Тема жанри камерно-вокальної музики



Сторінка10/11
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.84 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Шляхами симфонії. П. Чайковський. Симфонія № 6 (І ч., експозиція).«На безіменній висоті» (слова М. Матусовського, переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).

Мета. Ознайомити з особливостями жанру симфонії та їх різновидами, ознайомити з історією розвитку жанру симфонії в зарубіжній та вітчизняній симфонічній музиці, ознайомитися з творчістю П. Чайковського та історією створення його Шостої симфонії.

Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонію та надавати характеристику музичному образу та засобам музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва.

Виховувати інтерес до слухання класичної симфонії та творчості П. Чайковського та виконання пісень воєнних років.

Хід уроку

1. Вхід під музику П. Чайковського. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Вступна бесіда про особливості симфонічної музики відомих композиторів.

Пригадуєте, ми нещодавно слухали симфонію №5 Л. Ван Бетховена? Протягом років цей жанр змінювався, і в кожного композитора звучав по-різному. У симфонію впліталися російські, українські, німецькі, польські, угорські, французькі та інші мотиви народних пісень і танців. Багато мелодій мандрували з країни в країну, залишалися неповторними під пером майстрів та звучали в оркестрі. Навіть ма-ленький наспів дає слухачеві можливість одразу впізнати твір... Ось дивіться: тільки чотири звуки, котрі постійно повторюються впродовж твору, — і стає зрозуміло, що це П'ята симфонія Л. ван Бетховена.

Мелодії симфоній Петра Чайковського теж швидко закарбовуються в пам'яті. В них — усе: подих полів та їхня широта і безкрайність, радість кохання й печаль втрат і розлук. Тож насолодімося музикою великого мелодиста.

3. Музичне сприймання. П. Чайковський. Симфонія №6 (І ч., експозиція).

4. Аналіз музичного твору.

1. Яке враження справила на вас мелодія симфонії?

2. Які інструменти виконували головну мелодію симфонії?

3. Про що розповіла вам музика? Які особливості музичних образів симфонії?

4. Чи відчувалася форма, в якій написано першу частину симфонії?

5. Бесіда про симфонічну творчість П. Чайковського та особливості симфонії № 6.

У музиці П. Чайковського — прагнення людей до щастя, свободи, боротьба проти зла й підступності. Композитор писав: «Я дуже хотів би, щоб музика моя поширювалася серед мас і зростала кількість людей, котрі її люблять, знаходять у ній розраду та опору». У цих словах Петра Ілліча Чайковського визначено завдання його мистецтва, котре він вбачав у служінні музиці та людям.

П. Чайковський створив новий тип симфонії, яку можна назвати симфонією-драмою та симфонією-трагедісю.

Симфонія №6, відома під назвою «Патетична», була останнім твором Чайковського, його «лебединою піснею». Композитор написав влітку 1893 року, а в жовтні того ж року вона була вперше виконана у Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням самого автора.

Симфонія №6 сі-мінор написана для великого симфонічного оркестру подвійного складу включно із флейтою пікколо.

Симфонія складається з чотирьох частин:

1. Adagio. Allegro поп troppo.

2. Allegro con grazia.

3. Allegro molto vivace.

4. Фінал. Adagio lamentoso. Andante.

Прототипом симфонії можна вважати італійську увертюру, що склалася при Доменіко Скарлатті наприкінці XVII століття. Попередницею симфонії була оркестрова сюїта. Ян Стаміці Франтішек Ріхтер були авторами перших симфоній. Вони також започаткували новий тип оркестру.

6. Відомості про типологію симфоній в музичному мистецтві.

Засновником класичної моделі симфонії вважається Й. Гайдн. У класичній симфонії тільки перша та остання частини мають однакову тональність, а середні пишуться в тональності, спорідненій з головною, за якою і визначається тональністьусієї симфонії. Найвидатніші представники класичної симфонії — В.А. Моцарт таЛ. Ван Бетховен.

До оркестрів Гайдна і Моцарта входили такі інструменти: дві флейти, два гобої, два фаготи, дві валторни, одна-дві труби, пара литаврів і струнний квінтет (перші та другі скрипки, альти, віолончелі, контрабаси); іноді вводились і кларнети.

Пізніше з'явилася романтична симфонія, яка об'єднала в одне ціле класичну форму і романтичний пісенний характер тем. У цей час зароджуються і програмні симфонії. У творчості композиторів-романтиків Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Г. Берліоза, Й. Брамса, П. Чайковського є незабутні мелодичні симфонії. А вже з кінця XIX та в XX столітті чіткі форми симфонії ламаються. З'являються симфонії з різною кількістю частин — від однієї до одинадцяти. Необов'язковим стає використання сонатної форми. Після 9-ї симфонії Бетховена композитори частіше стали вводити всимфонії вокальні партії.



Симфонія в українській музиці утвердилася дещо пізніше. Першим твором, названим симфонією, вважають «Концертну симфонію» Д Бортнянського. Інтерес до оркестрової музики в Україні пожвавився у другій половині XIX ст.: «Юнацьку симфонію» створив М. Лисенко, «Українську симфонію» — М. Калачевський. Спираючись на досягнення зарубіжної класики, вони пишуть яскраві та оригінальні симфонічні твори, в яких є українські народні мотиви. Найвидатніші досягнення українського симфонізму у XX столітті пов'язані з іменами Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та С. Людкевича.

Серед сучасних українських авторів симфоній — В. Киреико, В. Сильвестров, Є. Станкович, Б. Буєвський, Ю. Іщенко, І. Поклад та інші.



7. Робота зі схемою.

ТИПИ СИМФОНІЙ

За формою

3-частинна, 4-частинна, 5-частинна і т.д.

За стилем

Докласична, класицистична (класична), романтична тощо

За

естетичними категоріями

Симфонія-драма, симфонія-трагедія, симфонія-пастораль, симфонія- концерт, симфонія-ораторія тощо

За сюжетністю

Програмна, непрограмна

8. Фізкультхвилинка «Відпочиваємо разом».

9. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

10. Розучування пісні. «На безіменній висоті» (слова М. Матусовського, переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.



11. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

  • Розкажіть про історичний шлях жанру симфонії.

  • Які різновиди симфоній ви знаєте?

  • Яку назву отримала 6-та симфонія П. Чайковського?

  • Розкажіть про творчість П. Чайковського.

  • Чим вас вразила музика російського композитора?

12. Домашнє завдання.

Прослухайте декілька симфонічних творів. Які з них вам сподобалися найбільше? Запишіть їх до своєї фонотеки.



13. Вихід з класу під музику П. Чайковського.

14. Для допитливих — виконання музичного проекту. Проект «Музика крізь століття»

Мета: навчитися створювати невеличкі книжечки про історію розвитку музичного жанру симфонії. Очікуваний результат: книжечка.

План створення проекту:

Ваша книжечка буде присвячена історії розвитку жанру симфонії.

1. Розгляньте літературні джерела, з яких можна дізнатися про історію розвитку жанру, зафіксуйте основні факти та імена, пов'язані з цим жанром.

2. Виберіть найвиразніші мелодії симфоній, які запам'яталися вам, знайдіть фото композиторів цих творів і зробіть малюнки до музики симфоній.

3. Оформте книжечку про історію жанру симфонії, щоб вона мала ошатний вигляд. Тепер можете її подарувати другу.

Урок 32

Тема. Українська симфонічна поема. С. Людкевич. Симфонічні поеми «Дніпро» та «Пісня юнаків».«На безіменній висоті» (слова М. Матусовського, переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).

Мета. Ознайомити з особливостями жанру симфонічної поеми та характерними ознаками поеми як жанру симфонічної музики, розглянути твори симфонічної музики, присвячені темі війни, ознайомити з творчістю композитора С. Людкевича.

Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонічну музику та надавати характеристику засобам виразності твору, знаходити взаємозв'язок між сюжетом та змістом літературної основи музики та характерними засобами музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння виразно виконувати пісню під фонограмний супровід.

Виховувати інтерес до слухання класичної симфонічної поеми та творчості українського композитора С. Людкевича та виконання пісень воєнної тематики.

ХІД уроку

1. Вхід під пісню В. Баснера. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Читання вірша, перегляд презентації «Була війна».

Квіти пам'яті

Квіти — на граніті, на броні.

Сонце усміхається мені.

Поруч з ветеранами стою,

Наче клятву пам'яті даю.

Ветерани в світлій сивині,

А на грудях сяють ордени.

Пам'ять серця...

Пам'ять сивини...

Пам'ять тих, що не прийшли з війни.

Пам'ять — наче квіти на броні...

Сонце усміхається мені.

М. Сингаївський

3. Музичне сприймання. С. Людкевич. Симфонічні поеми «Дніпро» та «Пісні юнаків».

4. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про свої враження після прослухання музичних творів для оркестру.

2. Про що розповідають ці твори? Як вони пов'язані з війною?

3. Розкажіть про засоби виразності музичних творів.

4. Який із цих творів вас вразив найбільше? Чим саме?

5. Виконання творчого завдання.

Прослухайте симфонічні поеми ще раз. Візьміть кольорові олівці та створіть на папері образи, які підказала вам музика.



6. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр симфонічної поеми та відомості про її автора.

Музичний словничок

Симфонічна поема — жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного або (рідше) філософського чи історичного походження. .

7. Біографія композитора.

Станіслав Пилипович ЛЮДКЕВИЧ (1879-1979)

Український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства (1908). У його творчому доробку є опери, симфонічні та фортепіанні поеми. У цих творах композитор постає перед нами як митець, який намагається осягнути всі глибини і суперечності життя, віддати належне його трагедійності та водночас залишити за собою право на просте і здорове сприйняття, на сковородинську філософію любові, на соковиту козацьку іронію та м'яку усмішку щасливої людини, закоханої в цей недосконалий світ...



8. Порівняння музичного та літературного жанру поеми.

У літературі поема — це ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події та яскраві характери (переважно головних героїв), а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських роздумів та переживань.

Симфонічна поема зазвичай має одну частину, складену за програмою літературного, живописного, філософського чи історичного походження. Засновником цього жанру вважається видатний угорський композитор Ференц Ліст, який написав 13 симфонічних поем.

Поява та розвиток цього жанру тісно пов'язані з ідеєю синтезу мистецтв, а також ідеєю значення мистецтва як важливого виховного та просвітительського чинника, що були поширені в епоху романтизму.

Симфонічній поемі властивий вільний розвиток музичного матеріалу, що сполучає різні принципи формоутворення, найчастіше сонатність і монотематизм із циклічністю й варіаційністю. Після Ф. Ліста в цьому жанрі працювали К. Сен-Санс, Б. Сметана, А. Дворжак, Р. Штраус, С. Рахманінов та інші.

9. Виконання творчого завдання.

Напишіть або розкажіть про свої враження від прослуханих творів, присвячених війні.



10. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація — відпочиваємо».

11. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

12. Виконуємо пісню. «На безіменній висоті» (слова М. Матусовського, переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).

Послухайте фонограму пісні. Спробуйте заспівати соло. Уявіть себе в музичній студії та запишіть своє виконання на диктофон.

А тепер заспіваймо усі разом пісню під фонограму. Розучуємо другий куплет пісні. Виконання пісні сольно, групою, хором.

13. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.


  • Розкажіть, про який музичний жанр ми дізналися на уроці.

  • Хто написав симфонічні поеми, які ми слухали?

  • Про що розповіли вам ці твори?

  • Які засоби виразності застосував композитор для створення картин війни за допомогою симфонічного оркестру?

14. Домашнє завдання.

Послухайте музичні твори, присвячені війні. Укладіть збірник пісень воєнних років або зберіть репродукції творів живопису цієї тематики.



15. Вихід з класу під пісню В. Баснера.

16. Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Пісні воєнних років»

Мета: навчитися знаходити та вибирати необхідну інформацію для оформлення пісенника або музичної презентації.

Очікуваний результат: пісенник або музична презентація.

План створення проекту:

Скільки пісень було присвячено війні та воєнним рокам! Цей проект присвятіть героям війни.

1. Прослухайте пісні воєнних років у виконанні солістів, хорів та естрадних співаків. Оберіть серед них ті, які найбільше вам сподобалися.

2. Знайдіть музичні приклади пісень («плюсовки», так їх частіше називають). Збережіть їх у форматі мрЗ. Запишіть текст пісні в співаник або на файли презентації. Знайдіть репродукції картин, присвячені війні. Вірші та малюнки про війну тільки прикрасять ваш пісенник або презентацію.

3. Тепер залишилося тільки увімкнути музику та розповісти про свою роботу, представляючи створений вами пісенник або презентацію.

Урок 33

Тема. Симфонічна сюїта. М. Римський-Корсаков. Симфонічна сюїта «Шехеразада».«Пісня про Україну» (слова і музика Н. Май).Урок узагальнення знань.

Мета. Ознайомити з особливостями жанру симфонічної сюїти, її композиційною будовою та характерними засобами музичної виразності, надавати учням знання про втілення в симфонічній музиці казкових сюжетів, ознайомити учнів з симфонічною творчістю М. Римського-Корсакова на прикладі його симфонічної сюїти, узагальнити знання учнів з теми «симфонічна музика».

Розвивати вміння учнів уважно слухати симфонічну сюїту та знаходити відповідності між змістом та сюжетною лінією твору, його літературної основи і засобами музичної виразності, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, вміння за мелодією впізнавати частину сюїти.

Виховувати інтерес до слухання класичної симфонічної сюїти та виконання дитячих пісень сучасних українських композиторів.

Хід уроку

1. Вхід під музику М. Римського-Корсакова. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про казкові сюжети в музиці.

У музиці багатьох композиторів живе казка. Звуки інструментів симфонічного оркестру «оживляють» казкових героїв. Відомим казкарем став російський композитор М. Римський-Корсаков. Стародавні народні повір'я, обряди, легенди, билини та казки були «озвучені» композитором із такою майстерністю, що діти багатьох країн світу полюбляють слухати ці твори та є прихильниками його творчості. Саме в казковості найповніше виявилось обдарування М. Римського-Корсакова, який працював з різноманітними формами російської народної творчості. Тут розкриваються його мальовничо-образотворчий талант і чистота лірики — щирої, але трохи споглядальної, без підвищеної емоційної напруженості. 15 опер М. Римського-Корсакова демонструють розмаїтість жанрів (билина, казка, легенда, історико-побутова драма, лірико-побутова комедія). Найвідомішими операми-казками М. Римського-Корсакова є «Садко», «Золотий півник», «Казка про царя Салтана», «Снігуронька».

Цікаво знати, що в композитора є ще одна улюблена тема — море. М. Римський-Корсаков був морським офіцером, тому в його творчість назавжди увійшов образ моря. Так, у багатьох творах ми натрапляємо на морську стихію та ніжний шум хвиль, героїв, доля яких пов'язана з морем. Значну частину творчості композитора становлять симфонічні твори. Симфонічна творчість М. Римського-Корсакова в порівнянні з оперною є не настільки багатоплановою. Образна конкретність музичного мислення композитора визначила його схильність до програмного й жанрового симфонізму. Звідси перевага таких типів і форм, як увертюра (фантазія), симфонічна картина, сюїта. Найви- датніші твори М. Римського-Корсакова для оркестру — «Іспанське капричіо» (1887) і симфонічна сюїта «Шехеразада» (1888). Композитор розширив і збагатив колористичні можливості цих жанрів, створив свою систему ладово-гармонійних засобів, в основі якої — складні лади (зокрема характерний звукоряд — гама Римського-Корсакова), оркестрування поєднує барвистість, блиск із ясністю, прозорістю.

3. Музичне сприймання. М. Римський-Корсаков. Симфонічна сюїта «Шехеразада».

4. Аналіз музичного твору.

1. Чим найбільше вас вразила музика композитора?

2. Які засоби виразності, на вашу думку, застосував композитор для створення казкових персонажів?

3. Кого зображала скрипка в симфонічному творі?

4. Як у фантазії композитор зобразив морс?

5. Розкажіть про образ царя Шахріяра, який є у симфонічній сюїті.



5. Відомості про композитора.

Микола Андрійович РИМСЬКИЙ-КОРСАКОВ (1844-1908)

Відомий російський композитор, педагог, диригент, громадський діяч, музичний критик; член «Могутньої купки».

Творчість Римського-Корсакова багата і різноманітна: він написав велику кількість оркестрових творів (симфонії, сюїти, фантазії, увертюри), концертів, камерних інструментальних ансамблів, романсів і найголовніше — 15 опер, найкращими серед них є «Псковитянка», «Майська ніч», «Снігуронька», «Ніч перед Різдвом», «Садко», «Царева наречена», «Казка про царя Салтана», «Кощій Безсмертний», «Сказання про невидимий град Кітеж» і «Золотий півник». Крім музичних творів та обробок народних пісень, Римський-Корсаков написав підручники з гармонії та оркестровки, а також спогади «Літопис мого музичного життя».

6. Бесіда про відомі казки.

Чи доводилось вам читати арабські казки про Шехеразаду? Послухайте історію створення твору М. Римського-Корсакова для оркестру.

Микола Римський-Корсаков був у захопленні від арабських казок, які тисячу й одну ніч оповідала прекрасна та чарівна Шехеразада. В цих казках грізний та жорстокий султан Шахріяр страчував усіх жінок, і порятунку від цього не було. Але султанша Шехеразада врятувала своє життя тим, що зуміла зацікавити султана казками. Вона розповідала їх упродовж 1001 ночі так, що Шахріяр постійно відкладав її страту, а зрештою і зовсім змінив свої наміри. Багато історій переповіла йому Шехеразада, наводячи вірші поетів й слова пісень, приплітаючи казку до казки й оповідь до оповіді. Для того, щоб зобразити в музиці мотиви та головних героїв тисячі казок, композитору, напевно, знадобився би цілий цикл опер. Та Римський-Корсаков не пішов шляхом Вагнера, тобто не став створювати оперний цикл, а використав інструментальний жанр — сюїту. Так народилася програмна симфонічна сюїта «Шехеразада».

7. Історія створення твору.

Симфонічна сюїта «Шехеразада» — твір видатного російського композитора М. Римського-Корсакова, написаний 1888 року. За формою є багаточастинним твором, написаним для симфонічного оркестру. Кожна частина має власну програму та відповідну назву. Симфонічна сюїта «Шехеразада» належить до таких програмних творів, у яких головна тема та основний образ зумовлені назвою.

Крім того, в основу літературної програми симфонічної сюїти «Шехеразада» покладені не всі, а лише окремі образи з арабських казок «Тисяча й одна ніч», а саме — захоплюючі пригоди Синдбада-мореплавця.

Спочатку М. Римський-Корсаков дав кожній частині сюїти програмні підзаголовки.



І частина

«Море і Синдбадів корабель»

II частина

«Оповідь царевича Календера»

ПІ частина

«Царевич та царівна»

IV частина

«Багдадське свято й корабель, що розбивається об скелю з мідним вершником»

Пізніше композитор вирішив залишити тільки назву сюїти та її загальну програму без підзаголовків. Він прагнув надати кожному слухачеві можливість самому уявити сцени з «Шехеразади». Усі чотири частини не пов'язані між собою послідовним розвитком сюжету. Це ніби калейдоскоп казкових східних образів та малюнків. Але всі вони поєднані між собою двома музичними темами, що вперше з'являються у вступі, а потім у музиці кожної з частин. Тендітна візерунчаста тема скрипки в супроводі арфи нагадує ніжний голос Шехеразади, а грізна тема у виконанні низьких струнних і мідно-духових інструментів — це голос безжалісного Шахріяра! Якщо порівняти загрозливу музику султана у вступі з м'яким, заспокійливим її звучанням у фіналі, то стає зрозумілим, що життю юної Шехеразади вже ніщо не загрожує.

8. Приклади обробок відомого твору.

У музиці існувало декілька обробок відомого твору композитора. Музичний матеріал «Шехеразади» неодноразово використовували як основу для нових композицій у сфері як академічної, так і естрад¬ної музики. У 1910 році М. Фокін поставив балет «Шехеразада» на музику Римського-Корсакова. Англійська рок-група «Deep Purple» виконала обробку першої частини «Шехеразади» як електроорганної композиції («Medley: Prelude to Happiness»), соло на органі виконав Д. Лорд. Композиція увійшла до альбому 1968 року «Shades of Deep Purple». Обробка сюїти входить і до альбому «Konvergencie» 1971 року словацької групи «Collegium Musicum». А в 2005 році духовий оркестр Мерліна Патерсона (Х'юстон, Техас, США) створив обробку «Шехеразади» для духових інструментів.



9. Виконання творчого завдання.

Послухайте сюїту ще раз і за допомогою фарб спробуйте зобразити головних героїв твору та образ моря. Доберіть кольори, які найкраще передають красу музики та арабського мистецтва.



10. Історія розвитку жанру сюїти.

Музичний словничок

Сюїта (франц. suite) — циклічний інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин, об'єднаних тематично.

Термін «сюїта» був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами. Барокова сюїта складалася з чотирьох частин — алеманди, куранти, сарабанди і жиги. Пізніше в сюїту вводилися й інші танці, зокрема менует, гавот, пасп'є та буре. Німецькі композитори нерідко ставили на початок сюїти увертюру. Найвідомішим автором барокових сюїт можна вважати Й.С. Баха, який написав цикли сюїт для клавіру — англійських, французьких та партит, а також багато сюїт для віолончелі, скрипки та флейти.

Із початком класичної епохи у другій половині XVIII століття жанр сюїти почали вважати старомодним і його витіснили симфонія та інструментальні концерти. У XIX столітті жанр сюїти відродився, однак цей термін мавінший зміст — сюїтами називали інструментальні збірки фрагментів з більших опусів, наприклад, опер чи балетів, або ж послідовності невеличких п'єс, об'єднаних тематично.

У творчості українських композиторів можна відзначити сюїти: для фортепіано — М. Лисенка, В. Барв;нського, Н. Нижанківського; для струнного оркестру — М. Скорика; симфонічні — «Балетна сюїта» А. Рудницького, сюїта «Пам'яті Лесі Українки» А. Штогаренка та ін.



11. Фізкультхвилинка «Відпочиваємо разом».

12. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

13. Розучування пісні. «Пісня про Україну» (слова і музика Н. Май).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.



14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

  • Про який музичний жанр ми дізналися на уроці?

  • Що таке симфонічна сюїта? Що вам запам'яталося з історії розвитку жанру?

  • Про що розповіла вам симфонічна сюїта «Шехеразада»? Які казки та казкові герої увійшли до твору?

15. Домашнє завдання.

Послухайте симфонічні твори. Визначте, чи були серед прослуханої музики твори, написані за мотивами казок. До яких жанрів належать ці твори?



16. Вихід з класу під музику М. Римського-Корсакова.

17. Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Альбом музичних казок»

Мета: навчитися знаходити та вибирати необхідну інформацію для оформлення альбому з музичними казками.

Очікуваний результат: альбом з диском.

План створення:

Цей проект вам допоможуть створити вчителі та друзі.

Об'єднайтеся з друзями у чотири групи.

Перша група «Дослідники» — проведіть опитування класу за темою «Моя улюблена музична казка». Знайдіть інформацію про відомі музичні казки, що демонструються в кіно та звучать в оперних театрах, в тому числі балети та оперети.

Друга група «Музиканти» — складіть каталог уривків з найулюбленіших музичних казок та запишіть музику та цікаві уривки відео на диск.

Третя група «Художники» — виготовте з паперу головних героїв музичних казок. Придумайте разом оформлення вашого альбому. Одній казці присвятіть сторінку, напишіть її сюжет, приклейте головних героїв. Залишилося тільки презентувати альбом.

Четверта група «Сценаристи-танцюристи» — напишіть сценарій шкільного вечора «Танцюємо разом».

Урок 34



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Тема жанри камерно-вокальної музики iconУрок 1 Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва
«жанр музики», «камерно-вокальні жанри», надати знання про первинні та основні жанри вокальної та інструментальної музики, розглянути...
Тема жанри камерно-вокальної музики iconМета (формувати компетентності): предметні
Тема уроку: Музична культура XX ст в Україні. Хорова, вокально-симфонічна І симфонічна музика (Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С....
Тема жанри камерно-вокальної музики iconПлан-конспект уроку музики 6 клас, ІІ семестр тема 4: Жанри симфонічної музики Тема уроку №2: Симфонія. Увертюра Мета уроку
Д. Шостаковича, на музичних прикладах продовжити ознайомлення дітей з можливості симфонічної музики
Тема жанри камерно-вокальної музики iconДипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" на тему
Образно-стильова специфіка камерно-інструментальної музики Анрі Дютійє
Тема жанри камерно-вокальної музики icon" Історія пісні"
Мета: Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики,будовою та різновидами пісні,основними особливостями популярної...
Тема жанри камерно-вокальної музики iconСлавутич 011 Урок художньої культури в класі Розділ Мистецтво в просторі культури Тема Жанрова палітра музичного мистецтва Тема уроку : Напрями музики масових жанрів
Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати та розрізняти різні напрями сучасної музики
Тема жанри камерно-вокальної музики iconПлан-конспект художня культура 9 клас тема: Жанри кінематографу. Видатні режисери І актори світового кіно
Мета: Продовжити ознайомлювати учнів із мистецтвом кінематографа, розглянути основні жанри кінематографа, ознайомити з творчістю...
Тема жанри камерно-вокальної музики iconТема. Походження І розвиток рок-музики. Мета
Розвивати вокально-хорові навички та інтерес до різних напрямів популярної та рок-музики. Виховувати естетичний смак учнів
Тема жанри камерно-вокальної музики iconУрок музики основна форма організації навчання. Структура уроку музики. Типи уроків
Цілеспрямоване І систематичне музичне виховання здійснюється в школі на уроках музики
Тема жанри камерно-вокальної музики iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка