Тема. Наче вулик, наша школа



Сторінка1/6
Дата конвертації26.05.2017
Розмір0,96 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6

Урок 1 Дата_______________

Тема. НАЧЕ ВУЛИК, НАША ШКОЛА

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені навчанню в школі. Вчити учнів правилам поведінки, гарним стосункам з однолітками. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Прищеплювати дітям бажання навчатися, оволодівати знаннями, спілкуватися з однолітками.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

«Я—старанна людина»

Я—маленький учень нашої школи. Я щоранку йду до школи, щоб навчитись доброму, розумному, корисному. Я уважно слухаю, вдумливо відповідаю, стараюсь. Зовсім нещодавно я став учнем 2-го класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

Сьогодні ми з вами поговоримо про школу, про навчання, про шкільні речі та правила користування ними.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Я хочу вас спитати, чи потрібно вам і всім людям вчитись?

--Чи потрібно нам берегти шкільні речі—книги, парти, лавочки, гачки в роздягалці тощо.

ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над віршем А. Компанієць «Ох, не жарти-смішки...»

— Прочитайте вірш.

— Хто головна героїня вірша? (Дівчинка Катя.)

— Про яку подію її життя йдеться у вірші? (Про відвідування школи вперше в ролі учениці.)

— Як готувалася Катя до школи? (Надягла красиву форму, зібрала до голубого портфелика навчальні речі.)

— Як ви думаєте, навіщо Катя збирала навчальні речі в кількох екземплярах? (Про всяк випадок: щоб поділитися з кимось, у разі втрати тощо.)

— Яку пораду дала бабуся онуці? (-«Вчись, моя дитино: Пташка красна пір'ям, Розумом — людина!)

— До якого жанру усної народної творчості належить вислів бабусі? (Це — прислів'я.)

— Як ви розумієте це прислів'я? (Людину прикрашає не зовнішній вигляд, а п розум.)

— У яких рядках міститься основна думка твору? (У словах бабусі.)

— Подумайте, як автор ставиться до Каті. (Автор милується Кашею.)

— Який настрій викликає цей вірш? (Бадьорий настрій, бажання навчатися, йти до школи.)

— Пригадайте, як кожен із вас готувався до першого навчального дня.

2. Робота над віршем М. Пригари «Перший день»

— Прочитайте лише назву вірша.

— Поміркуйте, про що розповідатиметься у вірші.

— Прочитайте вірш.

— Чи справдилися ваші припущення щодо змісту вірша?

— Про яке диво говориться у творі? (Про те, що до школи йдуть пишнолисті квіти.)

— Хто насправді йшов до школи: діти чи квіти? (Діти.)

— Чому автор саме так, у вигляді квітів, зобразив школярів, що йшли до школи? (Бо 1 вересня — свято, яке діти відзначають, несучи до школи квіти.)

— Які слова (синоніми) використовує автор, щоб замінити слова «йдуть квіти», «розмовляють квіти»? (Поспішають, хилиться, дріботять; говорить, всміхається)

3. Робота над твором за І. Пархоменко «Лінійки — тільки академікам!»

— Прочитайте назву твору. Поясніть, хто такі академіки.

— Що таке лінійка? Де ми її використовуємо? (Лінійка — це прилад для вимірювання довжини предметів. К використовують у математиці, в житті.)

— Прочитайте твір.

— Який вигляд мали лінійки Стародавньої Греції та Риму, Німеччини, Київської Русі? (Вистругані дощечки, тонкі свинцеві пластини, шильця — залізні прути.)

— Подумайте, чому лінійками спершу користувалися тільки академіки. (Тому що більшість населення була неграмотною.)

— Коли лінійками почали користуватися школярі? (На початку XIX ст.)

— Яка інформація з цього твору для вас була вже відомою, а яка — новою?

— Чи можете ви розказати про історію виникнення інших предметів, що використовуються в школі (ручки, олівця, книги, паперу тощо)?

4. Фізкультхвилинка.

Два — нагнутися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати.

Будем знову починати.

Руки — в боки,

Нахились назад,

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.



Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

5. Робота над твором О. Мороз -«Перший день у школі»

— Прочитайте твір.

— Як проходить перший навчальний день у різних країнах світу?

— Які традиції подібні до традицій нашої країни?

— Доповніть речення.

В Індії навчання починається у ... .

Діти вивчають літеру ... .

Батьки дітей одягають вчителеві... .

— Самостійно складіть питання до цього твору. Задайте їх своєму сусідові по парті.

6. Робота над твором В. Сухомлинського -«Через потік»

— Прочитайте твір.

— Хто головні герої твору? (Андрійко та Ніна.)

— У яку ситуацію потрапили діти? (Переходили через потік.)

— Чому Андрійко повернувся до Ніни? (Бо непокоївся, як Ніна зможе перейти потік.)

— Про які риси характеру Андрійка свідчить його вчинок? (Про турботливість, уважність.)

— Поміркуйте, які взаємовідносини в подальшому можуть виникнути між дітьми.

— Пофантазуйте, який діалог склався між дітьми після цієї події? Розіграйте.

— Як ви ставитеся до вчинка Андрійка?

— Чи була подібна ситуація у вашому житті?

— Як би ви повелися в аналогічній ситуації?

— Які стосунки між хлопчиками та дівчатками у вашому класі?



7. Робота над твором В. Сухомлинського -«Не хочу бути слабшим»

— Прочитайте оповідання.

— Про кого йдеться у творі? (Про першокласника Петра.)

— Яка біда була в Петра? (Лінощі.)

— Чому Петро погано читав? (Не хотів брати до рук книги.)

— Що зробив Петро, щоб навчитися читати краще? (Почав читати.)

— Яка подія змусила хлопчика замислитися над своїми досягненнями? (До нього прийшла вчителька, присоромила його, попередила, що залишиться на другий рік у першому класі.)

— Яку рису характеру розвивав у собі Петро, змушуючи себе читати, а не йти гуляти на вулиці? (Наполегливість.)

— Хто більше вплинув на рішення Петра навчитися читати: вчителька чи сестра Марійка? Доведіть свою думку. (Мабуть, Марійка, бо Петрусеві соромно було перед сестрою, яка вже вміла добре читати.)

— Пригадайте, як ви вчилися читати. Хто вам у цьому допомагав?

— Як би ви допомогли навчитися читати своїм братам, сестричкам, друзям?


  • Які книжки ви полюбляєте читати?

У. Перевірка усвідомленого.

1.Узагальнююча бесіда.

--Який твір вам найбільше запам’ятався і чому?

--Який вірш ви б змогли вивчити напам’ять?

2. Тестове опитування.

1. З якого твору ці рядки?

«Вчись моя дитино: Пташка красна пір'ям, Розумом — людина!»

а) «Перший день» М. Пригари;

б) «Перший день у школі» О. Мороза;

в) «Ох, не жарти — смішки» А. Компанієць.

2. Коли почали користуватися лінійками школярі?

а) У XVIII ст.;

б) на початку XIX ст.;

в) у кінці XIX ст.

3. Коли починається навчання в Японії?

а) У вересні;

б) у квітні;

в) у січні.

4. Яка головна думка твору В. Сухомлинського «Через потік»?

а) Слід турбуватися про свою безпеку;

б) не треба довіряти навіть друзям;

в) справжні друзі пізнаються в біді.

5. Через що головний герой твору В. Сухомлинського «Не хочу бути слабшим» погано читав?

а) Через лінощі;

б) через зайнятість;

в) був ще дуже малим.

6. Яку рису характеру виховував у собі Петро з твору В. Сухомлинського «Не хочу бути слабшим»?

а) Силу волі;

б) наполегливість;

в) спостережливість.



УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 2 Дата_______________

Тема. Осінь така мила.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені осінній порі. Ознайомити учнів із художніми засобами зображення осені поетами, письменниками, учити спостерігати за красою природи. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Виховувати та прищеплювати любов, відповідальність, дбайливе ставлення до довкілля.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Умійте природу любити

-Вам у походи ходити.

І мандрувать, любі діти.

Умійте природу любити.

Кожній стеблині радіти.

У полі, у лісі, над яром

Квіти, дерева і трави,

Цвіту не рви задаром.

Бачиш - у полі квітки,

Чуєш - співають пташки,

Всюди сміються діти.

Усе це - тобі берегти!

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

---Яка пора року до нас зараз завітала?

--- Які прикмети має осінь?

---Чи подобається вам ця пора року?



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над текстом «Як починається осінь» за В. Сухомлинським

— Прочитайте твір.

— Чому слово -«Осінь» пишеться з великої букви?

— Як зображено Осінь? (Як живу істоту.)

— Які слова характеризують Осінь як живу істоту? (Сидить на березі річки, ходить по садах, розплітає косу, співає пісню.)

— Поясніть вислів «Співає пісню про срібні павутинки». (Прийшло бабине літо, ознакою якого є павутиння, що всюди снує.)

— Які пташки бояться Осені? Чому? (Ластівки, журавлі, бо час відлітати до вирію через брак корму.)

— А хто з пташок радіє приходу Осені? (Дятли.) Чому? Прочитайте.

— Чому Осінь названо старшою донькою Діда Мороза?

— Як ви думаєте, хто середня донька? Доведіть свою думку.

— Про які ознаки Осені йдеться у творі? (Сивий туман, низько стоїть сонце, світить, але не дуже гріє.)

— Які вислови сподобалися найбільше?

— Послухайте твір із заплющеними очима. Яку картину ви уявили? Опишіть словами або намалюйте на папері.

2. Робота над твором В. Хмельницького «Лев»

— Прочитайте оповідання.

— Про якого Лева йдеться у творі? (Про жовтий лист.)

— Як звірі дізналися про існування Лева? (Сорока мало не сіла на нього й розтеревенила, по всьому лісі.)

— Як вони поставилися до його присутності в лісі? (Невдоволено.)

— Чому звірі не зустріли Лева біля ставка? (Бо жовтий лист вже відірвався від гілочки.)

— Послухайте твір із заплющеними очима. Які звуки ви почули?

— Які слова використав автор, щоб передати характерність вимови різних звірів? (Фух, зашепотіли, пробурчав.)

— Про що міг думати жовтий осінній листочок? Поміркуйте.

3. Робота над твором Л. Андрієць -«Сорока й снігурі»

— Прочитайте назву твору. Поміркуйте, про що йтиметься у творі.

— Який настрій був у сороки на початку твору? Чим він був викликаний? (їй було сумно, бо її найближчі сусіди відлетіли до вирію.)

— Кого зустріла сорока? (Снігурів.)

— Із чим сорока переплутала снігурів? (Із червоними яблуками.)

— Чи змогли снігурі змінити настрій сороки? Як це їм удалося? (Так, вони заспокоїли її, нагадавши, що вона зимуватиме не сама, а їжу можна знайти.)

— Чому снігурі прилітають до нашої країни на зимівлю? (Бо тут для них є корм.)

— Хто допомагає пташкам в особливо холодні й голодні дні? Як саме? (Люди, майструючи годівниці.)

— Чи допомагаєте ви пташкам перезимувати? Як саме?

— Зробіть удома годівничку. Поспостерігайте, які пташки прилітатимуть до неї, яке насіння вони полюбляють. Розкажіть про свої спостереження в класі.



4. Фізкультхвилинка.

Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

5. Робота над віршами Марійки Підгірянки «Прийшла осінь» та В. Терена «Осінь»

— Прочитайте вірші. Про які ознаки осені в них ідеться?

— Які вислови використовують автори, зображуючи осінь?

— Якою ви уявили собі осінь? На кого вона схожа?

— Використовуючи вислови з віршів, складіть казочку на тему 4Прийшла осінь».

Учні, виконуючи це творче завдання, мають користуватися планом.

План

1. Яка пора року настала?



2. Що принесла із собою осінь?

3. Як осінь змінила довкілля?

4. Як ви ставитеся до осені?

— Який настрій передають (створюють) вірші? Що відчуваєте, прочитавши їх?



У. Перевірка усвідомленого.

1.Робота з осінніми прикметами та прислів'ями

— Прочитайте. Поясніть, як ви розумієте зміст прислів'їв, прикмет.

— Прочитайте в прислів'ях слова, які протиставляються. Чи всі вони антоніми у звичайному мовленні?

— Які ще прикмети ви знаєте? Які з них справдилися?

— Поєднайте початок і кінець народних прикмет.

У лісі багато горобини — робить два болота.

У вересні ложка води --- осінь буде дощовою.

Як листопад дерев не обтрусить що з великої хмари малий дощ буває.

У жовтні кожен знає, довга зима бути мусить.

— Намалюйте ілюстрацію до прислів'я або народної прикмети. Продемонструйте в класі. Запропонуйте відгадати, що вона передає.

— Складіть невеликий твір про осінь, використовуючи прислів'я, народні прикмети.

— Які з прочитаних творів вам сподобалися найбільше? Чому?

— Відновіть прислів'я за малюнками.



жовтіє, то поле смутніє. (Як листя жовтіє, то поле смутніє.)



Літо дає , а осінь (Літо дає коріння, а осінь насіння.)

Весна багата на

, а осінь — на сніпки.

(Весна багата на квіти, а осінь — на сніпки.)



2. Тест по темі. «Осінь така мила».

1. Хто є старшою дочкою Діда Мороза?

а) Осінь;

б) весна;

в) зима.

2. Хто із звірів першим побачив лева з оповідання В. Хмельницького «Лев»?

а) Зайці;

б) Ведмідь;

в) Сорока.

3. Які пташки зимували разом із сорокою у творі Л. Андрієць?

а) Ластівки, солов'ї, шпаки;

б) журавлі, зозулі, дятли;

в) дятли, синички, горобці.

4. Чому снігурі летять на зимівлю з півночі до наших країв?

а) Тому що вони полюбляють холод;

б) їм подобається перелітати з місця на місце;

в) тут тепліше, можна знайти їжу: калину, бузину, горобину.

5. Хто автор вірша -«Прийшла осінь»?

а) Олена Пчілка;

б) Марійка Підгірянка;

в) Марія Пригара.

6. Закінчіть прикмету: «Високо летять гуси — ...».

а) ...чекай тривалої осені;

б) ...на сувору зиму;

в) ...осінь буде тепла.

УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 3 Дата_______________

Тема. З чистого джерела народної мудрості.

Мета. Вчити читанню творів усної народної творчості: пісень, закличок, мирилок, забавлянок, казок. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися.

Виховувати в дітей відчуття краси народної мови, збагачувати їхнє мовлення народними поетичними виразами, прищеплювати любов до фольклору.



Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

«Я—українська дитина.»

Я—маленька українська дитина. Я щоранку йду до школи, щоб навчитись доброму, розумному, корисному. Я дуже люблю рідну мову. Читаю українських казок, співаю пісень. Знаю багато загадок, прислівїв, примовок.Хочу навчитись нового і цікавого з фольклору нашого.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

---Скажіть, дітки, чи потрібно нам знати нових казок, прислівїв, приказок, колисанок та інших творів усної народної творчості?

Доведіть, чому.



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над українською народною піснею -«Два півники»

— Прочитайте твір.

— Про яких тварин у ньому йдеться? (Про півників, курочок, цапа, козу, козеняток, вовчка.)

— Які дії вони виконували? (Півники горох молотили, курочки до млина носили, цап меле, коза підсипає, козенятко на скрипочку грає.)

— Навіщо тварини виконували ці дії? (Готували крупу.)

— Що сталося з козенятком? (Його вкрав вовчок-сірячок.)

— Хто врятував козенятка? (Старенький цап.)

— Чого це коштувало цапові? (Вовчок обідрав йому реберця.)

— Чому цап урятував козеня, адже він зашкодив своєму здоров'ю? («Зате в тата з матусею радується серце». Він зробив добру справу.)

— Поміркуйте, що відчував цапок після врятування козенятка. (Гордість, радість, щастя, задоволення і т. ін.)

— Як би ви вчинили в подібній ситуації?

— До якого жанру належить прочитаний твір? (Пісня.)

— Якщо знаєте мелодію, проспівайте цю пісню.

— Якщо мелодія не знайома, складіть власну і проспівайте.

— Подумайте, якими діями можна супроводжувати цю пісню?

2. Робота над колисковими піснями

— Прочитайте твори.

— До якого жанру народної творчості вони належать? (Колискові пісні.)

— Поміркуйте, чому пісні названо колисковими. (Мами співають їх дітям перед сном, колисаючи, щоб ті швидше засинали.)

— Пригадайте, які колискові співали вам ваші матусі.

— Знайдіть слова, вжиті в зменшувано-пестливій формі. (Синочку, колисочку, на дудочку, вітрець, котик.)

— Подумайте, чому їх так багато. (Тому що матері з любов'ю, ніжністю ставляться до своїх дітей.)

— Доберіть власні мелодії до пісень. Проспівайте їх.

— Із якою інтонацією слід їх виконувати? (Тихо, повільно.)

— Заповніть таблицю.



Колискова пісня

Пестливі слова

«Люлі, люлі, мій синочку»




«Котику сіренький»




3.Фізкультхвилинка.

Два — нагнутися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати.

Будем знову починати.

Руки — в боки,

Нахились назад,

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.



4. Робота над закличками, мирилками, забавлянками.

— Прочитайте твори.

— Яка основна мета закличок? {Звертання до природних сил, явищ із певними проханнями.)

— Прочитайте, які прохання висловлюються в закличках? («Іди, іди, дощику», -«Принеси Маруську», «Пташок викликаю з теплого краю»-.)

— Навіщо потрібні мирилки? (Щоб примиритися з людиною, з якою через якісь причини посварилися.)

— Які слова свідчать про бажання помиритися? («Дуже хочу я дружити», «Ти не ворог, я — не ворог, Нам сваритись просто сором»-.)

— Хто винний у сварці? (Обоє.)

— Які слова це підтверджують? («Винний я, і винний ти».)

— Чи часто у вас виникають сварки з друзями?

— Яким чином ви миритеся?

— Пригадайте мирилки, прочитайте їх.

— Для кого складалися забавлянки? (Для малих дітей.)

— Навіщо потрібні забавлянки? (Розвивають дрібну моторику.)

— Поміркуйте, якими рухами можна супроводжувати за-бавлянки. Продемонструйте.



5. Робота над українською народною казкою «Як лис вовкові масло показав».

— Прочитайте твір.

— Хто головні герої казки? (Вовк, лис.)

— У якому стані був вовк? (Він був голодний.)

— Як вовк хотів вгамувати голод? (Вовк вирішив з'їсти лиса.)

— Як лис вирішив проблему? (Він запропонував вовкові з'їсти масла.)

— Яким чином вовк мав дістати масло? Поміркуйте. (Ану, бери та й хлебчи воду [зі ставка], а на споді є масло. Вперед мусиш випити воду — та так і до масла дістанеш.)

— Чи послухав вовк лиса? Доведіть свою думку словами твору. (Так, він хлебче собі воду, щоб добути масла.)

— Чи сказав лис правду вовкові? (Ні.)

— Чи зрозумів вовк, що з нього кепкують? (Так.)

— Що вчинив вовк, щоб покарати лиса? (Намагався догнати, вхопив за ногу.)

— Чи зміг вовк покарати лиса? Чому? (Яг, тому що лис виявився хитрішим.)

— Яким показано лиса в казці? (Хитрим, розумним, дотепним.)

— Доведіть свою думку фактами із твору. (Лис запропонував випити воду зі ставка і таким чином дістатися до масла; вовку, що вхопив його за ногу, сказав, що то корінь.)

— Якими рисами наділено вовка? (Вовк дурний, довірливий.)

— Навіщо лис обдурив вовка? (Щоб урятувати власне життя.)

— Яка головна думка твору? (Слід знаходити вихід навіть у, здавалося б, найбезвихідніших ситуаціях.)

— Пофантазуйте, як могла закінчитися казка, якби замість лиса була інша дійова особа.

— У якій формі побудовано казку? (У формі діалогу.)

У. Перевірка усвідомленого.

1. Розігрування діалогу між вовком та лисом.

2. Тест по темі «З чистого джерела народної творчості».

1. Твір «Два півники» за жанром:

а) українська народна пісня;

б) українська народна казка;

в) загадка.

2. Коли співають колискові пісні?

а) Коли хочуть розбудити дитину;

б) коли хочуть приспати дитину;

в) під час святкування днів народження.

3. Для того щоб чогось попросити, співають пісні:

а) колискові;

б) обжинкові;

в) заклички.

4. Для кого складалися забавлянки?

а) Для хворих людей;

б) для малих діточок;

в) для учнів молодших класів.

5. Навіщо потрібні мирилки?

а) Щоб помиритися;

б) щоб посваритися;

в) щоб подружитися.

6. Яким зображено лиса в казці «Як лис вовкові масло показав»?

а) Турботливим і уважним;

б) легковажним і непосидючим;

в) хитрим і розумним.

УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 4 Дата_______________


Каталог: ld
ld -> Ахматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
ld -> Творчість
ld -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
ld -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
ld -> Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
ld -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ld -> Проект змін до програми Робоча група
ld -> Художня спадщина: студії
ld -> В. Домонтович Доктор Серафікус. Без ґрунту [Романи]
ld -> Державна науково-педагогічна бібліотека україни


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Тема. Наче вулик, наша школа iconТест №1 «Наче вулик наша школа»
Чи згодні ви з вчинком Ромася з оповідання Н. Кулик «Ромасеве яблуко І петрикова груша». Чому? Запиши
Тема. Наче вулик, наша школа iconГра – вікторина “Наш Кобзар ” Для учнів – класів Дай відповідь!
«Цвітуть сади, біліють хати,А на горі… «Наша дума, наша… Не вмре, не загине»
Тема. Наче вулик, наша школа iconМіністерство культури України Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» «Я візьму той рушник, розстелю, наче долю»
«Я візьму той рушник, розстелю, наче долю» : до 100-річчя від дня народж. А. Малишка : метод поради / держ закл. «Нац б-ка України...
Тема. Наче вулик, наша школа iconНаша дума, наша пісня – не вмре, не загине
В сценарії висвітлено роль, значення І невичерпну силу пісні в житті людини від прапрадівських часів до наших днів. Він може бути...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСлово вчителя
Я – українка. І мені здається, що для кожного з нас, в Україні, найдорожчим І найсвятішим є Тарас Шевченко. Це наше серце, наша любов,...
Тема. Наче вулик, наша школа iconМоральне приниження чи моральна велич жінки? Урок-пошук за поемою Т. Шевченка Катерина
Тараса Шевченка, то починаєш бачити, як той образ жінки-страдниці, матері-великомучениці Оксани, зорі вечірньої виростає до велетенського...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСучасна освіта Новограда-Волинського-2014 Зміст Інформаційно-методичний центр 2 Навчально-виховний комплекс «Гімназія ім. Лесі Українки – школа І ступеня»
Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів «Школа сприяння здоров’ю» 8
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Рівняння
На цьому уроці ми з Вами маємо вивчити тему «Рівняння». З даною темою ви вже неодноразово стикалися, тому основна наша мета – поглибити...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Дитячі роки Тараса Шевченка. О. Іваненко «Тарас у наймах». Мета
Ми домовились, що новий розділ будемо вивчати у вигляді засідань науковців у дослідницькій літературній лабораторії. Отже, наша лабораторія...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження рідного слова у поезіях «Вічно жива» та «Хліб І слово» Мета
Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка