Тема. Григір Тютюнник. «Климко»
Мета: ознайомити учнів із біографічними відомостями про письменника, формувати навички складати конспект, удосконалювати вміння учнів виразно читати художній текст, знаходити в ньому автобіографічні елементи, позасюжетні елементи, художні засоби, розвивати логічне мислення через аналіз уривків тексту, зв’язне усне та писемне мовлення, творчу уяву; виховувати в учнів самостійність, справедливість, доброзичливість, ментальність, бажання творчо працювати.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу
Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.
Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект,ТЗН, технологічна карта уроку.
Літературні терміни : художня деталь
Міжпредметні зв’язки. Історія України.
Обладнання. Комп’ютери, Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет Г. М. Тютюнник, інтерактивна презентація, дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).
Компетенції учнів на уроці:
Основні поняття
|
Основні знання
|
Основні вміння
|
Художня деталь
|
Знає про події 2 Світової війни
|
Вміє проводити паралелі між життям автора і сюжетом твору
|
Метафора, метонімія, епітет, порівняння
|
Переказує зміст повісті
|
Пояснює художні особливості тексту
|
ХІД УРОКУ
Структура уроку
|
Час
|
Діяльність учителя
|
Діяльність учнів
| |
І. Пропедевтична практика
|
5
|
1. Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання.
|
Гра «Так – ні»
|
ІІ. Орієнтація
|
2
| -
Повідомлення теми й мети уроку.
-
Мотивація вивчення даного матеріалу.
-
Погодження з учнями розуміння мети уроку:
- ключові завдання теми;
- алгоритм досягнення мети;
- роль учнів у досягненні мети уроку
|
1.Відповіді на питання.
2. Осмислення необхідності вивчення даної теми.
|
ІІІ. Презентація
|
10
|
Інтерактивна презентація «Г. Тю-тюнник» (режим доступу: https://www.thinglink.com/scene/993543394020032513)
|
Створюють конспект
|
І V. Практика на прикладах
|
9
|
1. Індивідуальна та групова робота.
2. Окреслення спектра необхідних елементів знань.
3. Використання міжпредметних зв’язків (історія України «Діти війни»
|
1.Виконання різнорівневих завдань за планом
3. Робота з підручником
(ст.144)
|
Хвилинка- відпочинка 1 хв
|
V. Керована практика
|
10
|
Управління самостійною роботою учнів. Спостереження, консультування, допомога, індивідуальна робота
|
1. Робота в динамічних парах.
|
VІ. Незалежна практика у класі
|
5
|
1. Контроль за якістю засвоєння матеріалу, глибини його розуміння. Тести.
2. Оцінка якості виконання самостійної роботи учнів.
|
1. Взаємоконтроль у статичній парі.
2. Презентація висновків та результатів діяльності.
|
VІІ. Домашня самостійна робота
|
3
|
Проведення докладного інструктажу виконання диференційованих завдань.
|
Запис диференційованих завдань у щоденники.
|
Домашнє завдання.
-
Прочитати ІІ розділ повісті, ст. 147-151
На вибір:
-
Переглянути кінофільм «Климко»
-
Створити ілюстрацію на один із епізодів І розділу.
-
Створити презентацію на тему «Діти війни»
Додаток
Гра «Так – ні»
-
Григір Тютюнник народився на Полтавщині (так).
-
Григорію було сім років, коли заарештували його батька (ні).
-
Після другого одруження матері Григір Тютюнник жив у дядька на Донбасі (так).
-
У дядька було своїх троє дітей (так).
-
Хлопцеві виповнилося 11 років, коли почалася війна (так)
-
У торбинці в Григора була банка меду та 9 сухарів (так)
-
Дорога додому до матері зайняла в Григора 2 місяці (ні)
-
Після 5 класу Тютюнник навчався в Зінківському ремісничому училищі № 7 (так)
-
Коли Тютюннику виповнилося 18 років, він пішов служити в армію (ні).
-
Служив Г. Тютюнник у морському флоті (так)
-
Навчався у Київському університеті (ні)
-
Прожив письменник 49 років (так).
Теорія літератури.
Художня деталь (від фр. detasl) — така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. Художня деталь може відображати подробиці обставин, зовнішності, пейзажу, портрета і взагалі бути домінантою цілого твору.
Художня деталь у творі – діжурка (робочий одяг залізничника)
Автобіографічні твори
Три повісті — «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» — побудовані на автобіографічному матеріалі. Вони продовжують одна одну, відтворюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння — на нелегку відбудову. Отож, це не тільки автобіографічна трилогія (так з повним правом її можна назвати), а високохудожня історико-психологічна хроніка певного періоду нашого життя.
Історія написання.
Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері.
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни.
У 70-х рр. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лютому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки.
Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.
Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.
Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.
Жанр: повість автобіографічної трилогії.
Особливості твору.
У повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.
Проблематика:
• добро і зло;
• відповідальність за доручену справу;
• патріотизм;
• милосердя і жорстокість.
Робота над текстом
-
Опишіть зовнішність хлопця (ст. 145, «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути…») Про що вона свідчить?
-
З ким і в яких умовах жив Климко? («…Жили удвох… відколи осиротів… в залізничному бараці при самісіньких коліях. Інколи мимо гуркотів важкий ешелон, барак теж ніби зривався з місця: двигтіли стіни, дрижала підлога, бряжчали шибки у вікнах, а барак мчав і мчав. Потім, коли ешелон долетів, гуркочучи тихіше й тихіше, барак знову зупинявся і стояв, як і раніш, і під вікнами в нього знову цвірінчали горобці»).
-
Дослідіть, яке значення має опис природи у творі. Які художні засоби використав письменник?
Епітети: скам’яніло – бузкове небо, довга тінь у сизій росі, листяна зграя, жовті ворони і жовті горобці.
Метафора: небо без усміхненої радості пробудження, листяна зграя стовпом стала в піднебесся, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина.
Порівняння: мріли рожеві, мов спалахи багать, крейдяні гори.
-
Який художній прийом використав автор при описі бараку? (метонімія)
-
Ким працював дядько Климка? Ст. 145
-
Що було найбільшою радістю для Климка? («…Покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися…» ст. 146).
-
Що трапилося з дядьком Кирилом?
-
Які почуття охопили хлопчика після смерті дядька?
-
Яким було дитинство у Климка? Чи можна було його вважати щасливим? Свої міркування вмотивуйте, наводячи переконливі приклади.
-
Висловіть власне ставлення до дядька Кирила, враховуючи його взаємостосунки з Климком, професійну діяльність, риси характеру. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
-
Що б ви порадили Климкові, який залишився самотнім після смерті дядька Кирила? Чи був у нього життєвий вибір? Свою думку доведіть.
Тести.
1. Вранці Климко прокинувся від:
а) гучного стрекотіння сороки;
б) холодної роси;
в) того, що його хтось кинув.
2. Уночі хлопцю снилася:
а) дивовижна картина;
б) рідна домівка і материні пиріжки;
в) велика зграя жовтих воронів із жовтими горобцями впереміш.
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у фразі: «Блищали од сонця стерні… сріблила… павутинка»?
а) Епітет;
б) метафору;
в) інверсію.
4. До якого міста ішов Климко?
а) Слов’янська;
б) Києва;
в) Маріуполя.
5. Климко чув, що за склянку солі можна було виміняти:
а) оклунок борошна;
б) мисочку чи дві кукурудзи;
в) п’ять метрів полотна і поношені черевики.
6. Дядько Кирило, у якого жив осиротілий Климко, працював:
а) робочим на заводі;
б) шофером вантажівки;
в) машиністом великого паровоза ФД.
7. Коли дядько Кирило приходив з роботи, то він завжди приносив Климку:
а) якусь нову книжку;
б) гостинець;
в) іграшку.
8. Барак, же жили Климко з дядьком Кирилом, можна було порівняти з:
а) кораблем;
б) заводом-велетнем;
в) птахофермою.
9. Яка одіж лишилася в Климка на згадку про дядька
а) кашкет;
б) діжурка;
в) чоботи.
10. Кочегара Славку називали:
а) гармоністом;
б) ентузіастом;
в) великим спортсменом.
11. У Климка були здібності до навчання, тільки «посередньо» мав з:
а) арифметики;
б) письма;
в) природознавства.
12. Після смерті дядька Кирила Климко вирішив жити:
а) самотньо;
б) у тітки Моті;
в) з сусідами.
Поділіться з Вашими друзьями: |
