Тема розвиток освіти та науки на українських землях



Сторінка4/4
Дата конвертації06.05.2017
Розмір0.91 Mb.
1   2   3   4
Тема 4. Традиційно-побутова культура та церковне життя

в Україні другої половини ХІХ ст.
book1


1. Церква в Україні у ХІХ ст.

Ліквідація українських установ та другої Малоросійської колегії у 1781 році і перетворення України на намісництво Російської імперії тяжко відбилися на становищі Української церкви. Українська православна церква, потрапивши в залежність від уряду, не могла обстоювати інтереси національної культури. Перебуваючи під юрисдикцією російської патріархії, вона фактично стала помічником тих шовіністично настроєних кіл Росії, які жадали зникнення українців як нації. Оборонцем національних інтересів виступила лише греко-католицька церква, але й тут консерватизм церковних кіл позначався на культурному поступі.e:\підручник\архитектура\преображенсикй собор 1830-35 днепропетровск арх а.д.захаров.bmp




Лютеранська церква


Православний собор

Уніатська церква продовжувала і в другій половині XIX ст. відігравати значну роль у громадському житті. Особливо у Галичині. Характерною рисою її розвитку в ці роки була боротьба з католиками, які продовжували намагання окатоличити (латинізувати) громадськість. Уніатство твердо стояло в обороні незалежного національного та культурного процесу, а собор святого Юра, де знаходився уніатський митрополит Галичини, був символом української самостійності в духовному житті. Всі намагання поляків підкорити уніатського митрополита польському єпископу скінчилися поразкою.

У другій половині XIX ст. серед духовенства виділялося кілька груп, що висловлювали суперечливі погляди з питань проведення обрядів та ін. Та попри все церква брала активну участь в житті суспільства. В 70-80-х роках вона вела широку пропаганду тверезості, впливала на піднесення освітнього рівня населення. Таким уніатство було до початку XX ст., коли його очолив Андрій Шептицький, що значно зміцнив єдність церкви, її роль в культурних та суспільно-політичних процесах Галичини.




Синагога

Буковинська православна церква указом цісаря Австрії була передана до складу Сербської православної церкви. Однак у 1873 р. австрійський уряд створив Буковинську митрополію. Після цього значну частину книг для релігійних відправлень і підручників для релігійних закладів було видано українською мовою.


Католицький костьол

В цей же час уніатська церква Закарпаття намагалася зберегти незалежність та самостійність, захищаючись від спроб угорців окатоличити її. Однак тиск посилювався. В середовищі закарпатського духовенства, як і всієї інтелігенції, стався розкол. Частина мадяризувалася, дехто все більше схилявся до москвофільства. На Закарпатті ширилося православ’я. У відповідь починаючи з 70-х років уряд призначав на посади єпископів лише «мадяронів». Як наслідок, уніатська церква стала провідником мадярського впливу в краї. Страшні злидні народу, мадяризація шкіл, церкви, всієї культури привели закарпатський край до надзвичайного духовного занепаду.

Завдяки росту міст та їхній багато національності, особливо на Півдні України, в Україні розповсюджуються лютеранство, іудаїзм та ін. Особливо різноманітною в цьому відношенні була Одеса де вживались релігії різних напрямків.



book1
2. Народна архітектура.

Основним типом традиційного житла в Україні і в ІІ половині ХІХ ст. залишалась хата. В середині століття набуло поширення двокамерне (одне житлове приміщення та сіни) та трикамерне житлове приміщення (власне хата, сіни та комора). Трикамерне житло стало основою для створення будинків з двома житловими приміщеннями (одне з них було основною кімнатою, друге використовувалось як святкове).e:\підручник\украинская церковь.bmp




Українська церква ХІХ ст
.
Велику увагу приділяли громадським будівлям. Найбільш багатим та найцікавішим видом народної архітектури є церковна архітектура. Українська церква відзначається вишуканістю форм, неповторними пропорціями, оригінальністю, а водночас і простотою конструкційного рішення, при якому всі зовнішні форми відповідають внутрішньому простору, помітний нестримний «лет» верхів угору. Триверхий храм – типовий стиль церковного будівництва. Іноді будували п’ятизрубну церкву, рідше – дев’ятизрубну. Зовні церкви завжди обшивалися дошками, що є відмінною ознакою українських церков. Двері церкви завжди знаходилися на виду, ніяких прибудовок не було, тому на їх художнє оформлення завжди звертали особливу увагу. Різнилися двері й за формою (багатокутні, чотирикутні). У церковному будівництві виявлялись й регіональні особливості.

Біля церков завжди ставили дзвіниці. Каплиці ставили на роздоріжжях та узбіччях шляхів. У них обладнували невеличкі іконостаси, ставили свічки.




Народний дім (Львівська обл.)

Школи у давні часи не мали своїх власних приміщень. Навчання відбувалось у хаті дяка. У більших і багатіших селах у середині ХІХ ст. розпочалося спорудження окремих будівель для шкіл. спочатку вони нічим не відрізнялись від звичайних хат: у приміщеннях, де навчалися, були традиційні великі печі, ліжка. У ІІ половині ХІХ ст. школи будувались уже за стандартними планами: довгий коридор шириною на всю будівлю; з одного боку був один, а в більших спорудах – два класи, з другого – житло вчителя. Шкільні будинки, як і місцеві хати, споруджувались з місцевих матеріалів. Цікавою архітектурною деталлю школи в Галичині була будка з дзвінком, яка піднімалась над гребенем даху або ганком.

Шпиталі були тільки у великих селах. У них жили убогі старці, каліки, іноді сироти. Опікувалися ними монастирі, церковні братства, цехи, окремі багаті люди, земства та сільські громади. Мешканці шпиталю інколи виконували різні роботи для громади і церков, сторожуючи посіви, церковні будівлі. Шпитальні будинки мало чим відрізнялися від селянських хат, хіба що тим, що були більші за розмірами.

У ІІ половині ХІХ ст. в Україні почали виникати народні доми. При них були бібліотеки, читальні, зали для виступів народних театрів і хорів, приміщення для роботи різних гуртків (хліборобства, пасічництва, садівництва). Ці заклади символізували культурно-освітнє пробудження нашого народу. Провідна роль в появі таких народних домів належала «Просвіті». Багато уваги приділялось й архітектурно-художньому вигляду, зручності планування приміщень будинків такого типу.

book1


3. Промисли та ремесла.

Народне мистецтво яскраво характеризує національні особливості нації, локальні відміни етнографічних груп; це «минуле в сучасному». Лише завдяки повторенням схем, мотивів, образів, форм утверджується художня традиція і передається з покоління в покоління, удосконалюючись і набуваючи чарівної форми. В ІІ половні ХІХ ст. переважна більшість українських промислів та ремесел поступово занепадає, їх витісняють фабрично-заводські вироби.

Так, наприклад, ткацтво – один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу з середини ХІХ ст. почали витісняти промислові тканини. Тому наприкінці ХІХ ст. робилися спроби активізувати розвиток народного ткацтва. В центральних та східних областях України при губернських земствах організовано зразкові ткацькі майстерні та школи. На Поділлі, Волині, Галичині та Буковині засновано ткацькі товариства, при яких теж існували школи та майстерні. Вони відігравали прогресивну роль у збереженні та примноженні місцевих традицій, але не здатні були вплинути на загальний стан занепаду народного ткацтва.растительный орнамент (днепропетровск)зооморфный орнамент (херсон)геометрический орнамент (ивано-франковск)


Українська вишивка

Така ж сама ситуація спостерігалась і з килимовою продукцією, де поряд з місцевою з’явилися значно дешеві килими фабричного виробництва, які поступово стали витісняти з ужитку домоткані вироби. У зв’язку з широким розповсюдженням народного килимарства та утрудненням збуту ручнотканих виробів з-поміж ткачів виділилися найбільш спритні, які скуповували у виробників килими та вигідно перепродували їх споживачам. Діяльність таких комерсантів-посередників негативно позначилася на стані килимарського промислу, а згодом призвела до його занепаду. Так само земства намагались врятувати килимарство та сприяли заснуванню килимарських майстерень у Дігтярах (1898), Кролевці (1895) та ін.

Заходів щодо збереження народного мистецтва, в тому числі й вишивки, вживали Київське, Полтавське, Чернігівське, Подільське земства, а в Галичині – «Стала комісія для промислових справ». Однак і вони не змогли оберегти народні промисли від міщанських впливів.

Позитивні зміни сталися у деревообробних промислах. Провідними регіонами художньої деревообробки в Україні у ХІХ ст. були Подніпров’я, Полісся, Поділля, Карпати. У багатьох місцевостях оздоблювали різьбленням дерев’яні деталі архітектури, виготовляли транспортні засоби та знаряддя праці, прикрашені різьбленням або розписом, продавали на ярмарках предмети хатнього вжитку.


Гуцульський різьбар Василь Шкрібляк

З середини ХІХ до першої третини ХХ ст. у Полтаві працювали родина майстрів ЮхименківІван, Федот, Прокіп – батько, син, онук. Вони виготовляли іконостаси, меблі, побутові предмети, вміло використовуючи мотиви народного орнаменту. У ІІ половині ХІХ ст. почалась творча діяльність Юрія Шкрібляка (1822-1885) та його синів Василя, Миколи і Федора, що вважаються засновниками сучасної школи гуцульського художнього деревообробництва.

Гуцульщина дала й відомих майстрів гончарного мистецтва, осередками якого стали у ХІХ ст. Косів і Пістинь. Косовська кераміка здобула славу завдяки самобутній творчості Олекси Бахметюка, вона відзначається оригінальним розписом посуду і кахлю. Його орнаментика – багатопелюсткові квіти, трикутне листя, грона винограду, пташки на гілках, коні, кози, олені.

З пістинським осередком гончарства пов’язана праця відомих гончарних родин: Волощуків, Зондюків, Кошаків, Михалевичів, Тимчуків та ін. Вони здебільшого виготовляли мальовані миски, тарелі й дзбани.

book1


4. Доля української жінки ХІХ ст.

Становище українки в традиційному суспільстві ХІХ ст. у загальних рисах було таким самим, як і в інших європейських християнських державах, але водночас мало етнічні особливості, які виробилися впродовж віків.

Стереотип української жінки Одарки, яку побоюється її чоловік – козак, досить поширений і досі. У художній та науковій літературі можна віднайти два погляди на становище жінки в традиційній культурі минулих століть. Один засвідчує принизливе ставлення, безправне, важке життя одруженої жінки. Інший – мовить про те, що жінка-українка була повноправною в сім’ї, вона вирішувала свою долю при одруженні й могла чемно відмовити нелюбові.


У родинному колі (фото)

Ще з давніх-давен звичаєва культура нашого народу надавала жінці повноправні можливості, аж до керування державою (пригадайте княгиню Ольгу). Давньоруське право зрівняло жінку у правах з чоловіком. Вони мали право навчатися, отримувати спадок. За часів Литовсько-Руської держави українські жінки вищих суспільних станів мали широку свободу і правову незалежність, майже не поступаючись у повноті своїх прав чоловікам. Теж саме бачимо в козацький період, жінка була повноправною учасницею громадського життя, міщанка і навіть селянка мали право брати участь у громадському суді.

Але вже середина ХVІІ – ХVІІІ ст. стали періодом обмеження й поступового позбавлення українських жінок значної кількості власницько-майнових, сімейних та суспільних прав. Ставлення до жінки як до рівноправного члена суспільства змінюється у ХІХ ст., що було пов’язано із розвитком капіталістичних відносин.

Життя сільської жінки майже не змінилося. Як і раніше на жінку був покладений насамперед хатній побут усієї родини: приготування їжі, прання, виховання дітей, прикрашання житла, виготовлення одягу та багато іншої повсякденної праці.

Змінилося життя жінок що мешкали у містах. На рівні з чоловіками жінки мусили працювати на фабриках і заводах, або шукати поденних заробітків, щоб мати можливість утримувати сім’ю. За майже однакову працю жіноча праця оцінювалася значно менше. Окрім тяжкої праці на підприємствах, додавалась й повсякденна домашня праця.

Тим не менш, можливість працювати давала жінці деякі переваги, вона мала власний заробіток, наявність якого зменшувала її майнову нерівність з чоловіком.


Христина Алчевська

Роль жінки у суспільстві зросла з появою можливості отримати освіту, в тому числі й вищу. Відкриття жіночих гімназій та можливість отримати університетську освіту (не зважаючи на намагання уряду перешкодити функціонуванню таких закладів) сприяло появі українок-вчених таких як, Олександра Єфименко (історик), Пелагея Литвинова-Бартош (народознавець), Наталія Полонська-Василенко (історик), Софія Русова (педагог, громадський діяч) та українок-письменниць – Марко Вовчок, Леся Українка, Ольга Кобилянська та ін.

Неможливо оминути й меценатську та наукову діяльність Христини Алчевської, яка сприяла поширенню недільних шкіл для жінок, бібліотек, проведенню свят для учнів, відвідуванню ними театрів. Неодноразово Христина Алчевська виступала як ініціатор та співорганізатор освітянських виставок, у тому числі й міжнародних.

Понад півстоліття (57 років) Харківська приватна жіноча недільна школа заснована Х.Алчевською, де здобуло освіту понад 17 тис. жінок, була не лише зразковим навчальним закладом, а й своєрідною дослідницькою науково-педагогічною лабораторією, яка, розгорнувши широку діяльність, перетворилася на широку мережу недільних шкіл.

dramamsk

Висновки.

В ІІ половині ХІХ ст. українські народні традиції продовжують зберігатись у будівництві житла. Набуває поширення дво- та трикамерне житло. Велику уваги приділяли будівництву церков. З середини століття серед різноманітних громадських будівель з’являються школи, шпиталі та народні доми. За своєю будівлею вони нагадували звичайні українські хати тільки більших розмірів.

Розквіт капіталізму негативно позначився на українських народних промислах та ремеслах, що в середині – наприкінці ХІХ ст. майже занепадають. Лише завдяки зусиллям українських земств та окремих заможних прихильників народних промислів вдалося відродити та зберегти деякі народні ремесла. На Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Поділлі, Галичині засновуються товариства, школи та майстерні які сприяють розвиткові народних ремесел.

Капіталізм вплинув й на життя українських жінок. Якщо життя сільської жінки майже не змінилося, то життя горожа нок зазнає суттєвих змін. На рівні з чоловіками вони можуть працювати, отримувати освіту, займатися громадською діяльністю.



hh00625_


Питання для самоконтролю

1) Назвіть напрямки віросповідань, що існували в Україні у ІІ половині ХІХ ст.

2) Які проблеми постали перед українською православною церквою у зазначений період?

3) Яку роль у громадському житті відігравала уніатська церква?

4) Заповніть схему: «Народна архітектура»


Народна архітектура


5) Які заходи застосовувало українське земство, щоб зберегти народні ремесла та промисли?

6) Навіть відомих народних майстрів різьбарів та гончарів ІІ половини ХІХ ст.

7) Як змінилося життя жінок у ІІ половині ХІХ ст.?

8) Чим уславилася Христина Алчевська? Яке значення для поширення освіти мало відкриття нею недільної школи?

9) Попрацюйте з документом.



Документи та матеріали.

Український історик Наталія Полонська-Василенко про



становище православної церкви в Україні у ХІХ ст.

У ХІХ ст. російська церква вела вперту боротьбу з виявами української національної самобутності: заборонено будувати церкви в українському стилі, вживати при малюванні ікон український стиль, прикрашати церкви статуями (у цьому Синод бачив католицькі впливи), додержуватись звичаїв, які відрізняли українське богослужіння від московського.

Призначення консисторіями священників, замість обрання їх селянами, вносило розкол та охолодження між духовенством та громадами. До призначених священників громади ставилися як до чужих, та й самим священикам тяжко було ввійти в життя своїх парафіян.

Те, що міцний зв’язок, який був колись між духовенством і парафіянами, слабшав, відкривало можливість ширитися в Україні різним релігійним сектам. Найбільшою була секта штундистів (баптистів).

Одночасно ширилися в Україні містичні секти, серед них найбільше значення мала заснована в кінці ХІХ ст. на Київщині селянином Мальованим… Секта «шалопутів» на Катеринославщині…

Охолодження до церкви відчувалося й серед інтелігенції… Наприкінці ХІХ ст. стало «модним» безвір’я…

Завдання:

1) Прочитайте документ.



2) Як російський уряд ставився до проявів національної самобутності в церковному житті?

3) Чому, на вашу думку, саме такою була політика російського уряду по відношенню до української церкви?

4) Як антиукраїнська церковна політика позначилась на релігійному житті українців?

10) Робота з картою. Розгляньте карту № 16 та вкажіть:



а) осередки єпархій православної та греко-католицької церков в Україні у ІІ половині ХІХ ст.

б) порівняйте, використовуючи діаграму карти, кількісне співвідношення населення українських земель у різноманітних напрямках віросповідання.e:\підручник\євген чикаленко.jpg


an00790_

Віконце допитливих

Українські меценати.


Євген Чикаленко

Традиції благодійництва та меценатства започатковані ще князями доби Київської Русі продовжували відігравати значну роль й у ІІ половні ХІХ ст. Продовжують свою благородну діяльність родини Симиренків, Харитоненків, Терещенків, Тарновських та ін. Особливої уваги заслуговує діяльність Євгена Чикаленка, який домігся великого багатства за рахунок власних талантів як практик сільського господарства.

З кінця ХІХ ст. він став надавати систематичну фінансову допомогу українським громадським і науковим організаціям, діячам науки і культури. Саме він фінансував газети «Громадська думка», «Рада», створив фонд допомоги українським письменникам при Науковому товаристві ім. Т.Шевченка, заснував Академічний дім (гуртожиток для українських студентів) у Львові.

Чимало українських письменників, насамперед В.Винниченко, завдячують йому виходом у світ своїх творів. Усіляко підтримував Є.Чикаленко й українські політичні сили, які прагнули домогтися самостійної Української держави, а тому у 1919 р. мусив емігрувати.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ: ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.c:\documents and settings\admin\мои документы\заставки к учебнику\j0241037.wmf


І. Історичний тренінг.

1. Які картини належать пензлю Корнила Устияновича?

2. Назвіть українських підприємців-благодійників.

3. Які картини належать Миколі Пимоненко?

4. Що об’єднує Марка Кропивницького, Марію Заньковецьку, Миколу Садовського?

5. Архип Куїнджі уславився як майстер пейзажного чи побутового жанру?

6. Хто є автором пам’ятника Богдану Хмельницькому в Києві?

7. Яке освітнє товариство займалося шкільними справами у Галичині з 1881 р.?

8. Коли в Наддніпрянській Україні було започатковано вищу жіночу освіту?

9. Назвіть видатних вчених-природознавців, які працювали в Україні в ІІ половині ХІХ ст.

10. Під якими псевдонімами відомі троє братів Тобілевичів?

11. Коли і де було створено першу на українських землях бактеріологічну станцію?

12. Назвіть прізвище художника, автора картини «Запорожці, пишуть листа турецькому султану».

ІІ. Тестові завдання.

1. Позначте назву міста, в якому у 1865 р. було відкрито Новоросійський університет:

а) Новоросійськ, б) Одеса, в) Сімферополь, г) Херсон.

2. Позначте прізвище вченого, який у 1908 р. став першим Нобелівським лауреатом з України:

а) М.Гамалія, б) О.Ляпунов, в) І.Мечников, г) І.Пулюй.

3. Вкажіть назву міста, в якому у 1875 р. було відкрито другий у Західній Україні університет:

а) Станіслав, б) Тернопіль, в) Ужгород, д) Чернівці.


4. На портреті зображений історик, автор праці:e:\підручник\картинки\наука\яворницкий.jpg

1) М.Грушевський,

2) Д.Багалій,

3) Д.Яворницький,

4) В.Антонович.

а) «Історія запорізьких козаків»

б) «Історія України-Руси»

в) «Про походження козацтва»

г) «Історія Северської землі до половини ХІV ст.»

5. Позначте прізвище автора перших дитячих опер «Коза-дереза», «Пан Коцький» та ін.:

а) М.Вербицький, б) С.Гулак-Артемовський, в) М.Лисенко, г) П.Сокальський.

6. Позначте прізвище гетьмана, якому скульптор М.Мікешин створив пам’ятник, установлений у 1888 році:

а) Д.Апостол, б) І.Мазепа, в) П.Сагайдачний, г) Б.Хмельницький.

7. Позначте назву жанру живопису, в якому проявив свій талант С.Васильківський:

а) батальний живопис, б) натюрморт, в) пейзаж, г) портрет.

8. Позначте прізвище підприємця, громадського діяча, мецената, якого називали «королем садівництва»:

а) Л.Симиренко, б) М.Терещенко, в) І.Харитоненко, г) Є.Чикаленко.

9. Позначте псевдоніми братів Тобілевичів (3 правильні відповіді):

а) Г.Деркач, б) І.Карпенко-Карий, в) П.Мирний, г) М.Садовський,

д) П.Саксаганський, е) М.Старицький.

10. Позначте прізвище відомого українського фізика, який відзначився дослідженням високочастотного випромінювання:

а) О.Ляпунов, б) М.Гамалія, в) М.Бекетов, г) І.Пулюй.

11. Позначте прізвище художника, автора картини «Вечір на Україні»:

а) А.Куїнджі, б) С.Васильківський, в) І.Рєпін, г) М.Ге.

12. Позначте термін, що йому відповідає визначення: поєднання органічно несумісних елементів:

а) класицизм, б) еклектизм, в) романтизм, г) модернізм.








1

2

3

4

5

А
















Б
















В
















Г
















Д
















13. Установіть послідовність подій:

а) відкриття кафедри української літератури у Львівському університеті,

б) відкриття в Одесі бактеріологічної станції,

в) відкриття перших Жіночих гімназій,

г) відкриття університету в Чернівцях,

д) шкільна реформа на західноукраїнських землях.






1

2

3

4

5

А
















Б
















В
















Г
















Д
















14. Установіть відповідність між письменниками і їх творами:

а) М.Вовчок, 1) «Кайдашева сім’я»,

б) П.Куліш, 2) «Каменярі»,

в) І.Нечуй-Левицький, 3) «Народні оповідання»,

г) П.Мирний, 4) «Хіба ревуть воли, як ясла повні»,

д) І.Франко, 5) «Чорна рада».


15. Прочитайте факти біографії культурного діяча і напишіть його прізвище:

«Роки життя – 1862-1912. Народився у Києві в родині іконописця, навчався у Петербурзькій Академії мистецтв. Один із найяскравіших майстрів побутового жанру. У своїй творчості він майже не відходив від тем сільського життя. Маляр досяг високої майстерності у відтворенні сонячних барв природи України і народного побуту. Деякі картини мають гостросоціальне звучання».


16. Прочитайте уривок і напишіть рік, коли відбулася описана подія.

«На західноукраїнських землях стан початкової освіти визначався шкільною реформою. Встановлювалося загальне обов’язкове початкове навчання дітей віком від 6-ти до 14-ти років. Усі школи передавалися з відання церкви під державницьку».


17. Прочитайте уривок і напишіть ініціатора створення театральної трупи:

«У 1882 р. у Єлисаветграді почала працювати українська професійна трупа – Товариство українських акторів, до складу якої входили талановиті актори такі, як Микола Садовський, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті та ін.».


18. Прочитайте уривок та вкажіть назву документа про який йде мова.

«У 1887 р. російським урядом видано документ, котрий зобов’язував директорів гімназій утримуватися від прийому до їхніх закладів дітей прислуги, крамарів тощо».

19. Вкажіть авторів картин
1. 2. 3. e:\підручник\картинки\живопись\ярошенко кочегар.jpg

Автор картини № 1 «Кочегар» був представником «ідейного реалізму» 70-х рр. У художньому доробку цього митця кілька портретів та кілька картин написаних з великим почуттям «Курсистка», «В’язень», «Скрізь життя».

Автор картини № 2 «Суперниці» цікавився життям та побутом українських селян. Відомими його картинами є «Святочне ворожіння», «Свати» та ін.

Автор фрагменту картини № 3 «Весільний викуп» один з українських передвижників. Його картини черпали найбільше з народного побуту «Бандурист», «Український ярмарок», «Дівчата біля криниці».


20. Правильно підпишіть імена та прізвища відомих українських діячів науки та культури та галузь в якій вони стали відомими.e:\підручник\картинки\наука\ефименко.bmpe:\підручник\картинки\наука\мечников.bmpe:\підручник\картинки\наука\авенариус михаил петрович физик.bmpe:\підручник\театр\саксаганский панас карпович.bmp

1. ___________ 2. ____________ 3. ____________ 4. ____________ 5. ___________e:\підручник\картинки\музыка\микола лисенко, композитор.bmp


e:\підручник\картинки\живопись\сергій васильківський.jpge:\підручник\картинки\живопись\иван труш.jpge:\підручник\литература драматургия\иван нечуй-левицкий.jpg

6. ____________ 7. ____________ 8. ____________ 9. ____________ 10. ___________



ІІІ. Вгадай – хто Я?
1. Український драматург, актор. Один із засновників українського реалістичного театру. Народився в родині управителя поміщицького маєтку. Закінчив Бобринецьке повітове училище. У 1861-1871 рр. служив у повітовому суді. З 1871 р. виступав у провінційних театрах. Організував у 1882 р. першу професійну українську театральну трупу. Написав понад 40 драм, комедій, водевілів. Добре знав побут і вдачу різних прошарків сучасного йому суспільства. Найбільший успіх мали драми про життя післяреформеного українського села.

2. Народився в Гримайлові на Тернопільщині в релігійній греко-католицькій родині. З відзнакою закінчив Тернопільську класичну гімназію. 1864 р. вступає на теологічний факультет Віденського університету. Одночасно відвідує лекції з математики, фізики та астрономії. Замість сану священика обирає звання студента філософського факультету Віденського університету. 1875 р. в Страсбурзькому університеті вивчає електротехніку, з відзнакою захищає дисертацію і здобуває ступінь доктора філософії цього ж університету. ). 1902 р. — перший декан першого в Європі електротехнічного факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував його Радником Двору, нагородив Лицарським Хрестом.http://www.ukrop.com/images100/pip.jpg





3. Автор цієї картини під назвою «Ідилія», відомий український художник, академік Петербурзької Академії мистецтва з 1904 р. Народився в Києві в сім’ї іконописного майстра. Здобув освіту у Київській малювальній школі (1878-1882) та петербурзькій Академії мистецтв. Згодом викладав у Київській малювальній школі. В численних жанрових картинах показав життя та побут українського села, рідну природу.


4. Автор портрету Лесі Українки, відомий український живописець і художній критик. Народився в селянській сім’ї. В 1891-1897 рр. вчився в Академії красних мистецтв у Кракові. Художник широкого діапазону, виступав як пейзажист-лірик, автор жанрових картин, портретів сучасників. Він був одним із організаторів прогресивних художніх об’єднань у Львові, зокрема «Товариства прихильників української літератури, науки та штуки».


5. Видатний український письменник і громадський діяч. Народився в с. Сторонці-Путилові на Буковині. Вчився в німецькій нижчій реальній школі в Чернівцях. Понад десять років пробув на службі в австрійській армії. З 1863 р. жив і працював у рідному селі. В історію української літератури ввійшов за висловом І.Франка, як «буковинський Кобзар». В своїх творах порушував актуальні проблеми життя народу, його боротьби за соціальне і національне визволення.



e:\підручник\картинки\театр\заньковецкая.jpg

6. Акторка, громадський діяч. Народилася у с. Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії у 1854 р. З 10 років почала навчання в приватному пансіоні. Коли їй виповнилося 16 років, постало питання про подальше серйозне навчання. Вона прагнула вступити до консерваторії, щоб професійно навчитися співати. У 17 років стала дружиною артилерійського офіцера й опинилася в Бессарабії. Зустріч з М.Тобілевичем різко змінила її життя. Пристрасть до театральної сцени змусила її порвати з родиною і присвятити себе сцені.


ІV. Термінологічна розминка.
1. Еклектика.

2. Лібрето.

3. Натуралізм.

4. Неологізми.

5. Передвижники.
V. Хто зайвий і чому?


5. а) Х.Алчевська

б) Л.Українка,

в) Л.Симиренко

г) Є.Чикаленко.



1. а) В.Хвойко, 2. а) М.Вовчок,

б) Ф.Вовк, б) М.Заньковецька,

в) Д.Багалій, в) Л.Українка,

г) М.Бекетов. г) О.Кобилянська.
3. а) Л.Глібов, 4. а) І.Мечников,

б) Ю.Федькович, б) М.Левицький,

в) В.Матюх, в) Є.Чикаленко,

г) С.Руданський. г) І.Пулюй

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Багалій Д. Нариси історії України. – К., 1994.

  2. Грицак Я. Нарис історії України: формування модернової української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 2000.

  3. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.: Левада, 1997.

  4. Дорошенко Д. Нарис історії України. У двох томах. – К.: Глобус, 1992. – Т.2.

  5. Енциклопедія історії України від А до Я. – К., 2005.

  6. Історія Русів. – К.: Радянський письменник, 1991.

  7. Крип’якевич І. Історія української культури. – К.: Либідь, 1994.

  8. Крип’якевич І. Історія України. – К.: Либідь, 1994.

  9. Литвин В. Історія України. – К.: Наукова думка, 2010

  10. Новий довідник: історія України. – К., 2006.

  11. Огієнко І. Українська культура. – Репринтне видання 1918 р. – К.: Абрис, 1991

  12. Полонська-Василенко Н. Історія України. У двох томах. – К.: Либідь, 1993. – Т.2.

  13. Субтельний О. Україна. Історія. – К.: Либідь, 1994.

  14. Українки в історії. / за ред.. проф.. Борисенко В. – К.: Либідь, 2006

  15. Українські традиції і звички. / упор. Скляренко В.М., Шуклінова А.С. – Х.: Фоліо, 2007

  16. Херлихи П. Одесса. История 1794-1914. – О., 2007


Зміст

Розділ 1. Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст.

Тема 1. Історична пам’ять – найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.

Тема 2. Мобілізація української нації в умовах модернізації.



Узагальнення до розділу.
Розділ 2. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ ст.

Тема 1. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій.

Тема 2. Наддніпрянська Україна під час російсько-турецьких війн І половини ХІХ ст.

Тема 3. Україна в російсько-французькій війні 1812 року.

Тема 4. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.

Тема 5. Пробудження національного життя у Західній Україні.

Тема 6. Соціально-політичні рухи в Наддніпрянській Україні на початку ХІХ ст.

Узагальнення до розділу.
Розділ 3. Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.

Тема 1. Розвиток сільського господарства та аграрних відносин у І половині ХІХ ст.

Тема 2. Початок промислового перевороту.

Тема 3. Зростання міст. Розвиток торгівлі.

Тема 4. Антикріпосницька боротьба в Україні.

Тема 5. Український національно-визвольний рух на території Наддніпрянської України

в І половині ХІХ ст.

Тема 6. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях в І половині ХІХ ст.



Узагальнення до розділу.
Розділ 4. Духовне життя в українських землях наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Тема 1. Розвиток освіти та науки на українських землях.

Тема 2. Нова українська література і театр.

Тема 3. Розвиток українського мистецтва.

Тема 4. Традиційно-побутова культура у селі та місті.

Узагальнення до розділу.
Розділ 5. Модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ ст.

Тема 1. Наддніпрянська Україна напередодні реформи 1861 року.

Тема 2. Селянська реформа 1861 року в Наддніпрянській Україні.

Тема 3. Розвиток сільського господарства України у ІІ половині ХІХ ст.

Тема 4. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років ХІХ ст. у Наддніпрянщині.

Тема 5. Економічний розвиток України в ІІ половині ХІХ ст.

Тема 6. Розвиток міст і торгівлі в Україні ІІ половини ХІХ ст.

Узагальнення до розділу.
Розділ 6. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.

Тема 1. Суспільно-політичний та національний рух в Наддніпрянській Україні у 50-60-х рр. ХІХ ст.

Тема 2. Суспільно-політичний та національний рух в Наддніпрянській Україні у 70-90-х рр. ХІХ ст.

Тема 3. Загальноросійський визвольний рух у Наддніпрянській Україні в ІІ половині ХІХ ст.

Тема 4. Український національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 60-х – першій

половині 70-х років ХІХ ст.

Тема 5. Політичний рух в Західній Україні в середині 70-х – в 90-х роках ХІХ ст.

Тема 6. Формування політичних партій в західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст.



Узагальнення до розділу.

Розділ 7. Духовне життя України в другій половині ХІХ ст.

Тема 1. Розвиток освіти та науки на українських землях.

Тема 2. Література, драматургія та театр другої половини ХІХ ст.

Тема 3. Розвиток українського мистецтва.

Тема 4. Традиційно-побутова культура та церковне життя в Україні другої половини ХІХ ст.



Узагальнення до розділу.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconТема розвиток освіти та науки на українських землях
Розділ духовне життя в українських землях наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconСоціально-політичний розвиток І національний рух в українських землях в першиій половині XIX ст
Криза феодально-кріпосницької системи І особливості соціально-економічного процесу в Україні
Тема розвиток освіти та науки на українських землях icon"Соціально-політичний розвиток І національний рух в українських землях в першиій половині XIX ст."
Криза феодально-кріпосницької системи І особливості соціально-економічного процесу в Україні
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconТестове контрольне опитування. Варіант 1 Тема Історія та культура населення України в стародавні часи
...
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconУрок-занурення «реактивний рух. Розвиток космонавтики. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ У Розвиток космонавтики.»
К. Е. Ціолковського та українських учених про використання ракет для космічних польотів
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconЛекція українська культура у другій половині ХVII – XVIII століттях
Соціально-культурна ситуація на українських землях в епоху бароко. Іван Мазепа у творенні культури
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconКонспект лекцій для слухачів 2-го курсу Дрогобицького катехитичного інституту Пресвятої Трійці зміст: Тема №1: Політико-релігійна ситуація на українських землях до 988 року
З 1000-х років – літопис Нестора «Повість полум’яних літ». До літопису – юридично-релігійні І законодавчо-документальні джерела:...
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconПродовжувач опришківської справи Лук’ян Кобилиця
Хіх ст які відбувалися на українських землях в даний період; вчити працювати з документами та ілюстраціями, аналізувати матеріал,...
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconКурс "Педагогіка" є провідним у системі загальнопедагогічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей університету
Викладання курсу передбачає ознайомлення студентів з педагогічними поглядами, діяльністю визначних українських І зарубіжних педагогів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка