Тема роль мови в житті суспільства



Сторінка6/10
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ТЕМА 11. ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ. СТИЛІ МОВИ

1. Спілкування, повідомлення, вплив.

2. Стилі літературної мови.

3. Нейтральні і стилістично забарвлені мовні одиниці.

4. Засоби творення стилів.

Література

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови.- К.,1972.

2. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К.,1992.

3. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. - К., 1978.



Короткий зміст теми

1. Будь-яке висловлювання покликане виконувати певні комунікативні завдання, функції. Найголовнішими з них є спілкування, повідомлення, вплив на адресата, до якого звертається мовець.



Функція спілкування - основна функція мови, одна зі сторін комунікативної функції, яка полягає у взаємному обміні висловлювання членів мовного колективу. Їй так чи інакше підпорядковані всі інші функції: експресивна, мислетворча, естетична, номінативна, культуроносна та ін. Прикладом спілкування можуть бути: листування, діалогічне мовлення, дискусії.

Функція повідомлення - друга сторона комунікативної функції, яка полягає в передачі певного логічного змісту, наприклад: текст оголошення, текст підручника (повідомлення певного обсягу відомостей).

Функція впливу полягає у реалізації висловлювання волевиявлення мовця, повідомлення висловлювання виразно, емоційно. Наприклад, виступ перед слухачами.

2. Сучасна українська мова характеризується розвинутою системою функціонування стилів. Функціональним стилем називається сукупність мовних засобів, зумовлених змістом, функцією і цілеспрямованістю висловлювання. Залежно від того, яка функція мови переважає (повідомлення, спілкування чи вплив), виділяються функціональні стилі: книжні (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний) і розмовні (розмовно-літературний і розмовно-побутовий). Кожний стиль характеризується особливостями на всіх рівнях мови, але визначальними є лексика і синтаксична організація висловлювання.

3. Функціонально-стилістичний розподіл лексики сучасної української мови звязаний зі сферою вживання слова; залежно від сфери вживання можна виділити дві групи слів: 1) лексика стилістично-нейтральна, або міжстильова, і 2) лексика стилістично забарвлена, що ділиться на книжну (наукову, ділову, газетно-публіцистичну) і розмовну (літературно-розмовну, розмовно-побутову) лексику. Просторічна лексика примикає до розмовної лексики, але знаходиться за межами літературної мови.

Слова можуть не тільки називати предмети, явища дійсності й виражати відношення до цих явищ, давати їм оцінку, тому слово може бути експресивно й емоційно забарвленим.Емоційно-експресивне забарвлення слова виявляється при зіставленні його зі словами нейтральними: пор. їсти - жерти, умерти - здохнути, обличчя - пика, іти - лізти. Сфера вживання слів, які мають емоційно-експресивне забарвлення, обмежена.

До міжстильової лексики належать слова, що однаково вільно вживаються в усіх функціональних стилях. Ці слова виконують номінативну функцію, але не мають оцінного значення. Вони називають конкретні предмети, явища, абстрактні поняття: будинок, ліс, день, поганий, великий, бігти, жити та ін. Така лексика є основою словникового фонду мови.

4. Кожен із різновидів книжних стилів (науковий, діловий, публіцистичний) володіє своєю лексичною системою, але основу всіх стилів складає міжстильова лексика. Науковий і діловий стилі позбавлені експресивності, характеризуються деякими подібними рисами - бажанням точності, конкретності, лаконізму, обєктивності викладу. Ці риси визначають специфіку вживання міжстильової лексики в науковому й діловому стлях: слова використовуються в їх прямому, загальноприйнятому значенні; у діловому стилі не допускається вживання слів у переносному значенні. Для наукового й ділового стилів не характерне й використання елементів інших стилів: слів розмовних, діалектних, жаргонних і т.п.

Лексика наукового стилю - відносно замкнута система. Однією зі специфічних рис цієї системи є вживання слів із абстрактним значенням. У лексичній системі наукового стилю можна виділити так звану загальнонаукову лексику: абстракція, аргументація, класифікація, систематизація, обєкт, реакція та ін. До особливостей лексики наукового стилю належить наявність термінів. Термін - це слово або словосполучення, що вживається для точної назви спеціальних понять у галузі виробництва, науки, мистецтва. Термін характеризується точністю і спрямуванням до однозначності. Основна функція терміну - дефініційна, тобто визначальна.

Діловий стиль має кілька різновидів: офіційно-діловий, канцелярсько-діловий, юридичний, дипломатичний.



Діловий стиль - найбільш замкнутий з усіх функціональних стилів мовлення. Головні його риси - точність, лаконічність, конкретність, абсолютна недопустимість слів емоційно забарвлених, уживання слів тільки в прямому значенні.

Основні лексичні групи ділового стилю: назва ділових паперів - заява, інструкція, пояснювальна записка, довідка, клопотання та ін.; назви документів - паспорт, диплом, свідоцтво та ін.; ділова й виробничо-технічна термінологія - постачання, медперсонал, спецодяг, фінвідділ, прийом та ін.; номенклатурні назви (різних установ, посадових осіб тощо) - генеральна дирекція, міністерство, директор, інженер, інспектор та ін.; для позначення номенклатурних найменувань у сучасному стилі широко використовуються абревіатури - КБ (конструкторське бюро), УКБ (управління капітального будівиництва) та ін.

Основна функція публіцистичного стиолю - це функція впливу; головною рисою публіцистики є політична гострота, громадянськість, полемічне напруження. Публіцистична лексика неоднорідна.

Найбільш поширені й характерні для сучасного періодичного друку є групи слів: суспільно-політична лексика - авангард, демократія, капіталізм, політика, свобода та ін.; слова з експресивним забарвленням, книжності, пілнесення, патетичності - гуманність, творення, людство, відплата та ін.



Художній стиль - найбільший і найпотужніший стиль української мови. Він містить у міру потреби зі стилістичною метою елементи інших функціональних стилів.

Художній стиль використовують у творчій діяльності, літературі, різних видах мистецтва, культурі, освіті.

Основне його призначення - впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття й волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.

Основними ознаками художнього стилю є образність, поетичність, естетика мовлення, експресія як інтенсивність вираження тощо.

Художньому стилю характерні такі мовні засоби: багатство найрізноманітнішої лексики з переважанням конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак - Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилпідійма. Т.Шевченко); емоційно-експресивна лексика, різні види синонімів. антонімів, омонімів, фразеологізмів; використання зі стилістичною метою історизмів, діалектизмів, просторічних елементів.

Художній стиль поділяється на підстилі за родами і жанрами літератури: епічні (прозові: епопея, роман, повість, оповідання, нарис), ліричні (поема, балада, пісня, поезія), драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль), комбіновані (ліро-епічні твори, драма-феєрія, усмішка тощо). Кожний з них має свої особливості мовної організації тексту. Від творчої особистості письменника, його ідейно-естетичної концепції, світобачення залежить образна система, архітектоніка твору, нахил до вибору й організації тих чи інших мовних засобів, внутрішня художня трансформація їх у тексті. Так формується індивідуальний стиль письменника, що збагачує не тільки художній стиль, але й літературну мову в цілому.

На фоні міжстильової лексики лексика розмовного стилю виділяється деякою зниженістю; пор.: продати (нейтр.) і збути, спустити (розм.). У більшості випадків розмовна лексика має синонімічні відповідники - слова нейтрального стилю. Однією з розрізнювальних рис розмовної лексики є її конкретність - означення конкретних предметів, дій, особливостей: дідусь, картопля, плести, плестися, сильно (дуже), страшно (дуже) та ін.

Усередині розмовної лексики можна виділити деякі тематичні пласти; розмовно-літературну лексику (слова, характерні для напівофіційного спілкування) - заочник, читалка, електричка та ін.

Окремі слова в розмовному стилі виконують не тільки номінативну функцію, але й вносять додаткову емоційно-експресивну оцінку; позитивну: ласкаву - голівонька, донечка; зменшувальну - берізка, капелюшок; розчулення - корівонька, синочок; негативну - бурчати, пустодзвін.

Розмовна лексика, хоч і характеризується зниженим стилістичним забарвленням, належить до літературної мови. До розмовної мови приєднується, але знаходиться за межами літературної мови лексика просторічна. Вона володіє ще більш зниженим забарвленням і завжди експресивна. У просторічній лексиці виділяється власне просторічна лексика (сачок, хамити) і грубо просторічна лексика (млямля, барахло, манатки).



Питання для обговорення

1. Які комунікативні завдання виконує висловлювання?

2. Схарактеризуйте функції спілкування, повідомлення, впливу.

3. Що називають функціональним стилем?

4. Які слова належать до міжстильової лексики?

5. Які функціональні стилі належать до книжних, розмовних?

6. Схарактеризуйте науковий, діловий, публіцистичний, розмовний, художній стилі.

Практичні завдання

1. Прочитайте текст, виявіть його мовні та стильові особливості.



Перша бібліотека на Русі

Серед памяток минулого у стародавньому Києві - знаменитий архітектурний комплекс ХІ-ХУІІІ сторіч Софія Київська. Його центральна споруда - Софіївський собор, закладений в ХІ сторіччі з наказу Ярослава на честь його перемоги над печенігами.

Собор - не тільки неперевершений памятник старовинної архітектури, але й меморіал воїнської слави наших предків.

Починаючи з часів Ярослава, Софія стає культурним центром східнословянської держави. У Софіївському соборі був свій скрипторій, а також перша відома нам бібліотека, закладена Ярославом.

Слідпамятати, що друкарських верстатів тоді ще не було, ще не настали часи Гутенберга, Федорова, Скорини. У своєрідних майстернях-скрипторіях працювали переписувачі книг. Скрипторії, звичайно, обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги переписувалися, там вони здебільшого і зберігалися.

Досить часто київські князі бували фундаторами таких бібліотек. Про Ярослава літописець повідомляє:”Ярослав же... любив книги і, багаато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам”.

Портрет князя, якого за прихильність до наук прозвав Мудрим, дивиться на нас із камяної брили, встановленої вдячними нащадками 1969 року в дворі заповідника навпроти Софіївського собору. Цей памятник споруджено на честь заснування Ярославом першої на Русі бібліотеки. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той “сіяв у серцях людей книжні слова”. У літописі підкреслюється та “велика користь”, яку дає людям книжне вчення.

На жаль, ми не знаємо, які саме книги були в бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище. (Із календаря).

2. Випишіть із енциклопедії чи словника три статті, які стосуються вашого майбутнього фаху. До якого стилю належать тексти? Користуючись прийомами популяризації викладу, спробуйте переробити ці статті для: а) дошкільників, б) учнів 4-5 класів, в) випускників середньої школи. Порівняйте особливості викладу.

3. Користуючись прийомами популяризації викладу, напишіть невеличку статтю до студентського часопису про те, що ваш предмет потрібний і важливий.

4. Відредагуйте дані висловлювання.

За цей період була проведена робота по озелененню міста. Справи відклали із-за нових обставин. У цій справі ми зайшли в тупік. Недостатків у нас багато. Відтік кадрів. У нас ще не перевелися взяточники. Під стать йому й завідуючий. Диву даєшся. Апарат працював вхолосту. Ніхто цього не чекав. Ми не маємо достатніх навиків. Нічого в нас не получиться. Не зрозуміли друг друга. Ми маємо невеликі доходи. Збитки складають десять процентів. Нам оказали допомогу. Це полегшило наше положення. Нас заставили це зробити. Дирекція бездіє. Нам треба задіяти молодь. Нам треба друг друга підтримувати. Вмісті будемо вирішувати. Сідайте на місто.

5. Напишіть оголошення. Підготуйте розповідь (повідомлення) про оголошення.

6. Подані числа запишіть словами. Поставте ці числівники в родовому, давальному, орудному, місцевому відмінках.

123, 456, 789, 6675, 856943.

7. Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.

Із заходу понад старим, певно ще довоєнним кукурудзищем (з-під снігу тільки деінде стирчали поламані зчорнілі стебла) майже над самою землею тягло хмари, котрі, як здалося мені, пахли димом, і сонце в прогалинах між ними ледь прозирало крізь холодну імлу - жовте, похмуре, сліпе (Г.Тютюнник).

8. Поставте розділові знаки і поясніть їх уживання. Попередньо повторіть тему “Розділові знаки у складнопідрядних реченнях”.

1. Хвала тому хто людям у приполі несе слова подібні хлібу-солі і співи гідні слави сіяча! (М.Рильськ.). 2. В природі ніч існує для того щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивали люди (М.Стельм.). 3. Дарма що стояло тихе сонячне безвітря листя тріпотіло на деревах уздовж шляху (Ю.Смол.). 4. Підійшовши до неї Дмитро в той час як батько заборонив йому це робити все ж таки привітався (М.Стельм.).5. Кажуть немовби вогонь найперше обернувся в повітря (М.Зер.).6.Україна наша розквітне піде шляхом відродження як ніколи шляхом оновлення (О.Довж.). 8. Я голос подаю за те що в прірву скинули ми лихоліття темне щоб знову щастя дім на згарах будувать (М.Рильськ.). 9. І скрізь де генія сіяє слава де світ новий піднявся із руїн Франкові нашому - земний уклін (М.Рильський).

Література

1. Антисуржик /За ред. О.Сербенської. - Львів, 1994.



  1. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К., 1993.



ТЕМА 12. ТЕКСТ

1. Визначальні риси тексту.

2. Тема, мікротема й головна думка тексту.

3. Структура тексту.

4. Композиція тексту.

5. Поділ тексту на абзаци.

6. Орієнтація на адресата.

7. Мета створення тексту.



Література

1. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту у шкільному курсі української мови. - К., 1986.

2. Капинос В.И. и др. Развитие речи: теория и практика обучения: 6 -7 кл. - М., 1991.

Короткий зміст теми

1. Текст є результатом мовленнєвої діяльності. Термін, яким позначається продукт мовленнєвої діяльності, походить від латинського слова, що в перекладі означає “тканина, сплетіння, зєднання”. Текст, як правило, складається з певної кількості речень, поєднаних єдиним змістом. Наприклад:

Ще не вмерла Україна

Ця пісня-гімн виникла на основі вірша етнографа і фольклориста Павла Чубинського, написаного на початку 60-х років і вперше надрукованого в 1863 році у Львові в журналі “Мета” за підписом “Тарас Шевченко”. Ті, хто нелегально передавали вірш у Галичину, не знали імені його автора і приписали патріотичний лист Шевченкові. У 1865 році композитор Михайло Вербицький написав музику на ті слова. Особливо вона припала до душі української молоді Перемишля, де вперше й було виконано пісню. Швидко поширилася на західно-українських землях, з 90-х років перетнула кордон, потрапивши в середовище українських поселень. Пісня захоплювала все більші кола українців, нелегально проникала в межі царської імперії, де була заборонена. Зрештою за часів утворення суверенної Української Народної Республіки набула прав національного гімну. Первісний і пізніший тексти вельми різняться. Справа у тому, що у вірш Чубинського вносилися певні зміни. Нині пісня входить до репертуару багатьох народних хорів, професійних співочих колективів, воскресає із забуття, вселяючи надію на духовне відродження українського народу.

(Ф.Погребенник)

Усі речення даного висловлювання є продовженням одне одного і тому даному висловлюванню характерна тематична єдність.

Кожне наступне речення звязане з попереднім, тому характерною рисою даного висловлювання є звязність.

Одночасно кожне наступне речення не тільки продовжує, але й доповнює те, що сказано в попередньому, і водночас сприяє висвітленню єдиної загальної теми (виникнення й поширення пісні-гімну), створюючи єдину цілість - текст. Це говорить про послідовність розташування речень у даному тексті.

Дане висловлювання все ж не могло б вважатися текстом без наявності у ньому останнього речення, що свідчить про його завершеність.

2. Тема тісно повязана з головною думкою. Ці два різновиди інформації - про що говориться і що говориться - називають темою й основною думкою тексту.



Тема - предмет мовлення (судження або викладу про події, явища життя), це те, про що говориться в тексті; питання,яке вимагає розкриття у висловлюванні. Тема лише висуває якусь проблему або ставить певне запитання, тоді як головна думка втілює в собі розкриття в собі теми, містить відповідь на поставлене запитання чи проблему. Як тема, так і головна думка висловлювання можуть бути виражені в його назві, хоч ототожнювати головну думку й тему із заголовком не слід. Заголовок належить до основних форм стислого позначення теми, тоді як головну думку підкреслює й епіграф до тексту.

Для того, щоб зміст був викладений звязно і послідовно у межах загальної теми, автор виділяє її складові частини - підтеми або мікротеми. Для прикладу візьмемо такий текст:



Ніжна і мелодійна

Відомо, що мова кожного народу - явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово - це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе.

Національна мова - це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом - вони витвір світового колективного людського розуму.

Мова й пісня - дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати й відчайдушніше, ніж свої кордони. Бо, втративши кордон, державність, народ завжди має можливість їх відновити, а мови не відновить ніколи. Вона втратиться навіки-віків. Цінності її немає з чим порівнювати. Її не можна замінити чужою мовою, бо це означало б, що народу потрібно прищепити чуже серце, вселити чужу душу. Силою примушувати народ зрікатися рідної мови - найбільший злочин.

(Г.Нудьга)

Висвітлюючи тему наведеного тексту, автор виділяє три підтеми:

- про давність мови кожного народу,

- про національну мову як здобуток культури, - про цінність мови.

Чітке встановлення мікротем як складових частин теми забезпечує не тільки послідовність, але й повноту висвітлення. Розкриття змісту кожної підтеми має вичерпувати зміст теми всього висловлювання. Кожна підтема якби відповіцдає певному пункту плану висловлювання. Сукупність змісту часткових тем має вичерпувати зміст загальної теми.

3. Текст може утворюватися з одного або з більшої чи меншої кількості повязаних між собою речень.

Текстами, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги (Хай буде мир на всій планеті!), заклики (Борітеся - поборете, вам Бог помагає!), прислівя (Не штука провчити, а штука навчити), крилаті вислови, афоризми (Кохання все перемагає - Вергілій; Чоловік великий на землі й у віках, але кожна йота його величності виросла із жінки - У.Уітмен). Із одного речення може складатися текст коломийки, частівки, вірша-мініатюри. Наприклад:

І день іде, і ніч іде,

І, голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки?

(Т.Шевченко)

Але переважно текст складається з певної кількості узгоджених між собою речень. Для прикладу розглянемо такий текст:

Лелеки

Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, мякенької трави і вимостили собі розкішне гніздо.

Незабаром у птахів вивелось пятеро малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.

Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сімя полетіла у вирій.

(З журн.)

Кожне речення даного тексту побудоване граматично правильно. Між реченнями є смисловий звязок. Змістовно-понятійна основа тексту розкрита.

У тексті спостерігаємо групи речень, які являють собою синтаксичну одиницю текстового рівня. Її називають складним синтаксичним цілим (ССЦ).

Отже, складне синтаксичне ціле (ССЦ) - це група речень, які обєднані тісним логічним і синтаксичним звязком і являють собою більш повний порівняно з реченням розвиток думки. Складне синтаксичне ціле інакше називають або надфразовою єдністю, або прозаїчною строфою, або складною синтаксичною єдністю.

Переважно, ССЦ починається автосемантичним (самозначним) реченням. Хоч бувають варіанти складних синтаксичних цілих з автосемантичним реченням в інших позиціях. Автосемантичне речення відзначається відносною самостійністю і несе в собі найважливішу інформацію даного уривка. Наприклад, вищезгаданий текст “Лелеки” складається із трьох ССЦ, перші два з яких починаються автосемантичним реченням, а третє ним закінчується. Автосемантичне речення першого ССЦ: “Весною на даху нашої хати поселилися лелеки”, другого - “Незабаром у птахів вивелось пять малят”, третього - “А восени лелеча сімя полетіла у вирій”. Через автосемантичні речення здійснюється між ССЦ звязність, а також послідовність викладу висловлювання.

До складу звязних висловлювань поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення. Це буває у двох випадках. По-перше, якщо певний семантичний компонент тексту не вимагає такої деталізації, як інші, по-друге, якщо якась підтема, зачин чи висновок висловлені в речені складної структури, спроможної охопити весь їх зміст.

4. Як компонентами речення є окремі слова, словосполучення, так будівельнгим матеріалом для тексту є окремі речення і складні синтаксичні цілі.

Великий за обсягом текст членується на розділи, підрозділи, глави, параграфи тощо. Кожен з цих структурних елементів, що відзначається тематичною цілісністю, може мати таку ж будову, як і нерозділений на складові частини текст.

5. Є тексти, в яких група речень, що входить до ССЦ, оформляється як окремий абзац. наприклад, у тексті:

Великдень

Великдень - день воскресіння Ісуса Христа, одне з найбільших свят християн. Ще до виникнення християнства це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну.

Після Масниць починався Великий піст. Сім тижнів не можна було їсти мяса, сметани, масла.

Тиждень перед Паскою називався Вербним. У церкві освячували вербу. Найголовніші дні тижня - Чистий четвер і Страсна пятниця. У суботу святили паску, писанки, різні страви і речі.

У ніч із суботи на неділю в церкві відбувалася святкова служба - всенощна. Так починалося свято, яке продовжувалось три дні.

(З журн.)

У тексті є чотири підтеми єдиної теми про Великодні свята, яким можна дати заголовки:

1. Великдень - день воскресіння Ісуса Христа.

2. Великий піст.

3. Перед Паскою.

4. Початок свята.

Кожна підтема висвітлена кількома реченнями, що складають ССЦ, яке графічно представлене у вигляді абзацу.

Такий збіг абзацу і ССЦ характеризує тексти неемоційних, суто інформативних стилів.

Абзацові властивий чіткий формальний показник - абзацний відступ. Абзаци бувають різні за обсягом. Вони можуть складатися з одного або декількох речень, що характеризуються смисловою і синтаксичною спаяністю, а текст може містити один або більшу кількість абзаців.



Абзац часто виступає як засіб членування тексту на композиційно-стилістичній основі, тоді він може обєднувати у своєму складі кілька ССЦ або ж, навпаки, ССЦ може розчленовуватися на кілька абзаців. Розглянемо приклад:

Василько крізь сон чув, як хтось доторкнувся до його плеча. Тихенько штовхає, будить. Ой, як не хочеться вставати! Але пригадує Василько, що сьогодні вони з батьком ідуть у поле. Підвівся, подивився довкола. На дворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє (О.Сухомлинський).

Тут два ССЦ - одне розповідне (5 речень), друге описове (2 речення). Але опис відіграє самостійні ролі у композиції тексту, він подається через сприйняття хлопчика. Це й підкреслюється обєднанням обох ССЦ в одному абзаці.

Іноді в окремий абзац може виділятися й кожне із речень ССЦ. Наприклад:

У склянці, тонко різаній, прозорій, наповненій до самого краю свіжою водою, стояли вони...

Темно-червона, оточена листками, що недбало звисали, горіла пурпурово.

Розцвіла розкішно...

Зараз коло неї, мов під охороною маленьких, трохи твердуватих, темно-зелених листків, тулилася блідо-рожева рожа, що тільки наполовину розцвілася.

(З журн.)

Саме такий абзацний поділ дозволяє чіткіше підкреслити вагомість змісту, вираженого кожним реченням, посилити емоційність висловлювання. Тобто, і тут абзац - художній засіб увиразнення, підкреслення.

6. Сприйняття адресатом змісту тексту залежить не лише від того, наскільки точно, послідовно і виразно він викладений, наскільки сам контекст сприяє одночасному розумінню кожного з компонентів висловлювання. Людина без спеціальної підготовки не сприйме, скажімо, змісту праці з вищої математики, хоч яким ідеальним був би її виклад.

Певний рівень підготовки необхідний і для сприйняття художніх текстів з їх багатогранною, іноді досить складною образною системою. Іноді образна система певного твору чи автора виявляється нелегкою для сприймання навіть більш підготовлених читачів (наприклад, деякі вірші П.Тичини, І.Драча). У текстах можуть траплятися посилання на невідомі читачеві факти, які відіграють суттєву роль в змісті твору (наприклад, антиклерикальні памфлети Я.Галана та вірші Т.Шевченка).

Сприйняття художніх текстів ускладнюється й тим, що в них є не лише словесно виражена, але й підтекстова інформація. Читаючи рядок з вірша Б.Олійника “Я думав, що ще вівторок, воно ж уже, друзі, четвер”, ми не вважаємо, що ліричний герой втратив рахунок днів, і усвідомлюємо суть сказаного: людина іноді тішить себе думкою, що вона ще молода, хоч молодість давно минула.

Кожен автор мусить прагнути так оформляти текст, щоб він повністю виражав задум, був доступним для адресата, дозволяв сприйняти висловлений зміст. Це значною мірою залежить від побудови тексту і продуманого вибору мовних засобів.

7. Створення тексту тісно повязане з інтенцією, тобто з наміром мовця щось сказати. При цьому важливу роль відіграє ситуація, збіг життєвих обставин, які спонукають людину до висловлювання. Мовленнєва ситуація породжує мотив висловлювання. Мотивація мовленнєвої дії людини переростає у потребу здійснення ціїє дії. Наприклад, письменник, глибоко обурений якоюсь несправедливістю, не може не виступити з протестом. Або людина не може не висловити свого захоплення картинами рідної природи і вона пише вірші. Таким чином появляється мовленнєва дія - ліричний твір.

Усвідомлені мотиви стають метою висловлювання, метою тексту. Мовленнєва інтенція (намір висловитись) не вичерпується формуванням мотиву, потребою мети; це підготовчий період мовленнєвої дії, коли людина повинна прийняти ряд рішень. Тут мовцю слід передбачити, чи дасть його висловлювання бажаний результат, чи варто говорити (або писати). Крім цього, реалізація мовленнєвої інтенції залежить від достатньої кількості матеріалу та його важливості, від володіння мовою, багатством словникового запасу, добре розвиненим механізмом побудови синтаксичних конструкцій, фонетичними та орфоепічними уміннями і навичками, засобами виразності, а в письмовому варіанті орфографічними й пунктуаційними навичками тощо.



Питання для обговорення

1. Назвіть визначальні риси тексту.

2. Що називають темою тексту?

3. Що таке підтема?

4. Що втілює в собі головна думка тексту?

5. Яка структура тексту?

6. Що називається ССЦ?

7. Яка будова ССЦ?

8. Назвіть компоненти тексту.

9. Що таке абзац?

10. Розкажіть про поділ тексту на абзаци.

11. Що є спільним і відмінним між ССЦ і абзацом?

12. Від чого залежить сприйняття адресатом змісту тексту?

13. Розкажіть про мету створення тексту.



Практичні завдання

1. Прочитайте текст у голос згідно з правилами української літературної вимови.



Гетьман Петро Дорошенко

Петро Дорошенко народився 1627 року в Чигирині в родині козака. Двадцяти двох літ він - козак гетьманської сотні. За видатні здібності Хмельницький надає йому чина “арматного писаря”, посилає з важливими дорученнями.

1650 року Дорошенко разом із трьома іншими ватажками ходив із військом до Молдавії, а наприкінці цього ж року він вів переговори з польським сеймом. І ось 26-літній козак очолює Прилуцький полк, яким орудує шість років. Після смерті Богдана він серед тієї старшини, що до останньої хвилини підтримує політику Івана Виговського. Його полк бере участь у поході проти полтавського полковника Мартина Пушкаря та російських військ. Після поразки біля Хмельника наприкінці 1659 року Дорошенко здався з козаками Якимові Сомку, але той позбавив його чина полковника, віддавши Прилуцький полк Федорові Терещенку. Під протоколом Переяславської ради, яким затверджено Юрія Хмельницького гетьманом, стоїть і підпис козака Дорошенка. Але на початку 1660 року він стає чигиринським полковником і разом з іншими козаками іде до Москви просити відмінити окремі статті Переяславської угоди. Дорошенко брав участь у поході Юрія Хмельницького та Шереметєва під Чудновим, де вів переговори з керівником польських військ Любомирським. В уряді гетьмана Павла Тетері 1663 року здобув чин генерального осавула, а з 1665 року ще й черкаського полковника. Після падіння Тетері, коли Медведівський сотник Степан Опара, спираючись на селян, проголосив себе гетьманом, то, не маючи підтримки гетьмана Брюховецького, шукав допомоги в кримського хана. Але в дорозі татарський мурз перехопив і схилив на свій бік Дорошенка. Вони сприяють йому здобути булаву. Біля Богуслава татари схопили Опару й віддали його на поталу Дорошенкові. Козаки на вимогу мурз оголошують Дорошенка “наказним” гетьманом, і на початку 1666 року він скликає в Чигирині козацьку раду , яка вручила йому булаву.

(“Гетьмани України”)

Назвіть визначальні риси тексту “Гетьман Петро Дорошенко”. Назвіть підтеми до цього тексту та головну думку. Яка структура даного тексту?

2. Складіть звязний текст (5-6 речень) на тему “Мова - душа народу”, використавши у його структурі: а) однорідні присудки; б) називне поширене речення; в) відокремлене означення, виражене дієприктетниковим зворотом; г) складнопідрядне речення з підрядним часу.

3. Прочитайте текст, визначте його тему і головну думку. Випишіть з поданого тексту ділові звороти, доберіть до них синонимічні відповідники з різних стилів.

Умови укладення шлюбу

Особи, які бажають укласти шлюб, повинні подати спільну заяву до органів запису громадянського стану за місцем постійного або тимчасового проживання однієї з цих осіб або їх батьків. У ній зазначають свої прізвища, імена, по батькові, вік, місце проживання і відсутність перешкод до одруження, які прізвища вони бажають обрати після реєстрації шлюбу тощо. Паспорти, інші документи, що посвідчують їх особи й вік, подаються особисто.

Прийнявши заяву, органи загсу ознайомлюють з умовами реєстрації шлюбу, переконуються, що майбутнє подружжя обізнане зі станом здоровя один одного, сімейним станом, а також розяснюють їм права й обовязки членів сімї.

Для укладання шлюбу необхідна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Згідно зі статтею 16 Кодексу про шлюб та сімю цей вік в Україні встановлений: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. Але виконавчий комітет районної (міської) Ради народних депутатів може як виняток знижувати шлюбний вік, та не більше, як на один рік.

Шлюб укладається через місяць після подання заяви до загсу. За цей час можна ще перевірити свої почуття і морально підготуватися до подружнього життя.

Не допускається укладення шлюбу між особами, з яких хоча б одна перебуває уже в іншому шлюбі; між родичами; усиновителями й усиновленими; між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби.

Забороняються шлюби, які з моральної точки зору є шкідливими й не відповідають їх соціальному призначенню.

4. Відредагуйте дані висловлювання.

Ця кандидатура у всіх відношеннях підходить нам. У всьому він знає толк. Мені стало не по собі. Мені подумалось. Говорить невпопад. Нагадували дважди. Хочу сказати про зовсім друге. Невільно приходить на думку слідуюче. Можемо привести слідуючі приклади. Накінець можемо про це говорити відкрито. В кінці кінців. За браком часу. Мова йде про саме важне. Грає велику роль. Це саме по собі розуміється. По крайній мірі. Слід відмінити розпорядження. Я настоюю на тому, щоб... Слід признати, що... Це положення ще треба доказати.

5. Підготуйте розповідь і напишіть “Повідомлення про захід”.

6. Поставте розділові знаки у даних складнопідрядних реченнях.

1. Немає для вчителів більшого щастя ніж бачити своїх учнів вихованими старанними й кмітливими ніж чути про них тільки добре слово (З газети).

2. Не так серце любить щоб з чим поділиться не так воно хоче плакать не хоче журиться журись - каже думка жалю завдає (Т.Шевченко).

3. А що правду креше у вічі - то це така вже натура (О.Гончар).

4. А хто від правди ступить на півметра душа у нього сіра й напівмертва (Л.Костенко).

7. Запишіть не зі словами разом або окремо. Попередньо повторіть тему “Написання не з дієприкметниками”.

Не/відправлений сестрі лист; не/оформлені досі документи; не/підписана вчора заява; костюм не/шитий, а вязаний; город не/скопаний, а виораний; сад не/посаджений; дорога не/заасфальтована; не/викопана картопля; не/зірвані яблука; не/закінчений портрет; не/добудований, не/довязаний, не/доспіваний, не/доторканий, не/дометаний.

8. Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.

Сонце ще не зайшло, а вже виплив місяць, якось непомітно виступив з млистого туманного небосхилу, і вже вони, обидва світила, освітлюють цей тихий, більше степовий, ніж луговий, простір, що з правіку, мабуть, носив назву Чари-Комиші... (О.Гончар).

9. Назвіть компоненти названого тексту, зачитайте ССЦ та абзаци. Поясніть, яка будова кожного із ССЦ та абзаців.



Іван Богун

Імя прославленого героя визвольної війни 1647-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна назавжди залишиться на скрижалях нашої історії. Улюбленець свого народу, ревний захисник його інтересів, він до останньої хвилини був непохитний у своїй відданості і помер як герой. Після смерті Максима Кривоноса він став помічником Богдана Хмельницького, який покладався на нього у найскладніших ситуаціях. Богун був блискучим майстром маневрування і застосування найрізноманітніших тактичних прийомів. Цим він постійно наганяв страх на польських воєначальників, які під час переговорів із Хмельницьким висували обовязкову умову видачі їм Богуна.

Вірогідних даних про його життя залишилося дуже мало.

Талант полководця й особисту хоробрість Богун виявляв завжди. Так це було під час Берестецької битви у червні 1651 року, коли українська армія після зради кримського хана, котрий залишив поле бою і захопив у полон Хмельницького, потрапила в скрутне становище. У цій ситуації козаки обирають наказним гетьманом Івана Богуна, який вживає всіх заходів, щоб перетворити козацький табір на неприступну фортецю. Завдяки рішучості й винахідливості Богуна, козаки збудували через непрохідне болото й річку Пляшівку три переправи, по яких і вдалося, хоча й ціною великих втрат, вивести війська з оточення.

1655 року Богун вписав ще одну героїчну сторінку в історію визвольної війни, керуючи обороною Умані, яку не вдалося взяти полякам. Він так укріпив цю фортецю, що польські воєначальники порівнювали її з голландською Бредою, яка вважалась тоді зразком військової інженерної майстерності.

Все життя Іван Богун воював проти ворогів українського народу і цим заслужив у нього вічну славу. Память про народного героя збереглася в піснях, художніх творах.

(За І.Лисенком)

10. Доберіть 2-3 складні синтаксичні цілі із текстів різних жанрів. Проаналізуйте їх.

11. а) Поясніть творення і правопис прислівників.

Невдогад, невтямки, недалеко, ніколи, нізвідки, ніяк, нітрохи, будь-як, деколи, будь-коли, всього-на-всього, хтозна-як, по-домашньому, по-білоруському, восени, взнаки, бігом, мимохіть, учетверо, до решти, коли-не-коли, ось-ось, без кінця-краю, чимало.

б) Напишіть правильно прислівники.

Ні/коли, на/ввипередки, ані/коли, по/де/куди, тільки/но, якось/то, як/то, як/от, все/таки, тишком/нишком, сама/самотою, пліч/о/пліч, коли/небудь, по/нашому, по/друге, до/побачення, з/давніх/давен, хтозна/звідки, кінець/кінцем.

12. Поставте потрібні розділові знаки в складносурядних реченнях.

Слова - полова але вогонь в одежі слова - безсмертна чудотворна фея, правдива іскра Прометея (І.Франко). Річка широка та глибока а вода синя та чиста і котиться, виблискуючи та шумуючи (М.Вороний). Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало (Т.Шевченко). Десь спереду гукнув паровоз і здригнулись вагони (А.Головко). Хай квітне наша Україна і йде весна (Б.Олійник).

13. Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.

Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою мяку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на своїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О.Довженко).

14. Відредагуйте дане висловлювання:

Скажу ще пару слів. Моє заключнння слідуюче. Іменно ця обставина є сама важлива. Приведені показання співпадають. Використав справочні матеріали. До цих пір ще нічого не відомо. Заслуговує уваги той факт. Інформація всім стане у нагоді. Вислухали всіх без виключення. Дискусія була плодотворною. Мій виступ не протирічить вашому. При обговорення була активність. Вибори не відбулись, так як не було кворуму. На збори прийшли всі без виключення. Збори прийняли слідуюче рішення. Це рішення цілком приємливе. Невірні рішення приносять велику шкоду. Я знімаю своє предложення. Внести на затвердження. Пропозиції по поліпшенню роботи.

15. Напишіть протокол. Підготуйте повідомлення про цей документ.

16. У звязному тексті (5-6) речень розкрийте значення фразеологізму “Показати, де раки зимуюють”.



Література

1. Антисуржик//За ред. Сербенської. - Львів, 1994, -С. 51.

2. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів. - К., 1993. - С. 176-177.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Тема роль мови в житті суспільства iconМова І суспільство. Функції мови
...
Тема роль мови в житті суспільства iconЗагальні відомості про мову значення мови в житті суспільства
За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання І передають їх один одному. Мова, отже,...
Тема роль мови в житті суспільства iconЗагальні відомості про мову значення мови в житті суспільства
За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання І передають їх один одному. Мова, отже,...
Тема роль мови в житті суспільства iconУрок №1 Тема: Функції мови І мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості
Ояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного...
Тема роль мови в житті суспільства iconТема уроку: Функції мови І мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Мета уроку
Поглибити знання про функції мови та мовлення, пояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості, спонукати до роздумів...
Тема роль мови в житті суспільства iconПоурочно-тематичний план з предмета: "Українська література"
Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Її вимушена історична місія, особлива роль у житті поневоленої...
Тема роль мови в житті суспільства iconУроки розвитку мовлення: усно письмово 1 Уроки поза класного читання (ПЧ) 2
Вступ. Книжка в житті людини, Книги в Київській Русі. Сучасний читач І його роль у новому «житті» твору
Тема роль мови в житті суспільства icon9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації
Обладнання: портретна галерея українських письмен­ників, творчість яких вивчається в 9 класі; дидак­тичний матеріал
Тема роль мови в житті суспільства iconУрок-семінар 10 клас(академічний рівень)
Тема: «Зв’язок механіки з іншими фізичними теоріями, науками, технікою. Роль механіки в соціально-економічному розвитку суспільства....
Тема роль мови в житті суспільства iconІменник, як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Рити І поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка