліотекар.

Гра розпочинається. Тема першого туру – “Бібліотека”.

Без книги життя неможливе. Значить, неможливе і без бібліотеки. Кожна команда повинна відповісти на 7 запитань. Правильна відповідь – 1 бал.
Запитання для першої команди:


  1. У якій країні вперше з’явилося слово “бібліотека”? (У Греції).

  2. Як називається бібліотека, фонд якої складається з книг з різних галузей знань? (Універсальна).

  3. Як називається картка установленого зразка, яка використовується для індивідуального обліку читачів і видачі літератури? (Формуляр)

  4. Яку місцеві періодичні видання ви знаєте?

  5. Перший підручник для навчання грамоти (Буквар)

  6. Список джерел у кінці твору (Бібліографія)

  7. Хто і коли заснував першу бібліотеку на Русі? (Ярослав Мудрий, 907р.)


Запитання для другої команди

  1. Що означає слово “бібліотека” в перекладі з грецької? (“Бібліо” – книга, “тека” – сховище).

  2. Термін “Бібліотека” в Київській Русі не використовувався. Як називали бібліотеку? (Книжкова палата, книгосховище, книжкова скарбниця).

  3. На чому розташовані книжки в бібліотеці? (На стелажах).

  4. Як називають людину, яка працює в бібліотек? (Бібліотекар)

  5. Що таке “абонемент”? (Відділ бібліотеки, де книги видають додому).

  6. Як називається людина, що користується послугами бібліотеки? (Читач)

  7. Найзнаменитіша бібліотека древності (ІІІ ст. до н.е.) (Олександрійська).

(журі підбиває підсумки першого туру)
Бібліотекар.

У другому турі ми згадаємо все про довідково-бібліографічний апарат бібліотеки (ДБА). Бібліотека тільки тоді працює повноцінно, коли є ДБА. Довідковий апарат допомагає дізнатися, чи є потрібна книга, правильно і швидко підібрати літературу з теми, знайти факти. Зараз кожна з команд пригадає свої знання і дасть відповідь на питання. Правильна відповідь – 1 бал.


Запитання для першої команди:

  1. Що називають “компасом у книжковому морі”? (Каталог).

  2. Що ви використовуєте при пошуку та виборі потрібної вам літератури? (Довідковий апарат, бібліографічний покажчик).

  3. Чому каталог назвали систематичним? Що можна визначити за систематичним каталогом? (Систематичний каталог – це каталог, у якому картки розміщені за напрямами знань, у певній системі. За систематичним каталогом можна визначити літературу з тієї чи іншої сфери знань).

  4. Назвіть ядро довідково – бібліографічного фонду. (Енциклопедії, словники, довідники, збірники та періодичні видання, краєзнавчі матеріали).


Запитання для другої команди:

1.Довідковий апарат – це ... (Каталоги, картотеки, довідковий фонд).

2.Що таке бібліотечний каталог ? (Перелік документів на різних носіях інформації, наявних у фонді однієї бібліотеки або групи бібліотек, складений у певному порядку).

3.Як розміщені картки в алфавітному каталозі? ( За алфавітом)

4.Які види бібліотечних каталогів ви знаєте? (Алфавітний, систематичний, предметний).
Бібліотекар.

Третій тур – бліц – турнір.


Запитання для першої команди:

  1. Періодичне друковане видання у вигляді книжки. (Журнал)

  2. Книга, що містить короткі відомості, поняття з певних питань. (Довідник)

  3. Як називаються словники, в яких пояснюються написання слів? (Орфографічні)

  4. Цей предмет розділяє книги на полицях. (Роздільник)

  5. Покриття книги або зошита з паперу чи клейонки. (Обкладинка)

  6. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події та вигаданих осіб за участю фантастичних сил. (Казка)

  7. Письменник, який написав одну-єдину казку “Три товстуни”. (Ю. Олеша)

  8. З якого матеріалу була виготовлена перша книга? (З каменю)

  9. Картка, в якій записуються дані читача і ведеться облік книг. (Формуляр)

  10. Як називається папір, який почали виготовляти в Африці з болотяної рослини? (Папірус)


Запитання для другої команди:

  1. Як називається бібліотека, яку збирають вдома? (Домашня)

  2. Назва будь-якого твору або окремих його частин. (Заголовок)

  3. Перша сторінка книги, на якій надруковано заголовок, ім’я та прізвище автора, рік і місяць видання. (Титул)

  4. Як називається словник, в якому пояснюються значення слів? (Тлумачний)

  5. Як одним словом можна назвати газети і журнали? (Періодика)

  6. В ряді країн, особливо в США і Англії, ходова книга на офіційні та сенсаційні теми, видана великим тиражем. (Бестселер)

  7. Як називається короткий зміст книги? (Анотація)

  8. Невеличкого обсягу (до 48 сторінок) книга в паперовій чи іншій м’якій обкладинці. (Брошура)

  9. Спеціально оброблена шкіра молодих телят чи ягнят. (Пергамент)

  10. Цінна, рідкісна книга. (Раритет)

(Журі оголошує результати третього туру в всієї гри).
Бібліотекар.

Завершився наша гра. Звичайно, кожен з вас отримав цікаву інформацію. Поповнилися ваші знання. Вітаю переможців і учасників. До нових зустрічей!



9 клас

Тема. Історичний портрет. Друкар книг, перед тим небачених
Ім’я Івана Федорова варте найщирішої

пошани — це величний і прекрасний образ

людини, що без краю віддана культурній праці.

В. Романовський



Бібліотекар: Слайд 1 В наш час не можна собі уявити людського суспільства без книг, газет, журналів. Друковане слово є надійним знаряддям невпинного розвитку освіти, науки, культури, всієї людської цивілізації.

Для України особливо важливою була діяльність першодрукаря - Івана Федорова. Видатний син російського народу Іван Федоров провів на Україні останнє десятиріччя свого життя. З 12 відомих його друкарських праць у цей час вийшли шість, що становить за обсягом понад 70 % всієї його друкованої продукції. Федоровські видання заклали міцний фундамент для подальшого безперервного розвитку друкарства в Україні.



Слайд 2 Тож, сьогодні ми з вами зібралися разом, щоб пригадати, що 505 років тому народився Іван Федоров - видатний східно-слов'янський друкар, художник-гравер, інженер, ливарник, засновник чотирьох перших слов'янських кириличних друкарень. Він першим почав видавати книги кирилицею. Федорова можна сміливо зарахувати до справжніх титанів сили думки, пристрасті до своєї справи і цілеспрямованості, глибокого розуміння своєї місії.

Учениця 1: Точна дата народження Івана Федорова невідома, але дослідники називають - 1510 рік. Малий Іван грамоті навчався в монастирській школі. Слайд 3 З 1529 року здобуває освіту в Польщі, де у 1532 році одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові. З 1550 року Іван Федоров вже диякон церкви Миколи Гостунського при Московському Кремлі.

Учениця 2: 1551 року московський цар Іван Грозний вирішив з метою уникнення помилок при переписуванні в церковних книгах, запровадити друкування книг, заснувавши Московський Печатний Двір. Слайд 4 Облаштування типографії було доручене диякону Гостунської Кремлівської церкви Івану Федорову, досвіченому граверу-художнику, палітурнику, переписувачу рукописних книг.

Бібліотекар: Слайд 5 У 1552 році диякон Іван Федоров, під керівництвом датського місіонера-протестанта Місінгейма, який привіз друкарський верстат і літери, та за допомогою підмайстрів Петра Мстиславця й Маруші Нефедьєва започаткували друкарську справу. Близько десяти років було витрачено на будівництво та відлиття потрібних шрифтів. Слайд 6 Всі ці роки Федоров самотужки створював власну техніку книгодрукування. Відливаючи форми своїх власних літер, він спирався на традиції слов'янської писемності і слов'янської писемної графіки букв.

Слайд 7

Читець 1:

Просыпались по застрехам птицы,

Запевали третьи петухи.

Поднималось солнце над столицей,

Золотя шатровые верхи.

Царь спешил на стройку. Там умело

Возводили стены мастера

Для большого, для живого дела —

Первого Печатного двора,

Вот они! Пока ещё без крыши,

Меж лесами прорези окон,

И заметно с каждым днем все выше

Становился дом со всех сторон.

Царский глаз, усталый, воспаленный,

Все искал: не кроется ль изъян...

Пред царём коленопреклонённый

Книжный мастер — Фёдоров Иван.

Бывший дьякон с тёмною бородкой

До земли склонился головой,

Царь к нему стремительной походкой

Подошёл, отставил посох свой

И приподнял мастера за плечи:

«Ну, Ивашка, мне покажешь ты,

Где в палатах расставляешь печи,

Чтоб сушить печатные листы

Для бесценных первых наших книжек?»

Мастер встал, чтоб проводить царя.

Царь Иван стал будто ростом ниже,

С мастером Иваном говоря.

Читець 2:

Молодой, широкоплечий, статный,

Перед Грозным Фёдоров Иван

О палате рассуждал печатной:

Где поставит он печатный стан;

Пояснял он царственному тёзке,

Как сушить печатные листы,

Как хранятся для печати доски

Да какие буквы отлиты.

Вдохновенно Грозному Ивану

Говорил печатник про печать,

Расстегнул он ворот у кафтана,

Чтоб царю свободней отвечать.

И в печати помощь видел Грозный

Для своих больших державных дел…

А печатник мудрый и серьёзный

Много дальше Грозного глядел.

Были эти мысли скрыты, смелы,

И желанья были горячи...

Потому-то все здесь и кипело:

На леса тащили кирпичи,

Подмастерья карусель вертели,

Возле чана с известью кружась,

Ныли плечи, синяки на теле,

По лицу катились пот и грязь.

Приходили те мастеровые

Класть кирпич и молотом стучать

И не знали, что вот здесь впервые

Выйдет книга — первая печать!



Бібліотекар: Слайд 8 17 квітня 1563 року вони почали набір першої своєї книги і 1 березня 1564 року, майже рівно через рік, випустили першу книгу московського друку «Апостол».

Першодрукований «Апостол» - найвище досягнення типографського мистецтва того часу. Майстерно виготовлений шрифт, напрочуд чіткий та рівний набір, неперевершена верстка полос. Федоров, ввівши шпації між словами та строками, домігся ідеально рівної лінії з правої та лівої полоси сторінки. Слайд 9 В книзі 46 орнаментальних буквенних заставок, гравірованих по дереву, також 22 орнаментальні заголовні та ініціальні букви, двоколірний друк (на білому папері червоною та чорною фарбою).



Учень 3: До 1565 року Іван Федоров надрукував ще близько 20 церковно-слов'янських книг. Після смерті московського митрополита Макарія, протектора друкарської справи, почалися конфлікти між конкурентами - переписувачами книг і новозаснованою друкарнею, що переросли в ворожнечу і підпали, які закінчились вигнанням друкарів з Москви.

Читець 3:

И тогда не знали два Ивана,

Заведя горячий разговор,

Что по воле вражеского стана

Запылает их Печатный двор.

Что объявят «ересью и ложью»

Всю печать – не рукописный труд,

И, призвав на «ересь» « кару Божью»,

Двор Печатный ночью подожгут.

Что потом боярин сговорится,

Как бы им народ ввести в обман,

Что покинет древнюю столицу

Для чужбины Фёдоров Иван…
Відео «Книгодрукар Іван Федоров»

(литовський період та переїзд до Львова час - 2.08)


На початку 1566 року Іван Федоров та Петро Мстиславець їдуть до Литви, де звертаються до гетьмана Великого князівства Литовського Григорія Хоткевича, мецената і просвітителя, який планував заснування друкарні в Заблудові з проханням прийняти їх на життя та роботу.

У 1568 році в новій друкарні виходить «Учительне Євангеліє» (Заблудівське) двоколірним друком з гарними ініціальними буквами.

З 1569 по 1570 роки були надруковані «Псалтир» та «Часословець». Всі книги прикрашені заставками та ініціальними буквами, «Євангеліє» - геральдичними композиціями, а «Псалтир» - двома гравюрами. Передмови до книг написані Іваном Федоровим та князем Григорієм Хоткевичем.

В Заблудові Федоров змінює своє московське прізвище на Федорович.

У 1569 році друкарню покинув Петро Мстиславець, заснувавши власну справу.

З 1670 року друкування книг у Заблудові припинилось у зв'язку з тяжкою хворобою Хоткевича та погіршенням його фінансових справ.

В нагороду за друкарську працю гетьман дарує Федорову село, де першодрукар мав змогу жити достатньо заможно. Проте він відмовляється від осідлого життя. Бувши людиною віруючою, та вважаючи свою друкарську діяльність апостольським служінням, переїздить у 1572 році до Львова.
Разом із сином своїм, Гринем Івановичем, з лютого 1573 року працює над новим виданням «Апостола», прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. 15 лютого 1574 року «Апостол» побачив світ - перша в Україні точно датована друкована книга. «Апостол» вийшов тиражем 1000 примірників, обсягом 560 сторінок (до нашого часу збереглося 77 книг).

Закінчити показ відео (час --4.53)



Бібліотекар: Слайд 10 В тому ж 1574 році, він уперше надрукував книгу для дітей - «Азбуку» («Буквар»), перший словянський підручник, надрукований кирилівським шрифтом. Обсяг книги – 80 сторінок. Буквар призначався, вочевидь, для спеціальної школи при друкарні (до нашого часу збереглося декілька книг).

Учениця 4: Слайд 11 В 1575 році Івана Федорова запрошує до себе князь Костянтин Острозький. Осівши в маєтку багатого й впливого в Польщі, Литві й Україні князя Федоров виявляє себе як здібний організатор і невтомний ентузіаст друкарства. Він глибоко розумів свою просвітницьку місію.

Праця в Острозькій друкарні була найбільш плідною. Випробовуючи нове устаткування друкар у 1578 видає острозьку Азбуку (зберігся один її примірник). Першими з великих своїх задумів Костянтин Острозький розпорядився надрукувати Новий Завіт та Псалтир, які стали першими книгами друкарні і були видані у 1580 році.

Бібліотекар: Слайд 12 Після багаторічної підготовчої роботи 12 серпня 1581 року побачила світ найважливіша книга, надрукована в Острозі - Біблія.

Біблія Острозька - шедевр давньоукраїнського друкарства і найбільший шедевр її видавця - Івана Федорова. Слайд 13 Книга видана форматом in folio. Вперше у слов'янській Біблії текст було поділено на 5 розділів-частин , книга містила 1256 сторінок, вийшла тиражем – 2000 примірників. В орнаментиці Острозької Біблії простежуються мотиви українського народного орнаменту.

Учениця 5: Тим часом непорозуміння між Іваном Федоровим та Костянтином Острозьким наростають. Сім'я друкаря не мала достатнього матеріального статку. Слайд 14 На початку 1583 року Федоров разом із сином Гринем Івановичем знову повертається до Львова, де закладає нову друкарню, але за браком власних коштів так і не зміг розпочати роботу. І, коли фінансові обставини склалися для нього зовсім несприятливо, Іван Федоров йде на службу до польського короля Стефана Баторія й береться відливати гармати за своєю власною технологією.

Бібліотекар: 1583-й рік був трагічним і останнім в житті Івана Федорова. Він потрапляє у матеріальну скруту, його майно, друкарське обладнання, книги описують за борги. Не витримавши цього, Федоров захворів і в ніч на 6 грудня 1583 помер на руках свого сина Івана в домі у Підзамче (Львів). Слайд 15 Похований у монастирському дворі Святого Онуфрія у Львові. Слайд 16 «Друкар книг, перед тим небачених» - такий напис викарбовано на надгробній плиті людини, Слайд 17 життєвим кредо якої було «духовне насіння розсівати по світі і всім роздавати належну їм духовну поживу».

Учениця 6: Після батькової смерті Іван продав свою палітурну майстерню, щоб розплатитися з батьковими боргами, а друкарню Івана Федорова викупили у гендлярів ентузіасти друкарської справи Львова, які заснували новий друкарський двір Львівського Успенського ставропігійного братства.

Під опікою церкви, православних братств та шкіл започатковане Іваном Федоровим книгодрукування швидко розвивалось по всій Україні. Друкарні відкривались при всіх великих монастирях та містах.

Учениця 7: Традиції Івана Федорова в книжковій графіці та художньому оформленні плідно продовжили його учні - сини Іван та Гринь, Сачко Сенькович Сідляр, Сенько Корунка, Мина-чернець з Онуфріївського монастиря. Справа Федорова отримала подальший розвиток. Слайд 18 в 1977 році у Львові встановлено пам'ятник видатному просвітителю, Слайд 19 у наш час у Львові діє Поліграфічна академія імені Івана Федорова,.

Слайд 20


Мы умеем предками гордиться —

Память о печатнике живёт,

Фёдорову - памятник в столице

Сохраняет бережно народ.

Ім'я Івана Федорова - це величний і прекрасний образ людини, що була без краю віддана просвітительській культурній праці.
9 клас

Тема. Історичний портрет. Богдан Хмельницький – людина-легенда
Бібліотекар: (слайд 1-2)

14 жовтня – вся Україна відзначає християнське свято Покрови. Запорозькі козаки вважали своєю покровителькою і заступницею саме святу Покрову. Мабуть, тому в цей день в Україні ще й відзначають День українського козацтва. Найвідомішим представником козацької верхівки був гетьман – Богдан Хмельницький. Тож, давайте сьогодні поговоримо про цю знамениту на весь світ людину, громадського діяча, хороброго воїна, неординарну особистість.

Людина легенда – ось найточніша характеристика єдиного в історії України загальнонаціоналного лідера, за яким піднявся весь народ. Він підняв українців на національно-визвольну війну, створив Українську державу Гетьманщину. За словами Григорія Сковороди він був «героєм і батьком вольності». А життя Богдана Хмельницького тісно переплетене з долями багатьох тисяч українців, - це шлях блискучих перемог і гірких поразок, глибоких роздумів, особистих втрат і знахідок.

1 учень: (слайди 3-5) Народився Б. Хмельницький 27 грудня 1595 року в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького в родовому маєтку на хуторі Суботові на Чигиринщині. Ім’ям Богдан (з грецької – Богом даний) (по-церковному Теодор) нарікали дітей, народжених у день святого Теодора Начертаного. Було в Богдана й друге ім’я – Зіновій, яким його величали під час особливих урочистостей.

2 учень: Початкову освіту Богдан здобув у Київській братській школі. (слайд 6)

Згодом батько віддав його до Львіської єзуїтської колегії, де Богдан добре вивчив латинську й польську мови. Проте оточення католиків під час навчання в колегії не призвело до зречення Богданом православної віри.



3 учень: Після навчання у Львівському колегіумі Хмельницький в Чигирині служить реєстровим козаком у сотні свого батька. Але у 1620 році у битві з турками (на Цецорських полях) батько Хмельницького загинув, а сам Богдан потрапив у турецький полон. (слайд 7)

Учень:

Ще наша воля не світала,

Вже знав для чого я живу.

Ходив із батьком на султана,

І з Сагайдачним на Москву!

Ходив я з батьком у походи двічі,

Поліг мій батько у кривавій січі під Цецерою.

Мене взяли в полон. Два роки у Стамбулі

Ловив я кожну вість, яку несли прибулі.

4 учень: З неволі Богдана викупила мати. За іншими джерелами, запорожці обміняли його на турецьких бранців. Після полону Хмельницький ще не раз ходив у походи проти турків, татар. Під час війни польського короля Владислава з Москвою перебував в одному із загонів Сагайдачного. За нечувану хоробрість польський король нагородив Богдана коштовною шаблею. (слайд 8)

5 учень: Авторитет Хмельницького був настільки високим, що в 1644 році до Богдана звертається посол французького короля допомогти Франції у війні з Іспанією. Хмельницький відгукується на прохання і бере участь у війні. Після повернення в Україну, стає військовим генеральним писарем. (слайд 9)

Бібліотекар: А Україна стогнала під непосильним гнітом Речі Посполитої.


Чужинці скрізь посіли наші гради,

Ім’я дали нам – хлопи, мужики.

На нас лежить тавро тієї зради,

Якою нас вже зраджено віки.

Для них ці землі тільки ласий кусень

Та люд сумирний десь там по хатах

Жили-були. Об’їли нас як гусінь

Ще й поганьбили по усіх світах,

Так наступили цій землі на груди,

Що й стогін вже не вирветься з грудей.

Князь Вишневецький вішає повсюди,

А Лащ у церкві вирізав людей.




6 учень: Терпіли люди до часу, але треба було тільки нагоди доброї та чоловіка сміливого, щоб їх до нового повстання підняти. (слайд 10)До всього додається ще й важка особиста кривда, якої зазнав Б. Хмельницький від поляків. У 1647 році дрібний польський шляхтич підстароста чигиринський Данило Чаплинський із загонами напав на хутір Суботів, зруйнував його. Поляки пограбували маєток Хмельницького, жорстоко побили малолітнього сина, забрали дружину, яка невдовзі смертельно захворіла і померла.

1 учень: Хмельницький поскаржився коронному гетьману, а натомість його самого кинули до в’язниці. Але Богдан тікає на Запорожжя, де козаки обирають його гетьманом. (слайди 11-13) Піднявшись на національно-визвольну війну, козацькі полки під проводом Б. Хмельницького розгромили поляків під Жовтими водами, Корсунем. (слайди 14-19) А народ про свого героя складав думи і пісні: (слайд 20)

Учениця: Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється?

Гей той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.

Чи не той то хміль, що по ниві грає грає?

Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

Чи не той то хміль, що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький, що ляшеньків тисне.

Ой втікали вражі ляхи, погубивши шуби,

Гей не один лях лежить, вишкіривши зуби.

Становили собі ляхи дубовії хати, -

Ой прийдеться вже ляшенькам в Польщу утікати.



Звучить «Український марш» гурту «Грін Грей»

2 учень: (слайд 21)У зеніті своєї слави Хмельницький вступає у Київ, починає займатися державною діяльністю, будуючи своєрідну козацьку республіку. Київщина, Брацлавщина, Чернігівщина стали майже вільною державою в межах Речі Посполитої, де визнавалася винятково влада гетьмана. У Чигирині було відкрито посольства іноземних держав. Але тимчасове пермир’я з Польщею невдовзі закінчується.

3 учень: У 1651 році поляки з чималим військом напали на Брацлавщину та Вінницю. Дізнавшись про це, Хмельницький почав збирати козаків. Обидва війська зійшлися на Волині, під Берестечком. (слайди 22-23) Польське військо переважало і і кількістю, і озброєнням. Козацьке військо налічувало 100 тис. Осіб, з яких лише 40 тис. Були справжніми воїнами, решта – селяни, озброєні сокирами, ціпами, косами. Польське військо – 200 тис. та ще півмільйона обслуги і півтора мільйона коней. Б. Хмельницький заручився підтримкою татар, але в розпал бою кримський хан зрадив. (слайд 24) Лише вміле керівництво Івана Богуна дало змогу врятувати військо від остаточного розгрому.

4 учень: Хмельницький надіслав на Січ листа, в якому сповістив товариство, що через постійні зради кримського хана він задумав укласти угоду з московським царем. Разом з тим він просив Військо Запорозьке дати йому в цій справі добру пораду. На це запорожці відповіли: «... союз з Московщиною – річ непогана, та тільки, складаючи угоду з царем, треба бути дуже обережним, щоб часом від того не вийшло чогось лихого для неньки України та не зашкодило правам та вольностям козацьким».

5 учень: (слайд 25) 6 січня 1654 року в Переяславі відбулася велика козацька рада, на якій великий український гетьман запропонував заключити військово-політичний союз з Московською державою. Всі учасники одностайно погодилися з пропозицією Хмельницького.

Учениця:

Раду радили чубаті



З неущербними шаблями,

Вкриті палом перемоги

Сивоусі юнаки, -

Як завести лад у хаті,

Як неволі змити плями,

Ворогам закрить дороги

До Славутича-ріки.

Щоб не брав султан ясиру,

Щоб вельможна Польща-пані

У ридвани не впрягала

Святослвавових синів, -

Братню кров і братню віру

У братерському вітанні

Рада мудро привітала

Віщим клекотом орлів.


(слайд 26) І стоїть тепер у центрі Києва пам’ятник славетному Богдану і ось вже більше трьох століть вказує він народові України на шлях до Москви.

6 учень: Але невздовзі Хмельницький зрозумів, що в особі Москви, Україна отримала не вірного союзника, а віроломного ворога. Московський цар, порушивши усі домовленості, почав втручатися у внутрішні справи України. А Богдан, шукаючи нових союзників, посилає послів до Швеції, Туреччини, Молдавії, Угорщини.

Та не судилося 27 липня 1657 року в Чигирині Богдана Хмельницького не стало. (слайд 27) Великим сумом і журбою сповнилися маси українського народу від звістки про смерть улюбленого гетьмана.

То не чорні хмари ясне сонце заступили,

То не буйні вітри в темнім лузі бушували,

Козаки Хмельницького ховали,

Батька свого плакали.



Бібліотекар: Поховали його в церкві святого Іллі в Суботові. (слайд 28) Напис на табличці в церкві показує те місце, де був похований Хмельницький, але костей його там нема. (слайд 29) Як поляки кілька літ пізніше здобули Чигирин, то Степан Чарнецький наказав викинути кості Богданові на глум і наругу. Та наругу і неславу зробив тільки собі і землякам своїм тим, що надругався з мертвого тіла чоловіка, якого не міг подолати, коли він був живий. Тарас Шевченко, побувавши в Суботові, писав:

Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина України –

Широка, глибока. (слайд 30)

Звучить пісня «Стоїть в селі Суботові»
Нащадки свято бережуть пам’ять про славетного українського гетьмана: майже у кожному місті нашої держави йому встановлено пам’ятники, найвидатніших діячів України нагороджують орденом Богдана Хмельницького, до ювілеїв Хмельницького випускаються пам’ятні монети, марки з його зображенням. (слайди 31-34)

Гетьман Хмельницький має в українській історії велику славу. І дійсно, він краще за інших розумів історичну ситуацію в Україні на той час. За словами М. Грушевського, нікого так не любили і нікого так не проклинали як Богдана Хмельницького. Бо тільки до великих людей буває велика любов або велика ненависть.


Мета: ознайомити учнів із творчістю поета-земляка М.С. Вінграновського, розкрити його акторський та режисерський талант, поглибити знання школярів про Вінграновського - прозаїка; виховувати почуття національної гордості, почуття прекрасного, любов до поезії.

Обладнання: виставка-портрет «Поет – це слово, це його життя…», відеоматеріали.

Відео «Може бути, що мене не буде»

Бібліотекар: 7 листопада 2016 року уся світова та українська громадськість відзначала славний ювілей (80-річчя від дня народження) нашого видатного земляка – Миколи Степановича Вінграновського. Наша шкільна бібліотека теж не залишилась осторонь цієї визначної події. Тож, представляємо сьогодні вашій увазі літературний портрет «Поет, режисер, патріот». Хочеться вірити, що неординарна особистість Миколи Степановича та його творчість залишать у вашій душі глибокий слід.

Ведуча 1. Не обласканий владою і почестями, Микола Вінграновський — поет, прозаїк, режисер, актор, сценарист, наш славетний земляк, явив собою божий дар для української культури. У невідому досі художню сполуку поєдналися в його творчості героїка рідного народу і рідкісне відчуття прекрасного.

Відео «Гай, гай моя фантазія печальна»

Ведуча 2. Народився Микола Степанович Вінграновський 7 листопада 1936 року в нашому місті в селянській сім'ї. Тоді, як згадував пізніше, він ще не знав, крім степу, нічого — ні Дніпра, ні лісів, ні Десни, ні Довженка. Тільки куди гляне — степ, і степ, і степ. Далі — була війна, тяжкі повоєнні роки. Школу закінчив уже вісімнадцятилітнім хлопцем.

Ведуча 1. У середині 1950-х років, закінчивши навчання у школі, Микола Вінграновський вступає до Київського театрального інституту, де знайомиться з Олександром Довженко.

Уривок з фільму (Вінграновський розповідає про зустріч з Довженком)

Ведуча 2. Після цього Микола вступає до Інституту кінематографії в Москві, де продовжує навчання у майстерні автора «Землі» та «Арсеналу» - Олександра Довженка.

Ведуча 1. З-поміж своїх однокурсників студент Микола Вінграновський, здавалось, нічим особливим не вирізнявся. Хіба що в погляді строгих очей світилась невловима лагідна задума та в ставній постаті відчувалася рішуча рвійність. Всім серцем тягнувся він до романтичної піднесеності й заземленої, суворої правди життя в кіно, на що не міг не звернути увагу його великий вчитель, славетний Довженко.

У 1960 році закінчує цей найпрестижніший у СРСР кінематографічний виш, а вже наступного року дебютує у повнометражному кінематографі як актор.



Ведуча 2. У фільмах Вінграновський — один з найулюбленіших учнів Олександра Довженка — виявив себе талановитим режисером і актором. Так, головна роль Івана Орлюка, яку Микола Вінграновський зіграв у першому радянському широкоформатному фільмі «Повість полум’яних літ», відразу зробила зробила молодого актора популярним і знаним у світі актором. Фільм, знятий за сценарієм Олександра Довженка його дружиною Юлією Солнцевою, відзначено преміями міжнародних кінофестивалів у Каннах, Лондоні та Лос-Анджелесі.

Уривок з фільму «Повість полум’яних літ»

Ведуча 1. У поезію Микола Вінграновський прийшов так, як приходять великі майстри. Перші публікації Вінграновського (як поет він дебютував у 1957 р.) стали фактом народження поета, без досягнень творчості якого український літературний процес нагадував би книгу з вирваними з неї сторінками, де зав'язуються важливі лінії сюжету.

Ведуча 2. Говорячи про вірші М.Вінграновського треба сказати, що це поезія серця і водночас поезія думки. В ній домінують почуття та настрої душі. М.Вінграновський творить свій особливий колорит, у якому багатство проявів життя, багатобарвність і багатозвучність світу.

Вірш «Вінок на березі вічності»

Ведуча 1. В українській поезії радянського часу було небагато перших поетичних збірок, які б знаменували собою появу яскравих індивідуальностей. Серед них збірка М.Вінграновського "Атомні прелюди" - книга, з якою пов'язується не тільки поява нового імені, але й цілого напрямку в розвитку поезії.

Ведуча 2. Часові інтервали між збірками М.Вінграновського значно більші, ніж у інших поетів. Друга збірка поета "Сто поезій" з'явилася у світ тільки через п'ять років після "Атомних прелюдів" в 1967 році.

Усе, чого торкається пензель художника, набуває дивної привабливості, ніби розчакловується і являє приховану досі красу:

Ходімте в сад. Я покажу вам сад,

Де на колінах яблуні спить вітер.

А згорблений чумацький небо спад

Освітлює пахучі очі квітів.

Я покажу вам сливи на сучках,

Що настромились, падаючи мовчки.

Затисла груша в жовтих кулачках

Смачного сонця лагідні жовточки.



Ведуча 1. Третя збірка -"Поезії" (вибране з двох попередніх і нові вірші) - вийшла з інтервалом в чотири роки (1971). Після неї через сім років вийшла книжка "На срібнім березі" (1977), ще через чотири роки - "Київ" (1982). Найкоротшою буде відстань - два роки - до прекрасної, хоч і мініатюрної за обсягом книжечки "Губами теплими і оком золотим" (1984).

Поезія «День Перемоги»

Ведуча 2. Як кінорежисер Вінграновський дебютував із документальною стрічкою «Блакитні сестри людей» (1966). До цього були дві ігрові повнометражні стрічки, у яких він значився сорежисером: «Дочка Стратіона» (1964) та «Ескадра повертає на захід» (1966).

Ведуча 1. У 1967 році Вінграновський вперше самостійно зрежисерував повнометражну картину, яка називалася «Берег надії». У цьому фільмі він також зіграв одну з ролей. Так само режисером і виконавцем однієї з ролей письменник виступив у наступній своїй ігровій повнометражці «Дума про Британку» (1970). На цьому його акторська кар’єра закінчилася.

Ведуча 2. На той час літературний доробок Вінграновського вміщав вже дві поетичні збірки, а також кілька оповідань. Однак можливість зняти фільм за власним сценарієм з’явиться у нього ще нескоро.

Ведуча 1. У 1973 році він у якості режисера знімає детективну стрічку «Тихі береги». Це був єдиний фільм, знятий ним у 70-ті. Протягом цього десятиліття він активно писав, а також випустив цілу низку оповідань і поезій.

Ведуча 2. І лише у 1984 році виходить його наступна і, на жаль, остання ігрова повнометражна режисерська робота – «Климко». Сценарій до неї Вінграновський написав за мотивами твору Григора Тютюнника.

Уривок з фільму «Климко»

Ведуча 1. Із 80-х років письменник-режисер переорієнтовується на документальне кіно. Так, у 1983 році він знімає стрічку «Слово про Андрія Малишка». У 1989 році віддає данину поваги своєму вчителеві, знявши документалку «Щоденник О. П. Довженка» (1989, у співавторстві з Л. Осикою), а в 1993 році випускає ще одну стрічку на цю ж тему – «Довженко. Щоденник 1941 – 1945».

Ведуча 2. У 1989 році вийшов фільм Петра Марусика «Сіроманець». Сценарій до нього Микола Вінграновський написав за мотивами власного однойменного оповідання, опублікованого у 1977 році.

Буктрейлер до книги «Сіроманець»

Ведуча 1. Микола Степанович активно працював і у прозі. "У глибині дощів" (1979), "Літо на Десні" (1983), оповідання "Гусенятко"(1978), "Низенько пов'язана" (1985) та інші позначені тими ж рисами, що й поезія : високою духовністю та широким спектром емоцій.

Ведуча 2. Книги М. Вінграновського для дітей - це чарівний світ, де легко і просто народжується казка. Вони, як величне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається навколишнє життя. Легко, невимушено веде письменник розмову з дітьми в поетичних збірках "Літній ранок", "Ластівка біля вікна". Серйозні теми піднімають повісті й оповідання книжок "Літній вечір", "На добраніч". Саме за ці книжки М.Вінграновському присуджено Державну премію ім. Т.Г. Шевченка 1984 року.

Ведуча 1. Поезія Вінграновського надихала свого часу композиторів різних поколінь на створення пісень. Близько 20 віршів поета стали прекрасними піснями. Послухайте одну з них – «Заспіваю твоє ім’я».

Відео пісня «Заспіваю твоє ім’я»

Ведуча 1. Останній період творчості письменника-кінематографіста був присвячений історії України. У 1990 році публікується його роман «Северин Наливайко», а в 1997 – історичний нарис «Чотирнадцять столиць України».

Ведуча 2. Свого роду ілюстрацією до останніх стали три документальні телефільми, присвячені козацьким столицям, що були зняті у 1993 році: «Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» та «Галич — столиця князя Данила Галицького». В усіх цих стрічках Вінграновський виступив автором сценарію та режисером.

Уривок з фільму

«Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького»

Ведуча 1. За словами сучасників, Вінграновський не хотів обмежуватися лише цими трьома фільмами, а зняти цілий цикл історичних документалок. Однак, не склалося… Останньою режисерською роботою письменника стала документальна картина «Гетьман Сагайдачний» (1999).

Ведуча 2. Одна з визначальних рис Вінграновського-митця - відчуття рідного кореня, патріотизм в найглибшому розумінні цього слова. В одному з інтерв'ю поет висловився так: "Батьківщина і народ — це життя поета, його кров, його нерви, його любов, його надія... Батьківщина, земля, любов, люди — без цього поет не поет..." Як бачимо, своє завдання поет вбачав у тому, щоб оспівувати і возвеличувати близькі, добре знайомі, а від того по-справжньому важливі для кожного українця цінності.

Ведуча 1. Твори Вінграновського, його вчинки, його слова завжди були просякнуті любов’ю до рідної землі, до рідної мови, цілеспрямовано, змістовно виховували відданість українській нації, вселяли і дотепер вселяють віру в кращу долю нашого народу.

Відео випадок з Огієнко

Ведуча 2. Як справжнього патріота України Вінграновського вабили сильні особистості з минулого, як, наприклад, Северин Наливайко, які в повній безнадії починали «битву за Україну». Ще в 60-х роках він написав коротку поему (яка не була надрукована) і сценарій, якому не дали ходу. І те, з яким трепетом він говорив про цей твір і про самого Наливайка, підтверджує результат його творчості – сам роман.

Відео Вінграновський про Наливайка

Ведуча 1. Над романом „Северин Наливайко” М. Вінграновський працював тривалий час – з 1986 по 1992 рік. Про здійснення творчого задуму автор сказав в одному інтерв’ю: „Працюю над історичною повістю про Наливайка – мого улюбленого героя української історії. Відчуваю себе в боргу і перед історією, і перед сучасністю свого народу. Ту „вину” нашої літератури перед своїм народом гостро відчуваю і як свою особисту вину. Мушу її спокутувати – разом з іншими”. Але чи не найвиразнішою є розповідь Вінграновського у стінах своєї рідної первомайської школи №17 про те, як саме він писав роман «Северин Наливайко».

Відео Вінграновський про створення роману

Ведуча 2. Хто читав роман про Наливайка, той не міг не захоплюватись ароматом української мови, образом головного героя, середовищем і якимось дивовижно-натхненним зображенням життя природи. Читаючи роман „Северин Наливайко” в свідомості мимоволі зринають картини не козацького минулого, а нашого сьогодення. Зрозуміло, що історія повторюється, але щоб аж настільки... Майбутнє починається в минулому, щоб, пройшовши етап сучасного, стати сторінкою історії.

10 клас

Урок-презентація творчості М. Вінграновського."Поет. Режисер. Патріот"

Мета: ознайомити учнів із творчістю поета-земляка М.С. Вінграновського, розкрити його акторський та режисерський талант, поглибити знання школярів про Вінграновського - прозаїка; виховувати почуття національної гордості, почуття прекрасного, любов до поезії.

Обладнання: виставка-портрет «Поет – це слово, це його життя…», відеоматеріали.

Відео «Може бути, що мене не буде»

Бібліотекар: 7 листопада 2016 року уся світова та українська громадськість відзначала славний ювілей (80-річчя від дня народження) нашого видатного земляка – Миколи Степановича Вінграновського. Наша шкільна бібліотека теж не залишилась осторонь цієї визначної події. Тож, представляємо сьогодні вашій увазі літературний портрет «Поет, режисер, патріот». Хочеться вірити, що неординарна особистість Миколи Степановича та його творчість залишать у вашій душі глибокий слід.

Ведуча 1. Не обласканий владою і почестями, Микола Вінграновський — поет, прозаїк, режисер, актор, сценарист, наш славетний земляк, явив собою божий дар для української культури. У невідому досі художню сполуку поєдналися в його творчості героїка рідного народу і рідкісне відчуття прекрасного.

Відео «Гай, гай моя фантазія печальна»

Ведуча 2. Народився Микола Степанович Вінграновський 7 листопада 1936 року в нашому місті в селянській сім'ї. Тоді, як згадував пізніше, він ще не знав, крім степу, нічого — ні Дніпра, ні лісів, ні Десни, ні Довженка. Тільки куди гляне — степ, і степ, і степ. Далі — була війна, тяжкі повоєнні роки. Школу закінчив уже вісімнадцятилітнім хлопцем.

Ведуча 1. У середині 1950-х років, закінчивши навчання у школі, Микола Вінграновський вступає до Київського театрального інституту, де знайомиться з Олександром Довженко.

Уривок з фільму (Вінграновський розповідає про зустріч з Довженком)

Ведуча 2. Після цього Микола вступає до Інституту кінематографії в Москві, де продовжує навчання у майстерні автора «Землі» та «Арсеналу» - Олександра Довженка.

Ведуча 1. З-поміж своїх однокурсників студент Микола Вінграновський, здавалось, нічим особливим не вирізнявся. Хіба що в погляді строгих очей світилась невловима лагідна задума та в ставній постаті відчувалася рішуча рвійність. Всім серцем тягнувся він до романтичної піднесеності й заземленої, суворої правди життя в кіно, на що не міг не звернути увагу його великий вчитель, славетний Довженко.

У 1960 році закінчує цей найпрестижніший у СРСР кінематографічний виш, а вже наступного року дебютує у повнометражному кінематографі як актор.



Ведуча 2. У фільмах Вінграновський — один з найулюбленіших учнів Олександра Довженка — виявив себе талановитим режисером і актором. Так, головна роль Івана Орлюка, яку Микола Вінграновський зіграв у першому радянському широкоформатному фільмі «Повість полум’яних літ», відразу зробила зробила молодого актора популярним і знаним у світі актором. Фільм, знятий за сценарієм Олександра Довженка його дружиною Юлією Солнцевою, відзначено преміями міжнародних кінофестивалів у Каннах, Лондоні та Лос-Анджелесі.

Уривок з фільму «Повість полум’яних літ»

Ведуча 1. У поезію Микола Вінграновський прийшов так, як приходять великі майстри. Перші публікації Вінграновського (як поет він дебютував у 1957 р.) стали фактом народження поета, без досягнень творчості якого український літературний процес нагадував би книгу з вирваними з неї сторінками, де зав'язуються важливі лінії сюжету.

Ведуча 2. Говорячи про вірші М.Вінграновського треба сказати, що це поезія серця і водночас поезія думки. В ній домінують почуття та настрої душі. М.Вінграновський творить свій особливий колорит, у якому багатство проявів життя, багатобарвність і багатозвучність світу.

Вірш «Вінок на березі вічності»

Ведуча 1. В українській поезії радянського часу було небагато перших поетичних збірок, які б знаменували собою появу яскравих індивідуальностей. Серед них збірка М.Вінграновського "Атомні прелюди" - книга, з якою пов'язується не тільки поява нового імені, але й цілого напрямку в розвитку поезії.

Ведуча 2. Часові інтервали між збірками М.Вінграновського значно більші, ніж у інших поетів. Друга збірка поета "Сто поезій" з'явилася у світ тільки через п'ять років після "Атомних прелюдів" в 1967 році.

Усе, чого торкається пензель художника, набуває дивної привабливості, ніби розчакловується і являє приховану досі красу:

Ходімте в сад. Я покажу вам сад,

Де на колінах яблуні спить вітер.

А згорблений чумацький небоспад

Освітлює пахучі очі квітів.

Я покажу вам сливи на сучках,

Що настромились, падаючи мовчки.

Затисла груша в жовтих кулачках

Смачного сонця лагідні жовточки.



Ведуча 1. Третя збірка -"Поезії" (вибране з двох попередніх і нові вірші) - вийшла з інтервалом в чотири роки (1971). Після неї через сім років вийшла книжка "На срібнім березі" (1977), ще через чотири роки - "Київ" (1982). Найкоротшою буде відстань - два роки - до прекрасної, хоч і мініатюрної за обсягом книжечки "Губами теплими і оком золотим" (1984).

Поезія «День Перемоги»

Ведуча 2. Як кінорежисер Вінграновський дебютував із документальною стрічкою «Блакитні сестри людей» (1966). До цього були дві ігрові повнометражні стрічки, у яких він значився сорежисером: «Дочка Стратіона» (1964) та «Ескадра повертає на захід» (1966).

Ведуча 1. У 1967 році Вінграновський вперше самостійно зрежисерував повнометражну картину, яка називалася «Берег надії». У цьому фільмі він також зіграв одну з ролей. Так само режисером і виконавцем однієї з ролей письменник виступив у наступній своїй ігровій повнометражці «Дума про Британку» (1970). На цьому його акторська кар’єра закінчилася.

Ведуча 2. На той час літературний доробок Вінграновського вміщав вже дві поетичні збірки, а також кілька оповідань. Однак можливість зняти фільм за власним сценарієм з’явиться у нього ще нескоро.

Ведуча 1. У 1973 році він у якості режисера знімає детективну стрічку «Тихі береги». Це був єдиний фільм, знятий ним у 70-ті. Протягом цього десятиліття він активно писав, а також випустив цілу низку оповідань і поезій.

Ведуча 2. І лише у 1984 році виходить його наступна і, на жаль, остання ігрова повнометражна режисерська робота – «Климко». Сценарій до неї Вінграновський написав за мотивами твору Григора Тютюнника.

Уривок з фільму «Климко»

Ведуча 1. Із 80-х років письменник-режисер переорієнтовується на документальне кіно. Так, у 1983 році він знімає стрічку «Слово про Андрія Малишка». У 1989 році віддає данину поваги своєму вчителеві, знявши документалку «Щоденник О. П. Довженка» (1989, у співавторстві з Л. Осикою), а в 1993 році випускає ще одну стрічку на цю ж тему – «Довженко. Щоденник 1941 – 1945».

Ведуча 2. У 1989 році вийшов фільм Петра Марусика «Сіроманець». Сценарій до нього Микола Вінграновський написав за мотивами власного однойменного оповідання, опублікованого у 1977 році.

Буктрейлер до книги «Сіроманець»

Ведуча 1. Микола Степанович активно працював і у прозі. "У глибині дощів" (1979), "Літо на Десні" (1983), оповідання "Гусенятко"(1978), "Низенько пов'язана" (1985) та інші позначені тими ж рисами, що й поезія : високою духовністю та широким спектром емоцій.

Ведуча 2. Книги М. Вінграновського для дітей - це чарівний світ, де легко і просто народжується казка. Вони, як величне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається навколишнє життя. Легко, невимушено веде письменник розмову з дітьми в поетичних збірках "Літній ранок", "Ластівка біля вікна". Серйозні теми піднімають повісті й оповідання книжок "Літній вечір", "На добраніч". Саме за ці книжки М.Вінграновському присуджено Державну премію ім. Т.Г. Шевченка 1984 року.

Ведуча 1. Поезія Вінграновського надихала свого часу композиторів різних поколінь на створення пісень. Близько 20 віршів поета стали прекрасними піснями. Послухайте одну з них – «Заспіваю твоє ім’я».

Відео пісня «Заспіваю твоє ім’я»

Ведуча 1. Останній період творчості письменника-кінематографіста був присвячений історії України. У 1990 році публікується його роман «Северин Наливайко», а в 1997 – історичний нарис «Чотирнадцять столиць України».

Ведуча 2. Свого роду ілюстрацією до останніх стали три документальні телефільми, присвячені козацьким столицям, що були зняті у 1993 році: «Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» та «Галич — столиця князя Данила Галицького». В усіх цих стрічках Вінграновський виступив автором сценарію та режисером.

Уривок з фільму

«Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького»

Ведуча 1. За словами сучасників, Вінграновський не хотів обмежуватися лише цими трьома фільмами, а зняти цілий цикл історичних документалок. Однак, не склалося… Останньою режисерською роботою письменника стала документальна картина «Гетьман Сагайдачний» (1999).

Ведуча 2. Одна з визначальних рис Вінграновського-митця - відчуття рідного кореня, патріотизм в найглибшому розумінні цього слова. В одному з інтерв'ю поет висловився так: "Батьківщина і народ — це життя поета, його кров, його нерви, його любов, його надія... Батьківщина, земля, любов, люди — без цього поет не поет..." Як бачимо, своє завдання поет вбачав у тому, щоб оспівувати і возвеличувати близькі, добре знайомі, а від того по-справжньому важливі для кожного українця цінності.

Ведуча 1. Твори Вінграновського, його вчинки, його слова завжди були просякнуті любов’ю до рідної землі, до рідної мови, цілеспрямовано, змістовно виховували відданість українській нації, вселяли і дотепер вселяють віру в кращу долю нашого народу.

Відео випадок з Огієнко

Ведуча 2. Як справжнього патріота України Вінграновського вабили сильні особистості з минулого, як, наприклад, Северин Наливайко, які в повній безнадії починали «битву за Україну». Ще в 60-х роках він написав коротку поему (яка не була надрукована) і сценарій, якому не дали ходу. І те, з яким трепетом він говорив про цей твір і про самого Наливайка, підтверджує результат його творчості – сам роман.

Відео Вінграновський про Наливайка

Ведуча 1. Над романом „Северин Наливайко” М. Вінграновський працював тривалий час – з 1986 по 1992 рік. Про здійснення творчого задуму автор сказав в одному інтерв’ю: „Працюю над історичною повістю про Наливайка – мого улюбленого героя української історії. Відчуваю себе в боргу і перед історією, і перед сучасністю свого народу. Ту „вину” нашої літератури перед своїм народом гостро відчуваю і як свою особисту вину. Мушу її спокутувати – разом з іншими”. Але чи не найвиразнішою є розповідь Вінграновського у стінах своєї рідної первомайської школи №17 про те, як саме він писав роман «Северин Наливайко».

Відео Вінграновський про створення роману

Ведуча 2. Хто читав роман про Наливайка, той не міг не захоплюватись ароматом української мови, образом головного героя, середовищем і якимось дивовижно-натхненним зображенням життя природи. Читаючи роман „Северин Наливайко” в свідомості мимоволі зринають картини не козацького минулого, а нашого сьогодення. Зрозуміло, що історія повторюється, але щоб аж настільки... Майбутнє починається в минулому, щоб, пройшовши етап сучасного, стати сторінкою історії.

Ведуча 1. На межі тисячоліть Микола Вінграновський подумки пройшов багатостраждальний шлях нашої держави, по-справжньому переосмислив її історичний досвід, усвідомив причини перемог і поразок, втрат і досягнень, спробував знайти відповіді на одвічні запитання: хто ми? звідки наше коріння? куди і яким шляхом йдемо? І ніби провидець зазирнув у день сьогоднішній і побачив відродження національної гордості українців, української ідентичності та небачений до цього підйом нашої національної свідомості.

Відео вірш Вінграновський про Україну

Ведуча 2. Незважаючи на широке визнання та славу, Микола Степанович завжди залишався людиною сердечною та щирою, і куди б не заводили його життєві дороги, ніколи не забував свого коріння - рідного Первомайська. Мала батьківщина, у свою чергу, віддавала належне майстрові слова, щирому патріотові України. І сьогодні жителі його рідного міста пам'ятають і свято шанують творчі надбання свого земляка – Миколи Степановича Вінграновського.


10 клас



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconЗ досвіду бібліотекаря. Читання І діти. О. С. Сторожева
О. С. Сторожева,завідуюча бібліотекою Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconВізитка бібліотекаря; Візитка бібліотекаря
За навчальний рік кожен читач у середньому відвідав 10 разів бібліотеку І отримав 24 книги
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconОпис досвіду роботи учителя української мови та літератури
Тема досвіду. Використання інформаційних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості...
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconМетодичні рекомендації щодо створення портфоліо бібліотекаря закладу освіти
Портфоліо це спосіб накопичення своїх розробок: навчальних програм, методичного забезпечення, сценаріїв різних заходів І т д. Цей...
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconМетодична «Швидка» (Бібліоквілт) Випуск №5
П’ятий випуск бібліоквілту пропонує характеристику 2016 року у світі та важливі для організації роботи бібліотекаря матеріали
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconЗ досвіду роботи районної творчої групи
У методичному посібнику викладено сутність І зміст інтерактивних методів навчання, вимоги до його впровадження в практику роботи...
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconЗ досвіду роботи вчителя української мови І літератури Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 імені Володимира Левицького Балящук Марії Михайлівни
Й, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Сучасні освітні парадигми розвивального, креативного навчання ставлять...
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconАпробовано в навчально-виховному просторі школи щодо розвитку творчої особистості. Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя»
Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя» Тернопільської спеціалізованої...
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconПоложення про майстер-клас І. Загальні положення Майстер-клас одна з форм методичної роботи з педагогічними кадрами, яка є методом передачі досвіду, майстерності, шляхом показу прийомів роботи. Мета діяльності
Майстер-клас – одна з форм методичної роботи з педагогічними кадрами, яка є методом передачі досвіду, майстерності, шляхом показу...
Та заходів з досвіду роботи бібліотекаря iconОпис досвіду роботи класного керівника
Проблема, над якою працює класний керівник в системі виховної роботи класного колективу: «Всебічне забезпечення соціального розвитку...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка