Таємні товариства: міфи та реальність



Сторінка7/12
Дата конвертації22.02.2018
Розмір2.18 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

КІСТКИ. Див.: ЧЕРЕП І КІСТКИ.

КУЛЬТ ЗМІЯ. На думку уфологов, що вірять в існування НЛО, ця група — «секретний уряд», який вступив у таємну змову з неземними представниками на Землі. В обмін на право керування Землею інопланетяни надали землянам передові неземні технології, такі як оптико-волоконний зв’язок. Навіть ті, хто вважає ці твердження безглуздими, здивовуються, коли дізнаються про джерело інформації — це переважно колишні офіцери розвідки, чиї зусилля з поширення дезінформації можуть уже самі собою свідчити про наявність деяких таємних товариств.

КУЛЬТИ. Відповідно до експерта з питань культів Д.Фінни (www.great­dreams.com/ufos/ufo-cults.htm), будь-який культ може визначатися як група, що має такі характеристики:

«1. Він використовує психологічний примус для залучення, нав’язування поглядів і утримання членів. Особливі привілеї для лідера і його оточення через їхню «обраність».

2. Він формує обране тоталітарне товариство й спосіб думки «ви багато втратите, якщо не вступите до нього».

3. Його засновник — самопризначений лідер, догматичний, месіанський, ні перед ким не підзвітний, що має божий дар.

4. Божественний заклик, що виходить від божественного джерела, доступий тільки цій групі, звичайно, за допомогою «божественного натхнення».

5. Він вважає, що «мета виправдовує засоби» для отримання фінансів і залучення людей.

6. Божественно натхненні послання людству про порятунок/допомоги.

7. Група здатна змінити/зупинити прийдешні катаклізми (повені, землетруси тощо).

8. Щоденні кількаразові звертання, молитви, заклинання.

9. Група зазвичай бере собі назви на кшталт: Небесна брама, Гілка Давидова, Центральна рада.

10.Члени культів будуть захищені божественними/неземними силами».

Найзнаменитішим культом в історії був Храм Народів, очолюваний преподобним Джімом Джонсом. Члени культу, головним чином, представники північної Каліфорнії, переїхали з їхнім лідером у джунглі Гайяни, в Джонстаун. Конгресмена від Сан-Франциско Лео Раяна і чотирьох інших, які приїхали в Гаяну 1978 року для розгляду скарг тутешніх людей щодо їхнього насильного утримання, застрелили просто в аеропорту.

Незабаром після цього, за наказом лідера, тисяча членів культу випили отруєну рідину й померли. Джонса знайшли серед мертвих, він, ймовірно, випив отруту разом з послідовниками його вчення. Батьки спершу давали отруту дітям. Під час масового самогубства було кілька окремих випадків непокори, але бунтарів змусили замовкнути і, зрештою, вони підкорилися більшості. Тіла знаходили скрізь. Деякі лежали взявшись за руки.

Джонс заснував Храм Народів у 1950-х роках в Індіані, проповідуючи єдність і національну гармонію.

Він і сотня його послідовників переїхали в північну Каліфорнію 1965 року. У Каліфорнії Джонс зробив вимоги до своїх послідовників вкрай суворими. «Церкву» було перетворено в «культ». Він заволодів власністю своїх прихильників. Члени зверталися до Джонса як до батька, їм заборонялося контактувати із зовнішнім світом. У своїх проповідях він почав пророкувати ядерну катастрофу. Усіх, хто не корився його наказам, суворо карали, часто били. Усі жінки вважалися дружинами Джонса. Щоб уникнути можливого скандалу з приводу дітей, що з’явилися від Джонса в послідовниць, у середині 1977 року він перемістив свій культ у Гаяну.

Пізніше було виявлено магнітофонний запис масового самогубства. Фрагмент запису наведено нижче.

Джонс: «Я намагався забезпечити вам гарне життя. Незважаючи на мої зусилля, брехлива жменька людей зробила наше життя неможливим. Якщо ми не можемо жити у світі, то давайте у ньому помремо. (Оплески.) Нас жорстоко зрадили. У найближчі кілька хвилин один з цих людей на літаку повинен убити пілота, я це знаю. Я не планував цього, але я знаю, що це відбудеться. Ми спокійні, бо не збираємося покінчити з життям — це революційний крок. У нас немає шляху назад».

Перша жінка: «Мені здається, що там, де життя, там надія».

Джонс: «Ну, коли-небудь ми всі вмремо».

Юрба: «Правильно! Правильно!»

Джонс: «Те, що ці люди, які пішли, зробили, зробить наше життя гіршим, ніж у пеклі. Але для мене найжахливіше — не смерть. Це життя прокляте. Вона не варте того».

Перша жінка: «Але я боюся помирати».

Джонс: «Думаю, що ні».

Перша жінка: «Я вважаю, що тих, хто пішов, занадто мало, аби 1 200 чоловік покінчили з життям. Я дивлюся на всіх дітей і думаю, що вони мають право на життя».

Джонс: «Але хіба вони не заслуговують на більше? Вони заслуговують на світ. Найкраще свідчення цього — залишити цей проклятий богом світ». (Оплески.)

Перший чоловік: «Усе кінчено, сестро. Ми вибрали чудовий день». (Оплески.)

Другий чоловік: «Якщо ви скажете нам віддати наші життя зараз, ми готові». (Оплески.)

Джонс: «Будь ласка, візьміть ліки. Це просто. Від них не буде страждань. Не бійтеся померти. Ось побачите: люди висадяться тут. Вони катуватимуть наших людей...»

Друга жінка: «Не треба боятися. Намагайтеся бути спокійними і заспокоюйте своїх дітей. Вони плачуть не від болю — просто воно трохи гірке».

Третя жінка: «Не треба плакати. Це те, від чого ми возрадуємося». (Оплески.)

Джонс: «Будь ласка, заради Бога, давайте зробимо цей крок. Це революційне самогубство. Це не самознищення».

Третій чоловік: «Батько привів нас сюди. Я за те, щоб йти з ним».

Джонс: «Ми повинні померти з гідністю. Швидше, швидше, швидше! Нам треба поквапитися. Припиніть істерику. Смерть у мільйон разів краща за таке життя. Якби ви знали, що вас може очікувати, то ви із задоволенням зробили б цей крок сьогодні ввечері».

Четверта жінка: «Як приємно було разом з вами брати участь у цій революційній боротьбі. Я не хотіла б нічого іншого, як віддати своє життя за соціалізм, комунізм, і я дуже вдячна Батьку».

«Ми віддаємо вам своє життя. Ми вчиняємо не самогубство. Ми, вчиняємо революційне самогубство, протестуючи проти умов нелюдського світу».

ЛІГА СПРАВЕДЛИВОСТІ. Таємне товариство, що складалося здебільшого з німецьких ремісників-емігрантів — тих, що зібралися в Лондоні в червні 1847 року для вироблення політичної програми. Серед найактивніших прихильників створення організації був Карл Маркс, який змінив назву групи на Комуністичну Лігу. Маркс тоді написав її конституцію — «Маніфест Комуністичної партії».

ЛЮДИ-ЛЕОПАРДИ. Таємне товариство Західної Африки, також відоме як Егбо. Відповідальне за захоплення рабів і доставку їх європейцям для відправлення в Новий Світ. Дисципліна в Егбо трималася на страху, іноді викликаному наркотиками, які згубно впливали на психіку. Для цього найчастіше вдавалися до бобів калабар. До початку ХХ століття їх використовували в медичних цілях. Вони були ефективні при лікуванні очних хвороб, кишкових розладах, хронічних запорах. Препарат з них уповільнює пульс і підвищує кров’яний тиск. Він також пригнічує центральну нервову систему.

Навіть після скасування рабства Леопарди провадили безбідне життя. Їм добре платили, аби вони тримали цей регіон у стану страху. Африканців переконували, що люди володіють силою леопардів, шкури яких носять. Групи Леопардів були найчисленнішими в районах, відомих зараз як Сьєрра-Леоне і Нігерія. Найсильнішими вони були в 1930 роках. Леопарди вірили в перевтілення, фізичне й уявне перетворення людини в звіра. Тих, хто міг досягти перевтілення, називали теріоморфами.

Теріоморфи, як стверджувалося, можуть існувати у вигляді людей і тварин, або й поєднувати їх. Вони можуть досягти цих перетворень і матеріально, і астрально. Схоже, віра в перевтілення породила віру в лікантропію (існування перевертнів) і вампірів.

Досі не існує реального підтвердження фізичного перевтілення. Леопарди живуть у світі «духовних теріоморфів», наслідуючи звірів у поведінці і зовнішності.

Прихильники перевтілень збираються у «священних гуртках», де здійснюють ритуальні танці, копіюючи рухами і звуками звички звірів — вважається, що дух звірів у такий спосіб швидше вселиться в тіло людини. Люди-Леопарди стверджують, що під час цих ритуалів змінюється їхнє сприйняття, загострюються органи нюху і зору, з’являється вправність і відчуття непереборної сили.

Леопарди задля пропаганди поширювали чутки про своє вміння перевтілюватися, аби поглиблювати страх перед ними. Іноді мандрівників знаходили мертвими, зі слідами пазурів на тілі, в тих районах джунглів, де живуть Леопарди. Хоча цивілізація майже витиснула Леопардів, проте цілком можливо, що окремі групи все ще існують у найглухіших джунглях Західної Африки.



ЛУКУМИ. Див.: САНТЕРІЯ.

МАЛЬТІЙСЬКІ рицарі. Група, що виникла в Суверенному ордені Святого Іоанна Єрусалимського (Госпітальєрів), після того, як турецька навала змусила Госпітальєрів переміститися з Криту на Мальту. Коли інші групи, наприклад, Катари і Лицарі-Тамплієри, викорінювала Римська католицька церква, Мальтійські Рицарі уникли цього, позаяк зарахували себе до церкви.

Навіть у ХХ столітті Мальтійських Рицарів викривали в спробах перевороту. На початку 1930-х Джон Раскоб, один з тринадцяти родоначальників Американського Ордену Мальтійських Рицарів, розробив план, спрямований на недопущення Франкліна Рузвельта в президенти, але він зазнав краху, оскільки вмішався один з прихильників Рузвельта. Рузвельта врятував мальтійський рицар генерал-майор морської піхоти Смедлі Батлер.

Двоє мальтійських рицарів стали директорами ЦРУ США — Джон Маккоун і Вільям Кейсі.

У 1980-х роках італійська масонська ложа, куди входило багато мальтійських рицарів, очолювана Лічіо Джеллі, перетворилася на своєрідну «світову фашистську змову». Джеллі, у спілці з мафією, банком Ватикану і ЦРУ, замислив скинути італійський уряд. План передбачав активізацію ліворадикального тероризму в Італії, тоді як народ схилявся до фашистської форми правління. Сьогодні вважається, що Мальтійські Рицарі — це єднальна ланка між ЦРУ і Ватиканом.

Мальтійські Рицарі все ще існують, їхній центр — у Римі, котрий, як і Ватикан, більш як сорок країн світу вважають суверенною нацією.

Суверенний Орден Святого Іоанна Єрусалимського — це протестантське відгалуження Мальтійських Рицарів зі штаб-квартирою в Лондоні.

Цей Орден протягом свого існування мав різні назви — Рицарі-Госпітальєри, Рицарі Іоанна Єрусалимського, Рицарі Родосу і, нарешті, Мальтійські Рицарі. Він був одним з найвпливовіших військових лицарських орденів періоду хрестових походів у Святу Землю. Бере свій початок від Госпітальєрів Єрусалима, релігійного і благодійного Ордену, створеного 1048 року в Єрусалимі благочестивими купцями Амалфі для підтримки бідних і знедолених римських прочан.

Структура Ордену в його розквіт була досить складною — з огляду на його одночасно монархічний і республіканський характер. На чолі стояв Гроссмейстер. Він хоч і був наділений широкими повноваженнями, проте підкорявся законодавчим актам Головних зборів. Зараз існує два Ордени — католицький і протестантський, але обоє вони не визнають один одного, кожен вважає, що він один законний. Ступені Мальтійських Лицарів передаються у спадщину. Є ритуал посвяти в ступінь. Сам прийом туди обмежений. Спочатку кандидат має стати лицарем-тамплієром (www.cephas­ministry.com/).

Мальтійські рицарі — це народне ополчення Папи Римського, вони приймають присягу на крові. Папа як глава Ватикану одночасно є главою в інших країнах. По суті, це не має жодного стосунку до католицької релігії. Це насамперед представництво в одній з чотирьох головних «організацій» у боротьбі за світове панування — англійського масонства, франкмасонства, міжнародного сіонізму і Ватикану.

Член Мальтійських лицарів, що прийняв присягу на вірність Папі Римському, зобов’язаний, не щадячи свого життя, виконувати волю глави Ордену — у цьому разі він може розраховувати на лояльність. Нинішні члени Ордену Мальтійських Лицарів повинні під страхом смерті підтримувати політику Ватикану. Це для них не складно. Вони ВІРЯТЬ у цю політику і принципи. Погляди, проголошувані Папою, такі:

1. Жодного верховенства США й інших країн.

2. Жодних майнових прав.

3. Жодної влади зброї.

4. Новий міжнародний економічний лад (світовий уряд).

5. Перерозподіл багатства і робочих місць.

6. Заклик до народів про довіру ООН.

7. Цілковите роззброєння.

8. Сприяння ООН у боротьбі за мир.

9. Сприяння ЮНЕСКО в питаннях освіти і культури.

10. Сприяння взаємозв’язку.

11. Підтримка санкцій на честь батька Пьєра Тейяра де Шардена — священика- гуманіста Нового століття.

12. Підтримка переконання, що економічний принцип традиційної християнської чи католицької соціальної доктрини — це економічний принцип комунізму.

Див. також: СУВЕРЕННИЙ ОРДЕН СВЯТОГО ІОАННА ЄРУСАЛИМСЬКОГО; ВАТИКАН.

ХЛОПЧИКИ КАХАБА. Див.: КУ-КЛУКС-КЛАН.

МАСОНИ. Масони — це світове таємниче товариство (Вільні Муляри), чиєю проголошеною метою є взаємодопомога і братерство. Насправді ж мета масонів- досить-таки лиховісна.

Товариство поділяється на три секції, чи то ложі. Ложа початкового рівня має називається Блакитною, що, своєю чергою, поділяється на три ранги ступеня — щось на кшталт «рядового», «єфрейтора», «молодшого сержанта». Середня ложа відома як Обряд Йорка (іноді нею називається Червона ложа), вона поділяється на десять ступенів. Коли масон досягає вершини Обряду Йорка, він може вступити в Шотландський обряд, що поділяється на тридцять два ступені. У Шотландському обряді є тридцять третій ступінь, що його отримують тільки в особливих випадках.

Ступені мають символічне значення, звідси і їхні назви — «Ступінь визнання майстра», «Королівський видатний ступінь», «Ступінь лицарів-тамплієрів» і «Ступінь Милостивий князь». Людський хребет складається з тридцяти двох хребців. Тридцять третій ступінь символізує голову, розміщену над хребтом.

Багато масонських ритуалів, як і раніше, невідомі стороннім. Уривчаста інформація, зазвичай, не надійна. Відомо, що в «Королівський видатний ступінь» вступають із зав’язаними очима (відповідно до стародавніх правил), оголеними чи напівоголеними. Кандидат перебуває під контролем члена ступеня, поводиря гіда. Гід тричі стукає в двері кімнати, де має відбутися присвята.

Ті, хто в кімнаті, відповідають: «Що це за нечестива особа, чи особи, прийшли сюди, щоб порушити спокій і гармонію цієї нашої зустрічі Пурпурної Хартії Королівської знаті, що прилучає нас до Бога і брата Джошуа?»

Двері охороняє Тайлер, почасти озброєний мечем, що перешкоджає входу сторонніх людей. Традиція Тайлера бере початок з раннього масонства, коли ритуали здійснювалися в печерах.

Тайлер говорить: «Це не нечестивці, це друзі з братом і брат з друзями просять дозволу бути присутніми на вашій Королівській зустрічі Пурпурної Хартії Королівської знаті, що прилучає вас до Бога і брата Джошуа».

Відкриваються двері, і лідер групи задає кандидату кілька запитань, на які необхідно дати належні відповіді.

— Звідкіля ви?

— Із зовнішнього табору Ізраїлю.

— Куди йдете?

— У внутрішнє коло.

— Як ви потрапите туди?

— За допомогою пароля.

— Чи знаєте ви пароль?

— Так.


— Чи назвете його мені?

— Назву, якщо ви почнете: Шиб-Бо-Лет.

Кандидату кладуть на оголені груди меч чи інший гострий предмет, іноді циркуль.

— Чим вас допускають?

— Вістрям меча, що торкається лівої частини моїх оголених грудей.

— Чому до лівої частини?

— Бо тут моє серце.

— Ви щось відчуваєте?

— Три гострих уколи в лівій частині моїх оголених грудей.

— Що означають ці три гострих уколи лівої частини ваших оголених грудей?

— Зараз це укол моєї плоті, потім — гострий біль моєї совісті, якщо я колись щось розголошу.

Потім кандидата із зав’язаними очима лякають рушничним пострілом. Лідер запитує:

— Що ви чули?

— Голосне повідомлення.

— Що означає це голосне повідомлення?

— Господь пошле свій гнів на дітей Ізраїлю за їхню непокору.

Потім кандидат стає на коліна і просить про порятунок.

Кажуть, такі масонські ритуали практикуються тільки на найвищих рівнях. Це робиться задля забезпечення таємничості. Більшість масонів не можуть відкрити секретів, оскільки вони в них не посвячені. Ті ж, хто володіє секретами, довели, що здатні їх оберігати. Вважається, що масони не тільки зберігають свої секрети, а й поширюють дезінформацію, щоб ввести в оману громадськість. Свідчення того — велика кількість інформації про масонів, що містить абсурдні історичні неточності. Хоча масони стверджують, що вони не ставлять своєю метою замінити релігію, однак багато масонів використовують ложу як підміну релігії.

Своїм корінням масонство сягає Середньовіччя. Масони того часу, що видно з їхньої назви, працювали з каменем. З каменів тоді будували дуже мало будинків. Тільки замки королів і знаті, собори, абатства і парафіяльні церкви. У 1050 — 1350 роках у Франції масони побудували п’ятсот церков і вісімдесят соборів. Деякі з соборів будували більш як сто років. До будівництва залучалося два види мулярів — «чорнороби», які обробляли великі кам’яні брили, і «вільні муляри», які займалися зовнішнім виглядом будинків, використовуючи більш м’який, податливий будівельний камінь. Оскільки не завжди була достатня кількість мулярів, то для зведення кам’яних будівель вони переходили з місця на місце, де в них були спеціальні місця для відпочинку, які вони називали ложами. Як правило, у ложах вони не спали, надаючи перевагу постоялим дворам.

В одному з найдавніших міфів про масонів згадується про спорудження будівництва Лондонського моста. Побудований до цього дерев’яний міст, як співається в пісні, «звалив» 1176 року. На його місці звели кам’яний. «Прекрасна дама», як стверджувалося у пісні, була святою дівою, замурованою в одну з кам’яних опор мосту, щоб умилостивити гнів Божий. Вважалося, що саме тому міст простояв так довго. Міст проіснував до 1832 року. (Тоді було з’ясовано, що останків діви в опорах немає.) Його замінили не тому, що він розвалювався, а тому, що відстань між опорами була надто малою для проходження сучасних кораблів.

У ХІV столітті в Англії робочий час і заробітну плату мулярам було визначено Статутом тимчасових працівників. Масонам платили добре. Епідемія чуми вбила майже половину населення. Робітники з навичками будівництва, що вижили, користувалися великим попитом.

У Середні віки Європою правила Свята світова католицька церква, що сповідувала католицизм під керівництвом Папи. Чиї погляди не збігалися з вченням церкви, були змушені піти в підпілля. Єдиними групами, які могли вільно переміщатися з міста в місто без церковних санкцій, були гільдії каменярів, оскільки тільки вони мали необхідні практичні навички в будівництві церков і соборів.



Масони стверджували, що мають ці навички завдяки архітектурним знанням, що беруть свій початок з часів стародавнього Єгипту і будівництва пірамід. (Нині ці таємниці геометрії втрачено.) Існує ціла низка оповідок про те, чому саме масони першими оволоділи цими таємними знаннями. В одній з них розповідається, що Авраам з біблійного Старого Заповіту, маючи знання, що сягали ще допотопних часів, передав їх єгиптянам. Ці знання усно передавалися з покоління в покоління, доки грецький філософ Евклід не записав їх. Він назвав це геометрією. Геометрія у часи Римської імперії була відома як архітектура.

Відповідно до масонських вірувань, муляри брали участь у будівництві вавилонської вежі і храму Соломона в Єрусалимі. Вони стверджували, що отримали знання від «богів», позаяк були обраними і боги передали їм свої таємні знання (Див. Також: Ануннаки).

У сучасній науковій літературі зазначається: «У далекому минулому боги жили серед людей, з яких вони обирали наймудріших і найвірніших. Цим обранцям вони передавали таємниці великої мудрості, призначали їх жерцями чи то посередниками між ними — богами — і темним, непросвітленим знаннями людством, даючи йому в такий спосіб можливість пізнавати істину і життя. Ці темні люди дали початок тому, що нам відомо як античні таємниці. Тож масонство — це не просте багатовікова громадська організація, а посвята в багатовікову мудрість світу».

У Середні віки першою групою, яка називалася масонами, скорочено від Ордену вільних мулярів, були архітектори Ломбардії (північна Італія). Першою письмовою згадкою, що дійшла до нас, про «масонів» була праця з алхімії кінця ХV ст. З огляду на масонські вірування того часу, більшість немасонських істориків вважають, що корені таємного товариства сягають середньовіччя, часів лицарів-тамплієрів — групи, заснованої Гофре де Буйоном, який очолив перший хрестовий похід і завоював Єрусалим.

У середині ХІV століття лицарі-тамплієри змушені були бігти з країни. Вони розчинилися по всій Європі. За твердженням німецького масона Карла Готліба фон Гунда, їхнім масонським орденом, відомим як Орден суворого дотримання, керували «невидимі керівники», імена яких свідчили, що вони були гросмейстерами лицарів-тамплієрів. Його список був майже ідентичний іншому, виявленому в південній Франції в ХХ столітті австрійським істориком Левом Шідлофом. У другому списку хоч були ті ж самі імена, однак, вважається, що він належав до «Пріорату Сіону», який володів таємними знаннями про спадкоємців Ісуса Христа.

Таємні знання, якими володіли масони ще до Потопу, було втрачено, коли англійський король Генріх VIII відколовся від Риму. Він створив власну церкву — англіканську. І прагнув знищити всі нагадування про католицизм в Англії. У зв’язку з цим було знищено багато масонських рукописів. Під час релігійних чисток змінилося і масонство. Колишній досвід мулярів (відомий як творче масонство) було втрачено, його замінив новий — «споглядальне масонство». Уривчасті знання кам’яної кладки збереглися в масонських ритуалах і знаках. Щоб вияснити причину появи терміну «споглядальне», варто зазначити, що нові масони були великими майстрами вкладання грошей. У новій постпротестантській системі вони посилили свій вплив, поширили його на багато інших країн.

Деякі історики припускають, що засновником масонства в Англії був сер Френсіс Бекон, якому часто приписують авторство деяких найвідоміших п’єс світу, написаних під псевдонімом Вільям Шекспір. Є два книжкові свідчення, що відбивають масонські погляди Бекона — книга «Нова Атлантида» про можливий рай на Землі і De Sapientia Veterum, що означає «Стародавня Мудрість». Під утопією Бекон мав на увазі Новий Світ, і, як ми бачимо, свідчення того — Сполучені Штати Америки, створені під масонським керівництвом.

Наприкінці ХVІ століття Бекон був «головнокомандувачем» розенкрейцерів, які використовували ритуали і традиції, по суті, з доби хрестових походів лицарів-тамплієрів. Послідовники Бекона після його смерті заснували Лондонське королівське товариство сприяння природним знанням, що нібито служило прикриттям масонської діяльності. Королівське товариство проводило свої зустрічі в будинку, що називався Масонський зал, розташованому на вулиці Мейсонс Елли в Лондоні. У 20-ті роки ХVІІ століття розенкрейцерство і масонство були нероздільні, хоча сьогодні розенкрейцери і масони вважаються самостійними таємними товариствами.

Можливо, відповідно до плану Бекона, масонство стало важливим складником Америки, починаючи з перших поселенців Джеймстауна. Люди, які прибули до Північної Америки за 36 років до пілігримів, були послідовниками Бекона і масонства. Очолював цю групу сер Волтер Рейлі, якого стратили 1618 року за поширення еретичних масонських поглядів, що король Джеймс вважав за державний злочин. Король Джеймс мав рацію, що масони Нового Світу не збиралися миритися з колоніальним статусом під англійським правлінням.

На початку ХVІІІ століття масонські ложі в Америці планували завоювати незалежність, хоча знадобилося ще 60 років, щоб відбулася революція.

У ХVІІІ столітті масонські ложі було створено у Франції, але вони діяли під прикриттям «Об’єднаної Великої Ложі» в Англії. Попри чистки, що почалися після вступу на престол Генріха VIII, масони, як і раніше, стверджували, що мають стародавні знання. 1737 року шевальє Ендрю Ремсей, гувернер дітей королівської родини Великої Британії і високопоставлений масон, попрямував до Парижа, аби виступити з доповіддю у Великій ложі. Ремсей заявив, що масонство походить від грецької богині Діани і єгипетської богині Айсис, що

Воно має «безпосередній стосунок» до Хрестових походів лицарів-тамплієрів. Ремсей був виразником інтересів Чарльза Редкліффа і братом Ісаака Ньютона по філадельфійському товариству. (Ньютон і Редкліфф були гросмейстерами «Пріората Сіону”.)

Англійські масони вперше заявили 1723 року, що члени цього товариства можуть сповідувати будь-яку релігію. Це правило діє й донині. Якою мірою це стосується вищих ступенів, — невідомо.

У 1730-х роках імператор Святої Римської імперії Франциск, герцог Лоренський, став першим з європейської знаті масоном, який привселюдно заявив, що його посвячено у Гаазі 1731 року. У результаті такого широкого розголосу масонство миттєво поширилося. Віденський двір Франциска став центром масонської активності.

У замку Франциска Хофбурге була лабораторія для занять алхімією. Одним з найвизначніших досягнень в історії таємних товариств є збереження наукової думки в часи, коли вона вважалася єрессю і відповідно до релігійних догм мала каратися смертю.

Дехто гадає, що головною метою масонства є знищення християнства. З цією точкою зору була згодна католицька церква початку ХVIII століття. 28 квітня 1738 року Папа Клемент XII видав буллу In Eminenti, де зазначалося, що католикам, які перейшли до масонів, загрожує відлучення від церкви. Папа назвав масонство язичницьким і незаконним.

Масонство досягло Карибів у період розквіту работоргівлі: 1739 року на Ямайці з’явилося п’ять перших лож. 1740 року було створено ложу на Барбадосі, а 1749-го — на Сент-Домініку (пізніше відомому як Гаїті).

На початку ХVIII століття серед масонів були люди, яких називали магами (до середини ХVIII століття не було різниці між магією і наукою, відомою як натурфілософія). Найвидатнішим магом був граф Сен-Жермен, який говорив на всіх європейських мовах. Звертаючись до французького двору в 1740-х роках, він оголосив, що його біологічний вік — сотні років, і це завдяки тому, що він знає секрет еліксиру молодості.

Він стверджував, що знає Ісуса Христа і Клеопатру, що може, серед іншого, усувати дефекти в діамантах. Ці здібності, за його словами, з’явилися в результаті вивчення пірамід. Він сприяв сходженню доньки друга на російський престол. В історію вона увійшла як Катерина Велика. Серед його друзів були неперевершений жигун Казанова й Алессандро Каліостро — ключова фігура Французької революції.

Сучасником Сен-Жермена був Хаїм Самуїл Якоб Фальк, якого ледь не спалили в Німеччині за звинуваченням у чаклунстві, але йому вдалося 1742 року втекти в Лондон, де він ввів ритуали і погляди Кабали в масонське навчання.

Масони залишили помітний слід в Американській революції 1776 року, а потім — у Французькій. У 30-х роках ХІХ століття в США нараховувалося 50 000 масонів, багатьох з них сьогодні могли б назвати «найкращими і найяскравішими”.

Масони революційного періоду були серед знаменитих людей того часу: Джордж Вашингтон, Бенджамін Франклін, Олександр Гамільтон, Томас Джефферсон, Джеймс Медісон. Серед тих, хто підписував Декларацію Незалежності, тільки одна людина не була масоном. Масонські знаки зображено на сучасній валюті США. Але це не єдині масонські знаки на валюті. Є також масонські символи — Всевидяще око і девіз — Novus Ordo Seclorum (новий світовий лад). Ще один масонський девіз — Ordo ab Chao (лад з хаосу). Цей девіз означає, що масони використовують створюваний ними самими хаос для досягнення своїх цілей — встановлення нового ладу.

Шотландський масон Арчібальд Грейсі заснував перший ощадний банк у Нью-Йорку. Його маєток «Іст Рівер» — офіційна резиденція мера Нью-Йорка. Грейсі був відомий своїми вечірками, що їх відвідували видатні особистості — Вашингтон Ірвинг, Джеймс Фенімор Купер і Олександр Гамільтон.

Таємність і закритість масонських лож сприяли їхній ефективній боротьбі проти англійського престолу. Цілком можливо, що відоме «Бостонське чаювання» теж було справою рук масонської ложі.

Те, що американську революцію задумали масони, було таємницею не тільки для англійців, а й для багатьох американських солдатів. Як писав один з істориків: «Більшість американських солдатів вважали, що вони борються за справу здобуття незалежності від тиранії. Масонство для більшості з них, як і для більшості з нас сьогодні, це лише братерська організація, що вирішує соціальні проблеми і поповнює свої ряди новими членами”.

Велика державна печатка Сполучених Штатів містить масонську символіку. Печатка відбиває алхімічні традиції й алегорії єгипетської медицини. Орел, маслинова гілка, стріли і шестикутники — усе це окультні символи протилежностей: добро і зло, чоловік і жінка, війна і світ, світло і пітьма. На зворотньому боці — як і на доларовій банкноті — усічена піраміда, що символізує втрату стародавньої мудрості, розсіяної і загнаної в підпілля церковною владою. Згори — промені світла надії і Всевидюще око — символ Французької революції.

1826 року один масон порушив правила товариства і розголосив секрети. Його звали капітан Вільям Морган з Батавії, Нью-Йорк. Він написав книгу «Ілюстрація масонства» на прикладі одного з братств, що посвятили цьому тридцять років. У книзі були таємні клятви товариства, його цілі, символи.

Морган писав: «Причиною руйнації наших суспільних підвалин є масонство, вже нині досить впливове і яке з кожним днем дедалі міцніє. Необхідно, щоб люди знали про небезпеку, яка їм загрожує”.

На жаль, Морган не дожив до того дня, коли його книгу опублікували. Перед виходом книги Моргана і його видавця просто викрали. Видавця пізніше врятували друзі, стурбовані його зникненням. Однак Морган зник безвісти. Масон Генрі Веленс зізнався на смертному одрі, що брав участь у викраденні Моргана, що той знайшов смерть у воді — його скинули з Ніагарського водоспаду.

Джон Адамс, шостий президент США, свого часу писав про масонство й убивство В.Моргана. Ці свідчення лежать в архіві бібліографічних раритетів Університету Рочестер, Нью-Йорк.

Адамс, зокрема, писав: «Масонство, корпоративне масонство, відповідальне за викрадення вільного громадянина, за вбивство батька і чоловіка. Є переконливе свідчення того у звітах судів у справі викрадення Вільяма Моргана, в офіційних заявах спеціальних представників, що розслідували цю справу.

Воно у відповіді за перешкоджання розслідуванню, за зрив процесу через ліквідацію свідків і фактичне виправдання незаперечно винних».

Велика ложа Нью-Йорка виділила сто доларів одному з головних обвинувачуваних у справі Моргана. Одна зі структур того ж штату дала тисячу доларів, щоб допомогти і підтримати інших обвинувачуваних, дати їм можливість уникнути покарання.

Але, можливо, найяскравішим свідченням зрослого масонського впливу і сили товариства стало управління тими, хто очолює газети країни.

Схожі одна на одну справи мали зовсім різний розголос у засобах масової інформації — залежно від того, хто був головною діючою особою.

Однак скандал, що спалахнув, змусив багатьох масонів причаїтися. Закрилися дві тисячі лож. У Нью-Йорку, за деякими оцінками, членство скоротилося з 30 000 осіб до 300. Книга Моргана все-таки вийшла 1827 року. Серед розголошених Морганом секретів — клятва, що її давав кожен масон під час посвяти в «Перший ступінь Блакитної ложі». У клятві новий член товариства проголошував: «Зв’язую себе таким покаранням — мені переріжуть горло, вирвуть з коренем язика, а тіло поховають у морському піску — в місці, де припливи і відливи відбуваються двічі на день». Ніагарський водоспад тут не згадувався.

Під час сенатського розслідування було виявлено, що масони є на всіх рівнях державної влади, зокрема в уряді. Масоном був тодішній президент Ендрю Джексон. Черговий скандал породив антимасонську партію, що, зрештою, еволюціонувала в Партію вігів.

У 1880 роках у фінансовому кварталі Лондона, що отримав назву «Сіті», була найвища у світі концентрація масонів. Кожен банк цього кварталу, розміром в одну квадратну милю, мав свою ложу. У Банку «Лойд» була ложа Чорного коня Ломбард-стріт, у Банку Англії — ложа Банку Англії, створена ще 1788 року.

Існує версія, що в основі злочинів Джека-Потрошителя була мета приховати шлюб члена королівської родини з католичкою-простолюдинкою. Принц Едді, син принца Вельського, що був також гросмейстером англійського масонства, одружився з Енні Елізабет Крук. Оскільки Едді був спадкоємцем на трон, йому заборонялося одружуватися з католичкою. 1888 року Енні Крук викрали і силоміць утримували в психіатричній лікарні. Там їй давали наркотики і зробили некваліфіковано лоботомію. Подруги Енні, які знали про її шлюб з принцом, стали жертвами Джека-Потрошителя.

Є думка, що вбивства Джека-Потрошителя могли бути масонськими ритуалами. Чотирьом жертвам перерізано горло. У декого вийнято внутрішні органи і перекинуто через плече, що вказує на «трьох негідних убивць» з масонських вірувань — Юбела, Юбело і Юбелум, яких було ритуально вбито у такий же спосіб. Їх було названо Ювами.

Одна з жертв Джека-Потрошителя лежала при вході на площу Митр, біля таверни «Митр» — місце зустрічі членів кількох масонських лож, зокрема ложі Йоффа. Відповідно до масонської міфології, ці три ритуальні вбивства скоєно саме на узбережжі Йоффи. Просочений кров’ю фартух жертви знайдено недалеко від наступного будинку. Над ним на стіні крейдою було написано: «Ювы» — це люди, яких не будуть марно хаяти». Хоча цей напис сер Чарльз Воррен наказав стерти, він все ж таки потрапив до поліцейського звіту. У пресі промайнуло, що вбивцею був чоловік на прізвисько Шкіряний Фартух — явний натяк на те, що стародавні муляри (масони) носили шкіряні фартухи.

Це тільки одна з багатьох версій про вбивства цього відомого всьому світу серійного вбивці.

Наприкінці ХVІІІ ст. з’явилися масонські ложі в Китаї. Китайські масони поклонялися «Першому будівельнику». У ХІХ ст. масонів значно побільшало.

У ХІХ і навіть на початку ХХ ст. часто не дозволяли ховати на сільських цвинтарях, в освяченій землі, акторів та інших представників «шоу-бізнесу». Саме тому ці люди почали проявляти особливий інтерес до масонів.

Дослідник таємних товариств М.Гоффман вважає, що термін «алхімія», який часто використовували таємні товариства, має символічне значення, а не означає буквально прагнення перетворити олово в золото. Це програмування людей через керування масовою свідомістю, у результаті чого основні перетворені елементи людства мають сприяти примноженню багатства вищого класу. Людей змушують до пасивності під страхом «чистого терору» — закодованих послань (так звана сутінкова мова), поширюваних ЗМІ, які діють на підсвідомість. У людей, чия свідомість у такий спосіб контролюється, проявляються три руйнівні симптоми: (1) амнезія; (2) абулія (втрата волі); (3) апатія.

За масонською традицією, таємна природа сатани пояснюється його приходом із зірки Сиріус, що персоніфікується з давньоєгипетською богинею Айсис, відомою своєю здатністю використовувати «силу слова». Пентаграма в масонстві означає «яскрава зірка». Стверджується, що Сиріус — це Великий Архітектор масонства. У своїй книзі «Масонство: Змова проти Християнства» Ральф Епперсон стверджує, що таємницею вищих рівнів масонства є їхнє поклоніння Люциферу. Ще одне твердження: масони — дуалісти, вони вірять і в добро, і в зло однаковою мірою. Дехто вважає, що їхнє ядро поклоняється науці, і вірить, що всім — від простого атома до Всесвіту керує загальне геометричне правило.

Існує думка, що приводом для таємничості масонства є сам факт їхнього існування, необхідність в гнучкій політиці. Це клуб з впливових людей, об’єднаних однією метою, схованою від очей громадськості.

Інші гадають, що через важливість у масонстві числа 33 географічна 33-тя широта також здобуває величезне значення. Теоретики зазначають: хоча більшість багатств світу зосереджено вище 33-ої паралелі, велика частина населення світу проживає нижче її. Також стверджується, що саме на 33-й паралелі відбулося багато гучних вбивств, зокрема вбивство президента Джона Кеннеді. Бермудський трикутник, єгипетські піраміди і, теоретично, Атлантида теж розташовані поблизу цієї магічної лінії.

Крім того, на число 33 можна натрапити в різних сферах життя: у людській нозі 33 м’язи, як і число спіралей у повному наборі людської ДНК. У Святому Письмі цифра 33 згадується сім разів у сімох віршах. Цар Давид правив у Єрусалимі 33 роки (2 Самуїла 5:5, 1 Царств 2:11, 1 Царств 5:16, 1 Паралипоменон 3:4, і 1 Паралипоменон 29:27).

Католицький італійський поет Данте Аліг’єрі (1265 — 1321) розділив свою «Божественну Комедію» на сто Пісень: Пісня перша — вступ, тридцять три Пісні — Пекло, тридцять три Пісні — Чистилище і тридцять три Пісні — Рай. Масони і їхні прихильники могли помітити, що Данте помістив зрадників-гостей у глибоку яму Пекла в 33-й Пісні Пекла.

8 березня 2004 року в Нью-Йорку масони знову прикували до себе увагу через інцидент, що дав громадськості деяке уявлення про масонські ритуали. Пострілом у голову було випадково вбито В.Джеймса, який проходив обряд посвяти до клубу «Феллоу Крафт», відділення Південної масонської ложі.

Була мета лише налякати, однак замість холостих патронів помилково використали справжні. У приміщенні, де проходив обряд, поліція знайшла також високу гільйотину і пастки для пацюків.

Представники Масонського інформаційного центру повідомили, що не існує ніяких масонських ритуалів, де використовували б гільйотини чи вогнепальну зброю, мимохіть зазначивши: «Іноді ложі придумують свої традиції, масонство існує із Середньовіччя, коли ще не було вогнепальної зброї».

Що ж до пасток для пацюків, то, за свідченням одного з масонів, під час посвяти перед ним поставили дві пастки й сказали, що одна з них справна, а інша — ні. Йому показали, що перша справді несправна. Потім запропонували випробувати іншу. Коли він торкнувся тієї — вона теж виявилася несправною.

Масонські обряди нагадують своєю таємничістю ритуали університетських товариств.

Девіз масонів — «Воля. Рівність. Братерство».

Найвідоміший масонський символ — літера «G» всередині квадрата і циркуль. Вважається, що літера «G» означає «Геометрія». За даними дослідників таємних товариств, нині у світі нараховується 100 000 лож і 6 000 000 масонів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Таємні товариства: міфи та реальність iconТаємні товариства: міфи та реальність Микола Сенченко, Валерій Гастинщиков
Таємні товариства завжди привертали увагу громадськості. Про деякі з них розповідали пошепки. Що ж насправді являють собою ці таємні...
Таємні товариства: міфи та реальність iconМатеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність»
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у Другій світовій війні: міфи І реальність» (до 70-річчя перемоги...
Таємні товариства: міфи та реальність iconВ. Г. Короленка Пантелеймон Куліш: міфи І реальність
Куліш П. О.: методично-бібліографічні матеріали / оунб ім. В. Г. Короленка; підгот. О. Рижаєва; відп за вип. І. Аліференко. – Чернігів....
Таємні товариства: міфи та реальність iconВалентин Стецюк Історія Товариства Лева Передмова з неба зірвем грона зірок, Ми присягали Леву!
Чим більше буде таких прикладів, тим ліпше для держави. Однак у нас ентузіасти виховання національної гідності здебільшого посилаються...
Таємні товариства: міфи та реальність iconПовідомлення про зміни у проекті порядку денного загальних зборів акціонерного товариства Повне найменування товариства: публічне акціонерне товариство «укрнафта» Місцезнаходження товариства згідно з його статутом
Тво «укрнафта» (надалі пат «укрнафта» або Товариство) повідомляє Вас, що «07» липня 2016 року о 12. 30 годині відбудуться загальні...
Таємні товариства: міфи та реальність iconНаукового товариства
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 11 – Донецьк: Український культурологічний центр. – 2006. – 252 с
Таємні товариства: міфи та реальність iconНаукового товариства
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 12 Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. – 256 с
Таємні товариства: міфи та реальність iconНаукового товариства
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 7 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – с
Таємні товариства: міфи та реальність iconНаукового товариства
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 8 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – с
Таємні товариства: міфи та реальність iconНаукового товариства
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 5 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2004. – с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка