Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета



Скачати 98,75 Kb.
Дата конвертації10.07.2017
Розмір98,75 Kb.

ТЕМА. «…Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського.

МЕТА : ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета В. Г. Латанського; розвивати літературну компетенцію, формувати в учнів навички роботи у групі у ході проектної діяльності; надання учневі можливості самостійно здобувати знання під час розв’язання практичних завдань або проблем, виховувати почуття любові до рідного краю та поетичного українського слова , виховувати почуття поваги до поетів та письменників – земляків.

Методи і прийоми навчання:слово вчителя, виступи учнів,робота в зошитах, метод « Мікрофон», , бесіда з учнями,виразне читання учнями уривків з творів письменників, рефлексія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Ресурсне забезпечення :фотопортрет В.Латанського, книги поета "Ужинок", "Які очі - такий світ", "Де взялась Ведмідь-гора?" та стаття "Василь Латанський -поет від Бога" Данила Кононенка.

ХІД УРОКУ

Верни! І проклени, коли забуду,

Чий син, з якого кореня живу!”?

І. Організаційна частина.

ІІ.Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1.Згадати відомих поетів Катеринопільщини.

2.Пригадати відомі постатті, які народились на території сіл Пальчика, Луківки та Ямполя.

ІІІ. Оголошення теми, мотивація навчальної діяльності.



Учитель. Сьогодні незвичайний урок. До нас завітав у гості вчитель і поет Василь Латанський. Отож будемо подорожувати сторінками його книг, захоплюватися його поезією та теплою синівською любов”ю до України, рідного слова, до батьків. Не так давно Президія Спілки письменників України прийняла до своїх лав нашого земляка, обдарованого поета-лірика Василя Латанського. У його внутрішньому образі органічно поєдналися педагог і поет. Він уже майже сорок літ вчителює. В одному з своїх віршів він сповідально зізнається:
Ой школярики, школярики мої -
Невгамовно щебетливі солов'ї!
Сорок літ щебечете мені
І веселі, і журливо чарівні.
Педагог за покликанням, свою сердечну любов віддає дітям. Ось та любов і "нащебетала" українській літературі дитячого поета.

ІV. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.

Бесіда.


  1. Які твори В. Латанського ви вже знаєте?

  2. Які поезії ви прочитали на сьогодні?

  3. Які автобіографічні твори поета вам знайомі?

.

Сьгодні у нас на уроці працють дві групи. Кожній із груп було дано певне завдання пошукового характеру, а працювати ми будемо за таким планом:



  1. Життєвий шлях поета.

  2. Літературна нива.

Кожна з груп отримала кросворд «Сторінки біографії В. Латанського», який ви повинні розгадати до кінця уроку. А тепер відправляємося в минуле, а допоможуть нам у цьому юні дослідники-біографи.

Захист проекту «Життєвий шлях поета» группою «Біографи».

Василь Григорович Латанський - виходець з Черкащини. Тривалий час він живе і працює на кримській землі. А з’явився на світ божий майбутній письменник у родині колгоспників села Луківка Катеринопільського району, що на Черкащині, 18 листопада I938 року.


…Попід селом тече річка Тікич, на берегах якої ростуть віковічні верби та високі явори. Ця річка впадає в славнозвісну Синюху, притоку Південного Бугу, що прямує через степи споконвічні аж до Чорного моря... У широкій долині Тікича розташоване мальовниче село Луківка. До його біленьких хаток туляться селянські городи, на яких росте і квітує все необхідне для родинного щастя – картопля, кукурудза, гарбузи, кавуни і дині, огірки і помідори, баклажани і перець, цибуля й часник, чималенькі латки пшениці й жита, а біля самого берега - запахущі сіножаті, осока та високий очерет. Серед цього природного раю і виростав сільський хлопчик Василько із своїми старшими і меншими сестричками. Часто з мамою чи татом він бігав стежечкою через город аж до річки, брав вудочку, сплетену з кінської волосіні, влаштовувався над берегом Тікича і ловив рибу, якої в річці було вдосталь. А потім біг до хати хвалитись своїм уловом! А ввечері мама Василина, прийшовши з роботи, сідала з малим Васильком на ослоні, гладила синочка по голівці і розказувала йому різні казки, бувальщини, а він із захопленням слухав, переживав за долю героїв - діда й бабу, курочку-рябу, Івасика-Телесика, Котигорошка...
У злиднях та нестатках минула жорстока гітлерівська окупація та повоєнне лихоліття. Довелось з мамою тягати з берегів надокучливий лозняк, щоб протопити в хаті. Легше стало, як повернувся тато з війни і почав працювати в колгоспі їздовим. Тоді й пішов хлопець до школи в сусіднє село Пальчик, навпрошки, перелазячи через глибокий протитанковий рів, викопаний односельчанами у перші дні війни, а потім звивистими вуличками - до заповітної мрії.  З ним часто йшов його вчитель математики Михайло Іванович Кравченко, недалекий сусіда, недавній воїн, тож товариство з ним окрилювало школяра, бо вчитель був добрим і лагідним. Навчання Василеві давалось легко. Особливо він любив мову і літературу, читав піонерські газети та журнали, твори юних авторів і сам прилучався до написання власних віршів. Друкував їх в райгазеті або й у піонерській газеті  «Зірка». Пам’ятаю його як дбайливого господарського сина, непосиду, що пас на луках свою корову Лиску, рвав на пустирях щирицю та кропиву для домашніх поросят, - все ж таки велика підмога для заклопотаних батьків-колгоспників. Після закінчення Пальчиківської середньої школи Василь рік працював у місцевій райгазеті, що допомогла йому відшліфувати власний стиль, пізнати ціну виваженого слова. Потім три роки відслужив в армії. І лише тоді зважився вступити до Львівського університету на філологічний факультет. А після закінчення приїздить у селище Совєтське, згодом – у Прудівську середню школу працювати вчителем української мови і літератури, а пізніше директором школи.

У Василя Григоровича щаслива учительська доля: він майстер своєї справи, талановитий учитель-словесник,лауреат премії імені Олекси Гірника, відмінник освіти України. Окрім того, він знаний поет, член Спілки журналістів і член Національної Спілки письменників України.


Захист проекту «Літературна нива» групою «Дослідники».

В. Латанський пише для дітей дошкільного та молодшого віку. Пише цікаво, емоційно-барвисто. Поетично! Його твори збуджують дитячу допитливість, сполучену з чарівною дитячою наївністю, безпосередністю. Поет прагне оберігати дитину в делікатному віці від душевних травм. Тонкий знавець дитячої психології, В. Латанський у кращих своїх творах показує, як діє дитяча уява, процес міркування, тлумачення баченого в оточуючому світі. При цьому не раз оповідь виходить у сферу смішного. Дуже тонко і точно підмітив своєрідність індивідуальної манери В. Латанського талановитий український критик, літературознавець, академік Академії наук України, доктор філологічних наук, професор Київського державного університету ім. Т. Шевченка Михайло Наєнко: "Є в поезії Латанського, окрім щирості та задушевності, й ще одна прикметна риса, яка дається не кожному поету. Маю на увазі внутрішньо прихований, але повсякчас присутній у поезії В. Латанського ліричний усміх".


Останнім часом прозвучала в драматично-болючому ключі і тема долі сучасної школи, яка внаслідок політичних та економічних негараздів опинилася над прірвою. "Вмирає школа..." Скорботно звучить мотив поневіряння вчительства, що місяцями скніє без зарплатні, "гризе сухарі", мучиться в холодних, неопалюваних взимку класах. "Десь палко дебатують депутати, а в школі навіть віника нема". Поетові болить трагічна доля дітей, що "зімлівають з голоду".

ВМИРАЄ ШКОЛА
Вмирає школа...
Людоньки, вмирає!
Куди ж поділись мудрі "лікарі"?
В якому царстві, у якому краї
Гризе, як наш учитель, сухарі?
Вже котрий місяць скніє без зарплати,
В холодних класах тішиться зима.
Де палко дебатують депутати,
А в школі навіть віника нема.
Он зомліває з голоду дитина.
Тих "лікарів" даремно вигляда.
У них завжди є долари у скрині,
А нас обсіли злидні і біда.
Біда з бідою - от і край наш нині.
Ми, хоч і бідні, все-таки панва.
Та усміхнеться доленька Вкраїні!
Рятуймо школу! Поки ще жива.

Не одна сотня віршів В. Латанського побачили світ на сторінках газет, українських журналів. І тільки тепер, дякуючи добрим людям-спонсорам, з'явилися його два поетичних збірники - "Ужинок" (1997), "Які очі - такий світ" (1998). З'являються часто його нові вірші для дітей і про дітей на сторінках "Кримської світлиці". Письменник звертається до публіцистики. У статтях він гаряче відстоює інтереси творчої інтелігенції, діячів культури української від шовіністичного паплюження та фальсифікацій.



Учитель. Читає вірші В. Латанського, а потім пропонує класу самостійно ознайомитися з текстами поезій В.Латанського й дати відповіді на запитання.

Україна:

Знаєш ти, що таке Україна?

Україна - це гай солов'їний,

Це твоя у садочку хата,

На пісні і казки багата.

Україна - це тато й ненька,

Це безсмертне

слово Шевченка,

Це божественно рідна мова,

Сонцесяйна і веселкова.

Україна - це волі голос,

Синє небо і спілий колос.



Учитель . Діти, певно, вас вражають щирі і відверті поетичні рядки, у яких справжні, глибокі нероздільні почуття любові до своєї країни, своєї рідної землі. З малою Батьківщиною пов’язуються певні поняття, образи. Дорослі вірші, зокрема ліричні, присвячені спогадам про дитинство, про рідні черкаські краї над тихоплинною річечкою Тікич, про пережите і перейдене – усе те, що ми звемо життям. Кого не схвилюють оці ніжні задушевні рядки про дитинство. Ми розуміємо, що устами свого ліричного героя говорить сам поет:

***


Мене колихала
Колиска із трав.
На річці, на Тікичі,
Я виростав.
Отам, де роздолля
Ланів і гаїв,
Ведуть у дитинство
Стежини мої.
Там соняхи квітнуть
І маки горять,
Жита половіють –
Сама благодать!
Синіють козацькі
Могили в степах,
І цвіт-чебрецями
Край рідний пропах.
Хвилюють, бентежать
Пісні солов’я…
Отам, де роздолля –
Вкраїна моя!
***

Я так давно на Тікич не ходив,


Де стежечка сміється серед жита,
Розсміяна і трохи сумовита,
Що я без неї жив і не тужив.

На світі пребагато всяких див,


Та тільки вдома запита стежина,
Неначе в серце камінцями кине:
- А ти без мене жив і не тужив?!

* * *

А Тікич плине собі, плине

У надвечір'я чарівне...

Уже я гість у цій долині,

Що не забула ще мене.

Іскряться хвилі прихололі,

Доріжки місячної гра...

І я шепочу: "Доле, доле,

Не дай забути отчий край!"


  1. Повторення вивченого з теорії літератури.

Робота в групі «Теоретики»

  • 1. Яка різниця між прозою і поезією?

  • 2. Що таке рима?

  • 3. Що таке ритм?

  • 4. Літературні роди та жанри?

  • 5.Жанри лірики за тематикою?

Робота в групі «Літературознавці»

1.В якому жанрі творив В. Г. Латанський?

2.Аналіз художнього твору.

а) Якими образами й картинами найвиразніше передається настрій і чому?

б) Наскільки ритм вірша передає його зміст?

в) Які основні римотворчі засоби та їхня роль у контексті?

«Мозковий штурм»
Запитання до учнів:

- Що означає для поета слово "Батьківщина"?

("Це - гай солов'їний, хата в садочку, тато й ненька", "безсмертне слово

Шевченка", "божественно рідна мова", "це волі голос", "синє небо, спілий колос"...)

- Які почуття висловив поет у віршах? (Почуття любові до отчого дому, рідного краю).

- Знайдіть епітети, що підсилюють, увиразнюють образ рідної землі.

("Надвечір'я чарівне", "безсмертне слово", а в переносному значенні

вживається: "калина вигляда". Це метафора. Ці мовні засоби надають поезії художньої краси. Тому мова вірша чарівна, багата.)

- Скажіть, які рядки у вірші римуються? Що таке рима, чим прозова мова

відрізняється від поетичної?

( Рима - це співзвучне закінчення рядків. Наприклад, голос - колос, хата -

багата, мова - веселкова. "Україна" - це поезія, тому що звучить ритмічно, а

прозова мова схожа на розмовну).

- А які символи України використав поет у віршах?

(Верба, калина, синє небо, спілий колос.)

Учитель. Отже, вірші "Україна", "А Тікич плине собі, плине..." – це зразок того, як можна по-справжньому любити отчий дім, рідну мову, Україну, її символи-обереги. Свою любов до рідної землі, свого народу Василь Латинський поєднує з любов’ю до материнської рідної мови.

Учень читає вірш "До рідної мови":

Верни до мене, материнська мово

З далекого черкаського села,

Де чорнобривці квітнуть чорноброво

І стежечка на Тікич повела!

Нехай у серці заструмує слово,

Те, від якого мамине тепло.

Хай будить пам'ять пісня веселкова, -

Без неї нас на світі б не було!

Приходь до мене в радості і будні!

Молю, благаю в снах і наяву.

Верни! І проклени, коли забуду,

Чий син, з якого кореня живу!



Учитель. Що означає для ліричного героя рідна мова?

(Він любить мову, в ній - "мамине тепло", "чорнобривці квітнуть

чорноброво", кличе свою мову з "далекого черкаського села").

Як ви розумієте рядки поезії „Верни! І проклени, коли забуду,



Чий син, з якого кореня живу!”? (Шанувати материнську мову, від якої на серці тепло і радісно, шанувати і пам'ятати свої корені.)

Заключний етап уроку.

Учитель. На літературній карті Черкащини чимало славетних імен, з якими ви ще будете ознайомитись. Сьогодні на уроці нам пощастило познайомитися з творчістю унікальної людини, справжнього українця,нашого земляка, який приїхавши до Криму, що став для нього другою Батьківщиною, щиро і з любов’ю ставлячись до представників інших народів, сам ніколи не поривав зв’язків з коренями своїми. Про це яскраво свідчить його поезія. Творчість В. Г. Латанського - душі народної криниця, невичерпне джерело духовності. Тож читайте його вірші залюбки.

Вправа «Займи позицію».

  • Чи виправдались слова нашого епіграфа до уроку?

  • Чи знайшли ви відповідь на проблемне запитання?

Підведення підсумків

  • Чи справдились ваші очікування від уроку?

Вчитель

Наш край рідний багатий на таланти. Тож серед вас теж в майбутньому можуть вирости поети.



Вправа «Мікрофон»

  • Що особисто вам дав сьогоднішній урок?

  • Що було цікавого на уроці?

  • Які види роботи на уроці вам сподобались?

  • Що б ви хотіли побажати учням, вчителю?


Слово вчителя. По-різному складається доля кожного з вас. Та куди б не повела вас життєва дорога, пам’ятайте, що у вас є рідна домівка, батьківська хата, мамина пісня. Є свій край, що зветься Україною. Є рідна земля, що так пахне чебрецем, барвінком і м’ятою.

Пам’ятайте:

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми,сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані побувати.



Оцінювання за урок.

Вчитель. Діти, сьогодні ви попрацювали добре і отримуєте високий бал. І я гадаю, що після нашої розмови ви з натхненням напишете вдома твір та вивчите одну із поезій напам’ять.



Домашнє завдання (за вибором):

  1. Вивчити один з віршів напам’ять і довести свій вибір

  2. Пітготувати висловлювання на тему „За що я люблю свій рідний край? ”

Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconМета: познайомити з особистістю поета-мудреця; увести у світ його поезії; повторити відомості з теорії літератури; вчити аналізувати поетичний твір; розвивати увагу до художнього слова
Тема. Омар Хайям. Рубаї. Увага до внутрішнього світу людини, найточніших відтінків її почуттів, оспівування жінки
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconОришака Ольга Миколаївна
Поетичний світ арсенія тарковського: культуроцентризм, поетологія
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconТема. Шандор Петефі – видатний угорський поет (1823-1849) Вірш «Коли ти муж, будь мужнім…» Дидактична мета
Дидактична мета: познайомити учнів з біографією Ш. Петефі, навчати аналізувати поетичний твір
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconТема «Я живу Україною» Е. Андієвська «Казка про яян». Українська письменниця І художниця, що живе в Німеччині. Її казки-притчі. Мета
Епіграф: у чому призначення людини? Бути людиною! С.Є. Лєц Станіслав Єжи Лєц польський
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconУрок 9 Тема: Модернізм у пошуках нового: зламані стереотипи. Живопис. Унікальність творчості Пабло Пікассо, Василя Кандинського, Казимира Малевича та інших
...
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconПоетичний світ Данте І Петрарки в творчості О. С. Пушкіна Зміст
Учитель російської мови І світової літератури, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, Таран Віра Федорівна
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconЗ російської переклав: Глушак Д. Д. 2018р. Зміст
Ед Йонг, чий гумор настільки ж очевидний, як І його ерудиція, спонукує нас подивитися на себе й наших живих супутників усередині...
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconСуми 2010 Хіба ж не скарб оці ліси? І зелен світ до небокраю в полоні вічної краси Живу – І серцем воскресаю! Йосип Дудка Вступ
До 95-річчя від дня народження відомого українського поета, нашого земляка йосипа михайловича дудки
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconТема. Лрк. Світ поезій Оксани Лятуринської
Мета. Увести учнів у світ поезій Оксани Лятуринської, проаналізувати засоби творення образів, спонукати до вивчення усієї творчості...
Тема. …Чий син, з якого кореня живу!”? Поетичний світ Василя Латанського. Мета iconУтевська Паола Володимирівна – українська письменниця
«Правда, яка нагадує казку», «Квітковий годинник». Писала вона в них про життя. Про те,що давно вже минуло, та про сучасність. Про...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка