Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками



Сторінка2/3
Дата конвертації08.04.2017
Розмір458 b.
1   2   3

ТЕМА: зображення походу козаків, розлучення хлопця з матір'ю.

  • ТЕМА: зображення походу козаків, розлучення хлопця з матір'ю.

  • ОСНОВНА ДУМКА:для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини вирушають у військовий похід.



Художні особливості

  • ЕПІТЕТИ: ясні очі, мати слізко проводжає, кінь вороненький.

  • ПОВТОРЕННЯ: перший і останній куплети.

  • МЕТАФОРИ: стоїть місяць, кінь спіткнувся, година настала.

  • Риторичні оклики і риторичні запитання.



.віюто вітри.doc

  • .віюто вітри.doc

  • маруся чурай\audio017.mp3



Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання. Основна думка: «Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде».



Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

  • - Яких страждань зазнала героїня твору? З чим це пов’язано?

  • - Охарактеризуйте внутрішній стан молодиці.

  • - Чому в пісні порівнюється доля дівчини із самотньою билиною, що росте на полі?

  • - Для чого, на ваш погляд, Маруся Чураївіна закінчує твір риторичним запитанням?

  • - Чи побачить молодиця свого «чорнобривого»? Відповідь вмотивуйте. З чим пов’язане її розлучення?

  • - Як, на ваш погляд, чи схожа доля героїні твору з долею його авторки? Свої міркування обґрунтуйте.

  • - Чому героїня вважає, що її долі завидують люди?

  • - Як ви вважаєте, чи чує «чорнобривий» свою милу? Висловіть свої припущення.

  • - Що таке щастя? Які твори про пошуки героями щастя вам відомі (Б. Лепкий, «Цвіт щастя»; О. Стороженко, «Скарб»; І. Липа, «Близнята»)? Яким уявляє своє щастя молодиця?



Порівняльний аналіз пісні «Віють вітри...» з піснею Наталки (І ява І дія у п'єсі І.Котляревського «Наталка Полтавка»)

  • Пісня «Віють вітри, віють буйні» (з п'єси «Наталка Полтавка»І.Котляревського, виконує Наталка).

  • Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;

  • О, як моє болить серце, а сльози не ллються.

  • Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,

  • Тілько тогді і полегша, як нишком поплачу.

  • Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,

  • Хто щасливим був часочок, по смерть не забуде.

  • Єсть же люди, що і моїй завидують долі,

  • Чи щаслива та билинка, що ростеть на полі?

  • Що на полі, що на пісках, без роси на сонці?

  • Тяжко жити без милого і в своїй сторонці.

  • Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

  • Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися....

  • Полетіла б я до тебе, та крилля не маю,

  • Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю.

  • До кого я пригорнуся, і хто його приголубить?

  • Коли тепер того нема, який мене любить.



Художні особливості

  • Художні особливості

  • МЕТАФОРИ: віють вітри, дерева гнуться.

  • ЕПІТЕТИ: щаслива билинка, люте горе, тяжко жити.

  • РИТОРИЧНІ ЗАПИТАННЯ: “Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?”, “Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?”

  • ТЕМА: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

  • ОСНОВНА ДУМКА: “Хто щасливий був часочок , про смерть не забуде”.



Мікрофон

  • «З якою промовою ви б звернулися до молодиці, щоб її заспокоїти, полегшити страждання під час самотності».



ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ...

  • ой не ходи грицю.doc

  • маруся чурай\audio019.mp3

  • ТЕМА: відтворення трагічної долі Гриця через нерозділене кохання.

  • ОСНОВНА ДУМКА: “нехай же Гриць двох не кохає”.



Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:

  • - Яким ви уявляєте Гриця? Чим саме, на ваш погляд, він подобався дівчатам?

  • - Чому кохання стало загрозою для життя героя?

  • - Як сама авторка характеризує свою героїню?

  • - Яким чином дівчина готувала зілля, щоб отруїти коханого?

  • - Яке покарання отримала героїня від своєї матінки?

  • - Чи можна вчинок дівчини вважати злочинним? Відповідь вмотивуйте.

  • Вільний мікрофон: «Чи співчуваю я Грицеві?», «Чи можна виправдати кохання хлопця?».



Художні особливості твору

  • Риторичне запитання: «Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»

  • Епітети: «дівчина-чарівниченька», «темная хата».

  • Метафора: «прийшла п’ятниця».

  • Риторичний оклик: «Що через тебе мене мати била!»



Розгляньте ілюстрації до твору. Знайдіть епізоди, до яких вони належать



Для тих, хто хоче більше знати Визначна сучасна поетеса Ліна Костенко в історичному романі у віршах «Маруся Чурай» висунула свою версію розгортання подій. Подаємо уривок із цього твору, де Маруся Чурай сповідається перед сонцем

  • Л.Костенко.doc



Закріплення вивченого матеріалу

  • «Засвіт встали козаченьки»

  • 1. Козаченьки вирушали в похід:а) з полуночі; б) після сніданку; в) пообіді; г) ввечорі.

  • 2. Сльози на очах у Марусі були від:а) горя; б) радості; в) щастя; г) болю фізичного.

  • 3. Мати буде очікуватиме на повернення сина через:а) півмісяця; б) півроку; в) чотири недільки; г) рік.

  • 4. Прикмета, яка, на думку козака, не дозволить йому швидко повернутися додому:а) зіпсувалося взуття; б) у двір полетіло багато горобців; в) кінь спіткнувся; г) пов’яли квіти на підвіконні.

  • 5. Про що просить син свою матінку перед від’їздом?а) Молитися за нього; б) не згадувати про нього лихим словом;в) писати листів; г) прийняти Марусю як рідну дитину.



«Віють вітри, віють буйні»

  • «Віють вітри, віють буйні»

  • 1. Внаслідок вітру:а) пішов сильний дощ; б) облетіли пелюстки на квітах; в) гнулися дерева; г) неможливо було вийти на прогулянку з милим.

  • 2. У чому витрачає свої літа молодії героїня пісні?а) Непосильній праці; б) горі і стражданнях; в) догляданні малого паненя; г) відпочинок.

  • 3. На думку молодиці, «не поправлять сльози її»:а) матеріального становища; б) здоров’я; в) щастя; г) долі.

  • 4. Героїні пісні «тяжко жити»:а) без милого; б) у батьків милого; в) від повсякденної непосильної праці; г) бо дуже захворіла.



«Ой не ходи, Грицю»

  • «Ой не ходи, Грицю»

  • 1. Зіллячко, яким дівчина отруїла Гриця, вона:а) викопала; б) купила на базарі; в) випросила у ворожки; г) сама виростила.

  • 2. Як героїня твору характеризує дівчат на вечорниці? Вони:а) мудрі; б) полохливі; в) чарівні; г) веселі.

  • 3. У вівторок молодиця:а) зіллячко переполоскала; б) Гриця отруїла; в) зілля ізварила; г) ходила до ворожки.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

1. Чи справедливе покарання отримав Гриць («Ой не ходи, Грицю»)? Відповідь вмотивуйте. 2. Як, на ваш погляд, чи можна вважати пісню «Віють вітри, віють буйні» продовженням пісні «Засвіт встали козаченьки»? Свої міркування узагальніть. 3. Мати свого сина називає («Засвіт встали козаченьки»): а) сердешним; б) милим; в) коханим; г) єдиним.



1. Висловіть власні припушення стосовно подальшої долі козака та його Марусі («Засвіт встали козаченьки»). Відповідь аргументуйте. 2. Дослідіть, чи не перебільшує авторка пісні «Віють вітри, віють буйні») сумний стан своєї героїні? Свої спостереження вмотивуйте. 3. Якою була перша вдповідь молодиці матері, коли жінка спитала: «На що ж ти Гриця отруїла?» На це доня відповіла: а) «Нехай він не буде ні тій, не мені»; б) «Нехай дістанеться сирій землиці»; в) «Нехай же Грицю двох не кохає»; г) «Бо на вечорницях дівки чорнобриві».



1. Дослідіть, як за допомогою природи відтворюється настрій головної героїні пісні «Ой не ходи, Грицю». Наведіть переконливі приклади. 2. Як ви вважаєте, з приводу чого хвилюється і плаче Маруся під час розтавання з милим («Засвіт встали козаченьки»)? Свої міркування обґрунтуйте, посилаючись на факти з твору. 3. Пісню «Віють вітри, віють буйні» у своїй творчості використав: а) С. Руданський; б) І. Котляревський; в) Л. Костенко; г) Г. Квітка-Основ’яненко.



Продовжіть речення

  • 1.Маруся Чурай – це...(легендарна піснярка з Полтавщини).

  • 2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, бо це ...(погана прикмета).

  • 3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся).

  • 4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація).

  • 5.Маруся варила зілля у... (вівторок).

  • 6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла).

  • 7.Без милого стане світ... (тюрмою).



Домашнє завдання

Вивчити напам’ять пісню М. Чурай «Засвіт встали козаченьки», дібрати матеріал про українську народну думу як жанр фольклору.



ТЕМА УРОКУ УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ. ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ, ІСТОРИЧНА ОСНОВА, ГЕРОЇЧНИЙ ЗМІСТ ДУМИ



Мета: ознайомити школярів з українською народною думою як жанром художньої літератури, їх різновидами, особливостями жанру, тематичною спрямованістю твору; розвивати навички виразного читання, логічне мислення, пам’ять, уміння аналізувати, спостерігати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття патріотизму, повагу і любов до героїчного минулого нашої країни.

  • Мета: ознайомити школярів з українською народною думою як жанром художньої літератури, їх різновидами, особливостями жанру, тематичною спрямованістю твору; розвивати навички виразного читання, логічне мислення, пам’ять, уміння аналізувати, спостерігати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття патріотизму, повагу і любов до героїчного минулого нашої країни.



ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращого виконавця пісні «Засвіт встали козаченьки». Визначте переможців.

Актуалізація опорних знань 1. Літературний диктант «Життєва доля Марії Гордіївни Чурай»

1. Як називають в Україні поетесу-піснярку Марусю (Марину) Чурай? («Дівчиною з легенди»)

2. Імовірний рік народження М. Чурай. (1625)

3. Гетьман, з яким батько поетеси Гордій ходив воювати проти польської шляхти. (П. Павлюк)

4. Суперниця Марусі у боротьбі за кохання до Грицька Бобренка. (Галина Вишняк)

5. Хто таємно кохав поетесу? (І. Іскра)

6. Місто, де М. Чурай складає пісню «Віють вітри, віють буйні». (Київ)

7. Через що піснярка вирішує отруїтися? (Зрада І. Бобренка у коханні)

8. Що призупинило страту поетеси-піснярки? (Наказ Б. Хмельницького)

9. Письменниця, яка написала історичний роман про Марусю. (Л. Костенко)

10. Спів поетеси з народу не можна було порівняти зі співом кого? (Київських бурсаків)

11. Грицько Бобренко був сином... (Хорунжого полтавського полку)

12. Зазначте 2–3 пісні, окрім програмових, які стали популярними упродовж тривалого часу. («Грицю, Грицю до роботи», «Летить галка через балку», «На горі верба рясна», «Чого ж вода каламутна», «Прилетіла зозуленька»)

Бесіда за питаннями:

  • - Дайте визначення фольклору. Які твори художньої літератури він охоплює?

  • - Для чого народ складав пісні?

  • - Які особливості мають історичні пісні? На честь кого вони складалися?

  • - За що народ уславлює своїх захисників? Які з них вам відомі?

  • - Хто із пісенних героїв вам найбільше сподобався і чому?



Оголошення теми, мети уроку.

  • Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності
  • Основний зміст уроку



Думи – перлини усної народної творчості

Дивовижні скарби зберіг український народ протягом століть.

Думи стали духовним надбанням української нації та всього людства.

Думи унікальний жанр української на­родної творчості, з яким пов'язане неповторне кобзарське мистецтво, славні імена лірників і бандуристів.

Це - народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу...

Що називаємо думами?

  • Думи - ліро-епічні твори героїч­ного і соціально-побутового зміс­ту, які виконувалися народними співцями речитативом (співом-декламацією) у супроводі кобзи, бандури чи ліри.



Дума - це самобутній суто український фольклорний жанр, який не має аналогів у фольклорі інших народів світу! Особливості дум як жанру УНТ

  • зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб;

  • певне дотримання правдивості життєвих фактів;

  • докладність поетичної розповіді;

  • висока поетичність мови;

  • невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);

  • великий обсяг (як для фольклорних творів);



Композиційна будова дум.

  • Зачин - вступ, початок, який наявний також і в билинах, історичних піснях. Зачин найчастіше починається вигуком «ой», вказує на місце, час дії, готує читачів до подальшої історії.



Найдавніші згадки про думи

  • Найдавніша згадка про думи є в хроніці («Аннали», 1587) польського історика С. Сарницького.

  • Перший відомий запис думи датується 10 січня 1684 р. Це — твір «Козак Голота». В рукописному збірнику Кондрацького, віднайденому в архіві Ягеллонського університету в Кракові, зафіксовано чотири зразки дум з Волині. Цей збірник був виявлений і опублікований академіком Возняком у 1928 році.

  • У теперішній час збереглися лише згадки про думи XVI століття в різних письмових джерелах, але жодного повного тексту на сьогодні немає. З анналів Сарницького довідуємося, що українці співали думи вже на початку XVI ст. думи про героїчну смерть братів Струсів, однак, на превеликий жаль, цей літописець не вніс до анналів жодного рядка цієї думи.



Думи - це гордість героїчного народного епосу України



Теми , на які створювалися думи

Тематика дум пов'язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень.
  • страждання невільників у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької не­волі»);

  • оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту екс­плуататорів у XVII ст. («Іван Богун»...);

  • відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та про­стим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);

  • розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Нечая Морозенка;

  • показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат»...)



Герої дум – хто вони?

Історичною основою дум є довготривала, виснажлива й затята, зви­тяжна і героїчна війна, яку впродовж століть вів український народ проти загарбників і поневолювачів . багато славних синів України наклали головами, боронячи свою землю. А народ зберіг їхні імена в думах.

Кобзарі та лірники – виконавці народних дум

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине!

Т.Шевченко







Українські народні музичні інструменти



Питання для обговорення

  • 1. Пригадайте, які види фольклору ви знаєте.

  • 2. Назвіть особливості народних дум.

  • 3. Яких кобзарів минулого і сучасності ви знаєте?

  • 4. Які трагічні події відбулися у Харкові в 1932 році?

  • 5. Розкажіть про розвиток кобзарського мистецтва у другій половині XX століття.

  • 6. Чому кобзарі мали велику пошану в народі?



Хвилини творчості

  • 1. Складіть акровірш, у якому перші літери рядків утворюють слово «дума» або «пісня».

  • 2. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «На крилах народної пісні», «Лунає дзвін бандури», «Ми чуємо твій голос, Марусю!», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!».



Для кмітливих і допитливих

  • 1. Розділіться на дві групи. Одна команда починає заспівувати якусь народну пісню, а друга продовжує. Потім навпаки. Виграє та команда, яка знає більше українських пісень.

  • 2. Позмагайтеся, хто краще знає народні пісні, провівши у класі вікторину «З якої пісні ці рядки?».

  • а) Ой поплинь, віночку,

  • Прудко за водою.

  • б) Там женчики жали,

  • Золоті серпи мали.

  • в) Застеляйте столи та все килимами.

  • г) Вийди, вийди, господарю,

  • Подивися на кошару.

  • ґ) Принесла я вам літечко, Іще й рожевую квіточку...

  • д) Попереду Дорошенко

  • Веде своє військо...

  • є) Будуть пташки прилітати, Калиноньку їсти.

  • є) Витоптала орда кіньми Маленькії діти...

  • ж) За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче.

  • з) Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється.

  • и)Заплакала Марусенька Свої ясні очі.

  • і) Як я. бідна, тут горюю, Прийди подивися.



Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування

  • 1. Думи відображали події, здебільшого: а) пов’язані з особистим життям того чи іншого героя; б) загальним планом; в) героїчного характеру; г) об’єктивно та емоційно.

  • 2. До соціально-побутового циклу дум належить: а) «Маруся Богуславська»; б) «Сестра і брат»; в) «Невільницький плач»; г) «Самійло Кішка».

  • 3. Жанр, до якого близькі народні думи: а) казка; б) легенда; в) історична пісня; г) оповідання.

  • 4. У супроводі якого народного інструмента виконуються думи? а) Сопілки; б) трембіти; в) домбри; г) кобзи.

  • 5. До сучасних кобзарів належить: а) В. Нечема; б) О. Вересай; в) Ф. Кушнерик; г) Є. Мовчан.

  • 6. Кому з письменників належать рядки:

  • «Наша душа, наша пісня

  • Не вмре, не загине...»?

  • а) М. Рильському; б) І. Франку; в) Л. Українки; г) Т. Шевченку.



Картка № 1

1. Порівняйте, чим відрізняється дума як жанр усної народної творчості та історичної пісні. Свої спостереження узагальніть. 2. Вмотивуйте, чи можна вважати героїв дум патріотами? Висловлюючись, посилайтеся на приклади з народних дум. 3. Виникнення народних дум припадає на:а) ХІ–ХІІ ст.; б) ХІІІ–ХІV ст.; в) ХV–ХVІ ст.; г) ХVІІ–ХVІІІ ст.

Картка № 2

1. У чому, на ваш погляд, полягало значення кобзарів як митців слова і музики? Відповідь аргументуйте. 2. Доведіть, що дума належить до народного епосу. Висловлюючись, посилайтеся на фактичний матеріал. 3. Найчастіше у народних думах розповідається про:а) культуру Київської Русі; б) соціально-побутові проблеми; в) боротьбу народу проти іноземних загарбників; г) взаємостосунки між бідними і багатими.

Картка № 3

1. Яким чином, на ваш погляд, зміст дум пов’язаний з життям народу. Наведіть переконливі приклади з творів. 2. Чому вважають, що думи — це дорогоцінна спадщина українського народу? Відповідь аргументуйте. 3. Високим і святим почуттям для героїв народних дум була любов до:а) природи рідного краю; б) історичних пам’яток; б) вітчизняного мистецтва; г) Батьківщини.

Домашнє завдання

Прочитати «Думу про Марусю Богуславку»; дати відповіді на запитання за змістом твору.



Тема уроку

«МАРУСЯ БОГУСЛАВКА». ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ГЕРОЇНІ

Мета: ознайомити школярів з ідейно-художнім змістом народної думи «Маруся Богуславка», визначити її тематику, особливості композиції та проблематику; проаналізувати образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок; розвивати навички аналізу художнього образу, культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження і сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання; вміння узагальнювати, робити висновки, формувати кругозір учнів; виховувати почуття поваги, любові до народної творчості, історичного минулого нашого народу , поваги до культурної спадщини рідного краю.

  • Мета: ознайомити школярів з ідейно-художнім змістом народної думи «Маруся Богуславка», визначити її тематику, особливості композиції та проблематику; проаналізувати образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок; розвивати навички аналізу художнього образу, культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження і сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання; вміння узагальнювати, робити висновки, формувати кругозір учнів; виховувати почуття поваги, любові до народної творчості, історичного минулого нашого народу , поваги до культурної спадщини рідного краю.



ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

  • - Які жанри усної народної творчості вам відомі?

  • - Як фольклор пов’язаний з історичними подіями, життям українського народу?

  • - Кого і за що возвеличували народні творці у піснях, думах?

  • - Порівняйте думу і пісню як народні літературні жанри.

  • - Назвіть різновиди дум, наводячи відповідні приклади.

  • - Що вам відомо про виконавців дум? Якими ліричними інструментами користувалися кобзарі та лірники?



Оголошення теми, мети уроку

  • Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності школярів
  • Основний зміст уроку

1. Історична довідка про напад турків на Україну



Опрацювання думи про Марусю Богуславку

  • Опрацювання думи про Марусю Богуславку

  • Перлиною українського народного епосу є дума «Маруся Богуславка» . Маруся Богуславка — це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в Україну, бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.

  • Маруся приваблює нас глибоким патріотизмом, незламним духом і гуманізмом. Перебуваючи далеко від рідного краю, вона не забуває про громадянський обов'язок перед своїм народом. У місті Богуславі на Київщині їй встановлено пам'ятник.



МАРУСЯ БОГУСЛАВКА

  • Маруся богуславка.doc

  • історичні пісні\маруся богуславка.mp3





Питання для обговорення

  • 1. Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?

  • 2. Чому Маруся Богуславка починає розмову з козаками-невільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились козаки? За що вони її проклинають?

  • 3. Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.

  • 4. Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творіукраїнської дійсності або намалюйте ілюстрацію.

  • 5. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?

  • 6. Маруся Богуславка стала дружиною турецького вельможі, відреклася від християнської віри. Як ви оцінюєте її вчинок? Чи мала вона інший вибір? Чи вважаєте ви її розсудливою?

  • 7. Чи можна вважати визволення Марусею земляків із темниці героїчним вчинком? Чи відчувала Богуславка, що буде покарана? Чому ж наважилася відпустити на волю бранців?

  • 8 . Чи можна назвати Марусю патріоткою? На якій підставі? Чому ж Маруся не хоче повертатися у рідний край? Чому до цього часу про Богуславку пам'ятають, складають легенди, повісті,



Міні-дискусія

  • Чи можна вважати Марусю Богуславку патріоткою свого краю?

  • Чи можна сказати, що вона героїня? Відповідь обгрунтуйте.

  • Чи є Маруся Богуславка історичною особою?





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconПлан-конспект уроку української літератури у 8 класі
Тема: Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками, про боротьбу проти соціального...
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками icon1. Хто є головним героєм історичних пісень? Головним героєм історичних пісень є козак. Які історичні подіє відтворено в пісні «Ой Морозе, Морозенку»
Українські народні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconТема. Кобзарева пісня
А сьогодні ми будемо говорити про Тараса Григоровича І музику. На нашому музичному вечорі звучатиме багато музики: класичної, інструментальної,...
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconУроків з музичного мистецтва 7 клас образний зміст музики тема уроку: «Пісні символи» Гімн «Ще не вмерла України…» М. Вербицького «Боже великий, єдиний» М. Лисенка
Обладнання: Нотний текст пісні – гімну, магнітофон, сd-диски, відеокліп «Пісні – символи України»
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconТема. Література розвинутого феодалізму. Героїчний епос ХІ-ХІІІ століть
Х1 – хш ст., ідейний зміст, проблематику, образну систему «Пісні про Роланда», «Пісні про мого Сіда», «Пісні про Нібелунгів»; з’ясувати...
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconУкраїнські народні жартівливі пісні
Мета: ознайомити дітей з жанром «українська народна пісня»; формувати вокально-хорові навики; розвивати музичний слух, образне сприйняття...
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconЗвучить бардівська пісня. Урок узагальнення та систематизації знань
Мета: Ознайомити з історією виникнення бардівської пісні, надати знання про видатних виконавців бардівської пісні, розглянути характерні...
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками icon" Історія пісні"
Мета: Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики,будовою та різновидами пісні,основними особливостями популярної...
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconЛинник А. М. вчитель загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Черкаської міської ради Черкаської області Тема. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк» Мета
Загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту
Тема уроку українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками iconУрок №1 камерно-вокальний жанр (пісня) Мета уроку
Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості му-зичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини;...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка