Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця



Скачати 184,48 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір184,48 Kb.

Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О.С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця

Мета: розкрити основні тенденції розвитку російської літератури першої половини XIX ст., показати

переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою, сформувати уявлення ліцеїстів про своєрідність поезії О.Пушкіна, її тематичне і жанрове багатство в контексті світової літератури; допомогти осягнути глибину поетичного слова, почуттів і думок поета; поглибити поняття про лірику; удосконалювати навички виразного читання і аналізу ліричних творів; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, духовного світу людини.



Тип уроку. Засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ

Слова поэта суть уже его дела...

Обращаться со словом нужно честно:

оно есть высший подарок Бога человеку.

М. В. Гоголь.

I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ

Вступне слово вчителя.

У російській літературі завжди було особливе ставлення до слова. Російські митці надавали великого значення слову. Вони вважали його могутнім засобом впливу на особистість і все людство, засобом виховання і пробудження душі, поштовхом до прозріння й просвітлення, закликом до свободи й гуманізму. О. С Пушкін у вірші «Пам'ятник» писав:

И долго буду тем любезен я народу,

Что чувства добрые я лирой пробуждал,

Что в свой жестокий век восславил я Свободу

И милость к падшим призывал.

А Гоголь, для якого Пушкін був високим авторитетом, у своїх «Вибраних уривках із листування з друзями» писав про свого вчителя: «Слова поэта суть уже его дела...» На думку Гоголя, якщо слово митця бажане Богові і йде від Бога, то воно набуває дивовижної сили в суспільстві. Гоголь закликав своїх сучасників відповідально ставитися до слова, беручи за приклад Пушкіна. Жартувати зі словом, як зауважував митець, небезпечно, бо слово може нести як добро, так і зло, як світло, так і темряву.

Яке ж слово звучало в російській літературі першої половини XIX століття? Якими були основні тенденції, теми та образи російської літератури того часу? Про це піде мова на нашому уроці.



II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ЕПІГРАФА УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за питаннями вчителя.

• Який напрям домінував у європейській літературі в першій третині XIX століття?

• Де виник романтизм і як він розвивався у країнах Європи?

• Назвіть відомих вам письменників-романтиків та їхні твори.

• Які теми й мотиви переважали в їхніх творах?

• Назвіть характерні риси героя-романтика.

• Які ще особливості притаманні художній системі романтизму?

IV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. Розповідь вчителя .

Романтизм у російській літературі тісно пов'язаний із загальноєвропейським розвитком культури, проте він обумовлений і суто російськими чинниками. По-перше, виникнення романтизму в Росії залежало від соціально-історичних умов. На початку XIX століття в Росії поширилися волелюбні настрої, посилюється протест проти державного устрою, що привело до активізації визвольного руху. Невдоволення соціальною дійсністю, мотиви розчарування й туги за високими ідеалами знайшли відбиток у творах російських романтиків початку століття. Водночас у їхніх творах звучать громадянські мотиви, ідеї активного ставлення до життя, перетворення дійсності.

Повстання декабристів на Сенатській площі 1825 року, яке завершилося поразкою декабристського руху, стало початком великої драми російського суспільства. Якщо до 1825 року в Росії ще вірили в перемогу свободи й братерства, то після 1825 року жорстока реакція розвіяла всі надії й поривання. Тому в романтичній літературі кінця 1820—1840-х років поширилися мотиви відчуження, самотності, нездійсненності мрій. Розрив між ідеалом та дійсністю, що панував у російській літературі, був обумовлений передовсім жорстокими умовами життя в Росії того часу.

По-друге, романтизм у російській літературі виник як заперечення класицизму й Просвітництва. На початку XIX століття митці побачили неможливість утілення просвітницьких ідей у життя. їх також не влаштовували закони класицизму, що вже не здатні були адекватно відобразити духовну атмосферу в російському суспільстві того часу. Вони шукали інших засобів для відтворення складної дійсності, внутрішнього світу особистості, нових думок та ідеалів.

М. В. Гоголь відзначав особливий ліризм російських романтиків: «В лиризме наших поэтов есть что-то такое, чего нет у других наций, именно — что-то близкое к библейскому, — то высшее состояние лиризма, которое чуждо увлечений страстных и есть твердый возлет в сфере разума, верховное торжество духовной трезвости...». Гоголь убачав два джерела того неповторного ліризму, духовного змісту російської літератури — любов до Бога і любов до вітчизни.

Глибокий зв'язок із життям, народом, культурою є визначальною рисою російського романтизму. Російські романтики створили самобутні національні образи, збагатили мову періоду романтизму словесно-зображальними засобами, широко використовували фольклор у своїх творах.

Отже, російський романтизм має глибоку спорідненість із загальноєвропейським, однак зберігає свою самобутність, притаманні лише йому риси.

2. Робота з таблицею. Російський романтизм: традиції і національна специфіка

Зв'язок з європейським Національна специфіка

романтизмом


Визнання цінності людської особистості
Конфлікт мрії та дійсності

Пріоритет високих ідеалів (воля, добро, кохання)


Атмосфера незвичайного,фантастичного, екзотичного

Протиставлення героя і суспільства

Винятковість героя і обставин


Обумовленість соціально-історичними чинниками

Тісний зв'язок із російським життям, умовами російської дійсності


Проголошення громадянських ідеалів
Використання традицій російської культури, фольклору
Зв'язок романтичних героїв із життям народу, вітчизни
Розуміння поета як пророка, який несе слово Бога (пророча місія літератури)



3. Продовження розповіді вчителя.

У російській літературі першої половини XIX ст., крім романтичних тенденцій, формувалися й реалістичні традиції. Письменників дедалі більше цікавить реальне життя, умови існування людини, не романтичні, а типові характери.

Специфічною рисою російської реалістичної літератури першої половини XIX століття стало створення галереї образів «зайвих» людей: Чацький, Онєгін, Печорін та ін. Про тип «зайвої» людини, що сформувався в російській літературі того часу, гарно сказав критик В. Г. Бєлінський: «Силы этой богатой натуры остались без применения, жизнь без смысла, а роман без конца». Російські письменники дійшли висновку, що саме життя — бездуховне, бездіяльне, позбавлене волі та ідеалів — зробило обдарованих людей «зайвими». Уся їх трагедія полягає в тому, що маючи великі здібності й енергію, розум і моральні якості, вони стали непотрібними суспільству, їх час ще не настав. І тому вони приречені на вічну самотність і нерозуміння. їхнє відчуження не має нічого спільного із романтичною втечею від дійсності — не вони тікали від суспільства, а саме суспільство виштовхнуло їх, не давши змоги прислужитися вітчизні.

Так звані «зайві» герої відчувають у собі великі можливості й здогадуються про своє високе призначення, однак в умовах тогочасної дійсності їм так і не судилося дізнатися, задля якої мети вони прийшли у цей світ.



Ще одним художнім відкриттям російської літератури першої половини XIX століття був образ «маленької» людини — звичайної, нічим не примітної, такої, як усі. Все життя Гоголь мучився питаннями: «Как полюбить собратьев? Как полюбить людей?» У «Вибраних уривках із листування з друзями» письменник доходить висновку: «Сострадание есть уже начало любви». Російська класична література першої половини XIX століття просякнута пафосом співчуття до «маленької» людини, до її трагічної долі в тогочасному суспільстві. Першим розпочав тему «маленької» людини О. Пушкін у поемі «Мідний вершник» і повісті «Станційний доглядач». Потім її розвинув Гоголь у своїх петербурзьких повістях. Згодом ця тема стала найбільш сумною і пронизливою нотою російської літератури, що звучить і сьогодні.

4. Повідомлення про творчість О.С.Пушкіна

Дитинство. 26 травня (6 червня) 1799 року в Москві у сім'ї Пушкіних народився син Олександр. Батько поета Сергій Львович Пушкін, військовий у відставці, був з старовинного родового дворянського сімейства, не багатий й не дуже щасливий у службі й чинах. Мати Пушкіна, Надія Йосипівна, був внучкою знаменитого Ібрагіма Ганнібала, арапа Петра І. Вона мала своєрідний непостійний характер, її улюбленцем був молодший син Лев. Олександр частіше її дратував своєю впертістю, несхожістю із іншими дітьми. Але були дві жінки, котрі дали маленькому Олександрові ту любов, якої він не отримав від матері. Це нянька Орина Родіонівна та бабуся Марія Олексіївна. Вони розповідали йому казки, знайомлячи із прекрасним світом поетичного народного слова. Коли хлопчик підріс, його почали вчити арифметики, історії та інших наук. Але головним джерелом знань у дитячі роки для Пушкіна були книжки. За словами брата поета, юний Олександр "провівши за читанням безсонні ночі й таємно в кабінеті батька поглинав одну книжку за іншою".

Коли у майбутньому Пушкін хотів озирнутися на минуле свого життя, він незмінно згадував лише Ліцей — дитинство він викреслив нього. Він був людиною без дитинства".

Ліцейські роки життя поета (1811 — 1817). Олександрові було 12 років, коли батьки вирішили влаштувати його в тільки но створений Царськосільський ліцей. Літом 1811 року у супроводі дядько Василя Львовича Пушкін від'їздив до Петербурга. Дитинство закінчилося. Починався новий етап його життя — Ліцей. На першому "пушкінському" ліцейному курсі навчалися обдаровані хлопчики. Імена багатьох із них згодом увійшли в історію російської культури й суспільної думи. Найближчими друзями Пушкіна були: Антон Дельвіг — добродушний, повільний, фантазер й співає; Іван Пущін — справедливий, сміливий, спокійно веселий юнак; Вільгельм Кюхельбекер — запальний, одержимий поезією, недоладний й зворушливий "Кюхля". Пушкіна, який швидко здобув славу кращого поета ліцею, друзі називали "Французом" через вільне володіння французькою мовою.

"Петербург (1817—1820)". Після закінчення Ліцею Пушкін був зарахований у колегію закордонних справ. Зі стін закритого навчального закладу, де безвиїзно проживши шість років, він потрапляє до Петербурга, де вирує бурхливе світське й політичне життя. Пушкіна можна бачити на балах, у театрі, на засіданнях літературних та політичних гуртків. Проте мало хто здогадується, що у цей час він напружено працює над своєю першою поемою "Руслан й Людмила". Поема побачила світ улітку 1820 року Відомий російський поет Василь Жуковський, прочитавши новий твір Пушкіна, подарував поету свій портрет з написом: "Переможцю учню від переможеного вчителя..." Популярність Пушкіна зростала. Молодь читала напам'ять його волелюбні вірші "Вольность", "Село", "До Чаадаєва", цитувала численні епіграми на царя та його сановників. Імператор був розгніваний: "Пушкін наповнив Росію обурливими віршами, — вся молодь їх читає напам'ять". Він хотів заслати Пушкіна в Сибір чи ув'язнити в Соловецькому монастирі. Алі впливові друзі заступилися за молодого поета. Його висилають із Петербурга, й він їде на службу на південь Російської імперії, адміністративний центр якої тоді перебував у Катеринославі (нині Дніпропетровськ).

"Південне заслання (1820-1824)". 6 травня 1820 року Пушкін на кур'єрській трійці вирушив з Петербурга до Катеринослава. Шлях поета пролягав через білоруські та українські міста — Вітебськ, Могильов, Чернігів. У Києві він побачив Дніпро, який справив на нього незабутнє враження — був саме час повені. Перебуваючи у Києві, Пушкін знайомиться із героєм Вітчизняної війни 1812 року генералом М.Раєвським та його дорослими дітьми. У їхньому товаристві поет продовжує подорож: їде через Катеринослав далі — на Кавказ й в Крим. Він побував у П'ятигорську, Феодосії, Гурзуфі, Бахчисараї, Сімферополі. З Криму повертався через Каховку, Херсон та Миколаїв. Пушкін приїздить на місце свого нового призначення — в Кишинів. Генерал Інзов добре поставився до юного поета, не завантажував його складними дорученнями. Пушкін мав можливість подорожувати Україною. Побував на Черкащині — у Кам'янці, у маєтку Раєвських, Давидових. Приводом до відвідин Кам'янки був день народження Катерини Давидової — господині маєтку. Ця подія зібрала всіх друзів родини, серед які були і декабристи, члени "Південний товариства". Пробувши в Кам'янці майже два місяці, Пушкін разом із Давидовим вирушає до Києва на контрактовий ярмарок, який відбувся в кінці січня — на початку лютого 1821 року. Шлях поета пролягав через Смілу, Коноплянку, Городище, Корсунь, Богуслав... Враження від Києва відобразилися в поемі "Полтава", і у відомому вірші "Пісня про віщого Олега". До своїх, мандрівок поет ретельно готувався. Під час подорожей заводив "дорожні зошити", куди записував усе, що його цікавило, а також часто робив замальовки. На основі зібраних матеріалів були написані відомі "Південні поеми": "Кавказький бранець", "Брати-разбійники", "Бахчисарайський фонтан", "Цигани". Закінчився період "південного заслання" Пушкіна перебуванням в Одесі.

"Роки заслання. Михайлівське (1824—1826)". У липні 1824 р. імператор звелів Пушкіну облишити Одесу та виїхати на нове місце заслання — до родового маєтку Михайлівського Псковської губернії. Почалося "північне заслання". Дворічне перебування в Михайлівському було б важким випробуванням для поета: самітність, матеріальні труднощі, відсутність духовного спілкування — усе це могло перетворити життя в безперервне моральне знущання. Але Пушкін не скорився обставинам, він умів їх духовно долати — творчістю. У Михайлівському Пушкін багато читав і писав, жив у атмосфері постійної творчої напруги. У хвилини відпочинку Пушкін із великим задоволенням здійснює прогулянки до сусіднього маєтку Тригорське, де жили його друзі — велика родина Вульф. Прихід Олександра Сергійовича — завжди очікувана щаслива подія! Відразу будинок оживав: лунали молоді голоси, весела музика, дівочий спів. Йому було добре із цими людьми, котрі щиро любили й захоплювалися ним.

"Останні рокта життя. Дуель й смерть". Творчість Пушкіна в останні роки його життя позначена зрілістю таланту та надзвичайною різноманітністю: художня та історична проза — "Пікова дама", "Єгипетські ночі", "Дубровський", "Капітанська дочка", "Історія Петра"; драматичні твори: "Русалка", "Сцени з лицарських часів"; поема "Мідний вершник"; казки, лірика. Проте останні роки життя Пушкіна, це роки напруженої роботи й високих задумів позначені ворожістю вищого світу, літературною самотністю, матеріальними труднощами. Наприкінці 1833 року Пушкіну було надано придворне звання камер-юнкера, яке зазвичай давалося зовсім молодим людям. Пушкін чудово розумів принизливе значення цього імператорського жесту: імператор хотів, щоб дружина поета могла з'являтися на балах у його палаці. Пушкіна розлютила така царська "милість". Сім'я Пушкіна зростала. У 1835 році у нього вже було троє дітей. У травні 1836 року народилася його остання дитина — донька Наталія. Витрати все збільшувалися, грошей не вистачало. Пушкін почав брати у борг, й це остаточно заплутало його матеріальні справ. До всіх негараздів додалося ще одне: до Наталії Миколаївни почав відверто залицятися молодий француз Жорж Дантес. Чоловіка сумнівного походження, спритного авантюриста тепло зустрічали у петербурзьких вельмож, а його нахабна поведінка по відношенню до Наталії Миколаївни отримала мовчазну підтримку вищого світу: це була прекрасна нагода принизити Пушкіна, покарати його горду незалежність. Навкруги імені великого поета і його дружини поповзли брудні плітки. Останньою краплею, котра переповнила чашу принижень, був отриманий Пушкіним анонімний лист, у якому дружина Пушкіна підло звинувачувалась у зраді. Олександр Сергійович повинен був стати на захист своєї честі й честі Наталії Миколаївни.

27 січня 1837 року. Короткий день добігав свого кінця, коли Пушкін та його секундант, ліцейський друг К.Данзас, вирушили на Чорну річку, де була призначена дуель. Пушкін й Дантес стали на вузькій засніженій стежині за двадцять кроків один від одного. Секунданти дали знак, й дуелянти почали сходитись. Дантес вистрілив першим. Пушкін впав... Він жив ще два дні. Лікарі перешкоджали жодної надії на одужання: рана був смертельною. Помер поет 29 січня 1837 року.

5. Виразне читання уривка з вірша М. Лермонтова "Смерть поета".

6. Жанрово – тематичне розмаїття віршів

Лірика Пушкіна — це його поетична біографія і водночас художній літопис духовного життя його епохи. Війна 1812 р. і повстання декабристів 1825 р., кріпосне право і мрії про «вольність святу», кохані, друзі і вороги, «чудові миттєвості» життя і «печаль минулих днів» — усе це знайшло відображення н пушкінгьких віршах, посланнях, елегіях, стан сах, епіграмах. І все це розмаїття — вияв тієї внутрішньої єдності, пафос якої надзвичайно влучно і точно визначив В. Бєлінський: «Загальний колорит поезії Пушкіна, і особливо ліричної, — внутрішня краса людини і гуманність, що зігріває душу».

В ліриці Пушкіна можна виділити такі головні теми —


  1. любовна лірика,

  2. пейзажна лірика,

  3. громадянська та

  4. філософська лірика, кожній з яких притаманне відповідне коло сюжетних мотивів.

Любовну лірику Пушкіна справедливо називають «енциклопедією любовних переживань». Вона вміщує широку палітру почуттів: від чудової миті першого побачення, щастя взаємності до мук нерозділеного кохання, розчарування та самотності в спустошеній шалом пристрастей душі. Кохання в ліриці Пушкіна різне: ідеальне почуття, яке звеличує душу людини; випадкове захоплення, яке швидко минає; пекуча пристрасть, що супроводжується спалахами ревнощів та образ.

Пейзажна лірика. Природа незмінно була невичерпним джерелом натхнення для Пушкіна. У його віршах — численні образи картин природи та природних стихій, різні пори року, з яких поет найбільше любив осінь. Пушкін виявив себе справжнім майстром пейзажної деталі, співцем російських краєвидів, мальовничих пейзажів Криму та Кавказу. Природа мислиться поетом як самостійна естетична цінність, яка викликає захоплення, однак переважна більшість пейзажних віршів Пушкіна побудована у формі зіставлення картин природи і ситуацій людського життя. Природні образи часто служать контрастним або, навпаки, співзвучним думкам і вчинкам ліричного героя тлом і виступають у ролі поетичних символів його мрій, прагнень, обстоюваних ним духовних цінностей

Громадянська та філософська лірика. Філософська лірика Пушкіна відображає осмислення поетом вічних тем людського існування: сенсу життя, смерті і вічності, добра і зла, природи і цивілізації, людини і суспільства, суспільства та історії тощо. Важливе місце у філософській ліриці поета належить темам дружби (особливо у віршах, присвячених ліцейським товаришам), відданості ідеалам добра та справедливості (у посланнях до колишніх ліцеїстів і друзів-декабристів), щирості й людяності моральних стосунків (у віршах-роздумах про сенс життя, про рідних 'та близьких поетові людей).

Громадянська тематика в ліриці Пушкіна розкривається через мотиви любові до батьківщини, почуття національної гордості за її історичне минуле, рішучого протесту проти самодержавства та кріпосного права. Провідним мотивом громадянської лірики поета є мотив свободи — як політичної, що полягає в служінні високим суспільним ідеалам, заснованим на засадах рівності, справедливості, братерства, засудженні тиранії та будь-яких форм закріпачення людини, І так і свободи внутрішньої, особистісної, яка виявляє себе у чіткій та принциповій моральній позиції, почутті власної гідності та незаплямованого сумління.

7.Виразне читання вірша О. Пушкіна «До моря» у перекладі А. Малишка

— Яким змальовано море? (Це велична стихія, непідвладна людині.) 

— Знайдіть засоби художньої виразності, якими користується автор, змальовуючи морську стихію? (Епітети: «півпрозорі хвилі», «дружній шум серед світання», «глухий шум», «доскучні, сірі береги»; звертання: «прощай, стихіє в вольній силі!», «Душі моєї світла мрія!», «о, море»; метафори: «ти сяєш в далині», «твій дружній шум», «ти зводишся з прибою», «надію несла в журбі душа моя» тощо.) 

— Яку роль у вірші відіграє прийом психологічного паралелізму? (Він допомагає передати настрій ліричного героя.) 

— Яким є настрій ліричного героя і загальний настрій вірша? (Вірш має сумний настрій, адже ліричний герой прощається з морем.) 

— Які думки охопили ліричного героя на березі моря? (Природна стихія породила філософські роздуми про життя, вона суголосна його бунтівній душі. Герой згадує кумирів свого часу Наполеона і Байрона. Він розуміє, що усе на землі тлінне, звучать мотиви фатальності долі, добра і зла, сумні роздуми про сенс буття («Бо де добро — то там вартує чи то освіта, чи тиран».) 

— Згадайте, символом чого у романтиків є море? (Вільної стихії, свободи.) 

— Знайдіть ознаки романтизму у поезії. (Сумний настрій ліричного героя, його 

бунтівлива душа, роздуми про життя і смерть, про сенс життя; краса і велич природи, що одна «розуміє» душевний стан героя.) 

8.Виразне читання та аналіз вірша «Я мить чудову пам'ятаю».

— Які почуття викликав у вас цей вірш "Я пам'ятаю мить чудову..."? Про що в ньому розповідається?

— Які події життя Пушкіна лягли в основу цієї поезії? Кому вона присвячена?

— На які частини можна поділити вірш? Прослідкуйте за зміною настрою ліричного героя.

— Якими художніми засобами створено портрет коханої?

— Які зміни відбулися в житті й душі ліричного героя?

— Як зустріч із давньою коханою допомогла відродитися душі ліричного героя? Які почуття він пережив?

— Які художньо-зображувальні засоби слугують передачі емоційної піднесеності і схвильованості ліричного героя?

— Чому поет не змальовує детального портрета коханої, а створює узагальнений жіночий образ, що стає джерелом високого поетичного натхнення?

(Вірш «Я мить чудову пам'ятаю...» (1825) Пушкін написав у період михайлівського заслання. Він присвячений Анні Петрівні Керн. Уперше Пушкін побачив її в Петербурзі 1819 р. і захопився нею. Через шість років він знову зустрів її у сусідів, поміщиків села Тригорського, куди Анна приїхала в гості до своєї тітки. Любовне почуття в душі поета спалахнуло з новою силою. Перед від'їздом Анни з Тригорського Пушкін подарував їй згорнутий вчетверо клаптик поштового паперу. Розгорнувши його, Анна побачила поетичні рядки, які стануть шедевром російської лірики і навічно уславлять її ім'я.)



9. Виразне читання та аналіз вірша «Я вас любив...»

— Які почуття охоплюють ліричного героя? Як він ставиться до дівчини?

— Як повтор слова "любив" у кожній з трьох частин вірша допомагає передати почуття й переживання закоханого в минулому, теперішньому і майбутньому часі?

— Чи є в цьому сповненому глибоких почуттів вірші емоційно забарвлена лексика?

— Чи можна назвати цю любов без взаємності нещасливою?

— Як цей монолог характеризує особистість ліричного героя?

(Вірш «Я вас любив...» Пушкін написав у 1829 р. і 5 січня 1830 р. (разом із ще одним своїм шедевром —«Що в імені тобі моїм?..») вписав до альбому Кароліни Собанської, в яку поет довго і безнадійно був закоханий. Прикметною ознакою вірша «Я вас любив...» є те, що ліричне почуття в ньому передається надзвичайно небагатослівно, але напрочуд афористично і виразно. У вірші майже немає складних образів, метафор, епітетів, якими зазвичай поети змальовують свої почуття, адресовані коханій, проте образ кохання, що постає з рядків вірша, сповнений чарівної поетичності та принадності, незвичайного — світлого — смутку, кульмінацією якого є два заключні рядки, чи не найпоетичніші в усій російській любовній ліриці XIX ст..)

10. Виразне читання та аналіз вірша «Я пам'ятник собі поставив незотлінний...».

(Вірш «Я пам'ятник собі поставив незотлінний...» був написаний у 1836 р. і за життя Пушкіна не друкувався. Тематика й окремі сюжетні мотиви пушкінського вірша беруть початок від знаменитої оди давньоримського поета Горація «До Мельпомени» («Мій пам'ятник стоїть, триваліший від міді...»). Звідти ж Пушкін узяв епіграф до свого твору: «Exegi топитепідіт» («Я спорудив пам'ятник»). За змістом пушкінський вірш представляє собою своєрідний поетичний заповіт, який містить самооцінку творчості поета, його заслуг перед суспільством і нащадками. Значення, яке матиме його поезія для прийдешніх поколінь, Пушкін символічно співвідносить із пам'ятником, який здійнявся вище від «Александрійського стовпа». Александрійський стовп — це пам'ятник давньоримському полководцю Помпею в єгипетській Александрії, але для тогочасного читача він насамперед асоціювався із пам'ятником імператору Олександру І у Петербурзі у вигляді стовпа).



11.Колективне складання таблиці «Провідні теми та мотиви лірики О.Пушкіна»


Назва вірша

Жанр за тематикою

Провідна тема

Провідний мотив

«Я вас любив»

Інтимна лірика

Кохання

Мотив нерозділеного кохання. Ліричний герой бажає щастя тій, кого він любить безнадійно

«Я пам’ятаю мить чудову»

Інтимна лірика

Кохання

Всеперемагаюча сила кохання. Воно є невичерпним джерелом щастя, натхнення і самого життя.

«Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»

Громадянська лірики

Призначення поета і поезії.

Покликання митця – бути національним пророком. Тільки так він збудує собі пам’ятник у віки.

«До моря»

Пейзажна лірика

Природи

Гармонійна єдність людини і природи. Пейзаж перетворюється на засіб бачення й пізнання героєм світу та власної душі.



V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1.Підсумкова бесіда.

• У чому полягає самобутність російського романтизму?

• Що єднає російських романтиків із західно – європейськими ?

.• Схарактеризуйте тип «зайвої» людини в російській літературі. Які мит зверталися до нього?

• У творах яких письменників звучить тема «маленької» людини?

• Назвіть тематику віршів Пушкіна.

• Який з віршів вам найбільше сподобався?

2.Створення інформаційного грона

Патріотична громадянсь-

ка лірика
Вільнолюби-ва лірика
Тема поета

і поезії


Тематичне багатство лірики О.Пушкіна
Тема дружби
Тема природи
Любовна лірика

Патріотична громадянсь-

ка лірика
Вільнолюби-ва лірика
Тема поета

і поезії


Тематичне багатство лірики О.Пушкіна
Тема дружби
Тема природи
Любовна лірика

3.Інтерактивна гра «Мікрофон»

Сьогодні я дізнався….


VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити записи в зошитах, біографію О.С. Пушкіна і напам’ять вірш (за вибором).
Каталог: doc -> files -> news -> 507
news -> Я це хтось інший…
news -> Памятка для кожного учня (додаток ); листок з початками речень для гри «Продовж речення»(додаток 4); листки для роботи в парах (додаток 5); листочки з словами для складання розповіді (додаток 6), читанка клас, ІІ частина
news -> Світова література клас Усього – 0 годин; розвиток мовлення – години; позакласне читання – години; контрольних робіт – годин
news -> Тема: олександр олесь. Поезії з книги «Княжа Україна»
news -> Тема. Тема спадкоємності поколінь, вірності волелюбним традиціям народу, збереження світлої пам’яті про захисників І борців за волю рідної землі. Г. Могильницька «Цвіт неспалимий»
news -> «Семінар читачів» (знайомство з творчістю Олександра Олеся)
news -> Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон
507 -> Пригорнись душею до Вкраїни. Україна в житті І творчості зарубіжних поетів
507 -> Ознайомлення з життям І творчістю Василя Сухомлинського. Головна думка. В. Сухомлинський «Красиві слова І красиве діло»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconКонкурсу «Від золотого до срібного століття»
Тема. Життєво-творчий шлях О. С. Пушкіна. Пушкін І україна. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconТема. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Олександра Пушкіна Мета
Доброго дня, дорогі діти! Подивіться, (слайд 1) яке зворушливе диво я для вас знайшла!
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconПлан-конспект уроку в 9-му класі Тема: О. Пушкін великий російський поет. Аналіз вірша «До моря » Мета
Практична: формувати знання учнів про життя та творчість О. С. Пушкіна; удосконалювати виразне читання, зв’язне мовлення; визначити...
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconЖанрово тематичне розмаїття лірики О. С. Пушкіна
Мета: Поглибити знання учнів про життєвий І творчий шлях О. Пушкіна, охарактеризувати провідні теми І мотиви його лірики, удосконалювати...
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconТема. Жанрово – тематичне розмаїття лірики Олександра Пушкіна Мета
Доброго дня, дорогі діти! Подивіться, (слайд 1) яке зворушливе диво я для вас знайшла! Згадайте, як ви були маленькими, безтурботними,...
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconЖанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу
Жанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconОлександр Пушкін видатний російський поет, шанувальник народної казки. Вступ до поеми «Руслан І Людмила»
Тема: Олександр Пушкін – видатний російський поет, шанувальник народної казки. Вступ до поеми «Руслан І людмила»
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconОлександр Сергійович Пушкін – великий російський поет Мета
О. С. Пушкіна, розвивати навики дослідницької діяльності, зв’язного мовлення, виразного читання; розвивати творчу уяву учнів; формувати...
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconУрок 29 Тема: романтизм
Виникнення та розвиток нового літературного напрямку. Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи. Специфіка...
Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. О. С. Пушкін – великий російський поет. Жанрово – тематичне розмаїття лірики митця iconЖанрово стильове розмаїття творчості Марії Матіос Матіос Марія Василівна
Твори письменниці перекладені німецькою, сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка