Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета



Сторінка3/4
Дата конвертації10.02.2018
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4

Екскурсовод. Демонстрація на стенді ілюстрацій до творів із збірки «Три літа» (1843-1845), обкладинки збірки «Три літа»

Читець

А літа тихенько крались

І сльози сушили,

Сльози щирої любові;

І я прозрівати

Став потроху… Доглядаюсь –

Бодай не казати,

Кругом мене, де не гляну,

Не люди, а змії…

І засохли мої сльози,

Сльози молодії.

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу, й не співаю,

А вию совою.

Отаке-то, що хочете,

То те і робіте:

Чи голосно зневажайте,

Чи нишком хваліте

Мої думи; однаково

Не вернуться знову

Літа мої молодії,

Веселеє слово.

Не вернеться… І я серцем

До вас не вернуся.

І не знаю, де дінуся,

Де я пригорнуся,

І з ким буду розмовляти,

Кого розважати,

І перед ким мої думи

Буду сповідати?

Думи мої! літа мої,

Тяжкії три літа,

До кого ви прихилитесь,

Мої злії діти?

Не хилітесь ні до кого,

Ляжте дома спати…

А я піду четвертий год

Новий зострічати;

Добридень же, новий годе

В торішній свитині,

Що ти несеш в Україну

В латаній торбині?

«Благоденствіє, указом

Новеньким повите».

Іди ж здоров, та не забудь

Злидням поклонитись.

Ведучий. У Переяслові тяжко хворий поет напише 25 грудня 1845 року свій «Заповіт», у якому пристрасно закликатиме народ до збройного повстання. Наприкінкі квітня 1846 року Т.Шевченко повертається до Києва, поселяється на Хрещатику, в готелі, одержавши плату за свою роботу в Археологічній комісії. Знайомиться з істориком Костомаровим, одним із організаторів Кирило – Мефодіївського товариства. Напише поеми «Лілея», «Русалка». Наприкінці вересня відвідає Поділля, Волинь з метою замалювати стародавні пам’ятки, зробити фольклорні та етнографічні записи. У грудні 1846 року був призначений викладачем малювання Київського університету. Відвідує засідання Кирило – Мефодіївського братства, читає свої революційні твори.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді ілюстрацій та фото. Київський університет. Т. Г. Шевченко серед учасників Кирило-Мефодіївського товаривства

Ведучий. На членів Кирило-Мефодіївського товариства доніс провокатор студент Петров. 5 квітня 1847 року на переправі через Дніпро в Києві

Т. Шевченко був затриманий. Серед вилучених речей знайдена рукописна книжка «Три літа», малюнки, листи. Справжньою причиною арешту були його революційні вірші, у яких поет закликав до повалення самодержавства, зокрема поема «Сон».



Читець

Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить.

І на апостольськім престолі

Чернець годований сидить 4.

Людською кровію шинкує

І рай у найми оддає!

Небесний царю! суд твій всує,

І всує царствіє твоє.

Розбойники, людоїди

Правду побороли,

Осміяли твою славу,

І силу,і волю.
Презентація стенду «Шевченко – художник» ( додаток 5 )

Екскурсовод. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Поезія і живопис тісно пов’язані між собою. «Малярство - це німа поезія, а поезія – промовисте малярство». Для Т. Шевченка малювання стало вираженням його творчого духу. Мистецьких творів – олійних картин, акварелей, малюнків – до нас дійшло майже тисяча двісті. За видатні успіхи у гравюрі Великому Кобзареві було присвоєно звання академіка – гравера.

Із 1843 по 1847 роки Т.Шевченко працює над пейзажними малюнками, які можна поділити на дві групи: сільські краєвиди і пейзажі, на яких відтворені історичні та архітектурні пам’ятки. Малюнки здебільшого розповідають про убоге життя Шевченкової родини і всього покріпаченого українського села: «Удовина хата», «Селянське подвір’я », «На околиці», «Хата біля річки», «Хата над ставком». Особливо любив Т.Шевченко пейзажні мотиви – зображення околиць та куточків сіл, містечок, берегів річок, ставків, урочищ.(«Повінь», «Андруші», «Хутір на Україні», «У В’юнищі », «В Решетилівці».) Ці твори сповнені справжньої поезії. У них лагідна, мрійлива українська природа знайшла свого натхненного співця. Чудові вони і з боку малярської техніки.

Перебуваючи в Україні Т.Г. Шевченко зробив серію малюнків, об’єднаних назвою «Живописна Україна». Цей альбом офортів Т. Шевченка (офорт – це гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри) - перлина української національної графіки. Т.Шевченко прагнув видавати 12 естампів кожного року, але через брак коштів цей грандіозний задум здійснити не зміг. Вдалося видати лише один альбом, куди увійшло 6 естампів, замість 12: «У Києві», «Видубецький монастир», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині».

Офорт «У Києві» ( опис )

На передньому плані – крутий берег Дніпра, що густо поріс розкішними вербами, а внизу – Дніпро, димить невеличкий пароплав. На тлі природи – люди: жінки одягаються після купання, граються діти на березі, старенький дідусь сперся на ціпок, радіє, що може погрітися на сонечку.

Зліва внизу рукою Т. Шевченка вигравірувано дату і підпис: 1844. Під зображенням посередині назва: у Києві. Цей офорт в листах Т. Шевченко називав «Печерська Київська криниця». 

Офорт «Видубецький монастир» ( опис )

Під краєвидом зліва підпис автора і дата: Т. Шевченко 1844.

Справа від підпису назва «Видубецький монастир» у Києві. Поруч назву повторено французькою мовою. На початку листопада з-під різця Т. Шевченка появилася гравюра-естамп під назвою «Видубицький монастир», збудований в XI столітті як особлива споруда Михайлівської церкви.

Офорт «Судня рада» ( опис )

Під зображенням зліва дата і підпис автора: 1844. Т.Шевченко. Посередині назва «Судня рада». Зліва від неї пояснювальний текст Т. Шевченка до офорта. Зображено селян – судочинців, які вирішують суперечку між односельцями. Т. Шевченко цим естампом протиставив народний суд українського селянства царському, панському чи поміщицькому, вважаючи перший важливішим і справедливішим. Перед хатою зібралися старші, поважніші селяни, а за рогом хати бачимо писаря та селянина зі штрафом у руці.



Офорт «Старости» ( опис ) 
Посередині назва «Старости», нижче — ця ж назва, повторена французькою мовою. Зліва від неї — пояснювальний текст Т. Шевченка до офорта. Справа від назви — цей же текст, повторений французькою мовою. 

Офорт «Казка» ( опис )

Справа внизу на зображенні автограф і дата: Т. Шевченко. 1844. Посередині назва «Казка» Офортна дошка належала К. Свідзінському, а після 1855 р. знаходилась в бібліотеці Красінських у Варшаві. Сучасне місцезнаходження офортної дошки не встановлено.

Побуту українських селян присвячений цей офорт, створений не пізніше, як у серпні, що нагадує нам поширену у фольклорі розмову солдата зі Смертю, спрямовану проти царського самодержавства. Відслуживши двадцять п’ять років, стративши на війні “за віру, царя і вітчизну” ногу, повертається додому старий солдат. На околиці українського села його зустрічає Смерть з косою. Але вона не лякає солдата, бо вони здавна знайомі. Він же ж не раз дивився їй сміливо в очі, а його воля і прагнення до життя та презирство до смерті завжди перемагали.

Офорт «Дари в Чигирині» ( опис )

Під зображенням зліва підпис автора і дата: Т.Шевченко. 1844. Справа від назви цей же текст повторено французькою мовою. У листі до О. М. Бодянського від 6-7.V 1844 р. Т.Шевченко цей же офорт називає «Дари Богданові і українськомуанародові». Офортна дошка належала К. Свідзінському, а після 1855 р. знаходилась в бібліотеці Красінських у Варшаві. Сучасне місцезнаходження офортної дошки не встановлено.

«Дари в Чигирині» 1649 року – четвертий з черги офорт, закінчений під кінець травня, нагадує історичний момент з часів народно-визвольної війни 1648-1654 років в Україні, коли на переговори до Богдана Хмельницького прибули російські, польські та турецькі посли, які чекають на прийняття гетьманом.

До кожного офортного твору зберігаються підготовчі рисунки Т. Шевченка в Державному музеї його імені. Незважаючи на те, що задум Великого Кобзаря не був завершений через його арешт 5 квітня 1847 року, шість перших офортів одинокого видання «Живописної України» є гордістю українського мистецтва. Здійснити свій намір не вдалося ще й через одну важливу причину, закладену Т. Шевченком в альбом. У ній тенденційно відкриваються поетові ворожі настановлення до царського правління в імперії зла та лиха. Недоброзичливо до видання поставилися й самі українські меценати, живучи в достатках. Вони лишилися пасивними та байдужими не тільки до самого видання, але й до нужденного життя українського народу, до його історичного минулого та й до самого Тараса Шевченка – великого поета і художника. Відмовилися надати потрібну для його завершення матеріальну підтримку. Назагал офорти з пояснювальним текстом в альбомі виразно вказують на ненависть до російського диктаторського управління й, навпаки, надмірну любов Т. Шевченка до свого народу та глибоке співчуття до покріпаченого українського селянства. Художник вже тоді став реалістичним критиком існуючого несправедливого ладу в царській Росії. Сама техніка гравюри завдяки можливостям штрихованої роботи на мідяній дошці давала нагоду авторові створювати високохудожні твори, наповнені соціально-побутовим змістом.


Презентація стенду «Караюсь, мучусь, але не каюсь» ( додаток 6 )

В неволі тяжко – хоча й волі,

Сказать по правді, не було.

Т. Шевченко



Екскурсовод

Каземат ІІІ відділу – місце ув’язнення Т. Шевченка в 1847. Фото.

Т. Шевченко на допиті в ІІІ відділі. Картина М. Добронравова. 1939

Петропавловська фортеця. Фото

Автограф титульної сторінки циклу поезій Т. Шевченка «В казематі»

«За байраком байрак». Малюнок П. Носка. 1927

Шевченка везуть на заслання. Літографія М. Самокиша

Оренбурзька фортеця. Малюнок Б. Залеського.1849 – 1850

Т. Шевченко в Орській кріпості. Автолітографія Г. Бондаренка.1939

Т. Шевченко в казармі. Картина С. Кручакова та І. Літинського.1939

«Захалявна», чи так звана «Мала книжка», поезій Т. Шевченка.

Кара шпіцрутенами. Малюнок Т. Шевченка 1856-1857

Шевченко серед казахів . Картина М. Волкової і З. Волковинської.1953

«О думи мої! О славо злая!».Малюнок І . Їжакевича,1938

Т. Шевченко на засланні після муштри. Картина В. Костецького.1939

У в’язниці. Малюнок Т.Шевченка.1956-1957

О. Бутаков. Фото.

Пожежа в степу. Малюнок Т. Шевченка.1848

Укріплення Кара – Бутак. Малюнок Т. Шевченка.1848-1850

Укріплення Раїм. Малюнок Т. Шевченка.1848

Туркменські аби. Малюнок Т. Шевченка.1851-1857

Байгуші. Малюнок Т. Шевченка.1853

Т. Шевченко серед учасників експедиції на березі Аральського моря. Малюнок Т. Шевченка. 1848-1849

Гористий берег острова Миколая. Малюнок Т.Шевченка.1848-1849

Карта плавання експедиції О. Бутакова по дослідженню берегів Аральського моря.

Обшук у Т. Шевченка в Оренбурзі. Картина Є. Горбача.1939

Новопетровське укріплення. Малюнок Бр. Зелевського 1851

Т. Шевченко в Новопетровському укріпленні. Картина Г. Терпиловського.1956

Т. Шевченко серед товаришів. Малюнок Т. Шевченка 1851

Обкладинка щоденника Т. Шевченка



Ведучий. Вирок Т. Шевченку був суворим: заслати рядовим в Оренбурзький Окремий корпус без права писати і малювати. За вісім днів поет був доставлений на місце. Кілька днів прожив у Оренбурзі, а згодом відрядили в Орську фортецю.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, ілюстрацій, картин

Каземат ІІІ відділу – місце ув’язнення Т. Шевченка в 1847. Фото

Т. Шевченко на допиті в ІІІ відділі. Картина М. Добронравова. 1939

Петропавловська фортеця. Фото

Шевченка везуть на заслання. Літографія М. Самокиша

Оренбурзька фортеця. Малюнок Б. Залеського.1849 – 1850

Т. Шевченко в Орській кріпості. Автолітографія Г. Бондаренка.1939

Читець

Веселе сонечко ховалось

В веселих хмарах весняних.

Гостей закованих своїх

Сердешним чаєм напували

І часових переміняли,

Синємундирих часових.

І до дверей, на ключ замкнутих,

І до решотки на вікні

Привик я трохи, і мені.

Не жаль було давно одбутих,

Давно похованих, забутих,

Моїх кровавих тяжких сльоз.

Ведучий. До Орська Т. Шевченко прибув 23 червня 1847 року і був зарахований солдатом третьої роти. Нестерпна солдатська муштра, постійний нагляд, страждання. Поет захворів на цингу й ревматизм.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій

Т. Шевченко в казармі. Картина С. Кручакова та І. Літинського.1939

Кара шпіцрутенами. Малюнок Т. Шевченка 1856-1857

Т. Шевченко на засланні після муштри. Картина В. Костецького.1939

У в’язниці. Малюнок Т.Шевченка. 1956-1957

Читець.

Згадайте, братія моя…

Бодай те лихо не верталось,

Як ви гарнесенько і я

Із-за решотки визирали.

І, певне, думали: “Коли

На раду тиху, на розмову,

Коли ми зійдемося знову

На сій зубоженій землі?”

Ніколи, братія, ніколи

З Дніпра укупі не п'ємо!

Розійдемось, рознесемо

В степи, в ліси свою недолю,

Повіруєм ще трохи в волю,

А потім жити почнемо

Меж людьми, як люде.

А поки те буде,

Любітеся, брати мої,

Украйну любіте

І за неї, безталанну,

Господа моліте.

І його забудьте, други,

І не проклинайте.

І мене в неволі лютій

Інколи згадайте.

Ведучий. І знову довга розлука з рідним краєм Поет не просить помилування, гордо заявляючи: «Караюсь, мучусь, але не каюсь». Тяжко було волелюбному Т. Шевченку стерпіти приниження. Крадькома, до «захалявних книжечок», він все-таки записував свої вірші та передавав їх «на волю» друзям. Із метою конспірації, усе, що він писав за період заслання, датував 1840 роком. Інколи йому вдавалося ще й помалювати. Та як тільки це ставало відомим, його переводили в інше місце під ще суворіший нагляд.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій

«Захалявна», чи так звана «Мала книжка», поезій Т. Шевченка

«О думи мої! О славо злая!» Малюнок І . Їжакевича,1938

Автограф титульної сторінки циклу поезій Т. Шевченка «В казематі»



Читець

Холодні стіни каземату

І зверхні окрики катів,

А руки прагнуть малювати,

Душа волає щирих слів.

А де ж папір?

Його й шматочка –

Заборонили навісні.

О, як мережив він рядочки,

А малював би ночі й дні.

Такі поети не вмирають,

Їх пам’ятатимуть віки.

Прийде за грати каземату

Вкраїна, серцю дорога,

Садок вишневий коло хати,

І схилить гілку до чола



Музичний супровід. Пісня «Садок вишневий коло хати» на слова Т. Шевченка

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сем'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.



Ведучий. Майже одночасно з поезією «Садок вишневий коло хати» там же, в казематі, Великий Кобзар напише вірш «Мені однаково», сповнений тяжкої думи про нещасну долю рідної України.

Читець

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені.

В неволі виріс меж чужими,

І, не оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій – не своїй землі.

І не пом'яне батько з сином,

Не скаже синові: “Молись,

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись”.

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.



Ведучий. Муза на засланні не покидала поета. Тихенько входила вона до брудної холодної казарми і дарувала Т. Шевченку натхнення. Коли поет був самотнім і забутим цілим світом, залишалося з ним сто віршів, сім поем, щоденник та ціла серія художніх картин.

Читець

Моя порадонька святая!

Моя ти доле молодая!

Не покидай мене. Вночі,

І вдень, і ввечері, і рано

Витай за мною і учи,

Учи наложними устами

Сказати правду…



Ведучий. На початку 1848 року в Оренбург прибув лейтенант О. І. Бутаков для проведення опису Аральського моря. Олексій Іванович набирав солдат до складу експедиції. Бажаючи полегшити долю поета, він просить генерала Обручова відпустити Т. Г. Шевченка для зняття видів берегів невідомого досі моря. Поет офіційно був зарахований до експедиції як рисувальник.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюків, фото, ілюстрацій.

О. Бутаков. Фото

Байгуші. Малюнок Т. Шевченка.1853

Т. Шевченко серед учасників експедиції на березі Аральського моря. Малюнок

Т. Шевченка. 1848-1849

Гористий берег острова Миколая. Малюнок Т.Шевченка.1848-1849

Карта плавання експедиції О. Бутакова по дослідженню берегів Аральського моря.

Читець.

Лічу в неволі дні і ночі,

І лік забуваю.

О господи, як то тяжко

Тії дні минають.

А літа пливуть за ними,

Пливуть собі стиха,

Забирають за собою

І добро і лихо.

Забирають, не вертають

Ніколи нічого,

І не благай, бо пропаде

Молитва за Богом.

Каламутними болотами,

Меж бур'янами, за годами

Три года сумно протекли.

Багато дечого взяли

З моєї темної комори

І в море нишком однесли.

І нишком проковтнуло море

Моє не злато-серебро,

Мої літа, моє добро,

Мою нудьгу, мої печалі,

Тії незримії скрижалі,

Незримим писані пером.

Нехай гнилими болотами

Течуть собі меж бур'янами

Літа невольничі. А я!

Такая заповідь моя!

Посиджу трошки, погуляю,

На степ, на море подивлюсь,

Згадаю дещо, заспіваю

Та й знов мережать заходжусь

Дрібненько книжечку. Рушаю.



Ведучий. 26 вересня 1848 року експедиція О. Бутакова зупинилася на зимівлю в затоці Кос-Арал. Тут Т. Шевченко написав понад шістдесят поезій і поем.

Читець

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.

Радіють люде, що одпочинуть,

А я дивлюся... І серцем лину

В темний садочок на Україну.

Лину я, лину, думку гадаю.

І ніби серце одпочиває.

Чорніє поле, і гай, і гори,

На синє небо виходить зоря.

Ой зоре! зоре! — і сльози кануть.

Чи ти зійшла вже і на Украйні?

Чи очі карі тебе шукають

На небі синім? Чи забувають?

Коли забули, бодай заснули,

Про мою доленьку щоб і не чули.



Ведучий. Навесні 1849 року почалося друге плавання експедиції О. Бутакова по морю. Відкрито багато островів, які Т. Шевченко змалював.

Екскурсовод

Пожежа в степу. Малюнок Т. Шевченка.1848

Укріплення Кара – Бутак. Малюнок Т. Шевченка.1848-1850

Укріплення Раїм. Малюнок Т. Шевченка.1848

Туркменські аби. Малюнок Т. Шевченка.1851-1857

«За байраком байрак». Малюнок П. Носка. 1927



Ведучий. Експедиція О. Бутакова закінчилася восени 1849 року. Для приведення в порядок зібраних матеріалів лейтенанту потрібні були в Оренбурзі Вернер і Шевченко. Таким чином, наш поет замість Орської фортеці потрапив до Оренбурга.

Читець

Готово! Парус розпустили,

Посунули по синій хвилі

Помеж кугою в Сирдар'ю

Байдару та баркас чималий.

Прощай, убогий Кос - Арале.

Нудьгу заклятую мою

Ти розважав-таки два літа.

Спасибі, друже; похвались,

Що люде і тебе знайшли

І знали, що з тебе зробити.

Прощай же, друже! Ні хвали,

Ані ганьби я не сплітаю

Твоїй пустині; в іншім краю,

Не знаю, може, й нагадаю

Нудьгу колишнюю колись!



Ведучий. Один із офіцерів Оренбурзького гарнізону доніс Обручову, що

Т. Шевченко пише і малює, порушуючи заборону.



Читець

Нехай як буде, так і буде.

Чи то плисти, чи то брести.

Хоч доведеться розп’ястись!

А я таки мережать буду

Тихенько білії листи.



Ведучий. Обручов наказав зробити обшук на квартирі поета. Т. Шевченка встигли попередити, і він передав «захалявні книжечки» друзям, а частину творів спалив. Під час обшуку забрано малюнки, листи. Поета посадили на гауптвахту.

Читець

О доле моя!

Моя країно!

Коли я вирвусь з ції пустині?

Чи, може, крий Боже,

Тут і загину.

І почорніє червоне поле...

— Айда в казарми! Айда в неволю!



Ведучий. З травня по вересень Т. Шевченко сидів в Орській тюрмі, згодом його відправили в Новопетровське укріплення. Встановлено за поетом посилений нагляд. Стежили, щоб не було ні паперу, ні олівців. За сім років перебування в Новопетровському укріпленні з – під пера Кобзаря не вийшло жодної поезії.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій

Обшук у Т. Шевченка в Оренбурзі. Картина Є. Горбача.1939

Новопетровське укріплення. Малюнок Бр. Зелевського 1851

Т. Шевченко в Новопетровському укріпленні. Картина Г. Терпиловського.1956



Ведучий. Коли Т. Шевченка було відправлено до Новопетровського укріплення, за сім років із під його пера не вийшло жодного вірша. Згодом починає уривками писати російською мовою «Дневник», повісті «Художник», «Княгиня», «Капитанша», «Близнецы», «Музиканты», у яких зобразив своє життя, оточення, в якому знаходився останні роки.

По смерті Миколи І Т. Шевченко сподівався, що його повернуть із заслання, але даремно. Олександр ІІ, який зійшов на престол, пам’ятав його образливі вірші на адресу своєї бабки і власноруч викреслив його прізвище зі списку на помилування. Друзі та однодумці продовжували боротися за його повернення.



Презентація стенду «Повернення з неволі» (додаток 7 )

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило

І на Украйні понеслось.

Т. Шевченко
Прибуття Т. Шевченка в Астрахань. Картина І . Хохлова. 1939

Т . Шевченко на пароплаві повертається із заслання. Картина І. Шульги .1939

Будинок в Саратові, в якому зупинився Шевченко, повертаючись із заслання. Фото. 1954

Загальний вигляд Казані. Гравюра середини ХІХ століття.

Будинок у Нижньому Новгороді, де жив Т. Шевченко. Фото. 1956

Зустріч Т. Шевченка з М. Щепкіним у Нижньому Новгороді. Картина В. Савіна. 1939

Карта шляху, яким повертається Т. Шевченко із заслання до Петербурга

Петербурзький вокзал. Гравюра ХІХ століття

М. Лазаревський. Портрет роботи Т. Шевченка. 1858

Т. Шевченко друкує офорти. Автолітографія В. Касіяна. 1939

Т. Шевченко в майстерні. Скульптура М. Ліскевича. Автолітографія В. Петрова

Посвідчення про дозвіл Т. Шевченка жити в Петербурзі

Зустріч Т. Шевченка з М. Михайловим і П. Лавровим у Я. Полюнського. Картина К. Кохана. 1949

Зустріч Марка Вовчка та І. Тургєнєва з Т. Шевченком у Петербурзі. Картина

К. Кириченка. 1956

Т. Шевченко над Дніпром. Автолітографія В. Касіяна. 1939

Старець на кладовищі. Малюнок Т. Шевченка 1859

Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною. Автолітографія В. Мироненка. 1939

В Корсуні. Малюнок Т. Шевченка. 1859

В Черкасах. Малюнок Т. Шевченка. 1859




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconРозпорядження голови районної державної адміністрації1 від 18 квітня 2011 року м. Теребовля №256 Про відзначення в районі
Про відзначення в області 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання”, враховуючи велике...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconЛітературно-музична композиція, присвячена Дню народження Тараса Шевченка Мета
Мета: Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу Т. Г. Шевченка
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconЧернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник видатного українського письменника Михайла Коцюбинського було засновано у...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconШевченко І Рівненщина
У 2014 році наша країна відзначає знаменну дату – 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Бібліотекою підібраний матеріал, який...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconЗагальноклубний творчий проект
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета icon200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
Тарас Григорович Шевченко-всесвітньо відомий поет, письменник, художник, скульптор, революціонер, українофіл
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconДо 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка ми нащадки твої, тарасе!

Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconДо 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка ми нащадки твої, тарасе!

Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconПрезентація «євген коновалець: символ української нації» Мета
Мета: з нагоди річниці від дня народження Євгена Коновальця, розповісти учням про цю непересічну постать української історії першої...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconУрок патріотизму до 200-річчя від дня народження
Мета: розширити знання учнів про життя І творчість Т. Г. Шевченка; розвивати мислення, творчу уяву, активність, працювати над виразністю...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка