Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова



Скачати 197.29 Kb.
Дата конвертації11.04.2017
Розмір197.29 Kb.

Тема. Тарас Шевченко і Адам Міцкевич – два генії українського і польського слова.

Мета: ознайомити учнів з життєписами найвідоміших поетів України і Польщі – Шевченком і Міцкевичем, навчити дітей порівнювати їхні долі, їхню творчість, знайти спільне і відмінне. Виховувати в учнів повагу і любов до спадщини поетів, до історичного минулого свого народу та інших народів.

Обладнання: портрети Т.Шевченка, А.Міцкевича, цитати І.Франка про Шевченка і Міцкевича, ілюстрації до поеми «Дзяди» і поеми «Кавказ», два кросворди на дошці.

Форма проведення: урок- круглий стіл.



Вступне слово вчителя. У періоди мирні і спокійні, ми не надаємо великого значення творчості таких поетів-революціонерів, як Тарас Шевченко, Адам Міцкевич, ми просто їх вивчаємо у школі, вчимо напам’ять їхні вірші, не сильно вдумуючись у зміст, так воно насправді є. Але у періоди національних зрушень, у переломні періоди будь-якої нації, такі, як зараз, бачимо в Україні, ми прочитуємо таких поетів по-новому, ми вчитуємося в кожне слово і бачимо сьогодення! Рівно 200 років пройшло з дня народження Шевченка і 216 років з дня народження Міцкевича, а їхні вічні ідеї свободи, волі залишаються актуальними!

Учень-літературознавець1. Про обох поетів висловлювався Іван Франко.

«Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство.»



Учень-літературознавець 2. А про Тараса Шевченка він сказав так: «Він був сином мужика і став волода­рем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і книжним вченим… 10 літ він томився під російською солдатською муштрою, а для волі України зробив більше, ніж десять переможних армій.»

Вчитель. Давайте для початку коротко розглянемо і порівняємо життєві шляхи цих двох великих поетів.

Учень-біограф 3. Польський поет, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху Адам Міцкевич народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся біля міста Новогорудка, що входить нині до складу Білорусії. Батько його, Микола Міцкевич, адвокат, належав до збіднілої дрібнопомісної шляхти. Рано втратив батька.

Учень-біограф 4. Тарас Шевченко народився  9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту  Київської губернії. Був третьою дитиною селян-кріпаків Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Дитинство Шевченка було не дуже «солодким», адже у нього рано померла мати, а потім і батько, кріпосницький лад просто-напросто знищував людей.

Варто сказати, що обидва поети ще з дитинства виховувались у патріотичному дусі: у будинку Міцкевичів жили волелюбні традиції польських патріотів. Микола Міцкевич сам брав участь у народно-визвольному повстанні під керівництвом Тадеуша Костюшка. А  Тарасові діди і прадіди були козаками, служили у Війську Запорозькому й брали участь у визвольних війнах та повстаннях в Україні XVII–XVIII століть. Ці повстання були жорстоко придушені, й нормальне суспільне життя на Черкащині, Полтавщині, Київщині, Брацлавщині, Чернігівщині порушилося на тривалі роки. 

Учень-біограф 3. Закінчивши Віденський університет, Міцкевич працював вчителем у Ковно, там відкрив для себе незвичайну бідність і вбогість народу, гнобленого царською владою. Це сприяло формуванню революційних поглядів поета, необхідності рішучої боротьби. Ранні твори Міцкевича (перший вірш опубліковано 1818 року) свідчать про захоплення волелюбними мотивами. З 1817 року він брав участь у створенні й діяльності патріотичних молодіжних гуртків. Зокрема Міцкевич вступив у таємне польське товариство молоді – «філоматів», що у своїй програмі проголошували прагнення до знань, але насправді прагнули до визволення й об’єднання Польщі. Організацію викрили царські шпигуни та їхні польські посібники. «Філоматів» і близьких до них за переконанням 1823 року заарештували, ув’язнили. Міцкевичу ж було наказано вирушити до Петербурга, де він зблизився з поетами-декабристами.

Учень-біограф 4. Після довгих років наймитувань, Шевченкові пощастило познайомитись із впливовими людьми. Навесні 1838-го Карл Брюллов і Василь Жуковський вирішили викупити молодого поета з кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити кріпака за великі гроші — 2500 рублів. На той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського  — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї. Шевченка викупили. Найперше про Шевченка дізналися як про художника. Будучи вже неабияким портретистом, упродовж навчання він опанував також мистецтво гравюри й виявив видатні здібності як графік та ілюстратор.

До ранньої творчості Шевченка належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Своєю фантастикою й основними мотивами вони близькі до народної поезії. Поетичним вступом до «Кобзаря» (1840) був вірш «Думи мої, думи мої», у якому, висловлюючи свої погляди на зв'язок поезії з дійсністю, Шевченко підкреслив нерозривну єдність поета зі своїм народом.

Учень-літературознавець 5. Міцкевич, у свою чергу теж розумів: для того, щоб виразити нові ідеї, щоб прогресивні думки стали надбанням народу, потрібно звертатися до народної творчості. Міцкевич вбачав у ній життєдайне джерело поезії. Так з’являються перші балади Міцкевича. У народі він бачив виразника гуманних почуттів, високого патріотичного духу Спільність мотивів, близькість за змістом та образним наповненням – ось що об’єднує балади А. Міцкевича і Т. Шевченка. Народні мотиви проходять крізь ці твори, вони споріднюють між собою "Рибку" А. Міцкевича і "Причинну" Т. Шевченка.

Учні виразно читають балади «Рибка» та «Причинна».

Учень-літературознавець. Трагізм сюжету, людську драму, типовість образів ми бачимо у написаних різними мовами творах.

У баладах А. Міцкевича, так само як і в Т. Шевченка, центральною постаттю виступає жінка. Це типовий образ простої дівчини, безпосередньої у своїх почуттях. Вона довірливо покохала пана, що в умовах тогочасної дійсності привело дівчину до загибелі. Вона збезчещена, а пан умиває руки, готуючись до весілля з панною. Довіра і відданість коханому примушують її терпіти всі утиски і насміхання з надією на щасливе майбутнє. Але щастя не для простої людини. Дівчина розуміє, що пан її зрадив, і, не маючи сили перенести таку біль, перетворюється на рибку. Єдине її щастя – це дитина, яку вона потай годує. Образу щирої, відданої дівчини протиставлений пан, образом якого поет засвідчував жорстоке ставлення людей панівного класу до простих людей, наругу над кращими людськими почуттями.

Героїня балади бореться за своє щастя, і силою фантастики наділений образ карає пана і його наречену – їх перетворено в камінь:

Лиш піднеслась з долини

Скеля будови чудної, –

Зовсім немов дві людини

Стали й завмерли обоє.

Образи балади реалістичні. Дівчина, дитина, слуга – типи простих людей того часу. І сама трагедія жінки в баладі змальовується не як винятковий випадок, а як явище, що характеризує життя верхівки тогочасного суспільства. Отже, і перетворення, і загибель дівчини – не випадкові. Вона стає жертвою розпусти панів. Причини її смерті і помсти соціальні, і вирішити їх дуже нелегко.



Учень-літературознавець. Подібний підхід до зображення людської долі ми зустрічаємо і в українській літературі.

Пошуки щастя і боротьба за щасливе життя, намагання подолати соціальні та побутові перешкоди, доля і трагічна загибель героїнь – саме ці теми ми зустрічаємо в баладі Т. Шевченка "Причинна".

Використовуючи баладну фантастику, народну казковість, автор розкриває силу пристрасті людини, її життєві прагнення. У центрі уваги постає людина з її глибокими почуттями і мріями. Наповнюючи баладу традиційним українським колоритом, автор змальовує розгорнуті романтичні пейзажі. Саме із зображення Дніпра в негоду починається балада "Причинна":

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

На фоні цієї карти вимальовується постать "причинної" – людини, що носить у собі глибокі почуття та пристрасть. Розлука з коханим, одинокість призводять дівчину до відчаю. Її уява малює сумні картини загибелі коханого "на чужому полі". Поет висловлює уболівання, співчуття молодій дівчині:

Така її доля...О, боже мій милий!

За що ж ти караєш її молоду?



Учень-етнограф. Поява русалок, ігри, співи та танці – це засоби народної фантастики, за допомогою яких поет зобразив загибель чулої та вразливої дівчини. Загибель людини і краса природи – два неподільні мотиви в баладах. Т. Шевченко підносить моральну силу простої людини. Незважаючи на фантастику балади, в ній пробивається життєва правда одвічного і невтомного шукання людиною своєї долі. Саме у баладі "Причинна" створено образ дівчини, сповненої справді великого почуття та прагнення до життя. Автор ставить запитання – чому гине людина? І саме в останніх рядках, де зображена картина спокійної, чарівної природи, тихий ранок, "ідуть дівчата в поле жати", поет дає відповідь – людині є для чого жити. Радість, співи, краса сонячного ранку – це картина, в якій автор відтворює життєву силу народу.

Вчитель. Саме завдяки мальовничості пейзажів, мелодійності вірша і актуальності образу "Причинна" приваблювала багатьох композиторів та переспівувалась у народній творчості. М. Лисенко поклав на музику вступну частину балади – "Реве та стогне Дніпр широкий". Саме ці слова увійшли великою кількістю версій до народних пісень та переспівів.

Балади Т. Шевченка і А. Міцкевича, про які ми вели мову, різні за своїм змістом, спрямуванням і стильовими прикметами, але їх між собою об’єднує казково-фантастичний елемент і народнопоетична символіка, в основі якої лежить антитеза життя і смерті.

Спільним є і поетизація високих, світлих, благородних поривань, утвердження думки про важку боротьбу, яку доводиться вести в ім’я утвердження у житті добра, правди, краси і любові.

Показ слайдів з ілюстраціями до балад у супроводі пісні М. Лисенка «Реве та стогне Дніпр широкий».

.Учень. У поемі «Дзяди» у прозовій формі поет розповідає про страждання Польщі під владою Олександра І і про безжалісні гоніння, які обрушилися в 1823 р. на польську молодь, що вчилася у Вільно й прагнула зберегти рідну мову й національну культуру.



Вчитель: Життєві шляхи геніїв української та польської літератур Тараса Шевченка і Адама Міцкевича не перепліталися. Але один про одного вони добре знали. Давайте поговоримо про ці цікаві речі.

Учень-біограф. З офіційних документів відомо, що з осені 1829 до лютого 1831-го козачок поміщика Енгельгардта чотирнадцятилітній Тарас Шевченко жив з паном у Вільно (тепер Вільнюс, столиця Литви). Існує припущення, що Тарас, з дозволу хазяїна, брав уроки малювання у професора живопису Віленського університету Йонаса Рустемаса. Укладачі «Шевченківського словника» допускають, що вже тоді Тарас читав польську літературу, зокрема твори Міцкевича – випускника цього навчального закладу.
Перебування у Вільно залишило помітний слід у житті й творчості Шевченка. Дослідники творчості Шевченка вважають, що «Пісня вартового біля в’язниці» із драми «Наречена» (писана російською мовою) є вільним переспівом балади Міцкевича «Дзяди». Письменник Афанасьєв-Чужбинський згадував: Шевченко з іноземних мов знав лише польську, а до Міцкевича відчував якийсь особливий потяг. Він неодноразово брався за переклад ліричних творів Адама.

Учен-біограф. Про ставлення українського поета до свого старшого літературного побратима – поляка свідчить і такий факт. У 1846 році Тарас Шевченко написав гнівний антиурядовий твір «Кавказ», у якому таврував національно-шовіністичну політику Росії проти пригнічених нею народів. Рукопис поеми автор передав через члена Кирило-Мефодіївського товариства Миколу Савича у Париж Міцкевичу. Через нього з полум’яним твором українського поета ознайомилася Європа. До речі, Шевченкова поема «Кавказ» вперше надрукована у збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» у німецькому місті Лейпцигу у 1859 році. Ясна річ, із рукопису, переданого видавництву Адамом Міцкевичем.

Демонстрація слайду.

Учень-біограф. Та повернімося до особи Міцкевича. З біографії поета дізнаємося, що 1817 року Адам став студентом Віленського університету. Того самого, який відвідував пізніше Шевченко і на приміщенні якого встановлено меморіальну дошку, що увічнює пам’ять про Кобзаря. В університеті студент Міцкевич заснував одну з перших польських таємних організацій – студентське товариство «Філомати». На початку лютого 1825 року Адам Міцкевич зі своїм товаришем і однокурсником Юзефом Єжовським мандрували з Києва до Одеси. Мандрівка, певне, була захоплююча, бо її аж занадто у романтико– іронічному тоні змалював у спогадах поет. «Їхав через безлюдні степи, де між двома станціями, на відстані якихось трьохсот кілометрів нічого, крім неба і землі, не видно», – писав він. «Я був вражений українською мовою, – відзначав Міцкевич. – Українські простори є столицею ліричної поезії». 

Учень 9. Послухаймо уривок з монологу Конрада:

Безсмертя чую я, його творити можу, —

А більшого ж ти і не створиш, боже?

Поглянь, як, мислі ці добувши з себе,

В слово втілю — і злітають,

Розсипаються по небі,

І вогнем горять і грають;

Хоч далеко — я їх чую,

їх милуюся красою,

Відчуваю їх рукою,

Чую рух їх у спокою,—

Діти віщі, вас люблю я!

Мислі мої! Зорі мої!

Мрії мої! Вихри мої!

Я серед вас стою, як батько у сім'ї —

Всі ви мої!



Учень 10. А тепер послухаймо Шевченків уривок:

Думи мої, думи мої, 
Лихо мені з вами! 
Нащо стали на папері 
Сумними рядами?.. 
Чом вас вітер не розвіяв 
В степу, як пилину? 
Чом вас лихо не приспало, 
Як свою дитину?..

Квіти мої, діти! 
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав? 
Чи заплаче серце одно на всім світі, 
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав... 

Вчитель:

! Ви помітили, що обидва поети говорять до своїх дум, Шевченко називає їх квітами, Міцкевич зорями, а це не таке вже й поширене явище у поезії. Манера і стиль написання їх дуже схожі своєю простотою і невимушеністю, своїм романтизмом.

Учень-літературознавець. Ще одна особливість, яка притаманна обом поетам – звернення до Бога.

Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю! (з вірша «Сон»)


Хоч і віруючий Шевченко, але душа його крається, коли бачить муки народу, і часто дорікає Богу. У поемі «Кавказ» ліричний герой звертається до Бога, запитуючи, коли, нарешті, «прокинеться правда», коли кати народу перестануть знущатися з людей. Кавказькі гори политі кров'ю, бо там живе волелюбний народ, який чинить відчайдушний опір завойовникам. Тому тисячами гинуть царські солдати, ллється кров.

Аналітик (Учень 6.) Ті ж самі мотиви спостерігаємо і у поемі «Дзяди». Ось як Конрад в стані агонії звертається до Господа:

Озвись... а ні, то я своє знаряддя двину!

Хай світ не оберну в руїну,

Та горами струсне мій залп і океаном,

Бо пролунає він на все твоє створіння,Той крик, що з поколінь піде у покоління:

Не батьком світу є ти, а...

Голос диявола: Тираном!

Та при цьому обидва поети визнають божу силу та могутність, вірять у божу ласку, Міцкевич у тій же поемі пише:

В безумстві мучусь я, ти ж мудро і без страху

Керуєш в славі,

В суді — ласкавий,

І суд твій, кажуть, правий!

Учень 8.  Національно-патріотичний пафос творів Міцкевича був близький і зрозумілий Шевченкові. Але з окремих питань їхні погляди розходились. Це, зокрема, стосується драми Міцкевича «Барські конфедерати» та поеми Шевченка «Гайдамаки». Обидва твори присвячені козацько-селянському повстанню, відомому під назвою «Коліївщина», але якщо Міцкевич, як і Ю. Словацький у поемі «Беньовський», ідеалізують конфедератів (учасників польських збройних формувань, які придушували повстання українців), звеличують їх як справжніх польських патріотів, то Шевченко показує, які трагічні і криваві наслідки це мало для українського та білоруського народів.

Вчитель: А тепер на завершення розгадаймо кросворди. Творчість поетів ви уже вивчили, то ж думаю ви швидко впораєтесь.

(Учні діляться на дві команди: одні розгадують кросворд «Міцкевич», інші кросворд «Шевченко»)

Кросворд «Міцкевич»:

  1. Головний герой циклу «Кримські сонети»? (Мандрівник)

  2. Назва міста, в якому Міцкевич здобув вищу освіту? (Вільно)

  3. Як називаються твори, об’єднані однією темою, до яких належать і «Кримські сонети»? (Цикл)

  4. У якому місті вчителював Адам Міцкевич? (Ковно)

  5. Остання поема Адама Міцкевича, надрукована 1834 року мала назву «Пан… (Тадеуш)

  6. Яку країну Адам Міцкевич називав своєю батьківщиною? (Литва)

  7. Поезія «Акерманські …» ( Степи)

  8. Вірш із циклу «Кримських сонетів», який має назву ханської столиці? (Бахчисарай)















1)

М

а

н

д

р

і

в

н

И

к










2)

в

І

л

ь

н

о
















3)

Ц

и

к

л
















4)

К

о

в

н

о







5)

т

а

д

Е

у

ш







6)

л

и

т

В

а




7)

с

т

е

п

И







8)

б

а

х

Ч

и

с

а

р

а

й




Кросворд «Шевченко»:

  1. Прізвище живописця, до якого пан Енгельгард віддав Шевченка на науку? (Ширяєв)

  2. Шевченкова містерія «….. Льох» (Великий)

  3. Тараса Шевченка викупили з кріпацтва Василь Жуковський і Карл…? (Брюллов)

  4. Поема Тараса Шевченка про жінку, яка підкинула свого сина двом старим людям? («Наймичка»)

  5. «Тарасова ніч», «Сон», «Розрита могила» - за жанром це…? (Поеми)

  6. Балада Т.Шевченка, уривок з якої покладений на музику: «Така її доля, о Боже мій милий…» («Причинна»)

  7. Збірка поетичних творів Тараса Шевченка? (Кобзар)

  8. Шевченкова балада, у якій дівчина перетворюється в дерево? («Тополя»)





















1)

Ш

и

р

Я

є

в
















2)

в

Е

л

и

К

и

й

3)

б

р

ю

Л

Л

о

в







4)

н

а

Й

М

и

ч

к

а
















5)

П

о

е

м

и







6)

п

р

И

Ч

и

н

н

а






















7)

к

о

б

З

а

р










8)

Т

О

п

о

л

я




Вчитель: Ці два поети є невід'ємною частиною своїх народів, і, як ви вже переконалися, вони наскільки схожі, настільки й різні.

Тарас Шевченко писав: “Історія мого життя є частиною історії моєї батьківщини”.

Адам Міцкевич в свою чергу казав: «Я з народом не мислю по-різному.»

Міністерство освіти і науки України

Улашківська школа І-ІІІ ступенів

Чортківського району

Тернопільської області

Круглий стіл на тему:




«Тарас Шевченко і Адам Міцкевич – два генії українського і польського слова»

Підготувала:

вчитель світової літератури

Улашківської ЗОШ І-ІІІ ст..


Пуляк М. З.

2014 рік

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconТема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Тл: сонет Мета

Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconТарас Григорович шевченко
За два роки Тарас навчився читати й писати І засвоїв деякі знання з арифметики. Читав він дещо й крім Псалтиря. У поезії "А. О. Козачковському"...
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconЗарубіжні письменники й Україна Адам Міцкевич
Починаючи з 20-х років хіхст., твори Міцкевича широко відомі І в Україні. Ними захоплювалися Тарас Шев­ченко й Леся Українка, Михайло...
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconАдам міцкевич (1798—1855)
Але поета приваблювали в народ­ній творчості не лише фантастика та яскраві образи. У народі Міцкевич бачив виразника гуманних почуттів,...
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова icon4 клас Вчителя початкових класів Горішньослобідської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іванців Ярослави Олексіївни Тема. Великий Кобзар. Вступ до теми “Тарас Шевченко”. Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко”
Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко” (про нього). Т. Г. Шевченко „ Вітер з гаєм розмовляє…”, „Садок вишневий коло хати”
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова icon«Тарас Шевченко»
У статті досліджується питання зацікавленості творчістю Т. Г. Шевченка російськими письменниками. Увага зосереджена на повістях В....
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconТема. Тарас григорович шевченко
Програмовий зміст: ознайомити дітей із дитячими роками, родиною видатного українського поета Т. Г. Шевченка; вчити уважно слухати,...
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconТарас Григорович Шевченко славетний син України
Шевченкового слова, його біографічними даними, значенням творчості Т. Шевченка для українського народу. Вчити сприймати поезію Кобзаря...
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconТарас Шевченко! Це ім’я дорогоціною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури
Гомер І шекспір, Пушкін І толстой, Гете І байрон, Шіллер І гейне, Бальзак І гюго, Міцкевич І бернс, Руставелі І нізамі, чия мистецька...
Тема. Тарас Шевченко І Адам Міцкевич два генії українського І польського слова iconТарас Григорович Шевченко Великий м
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка