Тема. Наче вулик, наша школа


Тема. Казки народів Європи. Мета



Сторінка5/6
Дата конвертації26.05.2017
Розмір0,96 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6
Тема. Казки народів Європи.

Мета. Ознайомити з казками інших народів; Вчитись читати та аналізувати прозові твори. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Розкрити важливість родинних відносин, уміння й прагнення бути собою, відповідати за свої слова й учинки; виховувати любов, повагу й турботу про ближніх, уміння цінувати своє життя, чесність, почуття добра та справедливості.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Казок чимало є на світі

І веселих, і сумних.

Хіба ми, друзі, зможемо

Зовсім без них прожить?

Казко, казочко, завітай донас!



ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до сьогоднішнього уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка творів?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

--Як ми потрапляємо у казку? Коли її слухаємо або читаємо. Під шелест сторінок з’являємося ми у тридев’ятій казковій державі. І радіємо, і сумуємо з добрими казковими героями.

Сьогодні я запрошую вам до Казкової країни. Приготувалися?

Крібле, крабле, бумс!



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над латиською народною казкою «Добрі брати»

— Прочитайте казку.

— Про кого йдеться у творі? (Про двох братів.)

— Як склалося життя кожного з братів? (Молодший був одружений, мав семеро дітей; старший був неодружений, жив самотньо.)

— Яку ситуацію змальовано у творі? (Брати скосили жито й поділили урожай навпіл.)

— Над чим замислилися брати після поділу врожаю? (Чи справедливо вони поділили снопи.)

— Як вони вчинили зі своїми частками? (Кожен із братів переніс частину своїх снопів до іншого.)

— Що викликало здивування братів? (Те, що їх копи не змінилися: не збільшилися, не зменшилися.)

— Як вони дізналися правду? (Вони постерегли свої копи й зустрілися.)

— Як можна схарактеризувати кожного з братів? (Вони любили, поважали, берегли один одного.)

— Що спричинило таке ставлення братів один до одного? (Вони весь вік прожили щасливо, не знаючи горя.)

— Як би склалося життя кожного з братів, якби вони не допомагали один одному?

— Як могли вчинити брати із врожаєм? (Кожен міг забрати собі більшу частину.)

— До чого це могло б призвести? (До сварки, відчуження, самотності.)

— Чого вчить ця казка? (Що щастя — в руках кожного з нас, у нашому ставленні до близьких, рідних людей і просто добрих знайомих.)

2. Робота над англійською народною казкою «Чаклун і мишка»

— Прочитайте казку.

— Про кого в ній ідеться? (Про чаклуна й мишку.)

— Що вмів робити чаклун? (Він умів обернути будь-кого на тварину, птаха, комаху.)

— За допомогою чого він робив перетворення? (За допомогою трав'яних настоянок, що містилися в пляшечках, кожна з яких мала етикетку з відповідною буквою.)

— Як були розміщені пляшечки? (Вони стояли абияк, впереміж.)

— Як почав розставляти чаклун свої настоянки? (За алфавітом.)

— Яка пляшечка трапилася йому під час прибирання? (Без етикетки.)

— Що відчував чаклун у цей час? (Розгубленість і роздратування.)

— Хто до нього завітав у цей момент? (Мишка.)

— Про що мишка попросила чаклуна? (Щоб він перетворив її на будь-кого, оскільки вона втомилася від того, що її ніхто не любить.)

— Яку пляшечку дав мишці чаклун? (Без етикетки.)

— Чи знав він, на кого перетвориться мишка? Чому? (Ні, бо пляшка була без етикетки.)

— Чому ж він не пожалів мишку? (Бо він був роздратований, що його відволікають від роботи.)

— Як він пояснив мишці, ким вона стане? (Він дав їй вибір, сказавши, «станеш, ким заманеться».)

— Про що задумалася мишка? Ким їй захотілося стати? (Метеликом, черепахою, пташкою, котом, слоном, рибкою, тигром.)

— Що вирішила мишка? (Вона вирішила не відкривати пляшку.)

— Чому мишка прийняла таке рішення? (Вона вирішила залишитися собою.)

— Чим вона пояснила свій вибір? (Тим, що в інших тварин у житті багато різних негараздів, які в неї самої. Але на цей момент вона почувалася щасливою.)

— Чому мишка почувалася щасливою? (Бо вона любила своїх родичів і друзів; їй подобалася власна хатина й усе навкруги.)

— Який висновок можна зробити про власне щастя? Коли ми будемо щасливі? (Коли кожен зрозуміє, що щастя навколо нас: у друзях, родичах, будинку, у нашому ставленні до оточення. Коли любимо ми, люблять і нас.)

— Чого вчить ця казка? (Учить уміти бути щасливими, цінувати своє оточення.)

— Поміркуйте, чим могла закінчитися казка, якби мишка відкрила пляшечку?

— Як би вчинили ви, коли б отримали пляшечку з чарівною настоянкою?

— На кого б ви побажали перетворитися, якби були чарівником? Чому?

— Поєднайте малюнки стрілочками в тій послідовності, в якій мишка розмірковувала, ким би їй стати.




3. Фізкультхвилинка.

*Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

* Вправи для розвитку дихання

1. Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.



4. Робота над португальською народною казкою «Загублений гаманець»

— Прочитайте казку.

— Про кого в ній ідеться? (Про купця.)

— Як купець заробляв гроші? (Він продав отару овець, заробивши чотириста ескудо.)

— Про що мріяв купець? (Про те, що знову купить овець, перепродасть їх і отримає в кілька разів більше грошей.)

— Що завадило планам купця? (Він загубив гаманця.)

— Що він зробив, щоб повернути свої заощадження? (Він звернувся до герцога з проханням оголосити про втрату гаманця.)

— Що пообіцяв купець у винагороду? (Сорок ескудо.)

— Чи знайшовся гаманець купця? (Так.)

— Хто його приніс? (Його принесла бідна жінка.)

— Чи віддав купець нагороду жінці? (Ні.)

— У чому він її звинуватив? (У тому, що жінка вкрала чотири золоті монети.)

— Чому купець так вчинив стосовно жінки? (Бо жадібність купця не дозволила йому розпрощатися з власними грошима.)

— Як покарав купця за його жадібність герцог? (Герцог віддав усі чотириста ескудо бідній жінці.)

— Як ви думаєте, чи дійсно жінка не брала золоті монети? Доведіть свою думку. (Так, жінка не брала чужі гроші, інакше вона взагалі не принесла б гаманець.)

— Якою за вдачею була жінка? (Доброю, чесною.)

— Яким був купець? (Жадібним, таким, що не виконує обіцянок.)

— Заповніть таблицю.



Персонаж

Вчинки

Риси характеру

Купець







Жінка







Герцог







— Як ви ставитеся до купця? до жінки?

— Що може змінити ваше ставлення до купця?

— Чого вчить казка? (Відповідати за свої слова й учинки, приборкувати свою жадібність.)

— Казки яких народів ви прочитали в цьому розділі?

— Які ще казки європейських країн ви знаєте? Розкрийте їх зміст.

У. Перевірка усвідомленого.

1.Дайте відповіді на питання:

--Казки яких народів ми сьогодні читали?

--Яка казка вам найбільше запам’яталась і чому?

2. Тест по темі «Казки народів Європи».

1. Яка подія зображена в казці «Добрі брати»?

а) Спільний обід братів;

б) святкування дня народження старшого брата;

в) збирання врожаю жита.

2. Чому братів названо добрими?

а) Тому що вони жаліли всіх хворих і немічних;

б) тому що частину врожаю вони віддавали один одному;

в) тому що вони піклувалися про бездомних тварин.

3. Чому чаклун віддав мишці пляшку з чарами без етикетки?

а) Тому що він був роздратований;

б) тому що так попросила мишка;

в) тому що в тій пляшці було найкраще зілля.

4. Яка основна думка казки «Чаклун і мишка»?

а) Будь-яку проблему допоможуть розв'язати чари;

б) треба залишатися самим собою;

в) усі тварини дають певну користь.

5. Скільки грошей загубив купець із португальської казки?

а) 40 ескудо; б) 14 ескудо; в) 400 ескудо.

6. Яка риса характеру засуджується в казці «Загублений гаманець»?

а) Доброта; б) жадібність; в) спостережливість.

УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 14 Дата_______________

Тема. Вклонися подвигу солдат.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори, в яких розповідається про те, які сліди залишила в життях і долях людей Велика Вітчизняна війна. Ознайомити з участю українського народу у цій війні; дати поняття про пам'ятник невідомому солдатові; виховувати повагу до ветеранів і їх ран, до старих людей, рідні яких загинули під час війни.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

Ми—маленькі учні, сини і доньки наших батьків, правнуки тих, хто пройшов дорогами Великої Вітчизняної війни. Наші прадіди казали: «Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино… Все! Навіть наші серця. І хто не звідав цього щастя, цієї краси вірності, той не жив по-справжньому.». Давайте ж ми постараємося робити все так, щоб бути схожими на них—наших попередників.



ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми говоритимемо сьогодні про пам'ять. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам'ять про всіх, хто відстояв державу в тій страшній війні. Берегти, шанувати і згадувати своїх дідів і прадідів. Стояти на варті миру, щоб ніколи не повторилася та біда, яку пережив наш народ у 1941-1945 роках.



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над твором І. Білого «Захистили рідну землю»

— Прочитайте твір.

— Про яку подію у ньому йдеться? (Про Велику Вітчизняну війну.)

— Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна? (22 червня 1941 року.)

— Скільки років тривала війна? (Чотири роки.)

— Як об'єднувалися люди, щоб боронити землю від завойовників? (Люди об'єднувалися у партизанські загони.)

— Хто очолював найбільший партизанський загін? (Сидір Ковпак.)

— Як підлітки допомагали дорослим? (Вони розповсюджували листівки, ходили в розвідку, ставили міни під колеса ворожих ешелонів.)

— Яких утрат зазнала Україна за роки війни? (Загинуло більше п'яти мільйонів українців, було зруйновано заводи, фабрики, шахти, пам'ятники культури.)

— Чим закінчилася війна? (Перемогою нашого народу.)

— Чим можна пояснити перемогу над Німеччиною? (Тим, що на захист країни піднялися не лише дорослі, а й діти — настільки були сильними віра в перемогу, бажання боротися за власну свободу й незалежність, любов до рідної землі.)

— Що нового ви дізналися про Велику Вітчизняну війну? Чи можете доповнити свою розповідь?

— Придумайте питання за змістом твору. Поставте їх сусідові по парті чи однокласникам.

2. Робота над текстом «Слід» за К. Домаровим

— Прочитайте твір.

— Із чого починається оповідання? (Із того, що в шибку вікна баби Ганни вдарилася пташина.)

— На що вказує, за народним повір'ям, пташина, що б'ється у вікно? (На те, що буде якась звістка.)

— Яку звістку принесла пташка бабі Ганні? (До неї прийшли четвертокласники.)

— З якою метою завітали діти до баби Ганни? (Вони вирішили взяти над нею шефство.)

— Що, на вашу думку, означає вислів «узяти шефство»? (Допомагати людям.)

— Як ви думаєте, чому діти вирішили взяти шефство над старенькою? (Тому, що вона була самотньою.)

— Чому ж бабуся залишилася самотньою, адже в неї колись були чоловік та син? (Вони обоє загинули на війні.)

— На чиє повернення все ж таки чекала баба Ганна? Чому? (Повернення сина, адже на нього було прислано не похоронку, а звістку про те, що він пропав безвісти.)

— Що вразило дітей у чистій та охайній оселі баби Ганни? (Слід від черевика на підлозі.)

— Чий це був слід? (Де був слід її сина Андрія, який він ненавмисне лишив, сповіщаючи про те, що йде на війну.)

— Чому старенька не зафарбовувала цей слід? (Бо він нагадував їй про сина, давав надію на його повернення.)

— Скільки років бабуся чекала сина? (Сорок один рік.)

— Як ви думаєте, чи були виправданими її сподівання на повернення сина? ( так, і ні, бо материнське серце ніколи не змириться зі смертю власної дитини, якщо, до того ж, вона не бачила її мертвою.)

— Яке враження справила розповідь баби Ганни на дітей? (Вони принишкли, і, мабуть, разом із нею почали вірити в те, що Андрій дійсно живий.)

— Що ви відчули, прочитавши це оповідання? (Співчуття, відчай, біль, страх через втрату близьких, бажання бути разом з рідними людьми, захистити їх тощо.)

— Як вплинула війна на життя окремої звичайної сім'ї? (Вона зруйнувала не лише сім'ю, а й сподівання на щасливе життя, і, нарешті, забрала саме життя.)

— Як ви думаєте, сучасні війни по-іншому впливають на життя людей, ніж Велика Вітчизняна війна? (Так само руйнують життя людей.)

— Яким же чином слід вирішувати проблеми, що виникають у житті мешканців будь-яких держав? (Шляхом мирних переговорів, уміння правильно добирати слова й так будувати висловлювання, щоб не викликати агресію і, як наслідок, воєнні дії.)



3. Фізкультхвилинка.

*Фізпауза для оченят.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

* Вправи для розвитку дихання

Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.



4. Робота над віршем М. Уленика «Пам'ятник»

— Прочитайте вірш.

— Якому пам'ятнику присвячено цей твір? (Пам'ятнику невідомому солдатові.)

— Навіщо потрібен цей пам'ятник, адже «боїв давно немає»? (Він є даниною загиблим у боях, пам'яттю тих, хто залишився живим, нагадуванням нащадкам про цінність мирного життя.)

— Чи бачили ви пам'ятники солдатам? Де?

— На згадку про які події їх встановлено?

— Як люди доглядають за цими пам'ятниками?

5. Робота над віршем В. Багірової «Мій дідусь»

— Прочитайте вірш.

— Від чийого імені ведеться розповідь? (Від імені онука чи онуки, що звертається до дідуся.)

— Як ставиться онук(а) до дідуся? (З любов'ю, повагою.)

— Які слова свідчать про таке ставлення? «Дідусеньку мій любий, Мій любий голубочку»-, дитина хоче заспівати дідусеві пісню, розказати казочку.)

— Чим викликана така турбота про дідуся? (Тим, що дідуся бентежать старі рани.)

— Як ви думаєте, де дідусь отримав ті рани? (На війні.)

— Доведіть свою думку. (У вірші сказано, що він був командиром, до того ж дитина згадала про ліс прифронтовий.)

— Як називають людей, які воювали й залишилися живими? (Ветерани.)

— Яке ставлення до ветеранів у сучасному суспільстві?

— Як саме ви ставитеся до ветеранів?

— Що ви знаєте про участь у Великій Вітчизняній війні членів вашої родини? Розпитайте про це батьків. Розкажіть у класі.



У. Перевірка усвідомленого.

Тест по темі «Вклонися подвигу солдат».

1. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна?

а) 1 вересня 1939 р.; б) 22 червня 1941 р.; в) 9 травня 1945 р.

2. Скільки українців загинуло ігід час Великої Вітчизняної війни?

а) 1 мільйон 300 тисяч;

б) близько 20 мільйонів;

в) більше 5 мільйонів.

3. Навіщо четвертокласники прийшли до бабусі Ганни?

а) Узяти над нею шефство;

б) розпитати про сина й чоловіка;

в) пофарбувати підлогу.

4. Чий слід побачили діти на підлозі?

а) Бабусі Ганни, яка необачно наступила на пофарбовану підлогу;

б) кошеняти, яке перелило молоко;

в) сина Андрія, який пропав безвісти.

5. Чому баба Ганна не зафарбовувала слід сина?

а) Не мала достатньої кількості фарби;

б) сподівалася, що це допоможе йому повернутися додому живим;

в) не дозволяло здоров'я.

6. Навіщо на честь загиблих на війні солдатів ставлять пам'ятники?

а) Тому що це прикрашає територію;

б) таким чином дають можливість працювати скульпторам;

в) щоб наступні покоління пам'ятали про геройські вчинки солдатів і берегли

мир у своїй країні.



УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок 15 Дата_______________

Тема. Деревце роду.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про родину, символи роду,

стосунки між членами сім'ї. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Ознайомити із символами роду, родинними традиціями; виховувати любов, ніжність і турботу про рідних, прагнення захищати молодших і піклуватися про старих.



Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

У лузі калина, у лузі червона хорошенько цвіте.

Ой роде наш красний, роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося.

Небагато ж нас є.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Давайте-но сьогодні почитаємо про наші родини—тата, маму, дідусів, бабусь, братиків і сестричок. І ще помріємо…Адже коли ви виростете, то кожен з вас матиме свою власну родину, стане татком чи мамою, а згодом…дідусем чи бабусею.



ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над віршем Н. Кир'ян -«Деревце роду»

— Прочитайте вірш.

— Про що в ньому йдеться? (Про те, що кожна родина в країні плекає деревце.)

— Які саме деревця садять і вирощують люди? (Вишні, яблуні, дуби, горіхи.)

— Чи знаєте ви, коли зазвичай висаджують дерева біля батьківського порога? (Коли народжується дитина.)

— Навіщо висаджують дерева? Дайте відповідь словами вірша. («Щоб квітла Україна...»)

— Чи тільки квітом дерев квітне Україна, чи тільки за вирощені дерева дякує вона? (Ні, Україна квітне дітьми й дякує за дорослих людей.)

— Для чого потрібно плекати деревце? («Для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг»)

— У чиїй родині існує таке деревце роду? Розкажіть, як воно з'явилося, як за ним доглядають.

— Намалюйте, яким ви уявляєте деревце роду.



2. Робота над віршем Марійки Підгірянки «Моя мама»

— Прочитайте вірш. Кому він присвячений? (Мамі.)

— Яке ставлення матері до дитини змальовано у вірші? (Любов, ніжність, ласку.)

— Із чим порівнює поетеса маму? (З ясним сонцем, легким вітерцем, молоденькою ягідочкою, крилами, ангелами, гир несуть У рай.)

— Із ким ви можете порівняти свою матусю?

— Які слова вона вам говорить?

— Які ласкаві слова ви говорите мамі?

— Ще раз уважно прочитайте вірш. Знайдіть слова, застосовані автором, щоб описати, що йому снилося, а що було насправді. Заповніть таблицю.



Описано

Назви ознак предмета

Назви дій предмета

Що снилося







Що було насправді







3. Робота над італійською легендою •«Багатій і бідняк»

— Прочитайте легенду.

— Хто є головними героями легенди? (Два хлопчики.)

— Чим відрізнялися хлопчики один від одного? (Старший був багато вбраний, на меншому була латана сорочка.)

— Що викликало захоплення багатого хлопчика? (Золотий чуб меншого хлопчика.)

— Чим був засмучений менший? (Тим, що його чуб був не із справжнього золота, бо інакше його мамі не довелося б тяжко працювати.)

— Які слова малого викликали ще більше захоплення співрозмовника? (Про те, що в нього є мама.)

— Які відносини були між мамою й біднішим хлопчиком? (Вони любили, поважали, турбувалися одне про одного.)

— Чому старший хлопчик зітхнув? (Бо в нього мами не було.)

— Чому менший хлопчик заплакав, назвавши старшого біднішим за себе, адже в останнього було все, що йому заманеться? (У нього не було найголовнішого — уваги, любові, ніжності, мами.)

— Кого з хлопчиків можна назвати дійсно багатим, а кого — бідним?

— Хто з вас вважає себе багатим?

— Чого вчить ця легенда? (Любити батьків, осявати своєю любов'ю життя інших.)

4. Робота над статтею «Славна бабця, славний дід, славен весь наш давній рід»

— Прочитайте твір.

— Про що в ньому йдеться? (Про традиції кожної родини!)

— Які традиції продовжують сучасні сім'ї? (Виготовляють і прикрашають різьбою вироби з дерева, ліплять посуд чи фігурки з глини, плетуть лозяні кошики чи солом'яні брилі, малюють, вишивають, розфарбовують писанки.)

— Завдяки чому твориться краса, відтворена у виробах, піснях, садах і квітниках? (Завдяки праці рук людських, мудрості народу.)

— Які традиції зберігаються у вашій родині?

— Які вироби, що передаються з покоління в покоління, є у вашій сім'ї?


Каталог: ld
ld -> Ахматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
ld -> Творчість
ld -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
ld -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
ld -> Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
ld -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ld -> Проект змін до програми Робоча група
ld -> Художня спадщина: студії
ld -> В. Домонтович Доктор Серафікус. Без ґрунту [Романи]
ld -> Державна науково-педагогічна бібліотека україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Тема. Наче вулик, наша школа iconТест №1 «Наче вулик наша школа»
Чи згодні ви з вчинком Ромася з оповідання Н. Кулик «Ромасеве яблуко І петрикова груша». Чому? Запиши
Тема. Наче вулик, наша школа iconГра – вікторина “Наш Кобзар ” Для учнів – класів Дай відповідь!
«Цвітуть сади, біліють хати,А на горі… «Наша дума, наша… Не вмре, не загине»
Тема. Наче вулик, наша школа iconМіністерство культури України Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» «Я візьму той рушник, розстелю, наче долю»
«Я візьму той рушник, розстелю, наче долю» : до 100-річчя від дня народж. А. Малишка : метод поради / держ закл. «Нац б-ка України...
Тема. Наче вулик, наша школа iconНаша дума, наша пісня – не вмре, не загине
В сценарії висвітлено роль, значення І невичерпну силу пісні в житті людини від прапрадівських часів до наших днів. Він може бути...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСлово вчителя
Я – українка. І мені здається, що для кожного з нас, в Україні, найдорожчим І найсвятішим є Тарас Шевченко. Це наше серце, наша любов,...
Тема. Наче вулик, наша школа iconМоральне приниження чи моральна велич жінки? Урок-пошук за поемою Т. Шевченка Катерина
Тараса Шевченка, то починаєш бачити, як той образ жінки-страдниці, матері-великомучениці Оксани, зорі вечірньої виростає до велетенського...
Тема. Наче вулик, наша школа iconСучасна освіта Новограда-Волинського-2014 Зміст Інформаційно-методичний центр 2 Навчально-виховний комплекс «Гімназія ім. Лесі Українки – школа І ступеня»
Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №4 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів «Школа сприяння здоров’ю» 8
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Рівняння
На цьому уроці ми з Вами маємо вивчити тему «Рівняння». З даною темою ви вже неодноразово стикалися, тому основна наша мета – поглибити...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Дитячі роки Тараса Шевченка. О. Іваненко «Тарас у наймах». Мета
Ми домовились, що новий розділ будемо вивчати у вигляді засідань науковців у дослідницькій літературній лабораторії. Отже, наша лабораторія...
Тема. Наче вулик, наша школа iconТема. Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження рідного слова у поезіях «Вічно жива» та «Хліб І слово» Мета
Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка