Тема. Наче вулик, наша школа


Тема. Україна—рідний край. Мета



Сторінка2/6
Дата конвертації26.05.2017
Розмір0,96 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6
Тема. Україна—рідний край.

Мета. Вчитись читати статті, що розкривають зміст державних символів України, пояснюють історичні моменти розвитку нашої Батьківщини. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Прищеплювати інтерес до історії країни, до народних звичаїв, традицій; виховувати патріотизм, любов до рідної землі.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Маленькі наші ноги,

Та знають свою путь,

Вивчати Україну,

Свій рідний край ідуть.

Україно, рідний край:

Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми з вами народилися і живемо в Україні. Тут жили наші діди, прадіди, батьки, тут коріння українського народу. Знати свій народ - це знати мамину пісню, що сіяла в душу дитини зернятка, котрі, зійшовши, виростали в добро, любов і ласку людини/це знати батьківську хату, стежина від якої веде у великий шлях Батьківщини, це знати бабусину вишиванку, це знати дідусеву казку про правду і кривду.

Україна - край смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким сяють ясні зорі.

Україна - віковічна боротьба нашого народу за незалежність, волю, щастя.

Україна - це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, український одяг, задушевна лірична пісня і крилатий танець.

Україна, любі діти, - наш чудовий край,

Там ліси і полонини, і луги, і гай. і річок прудких багато, і рибок в них тьма!

Все те є, кохані діти, Вітчизна свята.

Україна - це біленькі у садах хатки, Ниви, збіжжям засіяні, запашні квітки.

І міста, розлогі, чисті, -Знай, дитя, це, знай! Україна наша рідна -Це чудовий край!



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над віршем С. Шевченко «Намалюю Україну»

— Прочитайте твір.

— До якого жанру творчості він належить? (Вірш.)

— Які ознаки вірша є в цьому творі? (Специфічна побудова, наявність рим.)

— Визначте, які слова римуються. (Намалювати — хати, вербичку — річку, гори — море, пшеницю — Криницю, спеку — лелеки, парубків — козаків, маляти — мати, тину — Україну.)

— Яка тема розкривається у вірші? (Любов до України, до рідної землі.)

— Поміркуйте, які слова асоціюються зі словом -«Україна».

Асоціативний кущ «Україна»

Наприклад: «Україна» -- «жовтий», бо велика кількість земель засіяна житом, пшеницею, які мають жовто-золотавий колір, і т. п.

— Що уявив собі ліричний герой твору? (Сонях біля хати, калину, берізку, вербичку, Чорне море, лан, степ, криницю, козаків, українок-дівчат, синє небо, айстри, мальви.)

— Поміркуйте, який малюнок ви б створили за цим віршем. Розкажіть.



2. Робота над віршем Олександра Олеся -«Наш прапор»

— Прочитайте вірш.

— Про що йдеться у творі? (Про прапор.)

— Прапор якої країни змальовано у вірші? (України.)

— Поясніть свою думку. (У вірші вказані кольори українського прапора: жовтий і синій.)

— Що означають ці кольори? Прочитайте. (Синій — як море, небо, волошки; жовтий — день, сонце, жита, які золото ллють.)

— Яке ставлення до прапора висловлюється у вірші? (Пошана, гордість.)

— Доведіть свою думку словами тексту. («Рідний свій прапор високо несім! Хай він, уславлений, квітне усім!*)

— Уявіть, що ви вчителі. Що ви можете розказати учням про прапор?

— Намалюйте прапор. Розкажіть про свій малюнок.



3. Робота над твором «Якого ми роду-племені»

— Прочитайте твір.

— Яке слово є синонімом виразу «рід-плем'я»? («Біографія».)

— Що вказується в біографії? (Ім'я, прізвище, дата і місце народження, родовід.)

— Навіщо повідомляються такі дані? (Бо людина — соціальна істота, що існує не відокремлено, а в суспільстві, в оточенні інших людей.)

— Утворіть ланцюжок людських об'єднань: «племена», «родина», «народи». (Родина - племена - народи.)

— Навіщо родини об'єднувалися в племена? (Щоб спільно боротися проти ворогів, добувати їжу.)

— Що було властиво кожному племені? (Спільні звичаї, спільна мова.)

— Як називається народ, який мешкає на території України? (Український, українці.)

— Які народи, крім українського, проживають в Україні? (Росіяни, поляки, молдавани, греки, євреї, німці та ін.)

— Чому в кінці третього речення третього абзацу стоїть знак «трикрапка»? (Тому що в Україні, крім зазначених, проживають представники й інших народів.)

— Пригадайте, представники яких народів є серед ваших знайомих.

— Яке свято відзначають 24 серпня кожного року? (День незалежності України.)

— Прочитайте останній рядок твору. Поміркуйте, що слід робити, щоб вирости «гідним громадянином держави».

— Розкажіть, що нового ви дізналися про минуле України, яка інформація вже була відомою.

— Можливо, ви можете доповнити статтю додатковою інформацією. Розкажіть.



4. Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

5. Робота над твором В. Сухомлинського «Що найтяжче журавлям»

— Прочитайте твір.

— Про кого в ньому йдеться? (Про журавлів.)

— Куди прямували журавлі? (Журавлі летіли у вирій.)

— До кого притулилися журавлі? (До білокорої Берези.)

— Про що запитала Береза? (Береза запитала про те, куди летять журавлі.)

— Що відповіли журавлі? (Що летять у вирій, дорога тяжка, та найтяжча не дорога.)

— Що виявилося найтяжчим для журавлів? (Жити на чужій землі.)

— Чому жити на чужій землі найтяжче? (Бо то не рідна земля.)

— Із чим асоціюється рідна земля в журавлів? (З білокорою Березою.)

— Чому слово -«береза» у творі вживається з великої букви? (Бо Береза виступає у творі живою істотою.)

— У якій формі побудовано твір? (У формі діалогу.)

— Розіграйте діалог зі своїм сусідом по парті.

— Яка основна думка твору? (У творі розкривається тема любові до Батьківщини.)

— Які з прислів'їв розкривають тему твору?

1. У гостях добре, а вдома краще.

2. Кожному мила своя сторона.

3. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

— Поміркуйте, яку б відповідь ви дали на запитання Берези.

6. Робота над текстом «Що край, то звичай» за П. Григоруком

Перед читанням цього твору доцільно запитати учнів про звичаї та традиції, відомі кожній дитині, використовуючи метод «мозкового штурму», і зробити висновок про те, що в кожній

родині, кожному населеному пункті, кожній країні є тільки їм притаманні звичаї.

— Прочитайте твір.

— Яка приказка наведена у творі? («Що край, то звичай, що сторона, то новина».)

— Поясніть зміст цього вислову.

— Коли народилася більшість звичаїв? (У сиву давнину.)

— Як звичаї зберігалися й передавалися в народі? (Від батьків до дітей, від дітей до онуків, від онуків до правнуків та праправнуків.)

— Які звичаї збереглися до нашого часу? (Слова вітання, прощання, зустріч гостей хлібом-сіллю, саджання дерева на згадку про себе тощо.)

— Які зі звичаїв вам відомі, з якими ознайомилися вперше?

— Розкажіть про звичай початку жнив.

— Зробіть (удома або в групах — залежно від підготовленості до уроку) додаткове повідомлення про народні звичаї.



У. Перевірка усвідомленого.

1. Складіть проект «Народні звичаї України», використовуючи власні повідомлення.

2. Тест по темі «Україна — рідний край» .

1. Якого кольору український прапор?

а) Червоного;

б) жовто-блакитного;

в) синьо-жовтого.

2. Із чого наш прапор за віршем Олександра Олеся?

а) 3 жита й волошок;

б) зі срібла й золота;

в) з неба і сонця.

3. Коли відзначають День незалежності України?

а) 31 грудня;

б) 24 серпня;

в) 8 березня.

4. Навіщо люди об'єднувалися в племена?

а) Щоб говорити спільною мовою;

б) боротися проти ворогів, спільно добувати їжу;

в) гратися разом.

5. Що найтяжче журавлям?

а) Далека дорога;

б) холодна зима;

в) життя в чужій стороні.

6. Як зустрічають гостей в Україні?

а) Садять дерево;

б) хлібом-сіллю на вишитому рушнику;

в) співають вітальні пісні.

УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 5 Дата_______________

Тема. Буду я природі другом.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про природу, дбайливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі.

Розвивати уміння помічати красу й неповторність природи в усіх її проявах, виховувати любов до навколишнього середовища та культуру поведінки на природі.



Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

«Я—квітка».

Я—чарівна квіточка. Я освітлена сонцем на лісовій галявині. Я дуже чудова пахуча квіточка. Навколо мене пурхають метелики, дзижчать лісові бджоли. Я дарую всім навколо красу і радість.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

-Як називають людей ,які спостерігають за рослинами і тваринами, за природою?

-А ви за що любите природу?

Сьогодні ми познайомимось з творами про про природу, дбайливе ставлення до мешканців лісів, річок, лугів та вміння культурно відпочивати на природі.

Вони навчать нас бути природолюбами.



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над віршем А. Костецького «Дерево»

— Прочитайте твір.

— У якій формі він побудований? (У формі діалогу.)

— Як ви думаєте, хто бере участь у діалозі? (Дитина й батьки.)

— Зачитайте слова дитини. («Нащо у дерева стільки гілок?», «Ну, а навіщо такий стовбурище?», «Нащо ж тоді довжелезне коріння?»)

— Як ви вважаєте, чому саме ці слова належать дитині? (Тому що дитина ставить багато питань, щоб пізнати світ, дізнатися про щось нове.)

— Про яку рослину йдеться у вірші? (Про дерево.)

— Навіщо ж йому потрібні гілки, стовбур, коріння? (Гілки дають захист, стовбур дає змогу «підніматися вище і вище», коріння допомагає «вітровіям злим не коритись».)

— Якщо порівняти дерево й людину, що нагадуватимуть гілки (руки, якими люди виконують певні дії, спрямовані на досягнення матеріального добробуту), стовбур (розум, силу волі,

характер, завдяки яким людина може досягти успіху), коріння (походження людини, її минуле, знання про культуру, традиції, звичаї власного народу)?

— Подумайте і зробіть висновок про те, в якому випадку людина зможе подолати труднощі, досягти успіху в житті? (Коли не буде забувати про своє коріння.)

— З якою інтонацією читатимемо слова дитини, батьків? (Слова дитини читатимемо з питальною, інтонацією зацікавленості; батьків — повчально, переконливо.)

— Прочитайте вірш за особами.

— Розгляньте малюнок, поданий у книзі (с. 30). Якими б кольорами ви його розфарбували? Що б хотіли додати? Розкажіть про це.



2. Робота над віршем С. Михалкова «Прогулянка»

— Прочитайте вірш.

— Куди приїхали герої вірша? Навіщо? (Вони приїхали за місто, щоб відпочити на природі.)

— Чи одразу було знайдено місце для відпочинку? Чому? (Не одразу, тому що більшість місць було зайнято, а вільні місця були забруднені.)

— Яким чином відпочиваючі засмітили довкілля? (Викидали порожні «бляшані банки», розбивали скло, палили багаття, залишали об'їдки.)

— Чи знайшли діти чисте місце? Прочитайте рядки, які описують цю місцевість.

(Ось де місце хоч куди —

недалеко від води.

І пейзажі

І добрий пляж.)

— Як відпочивали самі герої вірша? (Купались, засмагали, грали в м'яча, розвели багаття, пили квас, їли консерви)

— Що лишилося після відпочинку дітей? Прочитайте.

(-- лишились край полянки, [...] Дві розбиті нами склянки, Та обідки, та бляшанки, — Словом, мотлоху гора.)

— Чи відрізнялась поведінка хлоп'ят від поведінки інших відпочиваючих? (Ні.)

— Як ви гадаєте, чому? (Бо багато людей не вміють відпочивати, не мають «культури» відпочинку, не дотримуються правил відпочинку.)

— Доведіть думку словами вірша. («Веселились, як уміли.)

— Як слід поводитися, щоб ваш відпочинок не був схожий на прогулянку героїв вірша? (Багаття розпалювати, попередньо обклавши вибраний для цього шматочок землі цеглою, камінням; не залишати після себе сміття тощо)

— Що може статися, якщо люди не будуть турбуватися про чистоту довкілля? (Можливо, колись не залишиться місця не тільки для відпочинку, а й для життя.)

— Чого навчає вірш? (Турбуватися про збереження природи, про її охорону.)

— Від кого залежить, чи залишиться довкілля екологічно чистим? (Від кожного з нас.)

— Складіть проект збереження й охорони природи, де можна відтворити правила поведінки, господарської діяльності людини.

3. Фізкультхвилинка.

Два — нагнутися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати.

Будем знову починати.

Руки — в боки,

Нахились назад,

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.



4. Робота над віршем С. Павленко «Двоколірний вірш»

Перед роботою над віршем учитель може використати запис звуків природи з метою створення доброзичливої емоційної атмосфери.

— Послухайте запис, заплющивши очі. Які звуки ви почули?

— Яку картину уявили? Розкажіть про це.

— Який настрій у вас створився?

— Прочитайте вірш.

— На скільки частин його можна поділити? (На дві частини.)

— Про що розповідатиметься в першій частині? (Про те, що є люди, які до природи ставляться з недбалістю: ламають, руйнують, вбивають.)

— Який колір може відтворити настрій цієї частини вірша? (Чорний.)

— Чого навчає друга частина вірша? (Любити природу, всміхатися до неї, милуватися її красою.)

— Які кольори ви б використали для змалювання цієї частини вірша?

— Подумайте, що можуть розказати при зустрічі берізка, зайчик, сонечко?

— Яка картина природи покращує настрій людини?

— Прочитайте рядки, у яких міститься головна думка вірша. («Який же світ кругом чудовий! Додому йду в добрі й любові».)

5. Робота над віршем Д. Білоуса -«Невтомний будівник*

— Прочитайте вірш.

— Про кого йдеться у творі? (Про дятла.)

— Протягом якого часу дятлик живе в гнізді? («Лиш один сезон».)

— Як будує дятел собі житло? (Видовбує дупло в стовбурі дерева.)

— Чи знаєте ви, що допомагає дятлу в будівництві власного житла? (Міцний дзьоб, будова лапок.)

— Яка користь іншим пташкам від того, що дятел покидає дупла? (Таким чином він забезпечує житлом інших пташок, які оселяються в покинутих дятлом дуплах.)

— Яку ще користь дає дятел? (З-під кори дерев він видзьобує личинок комах, а отже, «лікує» дерева.)



При опрацюванні вірша доцільно використати зображення дятла й дати додаткове творче завдання для розвитку мовлення учнів.

— Розгляньте малюнок.

— Опишіть дятла (розміри, будова, колір).

— Яку користь дає птах?

Можна дати завдання диференційовано: скласти твір-розповідь, опис, міркування.

6. Робота над оповіданням В. Леуса «Дім... у сандалику»

— Прочитайте лише назву твору.

— Як ви думаєте, про що буде розповідатися у творі?

— Яку казочку, пов'язану за змістом із цим твором, ви пригадали? («Рукавичка».)

— Чому? (Бо в загубленій рукавичці знайшли притулок лісові звірі.)

— Прочитайте твір і скажіть, чи справдилися ваші припущення.

— Хто головний герой твору? (Микола.)

— Що з ним сталося? (Він відпочивав у таборі й забув там свої сандалики.)

— Як втішала Миколу мама? (Вона сказала, що це добра прикмета і Микола знову побуває в таборі, який йому так сподобався.)

— Чи справдилися мамині слова? (Так, Миколка знову поїхав до табору, але вже в першу зміну.)

— Чи знайшов Миколка свої сандалики? (Так.)

— Що з ними сталося за час відсутності хлопчика? (У них оселилася Мухоловка, зробила з них гніздечко, де висиджувала пташенят.)

— Чому вожата не дозволила дітям торкатися пташиних яєчок? (Бо пташка могла покинути гніздо.)

— Чи жалкував Миколка, що забув сандалики? (Ні, він пишався тим, що його сандалики сподобалися пташкам.)

— Прочитайте слова хлопчика. («Виходить, я подарував пташкам цілий дім...»)

— Як ви думаєте, чому автор написав в оповіданні, що Миколка забув сандалики в третю табірну зміну, а приїхав наступного разу в першу зміну? (Бо за інших обставин він не знайшов би власного взуття і не зміг би поспостерігати за його використанням.)

— Які історії із життя тварин знаєте ви чи зі слів знайомих, чи бачили на власні очі? Розкажіть.

— Намалюйте ілюстрації до твору.



7. Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

8. Робота над твором О. Секори «Про дерева та вітер»

— Прочитайте твір.

— Що викопали люди в затінку дерев? (Дві криниці.)

— Навіщо потрібні були ці криниці? (Із великої брали воду люди, з малої пили воду тварини.)

— Що захищало криниці від вітру? (Дерева.)

— Чому дощовий вітер завжди віддавав майже всю воду криницям? (Бо вітер не міг перемайнути через дерева.)

— Що сталося з деревами? (Дерева зрубали.)

— Що змінилося внаслідок цього? (Дерева не затримували вітер — і криниці висохли. Через це і люди, і тварини залишилися без води.)

— Хто допоміг порадою? (Лісник.)

— Що порадив лісник? (Посадити дерева, бо «без дерев не буде води».)

— Чи прислухалися люди до поради лісника? Як саме? (Вони посадили нові дерева.)

— Як змінилася місцевість через багато років? (Виросли нові дерева, знову з'явилася вода в криницях.)

— Яка основна думка твору? (Слід охороняти дерева, оскільки вони дають користь: допомагають берегти воду.)

— Яку ще користь можуть давати дерева? (Збагачувати повітря киснем; давати тінь, прохолоду; захищати від дощу; давати плоди й сировину для виготовлення меблів, паперу тощо.)

— Яким чином можна врятувати ліс від знищення? (На місці дерев, що були зрублені або загинули, садити нові.)

— Прочитайте твір у парі. Перевірте, як однокласники зрозуміли його зміст — поставте одне одному питання за змістом оповідання.



У. Перевірка усвідомленого.

1. Обговорення прочитаних творів.

--Давайте, згадаємо назви прочитаних творів, їх авторів та коротка передамо зміст.



2. Тест по темі «Буду я природі другом».

1. З якою частиною дерева асоціюються звичаї, традиції, культура народу?

а) 3 гілками;

б) зі стовбуром;

в) з корінням.

2. Яка головна думка вірша С. Михалкова «Прогулянка»?

а) Слід частіше відпочивати на природі;

б) на природі діти краще їдять та веселяться;

в) треба берегти й охороняти природу, не засмічувати її.

3. Коли світ навколо буде чудовим?

а) Коли сам будеш любити навколишній світ;

б) коли не будеш звертати уваги на погані вчинки інших;

в) коли будеш вітатися з усіма.

4. Яку користь дає дятел?

а) Добуває для інших пташок комах з-під кори дерев;

б) забезпечує гніздами пташок;

в) стукотом пробуджує лісових мешканців від сну.

5. Доповніть назву твору В. Леуса -«Дім...»

а) ...у черевичку;

б) ...у рукавичці;

в) ...у сандалику.

6. Що береже воду в криницях?

а) Вітер;

б) дерева;

в) люди.

УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 6 Дата_______________

Тема. Твій друг—книга.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про таємниці, приховані в книжках, і про користь читання. Розвивати уміння шукати і знаходити в книжках цікаву інформацію, зацікавлювати читанням художньої літератури. Виховувати та прищеплювати любов і бережне ставлення до книжок.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

«Я—листочок»

Я—маленький ніжно-зелений листочок, що ось-ось з’явився на дереві. Мене весело гойдає вітерець і колихає в обіймах рідного дерева. Мене вмивають, поливають

дощові краплинки з великої пухнастої хмари. Мене гріє і голубить весняне сонечко. Я радію життю.



ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Чи знаєте ви, звідки до нас приходить книга?

Так, з лісової хащі. Адже там ростуть дерева. З них і виготовляють папір для книжок. А скільки книжок вийде з одного великого дерева? …

То як треба ставитись до книги? До зошита?



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над віршем Т. Волгіної «Буває книгам лячно»

— Прочитайте вірш.

— Про що цей твір? (Про книги.)

— Який настрій у книжок, що продаються в магазині? (їм лячно, вони тріпочуть у руках, дивлять із журбою.)

— Що лякає книжки? (Можливість потрапити до рук людей, які їх не берегтимуть, не любитимуть.)

— Складіть правила користування книжками.



Правила користування книгою

1. Використовуй обкладинку.

2. Не читай під час їжі.

3. Не клади в книгу олівці, ручки й інші предмети.

4. Не загинай куточків на сторінках книги.

5. Зроби закладку.

6. Не рви сторінки, не малюй і не пиши в книзі.

7. Не перегинай книгу.

— Розкажіть, як у вашій родині ставляться до книжок?

— Запам'ятайте правило шести не.

Рвати

бруднити



НЕ розмальовувати

робити записів на полях

загинати сторінок

губити підручники



2. Робота над віршем Ю. Ванага «Книги»

— Прочитайте вірш.

— Як називається місце, де зберігаються книги? (Бібліотека.)

— Які звуки чуємо в бібліотеці? (У бібліотеці тихо, лише чути шелест сторінок або шепіт читачів.)

— Навіщо люди відвідують бібліотеки? (Щоб узяти книжки для отримання нової інформації.)

— Про що можна дізнатися із книжок? Дайте відповідь словами вірша.

(То в одній синіє море, В іншій криється тайга. А ось в тій — Північний полюс, Де морози і пурга...)

— Як називає книги автор вірша? («Перли із перлин».)

— Чому? (Тому що в книгах міститься *все, що серце і що розум Вік творили не один», тобто майже всі знання, здобуті людством.)

— Розкажіть, про що ви хотіли б дізнатися із книжок.

— Яка ваша улюблена книга? Розкажіть про неї.

3. Робота над віршем Д. Білоуса «Неймовірний збіг»

— Прочитайте вірш.

— Який твір читав герой вірша? (Байку Л. Глібова «Коник-стрибунець».)

— Про який збіг розповідається у творі? (Під час читання байки про коника на сторінку стрибнув справжній коник!)

— Який настрій, на вашу думку, виник у героя вірша? (Здивування, зацікавленість, веселість тощо.)

— Із якою інтонацією слід читати вірш? (Бадьоро, з подивом, цікавістю!)

— Прочитайте вірш виразно.

— Перетворіться на деякий час на поетів і прочитайте вірш від другої або третьої особи, підставляючи замість слова «я» слова «ти», «він».

— Чи змінився зміст і настрій вірша?

4. Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.



5. Робота над текстом -«Світло букваря* за А. Костецьким

— Прочитайте твір.

— Як люди ставляться до книжок? (Книгу шанують усі.)

— Чому до книги ставляться з пошаною? (Тому, що книга «дасть слушну пораду..., розкаже тобі, що, де й коли було, є та буде, відповість на кожне твоє запитання, звеселить і змусить замислитись над різними серйозними речами»:)

— Як називають книгу? (Друг, порадник, супутник.)

— Як називається книга, яку читали всі люди? («Буквар».)

— Чому «Буквар» називають ключем до всіх інших книг? (Тому, що завдяки «Букварю» людина вчиться читати, а без

цього вміння неможливо користуватися іншими книжками й пізнавати щось нове.)

— Коли -«народився» -«Буквар»? (У 1574 році.)

— Хто був автором першого «Букваря»? (Іван Федоров.)

— У чому полягає цінність першого «Букваря»? (Саме з нього почалося друкування й використання «Букварів» у навчанні читання дітей.)

— Яка інформація з твору для вас виявилася новою? Про що ви вже знали?



6. Робота над твором М. Слабошпицького «Вчителька Яринка»

Перед читанням твору доцільно поставити учням такі питання.

— Хто така вчителька? (Людина, яка навчає дітей.)

— Як звертаються до вчителів? (На ім'я, по батькові.)

— Як називається твір? («Вчителька Яринка».)

— Чи про справжню вчительку йдеться? Чому? (Ні, найімовірніше, про дівчинку на ім'я Яринка.)

— Прочитайте твір. Чи правильними були припущення?

— Хто головні герої твору? (Данилко та Яринка.)

— Яке бажання було в Данилка? (Мати власну книжку.)

— Навіщо йому була потрібна книга? (Розглядати малюнки.)

— Чому зрадів Данилко, отримавши книгу? (Великій кількості малюнків, за якими був зрозумілий зміст книги.)

— Що налякало Данилка? (Кількість літер, які слід було вивчити, щоб дізнатися про зміст книги.)

— Чому Данилко відмовлявся від вивчення літер? (Йому й так усе було зрозуміло завдяки малюнкам.)

— Яка подія змусила Данилка все ж таки вчитися? (Мама почала читати йому казку й не закінчила її.)

— Як ви поясните вчинок мами? Навіщо вона так зробила? (Щоб зацікавити малюка, викликати бажання навчитися читати самостійно.)

— До кого звернувся Данилко по допомогу? (До третьокласниці Яринки.)

— Що, на думку Яринки, треба було зробити Данилкові, щоб навчитися читати? (Просто вивчити літери.)

— За якої умови Данилко зміг би швидко навчитися читати? (Якби він був здібним і старанним учнем.)

— Як він став звертатися до Яринки? Чому? (Ярина Павлівна, тому що на той час вона була його вчителькою.)

— Чи навчився Данилко читати? (Так.)

— Що Данилко відчував після того, як прочитав подаровану батьками книгу? (Йому стало від того добре, він відчув, що «тепер для нього змінилося багато чого у світі*.)

— Як ви думаєте, що саме змінилося в житті Данилка? (Він подорослішав.)

— У чому проявилася дорослість Данилка? (Він захотів стати таким серйозним вчителем, як Яринка, і самому навчити читати когось із хлопчаків.)

— Поміркуйте, чи можна назвати Яринку вчителькою. Чому? (Так, тому що вона змогла зацікавити хлопчика навчанням і таки навчила його читати.)

— Хто з вас уже побував у ролі вчителя й комусь допоміг навчитися читати, писати, малювати, ліпити тощо? Розкажіть.

— Чи достатньо, на вашу думку, мати гарного вчителя, щоб чогось навчитися? (Ні, слід самому докладати зусиль, бути терплячим, старанним, наполегливим, тоді зможеш досягти успіху в будь-якій справі.)

— Заповніть таблицю. Напишіть яким був Данилко до того, як почав учитися в Яринки, а яким — після.



До навчання

Після навчання













У. Перевірка усвідомленого.

1.— Розкажіть, як ви вчилися читати; який вигляд мала та як називалася книжка, що допомагала вам у цьому.

2. Тест по темі « Твій друг — книга»:

1. Чого лякаються книги?

а) Що вони залишаться непрочитанними;

б) щоб не потрапити в руки неохайних людей;

в) що їх ніхто не придбає.

2. Що міститься в книжках?

а) Правила, які діти вивчають у школі;

б) літературні твори для читання на уроках;

в) всі знання, які отримувало людство протягом століть.

3. Яку книгу читав герой твору Д. Білоуса -«Неймовірний збіг»?

а) «Коник-стрибунець» Л. Глібова;

б) -«Невтомний будівник» Д. Білоуса;

в) -«Лебідь, щука і рак» І. Крилова.

4. Яку книгу читала кожна людина?

а) Енциклопедію;

б) буквар;

в) читанку.

5. Кого вважають автором першого букваря?

а) Тараса Шевченка;

б) Леоніда Глібова;

в) Івана Федорова.

6. Чому Данило, герой твору М. Слабопшицького «Вчителька Яринка», вирішив навчитися читати?

а) Через цікавість до недочитаної мамою книги;

б) на прохання мами;

в) щоб вихвалятися перед друзями.

УІ. Підсумок уроку.

— Якби ви були дизайнерами, художниками, яким чином оформили б книжку казок, книжку про тварин, про дитячі пригоди, «Буквар»?



  • Створіть власні книжечки й організуйте виставку в класі.

---Завдання до наступного уроку:

подумати й написати невеликий твір на тему «Мої добрі справи».



Урок 7 Дата_______________


Каталог: ld
ld -> Ахматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
ld -> Творчість
ld -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
ld -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
ld -> Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
ld -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ld -> Проект змін до програми Робоча група
ld -> Художня спадщина: студії
ld -> В. Домонтович Доктор Серафікус. Без ґрунту [Романи]
ld -> Державна науково-педагогічна бібліотека україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Тема. Наче вулик, наша школа iconТест №1 «Наче вулик наша школа»
Чи згодні ви з вчинком Ромася з оповідання Н. Кулик «Ромасеве яблуко І петрикова груша». Чому? Запиши
Тема. Наче вулик, наша школа iconГра – вікторина “Наш Кобзар ” Для учнів – класів Дай відповідь!
«Цвітуть сади, біліють хати,А на горі… «Наша дума, наша… Не вмре, не загине»
Тема. Наче вулик, наша школа iconМіністерство культури України Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» «Я візьму той рушник, розстелю, наче долю»
«Я візьму той рушник, розстелю, наче долю» : до 100-річчя від дня народж. А. Малишка : метод поради / держ закл. «Нац б-ка України...
Тема. Наче вулик, наша школа iconНаша дума, наша пісня – не вмре, не загине
В сценарії висвітлено роль, значення І невичерпну силу пісні в житті людини від прапрадівських часів до наших днів. Він може бути...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСлово вчителя
Я – українка. І мені здається, що для кожного з нас, в Україні, найдорожчим І найсвятішим є Тарас Шевченко. Це наше серце, наша любов,...
Тема. Наче вулик, наша школа iconМоральне приниження чи моральна велич жінки? Урок-пошук за поемою Т. Шевченка Катерина
Тараса Шевченка, то починаєш бачити, як той образ жінки-страдниці, матері-великомучениці Оксани, зорі вечірньої виростає до велетенського...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСучасна освіта Новограда-Волинського-2014 Зміст Інформаційно-методичний центр 2 Навчально-виховний комплекс «Гімназія ім. Лесі Українки – школа І ступеня»
Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів «Школа сприяння здоров’ю» 8
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Рівняння
На цьому уроці ми з Вами маємо вивчити тему «Рівняння». З даною темою ви вже неодноразово стикалися, тому основна наша мета – поглибити...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Дитячі роки Тараса Шевченка. О. Іваненко «Тарас у наймах». Мета
Ми домовились, що новий розділ будемо вивчати у вигляді засідань науковців у дослідницькій літературній лабораторії. Отже, наша лабораторія...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження рідного слова у поезіях «Вічно жива» та «Хліб І слово» Мета
Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка