Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета



Сторінка4/4
Дата конвертації10.02.2018
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4

Ведучий. 31 липня 1857 року комендант Усков видав свідоцтво на виїзд

Т. Шевченка в Астрахань, а 1 серпня – документи на звільнення з військової служби та виїзд до Петербурга. Нарешті визволення з ненависної солдатської казарми. Поет прибуває на рибальському човні Каспійським морем у Астрахань. Йому заборонено жити у Петербурзі, а лише було дозволено оселитися у Нижньому Новгороді.



Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій.

Т . Шевченко на пароплаві повертається із заслання. Картина І. Шульги .1939

Прибуття Т. Шевченка в Астрахань. Картина І . Хохлова. 1939

Будинок у Нижньому Новгороді, де жив Т. Шевченко. Фото. 1956

Зустріч Т. Шевченка з М. Щепкіним у Нижньому Новгороді. Картина В. Савіна.

Ведучий. Т. Г. Шевченко із головою поринув у світське та мистецьке життя міста, намагаючись наздогнати пропущене. Особливо зблизився із родиною акторів Піунових. Сорокатрирічний Шевченко закохався в дочку Катерину, почав мріяти про одруження, тихе, щасливе, сімейне життя. Та з її боку це було нещиро, бо вона вважала, що зможе з його допомогою отримати місце у Харківському театрі. Т. Шевченко досить швидко це зрозумів і його захоплення розвіялося. Згодом він виїхав до Москви, а потім до Петербурга.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій.

Карта шляху, яким повертається Т. Шевченко із заслання до Петербурга

Петербурзький вокзал. Гравюра ХІХ століття

Посвідчення про дозвіл Т. Шевченка жити в Петербурзі

Зустріч Марка Вовчка та І. Тургєнєва з Т. Шевченком у Петербурзі. Картина

К. Кириченка. 1956



Ведучий. Життя поета входило у рівну колію, хоча жив під наглядом поліції. У перші дні перебування відвідав Ермітаж, уважно вивчаючи колекції музею. Займається гравюрою, пише ряд портретів і картин, одержує квартиру в Академії художеств.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій

Т. Шевченко друкує офорти. Автолітографія В. Касіяна. 1939

Т. Шевченко в майстерні. Скульптура М. Ліскевича. Автолітографія В. Петрова

Ведучий. Мрія про сімейне життя не полишає поета. На літературних вечорах у сім’ї Карташевських він знайомиться із їхньою наймичкою Ликерією Полусмаковою, пише її портрет, присвячує вірші.

Читець

Моя ти любо! Мій ти друже!

Не ймуть нам віри без хреста,

Не ймуть нам віри без попа

Раби, невольники недужі!

Заснули, мов свиня в калюжі,

В святій неволі! Мій ти друже,

Моя ти любо! Не хрестись,

І не кленись, і не молись

Нікому в світі! Збрешуть люде,

І візантійський Саваоф одурить!

Не одурить Бог. Карать і миловать не буде:

Ми не раби його — ми люде!

Моя ти любо! усміхнись,

І вольную святую душу,

І руку вольную, мій друже,

Подай мені. То перейти

І він поможе нам калюжу,

Поможе й лихо донести,

І поховать лихе дебеле

В хатині тихій і веселій.

Ведучий. Ликерія Полусмакова погодилася стати дружиною поета, та й господарі були не проти. Друзі Т. Шевченка вперто відмовляли його від цього кроку, вважаючи, що легковажна й зла дівчина не принесе поету щастя. Зрештою Ликерія сама зрозуміла, що вона поету не пара, і відмовила йому. Т. Шевченко тяжко сприймає чергову підніжку долі. Після невдалого сватання стає дуже дратівливим, не спілкується із друзями. Незважаючи на особисті невдачі, вірші поета цього періоду набувають особливої політичної сили.

Читець

Я не нездужаю, нівроку,

А щось такеє бачить око,

І серце жде чогось. Болить,

Болить, і плаче, і не спить,

Мов негодована дитина…

Добра не жди,

Не жди сподіваної волі —

Вона заснула: цар Микола

Її приспав. А щоб збудить

Хиренну волю, треба миром,

Громадою обух сталить;

Та добре вигострить сокиру —

Та й заходиться вже будить.

А то проспить собі небога

До суду Божого страшного!

А панство буде колихать,

Храми, палати муровать,

Любить царя свого п’яного,

Та візантійство прославлять,

Та й більше, бачиться, нічого

Ведучий. Співець-патріот, мученик, засланець мріє ще повернутися на кохану Україну, подивитися на її зелені лани, вилити там своє горе. Мрія про вільне, щасливе життя своїх знедолених земляків втілена у віршах: «Сон», «Ісаія. Глава 35», «І Архімед, і Галілей», «І сниться досі під горою», «Заповіт».

Україна чекає на свого сина. 1859 року Шевченко востаннє побував на Батьківщині, відвідав своїх родичів, спілкувався з селянами, читав їм свої вірші.



Читець

Минаючи убогі села

Понаддніпрянські невеселі,

Я думав: «Де ж я прихилюсь?

І де подінуся на світі?»

І сниться сон мені: дивлюсь,

В садочку, квітами повита,

На пригорі собі стоїть,

Неначе дівчина, хатина,

Дніпро геть-геть собі розкинувсь!

Сіяє батько та горить!

Дивлюсь, у темному садочку,

Під вишнею у холодочку,

Моя єдиная сестра!

Многострадалиця святая!

Неначе в раї, спочиває

Та з-за широкого Дніпра

Мене, небога, виглядає.

І їй здається — виринає

З-за хвилі човен, доплива...

І в хвилі човен порина.

«Мій братику! моя ти доле!»

І ми прокинулися. Ти...

На панщині, а я в неволі!..

Отак нам довелося йти

Ще змалечку колючу ниву!

Молися, сестро! Будем живі,

То Бог поможе перейти.



Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій

Карта шляху, якою Т. Шевченко подорожував Україною

Т. Шевченко над Дніпром. Автолітографія В. Касіяна. 1939

Старець на кладовищі. Малюнок Т. Шевченка 1859

Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною. Автолітографія В. Мироненка . 1939

В Корсуні . Малюнок Т. Шевченка. 1859

В Черкасах. Малюнок Т. Шевченка. 1859

Ведучий. Т. Шевченко мріяв оселитись десь поблизу Дніпра, навіть вибрав місце для хати між Пекарями і Каневом.

Екскурсовод. Проект хати Т. Шевченка ( малюнок )

Читець

Поставлю хату і кімнату;

Садок-райочок насаджу.

Посиджу я і походжу

В своїй маленькій благодаті

Та в одині-самотині

В садочку буду спочивати.

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати,

Давне-колишній та ясний

Присниться сон мені!.. і ти!..

Ні, я не буду спочивати,

Бо й ти приснишся. І в малий

Райочок мій спідтиха-тиха

Підкрадешся, наробиш лиха...

Запалиш рай мій самотний.



Ведучий. Уже й з управителем домовився, та за читання селянам крамольних віршів Тараса Шевченка знову заарештовують і відправляють до Києва. У столиці поет зустрічається з колишнім своїм другом І. Сошенком, котрий викладав малювання у Київській гімназії. Тут же він познайомився із Михайлом Чалим, своїм майбутнім біографом. Знову чергова невдала спроба одруження на кріпачці, сироті Харитині Довгополенко. Усі свої невдачі Великий Кобзар приписує злій долі.

Читець

Доле, де ти! Доле, де ти?

Нема ніякої,

Коли доброї жаль, Боже,

То дай злої, злої!

Не дай спати ходячому,

Серцем замирати

І гнилою колодою

По світу валятись.

А дай жити, серцем жити

І людей любити,

А коли ні… то проклинать

І світ запалити!

Страшно впасти у кайдани,

Умирать в неволі,

А ще гірше – спати, спати

І спати на волі,

І заснути навік-віки,

І сліду не кинуть

Ніякого, однаково,

Чи жив, чи загинув!

Доле, де ти, доле, де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї жаль, Боже,

То дай злої! злої!

Ведучий. Та не судилося Т. Шевченку, великому й безсмертному, пізнати справжнє людське щастя. Випурхнуло воно з рук поетових сполоханою пташкою.

Читець

Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п'яного дяка в науку.

— Учися, серденько, колись

З нас будуть люди, — ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люди? Та дарма!

Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше, дальше слава,

А слава — заповідь моя.

Екскурсовод.Презентація стенду «Мистецтво оформлення Кобзаря» (додаток 8)

У 1860 році Т. Шевченко отримує дозвіл на нове, третє видання «Кобзаря». До цього видання не увійшли твори «Сон», «Кавказ», «Єретик», «Заповіт» (через цензурну заборону). У цей же час виходить «Кобзар»російською мовою. До Тараса Шевченка прийшло визнання художника і поета.



Ведучий. Здавалося, що доля нарешті усміхнулася поету бодай на творчому терені. Здоров’я Т. Шевченка ставало все гіршим і гіршим . 9 березня 1861 друзі прийшли привітати поета з днем народження і побачили, що йому зовсім погано. Лікар встановив діагноз - водянка легень. Кожне слово давалося з великими зусиллями. Уранці 10 березня Великий Кобзар захотів зійти вниз у майстерню і впав зі сходів. Коли до нього підбігли, був уже мертвий. Так у розквіті творчих сил скінчилося життя великого генія української нації.

Не судилося Т. Шевченку не тільки побачити свій край вільним, а й дожити до жаданої реформи 1861 року. За десять днів до смерті він напише свої останні рядки.



Читець

Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нікчемні віршувати

Та заходиться риштувать

Вози в далекую дорогу,

На той світ, друже мій, до Бога,

Почимчикуєм спочивать…



Ведучий. Маленька громадка проводжала холодного березневого дня 1861 року свого Тараса на Смоленський цвинтар.

Читець

Не в степу, не на могилі

Над Дніпром широким –

Ти заснув єси, Кобзарю,

Вічним сном глибоким…

Круг тебе чужа – чужина…

Та не чужі люди:

Є кому тебе оплакать,

Є – і довго буде.

Покоління поколінню

Об тобі розкаже,

І твоя, Кобзарю, слава

Не вмре, не поляже.

Ведучий. Травень квіти зібрав зі всієї Вкраїни, і сльозою скропив, і вірою повив та встелив Кобзареві останню путь з Петербурга до його вічного тихого дому на Чернечу гору, що стала Тарасовою. Серед травневого розмаю, за труною, покритою козацькою червоною китайкою, йшла за своїм Кобзарем уся Україна. Нині ж шляхи до могили на Дніпровій кручі пролягли з усього світу, і не буде цьому вселюдському походу кінця - краю.

Читець

Сподівалися Шевченка

Сей год на Вкраїну,

А дождалися побачить

Його домовину.

Стоїть в Каневі в соборі

Вся квітами ввита,

По – козацьки – червоною

Китайкою вкрита.

Екскурсовод. Демонстрація на стенді малюнків, фото, ілюстрацій

Друзі біля хворого Т. Шевченка. Фото

Поховання Т. Шевченка в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Фото

Перепоховання Т. Шевченка в Каневі на Чернечій горі. Фото

Первісний вигляд могили Т. Шевченка. Фото

Читець

Уволили твою волю,

Друже незабутній,

І при смерті, як при жизні,

Твій путь многотрудний!

Ходять хмари кругом сонця,

Вітер подихає,

Шумить Дніпро під човнами,

Тебе проводжає…

Музичний супровід. Пісня « Ми чули Кобзаря»

Читець

Іще один сьогодні день минув,

Коли згадали ми тебе, Кобзарю!

Тебе, наш батьку, віщий наш Пророче .

Чи зможе той, у кого є хоч трохи

Любові в серці до свого народу,

Хоч день один про тебе не згадати!

Народу син та син його найкращий.

Ти був його борцем за людську долю.

В часи неволі, злиднів і темноти

Твій дух світив йому промінням сонця.

Як він терпів, корився мовчки долі, -

Твій голос був його болючим криком.

Як він забутий був у цілім світі, -

Ти розповів його колишню славу.

І в час, як ним, мов крамом, торгували,

Ти показав його високу душу.

Ти в серці ніс тягар його великий,

Святий тягар народної скорботи.

І, переливши в слово голосне,

У образах живих живеє горе

Усім очам незрячим показав…

І поки житиме народ твій рідний,

Твоя душа не вмре в його душі…



Музичний супровід. Звучить «Заповіт» у виконанні учнів школи

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconРозпорядження голови районної державної адміністрації1 від 18 квітня 2011 року м. Теребовля №256 Про відзначення в районі
Про відзначення в області 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання”, враховуючи велике...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconЛітературно-музична композиція, присвячена Дню народження Тараса Шевченка Мета
Мета: Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу Т. Г. Шевченка
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconЧернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник видатного українського письменника Михайла Коцюбинського було засновано у...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconШевченко І Рівненщина
У 2014 році наша країна відзначає знаменну дату – 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Бібліотекою підібраний матеріал, який...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconЗагальноклубний творчий проект
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета icon200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
Тарас Григорович Шевченко-всесвітньо відомий поет, письменник, художник, скульптор, революціонер, українофіл
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconДо 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка ми нащадки твої, тарасе!

Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconДо 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка ми нащадки твої, тарасе!

Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconПрезентація «євген коновалець: символ української нації» Мета
Мета: з нагоди річниці від дня народження Євгена Коновальця, розповісти учням про цю непересічну постать української історії першої...
Тема. Літературно музична презентація з елементами екскурсії постійної експозиції «Правди й вольності Пророк» у Зразковому етнографічному музеї «Берегиня» з нагоди 200 – річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Мета iconУрок патріотизму до 200-річчя від дня народження
Мета: розширити знання учнів про життя І творчість Т. Г. Шевченка; розвивати мислення, творчу уяву, активність, працювати над виразністю...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка