Тема. Наче вулик, наша школа



Сторінка4/6
Дата конвертації26.05.2017
Розмір0,96 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6
Тема. У труді зростаємо.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені праці. Розвивати навички читання прозових та віршованих творів, переказу, вмінню спілкуватися. Виховувати в школярів бажання допомагати дорослим, дбати про відпочинок рідних, любов і турботу про близьких, повагу до їхньої роботи по господарству.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Скоріше тільки б підрости


Щоб насадить рясні сади,

повести чудо-поїзди

засіяти поля хлібами,

З’єднати береги мостами,

прожити вік весь у труді—

Такий девіз наш у житті!



ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Життя людини –це дуже цінна річ. І кожну хвилинку свого життя потрібно берегти, не марнувати.

Адже із хвилинок золотих, дитя, все людське складається життя.

А тому їх марнувать не треба: за хвилину хтось злетить у небо,

Хтось ялинку чи кленок посадить, щось корисне другові порадить.

І від цього на душі приємно, бо живеш на світі не даремно. (за М. Чепурною)



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над твором Л. Компанієць «Га? Не чую!»

— Прочитайте твір.

— У якій формі побудовано вірш? (У формі діалогу.)

— Між ким відбувається діалог? (Між мамою та донькою.)

— Про що просила мама? (Допомогти їй по господарству.)

— Що відповідала донька? (Вона відмовлялася.)

— Яким чином дочка відмовлялася? (Робила вигляд, що не чує.)

— Чому дівчинка не допомагала мамі? (Не хотіла, бо гуляла на вулиці.)

— Чи заборонила їй мама гуляти? Чому? (Ні, тому що донька все одно не послухалася б її.)

— Як мати провчила доньку? (Вона не відгукнулася на її прохання про морозиво, зробила вигляд, що не чує.)

— Поміркуйте, у якому випадку доня оцінила би свій учинок: коли б її посварили чи вчинили так само, як вона? Доведіть свою думку.

— Чи потрапляв хтось із вас у таку ситуацію? Може, хтось упізнав себе чи своїх знайомих?

— Який вихід знаходили ви?

— Яке прислів'я відповідає змісту вірша? (Вчиняй з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою.)

— Який твір нагадує цей вірш? (Народну пісню «Грицю, Грицю...»)

— Чим саме? (Гриць, як і дівчина з вірша, не хотів працювати.)

— Поміркуйте, що відчувала мама, коли доня не хотіла їй допомагати.

— Чого вчить вірш? (Допомагати рідним, йти назустріч їхнім бажанням і проханням.)

— Розіграйте сценку за змістом вірша.

2. Робота над твором О. Журливої «Маленька господиня»

— Прочитайте вірш.

— Про кого в ньому йдеться? (Про дівчинку.)

— Якого віку дівчинка? (Вона ще маленька.)

— Доведіть свою думку словами вірша. («Хоч на зріст я не маленька, В мене й кіска ще тоненька».)

— Як ставиться до роботи дівчинка? (Вона вміє виконувати обов'язки, пов'язані з господарством, тому що не боїться цієї роботи.)

— Хто навчив дівчинку роботи? (Вона навчилася сама.)

— Порівняйте дівчаток із віршів «Га? Не чую!» та «Маленька господиня». На кого з них вам хотілося б бути схожими? Чому?

— Яку домашню роботу вмієте виконувати ви?

— Як допомагаєте батькам?

— Хто допомагає матусі прибирати у вашій кімнаті та виходить на цей час, щоб не заважати?

(Це питання провокаційне. Якщо діти відповідають на нього позитивно, то вони не до кінця усвідомлюють свою роль у допомозі батькам або теоретичні знання розходяться з практикою).



3. Фізкультхвилинка.

*Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів. *Вправи для розвитку дихання

1. Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.



4. Робота над віршем С. Олійника «Ледар-брехунець»

— Прочитайте вірш.

— Хто головний персонаж? {Хлопчик Микола.)

— Про що мати просила Миколу? (Про те, щоб він допоміг їй внести до хати дрова.)

— Чи допоміг син матері? (Ні.)

— Який привід для відмови він знайшов? Дайте відповідь словами вірша. («В мене уроків багато... Сила задач і письма».)

— Чим він займався насправді? (Грав у футбол.)

— Як він почувався? (Дуже добре, бо у грі «верховодив».)

— Як почувалася мама Миколки? Доведіть свою думку. (їй було погано, бо «йде, спочива що не крок».)

— Як мама ставилася до сина? (Вона його любила й жаліла.)

— Чи шанував Миколка маму? (Ні, бо, знаючи, що їй важко, що вона погано почувається, він не допоміг їй. Та ще й обдурив учителя, сказавши, що носив для мами дрова.)

— Поміркуйте, як автор ставиться до хлопчика? (Негативно, бо називає його ледарем і брехунцем.)

— Яке ваше ставлення до Миколи? Чому?

— Як повелися б ви в подібній ситуації?

— Чи спостерігали ви такі ситуації в житті? Розкажіть про них.

— Що б ви порадили Миколі?



5. Робота над твором В. Сухомлинського «Чому мама так хвалить Люду?»

— Поміркуйте, за що мама може похвалити дитину.

— Прочитайте твір.

— Чи справдилися ваші припущення?

— Хто головна героїня твору? (Дівчинка Люда.)

— Про що просила її мама? (Щоб Люда не виходила з двору, нагодувала курей і полила квіти.)

— Що додатково зробила Люда? (Зварила борщ.)

— Навіщо вона зварила борщ? (Тому що хотіла, щоб мама, прийшовши з роботи, відпочила, а не поралася на кухні.)

— Чи була задоволена Люда смаком своєї страви? (Ні. Борщ видався дівчинці несмачним.)

— Що сказала мама, скуштувавши борщу? (Що борщ був дуже смачний.)

— Чому мама так хвалила доньку? (Бо їй була приємна турбота Люди, її бажання допомогти, полегшити мамине життя.)

— Про яке ставлення до мами свідчить учинок Люди? (Про її любов і піклування.)

— Які почуття й емоції це оповідання викликало у вас?

— Чого вчить цей твір? (Що навіть несмачна страва, зроблена з любов'ю, приносить задоволення й радість близьким людям.)

— Розкажіть, як ви допомагаєте батькам.

— Порівняйте хлопчика з вірша «Ледар-брехунець» та дівчинку з оповідання -«Чому мама хвалить Люду?». Виберіть із поданих слів і запишіть у перший стовпчик ті, що характеризують хлопчика, а в другий — ті, що відповідають дівчинці.

Ця людина добра, ввічлива, неслухняна, брехлива, скромна, вередлива, ледача, турботлива, чесна, ніжна, байдужа, вихована, хитра, любляча, слухняна.

6. Робота над текстом «Мудра голка» за А. М'ястківським

— Прочитайте твір.

— Хто головна героїня? (Дівчинка Марійка.)

— Що полюбляла робити Марійка? (Спостерігати за тим, 'як мама вишиває квіти.)

— Про що дівчинка попросила маму? (Дати голку, полотна й ниток, щоб самій вишити рушничок.)

— Про що попередила мати Марійку? (Про те, що можна поколоти пальчики.)

— Чи відмовилася Марійка через це від вишивання? (Ні.)

— Чи вдалося їй одразу навчитися гаптувати? Чому? (Ні, у неї заплуталася нитка.)

— Чим пояснила Марійка свою невдачу? (Тим, що в неї голка погана, а в мами — мудра.)

— Як розв'язала цю складну ситуацію дівчинка? (Вона взяла мамину «мудру» голку.)

— Чи допомогла Марійці -«мудра» голка? (Яг. Дівчинка вколола пальчика.)

— Чому в маминих руках голка не кололася? Дайте відповідь словами тексту. («Всяка голка проворна, коли вона в мудрих пальцях.)

— Коли, на вашу думку, пальці стають -«мудрими»? (Коли вони вміють працювати, постійно вдосконалюють свої вміння.)

— Чи вдалося Марійці вишити квітку? Чому? (Вдалося, тому що вона вчилася працювати.)

— Прочитайте останнє запитання матері. («То хто мудрий? Голка чи пальчики?»)

— Яку відповідь ви дали б мамі? Поміркуйте.

— Розкажіть, чого ви навчалися від мами чи тата.

7. Робота над українською народною казкою «Батьківські поради»

— Прочитайте казку.

— Що порадив батько синові? Прочитайте. («Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися.»)

— Чи зрозумів син батькову пораду? (Ні.)

— Поясніть, що значили батькові слова. Використовуйте вислови із твору.

— Чого хотів навчити батько сина? (Бути працелюбним, ввічливим, охайним.)

— Пригадайте, які поради давали вам ваші батьки. Чи дотримувалися ви їх?

8. Робота над прислів'ями

— Прочитайте прислів'я. Поясніть, як ви розумієте їх зміст.

— Вивчіть прислів'я.

— Відновіть тексти прислів'їв. Без труда, нема... (плода).

Не, робота, коли, тяжка, є, охота. (Не тяжка робота, коли є охота.)

Вс. тр..д.м, ст..в..тьс.., ес. пр.ц.. сл..в..тьс..! (Все трудом ставиться, все працею славиться!)

Ледачому буть, дармоїди та недоучки

Білоручки — то й кури загребуть.



У. Перевірка усвідомленого.

Тест по темі: «У труді зростаємо»

1. Чому Улька, героїня вірша Л. Компанієць «Га? Не чую!» не чула маминих прохань?

а) Тому що мала поганий слух;

б) тому що мама тихо говорила;

в) тому що нічого не хотіла робити.

2. Чому головна героїня вірша О. Журливої «Маленька господиня» допомагала по хазяйству?

а) Тому що була вже дорослою дівчиною;

б) тому що не боялася роботи;

в) тому що про це її попросили батьки.

3. Яким зображено Миколу, героя вірша С. Олійника «Ледар-брехунець»?

а) Хазяйновитим і старанним;

б) ледачим і брехливим;

в) турботливим і уважним.

4. Чому мама з твору В. Сухомлинського хвалила Люду за несмачний борщ?

а) Тому що борщ насправді був смачний;

б) тому що мама не розібрала смаку борщу;

в) тому що Люда зварила борщ вперше самостійно і дуже старалася догодити

мамі.


5. Щоб голка для вишивання стала проворною, слід мати:

а) мудрі пальці; б) гарний розум; в) чарівну паличку.

6. Доповніть прислів'я: -«Без труда — ...»

а) ...й кури загребуть; б) ...нема плода; в) ...не тяжка робота.



УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 11 Дата_______________

Тема. Тарасове слово.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, написані чи присвячені Т.Г.Шевченку. Розвивати і розширювати знання дітей про життя Т. Г. Шевченка, особливо про його людські якості та взаємини з дітьми; ознайомити з віршами поета про красу рідної природи та необхідність учитися й знати звичаї свого народу; розкрити значення особистості й творчості Т. Г. Шевченка для українців; дати поняття про «Шевченківські місця». Виховувати пошану до творчості Кобзаря.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Стали , діти, підтягнулись,

Одне одному всміхнулись.

На урок старання не забудьте взяти,

Сіли всі рівненько, будем працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

І золотої й дорогої,

мені, щоб знали ви,

не жаль моєї долі молодої.

Та іноді така печаль

заступить в душу.

Аж заплачу…

А ще до того, як побачу

малого хлопчика в селі...

Мені здається, що се я…

Ми сьогодні поговоримо про автора цих та інших вже знайомих вам рядків.

ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1.Робота над віршем Т. Коломієць -«Ні, то не біографії сторінка...»

— Прочитайте вірш.

— Що таке біографія? (Відомості про життя.)

— Про кого розповідає автор вірша? (Про Тараса Шевченка.)

— Які слова допомогли вам зрозуміти це? («Заповіт», «Шевченкові краї», «Круте чоло і погляд із-під брів».)

— Пригадайте вірш «Заповіт».

— Хто вчив автора Шевченкового «Заповіту»? (Бабуся.)

— Якою була бабуся? (Неписьменною жінкою.) Звідки вона родом? Прочитайте відповідні рядки.

(Була бабуся з-під Тяганні родом. З того села, що звалось — Галяки. А то усе Шевченкові краї.)

— Що означає вислів «Шевченковські краї»? (Місцевість поблизу рідного села поета.)

— Що таке «Отче наш»? (Молитва.)

— Як ви зрозуміли вислів: «Там "Заповіт" за отче наш казали»? (Цей вірш Т. Шевченка був для селян таким же священним, як молитва «Отче наш»:)



2.Робота над віршами Т. Г. Шевченка

— Прочитайте вірші.

— Як поет ставиться до рідної природи? (Він змальовує її красу, милується цією красою, сумує за нею.)

— Які зменшувально-пестливі форми слів уживає поет у цих віршах? (Гніздечко, соловейко, садок, зіронька.)

— Для чого автор уживає ці слова? (Щоб показати свою любов, ніжність до рідної землі і турботу про неї.)

— Які картини природи постали у вашій уяві після читання віршів Т. Г. Шевченка?

— Пригадайте, які рослини та природні явища зустрічаються у віршах Т. Г. Шевченка. Заповніть таблицю.


Вірш

Рослини

Природні явища

«Над Дніпровою сагою»







«Сонце гріє, вітер віє»







«Садок вишневий коло хати»







3. Фізкультхвилинка.

* Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів. * Вправи для розвитку дихання

Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.



4. Робота над віршем Т. Шевченка «Учітеся, брати мої...»

— Прочитайте вірш.

— До чого закликає поет? (Учитися.)

— Як ви розумієте слова «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!»? (Слід вбирати все найкраще на Землі, учитися й переймати нове та корисне в інших народів, але при цьому не забувати про здобутки, знання й традиції свого роду, краю, країни.)

— Що очікує на того, хто забуде ці настанови? (Таку людину карає Бог, цураються люди, вона ніде не знайде притулку й захисту.)

— Яка головна думка твору? (Чуже переймай, але й своє знай.)



5. Робота над статтею «Дорогі Шевченківські місця»

— Прочитайте статтю.

— Про кого в ній ідеться? (Про Т. Г. Шевченка.)

— Ким був Т. Г. Шевченко? (Поетом і художником.)

— Де народився Т. Г. Шевченко? (У селі Моринці на Черкащині.)

— Чому про це село знають не тільки в Україні? (Бо в ньому народився наш поет.)

— Ким були батьки поета? (Вони були безправними кріпаками.)

— Як жив малий Тарас? (У великій нужді, у тісній, кособокій, під солом'яною стріхою хаті.)

— Як ставився Т. Шевченко до цієї хатини? {Вона для поета була найдорожчим місцем на землі, бо він у ній народився.)

— Куди пізніше переїхали батьки Шевченка? (До села Кирилівка.)

— Скільки років було тоді хлопчикові? (Не було ще й двох років.)

— Скільки часу прожив там Тарас? (Майже 14 років.)

— Як ставився поет до села Кирилівка? (Воно йому снилося, він настільки його любив, що згадавши, — плакав.)

— Як ставляться люди до Шевченківських місць? (Вони Ідуть на Черкащину вклонитися цим місцям)

— Чи бували ви в Шевченківських місцях? Якщо так, розкажіть про це.

6. Робота над статтею «Тарас Шевченко й діти»

— Прочитайте статтю.

— Як Шевченко ставився до дітей? (Він їх любив.)

— Які вчинки свідчать про любов Шевченка до дітей? (Він купляв їм ласощі, пригощав, грався із ними.)

— Як діти ставилися до поета? (Вони також його любили.)

— Що свідчить про любов дітей до Шевченка? (Вони його перестрівали, кидалися підсобляти йому, лазили по ньому, сіпали, пустували.)

— Що казав про такі стосунки з дітьми сам Кобзар? («Мене діти люблять, [...], а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік!»)

— Як ви вважаєте, якою людиною був Тарас Шевченко?

— Як ви думаєте, чому люди досі пам'ятають Шевченка, цінують його творчість?

— Що нового ви дізналися про Т. Г. Шевченка? Які слова асоціюються з його ім'ям?



У. Перевірка усвідомленого. Тест по темі.

1. Якого твору бабуся навчала онуку з вірша Т. Коломієць?

а) «Причинна»; б) «Заповіт»; в) «Сон».

2. Які почуття переважають у кожному вірші Т. Г. Шевченка?

а) Турбота за батьків; б) байдужість;

в) любов і переживання за рідну українську землю.

3. Де народився Т. Г. Шевченко?

а) У с. Моринці; б) м. Люботин; в) м. Санкт-Петербург.

4. Ким були батьки Т. Г. Шевченка?

а) Учителями; б) поміщиками; в) кріпаками.

5. Де жив Т. Шевченко майже 14 років?

а) У с. Моринці; б) с. Кирилівка; в) м. Харків.

6. Як до Т. Г. Шевченка ставилися діти?

а) Байдуже; б) з любов'ю; в) з повагою.



УІ. Підсумок уроку.

Створимо асоціативний кущ. Що ви запам’ятали про Тараса Григоровича Шевченка?



Кобзар Т. Г. ШЕВЧЕНКО



Урок 12 Дата_______________

Тема. Казки українських письменників.

Мета. Вчитись читати та аналізувати літературні казки українських авторів; читати за особами, інсценізувати їх, придумувати продовження. Розвивати навички читання, переказу. Виховувати культуру поведінки, ввічливість, доброзичливість, кмітливість, повагу до інших людей.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок,

Працюватимем старанно,

Щоб почули у кінці,

Що у нашім другім класі

Діти просто молодці!

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

— Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.

— Як ви її зрозуміли? Поясніть.

Сьогодні ми казку сюди запросили, Щоб бачити казку і слухать гуртом, А казка в дорозі десь загубилась — Давайте її пошукаєм разом.

Казко! Казко!

— І що воно таке, ота казка? Жила була вона з прадавніх часів, про які вже стародавні книги не пам'ятають. І тепер вона живе в народі та у творчості письменників. І в кіно та мультфільми потрапила. Адже казка — то диво з див людства! Казку люблять усі, оскільки в ній можна почути таке, чого й на світі не буває, але водночас воно є поруч із нами, адже тут можна і посумувати, і насміятися досхочу. А ще казка спонукає замислюватися над тим, як ви живете. — А чи знаєте ви казки?



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над казкою Г. Малик «Королівство Ану»

— Прочитайте казку.

— У якій формі вона побудована? (У формі вірша.)

— Про які королівства йдеться в казці? (Про королівства Ану й Будьласка.)

— Які слова вживали жителі королівства Будьласка? (Пробачте, спасибі, будь ласка.)

— Якими вони були? (Ввічливими.)

— Що сталося в цьому королівстві? (Із ним почав війну сусіда-король королівства Ану.)

— Яким словом починалися всі фрази мешканців войовничого королівства? («Ану»)

— Як можна схарактеризувати мешканців королівства Ану? (Вони були грубими, невихованими, некультурними.)

— Як чинили будьласці з цими особами? (Вони їх ловили 14 діб і вчили вживати ввічливі слова.)

— Чи закінчилася ця казка? Чому? (Ні, оскільки ще є особи, і які свої фрази починають зі слова «Ану!»)

— Як ви думаєте, чи живуть серед нас представники обох королівств?

— Чи вживаєте ви слова «ану», «пфе»?

— Як ви пропонуєте боротися з грубістю й хамством?

— Чого вчить ця казка? (Бути ввічливими й учити культури інших людей.)

— Які «ввічливі» слова ви знаєте?



2. Робота над казкою Н. Забіли «Плескачик»

— Прочитайте казку.

— Про кого в ній ідеться? (Про плескачика.)

— Що сталося з плескачем? (Він утік із дому, зустрів різних тварин, які хотіли його з'їсти. Однак лише лисичка змогла його перехитрувати й покласти до себе в торбинку.)

— Яку народну казку нагадує «Плескачик»? (Народну казку «Колобок».)

— Порівняйте зміст обох казок. (У народній казці колобка з'їла Лисичка, а в «Плескачику» головного персонажа врятувала Ганнуся й повернулася з ним додому.)

— Хто з героїв казки «Плескачик» виявився найрозумнішим? (Ганнуся, бо їй вдалося перехитрити лисичку.)

— Прочитайте казку за особами.

— Оберіть уривок, який сподобався вам найбільше. Інсценізуйте його.

— Спробуйте інсценізувати уривок, не вимовляючи жодного слова. Чи здогадаються, про що йдеться, однокласники?



3. Фізкультхвилинка.

*Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

*Вправи для розвитку дихання

Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.



4. Робота над казкою Б. Вовка «Хмаринка, яка всіх перекривляла»

— Прочитайте казку.

— Хто головний персонаж казки? (Хмаринка.)

— Якою вона була? Прочитайте. (Гарненька та пустотлива.)

— Чим полюбляла займатися хмаринка? (Вона всіх перекривляла.)

— Яким чином вона перекривляла? (Вона уподібнювалася до тих, кого бачила.)

— Чи хотіла вона образити таким чином кого-небудь? (Ні, вона просто бавилася.)

— Як вона реагувала на образи? (Сміялася.)

— До чого призвели її забавки? (1г не впізнавали, перестали їй вірити.)

— Що сталося із хмаринкою? (Вона заплакала та зникла, наче її не було.)

— Чому хмаринка заплакала? (Від образи, що їй не вірять.)

— Хто був винуватий у цьому? (Вона сама.)

— Як люди переконалися, що вона — хмаринка? Прочитайте.

— Чого вчить ця казка? (Що іноді дитячі забавлянки можуть образити інших.)

— Чи спостерігали ви за хмаринками? Чи були серед них такі, що «кривлялися»? На кого вони були схожі?

— Прочитайте казку за особами.

— Придумайте питання за змістом казки. Поставте їх однокласникам.

— Придумайте власне закінчення цієї казочки.

Розгляньте малюнки. Виберіть тільки ті, що зображають істоти, яких перекривляла хмаринка.






(Діти мають вибрати малюнки із зображенням зайця, півня, дідуся.)

У. Перевірка усвідомленого.

1. Дайте відповідь на питання.

--Твори яких авторів ми сьогодні читали?

-- Яка з казок вам запам’яталась найбільше і чому?

2. Тест по темі «Казки українських письменників».

1. Хто розпочав війну з королівством Будьласка?

а) Королівство Агов;

б) королівство Пфе;

в) королівство Ану.

2. Яким чином воювали мешканці королівства Ану з мешканцями

королівства Будьласка?

а) Були з усіма ввічливими; б) грубіянили; в) мовчали.

3. Яку народну казку нагадує твір Н. Забіли «Плескачик»?

а) «Колобок»; б) «Двоє жадібних ведмежат»; в) «Ріпка».

4. Чому Плескачик потрапив у халепу?

а) Тому що не помітив чужих хитрощів;

б) тому що втік із дому;

в) тому що був легковажним.

5. Що робила хмаринка, головна героїня твору Б. Вовка?

а) Усіх перекривляла; б) з усіма віталася; в) усім допомагала.

6. До чого призвела поведінка хмаринки?

а) їй перестали вірити; б) усі її полюбили; в) усі їй допомагали.



УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 13 Дата_______________


Каталог: ld
ld -> Ахматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
ld -> Творчість
ld -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
ld -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
ld -> Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
ld -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ld -> Проект змін до програми Робоча група
ld -> Художня спадщина: студії
ld -> В. Домонтович Доктор Серафікус. Без ґрунту [Романи]
ld -> Державна науково-педагогічна бібліотека україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Тема. Наче вулик, наша школа iconТест №1 «Наче вулик наша школа»
Чи згодні ви з вчинком Ромася з оповідання Н. Кулик «Ромасеве яблуко І петрикова груша». Чому? Запиши
Тема. Наче вулик, наша школа iconГра – вікторина “Наш Кобзар ” Для учнів – класів Дай відповідь!
«Цвітуть сади, біліють хати,А на горі… «Наша дума, наша… Не вмре, не загине»
Тема. Наче вулик, наша школа iconМіністерство культури України Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» «Я візьму той рушник, розстелю, наче долю»
«Я візьму той рушник, розстелю, наче долю» : до 100-річчя від дня народж. А. Малишка : метод поради / держ закл. «Нац б-ка України...
Тема. Наче вулик, наша школа iconНаша дума, наша пісня – не вмре, не загине
В сценарії висвітлено роль, значення І невичерпну силу пісні в житті людини від прапрадівських часів до наших днів. Він може бути...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСлово вчителя
Я – українка. І мені здається, що для кожного з нас, в Україні, найдорожчим І найсвятішим є Тарас Шевченко. Це наше серце, наша любов,...
Тема. Наче вулик, наша школа iconМоральне приниження чи моральна велич жінки? Урок-пошук за поемою Т. Шевченка Катерина
Тараса Шевченка, то починаєш бачити, як той образ жінки-страдниці, матері-великомучениці Оксани, зорі вечірньої виростає до велетенського...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСучасна освіта Новограда-Волинського-2014 Зміст Інформаційно-методичний центр 2 Навчально-виховний комплекс «Гімназія ім. Лесі Українки – школа І ступеня»
Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів «Школа сприяння здоров’ю» 8
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Рівняння
На цьому уроці ми з Вами маємо вивчити тему «Рівняння». З даною темою ви вже неодноразово стикалися, тому основна наша мета – поглибити...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Дитячі роки Тараса Шевченка. О. Іваненко «Тарас у наймах». Мета
Ми домовились, що новий розділ будемо вивчати у вигляді засідань науковців у дослідницькій літературній лабораторії. Отже, наша лабораторія...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження рідного слова у поезіях «Вічно жива» та «Хліб І слово» Мета
Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка