Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму»



Скачати 63.89 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір63.89 Kb.

Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєність: «Арфами, арфами», «О панно Інно», «Ви знаєте як липа шелестить…», «Одчиняйте двері»

Мета: навчити учнів усвідомлювати ідейно-естетичне багатство поезій П.Тичини, його модернізм, патріотичні та гуманістичні ідеали; розвивати навички виразного читання напам’ять, аналізу ліричних творів, вміння висловлювати власні враження та думки з приводу прочитаного; виховувати почуття гуманізму, патріотизму, любові до поезії, естетичний смак.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, збірки поезій.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Слово вчителя.

В поколіннях

Я озвуся, -

Не згорю

І не загасну, -

Мов огні електробуду…

І в майбутню

Пору ясну

В пісні знов явлюся.

Й буду –

В людях жити буду.

Так П.Тичина писав, вірячи «в майбутню пору ясну» і в те, що його поезія будитиме в людях найкраще – людяність, любов до життя, одне до одного, захоплення природою. І це його передбачення виправдалося. Разом із тим, трагічна творча доля поета – це уособлення трагедії всієї української інтелігенції, задавленої, знищеної морально і фізично тоталітарним режимом. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо вершинне з творчих надбань письменника, що є окрасою світового письменства.

2.Теорія літератури.

УЧ: У 1918 році вийшла перша збірка поета «Сонячні кларнети», про яку В.Стус пізніше напише: «Сонячні кларнети» - це переважно книга передчуття сподіваного щастя… І це чи не єдина зі збірок на рівні Тичининого генія. Тому в доробку поета їй відведено перше місце не тільки хронологічно».

Ця книжка засвідчила появу українського варіанта символізму – «кларнетизм». Тичина на основі символістичних засобів, їх вдалого комбінування і трансформації створив власний авторський поетичний стиль, що й отримав назву «кларнетизм».

Особливості кларнетизму:


  • незалежна від політики й ідеології «чиста поезія», що уславлює ідеал гуманізму та добра: «Приставайте до партії, де на людину дивляться як на скарб світовий і де всі як один проти кари на смерть».

  • Музично-поліфонічні образи-символи: Мадонно моя…/ Вже славлять, співають нове ім.*я./ (Ave, Maria,Калино моя) Іде і сміється: життя! Квіток! Сонце на скрипку, хмарки у танок. (образ жінки)

  • Навіювання образу предмета замість його називання (сугестія):… Університет, музеї і бібліотеки /не дадуть того, що можуть дати/ карі,/ сірі,/ блакитні. (очі як дзеркало душі);

  • Синхронність різних почуттів та відчуттів (кольору, звуку, запаху, дотику): Пробіг зайчик/ Дивиться – світанок! / Сидить,грається,/ Ромашкам очі розтулює,/ А на сході небо пахне, Півні чорний плащ ночі/ Вогняними нитками сточують сонце -/…(рух, світло, запах, колір);

  • Драматичні несподівані словосполучення: чорний акорд, очі христовоскресні, ніжнотонні кораблі;

  • Ритм в основі музичності поезі;

  • Слово-барвозвук: золотий гомін, чорнокрилля;

  • Вживання змістових розділових знаків: Зоряного ранку припади вухом до землі - /..ідуть. («Золотий гомін»)

3.Виразне читання та аналіз поезії «Ви знаєте, як липа шелестить».

Уч: Які асоціації, звукові, зорові, запахові образи у вас виникли?

УЧ: З якою метою вживається питальне речення?

ОВ: Питальне речення змушує читача вдатися до власної пам*яті, аби знайти в ній пережиті місячні ночі, вслухатися в тишу весняної ночі, щоб вирізнити в ній шелест листя, уявити саму ту липу – це психофізіологи називають процесом конкретизації, а літературознавці – агестією, непрямим впливом.

УЧ: Отже, перші два рядки лише почали вибудовувати естетичний об*єкт; художній світ твору – світ української місячної ночі – утворився у вигляді загальної картини. А про що свідчать наступні рядки:

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі.

Кохана спить.



ОВ: Ці рядки посилюють естетичний потенціал твору, бо місячна веснянолітня українська ніч сповнюється любовною пристрастю.

УЧ: З якою метою застосована інтонація спонукальності?

ОВ: Це заклик до вчинку, за ним – пристрасть закоханості.

УЧ: Яким зображено ліричного героя?

ОВ: Ліричний герой збентежений від того, що його кохана не відповідає йому взаємністю.

УЧ: Який розмір вірша?

ОВ: Тристопний анапест.

4. Виразне читання та аналіз поезії «О панно Інно».

УЧ: Що збентежило вас у поезії?

УЧ: Чи знаєте ви, кому присвячений вірш?

ОВ: Вірш був присвячений сестрі О.Журливої – Поліні.

УЧ: Як розгортається ліричний сюжет твору?

ОВ: В основі сюжету лежить освідчення ліричного героя, сповідь про кохання та розчарування в ньому.

УЧ: З якою метою застосовано часово-просторові зміщення подій?

ОВ: Ліричний герой порівнює почуття, які були в минулому і які є в теперішньому.

УЧ: Що означає образ снігів?

ОВ: Самотність ліричного героя.

УЧ: Як ліричний герой згадує про кохання?

ОВ: Це кохання він переживав у минулому. Красу та невинність цього кохання підкреслює авторськими епітетами (дитинно, злото цінно). Як спогад про минуле ліричний герой ідеалізує свою обраницю: «я Ваші очі пам*ятаю,/ Як музику, як спів…» Але в дійсності вона чужа: «Зимовий вечір. Тиша. Ми/ Я вам чужий – я знаю».

УЧ: Як розгортаються почуття ліричного героя далі?

ОВ: Далі іде сплеск почуттів: «А хтось кричить: ти рідну стрів! … я ридаю…» - розгубленість. Ліричний герой не може вирішити, до кого обернені, його почуття (до співбесідниці чи до її сестри).

УЧ: Який розмір вірша та спосіб римування?

ОВ: Чотиристопний ямб, кільцеве римування.

УЧ: Які риси кларнетизму ви помітили в розглянутих поезіях?

5.Повторення теорії літератури.

УЧ: згадайте, що ми називаємо символізмом, неоромантизмом, експресіонізмом, імпресіонізмом..

ОВ: Символізм – філософсько-мистецький напрям кінця ХІХст. Початку Ххст. Символісти намагалися за допомогою символів проникнути у світ «речей у собі», що перебувають за межами чуттєвого сприйняття. Символ вони визнавали за художнє знаряддя, дієвіше від образу. Вважали, що в змісті твору має бути таємний підтекст, а в образі – низка значень.

Неоромантизм – характеризується культом героїки, уславлення мужності, утвердження нового героя – мужньої людини, життя якої пов*язане з ризиком і незвичайними пригодами.

Експресіонізм – мета мистецтва – не відображення дійсності, а «вираження» неповторного авторського бачення її; характерним є лірико-суб*активне осмислення дійсності.

Імпресіонізм – представники не заперечували об*активну реальність світу, але вважали, що вона може бути відтворена митцем у багатьох аспектах. Новим було їхнє прагнення не тільки зафіксувати миттєве враження від життєвого явища, а й наголосити на його мінливості, текучості, швидкоплинності. Посилюється психологізм, відтворення миттєвих вражень і зміни настроїв, підкреслення уваги до кольорів та звуків.

УЧ: риси цих напрямків ми спробуємо знайти у поезії П.Тичини.

6.Виразне читання та аналіз поезії «Арфами, арфами».

Уч: який образ присутній у вірші? Що він символізує?

ОВ: Маємо образ весни. Він може символізувати дівчину-українку, Україну.

УЧ: Якими фарбами змальована весна?

За допомогою яких художніх засобів створений цей образ?



ОВ: Образ весни зображений в світлих тонах (блакить, квіти-перли). Автор вдається до епітетів (запашна, золотими), авторських неологізмів (само дзвонні, ніжнотонні).

УЧ: Що символізує образ жайворонка?

ОВ: Початок чогось нового, прихід весни, відродження.

Уч: Які передчуття має ліричний герой?

ОВ: ліричний герой відчуває зміни у суспільстві, люди повстануть аби змінити своє життя. Він ніби вітає революцію, яка от-от має відбутися.

УЧ: З яким віршем перегукується ця поезія?

ОВ: «Блакитна панна» М.Вороного.

УЧ: Чи можемо визначити розмір вірша?

ОВ: Ні, тут маємо різнометричні рядки.

7.Виразне читання та аналіз поезії «Одчиняйте двері».

УЧ: Які роздуми викликає у вас поезія?

Яка ідея вірша?



ОВ: засудження революції, братовбивчої війни, кровопролиття.

Уч: В якому образі постає перед нами революція? Що це означає?

ОВ: Революція постає в образі нареченої. Це символізує радість, чистоту, надію.

Уч: які ще образи символізують радість в очікуванні революції?

ОВ: «голуба блакить» - мир, злагода; «очі, серце і хорали/ стали,/ ждуть» - душа наповнена очікуванням щастя; «Одчиняйте двері» - відкритість, щирість.

Уч: Чи до кінця поезії ліричний герой залишається вірним своїм переконанням?

ОВ: Ні. В другій строфі бачимо різку зміну: «Одчинились двері», «Горобина ніч!» - символізує жах, безлад; «всі шляхи в крові» - вбивство, насилля, жорстокість, страждання; «Незриданними сльозами/ тьмами/ дощ» - сльози, жахіття, втрата суспільством здорового глузду,безвихідь.

УЧ: Який розмір вірша та спосіб римування?

ОВ: Тристопний хорей, перехресне римування.

УЧ: Назвіть, які ознаки символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму ви помітили у цих поезіях.

IV.Узагальнення і систематизація.

- Прокоментуйте висловлювання М.Зерова: « Тичина уже в «Сонячних кларнетах» відкрив усі свої козирі, а потім не раз був змушений до гри слабої і безкозирної».



V.Домашнє завдання

Розглянути теорію про авангардизм, футуризм.



Підготувати біографію М.Семенка, проаналізувати його вірші «Місто», «Бажання», «Запрошення».

VI.Оцінювання

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconТема. Поезія. Провідна роль поезії у 20-ті рр Потужне ліричне самовираження, емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. П. Тичина – найбільший модерніст 20-хрр
Провідна роль поезії у 20-ті рр Потужне ліричне самовираження, емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів....
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconКонспект уроку у 9 класі тема. М. В. Гоголь. Своєрідність творчого шляху. Поєднання реалістичних І романтичних тенденцій у творах «Вечори на хуторі біля Диканьки»
...
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconТема: Провідна роль поезії у 20-ті роки. Павло Тичина —найбільший модерніст цього періоду. Феномен «Кларнетизму». «Арфами, арфами…»,«О панно інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить?» Мета
Тема: Провідна роль поезії у 20-ті роки. Павло Тичина —найбільший модерніст цього періоду. Феномен «Кларнетизму». «Арфами, арфами…»,«О...
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconТема. Гійом Аполлінер (1880-19180). «Лорелея», «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо». Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму
Життєвий І творчий шлях письменника. Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм,...
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconТема: Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність І силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія І дійсність як провідні мотиви. «Ви щасливі, пречистії зорі!» Мета
Проаналізувати її програмовий твір; сформувати сталий інтерес до особи письменниці І її творчої спадщини
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconУроку Зміст програмового матеріалу к-сть годин Дата При мітка
Поезія. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних...
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconТема. Олександр Олесь (О. Кандиба). Життя І творчість, світоглядні Переконання. Прагнення гармонії людини й природи, майстерність у відтворенні настрою І почуття в поезіях «З журбою радість обнялася»,
На минулому уроці ви розглядали життєвий І творчий шлях Миколи Вороного, проаналізували декілька його поезій. Домашнім завданням...
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconОптимістичний пафос оповідання «Доля людини». Уславлення людського духу І віра в людину
Мета: розкрити основну думку І пафос оповідання, розкрити риси характеру Андрія Соколова, розвивати уміння досліджувати та аналізувати...
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconМаленької людини
...
Тема: Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєвий пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» iconВолодимир Єшкілєв Пафос
Гостра критика реалій сьогочасної України І пригодницька фабула поєднані в ньому із стилістичними пошуками нової вітчизняної прози....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка