Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього



Скачати 144.1 Kb.
Дата конвертації17.02.2018
Розмір144.1 Kb.

7 клас

Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.

Мета: розширити знання учнів про життєвий шлях Т. Г. Шевченка, ознайомити з історією написання вірша Кобзаря «Заповіт», його суспільно-політичним значення в долі поета та суспільства, розкрити ідею єднання Т. Шевченка з рідною землею в житті й по смерті, його мрію про щасливе майбутнє українського народу, удосконалювати вміння школярів робити ідейно-художній аналіз поезії, повторити матеріал про засоби виразного читання, розвивати навички виразного читання віршованих творів на прикладі «Заповіту» Т. Шевченка, формувати патріотичні почуття шестикласників.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фонозапис пісні «Заповіт» у виконанні Ігоря Бортка, грамзапис пісні «Шлях до Тараса» у виконанні Василя Зінкевича, мультимедійна презентація до уроку.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Психологічний настрій на урок.

Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.Виконання тестових завдань, підготовлених товаришем по парті. Взаємоперевірка, виставлення балів.

Два зошити із записаними тестовими завданнями за змістом балади «Тополя» учитель збирає, перевіряє, аналізує роботи й виставляє відповідні бали.



2. Зачитування творчих робіт літературознавчого характеру на тему «Тополя»Т. Шевченка – балада».

3.Зачитування міні-творів на тему «Ідея незнищенного кохання в баладі Т. Шевченка «Тополя».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Оголошення теми й мети уроку.

Слайд 1.

На сьогоднішньому уроці ми розширимо знання про життєвий шлях Т.Г. Шевченка, ознайомимося з історією написання вірша Кобзаря «Заповіт», його суспільно-політичним значення в долі поета та суспільства, розкриємо ідею єднання Т. Шевченка з рідною землею в житті й по смерті, його мрію про щасливе майбутнє українського народу, удосконалюватимемо вміння робити ідейно-художній аналіз поезії, повторимо матеріал про засоби виразного читання, розвиватимемо навички виразного читання віршованих творів на прикладі «Заповіту» Т. Шевченка.


2.Запис теми уроку, епіграфа в зошит.

Слайд 2.

«Заповіт» — коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь...(Г. Нудьга.).



3.Тлумачення назви твору та історії його написання.

Слайд 3.

-Що означає слово «заповіт»?

Тлумачення слова «заповіт»: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам; в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).

Заповіт письменника – це, як правило, твір, у якому автор висловлює свої найзаповітніші бажання не лише особистого, а й суспільного характеру.

Саме про найзаповітніші бажання Т. Шевченка піде мова в поезії Т. Шевченка «Заповіт». Але про це пізніше. А спочатку послухайте історію появи цього твору.

Слайд 4.

1845 р. Т. Шевченко за дорученням Київської археографічної комісії змальовував на Переяславщині пам’ятки старовини.



Слайд 5.

Одного дня пізньої осені поет повертався з Андрущів у В’юнище. У дорозі його застала негода. Шевченко промок до нитки, перемерз і вже ввечері зліг на квартирі поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. На той час ця хвороба через відсутність відповідних ліків була смертельною. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до А.Козачковського (Слайд 6), який починає нелегку боротьбу за життя друга. Тяжкі думи облягли голову Кобзаря, адже на світі він прожив неповних тридцять два роки. Невже так скоро прийшла його остання година? Скільки задумів, прагнень не здійснено?



Слайд 7.

І тоді вирішив поет сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся й ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте

Мене...


Та не судилося «Заповітові» стати останнім словом народного співця. Доля змилостивилася й ще відвела йому ще 16 років.

-Як ви думаєте, чи лише хвороба стала причиною написання «Заповіту»?

Звичайно, не лише погіршення стану здоров’я наштовхнуло на написання цього поетичного звернення Кобзаря. Т. Шевченка надзвичайно хвилювала доля покривдженого, змученого, страждаючого народу, що томився в кріпацькій неволі. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини й Київщини, він побував і в панських палацах, і в мужицьких хатах і пересвідчився, що скрізь неправда: панство розкошує, а селянство бідує. Шевченко усвідомлював: лише шляхом збройної боротьби народ здобуде визволення, тож у «Заповіті» закликав усіх пригноблених: «… вставайте, кайдани порвіте».

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася у виданні «Кобзаря» 1867 року.



4.Виразне читання поезії Т. Шевченка «Заповіт» учителем.

Слайд 8 -20.

5.Словникова робота.

6.Обговорення змісту поезії за питаннями.

Слайд 21.

-З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?

Перші слова «Заповіту» вражають граничною простотою, навіть буденністю. Наче батько перед смертю зібрав синів і спокійно, з ледь помітною зажурою просить поховати його як годиться. Саме в цій простоті – глибина думки й образу. Кількома словами намальована ціла картина.

-Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?

Яка картина постає перед очима, коли ми читаємо другу строфу? Про що мріє Т. Шевченко?

Силою поетичного слова Кобзар підняв нас на таку височінь, звідки бачимо Україну від краю до краю, відчуваємо господарями цієї краси й величі та усвідомлюємо громадянську відповідальність за її долю. Про священне почуття любові до Вітчизни

Шевченко говорить просто, без зайвих пишних фраз.

-Які художні засоби використовує Т. Шевченко для змалювання краси української землі?

-Чи однакові емоції, якими сповнений твір, за рівнем напруження?

-У яких рядках відчувається хвилювання автора?

-Як передається зміна думок і почуттів автора у вірші?

Речення уривчасті, поет вдається до перенесення (фраза розпочата в одному віршованому рядку, закінчується в наступному).Це робить віршовану мову більш напруженою, емоційною, енергійною.

-При якій умові поет готовий полинути д Бога?

Якщо станеться так, що Дніпро «понесе з України у синєє море кров ворожу», тобто згинуть усі кати народу, а трудящі стануть вільними й щасливими.

-Який епітет підсилює ненависть поета до гнобителів?

-Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?

-Зачитайте рядки, які є кульмінацією думок, вибухом пристрасті поета?

-Який звук найчастіше повторюється в них? (Р).

-Що він підкреслює ?

-Як називається цей поетичний прийом в українській літературі?

-Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням?

-Яке останнє прохання поета?

-Що допомагає передати піднесення, пафос рядків?

Уживання дієслів-закликів у наказовій формі: вставайте, порвіте, окропіте.



7. Визначення теми та ідеї поезії.

Слайд 22.

Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

8.Опрацювання особливостей композиції «Заповіту», визначення його жанру.

Слайд 23.

За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно й тому утворюють ніби три ступені, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.

-Який твір називається ліричним?

-Які визнаєте різновиди лірики за змістом? За формою?

-Як ви думаєте, до якого жанру лірики належить «Заповіт» Т. Шевченка? Чому?



Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

9. Робота з таблицею «Засоби виразного читання».

Слайд 24.

Темп читання

швидкість читання (уповільнений, прискорений в окремих місцях)

Сила голосу

максимальний ступінь вияву голосу, його напруженість, інтенсивність

Тембр звука

характерне забарвлення звука, завдяки якому звучання одного голосу відрізняється від іншого

Дикція

чітка вимова звуків, слів, фраз, основа професійного звучання мовлення

Логічний наголос

виділення силою голосу якогось слова в реченні для підкреслення його смислового значення

Пауза

зупинка при читанні; види пауз: синтаксичні (на розділових знаках: короткі, середні, довгі); логічні (паузи на місцях. яких вимагає зміст)

Мовленнєвий такт

частина речення між двома паузами

Інтонація

головний засіб донесення до слухачів змісту твору, його підтексту, настрою; види: переліку, зіставлення, осуду, співчуття, захоплення тощо

Слайд 25.

Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору.

Реєстр основних партитурних знаків:



Знак

Значення

Весна

пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу

/

коротка пауза

//

середня пауза

///

довга пауза



підвищення тону



рівний тон



зниження тону

засумувала

пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення вимови




лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на одному диханні

{ «Я твій!..» }

фігурні дужки вказують на зміну адресата

Слайд 26.

10.Опрацювання пам’ятки «Як навчитися виразно читати вірші».

1. Удумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку з’ясуй (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос.

5. Познач олівцем паузи:

а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);

б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).

в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);

б) зниження тону – стрілка вниз (↓);

в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Урахуй їхні побажання.



Слайд 27.

11. Опрацювання пам’ятки декламатора.

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.



12. Пояснення вчителя.

12. 1. Особливості читання віршів.

Вірші мають свої особливості читання. По-перше, інтонація, логічні наголоси під час читання поезій залежать від змісту й настрою твору. По-друге, паузи варто робити не тільки на розділових знаках, а й наприкінці кожного рядка, якщо там навіть немає розділового знака. Це міжрядкова пауза, яка потрібна для того, щоб підкреслити основну ознаку вірша – ритмічність. По-третє, не можна читати вірш скоромовкою, «ковтати» окремі слова або закінчення, а потрібно читати середнім темпом, залежно від змісту, орієнтуватися, де варто уповільнити або прискорити темп.



12.2.Особливості виразного читання твору «Заповіт». Як необхідно читати таку поезію?

Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. У міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.



13.Складання партитури поезії Т. Шевченка «Заповіт».

14. Виразне читання поезії Т. Шевченка «Заповіт» школярами.

15. Індивідуальне повідомлення учня на тему «Безсмертна мелодія Заповіту»

Слайд 28.

Після цього багато поезій з’явилося з-під пера співця знедолених, але «Заповіт» був і буде улюбленим твором народних мас. Цей вірш хвилював композиторів, а тому існує понад півсотні варіантів музики на слова «Заповіту»: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

Одним з перших, хто написав музику до «Заповіту», був М. Лисенко. Історія цього твору цікава. ! 1968 році група прогресивних діячів Західної України задумала відзначити роковини з дня смерті геніального поета. Аби поповнити небагатий на той час шевченківський репертуар, галичани замовили М. Лисенку написати музику до вірша «Заповіт». Микола Віталійович охоче погодився виконати це прохання, напружено працював протягом тривалого часу, намагаючись поєднати дух шевченківської поезії зі специфікою української пісні. Новий твір прозвучав усіма голосами в лютневому Львові у виконанні палких прихильників спадщини Шевченка.

Слайд 29.

Та в народі пісня поширилася й стала найбільш відомою з мелодією, що належить полтавському вчителеві Гордієві Гладкому. Не маючи більш солідного інструменту, усі свої пісні він програвав на гітарі. Кожної суботи в Г. Гладкого збиралася молодь. Це були переважно місцеві семінаристи, котрі, як правило, мали гарні голоси. Саме цей чоловічий хор, яким керував сам Г. Гладкий, був першим виконавцем «Заповіту». Твір учителя з Полтавщини дуже сподобався М. Лисенку. Композитор зробив у музиці кілька незначних поправок, і пісня крилатим птахом полинула у великий світ, переходячи від покоління до покоління як дорогоцінний скарб, як велике духовне надбання українського народу. Цей «Заповіт» ми співаємо й нині.

Сила «Заповіту» - незмірна. Він співається як пісня-гімн, як спомин, як заклик до боротьби. Твір написано в плані епічної оповіді. Мелодія хору розпросторена, наспівна й подекуди нагадує речитатив народного співця-бандуриста. Епічний характер твору підкреслюється також супроводом, у якому характерні фортепіанні вступи нагадують інструментальні награвання співця-бандуриста. Хор побудовано на інтонаціях історичних дум і пісень.

16.Прослуховування пісні «Заповіт» у виконанні Ігоря Бортка.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Бліц-турнір.

Як називає Т. Шевченко Україну? (Мила).



Прізвище приятеля Шевченка, лікаря, який врятував його від хвороби у листопаді-грудні 1845 року (Козачковський).
Автор музики до «Заповіту», яка стала найбільш популярною (Гладкий).
Місто, у якому Тарас Григорович створив «Заповіт» (Переяслав).
Прізвище відомого композитора, яки йпершим поклав «Заповіт» на музику (Лисенко).
Що просить окропити кров’ю поет у своїй поезії? (Волю).

Про яку сім’ю мріє Т. Шевченко? (Велику вольну, нову).

Жанр «Заповіту» (Громадянська лірика, вірш-послання)..
Місто, у якому похований Кобзар (Канів).

Інша назва Чернечої гори (Тарасова).

2.Метод «Прес».

-Чому Кобзар хоче, щоб його згадували, пам’ятали? Чи має він, на ваш погляд, на це право? Свої думки обґрунтуйте.

-Чим, на ваш погляд, пояснити популярність «Заповіту» Т. Шевченка не тільки на території України, але й за її межами?

-Доведіть, що вірш «Заповіт» Т. Шевченка — програмне поетичне звернення до сучасників і майбутніх поколінь.



V. Підбиття підсумку уроку.

3. Заключне слово вчителя.

Слайд 30-31.

Закличні слова «Заповіту» клекочуть і нині, пробуджуючи національну свідомість людей. Це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, програмне звернення Кобзаря до сучасних і майбутніх поколінь. Справдилися заповіти поетові: Україна незалежна, знищені всі пута рабства, люди вільні. Виконав народ і останнє бажання Кобзаря – бути похованим в рідній стороні. З далекої північної столиці (м. Санкт-Петербург) у травні 1845 року привезли тіло поета в Україну, де й поховали під Каневом. Вибрали Чернечу гору, звіряючи величність місця із заповітними рядками, а тендітні дівочі руки, за давнім народним звичаєм, покотили віз із важкою свинцевою труною в останню путь. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром, і поховали. Відтоді Чернечу гору називають Тарасовою.


Лежить поет на високій кручі, «серед степу широкого на Вкраїні милій», а поряд могутній Дніпро котить свої хвилі – так, як він мріяв.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,



Тебе своїм сучасником звемо (В. Симоненко).

4.Прослуховування пісні «Шлях до Тараса» у виконанні Василя Зінкевича (1 куплет і приспів)

Слайд 32.

Інструктаж до виконання домашнього завдання.

1.Вивчити напам’ять поезію Т. Шевченка «Заповіт».

2.Дібрати цікаві факти з життєвого шляху А. Чайковського, знати зміст І, ІІ частин твору «За сестрою».

Індивідуальні домашні завдання.

1.Написати листа Шевченкові, висловивши подяку за вірш, розказавши, як же українці виконують заповіти Кобзаря.



Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconУрок з української літератури у 7 класі вчителя української
Тема: Тарас Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею....
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconТарас Шевченко «Заповіт». Твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє
Мета: поглибити знання учнів про життєвий шлях Тараса Шевченка; визначити, яке місце у творчості Кобзаря посідає поезія «Заповіт»;...
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconТарас Шевченко. Минуле,теперішнє,майбутнє…
Т. Шевченка; формувати вміння сприймати текст на слух та вміти перекласти його з англійської мови; удосконалювати навички виразного...
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconКонкурсірозминка (правило першої руки) 8 кл. Що означає слово «античний»?
Епіграф: «Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє»
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconТарас Шевченко (1814-1861) — народний поет План
Поезія Т. Шевченка в дитячому читанні відповідно до програми дошкільного закладу. Мрії про щасливе життя у вірші "Заповіт"
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconЗвіт про проведену роботу ст ІІІ. Висновки ст ІV. Список використаної літератури ст VІІ. Додатки
Людина – дитина свого часу І своєї країни, почуття Батьківщини завжди невід’ємне від почуття історії. В її долі сплітаються в єдиний...
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconНавчально-методичний посібник Тернопіль
Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле,...
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconТема: Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Твір про справжні життєві цінності. За твором Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»

Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconТема уроку. Тарас Шевченко – співець краси рідного краю. Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…»
Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»
Тема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього iconЗакон життя. І ті, хто дивиться тільки в минуле, безперечно пропустять майбутнє
Привабливість професійної освіти на часі дня: на Сумщині стартував всеукраїнський телемарафон


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка