Тема роль мови в житті суспільства



Сторінка7/10
Дата конвертації16.03.2018
Розмір2.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ТЕМА 13. ТИПИ МОВЛЕННЯ

1. Монолог, його особливості.

2. Типи монологічного мовлення.

3. Опис, структура опису.

4. Структурні особливості розповіді.

5. Роздум. Структура роздуму.

6. Діалогічна форма мовленнєвого спілкування.

7. Трилог і полілог.



Література

1. Стельмахович М.Г. Розвиток усного мовлення на уроках української мови в 4-8 класах. - К., 1976.

2. Стельмахович М.Г. Система роботи з розвитку звязного мовлення в 4-8 класах. - К., 1981.

3. Капинос В.И. и др. Развитие речи: теория и практика обучения: 5-7 кл. -М., 1991.

4. Пустовалов П.С., Сенкевич М.П. Пособие по развитию речи. - М., 1987.

5. Практикум по развитию речи. Ч. І. Под ред. Г.Г.Городиловой, А.Г.Хмар?. Л., 1988.



Короткий зміст теми

За кількістю учасників використовуються такі формули мовлення, як монолог, діалог, трилог і полілог.

1. Монологічне мовлення - це письмове або усне висловлювання однієї людини з метою повідомлення, впливу або стимулювання до дії, це розгорнене мовлення, звернене до себе або до інших, яке підпорядковане одній темі, має певні задум і композицію. Монолог готують завчасно: підбирають матеріал і будують відповідно до складеного плану. Монолог мало залежить від ситуацій та умов, він не підтримується і не керується питаннями чи зауваженнями співрозмовників. Монологічне мовлення вважають складнішим від діалогічного. Хоч із цим твердженням згодні не всі науковці, які досліджують усне мовлення. Діалогічне мовлення і порівняльна характеристика монологічного і діалогічного мовлення вимагають детального, досконалого дослідження українськими мовознавцями.

2. Вибір способу викладу монологу визначається комунікативною метою висловлювання. Якщо потрібно що-небудь описати (явище, портрет, предмет тощо), вибирається такий тип мовлення як опис. Якщо необхідно розказати про певну подію, епізод, факт суспільного життя або історії, використовується розповідь. Коли ж треба що-небудь довести, відстояти ту чи іншу точку зору, пояснити якийсь процес чи явище, вибирають відповідний тип мовлення - роздум.

3. Опис - це звязний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі. Найбільш характерною ознакою опису є те, що в ньому речення перебувають у відношеннях одночасовості (перелічуються існуючі на момент описування ознаки, дії, стану тощо). Темами для описів можуть бути речі, тварини, портрет, інтерєр, пейзаж, людина, внутрішні її переживання, відтворення подій тощо.

Розглянемо приклад опису природи:

Увесь небокрай горів дивним палахкотінням. Сонце сідало, немов розпечений кулястий дирижабль. Ось воно черкнулось обрію, занурилось за темну лінію виднокола, потім - увійшло за край землі, а затим червоний диск блиснув над обрієм і зник. Хоч небо все ще палахкотіло, жита й пшениці купались у тому багряному сплескові, і молоді, не затужавілі колоски одсвічувались червоною міддю (Г.Тютюнник).

Описи можуть бути виконані в науковому, художньому і діловому стилях.

В описах наукового і ділового стилю ознаки предмета розкриваються точно, логічно, послідовно. Для прикладу візьмемо науковий опис:

Незабудка - від родини шорстколистих. Багато- або однорічні трави з суцільними довгастими листками. Квіти правильні, блакитні, рідше білуваті або блідо-рожеві, зібрані в завиток. Плід складається з чотирьох трикутно-яйцевидних блискучих горішків. Відомо 40 видів. В Україні зустрічається 19 видів. Найпоширеніші: незабудка лісова з блакисними, часом блідо-рожевими квітками. Деякі незабудки декоративні.



Науковий опис позбавлений емоційності та образності, як і діловий. Для ділового опису характерний виклад відповідно до перевірених фактів, до обєктивної дійсності. Наприклад:

Загубилася трирічна дівчинка. Звати Оля. Одягнена в біле платячко у червону клітинку. На голові - біла панама. На лівій руці невелика родима пляма. Хто знає, де знаходиться дівчинка, просимо повідомити...



Художній опис теж правдиво відображає предмет, але в яскравій, образній формі, на основі особистих вражень автора. Розглянемо приклад:

Незабудка... Яке ласкаве імя! Заслужила. Квітка ця з пятьма пелюстками, синіми-синіми, ніжнішими від неба, а в самій середині - жовте серденько. Незабудки не вигоряють, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, мяке, чисте, довірливе. Подивишся - і не забудеш. У квітці незабудки ніби поєднані разом і краса, і простота, і вічність. Якщо б (припустимо на мить) на землі не було ніяких інших квітів, крім цієї, ми все одно знали б, дивлячись на незабудки, як чудово виглядають квіти.



Опис здебільшого складається з трьох частин: у першій передається загальне уявлення від описуваного предмета, тварин, тощо (назва предмета і його призначення); у другій дається опис частин, деталей, говориться про окремі ознаки (матеріал, форму, розмір, колір); в третій робляться висновки.

4. Розповідь - це звязний текст, усний чи письмовий, який передає повідомлення його автора переважно про якусь важиву подію. Речення в розповіді перебувають у відношенні послідовності.

Зміст розповіді виражається у формі минулого або (з метою художнього осучаснення минулої події) теперішнього часу. Розповідь складіється з трьох частин: завязки, кульмінації та розвязки. Завязка - епізод, яким починається розвиток сюжету і від якого залежить розвиток наступних подій. Кульмінація - момент піднесення, напруження у розвитку дії. Розвязка - заключна дія, що виступає як результат розвитку подій.

Для прикладу розглянемо таку розповідь:

Батько з сином збирають сіно. Батько на гарбі, син долі. Стоячи на копиці, син з великим зусиллям вириває вилами з-під ніг лише невеличкі жмутки сіна. Держак в його руках гнеться підковою. Раптом - трісь!

- Тату!


- А що там таке? - обізвався старий зверху.

- Дивіться, - вигукнув син, витираючи піт, - дивіться, тату, який я сильний... - додав він, показуючи поламаного держака.

- Ні, сину, - відповів батько,- ти не сильний, а дурний.

(Н. тв.)


Аналізуючи дану розповідь, увага зосереджується на тому, що: а) в основу розповіді покладено життєвий випадок; б) виклад матеріалу викликає певний інтерес; в) у будові чітко виділяються три частини: завязка (батько з сином збирають сіно); кульмінація (ломиться держак); розвязка (думка батька про розум сина); г) усі вчинки вмотивовані, причини дій пояснені; ґ) у тексті немає зайвого слова; д) сам випадок висвітлений із достатньою повнотою; е) зміст переконливий, показана ситуація вірогідна.

Відомі такі розповіді: - про враження від картини, - на основі поданого сюжету, - на основі побаченого або почутого тощо.

Розповіді на основі почутого властиві такі компоненти:

1. Вступ:

а) за яких обставин почута розповідь;

б) хто розповідав;

в) стисла характеристика оповідача.

2. Основна частина:

а) враження від почутого.

3. Закінчення:

а) враження від почутого;

б) власне бажання.

Нерідко розповідь обєднує низку джерел - конкретний випадок із життя на основі власного досвіду, побачене й почуте. Ось зразок такої розповіді:

Це зробили ми

Десять років тому на окраїні нашого села чорнів яр. Памятаю, бабуся лякала мене: “Там вовки живуть...” А тепер яру не видно, він тоне в зелені акацій, кленів, берестів. Це зробили ми, учні старших класів. Щоразу, коли я дивлюсь на зелені мережива полезахисних лісосмуг на ланах рідного села, мені пригадуються радісні години нашої праці. Ми піклуємося про те, щоб жодне посаджене деревце не пропало. Нас завжди запалювало те, що ми працюємо для майбутнього.

(За В.Сухомлинським)

Опорою для побудови розповіді за даним початком є зачин з двох- трьох речень, як-от:



За відвагу на пожежі

Морозний зимовий ранок. Василь і Тарас поспішали до школи. Проходячи біля ферми, вони раптом помітили...

Відомі розповіді за даним закінченням, на самостійно обрану тему та інші.

5. Роздум - це звязний текст, який характеризує логічно послідовну (як доказ чи пояснення чогось) низку думок, міркувань, висновків на певну тему. Характерною ознакою роздуму є перебування речень у відношеннях причин і наслідку ( чи обгрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).

Для правильної побудови роздуму пропонуються такі основні частини:

1. Теза (думка, яка доводиться).

2. Аргументи (доведення).

3. Висновок.

Розглянемо приклад такого роздуму:

Хочу бути хліборобом

Хліб... Яке коротке слово. Всього чотири літери, а скільки в ньому тепла, тієї всемогутньої енергії, що робить розум ясним, а тіло людини міцним, витривалим.

Із хлібом повязано так багато у нашому житті, що цей необхідний продукт харчування став символом праці й миру. Однією з найпочесніших вважають професію, повязану з вирощуванням хліба.

Яке щастя бути хліборобом, сіяти зерно у щедру землю, прикрашати її. Я теж хочу бути хліборобом, бо щиро люблю рідну землю, її безмежжя, велич і красу. Той, хто крокує цією нелегкою стежкою в житті, на мою думку, найщасливіший у світі. Він повсякчас дарує людям радість.

(Із дит. твору)

У першому абзаці даного роздуму висловлюється думка, яка доводиться (теза).

Другий абзац містить аргументи (доведення).

Третій абзац - це висновки.

Розрізняють роздум-доведення, роздум-пояснення, роздум-ствердження, роздум-спростування тощо.

Роздуми-доведення - це монологічні висловлювання, які мають за мету довести правдивість чи неправдивість головного ствердження (тези) тексту. Роздуми-доведення будуються за такою схемою: експозиція (підведення до питання) - питання - відповідь на питання (теза) - доведення тези (аргументи) - висновки, наприклад:

1). Деякі батьки вважають, що, заставляючи дітей сидіти за партами із шестирічного віку, ми відбираємо у них дитинство.

2). Чи мають вони рацію?

3). Ні, не мають, звичайно.

4). Справа в тому, що шестирічки не прощаються з дитинством, вони набувають розумне дитинство. Спостерігаючи за шестирічками, я переконався, що дитинство - це не просто віковий пеіод, коли дитині хочеться погратися, поскакати, побігати, покататися... Шестирічну дитину вісімдесятих років уже не втішиш тільки подарунком. Навчи його читати казку, навчи пізнавати світ - він зрадіє, що доторкнувся до свого майбутнього.

4). Природа дитини не змінилася, змінилося наше життя. І дитина розвивається й удосконалюється в нових умовах сучаного життя. Одним із результатів цих змін є те, що шестирічкам захотілося вчитися читати, писати, рахувати, тобто дорослішати, засвоювати складніші форми людської діяльності і бути від цього щасливим...

5). Пророчими стали слова Н.М.Карчаулі, яка ще двадцять років тому проводила експеримент із навчанням шестирічок грамоти і початків математики в умовах дитячого садка: “Щоб шестирічки мали справжнє дитинство, їх треба вчити”.

(Ш.Амонашвілі)

Проаналізувавши текст роздуму, бачимо, що першимй абзац - експозиція, другий - питання, третій - відповідь, четвертий і пятий - аргументація (доведення) тези, а останній абзац є висновком, який витікає з доказів.

Зміст тези в тексті зрозумілий (Ні, не мають, звичайно), і питання виникають лише у звязку з тим, наскільки правильне це твердження. Доведення його правдивості і є основною частиною тексту-доведення.

Після тези у тексті-доведенні завжди можна поставити питання “Чому?”.

У роздумі-поясненні немає потреби доводити правдивість чи неправдивість тези, тому що наперед відомо, що головне підтвердження тексту правдиве. Основне завдання пояснення полягає у розкритті змісту тези.

При створенні текстів-роздумів указаних видів потрібно спиратися на такі правила:

1. Доведення і пояснення будуються за однією схемою: експозиція - запитання - відповідь на запитання (теза) - доведення тези-висновку.

2. Після тези в доведенні природнім є запитання “чому?”, після тези в поясненні питання “чому?” є недоречним.

3. Після тези в поясненнях використовуються переважно слова і сполучення слів типу: виявилося...; справа у тому, що...; ось, чому...; ось, наприклад...; про що свідчать такі факти, як ...”; як вияснилося... У тексті-доведенні такі слова і сполучення слів зразу ж після тези не вживаються.

4. Схема роздуму-доведення і роздуму-пояснення на практиці досить часто реалізуються у скороченому вигляді: іноді опускається питання, часто відсутні висновки, нерідко відсутня експозиція. У всіх цих випадках їхній пропуск пояснюється тим, що роздум є зрозумілим і без пропущенних компонентів “ідеального” роздуму, тому що всі ці пропущені компоненти легко додумуються.

Відомі твори-роздуми, повязані з життєвим досвідом людини, про вчинки людей на основі особистих спостережень і вражень, на суспільно-політичну, морально-етичну й патріотичну теми тощо.

Твір-роздум удосконалює логічне мислення, вчить обстоювати істину, спростовувати хибні твердження, сприяє формуванню міцних переконань і активної життєвої позиції, розширює кругозір.

5. Діалог є одним з найпоширеніших видів усного мовлення і найприроднішою формою мовленнєвого спілкування.



Діалог - це розмова двох осіб. Кожний із співрозмовників почергово виступає то мовцем, то слухачем.

Висловлювання співрозмовників називаються репліками. Репліки можуть складатися з одного або декількох речень, а іноді з цілого тексту. Такі репліки називаються репліки-монологи.

Репліки поділяються на стимулюючі (репліки-стимули), реагуючі (репліки-реакції) і реактивно-стимулююючі репліки. Наприклад:

- Доброго ранку, Вітольде Карповичу! (Репліка-стимул).

- Моє шанування, Віро Іллівно! Вітаю вас, Вадиме Корнійовичу! (Репліка-реакція).

- Куди йдете? (Стимулююча репліка).

- Їду у службове відрядження. А ви? (Реактивно-стимулююча репліка)

- У нас туристична поїздка. ( Реактивна репліка).

Одиницею діалогічного мовлення є діалогічна єдність. Діалогічна єдність - це одна або декілька реплік, які обєднані єдиним змістом. Наприклад, у даному вище діалозі є три діалогічні єдності:

1. - Доброго ранку, Вітольде Карповичу!

- Моє шанування, Віро Іллівно! Вітаю вас, Вадиме Корнійовичу!

2. - Куди йдете?

- Їду у службове відрядження.

3. - А ви?

- У нас туристична поїздка.

Репліки, речення, слова - це вербальні (словесні) засоби комунікації. Невербальними засобами комунікації є інтонація, жести, міміка та ін., які, як і вербальні засоби комунікації, мають велике значення при діалогуванні. Слід сказати, що інтонація, жести, міміка, паузи і ситуація створюють додатковий план діалогування. Якщо невербальні засоби комунікації є додатковими засобами виразності мовлення, то основний зміст розмови передається вербальними (лексико-синтаксичними) засобами.

Часто репліки діалогу короткі за будовою, вони складаються з 1-2 слів, тобто вони є еліптичними. Еліпс - це пропуск якого-небудь члена (або членів) речення, що можна визначити з контексту.

- Ти був учора в бібліотеці?

- Ні. (Ні, не був. Або: Не був) - це еліптичні речення, які збігаються з еліптичними репліками. Репліка “Ні, я вчора не був у бібліотеці” не характерна діалогічному мовленню. Хоч і такою репліка також може бути, але тоді мовець має бажання особливо наголосити на одному зі слів репліки, спрямованої до співрозмовника. Причому ця репліка буде промовлена особливо емоційно. У такому випадку доречними є жести та міміка, а також своєрідна інтонація.

У діалогічному мовленні зустрічаються також репліки, які у своєиму складі містять декілька речень, створюючи таким чином монолог. Ці репліки будемо називати реплікми-монологами, наприклад:

- Про що ви, Максиме Петровичу?

- Та про одного знайомого свого, схожого на Сократа.

- Теж філософа?

- Ні, лікаря, дуже талановитого лікаря, якого не засліпила оманлива гонитва за славою. А міг би вже бути і професором. Та, жаль, залишився він у тіні, в неславі й варварській підозрі. Познайомився я з ним у свій трагедійний час - тяжко захворіла моя любов - моя вірна дружина. Поклали її під ніж, потім зашили і вже по секрету передали, щоб я чекав найгіршого, бо поки що медицина безсила. У безнадії кинувся тоді по всіх усюдах, і недоля чи доля привела мене у селище недалеко Дніпра, де над травами чаклував молодий, але вже сивоголовий лікар Величко. Оглянув він мою дружину... Й гарно-гарно посміхнувся... Вилікував він своїм зіллям мою дружину, вилікував і десятки приречених людей, а заздрісники весь час обтинають йому крила - і досі ходить він у шарлатанах від медицини, у знахарях, ворожбитах, хоч все його життя - це трави й хворі, хворі й трави... (М.Стельмах) -(Репліка-монолог).

2. Трилог - це розмова трьох осіб.

Полілог - це розмова декількох осіб (більше, як трьох). Полілог характерний для групи співрозмовників, кожний з яких підкидає в розмову свої репліки. Можна виділити дві форми полілогу: одна складається із взаємозумовлених, звязаних реплік, друга складається з реплік, промовлених у безпорядку і звернених до одного адресата. Першу форму полілогу можна зустріти в диспутах, дискусіях, при обговоренні питань, коли одна репліка зумовлюється іншою, є відповіддю на питання і т.п. Друга форма характерна для великих аудиторій, для мас людей, які неорганізовано, в стані збудження викрикують окремі репліки. Такий полілог часто використовується у сценах, які відображають мітинги, демонстрації тощо.
Питання для обговорення

1. Що ви розумієте під монологічним мовленням?

2. Які типи монологічного мовлення ви знаєте?

3. Яка структура опису? Наведіть приклад.

4. Назвіть структурні особливості розповіді. Наведіть приклади.

5. Яка структура роздуму? Наведіть приклади.



Практичні завдання

1. Прочитайте та прокоментуйте жартівливий діалог. Поясніть уживання розділових знаків у діалозі.

- Ой, то-то, друже, зима люта буде!

- Невже?


- Страшенні морози будуть!

- Та ну?


- Так буде холодно, що аж-аж!

- А ти звідки знаєш?

- Бо ж у мене кожуха немає.

2. Продовжіть діалоги за даним початком.

а) - Марійко, чому тобі не подобається Дмитро? Такий гарний хлопець.

- Гарний? А подивись...

б) - Добрий день, Романе!

- Добрий день, Галино! Радий тебе бачити! Ти сьогодні така гарна!

в) - Оленко, приходь до нас у гості!

- Дякую! А хто у вас буде?

Схарактеризуйте діалоги, діалогічні єдності, репліки.

3. Доберіть 2-3 українські народні пісні, які були б побудовані у формі діалогу. Назвіть у них діалогічні єдності.

4. Перепишіть речення, розкрийте дужки і поясніть правопис.

1. Він хотів не тільки врятувати озимину від випрівання, а й дбав, щоб (в)осени (як)(най)більше всотала води земля, щоб напилася вона (до)схочу (Скляр.). 2. Ще (за)годину, і (ще)за хвилину будуть далеко(далеко) вони (Л.Укр.). 3. По легенькому вітрі (на)сніг лягав гній-сипець, а під цим покровом все (по)волі тануло, земля пила (до)схочу води (Скляр.). 4. Стояла (над)звичайно приємна й тиха весна, рожева пелюстка (з)яблуні падала майже (прямо)висно (Янов.). 5. (З)неба спливала хмара, і десь глибоко (в)низу відсвічувався зірками Дніпро (Баш). 6. Та ось ріка трохи завернула (в)бік, і течія (по)мітно стала посилюватися (Баш). 7. (В)горі (над)нами зашумів вітрець, і досвітня темна пелена паморозі повисла (над)головами сина і матері (Стельм.). 8. (У)ночі, тільки(но) викотився (з)за лісу місяць, ярмаркові (с)правді виїхали (з)села (Скляр.). 9. (З)вечора, лише сонце сховається (за)лісом, (на)проти червонобарвистого неба (не)порушно стоять чорні, (ледь)засніжені дерева (Трубл.).

5. Прочитайте речення, вкажіть, де виділені слова є членами речення, а де - вставні слова. Перепишіть, підкресліть вставні слова і поставте розділові знаки.

1. Пісня здавалось бриніла в ньому (К.). Біля неї був Прокіп і їй здавалося, що він одразу виріс (К.). 2. Видно шляхи полтавськії і саму Полтаву (І.К.). Доведеться видно заночувати десь у дорозі. 3. Все під силу все можливо нам трудящим людям (Шв.). Того можливо не знайду я слова щоб наш прекрасний оспівати світ (Рил.). 4. Роби сам як знаєш. Небо таке знаєш особливе (Зб.).

6. Відредагуйте дані висловлювання.

Пошта


Зверніться в любе почтове отдєлєніє. Журнали подорожали. Не підписали на журнали. Підписка на газети. Візьміть каталог ізданий. Прочитайте, там все напечатано. Уплатіть за газети. Пріложеніє до журнала. Молодьожка. Це пройшло по всім газетам. Я не получаю газет вже дві неділі. Заказний лист. Накладна плата. До востребованія. Почтовий ящик. Абонентний ящик. Почта перегружена. Тут нема печаті. Я спочатку складу пісьма. Ви принесли лист не по адресу. Ми переписуємося. Подай правильний адрес. Почтова откритка. Почтальйон приніс ізвєщєніє. Получив перевод на гроші.

7. Чи “білет” і “квиток” те саме ?

(Антисуржик, стор. 65).

8. Поставте потрібні розділові знаки при прямій мові.

Думала сумна смерека

Де краса у мене

Ось у інших розвилося

Листячко зелене.

А я стою однакова

Літом і зимою

Як мій дуб мене покине

Що буде зі мною

(Д.Павличко)

Ну а тепер беріться до діла весело запропонував Андрій (О.Бойченко). Еге подумав Остап так ось воно що! (М.Коцюбинський). Яка ти розкішна земле думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом прикрашати тебе зелом заквітчати квітами (М.Коцюбинський). Зараз сказав Матюха Потім згадав щось і повернув голову до жінки. Де там Зінька з кислицями?(І.Неч.-Лев.).

9. Складіть опис (5-6 речень) зимового лісу, використавши у структурі тексту: а) відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом; б) однорідні додатки; в) складносурядне речення з єднальним сполучником; 7) складнопідрядне речення з підрядним реченням умови.

10. Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.

Данило відсунув двері, вдихнув сирої погрібної пітьми, наповненої духом підопрілого сіна з примістки й торішнього акацієвого насіння, що лишилося невисіяним, і сів на поріжку, відчуваючи, що вже ніколи в світі, до смерті, до сліпоти не піде звідси, з розсадника, що тільки й жив узимку мрією про цю мить...

(Г.Тютюнник)

11. Напишіть пояснювальну записку. Підготуйте усне повідомлення про пояснювальну записку.

Література

1. Антисуржик // За ред. О.Сербенської. - Львів, 1994. - С.38-39, 65-66.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К, 1993.

ТЕМА 14. ПОЄДНАННЯ У ТЕКСТІ РІЗНИХ ТИПІВ МОВЛЕННЯ

Література

1. Капинос В.И. и др. Развитие речи: теория и практика обучения: 5-7 кл. - М., 1991.

2. Олійник О. Світ українського слова. - К., 1994.

Короткий зміст теми

Часто у наших висловлюваннях фрагменти різних типів мовлення бувають представлені не ізольовано, а в поєднанні. У звязку з цим одним із важливих завдань при створенні висловлювання є уміння поєднувати фрагменти різних типів мовлення у єдиному тесті.

Насамперед потрібно знати, що вибір типів мовлення завжди повинен бути оправданий: він залежить від багатьох причин і в першу чергу - від теми, задуму автора та основної думки тексту. Якщо предмет привертає увагу автора і він вважає за потрібне показати читачеві цей предмет, ніби дати роздивитися його, тоді слід створювати опис. Якщо ж головне - це повідомлення про дію предмета, то його ознаки повинні бути показані попутно, повідомлені як додаткова інформація, інакше описова частина відволікатиме читача від головної сюжетної лінії. Якщо автор висуває тезу (ствердження, запитання) і доводить її (пояснює, відповідає) з допомогою відповідних аргументів, тоді створюється роздум. Наведемо приклад тексту, у якому поєднані розповідь з описом предмета та роздумом про цей предмет.

Запорозький дуб

У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує чимало переказів та легенд. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було 400 років. Дуб-велетень витримав усі випробування часу, зберіг до глибокої старості свою силу й чудову красу. Могутня крона цього дуба складається з 18 великих гілок, периметр крони - 102 м. Її зелений тінистий намет має 43 метри в поперечнику і здалека скидається на цілий гай. Окоренок дуба на обмах утовшки 656 сантиметрів, діаметр стобура 208 см, а висота дерева дорівнює 36 метрам.

Чому ж цей велетень живе ось уже сьомий вік і щовесни зеленіє? Старі діди, запорозькі нащадки, пояснюють це тим, що дуб виріс біля джерела (нині колодязя), яке щедро наповнювало його коріння, давало йому сили й снагу. Пишний крислатий дуб привертає увагу багатьох мандрівників, які цікавляться памятниками минулого. Людність міста Запоріжжя та Хортиці пишається цим дубом і з великою любовю оберігає його.

Люди звязують життя цього дуба з історичним минулим нашого краю, зокрема з історією запорозького козацтва. Звідси й пішла назва “запорозький дуб”, що закріпилася за ним ще здавна...

Під цим дубом любив колись сидіти Дмитро Іванович Яворницький. Тут він розповідав Дейкунові про походи Богдана Хмельницького та про звитяжні подвиги Івана Сірка.

(І.Шаповал)

Проаналізувавши цей текст, бачимо, що в ньому сполучаються усі три типи мовлення: розповідь, опис і роздум.

Автор задумав повідомити читачам про існування запорозького дуба. Цьому задумові відповідає зміст 1, 2, 3, 4, 10, 11,12, 13, 14, 15 речень. Ознаки дуба показані попутно до розповіді, як додаткова інформація, яка створює опис. Описові відповідають 5, 6, 7 речення. Крім цього, у тексті є роздум, у якому міститься запитання і відповідь на нього, пояснення. Роздумові відповідають 8 і 9 речення. Таким чином ми приходимо до висновку, що для створення текстів, у яких поєднуються різні типи мовлення, потрібно вміти будувати описи предмета, розповіді і роздуми про них з урахуванням стилю висловлювання, свідомо вибрати тип мовлення, вдало поєднувати у тексті фрагметни різного типового значення.



Питання для обговорення

1. Назвіть, які ви знаєте типи мовлення. Наведіть приклади.

2. Чи є тексти, у яких поєднані різні типи мовлення? Якщо є, то наведіть приклади.

Практичні завдання

1. Доберіть художній текст, проаналізуйте його речення і скажіть, до якого типу мовлення належить кожне з них.

2. Проаналізуйте даний текст, виявляючи у ньому різні типи мовлення.

Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом: суворою лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, може, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навал. Весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою пахучою травою; росте на них подорожник, біленькі невісточки, чіпкий спориш, розкішний, з гіркуватим чадним смородом, полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою червоною квіткою будяк, скромні, лагідні незабудки, нерозлучні брат-і-сестра. Весняними вечорами, коли відсиріє від степової вологи земля, голублять душу і серце людини свіжі і ніжні степові запахи і тихо шепочуть трави, облиті сяйвом місяця, що, мов червона діжа, викочується із-за мовчазних могил і фарбує степ у густо-малиновий темнуватий колір. І хтозна, хто може підслухати, хто розгадає таємну мову природи, хто скаже, про що шепочуть зелені трави мовчазним чорним могилам? Може, вони розповідають про те, як на них зупинялись постоєм козаки, варили салаламаху, а кобза дзвеніла у тихе надвечіря, то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем і під той сум, під ту жалобу схиляв порубану, в шрамах, голену, з буйним оселедцем голову старий козак та згадував вірне товариство, що полягло десь під Кафою. Золота порохівниця місяця, встромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом, і здавалося козакові, що там у степу, ворушиться щось, іржуть чиїсь коні, і вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін шабель, і не сиділося старому, не їлася йому саламаха, свербіла рука до шаблюки; до бою кликало серце.

(Г.Тютюнник)

3. Від поданих іменників утворіть форми родового відмінка однини, обгрунтуйте закінчення -а (-я) чи -у (-ю). Поясніть, чому деякі з іменників можуть мати паралельні форми.

Робітник, Вітер, Мороз, стіл, Лондон, Давидів Брід, Широкий Ряд, Іртиш, понеділок, атом, катод, синус, додаток, вид, синтаксис, асфальт, пісок, хліб, ансамбль, хор, барвінок, завод, ячмінь, гараж, хлів, інститут, абзац, лісок, гнів, біг, прогрес, імпульс, сюжет, фейлетон, баскетбол, вальс, гопак, краковяк, рукопис, успіх, Амур, Кавказ.

4. Повторіть тему “Розділові знаки при цитатах та діалозі” Поставте потрібні розділові знаки.

1. Казав пан Кожух дам та слово його тепле (Нар. тв.). 2. Вовик звернувся до Марії тобі тут Марійко здається не дуже весело було... (О.Гончар). 3. Ух ти - всезнайко Фрося легенько штовхнула його під бік але тут же посерйознішала і додала яка гарна людина цей Терентій Корнійович (О.Вишня).

5. Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.

Тисячі років летять як лелеки, не змінюючи своїх шляхів, і тисячі років стрічають їх над морем похмурі орлині зграї, які намагаються скинути лелек назад у море, відігнати від свого материка, побити, пошматувати, понищити, але не відступають лелеки, не лякаються, сміливо й відчайдушно йдуть груди на груди, крила на крила, старі вожаї першими приймають удар ідучи на стіну старих орлів (П.Загребельний).

6. Складіть розповідь (5-6 речень) про улюбленого вчителя, використавши у структурі тексту: а) відокремлену прикладку; б) однорідні дієслівні присудки; в) складносурядне речення з протиставним сполучником; г) складнопідрядне речення з підрядним допустовим.

7. Відредагуйте дані висловлювання.

Кравецька майстерня

Хочу заказати пальто. З матеріалу заказчика. По установленим нормам витрат. По індивідуальним замовленням. Прийомщиця задержується. Устарівші розцінки. Ви шиєте юбки? Замовлення оплатіть в касі. Здати виручку в банк. Зайдіть у примерочну! Мужські брюки. Мереживні воротніки. Ткані на плаття. Зробіть плісіровку. Обметати петлі. Вдіти нитку в голку. Підложити спідницю. Фасонщиця підкаже. Нам не хватає швей.

8. Напишіть протокол. Підготуйте повідомлення про протокол.

9. Поясніть, чи це правильно: “Він не вартує доброго слова”.

10. Запишіть різні форми вітання і відповіді на них, зважаючи на вік співрозмовників, час і місце розмови.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Тема роль мови в житті суспільства iconМова І суспільство. Функції мови
...
Тема роль мови в житті суспільства iconЗагальні відомості про мову значення мови в житті суспільства
За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання І передають їх один одному. Мова, отже,...
Тема роль мови в житті суспільства iconЗагальні відомості про мову значення мови в житті суспільства
За допомогою мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання І передають їх один одному. Мова, отже,...
Тема роль мови в житті суспільства iconУрок №1 Тема: Функції мови І мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості
Ояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного...
Тема роль мови в житті суспільства iconТема уроку: Функції мови І мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Мета уроку
Поглибити знання про функції мови та мовлення, пояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості, спонукати до роздумів...
Тема роль мови в житті суспільства iconПоурочно-тематичний план з предмета: "Українська література"
Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Її вимушена історична місія, особлива роль у житті поневоленої...
Тема роль мови в житті суспільства iconУроки розвитку мовлення: усно письмово 1 Уроки поза класного читання (ПЧ) 2
Вступ. Книжка в житті людини, Книги в Київській Русі. Сучасний читач І його роль у новому «житті» твору
Тема роль мови в житті суспільства icon9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації
Обладнання: портретна галерея українських письмен­ників, творчість яких вивчається в 9 класі; дидак­тичний матеріал
Тема роль мови в житті суспільства iconУрок-семінар 10 клас(академічний рівень)
Тема: «Зв’язок механіки з іншими фізичними теоріями, науками, технікою. Роль механіки в соціально-економічному розвитку суспільства....
Тема роль мови в житті суспільства iconІменник, як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Рити І поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка