Тема. На Тарасове Різдво Мета



Скачати 127.57 Kb.
Дата конвертації01.08.2017
Розмір127.57 Kb.

Тема. На Тарасове Різдво

Мета. Ближче познайомити учнів з життям і творчістю генія української культури, народного Кобзаря, Великого сина трудолюбивого народу — Т.Г. Шевченка; донести дітям волелюбний дух патріота і революціонера української державності; виховувати у юних громадян незалежної України любов і відданість рідним традиціям, національній культурі, а також дбайливе ставлення до історичної пам'яті; спонукати їх до пошукової діяльності, адже є ще багато цікавого у долі українського народу.

Хід уроку

І на оновленій землі Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

І. Франко говорив: «Він був сином мужика, і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури... найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті - невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонах людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».



На Тарасове Різдво

Ніхто не кликав нас, ніхто.

В Тарасів день весни Ішов до школи дід Махтод,

По-божому ясний

За ним, зібравшись по кутках, рушало все село.

І я у рваних чобітках - справніших не було.

А коло школи, де хрести схилилися на шлях,

Уже варились капусти в глибоких казанах.

Давався з доброї руки полумисок на двох.

І починалися святки - Тарасове Різдво.

Та перш як ложку взяв Махтод, селянський наш чотар,

Питав людей: «Спочатку хто нам вірша прочита?»

І я у рваних чобітках (справніших не було),

Старий такий — не по літах - напруживши чоло,

Насупивши, як сам Тарас, обоє бровенят,

Чекав, аж поки в серці враз бандури забринять.

Яко молитву «Заповіт» селянський слухав світ.

А потім ще читав, читав — і не спиняв чотар.

Холов в полумисках на двох нехитрий наш обід.

...Справляв Тарасове Різдво селянський чесний рід.

Олександр Матійко

Золотими літерами вписано ім'я славетного Кобзаря, великого сина українського народу, поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка в історію вітчизняної та світової літератури. Воно по праву посідає гідне місце серед імен великих геніїв людства, творчість яких стала цілющим джерелом розвитку національних культур, загальнолюдської цивілізації.

1-й слайд

Тарас Григорович Шевченко - великий український поет, художник, мислитель, революційний демократ. Народився він 9 березня 1814 року у селі Моринці (тепер Звенигородського району Черкаської області) у багатодітній сім'ї кріпака. На дванадцятому році життя Шевченко залишився круглим сиротою і на власному досвіді пізнав усю гіркоту існування сільського наймита. Враження від суворої кріпосницької діяльності, картини підневільної праці, з одного боку, і паразитичного життя поміщицької верхівки - з іншого, ввійшли у свідомість юного Шевченка на все життя, відгукуючись незатихаючим болем у його серці.



2-й слайд

Ще в дитинстві у Тараса пробудився потяг до книги й малювання. У дяка він навчився читати й писати. Чотирнадцятирічного юнака було забрано слугою - козачком - до пана Енгельгарда. У 1831 році він потрапляє до Петербурга. У ранній петербурзький період свого життя Шевченко поповнює знання з української народнопісенної творчості, прилучається до російської культури, учиться малювати в майстернях живописця В. Ширяева. Пізніше він знайомиться з українським письменником Є. Гребінкою, видатним російським художником К. Брюлловим, відомим поетом В. Жуковським та іншими представниками літератури і мистецтва. Друзі не могли не помітити таланту молодого кріпака, для якого малювання стало справжнім покликанням.



3-й слайд

У 1838 році був розіграний у лотерею портрет Жуковського, написаний К. Брюлловим, і за виручені гроші Шевченка викупили у поміщика. Здобувши волю, Т. Шевченко дістав змогу вчитися в Академії мистецтв. Він малював скрізь: у Петербурзі, під час подорожі по рідній Україні, на засланні. Альбом офортів «Живописна Україна» (1844 року) приніс йому славу зачинателя критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. Саме у Петербурзі прокидається геній Шевченка як поета, а захоплення живописом відходить на другий план.



4-й слайд

У 1840 році поет видав першу збірку поезій під назвою «Кобзар». Особливе місце у ньому займає поема «Катерина», у якій показано тяжку долю сільської дівчини. Шевченко так захопився цією темою, що згодом намалював й однойменну картину олійними фарбами. Тема страждання жінки-матері стала однією з наскрізних у його творчості. Ось як у цьому творі.



Ой три шляхи широкії.

Ой три шляхи широкії

Докупи зійшлися,

На чужині з України

Брати розійшлися.

Покинули стару матір,

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший –

Молоду дівчину.

Посадила стара мати

Три ясени в полі,

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині...

А дівчина заручена –

Червону калину.

Не прийнялись три ясени,

Тополя всохла,

Повсихали три явори,

Калина зів'яла.

Не вертаються три брати,

По світу блукають,

А три шляхи широкії

Терном заростають.

5-й слайд

Окремим виданням вийшла історична поема «Гайдамаки» (1841 року), у якій поет змальовує сільське повстання 1768 року, що увійшло в історію нашого народу під назвою Коліївщина, оспівує мужність і душевну красу простих людей, створює образ народного месника Яреми Галайди. Поема стала дальшим кроком в ідейно-художньому зростанні Шевченка. Соціально-історична тема трактується поетом у дусі гуманізму, підкорена ідеї братання народів.



6-й слайд

Захоплюючись театром, Шевченко пробує свої сили у драматургії. У 1843 році він закінчує історико-побутову драму «Назар Стодоля», яка зображувала соціальні суперечності в українському суспільстві кінця XVII - початку XVIII століття.



7-й слайд

11 травня 1843 року поет виїхав на Україну. Майже дев'ятимісячна подорож по рідному краю залишила глибокий слід у його свідомості і творчості. Всюди Шевченко бачив убозтво та жахливе гноблення селян поміщиками. За дорученням Київської археологічної комісії, де він почав працювати, Шевченко змальовує історичні пам'ятки, записує народні пісні. У цей час з'являється пройнята декабристськими настроями російська поема «Тризна», соціально-побутова поема «Сова», один із кращих творів революційної поезії «Сон», у якому поет виступає з нещадним сатиричним викриттям самодержавної монархії.



8-й слайд

Осінь 1845 року - час виняткової творчої продуктивності для Шевченка. Протягом жовтня - грудня він написав поеми «Єретик». «Сліпий», «Наймичка»; вогневу інвективу «Кавказ», пройняту ідеєю єднання народів у спільній боротьбі з царизмом; послання «І мертвим, і живим...»; вірш: «Холодний Яр», «Минають дні, минають ночі...» «Заповіт» та інші твори. На початку 1848 року Шевченко звів усі свої твори, написані протягом трьох попередніх років, у велику рукописну збірку під назвою «Три літа». 5 квітня 1847 року за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві поета було заарештовано і відправлено до Петербурга. У казематі ІІІ відділу Шевченко написав тринадцять ліричних поезій, які згодом з’єднав у цикл «В казематі». «Хто ще в найскрутніших умовах міг твори ти і не просто творити, а видавати поетичні шедеври?» Леся Українка



9-й слайд

30 травня 1847 року кирило-мефодіївцям оголосили вирок. А через добу поета у супроводі фельд'єгеря було відправлено до Оренбурга. Десять років триває заслання Шевченка. Позбавлений права творити, він, проте, криючись від стороннього ока, продовжує писати. З-під його пера з'являються гостро викривальні протипоміщицькі поеми «Княжна» та «Варнак», історична поема «Чернець» і ряд ліричних віршів: «Не гріє сонце на чужині...», «Сон», «Самому чудно, а де ж дітись?» та інші. Під час переходу з Орської фортеці до укріплення Раїм у складі Аральської описової експедиції Шевченко написав вірш «У бога за дверима лежала сокира...», а під час зимівлі 1848-1849 рр. на Кос-Арвлі - «Царі», «Марина», і великий цикл ліричних поезій.



Чи ти мене, Боже милий, навік забуваєш?

Одвертаєш лице Своє, мене покидаєш?

Доки буду мучить душу і серцем боліти?

Доки буде ворог лютий на мене дивитись

І сміятись? Спаси мене, спаси мою душу,

Да не скажи хитрий ворог: «Я його подужав!»

І всі злії посміються, як упаду в руки.

В руки вражі. Спаси мене од лютої муки.

Спаси мене! Помолюся і воспою знову

Твої блага чистим серцем, псалмом тихим, новим

10-й слайд

Творчість для нього була не тільки духовною потребою, а й формою протесту проти царського свавілля. Одна за одною виникають «захалявні книжечки» - таємні рукописні збірочки «невольничої поезії» Шевченка. Згодом поета відрядили в одну з рот, що перебувала у віддаленому Новопетровському укріпленні, розташованому на півострові Мангишлак, під якнайсуворіший нагляд. Тільки 1853 року він потай відновив літературну творчість, але звернувся до нового для себе жанру - повісті. Він розраховував на те, що така форма маскуватиме його як автора і дасть можливість опублікувати свої твори під псевдонімом у тогочасних російських журналах. Для перших своїх російських повістей («Наймичка», «Варнак», «Княжна») Шевченко скористався сюжетами написаних раніше однойменних поем. Одним із найвизначніших прозових творів поета є повість із його власного життя - «Художник».



11-й слайд

Незадовго до повернення із заслання Шевченко почав вести щоденник російською мовою, у якому яскраво виявились його філософські, атеїстичні, суспільно-політичні та літературно-естетичні погляди. Місце заслання Шевченко покинув 2 серпня 1857 року і прибув до Нижнього Новгорода. Чекаючи дозволу на виїзд до Петербурга, він знайомиться з революційно-демократичною літературою і журналістикою: лондонським виданням О.І. Герцена й М.П. Огарьова, журналом «Современник», де друкувалися статті М.Г. Чернишевського та М.О. Добролюбова. Повісті, інші твори письменника російською мовою - яскравий вияв любові геніального Кобзаря до російського народу, його культури. Сторінки щоденника поета, його листи, спогади сучасників свідчать, що він був соратником російських рево-люціонерів-демократів, однодумцем М.О. Добролюбова та М.Г. Чернишевського, благоговійно схилявся перед М. Гоголем, високо оцінював твори О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Салтикова-Щедріна, О. Герцена та інших світочів правди і краси. І такими ж почуттями, зігрітими щирою любов'ю і шаною до поета, глибоким розумінням значення його творчості, відповідали Т.Г. Шевченкові кращі представники революційно-демократичної Росії. Після повернення із заслання Шевченко написав поему «Неофіти», триптих «Доля», «Муза», «Слава». У вірші «Сон» з великою художньою силою змальовано мрії селян про давно очікуване визволення від кріпацького ярма. Тавруючи антинародну суть царизму («Я не нездужаю нівроку...» ), поет проголошує революційний шлях розв'язання селянського питання - з допомогою сокири.



12-й слайд

Влітку 1859 року Шевченко востаннє побував на Україні, де його знову заарештували за «незадоволені» розмови. Під час цієї подорожі поет написав ліричні поезії «Ой по горі роман цвіте...», «Сестри» та інші. Повернувшись до Петербурга, завершив велику поему «Марія». Наприкінці 1859 року Шевченко написав поезію «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19» та «Осії. Глава XIV. Подражаніє», у яких висловлює глибоку віру в неминучий кінець самодержавного ладу. У вірші «І Архімед, і Галілей...» (1860 р.) поет пророкує торжество майбутнього вільного демократичного суспільства. 23 січня 1860 року у Петербурзі вийшло нове видання «Кобзаря», який здобув широке визнання в колах передової громадськості.



Учитель

Але здоров'я Шевченка, підірване засланнями, постійно погіршувалося. Поет хоче якомога скоріше поїхати на Україну, сподіваючись, що зміна клімату корисно вплине на його стан здоров'я. У листах до рідні він просить прискорити купівлю землі біля Канева, мріючи побудувати там невелику хату над Дніпром. Він навіть створює архітектурний проект і план майбутнього житла. Але мрія його так і не здійснилася. Виснажене багатолітніми випробуваннями здоров'я підірване і різко прогресує хвороба серця, починається водянка. Усі зусилля медичних світил того часу були марними. І все ж до останнього свого подиху Кобзар не залишає пензля і пера. Буквально за декілька днів до смерті на звороті офортного автопортрету він написав свій останній вірш, що проникнутий передчуттям близькості кінця: «Что ж, не пора ли понемногу с тобою, спутницей убогой, нам вирши слабые бросать и понемногу собирать телеги дальние в дорогу?..»



Ой, гляну я, подивлюся на той степ, на поле;

Чи не дасть Бог милосердний хоч на старість волі?

Пішов би я в Україну, пішов би додому,

Там би мене привітали, зраділи б старому,

Там би я спочив хоч мало, молившися Богу.

Там би я... Та шкода й гадки - не буде нічого!..

Як же його у неволі жити без надії?

Навчіть мене люди добрі, а то одурію.

13-й слайд

9 березня (25 лютого за старим стилем) друзі прийшли привітати хворого поета з днем народження, він був у дуже тяжкому стані. А 10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку згасла остання іскра полум'я в серці геніальної людини. Йому виповнилося 47 років. Так, доля відвела поетові лише 47 років життя і 25 із них він провів у кріпосній неволі, 10 — у тюрмах та на засланні, а решту майже постійно поневірявся під недремним жандармським оком, воював із нестатками й нуждою та самотній помирав у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному куточку.



Учитель

Роки, проведені на засланні, остаточно підірвали здоров'я поета, та не примусили його відмовитися від своїх революційних переконань. Гнівним набатом, пристрасним закликом до боротьби проти царизму пролунали над світом пророчі слова Шевченкового «Заповіту»:



«...вставайте,

Кайдани порвіте.

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте».

Голос Шевченка завжди був, є і залишається голосом мудрого друга пригноблених і знедолених. Він пробуджував любов до своєї Вітчизни, ненависть до гнобителів, кликав сильних на подвиг, вселяв у слабких надію і віру. Це був голос скривавленої, закутої у кайдани, але нескореної душі народу. Учитель літератури. Поезія Шевченка - це блискавиця, яка провіщала наближення великої бурі. Символічно, що у серпні 1917 року, напередодні важливих подій, у книзі відгуків, що ведеться на могилі поета в Каневі, катеринославські робітники написали: «Батьку! Настав суд царям і катам на землі... Але боляче, батьку, що не при тобі...». Співець України, він - як мало хто - здатний був відчувати прекрасне: «Нічого кращого немає, як тая мати молодая зі своїм дитятком малим. Прекрасне малювалося йому насамперед в образі вільної людини, в образі сім’ї вільних, збратаних народів, які не знатимуть воєн і ворожнечі, які збудують життя, справді гідне цивілізованих людей.

Т.Г. Шевченко дорогий нам як основоположник нової української літератури. Його «Кобзар» став епохальним явищем в історії духовного життя українського народу. Величезне значення творчості Т.Г. Шевченка у становленні української літературної мови, яку він підніс до рівня розвинутих літературних мов світу. Людина багатогранного таланту, він був одним із найвидатніших майстрів, основоположником критичного реалізму і в українському образотворчому мистецтві. Ми вже переконалися, що художник працював у галузі станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису, скульптури. Він створив понад тисячу творів образотворчого мистецтва. Тарас Григорович блискуче закінчив Петербурзьку академію мистецтв, ставши першим у тогочасній Росії академіком гравюри. Гуманістичним духом своєї революційної поезії, титанічною силою художнього таланту живе в серцях мільйонів великий поет-інтернаціоналіст, полум'яний співець ідеалів рівності, свободи і братерства Шевченко.

Слово українського поета-революціонера, художника і мислителя звучить в усіх куточках планети Земля, його твори видані багатомільйонними тиражами, належать всім народам, дедалі більше поширюються у різних країнах і континентах. Кожен, хто прилучається до Шевченкової думки, черпає у ній наснагу для творчості, роздумів про долю світу і призначення людини. Ім'я Шевченка стоїть поряд з іменами найпередо- віших письменників і найвідоміших революційних діячів Росії XIX століття. Він є загальновизнаним основоположником нової української літератури. Спадщина Шевченка відіграла свою роль у розвитку демократичної літератури Росії та інших народів. Особа Поета й образи його поезії знайшли відображення у творах письменників, художників, скульпторів, композиторів, кіномитців. Музеї Кобзаря є у Києві, Каневі, селах Шевченкове, Моринці, Ленінграді, Орську та інших місцях. Уже немає мови про пам'ятники в різних містах світу.

. Щорічно присуджуються державні премії імені Т.Г. Шевченка за кращі твори літератури, журналістики, мистецтва й архітектури. З особливою актуальністю звучать нині слова безсмертного Кобзаря:

Роботящим умам, роботящим рукам

Перемоги орать, думать, сіять, не ждать,

І посіяне жать роботящим рукам.

Віддаючи шану пам'яті геніального сина України, наші співвітчизники в березневі дні з новою силою усвідомлюють велич прометеєвого духу, силу могутнього таланту і вірність революційним ідеям незабутнього Тараса. Біографія Тараса Григоровича Шевченка назавжди залишається яскравим прикладом незламності людини, життя якої окрилене благородною метою визволення від національного і соціального гніту, боротьбою за щастя всіх людей.

Про Кобзаря говорили й кажуть усі. Найвлучніше висловив свої почуття Юрій Рибчинський.

В дні перемог і в дні поразок,

В щасливі дні, і в дні сумні

Іду з дитинства до Тараса,

Несу думки свої сумні.

Іду крізь свята і крізь будні,

Крізь глум юрби і суєту,

Ні, не в минуле, а в майбутнє

До тебе я, Тарасе, йду.
Ой тернова ружа на чолі стоїть!

Ой крута та круча, де Тарас стоїть.

Ой крута та круча, де стоїть Тарас,

І крізь роки кличе, кличе нас!


Коли в душі моїй тривога,

Коли в душі пекельний щем,

Іду до нього, до живого,

У всесвіт віршів і поем.

І в дощ, і в сніг карбую кроки,

І чую, дивлячись в блакить:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Щоб розбудить усіх, хто спить.


Я не один іду до нього –

Ідуть до нього тисячі.

Неначе грішники до Бога

Свої печалі несучи.


І доки в римах Заповіту

Вогонь поезії не згас,

Той рух до сонця не спинити,

Бо зветься сонце те - Тарас!




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Тема. На Тарасове Різдво Мета iconТарасове серце Гаряче й глибоке Тарасове серце, й широке, немов синє море, – То тихе й лагідне, як раннє озерце, То грізнобурливе й суворе! Тарасове серце за Долею плаче, За Щастям свойого народу, – І лине до Неба, орел той неначе
Т. Г. Шевченка відкриваються й перед нами – мешканцями Чернігівщини, адже він – особлива постать у житті нашого суспільства, чи не...
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconБ.І. Антонич. Ознайомлення з біографією письменника «Різдво»,
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, тексти народних колядок та щедрівок, ілюстрації до них
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconКонспект відкритого уроку в 11 класі
Зоряно-біблійний світ Богдана-Ігоря Антонича. Поезії «Зелена Євангелія», «Дороги», «Різдво», «Вишні». Міфологічність образу, екзотика...
Тема. На Тарасове Різдво Мета icon«Святитель Василь Великий»
Кесарійський вперше започаткував славити Ісуса на його Різдво І ввів за звичай відзначати свято Різдва Христового. І оскільки за...
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconТема Корекційно –розвиваюче заняття «Знайомство з майбутніми першокласниками» Мета
Мета : познайомитися з дітьми для подальшої співпраці, зацікавити дітей до занять
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconТема. Запорізька Січ в ІІ половині XVІІ століття Мета
Мета: ознайомити учнів з устроєм Запорізької Січі в ІІ пол Х\/іі ст., її участю в суспільно-політичному житті країни, у війнах проти...
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconТема. Життєвий І творчий шлях М. С. Вінграновського. Мета
Мета: ознайомити учнів із життям І поетичною творчістю поета; розвивати зв’язне мовлення, критичне мислення, пам’ять, самостійну...
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconТема. Уроки державотворчих процесів. Мета
Мета. Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння І навички, формувати (виховувати) ціннісні орієнтації, зокрема
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconТема. Життя на фронті І в тилу. Мета
Мета. Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння І навички, формувати (виховувати) ціннісні орієнтації, зокрема
Тема. На Тарасове Різдво Мета iconУрок №1 №1 Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер «німецький геній» доби Просвітництва Мета
Мета: розглянути життя І творчість німецького митця як представника епохи Просвітництва


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка