Тема жанри камерно-вокальної музики



Сторінка2/11
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.84 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Пісенний жанр. Народна пісня. Українська народна пісня «Ой під вишнею» в обробці тріо Мареничів Українська народна пісня «Летіла зозуля» у виконанні Н. Матвієнко. Українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Мета. Ознайомити з жанром пісні, основними його різновидами, розглянути палітру української народної пісні, ознайомитися з різновидами українських народних пісень та особливостями будови, виконання, характерів народних пісень, ознайомити з постатями виконавців народних українських пісень Н. Матвієнко, тріо Мареничів.

Розвивати вміння учнів слухати музику та давати характеристику українським народним пісням та майстерності виконання пісень відомими виконавцями, давати характеристику прикладам українських народних пісень у виконанні відомих співаків.

Виховувати інтерес до слухання української народної пісні та виховання ціннісного ставлення до українського народнопісенного фольклору.

Хід уроку

1. Вхід під марш або українську народну пісню «Од Києва до Лубен». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда про жанр пісні та її різновиди.

Пісня — наймасовіший і найулюбленіший музичний жанр. Вона супроводжує нас усе життя. Але й на сторінках книжок ми теж натрапляємо на пісню. Чим подібні та чим відрізняються між собою пісня в музиці та літературі? Спробуймо з'ясувати.

У літературі пісня — це вірш ліричного або ліро-епічного характеру, мелодичний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу. Розрізняють два види пісні: народна й літературна. Між ними є міцні зв'язки.

У музиці жанр пісні теж має два основні різновиди — це народна та професійна пісня літературного походження, що тісно пов'язані між собою. Літературні пісні часто здобувають настільки широку популярність, що їх починають вважати народними, а народні пісні, навпаки, слугують основою для авторських пісень.

Професійні пісні літературного походження мають більш індивідуалізовану мелодію, переважно ліричну, та інструментальний супровід. Авторами таких пісень стають композитори й поети.

Перші зразки пісень літературного походження з'явилися ще наприкінці XVI ст. Згодом їх ставало дедалі більше. У XVIII та XIX ст. цей вид пісень впливав на фольклор. XIX століття дуже багате на пісенну творчість, що стала народною. Вона пов'язана з іменами Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненка, Віктора Забіли, Миколи Петренка, Марка Кропивницького, Івана Франка, Володимира Александрова та ін. У XX та на початку XXI століття продовжується збагачення народнопісенної скарбнички авторськими піснями літературного походження.

Музичний словничок

Пісня — словесно-музичний твір, призначений для співу.

Існують два основні види пісні: народна пісня (автори якої невідомі) та професійна пісня літературного походження (створена композитором та поетом),



3.Бесіда про українську народну пісенну культуру.

Пісенний жанр. Пісенна культура українського народу численними струмочками й могутніми річками поповнює океан культури світової. Пісня колискова, весільна, лірична супроводжує від народження кожну людину. Із сивої давнини покоління за поколінням українці народжують від рідної землі, сонця, неба, води, вітру дивні звуки мелодій, неповторну магію слова, що ведуть нас по стежках рідного краю. Ті стежинки переплітаються, біжать і виводять на широкий шлях творчого генію народу. 1 якщо цей геній живе й сьогодні, то тільки тому, що живе пісня. Вона — в образах калини, сонця, житечка й пшениці, звірів і птахів: «Пожену я сірі гуси від броду до броду, ой летіте, сірі гуси, до мого роду...». Творить і береже ці дорогоцінні перлини наш народ. Він співає в радості й зажурі. Пісня — його величний храм любові до людини, до рідної землі, до батька й матері.

Музичний словничок

Українські народні пісні — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті та передаються з уст в уста.

Твори анонімні, бо імена першогворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай — авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» і «Засвіт встали козаченьки» та козак Семен Климовський — автор пісні «їхав козак за Дунай».

Деяка частина народних пісень має літературне походження — «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна» (М. Старицький).

Узагалі, в Україні складено понад п'ять тисяч пісень. За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів.



4. Робота зі схемою.

ПАЛІТРА ЖАНРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ

Обрядові пісні

  • Календарно-обрядові:Колядки, щедрівки; веснянки, гаївки; купальські, жниварські тощо

  • Родинно-обрядові: Весільні, родильні, поховальні (голосіння)

Необрядова лірика

  • Родинно-побутові пісні: Дитячі, колискові, пісні про родинне життя

  • Пісні про кохання.

Пісенна епіка

  • Історичні лісні, думи, балади

Соціально- побутові пісні

  • Козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, рекрутські та солдатські

Жартівливі і танцювальні пісні

  • Коломийки, частівки і т.ін.

5. Бесіда про особливості будови жанру української народної пісні.

Кожному жанру української народної пісні властиві певні ознаки. У думах, історичних, побутових піснях звучать соціальні мотиви, висвітлюються події української історії, оспівуються реальні історичні особи або безіменні герої. Ліричні пісні надзвичайно емоційні — в них розповідається про кохання, тугу, мрії і т. ін. Календарні пісні пов'язані з певною порою року, а обрядові — з різноманітними обрядами українців.

За будовою українські пісні поділяють на строфічні (з повтором останньої строфи) та куплетні (мають куплети і приспів). Рефрен, або приспів — повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків у строфах. Часто в пісні буває інструментальний вступ та програш між куплетами або строфами. Зазвичай народні пісні мають статичний лад (мажор або мінор), але бувають випадки, коли куплет і приспів написані в різних ладах.

За виконанням розрізняють пісні, виконані а капела (без супроводу), та з акомпанементом (із супроводом на музичних інструментах).

За характером народні пісні бувають епічні, ліричні, драматичні, інколи в них вкраплено танцювальні, жартівливі мотиви тощо. В основі кожного з різновидів пісні завжди лежить віршований текст.

Музичний словничок

Аколиганемент (франц. accotnpagnement — супровід) — інструментальний супровід вокального твору.

Рефрен (франц. refrain — приспів) — повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків у строфах.

6. Музичне сприймання. Українська народна пісня «Ой під вишнею» в обробці тріо Мареничів; українська народна пісня «Летіла зозуля» у виконанні Н. Матвієнко.

7. Аналіз музичних творів.

1. Про що розповіла вам музика?

2. До якого жанру належить кожна пісня? Яка з них, на вашу думку, нагадує професійний твір?

3. Визначте основні засоби виразності прослуханих творів.

4. Хто виконував ці твори? Охарактеризуйте голоси співаків.

5. Виділіть характерні особливості кожної пісні.



8. Відомості про виконавців пісень.

Матвієнко Ніна Митрофанівна (1947р.н.,с. Неділище Житомирської області) — українська співачка, народна артистка України (з 1985 p.). У її репертуарі багато народних пісень, серед них — обрядові, ліричні, жартівливі, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII ст. Ніна Матвієнко співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності: для неї пишуть твори Євген Станкович, Олег Кива, Мирослав Скорик, Ірина Кириліна, Ганна Гаврилець і багато інших.

«Летіла зозуля» — одна з пісень, в якій змальовано символічний образ цього птаха. В українському фольклорі здавна знаходили відображення знання наших предків про навколишній світ, характерні ознаки та звички тварин. Образ зозулі — це безмірні сльози, тихе ридання. Може, тому, що природа наділила цю пташку вічним безталанням, безпритульністю: зозуля ні гнізда не вміє вити, ні пари не шукає, ні діточок не леліє — все вона чужим горем переймається, чужим літам і чужому щастю лік веде. Тому й пролітає в піснях України символом зраненої душі, великого невтішного болю...

Образ зозулі в сюжетних піснях нашого народу — узагальнений образ страдницької покаянної душі, яка перед кимось завинила. Це один із найпоширеніших «пташиних» символів на українських рушниках, що вивішували на хрестах. Птиці незворушно сидять на калині — як сама вічність, оберігаючи спокій душі. Зате в пісні їхня душа плаче і невпинно голосить...



Тріо Мареничів

Український музичний колектив, що виконував пісні в народному стилі переважно українською мовою. У репертуарі групи були як фольклорні, так і професійні, в тому числі й власні твори. Значну частину народних пісень аранжували учасники групи, здебільшого Антоніна Маренич.

Найбільшу популярність тріо здобуло в СРСР наприкінці 1970-х — початку 1980-х рр. Пісні народів світу та поп-шлягери з їхнього репертуару відразу ж зникли — залишилися тільки україномовні, всенародно улюблені пісні: «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой у гаю гіри Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой під вишнею», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.

У 1979 р. тріо представляло Україну на Євробаченні з піснями «Ой у гаю при Дунаю» та «Несе Галя воду». Згодом виконавці отримали звання заслужених артистів України, а в 2003 р. стали народними артистами України. Група розпалася в 2004 році.



Склад тріо:

— Валерій Маренич — вокал, гітара, кларнет;

— Антоніна Маренич — вокал, маракаси, гармоніка, бубон, бас-гітара;

— Світлана Маренич — вокал, бубон, гармоніка.



9. Фізкультхвилинка «Танцюємо з піснею».

10. Повторення правил співу. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

11. Виконання пісні. «Од Києва до Лубен» (українська народна пісня).

Ця пісня має дводольний розмір. Послухайте мелодію та спробуйте тактувати, відтворюючи рукою такі рухи: 2і



12. Виконання творчого завдання з музикування.

А тепер проплескайте у долоні ритмічний рисунок куплету пісні: П П П І П П П І

Приспів має складніший пунктирний ритм, ніби танцюристи відбивають його ногами. Спробуйте і ви створити ритмічний супровід приспіву, притупуючи ногами.

ПП ПП ПП ПІ ПП ПІ

Для виконання завдання треба обрати улюблений ударний інструмент. Спробуйте утворити музичний супровід до пісні.

1- й крок — послухати уважно мелодію та відбивати ритмічний малюнок мелодії пісні.

2- й крок — заспівати і заграти одночасно. Визначаємо найкращих виконавців.

13. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Про які жанри української народної пісні йшлося на уроці? Які з них були для вас новими?

• Хто з виконавців народних пісень вразив вас своєю майстерністю?

• Як називають музичний супровід пісні? Чи вмієте ви його створювати? Якщо так, то на яких музичних інструментах? Розкажіть.



14. Домашнє завдання.

Прослухайте три-чотири українські народні пісні та визначте їхні жанри.

Пригадайте пісню, яку ми виконували на уроці, та заспівайте її рідним і друзям.

Розпочніть роботу над музичним проектом «Фольклорний калейдоскоп».



15. Вихід з класу під українську народну нісню «Од Києва до Лубен».

16. Для допитливих — виконання музичного проекту. Проект «Фольклорний калейдоскоп»

Мета: навчитися знаходити фонограми сучасних обробок народних пісень країн світу у форматі трЗ.

Очікуваний результат: диск з улюбленими сучасними обробками пісень або розділ до першого проекту «Моя фонотека».

План створення:

Увага! Цей проект може тривати цілий навчальний рік.

1. Знайдіть з друзями фонограми сучасних обробок народних пісень країн світу, збережіть їх у форматі mрЗ в окрему папку на комп'ютері.

2. Дізнайтеся більше про народні пісні різних народів світу.

3. Знайдіть сучасних виконавців народних пісень.

4. Складіть список записаних вами фонограм, спробуйте за допомогою функції «перейменування» зберегти їх у вільному або алфавітному порядку, задавши кожному файлу номер 001, 002... і т.д.

5. Оформте та зробіть обкладинку диска з назвою «Фольклорний калейдоскоп» або створіть окремий розділ у проекті «Моя фонотека».

УРОК 5

Тема. Історія пісні. «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського) у виконанні І. Козловського.«Квітка-душа» (слова Д. Гольде, музика К. Меладзе) у виконанні Н. Матвієнко та хору «Берегиня».«Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

Мета. Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики, будовою та різновидами пісні, основними особливостями популярної пісні, різновидами музичного супроводу до пісні, ознайомлення з творчістю композитора Д. Крижанівського, творчістю поета Т. Шевченка.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити характерні особливості та побудови пісенного жанру.

Виховувати інтерес до слухання вокальних творів відомих пісень, любов до творчості видатного поета Т. Шевченка.

Хід уроку

1. Вхід під марш або під пісню «Реве та стогне Дніпр широкий». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію розвитку жанру пісні з виконанням творчих завдань.

Музика в житті людини відіграє величезну роль, та, мабуть, найважливіше значення має пісня. Звичайно, у кожного є улюблені пісні або улюблений жанр. На Інтернет-сайтах, на хвилях радіо і по телебаченню ви слухаєте пісні за власним вибором. Численні теле- конкурси та музичні проекти привертають увагу любителів пісні й допомагають зануритися в чудовий світ музики.

Озирніться довкола: дорослі й діти співають, радіють і плачуть, танцюють та відпочивають разом із піснею.

Творче завдання. Розгляньте ілюстрації і спробуйте визначити жанри пісень, які слухають ці люди: лірична пісня, історична пісня, танцювальна пісня. (Розгляд ілюстрацій, на яких зображено людей, що слухають танцювальну композицію, музику для відпочинку, класичну музику).

Пісня зародилася дуже давно. Ще в античні часи вона була важливим компонентом обрядів: її текст виконували під музичний акомпанемент, супроводжували танцем чи пантомімою. Еллінські поети створили кілька різновидів пісні: елегія, гімн, культова пісня, застільна пісня, пісня про кохання.

У музиці Середньовіччя з'явились нові типи пісні: канцона, альба, рондо, серенада, балада, творцями яких були трувери, трубадури, мінезингери. У середньовічній літературі піснею називали також епічні твори про історичних або легендарних осіб («Пісня про Роланда»).

У другій половині XVIII століття всередині пісенних жанрів викристалізовується пісня-романс із супроводом клавішного інструмента.

Пісенні форми посідають значне місце в опері XVIII століття та інших музично-драматичних жанрах.

У XIX столітті у зв'язку із загальним розквітом ліризму в мистецтві, а також завдяки зростанню інтересу до фольклору пісенні жанри інтенсивно розвиваються, розділившись на власне пісню та романс. Паралельно з творчістю професійних композиторів розвивається пісенна традиція, представлена поетами, які самі складали мелодії для своїх пісень і самі їх виконували. Так з'явилась авторська пісня та пісня бардів.

На початку XX століття в багатьох країнах спостерігається піднесення революційної робітничої пісні (серед них — «Інтернаціонал»). У XX столітті з'явилась масова популярна пісня, а в країнах Європи та США розвиток естрадної пісні був пов'язаний із мистецтвом джазу. Які ж характерні ознаки популярної естрадної пісні та її музичної форми?

Більшість сучасних пісень пишуть у куплетній (перший куплет, приспів, другий куплет, приспів) або простій двочастинній формі (куплет, приспів).



3. Робота зі схемою.

Куплетна форма містить від трьох до семи частин, які розташовуються приблизно в такому порядку:



А інструментальний вступ

В куплет

С приспів (рефрен)

D куплет

C приспів (рефрен)

Е інструментальний програш

С приспів (рефрен)

Зазначена форма є найпоширенішою в сучасній популярній музиці. Кількість куплетів може трохи змінюватись. Іноді пісні складаються лише з однієї частини, що декілька разів повторюється з незначними варіаціями.

Популярні пісні мають також свої особливості римування. Зазвичай застосовують схеми АВАВ, АВАО.

Ви вже знаєте, що кожен музичний твір має певну висоту звучання — тональність. Коли тональність незручна для виконання, її можна змінити — підвищити або понизити.



Музичний словничок

Популярна пісня — різновид загальнодоступного пісенного жанру музики, який легко запам'ятовується максимальною кількістю слухачів.

Сучасні пісні співають з інструментальним супроводом (виконує один інструмент, ансамбль чи оркестр) або під фонограму (запис музики, що виконується на електронних музичних інструментах, в електронному варіанті за допомогою новітніх інформаційних технологій).



4.Робота зі схемою.


Музичний супровід сучасної пісні



фонограма

«живий» інструментальний


5. Музичне сприймання. «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського) у виконанні І. Козловського; «Квітка-душа» (слова Д. Гольде, музика К. Меладзе) у виконанні II. Матвієнко та хору «Берегиня».

6. Аналіз музичних творів.

1. У якому жанрі написано івери, котрі ми слухали на уроці? Що між ними спільного?

2. З'ясуйте різницю між характером мелодії відомої народної та сучасної естрадної пісні. Про що «розповідає» кожна пісня?

3. Хто виконує ці пісні? Спробуйте визначити типи голосів солістів.

4. Чи сподобалися вам прослухані твори? Чим саме?

5. Складіть невеликий відгук у вигляді есе на пісню, яка вас найбільше вразила.



7. Знайомство з історією створення пісні.

«Реве та стогне Дніпр широкий»— українська народна пісня літературного походження. Автор слів — Тарас Шевченко. Текстом пісні стали дванадцять рядків із балади «Причинна», котру поет написав орієнтовно 1837 року в Петербурзі. Це один з ранніх творів Кобзаря. Музику до пісні, яка згодом стала народною, склав педагог і композитор Данило Крижанірський. Над нотами він зазначив: «Присвячую Марку Кропивницькому».

Коли М. Крогіивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Д. Крижанівський показав йому нотний аркуш із присвятою. Загравши мелодію на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав твір шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали виконувати цю пісню, і її підхопив увесь зал, люди підвелися... Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців.

Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами (1884 та 1886 року), де була й ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби (вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського) збірка була надрукована 1886 року.

8. Виконання творчого завдання.

Розгляньте репродукцію картини М. Бурачека «Реве та стогне Дніпр широкий». Розкажіть про засоби виразності живопису, за допомогою яких художник зобразив бурю на Дніпрі. Поміркуйте, що об'єднує поетичний текст, музику та картину.



9. Відомості про композитора — автора нісні.

Данило Якович КРИЖАНІВСЬКИЙ (1856-1894)

Український педагог, композитор-аматор, який паралельно звикладанням писав музику, здебільшого хорову, а також пісні та романси. До наших днів дійшли хорова ода «Пам'ятник» на вірш О. Пушкіна, хор на слова молитви «Царю небесний», романс «Я жду тебя», пісня «Спи, сладко спи» та інші.

Д. Крижанівський був щиро захоплений мистецтвом талановитого співака М. Кропивницького. Своєму улюбленому виконавцю композитор присвятив пісні «Чи у полі, чи у борі» і «Реве та стогне Дніпр широкий», яка здобула широку популярність не лише в Україні, а й за її межами. Цю пісню й досі виконують у всьому світі. 

10. Виконання творчою завдання.

Розгляньте картину Д. Агаян «Натюрморт». Які квіти зображено? Яких вони кольорів? Розкажіть про настрій, який створює цей натюрморт.

Поміркуйте, чи можна «озвучити» картину піснею К. Меладзе «Квітка-душа». Охарактеризуйте засоби виразності картини та мелодії цієї пісні.

11. Фізкультхвилинка «Танцюємо разом».

12. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

13. Розучування пісні. «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

14. Виконання творчого завдання.

Розгляньте репродукцію І. Труша «Дніпро під Києвом». Який настрій створює ця картина? Доберіть до неї відповідну музику.

Порівняйте зображення Дніпра на живописному полотні І. Труша і на картині М. Бурачека (с. 38 підручника).

15. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Який музичний жанр ми сьогодні вивчали? Розкажіть про його особливості.

• Хто є авторами творів, які ми слухали?

• Охарактеризуйте засобі: музичної виразності сучасної естрадної пісні.

• Розкажіть про основні різновиди музичного супроводу сучасної пісні.

• Що вам найбільше сподобалося на уроці? Опишіть свої враження.



16. Домашнє завдання.

Прослухайте три-чотири сучасні естрадні пісні та визначте, який у них музичний супровід.

Заспівайте пісню, яку ми вивчали на уроці, своїм друзям. Виконайте ілюстрацію до цієї пісні.

17. Вихід з класу під пісню «Реве та стогне Дніпр широкий».

18. Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Пісенний Дніпро»

Мета: підібрати пісні, твори живопису, літературні твори, присвячені річці Дніпро.

Очікуваний результат: шкільна газета.

План створення:

У цьому проекті можуть взяти участь учні всього класу або група учнів.

Об'єднайтеся з друзями у три групи.

Перша група «Мистецтвознавці» — підберіть музичні твори: вокальні та інструментальні, в яких згадується Дніпро, дізнайтеся відомості про їхніх авторів і виконавців. Перегляньте візуальні твори мистецтва, в яких зображено цю річку. Доберіть ілюстрації. Оформте центральні статті газети.

Друга група «Літератори» — знайдіть серед літературних творів вірші та оповідання, романи, в яких описується річка Дніпро. Оформте літературну сторінку газети.

Третя група «Географи» — знайдіть географічні відомості про Дніпро та складіть порівняння з іншими річками. Оформте статтю.

УРОК 6

Тема. Гімн — урочиста пісня. Державний гімн України (слова П. Чубинського, музика М. Вербицького).«Молитва за Україну» (слова О. Кониського, музика М. Лисенка).Гімн студентської молоді «Gaudeamus» («Гаудеамус»),«Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

Мета. Ознайомити з особливостями та характерними ознаками жанру «Гімн», дати поняття про його літературну основу та існування нового жанру в літературі, ознайомити учнів з історією створення гімну України, на прикладах урочистої музики розібрати характерні ознаки вокального гімну — як жанру камерно-вокальної музики.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику га надавати характеристику урочистим пісням і музиці урочистого характеру, висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між музичним мистецтвом та літературою.

Виховувати повагу та шану до слухання головної пісні України — Державного гімну, виховувати ціннісне ставлення до державних символів та творчості українських композиторів.

Хід уроку

1. Вхід під український марш. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію створення жанру «гімн».

Історія гімну дуже давня. Відомо, що гімн як жанрова форма поезії еволюціонував з культових пісень, що завершувалися молитвою до культового божества в Єгипті, Месопотамії, Індії. В Елладі гімн співали на честь Аполлона (пеан), Діоніса (дифірамб) або у вигляді гіпорхеми. У добу Середньовіччя його виконували як хорал. Гімн поширився також і в ренесансно-бароковій Україні (кондак).

У світській традиції гімн пов'язують з урочистими подіями загальнонаціонального значення, з офіційними церемоніями, демонстраціями тощо. Гімн Мартіна Лютера «Еіп feste Burg» став бойовою піснею німецьких протестантів; зі співом гімнів йшли битися і війська Кромвеля.

У XVIII столітті гімн існував як жанр літератури і був частиною окремих форм народної пісні та світської поезії (пастораль). На початку XIX ст. у період романтизму були спроби воскресити гімн як твір емоційно насиченої (патетичної) і метрично вільної ліричної форми. В Англії гімни Новаліса перекладав Джордж Макдональд. Одна з цих пісень набула статусу національного символу поряд із прапором та гербом.

Першим у Європі широковідомим національним гімном став британський «God save our Lord the King» («Боже, бережи короля»), хоча він не має офіційного статусу державного гімну. Потім з'явилися гімни інших європейських держав. Спочатку більшість текстів виконували на музику британського гімну (наприклад, російський «Ьоже, Царя храни!», американський «Му Country. Tis of Thee» гімн Німецько, імперії «НеіІ dir іш Siegerkranz», швейцарський «Ru'fst du mem Vaterland» та інші - всього близько 20 гімнів). Після того як монархи та парламенти почали затверджувати гімни, у більшості країн було створено власні мелодії. Але гімн Ліхтенштейну - пісня «ОЬеп am jungen Rhein» - і досі виконується під музику англійського гімну.

Музичний словничок

Гімн (грец. hymnos - славити, хвалити) - урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту.

Різновиди гімнів: державні, релігійні, літературні, спортивні й т.ін.

Державний гімн є символом держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо)



3. Музичне сприймання. Слова П. Чубинського, музика М. Вербицького Державний гімн України у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Г. Вірьовки та Державного симфонічного оркестру України.

4. Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про засоби музичної виразності головної пісні України.

2. Які інструменти виконують твір? Хто співає текст гімну? Охарактеризуйте тембри співацьких голосів.

3. З якими героями України або з якими подіями у вас асоціюється гімн?

4. У чому полягає урочистість Державного гімну? Розкажіть.

5.Історія створення гімну України.

Історія створення українського гімну розпочалася з осені 1862 року. Тоді український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати текстом національного, а згодом — і Державного гімну українського народу. Вірш одразу здобув популярність. Його було опубліковано у львівському журналі «Мета» 1863 року. Михайло Вербицький, захоплений змістом вірша, написав до нього музику. Уперше твір почали виконувати як Державний гімн у 1917 році, а 1939 року він був затверджений як гімн Карпатської України.

Офіційно музичну редакцію Державного гімну Верховна Рада України ухвалила 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено «Законом «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року: «Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського».

6. Виконання гімну України.

7. Музичне сприймання. Слова О. Кониського, музика М. Лисенка. «Молитва за Україну» у виконанні Національної заслуженої академічної капели України «Думка»; гімн студентської молоді «Сиийеатт» («Гаудеамус») у виконанні хорової капели Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка.

8. Аналіз музичних творів.

1.Чи сподобалися вам прослухані музичні твори? Розкажіть про свої враження.

2.Опишіть засоби музичної виразності кожного твору.

3.Хто виконував ці урочисті пісні? Розкажіть про характер виконання.

4.Чим відрізняються гімн студентської молоді та твір М. Лисенка «Молитва за Україну»? Що між ними спільного?

5.У чому полягає урочистість обох музичних творів?



9.Легенда про українську пісню.

Про неоціненний дар пісні, яким славиться Україна, народ склав чудову легенду...



Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну й порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі італійці — хист до музики...

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону й раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини. «Хто ти? Чого плачеш ?» — запитав Господь. «Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі». — «Чого ж ти не підійшла раніше?Я вже всі таланти роздав... Та є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня».

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Вклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в народ.

10. Відомості про автора гімну.

Олександр Якович КОНИСЬКИЙ (1836-1900)

Український культурний діяч другої половини XIX ст., перекладач, письменник, педагог — використав мотиви цієї легенди у вірші «Молитва за Україну». Пізніше поезію було покладено на музику, і вона стала прекрасною урочистою піснею, яка зворушує серця слухачів і дотепер.



11. Фізкультхвилинка «Хвилинка релаксації».

12. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

13. Виконання пісні. «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

Заспіваймо пісню під фонограму. Розучуємо другий куплет пісні. Виконання пісні сольно,, групою, хором.



14. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Спробуйте заспівати пісню разом зі своїми друзями. Об'єднайтеся у декілька гуртів та придумайте назву для кожного з них. Виконайте по черзі по одному куплету пісні під фонограму.



15. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Що таке гімн? Назвіть відомі вам різновиди гімнів.

• Розкажіть, що вам запам'яталося з історії створення Державного гімну України. Де і коли виконують Державний гімн?

• Який музичний твір написано за мотивами легенди про дівчину-Україну? Пригадайте, хто його автор.



16. Домашнє завдання.

Послухайте музику, яка зазвичай звучить у вас вдома. Чи були серед прослуханих музичних творів урочисті пісні? Якщо так, то кого або що вони прославляють?

Спробуйте написати гімн своєї родини.

17. Вихід з класу під український марш.

18. Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Гімн моєї родини»

Мета: влаштувати конкурс на найкращий гімн родини серед учнів класу.

Очікуваний результат: складання гімну родини.

План створення:

1. Пригадайте визначення гімну. Перегляньте текст декількох гімнів та прослухайте мелодії різноманітних гімнів: гімну спортсменів, студентів, олімпіади, футболу тощо. Для всіх характерні особливі риси: урочиста мелодія, чіткий ритм, нескладна мелодія тощо.

2. Спробуйте з рідними спочатку написати вірш (декілька рядків) про свою родину, текст буде розповідати про вас, традиції сім'ї, обереги і т. ін.

3. Проплескайте ритм вірша, додайте до нього нескладну мелодію в повільному темпі. Запишіть ваш гімн на диктофон у виконанні членів родини.

4. Візьміть участь у конкурсі гімнів родини в своєму класі. Журі визначить найкращих серед них.

5. На сайтах ви зможете знайти фонограму «мінус» урочистоі музики, яка, можливо, стане фонограмою гімну вашої родини.



УРОК 7



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Тема жанри камерно-вокальної музики iconУрок 1 Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва
«жанр музики», «камерно-вокальні жанри», надати знання про первинні та основні жанри вокальної та інструментальної музики, розглянути...
Тема жанри камерно-вокальної музики iconМета (формувати компетентності): предметні
Тема уроку: Музична культура XX ст в Україні. Хорова, вокально-симфонічна І симфонічна музика (Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С....
Тема жанри камерно-вокальної музики iconПлан-конспект уроку музики 6 клас, ІІ семестр тема 4: Жанри симфонічної музики Тема уроку №2: Симфонія. Увертюра Мета уроку
Д. Шостаковича, на музичних прикладах продовжити ознайомлення дітей з можливості симфонічної музики
Тема жанри камерно-вокальної музики iconДипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" на тему
Образно-стильова специфіка камерно-інструментальної музики Анрі Дютійє
Тема жанри камерно-вокальної музики icon" Історія пісні"
Мета: Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики,будовою та різновидами пісні,основними особливостями популярної...
Тема жанри камерно-вокальної музики iconСлавутич 011 Урок художньої культури в класі Розділ Мистецтво в просторі культури Тема Жанрова палітра музичного мистецтва Тема уроку : Напрями музики масових жанрів
Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати та розрізняти різні напрями сучасної музики
Тема жанри камерно-вокальної музики iconПлан-конспект художня культура 9 клас тема: Жанри кінематографу. Видатні режисери І актори світового кіно
Мета: Продовжити ознайомлювати учнів із мистецтвом кінематографа, розглянути основні жанри кінематографа, ознайомити з творчістю...
Тема жанри камерно-вокальної музики iconТема. Походження І розвиток рок-музики. Мета
Розвивати вокально-хорові навички та інтерес до різних напрямів популярної та рок-музики. Виховувати естетичний смак учнів
Тема жанри камерно-вокальної музики iconУрок музики основна форма організації навчання. Структура уроку музики. Типи уроків
Цілеспрямоване І систематичне музичне виховання здійснюється в школі на уроках музики
Тема жанри камерно-вокальної музики iconКонспект лекцій з дисципліни «сучасні жанри медіа» Модуль «Сучасні жанри преси»
Бахметьєва, А. М. Сучасні жанри преси [Текст] : конспект лекцій з дисципліни «Сучасні жанри медіа» / А. М. Бахметьєва. – Д.:, 2012....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка