Тема роль мови в житті суспільства



Сторінка10/10
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ТЕМА 21. ПИСЕМНЕ ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

1. Загальний огляд писемного ділового мовлення:

а) документ;

б) вимоги до документів;

в) групування документів;

г) поняття про формуляр і бланк;

д) оформлення документа;

е) погодження і засвідчення.

2. Загальні вимоги до мови документа.

Література

1. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К., 1982.

2. Коваль А.П. Ділове спілкування. - К., 1992.

Короткий зміст теми

1. Одиницею писемного спілкування, тобто реальним проявом його, є текст.

Основним видом ділового тексту є документ.

а)Документ - це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища обєктивної дійсності і розумову діяльність людини. Документ має правове й господарське значення, зокрема може служити писемним доказом, а також бути джерелом різноманітних відомостей довідкового характеру. Так, документи дають можливість відтворити факти діяльності установи, організациї чи підприємства, знайти в закінченнях і зданих до архіву справах такі відомості, які мають значення для поточної оперативної роботи і для історії.

У найширшому значенні цього слова документом можна вважати будь-який матеріальний обєкт, що містить інформацію в зафіксованому вигляді.

Частина документів (планування, звітність, ділове листування) призначена для безпосереднього сприймання їх, тому вони повинні бути особливо зручними для читання і по можливості наочними.

б) Вимоги до документів, що мають бути повноцінним джерелом інформації:

1) документ повинен видаватися повноважним органом або особою відповідно з її компетенцією;

2) документ повинен бути достовірним і відповідати завданням конкретного керівництва, тобто базуватися на фактах і містити конкретні її реальні пропозиції або вказівки;

3) документ повинен бути складений за встановленою формою;

4) Документ має бути бездоганно відредагований і оформлений.

в) В установах, організаціях та підприємствах створюється значна кількість найрізноманітніших документів. Вони групуються за такими ознаками:



За найменуванням: листи, телеграми, телефонограми, довідки, заявки, службові записки, інструкції та ін.

За походженням: службові (офіційні), особисті. Службові документи створюються в установах, організаціях, на підприємствах службовими особами, які їх представляють, а особисті - окремими громадянами.

За місцем виникнення: внутрішні і зовнішні. До внутрішніх належать документи, які готуються, оформляються і виконуються в межах тієї установи, організації чи підприємства, які надходять до цієї установи з інших установ, організацій чи підприємств.

За призначенням: розпорядчі, статутні, виконавчі й інформаційні.

За структурними ознаками: регламентовані (стандартні) й нерегламеновані (нестандартні). Регламентованою зветься документація, складена за певним зразком (це стосується не лише стандартних аспектів змісту, а й формату паперу, складу реквізитів та ін.) Регламентований лист, наприклад, завжди фіксує регулярну виробничу або управлінську ситуацію й реалізується у вигляді стандартних синтаксичних конструкцій. Нерегламентований лист переважно торкається якоїсь непередбаченої ситуації.

Кожний документ складається з окремих елементів, які звуться реквізитами (це обовязковий елемент, властивий кожному окремому виду документа).

г) Формуляр документа - це сукупність розміщених у встановленій послідовності реквізитів документа. Так, реквізитами організаційно-розпорядчих документів є: зображення герба держави, емблема організації чи підприємства, зображення урядових нагород, коди, адресат, резолюція, гриф затвердження тощо. Типові формуляри служать базою для проектування бланків окремих видів документу.

Бланк - це аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію. Найпоширенішими є бланки службових листів, довідок, актів, наказів, протоколів тощо. Усі основні документи повинні друкуватися на бланках.

д) У кожному бланку завжди є назва установи, організації, підприємства.



Вид (різновид) документа - один із обовязкових його реквізитів. У практиці документування цей реквізит не проставляється лише в листах. Назва виду зумовлює особливості викладу й побудови тексту документа, характеризує його призначення й ступінь обовязковості, виконання положень, що в ньому викладаються, а також підвищує його інформативність (це назви типу: акт, протокол, наказ та інші).

На багатьох документах проставляється адреса: на листах, доповідних записках, довідках, повідомленнях та ін.

Обовязковим реквізитом будь-якого документа є дата. До складу реквізиту “дата” входять: число, місяць і рік. Усі складники її позначають арабськими цифрами: 05.09.95 (тобто 5 вересня 1995 р.).

е) Однією з найважливіших відповідальних чинників є погодження проекту документа. У процесі погодження визначається правильність зафіксованих положень, їх політична, економічна й науково-технічна обгрунтованість, правомірність документа стосовно діючого законодавства й правових актів, які визначають компетенцію установи.

Конкретним виявом погодження є візування проектів документів відповідними службовими особами, а також гриф погодження. Резолюція виражає ставлення особи до інформації, яка міститься в документі, а також дає відповідні вказівки. Ці вказівки можуть мати загальний або конкретний характер. Загальні вказівки виражаються так: До відома. До виконання. До керівництва.

Основними засобами засвідчення документа є підписання, затвердження й проставлення печатки. Реквізит “підпис” складається із назви посади особи, яка підписує документ, її особистого підпису і розшифрування цього підпису (обидва ініціали і прізвище). Наприклад:

Ректор педінститу... (особистий підпис) Р.І.Цьох.

Затвердження документа відбувається після його підписання. Затвердження документів здійснюється двома способами: грифом затвердження або виданням розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу).

Печатка (із зображенням Державного герба) вживається для засвідчення прав певних осіб при фіксації фактів використання коштів і матеріальних цінностей, а також - якщо це спеціально передбачається правовими актами - на договорі, статуті, положенні, дорученні, посвідченні, відгуку на дисертацію, трудовій книжці тощо.

2. При підготовці тексту документа слід дотримуватися таких найзагальніших принципів: обєктивності, логічної послідовності, повноти інформації, якості викладу, точності опису, переконливості, лаконічності тощо.

Обєктивність змісту документа проявляється у формах вираження в ньому громадських інтересів. Ці форми повинні строго відповідати нормам державного адміністративного права. Повна обєктивність досягається високим ступенем безособовості, відсутністю будь-яких субєктивно оцінних моментів у викладі, зокпема доборі лексики, синтаксичній будові та ін.

Логічна послідовність викладу особливо увиразнюється в тих видах ділових паперів, де зовсім виключаються (або якнайретельніше уникаються) субєктивні (експресивні, емоційні) елементи: прояви роздратування, незадоволення; привнесення особистого ставлення до справи (чи до особи) в текст документа та ін.

Ознаки логічної послідовності: тісний логічний звязок усіх компонентів документа, чітко виявлені причиново-наслідкові звязки між повідомлюваними фактами (ці звязки можуть виражатися як у межах одного речення, так і в межах усього документа, повним його текстом).

Повнота інформації полягає у тому, що всі необхідні для правильного розуміння документа складники думки мають у тексті своє словесне вираження, ніщо не пропущено, нічого не треба домислювати.

Ясність викладу, точність опису - це дві тісно повязані між собою вимоги до тексту документа. Між ними існує такий звязок: чим глибше працівник проникає у сутність справи, про яку йдеться в діловому папері, тим точніше він про неї висловлюється і тим яснішою буде вона для всіх тих, хто знайомиться з цим документом. Конкретність викладу не повинна досягатися за рахунок повноти висвітлення питання. Тому перш ніж викласти остаточний варіант документа, треба детально обдумати його, дібрати такі слова і вирази, які найбільш економно, а водночас і повно та точно передадуть думку. Саме звідси і бере свій початок ясність викладу, яка базується на правильному доборі слів і словосполучень. Ясність забезпечується насамперед точним добором потрібного слова, правильним користуванням термінами, униканням вузьковідомчих професіоналізмів та ін.

Переконливість викладу забезпечується обгрунтуванням висловленої в документі думки, доказовістю матеріалу, точністю у доборі фактів і цифрових даних. Переконливим робить документ і вміння розмістити доказовий матеріал; якщо він увесь увіходить до основного тексту, то такий документ перетворюється на таблицю або введення статистичних думок.

Лаконічність викладу досягається попереднім обдумуванням змісту документа, складанням його плану (або продумуванням усіх послідовних етапів викладу його змісту), добором аргументів. Лаконічним вважається такий документ, у якому немає зайвих або “порожніх” слів, повторень, розтягненої багатослівної аргументації, плутанини в деталях та ін. Досягнути цього можна, зокрема, шляхом заміни складних речень простими, а також уникнення дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, уживання загальноприйнятих скорочень, умовних позначок, символів.

Мова ділових документів повинна насамперед відповідати нормам сучасної української літературної мови, яка безпосередньо не звязана з особливостями того чи іншого стилю, тих чи інших конкретних, вузькоспецифічних умов спілкування.

Питання мовленнєвого етикету в письмовому мовному етикеті набуває принципового, а не приватного, субєктивного або часткового значення.

Мовленнєвий етикет не вичерпується списком стандартних словесних зворотів, покликаних висловлювати ввічливість, він повинен пронизувати діловий папір увесь, від адреси до підписів, включаючи й спосіб викладу тексту.

Питання мовленнєвого етикету набуває особливої актуальності та гостроти при складанні рекламацій, листів-претензій та інших листів-вимог. Саме в цьому виді ділової кореспонденції укладачеві листа доводиться особливо ретельно вишукувати належну форму для стриманого викладу думки, щоб не прозвучали роздратування, зла насмішка чи навіть грубість.



Питання для обговорення

1. Що є основним видом ділового тексту?

2. Що таке документ?

3. Які вимоги ставляться до документів?

4. За якими ознаками групуються документи?

5. Що таке формуляр документа?

6. Що таке бланк?

7. Що ви розумієте під реквізитом? резолюцією? посвідченням?

8. Яких найзагальніших принципів потрібно дотримуватися при підготовці тексту документа?

9. Розкажіть про мовленнєвий етикет у писемному діловому спілкуванні.



Практичні завдання

1. Назвіть реквізити, з яких складаються такі ділові папери: заява, автобіографія, доручення.

2. Напишіть психолого-педагогічну характеристику: учня; класу.

При складанні характеристики учня дотримуйтесь таких реквізитів:

1) Загальні відомості про учня: прізвище, імя та по батькові, школа, клас, вік, який рік у даному класі, як довго вчиться в даній школі, де вчився раніше. Стан здоровя учня (за даними шкільного лікаря).

2) Відомості про умови життя і праці учня в сімї: режим дня, участь учня в домашній праці, що з родинних умов сприяє або заважає учневі успішно вчитися.

3) Успішність, ставлення до навчання та інтереси учня: успішність учня, причини неупішності, якщо така є; увага на уроках ( стійкість уваги протягом уроку, відвертання уваги і його причини); систематичність виконання домашніх завдань, при випадках невиконання - їх причини; інтерес до навчання, до майбутньої професії; якими предметами більше цікавиться; прояви допитливості; інтереси до мистецтва; спортивні інтереси.

4) Громадська спрямованість учня: інтерес до громадського життя, класу, школи, країни; виконання громадських доручень; дотримування учнем правил шкільної поведінки; наявність в учня товаришів і друзів, зміст і характер товаришування і дружби; поведінка учня в класному та шкільному колективі.

5) Розумовий розвиток учня.

1. Мислення учня (кмітливість, швидкість, самостійність, критичність, послідовність мислення).

2. Особливості запамятовування навчального матеріалу.

3. Культура мовлення (багатство словника, граматична правильність та звязність усного та писемного мовлення).

6) Характерологічні риси учня.

Особливості темпераменту (рухливість, збудливість, наполегливість, організованість, самостійність у роботі). Правдивість учня, чуйність, товариськість, скромність, самокритичність. Звички (ввічливість, акуратність тощо).

7) Загальні висновки.

1. Найхарактерніші особливості учня, які варто врахувати при індивідуальному підході до нього.

2. Першочергові педагогічні заходи, потрібні для поліпшення навчання та виховання учня.

б) При складанні характеристики шкільного класу потрібно дотримуватись таких реквізитів:

1) Загальні відомості про клас.

(Назва школи, клас, кількість учнів, їх вік; кількість учнів, переведених з інших шкіл, кількість другорічників; кількість хлопчиків і дівчаток).

2) Успішність класу.

(Загальна характеристика успішності класу; динаміка її протягом чверті, півріччя. Із яких предметів успішність вища, а з яких нижча і чим це пояснюється? Учні, які виділяються своїми успіхами в навчанні, і їх вплив на роботу класу).

3) Ставлення класу до навчання, його дисциплінованість і культура поведінки.

(Старанність учнів у навчальній роботі, їх уміння і навички працювати самостійно. Уважність учнів на уроках, поведінка під час перерв; дисциплінованість учнів поза школою; виконання правил поведінки учнів, свідомий характер дисципліни. Обізнаність з професіями, професійна орієнтація учнів, її вплив на навчання. Культурний рівень класу (ввічливість учнів, ставлення їх до вчителів тощо).

4) Характеристика класу як колективу.

(Ставлення до громадських доручень, участь у роботі шкільних організацій. Дружба в житті класу. Учнівські організації, їх допомога вчителям, класному керівникові в класній і позашкільній роботі).

Висновки

(Загальна оцінка класу. Найбільш позитивні та негативні сторони його життя. Заходи, які необхідно провести для загального поліпшення навчально-виховної роботи в класі).

3. Відредагуйте дані висловлювання.

На вулиці

Надворі прохладно. Похолодало. Нині скользко. Голольод. Я поскользнулася і впала. Сніжна горка. Кафе під відкритим небом. Вечером світять фонарі. Високі дома. Вулиці пересікаються. На вулицю вийшли маніфестуючі. Вулиця ярко освічена. Тут запрещається переходити. Скоро. Проїжжа частина вулиці. Опасний поворот. Бережись автомобіля.

4. Поставте розділові знаки.

Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині (Сос.). Десь весело дзюрчить струмок у скісному промінні сонця грає роєм мушва якесь шамотіння якісь вечірні лісові звуки долітають до чуткого вуха... (Коц.).

Поглянув я на ягнята

Не мої ягнята!

Обернувся я до хати

Нема в мене хати! (Шевч.)

Пильно пильно подивилась сльози покотились (Шевч.). Вода зійшла колеса стали (Гл.). Буде вода буде все (Гонч.). Погасив світло знов ось тобі й ніч (Гуц.).Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель (Мал.). Оксані радість мати одрізала з полотна хустку а порошком пофарбувала в червоний колір (Гол.).

5. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис.

Вони виїхали на липовий шлях, він/з/гори запалив свої свічі смутком згасання, а/з/низу, у/дуплах, тримав чутке відлуння вітрів (Стельм.). Після третіх півнів він вийшов/на/просторе шкільне подвіря і/на/вма/н/ня набрів у/тишу серпневої терпкої ночі... (Стельм.). Це під/свідомо відчувала й Оксана і де/далі частіше вечорами дивилася на татарський брід... (Стельм.).

6. Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.

Здавалося хвилинами, що сонце, осередок світу та життя, сховалося сьогодні між мереживо гілок і листя яблунь, груш і черешень, щоб зробити осередком справжнього духовного життя і людяності та душевного тепла і молодечого захоплення цю русяву істоту, яка себе назвала мавкою.

(О.Турянський)



Література

1. Антисуржик / за ред. О.Сербенської. - Львів, 1994. - С. 29.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К., 1989.
ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Й ЗРАЗКИ ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ

Найважливіші риси, які визначають діловий стиль

1. Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловлюванні. Діловий стиль позбавлений образності, емоційності та індивідуальних авторських рис.

2. Наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів. Найхарактерніші прояви стандартизації такі: а) широке вживання готових словесних формул: з метою, у звязку, відповідно до, згідно з: їх вживання спрощує й полегшує процес укладання окремих видів документів; б) велика повторюваність тих самих слів, форм, зворотів, конструкцій як результат прагнення до однотипності способів вираження думки в однотипних ситуаціях.

3. Наявність реквізитів, які мають певну черговість. У різних видах ділових паперів склад реквізитів неоднаковий, він залежить від змісту документа, його призначення і способу обробки. Закріплення за реквізитами постійних місць робить документи зручними для зорового сприймання, спрощує їх обробку. Підпис є обовязковим реквізитом будь-якого документа.

4. Для чіткішої організації тексту запроваджується поділ на параграфи, пункти, підпункти.

5. Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику.

6. У текстах часто зустрічаються словосполучення з дієсловами у формі теперішнього часу із значенням позачасовості, постійності дії: рішення надсилається, має місце, виробнича рада розглядає. Вживаються також і такі звороти, як: з оригіналом згідно, складено і завірено у двох примірниках, вжити заходів, визнати за можливе, звернутися з заявкою, надати слово, оголосити подяку, накласти резолюцію.

7. Найхарактерніші речення - прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів тощо). Вживаються, звичайно, й складні речення з сурядним і підрядним звязком, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями.

Отже, тексти офіційно-ділового стилю вимагають від документації точності формулювань, не припускають двозначності сприймання змісту.

Зразки стилю:

Автобіографія

Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги при його написанні - вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

В автобіографіях обов язково зазначаються:

1) прізвище, імя, по батькові;

2) дата народження;

3) місце народження ( місто, село, селище, район, область, республіка);

4) відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);

5) відомості про трудову діяльність ( коротко, в хронологічній послідовності назви мість роботи й посад);

6) відомості про громадську роботу (всі його види);

7) короткі відомості про склад сімї ( батько, мати; чоловік, дружина, діти);

8) дата написання й підпис автора.

Примітка. Заголовок (Автобіографія) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання розміщується ліворуч під текстом, підпис автора - праворуч.

Автобіографія

Я , Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1970 року в м. Києві.

У 1977 році пішов у перший клас середньої школи № 155 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Технічного ліцею м. Києва, який закінчив із золотою медаллю.

У 1987 році вступив до Київського державного педагогічного інституту ім. М. П. Драгоманова на фізико-математичний факультет. Під час навчання в інституті був старостою групи.

У 1992 закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю “Математика та інформатика”.Після закінчення інституту мені присвоєно кваліфікацію вчителя математики та інформатики. Із вересня 1992 року працюю вчителем у середній школі № 199 м. Києва.

Склад сімї:

дружина - Шевченко Ольга Іванівна, вчителька української мови та літератури середньої школи № 106 м. Києва;

дочка - Шевченко Ольга Василівна, 1989 року народження.

18 листопада 1996 р. Шевченко

Акт складається кількома особами з метою обєктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Він складається при прийманні-здаванні справ, після переобліку, при здаванні обєктів.

Текст акту мусить мати дві частини: вступну і констатуючу.

У вступній частині вказують підстави для складання акту, перелічуються особи, що складали акт, а також хто був присутній при його складанні.

Після слова Підстава вказується документ чи усне розпорядження службової особи.

Після слова Складений перераховуються особи, які складають акт або були присутні при його складанні, і обовязково зазначаються їхні посади, ініціали і прізвища. Якщо акт друкувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавітному порядку. Якщо були присутні, то перелічуються прізвища, ініціали та їхні посади.

У констатуючій частині викладаються мета й завдання акту, характер проведеної роботи, перелічуються встановлені факти, а також висновки.

У кінці акту (перед підписами) повідомляється кількість примірників акту й вказується місце його зберігання.

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні.


Київський державний педагогічний

інститут ім. М.П. Драгоманова

Педагогічно-індустріальний

факультет



Акт № 17
10. 07. 97. Затверджую

м.Київ Керівник Прізвище

установи підпис
Передачі матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій.

Підстава: наказ по інституті № 9 від 6 червня 1997 р.

Складений комісією: голова комісії завідуючий кафедрою Козак С.Т.

Члени комісії: старший лаборант кафедри Мартинюк Л.С.,

доцент Мороз С.І., асистент Мицько В.М.

Присутні: декан педагогічно-індустріального факультету Кравчук М.П.

10.07. 1997 р. комісія перевірила наявність матеріальних цінностей у кабінеті й вирішила передати Мицьку В.М. такі матеріальні цінності:

1. Магнітофон “Яуза-5”.

2. Діапроектор “Альфа”.

3. Кодоскоп.

4. Ретопроектор “ЯСХ - 3”.

Акт складений у двох примірниках:

1-й примірник - бухгалтерії

2-й примірник - кафедрі

Голова комісії С.Т.Козак

Члени комісії: Л.С.Мартинюк,

С.І.Мороз,

В.М.Мицько

Присутні М.П.Кравчук

Акт приймання-передавання набуває юридичної сили лише після затвердження керівником установи.


АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у звязку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статусом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
ПРОГОЛОШУЄ

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.



ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

24 серпня 1991 року

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ПРО ПРОЕКТ

НОВОЇ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Верховна Рада України постановляє:

1. Винести проект Конституції України на всенародне обговорення. Визначити термін його проведення до 1 листопада ц.р.

2. Рекомендувати Радам народних депутатів усіх рівнів обговорити на сесіях проект Конституції України та висновки і зауваження надіслати до Комісії з розробки нової Конституції України.

3. Організацію роботи з обговорення проекту нової Конституції України і узагальнення зауважень і пропозицій, що надійдуть у ході всенародного обговорення, покласти на Президію Верховної Ради України та постійні комісії Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України І.Плющ

м. Київ


1 липня 1992 року
Довідка

Це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян (особиста довідка) і різні обставини з діяльності установ, організацій, підприємств (службова довідка).

Найчастіше довідки оформляються на бланках установи (підприємства), в них від руки заповнюють тільки індивідуальні реквізити.

Довідка містить такі обовязкові реквізити:

1) назву організації, що видає довідку;

2) дату видачі й номер довідки;

3) прізвище, імя та по батькові особи, якій видається довідка;

4) текст довідки;

5) призначення довідки (куди подається);

6) підписи службових осіб, печатка, без якої довідка не має юридичної сили.

Київський державний педагогічний

інститу ім. М.П.Драгоманова

“6 “ березня “1997 р.

№ 8-43


м. Київ
Довідка

Видана Коваленкові Юрію Леонтійовичу про те, що він дійсно є студентом першого курсу природничо-географічного факультету Київського державного педагогічного інституту ім. М.П.Драгоманова. Довідка видана для подання у військкомат Шевченківського району м.Києва.

Декан природничо-географічного

факультету підпис Романенко.А.А.

Секретар підпис Сокур І.І.
Договір

Це письмова угода між приватними особами або організаціями про встановлення чи припинення господарських взаємовідносин. Договір повинен містити такі відомості:

1) зазначення місця укладання й дату;

2) точні й повні назви сторін, їх представників (приізвище, імя, по батькові), повноважень, на підставі яких вони діють;

3) зміст договору;

4) строки виконання договору;

5) кількісні та якісні показники;

6) ціну робіт (продукції) і загальну суму;

7) порядок виконання роботи;

8) порядок розрахунків між сторонами;

9) майнову відповідальність сторін за повне або часткове невиконання договору;

10) порядок і місце розвязання суперечок;

11) власноручні підписи сторін;

12) печатку установи або обох установ, які укладають договір.

Договір уважається укладеним, коли сторони дійшли згоди і належним чином оформили його письмово.

Договір

м. Київ, двадцятого травня тисяча девятсот девяносто сьомого року.

Ми, що нижче підписалися, Васильченко Петро Іванович, доцент кафедри історії і Грищук Микола Сергійович, студент V курсу історичного факультету, далі йменовані “Автор”, з одного боку, і науково-інформаційне товариство “Пошук”, далі йменоване “Замовник”, в особі уповноваженого Геращенка Івана Степановича, який діє на підставі доручення № 58 від 2 січня 1996 р., з другого боку, уклали цей договір про таке:

1. “Автор” - зобовязується підготувати “Політологічний словник” обсягом 20 др. арк. і передати його “Замовникові” до 1 грудня 1997 року.

2. “Замовник” оцінює замовлену роботу в розмірі 50 (пятдесятьох) гривень за друкований аркуш, а також 5 (пятьох) відсотків реалізації видання.

3. “Замовник” дає висновки про якість виконаної роботи до 1 березня 1998 р. У разі її позитивної оцінки “Авторові” до 1 березня 1998 р. виплачується перша частина гонорару в розмірі 50 (пятдесятьох) гривень за друкований аркуш, друга чатина - після реалізації видання. При порушенні “Автором” строків подачі словника або його низькій якості, що мають засвідчити не менш 5 рецензентів, “Замовник” має право розірвати договір.

4. Після виплати “Авторові” гонорару єдиним власником словника стає “Замовник”, який здобуває право видавати і перевидавати словник, сплачуючи при цьому “Авторові” 5 (пять) відсотків реалізації видання.


“Автор”

особисті підписи

“Замовник”

особистий підпис

Договір

м. Київ, шістнадцятого лютого, тисяча девятсот девяносто сьомого року.

Ми, Бойко Галина Петрівна, що проживає в м.Києві на вул. Обсерваторній 12, кв. 3, далі йменована “Продавець” та Охріменко Вячеслав Григорович, що проживає в м. Києві на вул. Б.Грінченка 5, кв. 32, далі йменований “Покупець”, уклали цей договір про таке:

1. “Продавець” продав, а “Покупець” купив житловий будинок у с. Дмитрівка, Талалаївського району, Чернігівської обл. на земельній ділянці 200 кв. м. На цій ділянці розташовані: цегляний сарай, гараж, погріб, колодязь та огорожа. Інвентаризаційна оцінка - 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

2. Будинок, що продається, належить “Продавцеві” на підставі заповіту як спадкове майно, прийняте 8 лютого 1990 р., і проданий “Покупцеві” за 30 000 (тридцять тисяч) гривень, які сплачені повністю “Продавецві” при підписанні договору.

3. До укладання договору будинок, що продається, нікому не продавався і нікому іншому не належав.

4. Витрати у здійсненні цього договору сторони виплачують порівну.

5. У користування “Покупця”переходять житловий будинок, сарай, гараж, колодязь, погріб і земельна ділянка.

Договір складено у двох примірниках: один зберігається в державній конторі, а другий видано “Покупцеві”.


Г.П.Бойко

(підпис)

В.Г.Охріменко

(підпис)

Доповідна записка

Це службовий документ на імя керівника установи, організації, в якому описується певний факт, певна подія, повідомляється про виконання окремих завдань, службових доручень.

Доповідна записка містить такі реквізити:

1) посада, прізвище та ініціали керівника, якому подається доповідна записка;

2) зміст доповідної записки;

3) посада прізвище та ініціали особи, яка подає записку, її підпис;

4) дата складання записки.

Зміст доповідної записки повинен бути точним і лаконічним; найкраще поділити його на частини. У кінці подаються чітко сформульовані висновки й пропозиції. Доповідні записки пишуться від руки чи передруковуються.

Деканові фізико-математичного факультету доц. Кравчуку О.П.
Доповідна записка

10.10.96


Мовна культура - один з найважливіших показників нашої духовної культури. Усне й писемне мовлення кожної людини свідчить про рівень її освіченості, інтелігентності.

Щоб грамотно говорити й писати, потрібно передусім постійно вивчати рідну мову, постійно вдосконалювати знання, набуті в середній школі. Писемне мовлення студентів І курсу хибує численними відхиленнями від орфографічних і пунктуаційних норм української мови. Заняття з практичного курсу допомагають повторити й удосконалити наші знання з орфографії та пунктуації української мови, виробити навички грамотного письма. Значна частина занять з української мови зорієнтована на вдосконалення звязного мовлення. На жаль, таких занять лише дві години на тиждень. просимо деканат розглянути це питання і збільшити кількість тижневих годин на вивчення рідної мови. Адже мова - генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє й забезпечує буття нації у вічності.

Студенти І курсу

фізико-математичного

факультету (підписи)

Доручення

Доручення - це письмове повноваження, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати якісь юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

Доручення видаються на розпорядження майном, отримання грошових і матеріальних цінностей. Вони поділяються на особисті та офіційні. Особисті доручення видаються окремими особами, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.).

Обовязковою умовою правомірності особистого доручення є наявність підпису службової особи і печатка установи, підприємства, яка засвідчує підпис довірителя (доручення, які видаються студентам, можуть засвідчуватись навчальним закладом).

В офіційному дорученні обовязково зазначаються:

1) назва організації, яка видає доручення;

2) номер доручення й дата видання;

3) посада, прізвище, імя, по батькові особи, якій видається доручення;

4) назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні цінності;

5) перелік цінностей із вказівкою на їх кількість та суму;

6) строк дії доручення;

7) зразок підпису особи, якій видано доручення;

8) назва документа, що посвідчує особу, отримувача цінностей (поспорт, посвідчення);

9) підписи службових осіб, які видали доручення;

10) печатка організації, що видала доручення.

Офіційні доручення можуть бути разовими, спеціальними і загальними.


Доручення

Я, Король Петро Пилипович, доручаю Слободнюк Оксані Володимирівні отримати належну студентам 12-ї групи музично-педагогічного факультету стипендію за вересень 1996 р.Доручення дійсне до 12 жовтня 1996 р.

20 вересня 1996 р. (підпис) П.П. Король

Підпис студента Короля П.П. засвідчую:

Декан музично-педагогічного

факультету (підпис) С.І. Бондаренко

20 вересня 1996 р.

Доручення

Місто Київ, вісімнадцятого листопада тисяча девятсот девяносто шостого року.

Я, Піддубний Тарас Антонович, що проживає в м.Києві по вул. П.Сагайдачного 3, кв. 18, цим дорученням уповноважую Марчук Ганну Василівну, яка проживає там же, розпоряджатися належним мені грошовим вкладом, що знаходиться в Печерському відділенні Ощадного банку № 4135 м.Києва на рахунку № А-1810.

Доручення видане без права передоручення і дійсне строком на три роки, тобто до першого квітня тисяча девятсот девяносто девятого року.

Підпис

18. 11. 96 р. це доручення засвідчене мною, Піддубним Т.А., секретарем виконкому Печерської районної Ради народних депутатів м.Києва.



Доручення підписане Піддубним Тарасом Антоновичем у моїй присутності, особа його встановлена, дієздатність перевірена.

Гербова печатка Зареєстровано в реєстрі

виконкому № 765/12

Сплачено державного збору...

Секретар /підпис/ К.К.Дарчук

Доручення

Місто Тернопіль, сьомого березня тисяча девятсот девяносто сьомого року.

Я, Палихата Уляна Іванівна, що проживає у м.Тернополі по вул.Лесі Українки 39, кв.11, цим дорученням уповноважую свою доньку Палихату Елеонору Ярославівну, що проживає в м. Тернополі по вул.Симоненка, 3, кв. 24, керувати належним мені на підставі технічного паспорта БО № 234567, виданого Тернопільським РЕВ УДАІ УВС м. Тернополя 5 жовтня 1996 року, легковим автомобілем марки ВАЗ -216, двигун № 756489, шасі № 067543, державний номерний знак К 678-78 ТЕ, зареєстрованим у РЕВ УДАІ УВС 5 жовтня 1996 року.

Доручення видане без права передоручення і дійсне строком на три роки, тобто до десятого липня тисяча девятсот девяносто девятого року.

Штамп установи Підпис

Доручення дійсне до 14 січня 1998 р.

Тернопільський державний

педагогічний інститут

вул. М.Кривоноса, 2

Рахунок № ... у відділенні... банку


Доручення № 102

26 грудня 1997 р.

Видане водієві педінституту Кучеренку Іллі Володимировичу.

Паспорт: серія МА № 162504, виданий 24 червня 1971 року відділом внутрішніх справ Мінського району м. Києва.

На отримання у книготорзі книг:

1. Орфографічних словників - 500 пр.

2. Російсько - українських словників - 400 пр.

Наряд № 189 від 5. 10. 1997 р.

Зразок підпису Іллі Володимировича Кучеренка засвідчуємо.


Гербова печатка установи

Ректор КДПІ ім. М.П.Драгоманова (підпис) Стась Л.К.




Головний бухгалтер (підпис) Набока Д.І.



Заява

Це офіційне повідомлення в усній або письмовій формі, в якому викладається певне прохання.

Можуть бути заяви від організацій, установ та особисті заяви.

В особистій заяві реквізити рекомендується розташовувати в такій послідовності:

1) праворуч пишеться назва організації чи установи, куди подається заява;

2) нижче колонкою - назва професії, місце роботи, прізвище, імя, по батькові, адреса того, хто подає заяву;

3) ще нижче, посередині рядка, пишеться слово Заява;

4) з великої літери і з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обгрунтуванням;

5) після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч підпис особи, яка писала заяву.

У складеній заяві ще подаються відомості про те, які саме документи додані до заяви на підтвердження правомірності висловленого в ній прохання (документи перелічуються після основного тексту перед підписом).

Заява пишеться від руки і в одному примірнику.

Деканові природничо-географіч-

ного факультету Київського

державного педагогічного інсти-

туту ім. М.П. Драгоманова

доц. Ковалишину В.К.

студента II курсу відділення “Ге-

ографія” Возного М.П.




Заява

Прошу допустити мене до складання іспитів. 4 січня я ліквідував академзаборгованість: склав залік із практичного курсу української мови.

4 січня 1997 р. (підпис) Возний П.М

Ректорові Київського державного

педагогічного інституту

ім. М.П.Драгоманова

проф. Шкілю М.І.

студентки Харківського держав-

ного університету Кіт А.Я.

Заява

У звязку з перїздом моїх батьків до м.Києва, прошу зарахувати мене студенткою ІІІ курсу фізико-математичного факультету на відділення “Математика і фізика”.

До заяви додаю такі документи:

1) витяг із залікової книжки;

2)характеристику, видану Харківським університетом;

3) свідоцтво про народження.

18 червня 1996 р. (підпис) Шевченко О.Ф.
Звіт

Це письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи. Звіти бувають статистичні (цифрові) й текстові. Статистичні звіти пишуться на спеціальних, виготовленим друкарським способом бланках, текстові - на звичайному папері. Матеріал звіту охоплює точно визначений період часу.

Схема звіту така:

1) у заголовку, крім слова Звіт, вміщуються дані про те, яка організація чи установа звітується, за який період, за який вид роботи;

2) у вступній частині вказується коло завдань, які були поставлені перд організацією чи установою за звітний період;

3) наступна частина звіту має містити точний опис виконаної роботи із зазначенням позитивних і негативних прикладів;

4) у звіті мають бути висновки, пропозиції, перспективи на майбутнє:

5) підпис відповідальної особи установи чи організації або службової особи, яка писала звіт;

6) дата складання звіту;

7) печатка установи (якщо це потрібно).

Звіт повинен характеризуватися чіткістю побудови, логічною послідовністю викладу матеріалу і містити вичерпні відповіді на всі запитання схеми.

Якщо звіт дуже великий за обсягом, частини його матимуть певні назви, які повинні бути короткими і відповідати змістові. Вони записуються у вигляді заголовків.



Звіт

про педагогічну практику з 10.02.96 по 22.03.96 студентки філологічного факультету Даценко І.П.


Педагогічну практику проходила у 115-й школі м.Києва, де було створено всі умови для її проходження. Всі вчителі української мови і літератури мають великий стаж роботи і високу фахову й методичну підготовку. Шкільні кабінети української мови і літератури достатньо обладнані технічними засобами навчання, забезпечені наочними посібниками, науковою, навчальною та методичною літературою. Протягом усього перебування в школі я мала змогу отримувати консультації як від вчителів-предметників і класних керівників, так і від адміністрації школи.

За час практики провела 12 контрольних уроків і 5 уроків, які спеціально не оцінювались. Усі уроки були обговорені з учителем і методистом. Практика в школі допомогла здобути багато практичних умінь і навичок. Я навчилася:

1. Проводити уроки різних типів з української мови і літератури.

2. Перевіряти різні види письмових робіт, оцінювати їх та аналізувати.

3. Планувати роботу з розвитку мови.

4. Працювати над наочністю у класі, виготовляти дидактичний матеріал для уроків.

5. Організовувати позакласну роботу з української мови і літератури.

6. Проводити класні години.

При проведенні уроків з мови, і з літератури у подачі нового матеріалу, в його закріпленні особливих труднощів не було. Складніше проводити уроки аналізу контрольних робіт чи диктанту, а також уроки з розвитку мовлення.

За час педагагічної практики проводила позакласну роботу із спеціальності: лінгвістичну вікторину, тиждень української мови. До Шевченківських свят “В сімї вольній, новій...” випустила з учнями стінгазету.

Які труднощі були під час практики?

1. Не завжди могла підвести учнів до сприйняття наочності та організувати з нею роботу. Найчастіше наочність виконувала лише ілюстративну функцію, а не була важливим елементом уроку.

2. Важко встановлювала звязок уже вивченого учнями матеріалу з тим, що вивчається чи вивчатиметься, а показувала перспективу практичного його використання.

3. Не завжди вдало могла визначити виховну мету уроку, хач протягом уроку її забезпечувала.

4. Не завжди врахувала психічний і фізичний стан дітей на уроці і намагалася утримувати увагу загальними зауваженнями до класу.

Висновки:

1. Педагогічна практика поглибила і закріпила знання, здобуті в інституті з фахових і психолого-педагогічних дисциплін і дала змогу застосувати їх на практиці.

2. Виробила вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні методи й форми, які активізують пізнавальну діяльність учнів.

3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеціальні та психолого-педагогічні дисципліни у вузі, вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію.

4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психології й фізіології проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку.

5. Показала функції класного керівника й дала змогу випробувати себе в них.

6. Дала змогу протягом шести тижнів спостерігати за навчально-виховною роботою в школі, аналізувати її й робити висновки.

22.03.96 р. Підпис

Лист

Лист - це поширений вид документації. Через листування ведуться переговори.

Усі ділові листи за функціональними ознаками поділяються на такі, що вимагають відповіді, й такі, що не вимагають її. Серед перших розрізняють листи-прохання, листи-звертання, листи-пропозиції, листи-запити, листи-вимоги. Серед тих, що не вимагають відповіді, - листи-попередження, листи-нагадування, листи-підтвердження, листи-відмови, гарантійні листи, інформаційні листи, листи-розпорядження.

Текст листа має складатися з двох логічно повязаних між собою частин: у першій наводиться опис фактів або подій, які були підставою для написання листа; у другій викладаються висновки, пропозиції, прохання, рішення по суті змісту.

Переважна більшість листів друкується або пишеться на бланках, де є такі реквізити:

1) назва установи;

2) адреса, номер телефону;

3) дата.


Нижче тексту листа зазначають посаду і ставлять підпис відповідальної особи або осіб, які мають право підписувати цей документ.

Листи-запити й листи-прохання - найпоширеніший тип ділової кореспонденції.

Лист

( бланк установи)



Вихідні дані листа (дата, вихідний номер)

Комісії з перейменувань Київміськради і держадміністрації

Високоповажна комісіє!

Память - сила. Завдяки історичній памяті людина стає особистістю, народ - нацією, країна - державою. Цією ідеєю керувався у своїй творчості і державній діяльності український історик із світовим імям Михайло Грушевський.

Навіть якби з-під пера академіка, вважають дослідники, вийшло тільки одне 10-томне видання “Історії України-Руси”, де він доводить обєктивну історичну закономірність державності України, то й цього було б досить, щоб занести його імя в пантеон української історичної науки. А вчений же залишив нащадкам близько двох тисяч робіт про культурне й історичне минуле України.

Просимо Вас розглянути питання про перейменування вулиці Кірова на вулицю М.Грушевського. Настав час віддати належне великому вченому.



Викладачі та студенти




історичного факультету

(підписи)


Наказ

Розпорядчий документ, видається керівником установи. За своїм змістом накази охоплюють велике коло питань: організація праці, штати, дисципліна, відрядження, заохочування.

Розрізняють накази щодо особливого складу і накази із загальних питань. У наказах, що стосуються особового складу, оформляють призначення, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення. Накази загальних питань перспективних, річних та інших планів, при реорганізації або ліквідації структурних підрозділів.

Наказ містить:

1) назву підприємства або установи, що видає наказ, або назву посади керівника;

2) назви місця видання наказу;

3) номер наказу;

4) дату підписання наказу;

5) короткий зміст наказу;

6) текст наказу;

7) підпис керівника підприємства (установи).

Текст повинен мати наказову форму викладу розпорядчої частини.


Київський державний педагогічний

інститут ім. М.П. Драгоманова



Наказ №19

14. 04. 96 р.

Зарахувати на посаду асистента кафедри органічної хімії студентку-випускницю природничо-географічного факультету Григоренко Наталію Юхимівну, встановити посадовий оклад 120 гривень.

Підстава: заява Н.Ю. Григоренко та згода завідуючого кафедрою органічної хімії Назаренка П.О.

Ректор інституту (підпис) проф. Шкіль М.І.
Оголошення

Це повідомлення про час і зміст проведення нарад, засідань; про необхідність виконати якусь роботу; про потребу в заміщенні вакантної посади чи про набір робочої сили та ін.

В оголошенні обовязково вказується, хто й про що повідомляє; дата виділяється іншим шрифтом; формулювання в тексті короткі, стислі.

Оголошення

1 грудня 1996 р. о 15.00 в актовому залі центрального корпусу Київського державного педагогічного інституту ім. М.П. Драгоманова відбудеться літературний вечір, присвячений 270-річчю з дня народження Григорія Сковороди.


Оголошення

Студентська сімя з двох осіб найме двокімнатну квартиру поліпшеного планування на Мінському масиві строком на 1 рік. Тел. 430-97-05.



Повідомлення про захід

Повідомлення - це різновид службового листа, в якому повинні бути:

1) дата й час засідання;

2) місце засідання;

3) його назва (тематика);

4) порядок денний;

5) прізвища доповідачів з кожного питання;

6) прізвище й телефон відповідальної особи;

7) спосіб проїзду до місця засідання.

Повідомлення підписується головою колегіального органу або керівником установи.


Повідомлення про захід

Шановний Пономаренко В.В.

Запрошуємо вас взяти участь у роботі науково-практичної конференції “Українська держава та Українська армія”.

Науково-практична конференція відбудеться в актовому залі Будинку офіцерів (вул. Грушевського, 30/1) 30-31 жовтня 1996 р.

Початок об 11.00.

Проїзд: тролейбус 20 до зуп. “Будинок офіцерів”.

Всеукраїнське товариство

“Просвіта”

Міністерство оборони

України
Пояснювальна записка

Це документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії (вчинки, найчастіше порушення дисципліни, невиконання роботи). Така пояснювальна записка пишеться працівником на вимогу адміністрації.

Пояснювальна записка

20.09.96 р.

Студенти 14-групи фізико-математичного факультету не зявилися на заняття з фізики (II пара) тому, що відвідували виставку компюторів. Виставку організувала науково-виробнича фірма “Інтеграл”, яка запросила відвідувачів на 11 годину.

Староста 14 групи (підпис) Гнаткевич В.І.



Протокол

Це один із наймасовніших видів документів. У ньому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань У протоколах відбиваються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, прийняті в результаті обговорення.

Протокол веде секрктар або інша спеціально призначена особа.

Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова й секретар, апротоколи засідань комісій - усі члени президії.

Текст протоколу складається з двох частин: вступної й основної.

У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складається окремо й додається, а в протоколі зазначається лише загальна кількість присутніх. У цій частині подається і порядок денний зборів із переліком питань, що розглядаються.

Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ містить: слухали - виступили - ухвалили.

Слово Слухали переважно друкується великими літерами, після нього ставиться двокрапка. У наступному рядку з абзацу вказуються ініціали й прізвище доповідача, тема доповіді. Далі викладається основний зміст доповіді або вказується, що текст додається.

Таким самим чином оформляється розділ Виступили.

У розділі Ухвалили повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої й резолюційної частин.

Крім повного протоколу, є ще коротка форма протоколу (витяг із протоколу). У витязі вказуються прізвища та ініціали тих, хто виступив (без викладу виступів), а також зміст прийнятих рішень.

Витяг із протоколу підписують голова й секретар засідання.



Протокол № 8

загальних зборів студентів ІІ курсу

природничо-географічного факультету

10.05.96 р.

Голова: Литвиненко С.В.

Секретар: Шульга В.О.

Присутні: декан факультету доц. Кулик В.П., доц. Куценко А.А., доц. Кучер П.І., асистенти: Зазимко Б.М., Литвин Ф.С., студенти ІІ курсу.

Порядок денний:

1. Підготовка студентів до виробничо-польової практики.

2. Робота з озеленення й благоустрою навколишньої території.

І. СЛУХАЛИ:

Куценко А.А. Інформація керівника виробничо-польової практики.

ВИСТУПИЛИ:

Зазимко Б.М. вніс пропозицію поділити студентів на підгрупи, чітко визначити кожному завдання й години роботи на ділянці.

Литвин Ф.С. відзначив, що до початку практики треба підготувати рослини, реактиви.

УХВАЛИЛИ:

1. Усім студентам взяти участь у виробничо-польовій практиці.

2. Доручити керівникові практики скласти графік робіт.

3. Поділити студентів на групи й визначити час роботи на ділянці.

ІІ. СЛУХАЛИ:

. . . . . . . .


Голова зборів

(підпис)

Литвиненко С.В.

Секретар

(підпис)

Шульга В.О.


Розписка

Це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, - передачі й отримання документів, товарів, грошей.

Розписка містить такі реквізити:

1) прізвище, імя, по батькові та посада того, хто дає розписку;

2) кому дається розписка (посада, прізвище, імя, по батькові);

3) у чому конкретно дано розписку (обовязково слід вказати точне найменування матеріальних цінностей, предметів);

4) дата і підпис того, хто отримує цінності.

Якщо передаються великі суми грошей, у розписці вказуються адреса, номер і серія паспорта того, хто їх отримує. Грошові суми пишуться словами, а в думках - цифрами: в сумі пять тисяч шістсот двадцять (5620) карбованців.



Розписка

Я, старший викладач кафедри географії Київського державного педагогічного інституту ім. М.П. Драгоманова Мойсієнко К.А., отримав від завідуючого складом Бережного Т.Ф. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) двадцять (20) рюкзаків; 2) шість (6) наметів; 3) двадцять три (23) лопати; 4) пять (5) емальованих відер. Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку.

16.07.96 р. (підпис)

Розписка

Мною, студентом педагогічно-індустріального факультету Київського державного педагогічного інституту ім. Драгоманова І.С. Боровко, отримано від завідуючої бібліотекою М.Т. Тесленко для тимчасового користування на час канікул 2 (два) підручники з креслення, 1 (один) підручник з математики і 1 (один) “Український правопис”.

24 січня 1992 р. (підпис)
Розписка

Я, Проценко Тимофій Максимович, отримав від Сорокіна Анатолія Григоровича гроші в сумі пятдесят (50) гривень. Зобовязуюсь повернути всю суму 01.12.1998 р.

Домашня адреса: м. Тернопіль - 13, вул. Лесі Українки, 39, кв. 11. Паспорт серії КД № 123456.

13.05.1996 р. (підпис)



Телеграма

Це вид кореспонденції з гранично стислим текстом, викликаний необхідністю негайного втручання в певну справу, термінового інформування когось про щось. Текст телеграми містить лише словесну інформацію.

Телеграма пишеться суцільним текстом, без абзаців і переносів. При складанні тексту телеграми слід вибирати короткі слова, пропускати службові частини мови.Крім цього, треба бути особливо уважними при доборі слів не лише у звязку з потребами економії мовних засобів, а й з пошани до норм літературної мови.


Міністерство звязку України Телеграма Київ №______________ ___сл.____го_____год_____хв

Передача __________________________ ______го____год______хв Автовідповідь_______________ Передав________________________________________________

Категорія і відмітки особливого виду_______________________________________ Куди, кому Полтава Короленка 5 квартира 7________________ Козайликові Олегові Івановичу___________________________ Зустрічайте вісімнадцятого поїзд номер десять вагон номер сім _______________________________Мирослава______________ ______________________________________________________

Прізвище відправника та його адреса (в рахунок слів не входять, не оплачуються і по телеграфу не передаються)

Гальченко Мирослава Павлівна, Київ - 158, Бульвар Лесі Українки, буд. 7, кв. 36.


Характеристика

Документ, у якому в офіційній формі за підписами представника адміністрації висловлено громадську думку про працівника як члена колективу.

Якщо працівник просить видати йому характеристику, адміністрація зобовязана це зробити.

У характеристиці мають бути такі реквізити:

1) прізвище, імя, по батькові того, кому видається характеристика;

2) рік народження;

3) текст, де буде зазаначено, з якого часу працює чи вчиться дана особа, як ставиться до своїх службових обовязків, який авторитет має в колективі;

4) дата складання;

5) підпис відповідальної службової особи й печатка організації, яка видала характеристику.

Характеристика

студентки музично-педагогічного факультету

Ткачук Антоніни Павлівни 1973 року народження
Ткачук А.П. вчиться на пятому курсі музично-педагогічного факультету Київського державного педагогічного інституту імені М.П.Драгоманова. До навчання ставиться сумлінно, постійно підвищує свій професійний рівень. За час навчання у вузі Ткачук підготувала і провела відкриті уроки, організувала концерти для інвалідів-”афганців”. Із першого курсу працює над темою дипломної роботи, з наукової теми виступила на звітно-науковій конференції студентів.

Ткачук А.П. виконує громадські доручення, успішно працює старостою 51-ї групи. Вимоглива до себе, вона користується повагою серед товаришів і викладачів факультету.

Характеристика видана для ...

Декан музично-педагогічного



факультету (підпис) Коваленко С.А.
Словничок


доверенность

до ручення

докладная записка

Доповідна записка

заявление

Заява

отчет

Звіт

приказ

Наказ

сообщение о мероприятии

Повідомлення про захід

справка

Довідка

удостоверение

Посвідчення






Як слід вживати

Як не можна вживати

ужити заходів

Прийняти заходи

брати /взяти/ участь

Прийняти участь

погодити

Прискорити погодження

вплинути

Здійснити вплив

порядок денний

Повістка денна

пропозиція

Предложеніє

вирішити, розвязати

забезпечити рішення

боротися

проводити боротьбу

заходи

Міроприємства

такі члени групи

слідуючі члени групи

не можна визнати

не може бути визнаним

незабаром

у самий найближчий час

не являються на заняття

мають місце випадки неявки на заняття

прошу надати мені відпустку

прошу вашого дозволу про надання мені від відпустки

треба направити

повинен бути направлений

присутні одностайно схвалили пропозицію неухильно виконувати

одностайне схвалення дістала пропозиція про прийняття до неухильного виконання

згідно з наказом

згідно наказу

згідно з розпорядженням

згідно розпорядження

відповідно до постанови

відповідно з постановою

Література

1. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К., 1974

2. Ділове мовлення: Методичні рекомендації й зразки ділових паперів/ Укл.: КДПІ, 1993. - 32 с.


ЗМІСТ

Тема 1. Роль мови в житті суспільства

Тема 2. Система мови

Тема 3. Види мовленнєвої діяльності

Тема 4. Навчальна мовленнєва діяльність

Тема 5. Культура мовлення

Тема 6. Лексико-фразеологічні норми

Тема 7. Норми українського словотвору

Тема 8. Синтаксичні норми

Тема 9. Українська орфографія

Тема 10. Пунктуація

Тема 11. Функції мовлення. Стилі мови

Тема 12. Текст

Тема 13. Типи мовлення

Тема 14. Поєднання у тексті різних типів мовлення

Тема 15. План

Тема 16. Тези

Тема 17. Конспект

Тема 18. Реферат і анотація тексту

Тема 19. Усне ділове спілкування

Тема 20. Публічні виступи

Тема 21. Писемне ділове спілкування

Ділове мовлення. Методичні рекомендації

Словничок

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Тема роль мови в житті суспільства iconМова І суспільство. Функції мови
...
Тема роль мови в житті суспільства iconЗагальні відомості про мову значення мови в житті суспільства
За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання І передають їх один одному. Мова, отже,...
Тема роль мови в житті суспільства iconЗагальні відомості про мову значення мови в житті суспільства
За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання І передають їх один одному. Мова, отже,...
Тема роль мови в житті суспільства iconУрок №1 Тема: Функції мови І мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості
Ояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного...
Тема роль мови в житті суспільства iconТема уроку: Функції мови І мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Мета уроку
Поглибити знання про функції мови та мовлення, пояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості, спонукати до роздумів...
Тема роль мови в житті суспільства iconПоурочно-тематичний план з предмета: "Українська література"
Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Її вимушена історична місія, особлива роль у житті поневоленої...
Тема роль мови в житті суспільства iconУроки розвитку мовлення: усно письмово 1 Уроки поза класного читання (ПЧ) 2
Вступ. Книжка в житті людини, Книги в Київській Русі. Сучасний читач І його роль у новому «житті» твору
Тема роль мови в житті суспільства icon9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації
Обладнання: портретна галерея українських письмен­ників, творчість яких вивчається в 9 класі; дидак­тичний матеріал
Тема роль мови в житті суспільства iconУрок-семінар 10 клас(академічний рівень)
Тема: «Зв’язок механіки з іншими фізичними теоріями, науками, технікою. Роль механіки в соціально-економічному розвитку суспільства....
Тема роль мови в житті суспільства iconІменник, як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Рити І поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка