Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План



Сторінка8/8
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Пубертатний період ─ вік, впродовж якого відбувається статеве дозрівання, хронологічно зазвичай відповідає підлітковому періоду.

Пубертатний «стрибок» ─ явище прискорених темпів статевого дозрівання, що розгортається в підлітковому віці.
Рр

Ранній (переддошкільний) період ─ етап онтогенетичного розвитку людини, частина епохи дитинства, що триває від 1-го до 3-ох років.

Ретардація ─ явище уповільнених темпів фізичного та фізіологічного розвитку дитини, підлітка чи юнака, відставання від середньостатистичної норми.

Референтна група ─ група значимих, авторитетних для особистості людей, у спілкуванні з якими можливе її максимальне саморозкриття.

Рефлексія ─1) самоаналіз, самопізнання людиною внутрішніх психічних актів та станів; 2) (як новоутворення психіки молодшого школяра) ─ здатність дитини до самоаналізу розумової діяльності та поведінки.

Ригідність ─ негнучкість, жорсткість мислення чи поведінки людини за необхідності адаптуватись до змін.

Рівень актуального розвитку ─ наявні у дитини можливості виконувати вимоги дорослих самостійно. Термін, введений Л. С. Виготським, і поряд із поняттям зони найближчого розвитку використовується для визначення оптимальної організації навчання дітей певного віку.

Розвиток ─ процес накопичення кількісних та якісних прогресивних змін, рух вперед від простого до складного, від нижчого до вищого. Розвиток ─ загальнонаукова категорія, вікова психології спеціалізується на вивченні психічного розвитку.

Роль соціальна ─ суспільна функція особистості, відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людини в залежності від її статусу чи становища в системі міжособистісних стосунків.
Сс

Самоактуалізація ─ 1) прагнення людини до найбільш повного прогресивного виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей, потенціалу психіки та організму; 2) результат цього процесу.

Самовизначення юнаків ─ центральне особистісне новоутворення юнацького періоду, результат формування життєвого плану особистості, що виявляється у виборі професії, умов подальшого життя тощо.

Самоконтроль (як новоутворення молодшого шкільного віку) ─ спроможність до свідомого управління та регуляції дитиною власної психічної та поведінкової активності.

Самопрезентація ─ дії людини, спрямовані на пред’явлення власних якостей у суспільстві, самоподача.

Самореалізація ─ конструктивне виявлення та втілення людиною свого особистісного потенціалу, його розвиток та збагачення.

Сенс життя ─ центральний життєвий мотив людини, що відображає призначення її життя, самореалізацію.

Сенситивний період ─ чутливий, оптимально сприятливий до розвитку певних психічних функцій відрізок становлення особистості.

Сенсомоторна стадія (за Ж. Піже) ─ перший етап когнітивного розвитку, що триває до двох років і характеризується пізнанням дитиною дійсності за допомогою елементарних дій з конкретними предметами.

Сиблінги ─ брати та сестри, що мають спільних кровних батьків.

«Скидання масок» ефект ─ більш глибоке пізнання молодятами один одного в звичних родинних умовах, що супроводжується побудовою реалістичного образу шлюбного партнера.

«Скляної скелі» ефект ─ невидимі і формально не позначені бар'єри, що перешкоджають кар’єрному зростанню жінок. Цей ефект породжується гендерними стереотипами, пануючими у суспільстві.

Соліпсизм немовляти ─ період абсолютного егоцентризму дитини першого року життя.

Сором ─ почуття, що відносяться до групи моральних і виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона дотримується в своєму житті. Сором розвивається у дітей під впливом критичних зауважень оточуючих людей.

Соціалізація ─ процес засвоєння соціального досвіду індивідом, що забезпечує його інтеграцію в суспільстві.

Соціальна ситуація розвитку ─ особливе поєднання внутрішніх процесів і зовнішніх умов психічного розвитку індивіда, типове для представників кожного вікового періоду.

Соціальний статус ─ становище людини в суспільстві, визначена соціальна роль.

Соціальний фактор психічного розвитку ─ сукупність зовнішніх суспільних і психологічних умов, з якими зіштовхується і взаємодіє індивід в ході становлення своєї особистості.

Соціальні стереотипи ─ розповсюджені в суспільстві судження, що мають узагальнений характер.

Спадковість ─ здатність живих організмів відтворювати родовий розвиток. В психології спадковість розглядається як компонент біологічного фактору психічного розвитку індивіда.

Спадковість соціальна (у тлумаченні Г. С. Костюка) ─ сукупність культурних досягнень людства, накопичених в процесі його історичного й суспільного розвитку.

Спостереження (у психології) ─ метод цілеспрямованого сприймання зовнішніх виявів поведінки людини у звичних для неї умовах без активного втручання дослідника.

Спрямованість особистості ─ сукупність потреб, інтересів, прагнень, життєвих цінностей та орієнтацій особистості, що визначає мотивацію її діяльності.

«Спустілого гнізда» ефект ─ переживання людиною своєї занедбаності та ізольованості через залишання її батьківського дому дорослими дітьми.

Стагнація особистісна ─ застій в особистісному розвитку людини, спричинений її зацікавленістю на минулому та несприйманням подальших змін ідентичності.

Старість ─ заключний період життя людини, що завершує дорослість і характеризується деяким зниженням життєвої активності, послабленням психічних функцій та процесів.

Статус психологічний ─ становище, яке займає індивід або група серед інших представників соціуму, а також система прав та обов’язків, що визначається цим становищем. Статус може мати формальні вияви ─ показник належності людини до певної соціальної групи (школяр, студент) та неформальні ─ показник міжособистісних взаємин чи ставлень (статус лідера, ізольованого тощо).

Стереотип ─ консервативне загальноприйняте уявлення про щось чи когось. З однієї сторони стереотипи спрощують адаптацію людини в суспільстві, з іншої ─ пригнічують прояви індивідуальності особистості.

Стрес ─ стан психофізіологічного напруження, що виникає у людини в складних умовах повсякденного життя чи нестандартних ситуаціях. На відміну від дистресу стрес несе позитивне значення для людини, оскільки забезпечує мобілізацію для подолання життєвих проблем.

Стресогенний фактор ─ ситуація, подія, що спричинює стресову реакцію людини.

Суперечності психіки ─ неузгодженість, конфліктність між певними психічними проявами індивіда. Якщо ця неузгодженість розгортається між психікою індивіда та його оточенням, то виникає зовнішня суперечність, якщо між компонентами психіки самої людини ─ внутрішня.

Супідрядність мотивів (як психічне новоутворення дошкільників) ─ спроможність дошкільника підпорядковувати поведінку одному домінуючому мотиву над іншими, менш вагомими.

Сюжетно-рольова гра ─ форма ігрової діяльності, що передбачає наявність сюжету (відтворюваний зміст реальної дійсності) та відповідних ролей (імітація дитиною певної діяльності).


Тт

Текучий інтелект ─ здатність інтелекту людини засвоювати нові знання.

Теоретичне ставлення до знань (як новоутворення пізнавальної сфери молодшого шкільного віку) ─ усвідомлення дитиною значимості знань, отриманих в початковій школі, для подальшого вивчення основ наук.

Тератогени ─ фактори пренатального розвитку дитини, що викликають відхилення у її фізичному та психічному розвитку. До найтиповіших тератогенів відноситься алкоголь, наркотичні речовини, медичні препарати.

Термінальна фаза ─ останній відрізок життя людини, передсмертний період. Тести ─ вид випробовувальних методик, що оцінюють ступінь розвитку та вияву окремих психічних рис та властивостей людини. За змістом оцінюваних об’єктів тести умовно поділяються на інтелектуальні, особистісні та тести досягнень.

Тестування ─ метод психологічної діагностики, що використовує стандартизовані задачі або запитання, які мають визначену шкалу оцінювання. Правильне проведення та інтерпретація тестування вимагає участі кваліфікованого психолога.

Тривожність ─ схильність індивіда до переживання тривоги, що виникає внаслідок уявної чи реальної дії загрозливого фактора. Тривожність буває ситуативною (реакція на скороминучу небезпеку) та патологічною (постійне перебування у стані тривоги або надмірний її ступінь). Патологічна тривожність є показником дезадаптації людини в певних соціальних умовах.

Трудова діяльність ─ один із онтогенетичних видів діяльності людини; процес свідомого виконання індивідом конкретної праці. Для дорослих праця виступає провідною діяльністю.
Уу

Умова психічного розвитку ─ сукупність біологічних та соціальних особливостей розвитку певного індивіда. Умови мають варіативний характер на відміну від загальних факторів психічного розвитку.

Упертість дитяча ─ один із проявів неслухняності, безпричинний невиправданий опір дитини вимогам дорослого. Упертість може проявитись у дитини як реакція на незадоволенні потреби.
Фф

Фаза психічного розвитку ─ одиниця поділу онтогенезу, що характеризується змінами лише певної сфери психіки.

Фактор психічного розвитку ─ вихідна обов’язкова детермінанта психічного розвитку людини, що має загальний характер для всіх індивідів. Вікова психологія оперує трьома базовими факторами психічного розвитку індивіда ─ біологічною основою, соціальним середовищем та активністю самої людини.

Фалічна стадія (за З. Фройдом) ─ третя стадія психосексуального розвитку, в якій джерелом отримання насолоди та задоволення дитини є її геніталії.

Фемінність (жіночність) ─ сукупність фізичних, психічних та поведінкових властивостей, які суспільство визначає як суто жіночі.

Фетальна фаза розвитку людини ─ останній етап пренатального (утробного) розвитку дитини, що починається з третього місяця вагітності і триває до народження. Впродовж фетальної фази відбувається подальший розвиток та вдосконалення всіх життєвих систем та функцій дитини у підготовці до народження та самостійного життя.

Філогенез ─ історичний процес розвитку всіх живих організмів на Землі. Психологія акцентує увагу на філогенетичному виникненні та розвитку психіки та відповідних її форм поведінки.

Формальних операцій стадія (за Ж. Піаже) ─ етап когнітивного розвитку індивіда, під час якого усувається залежність мислення від безпосереднього досвіду індивіда, формується спроможність до оперування абстрактними поняттями, висування гіпотез і формування умовисновків.
Хх

Хобі-реакція підліткова ─ схильність підлітків переймати та розповсюджувати інтереси, захоплення ровесників, яка має поверховий та швидкоплинний характер.

Хранитель родини ─ місія представників середнього дорослого віку, що виявляється у збереженні сімейних традицій, налагодження зв’язку між членами родини різних поколінь.

Хронологічний вік ─ паспортний вік людини, кількість прожитих років.
Цц

Ціннісні орієнтації ─ 1) вибіркова відносно стійка система інтересів та потреб особистості; 2) система індивідуальних критеріїв для оцінки вчинків чи прагнень інших людей особистістю.
Шш

Шкільна зрілість дошкільняти ─ прийнятий рівень фізичного і психічного розвитку шестирічної дитини, що забезпечує її адекватне пристосування до умов шкільного навчання.

Шпитальність дитяча ─ явище відставання психічного та фізичного розвитку дитини немовлячого чи раннього віку, що спричинене дефіцитом спілкування з дорослими. Дитяча шпитальність часто проявляється у вихованців дитячих будинків чи дітей, що зростають у неблагополучних сім'ях.

Шлюбна адаптація вторинна ─ надмірне звикання членів подружжя один до одного, послаблення подружнього кохання і пригнічення неповторного характеру шлюбного союзу.

Шлюбна адаптація первинна ─ процес пристосування членів подружжя до шлюбного життя, який полягає в поступовому взаємному узгодженні її думок, почуттів та поведінки.
Юю

Ювеналізм ─ розповсюджений в суспільстві культ молодості, переоцінка її переваг.

Юнацька субкультура ─ особливий етико-естетичний пласт, який визначає стиль життя, мислення молодих людей і відрізняється своїми звичаями, нормами та цінностями від уподобань дорослих.

Юнацький період ─ етап життя людини, що триває від 15 до 21 року і характеризується завершенням або стабілізацією основних систем психічного та фізичного розвитку. Юнацький період поділяється на дві фази ─ ранню юність (15-18 років) та власне юність (18-21 рік).
Яя

Я-концепція ─ відносно стійка усвідомлена система уявлень та ставлень індивіда до самого себе. Я-концепція формується завдяки процесам самоусвідомлення.

Я-образ ─ складовий компонент самосвідомості, що складається з уявлень та знань особистістю власних якостей та особливостей. Я-образ втілюється в Я-реальному (уявлення про себе теперішнього). Я-ідеальному ( уявний образ втілення найкращих якостей в собі) та Я-динамічному (набір якостей, які людина прагне змінити чи набути найближчим часом).

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconПрограма курсу «Соціальна психологія» для студентів 4 курсу радіофізичного факультету змістовий модуль тема Предмет, завдання, історія розвитку та методи соціальної психології
Предмет та завдання соціальної психології. Генезис уявлення про предмет соціальної психології протягом її історії. Основні етапи...
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconПредмет, методи дослідження історії психології, завдання
Знання історії психології необхідне для розуміння різних теорій І напрямів сучасної психології та тенденцій її розвитку
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconТема Кількість годин
Предмет, завдання та методи диференційної психології. Джерела індивідуальних відмінностей
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconПрограма навчальної дисципліни психологія творчості галузь знань 0301 Соціально-політичні науки
Мета: сформувати у студентів цілісне уявлення про об’єкт, предмет, завдання, методи, структуру психології творчості; розвиток наукової...
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconЛекція n1 Тема :"Предмет та завдання патології клітин. Об’єкти та методи дослідження. Розвиток патологічних дисциплін в Україні
Тема:”Предмет та завдання патології клітин. Об’єкти та методи дослідження. Розвиток патологічних дисциплін в Україні
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconЛекція №1-2 Предмет І завдання історії фізики (4 год.) План лекції
Елементи методології фізичної науки (методи пізнання світу, проблеми фізичної науки, шляхи розвитку наукового знання)
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План icon«психологія : визначення,її розділи, предмет, завдання та методи дослідження»
«Психологія: визначення, її розділи, предмет, задачі та методи дослідження» для студентів 4 курсу медичного факультету
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconПроект з оіт та Вікової Психології

Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План icon1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
Зі злочинністю. Саме криміналістика на основі своїх наукових досліджень та розробок пропонує оперативно-розшуковим працівникам, слідчим,...
Тема 1: Предмет, завдання І методи вікової психології План iconТема Теоретичні основи методики ознайомлення дітей з природою
Предмет, завдання та методи методики ознайомлення з природою як наукової дисципліни


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка