Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах



Сторінка15/19
Дата конвертації29.01.2018
Розмір2.92 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Запитання:

• Які з європейських стилів вам запам'яталися?

• Які зі стилів вам найбільше сподобалися?

• Які твори мистецтва можете назвати?




Античність

Середньовіччя

Відродження

Нові часи

Доричний стиль (ордер)

Романський стиль

Проторенесанс Раннє Відродження

Бароко XVI ст. Рококо Класицизм XVIII ст.

Іонічний стиль (ордер)

Готичний стиль

Високе Відродження

Романтизм XIX ст. Реалим

Коринфський стиль (ордер)




Пізнє Відродження

Імпресіонізм XIX ст.


IV. ПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна гра «Незакінчені речення».

ТЕМА: Ознаки стилю Ренесанс і бароко. Специфіка прояву в різних країнах Європи


МЕТА: ознайомити із культурою Ренесансу в Італії, з титанами Відродження, з модою того часу; форму

вати в учнів світо­глядні орієнтації та компетенції у сфері художньої культу­ри; розвивати креа-

тивність учнів; привчати до пошукової роботи, до користування мистецькою термінологією;

вчити аналізувати твори мистецтва; розвивати ерудицію; вихову­вати почуття прекрасного


ТИП УРОКУ: комбінований.
МЕТОД НАВЧАННЯ:інтерактивний метод «Мікрофон», пояснювально-ілюстра­тивний, пошуковий.
ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин, відеофрагменти із касети «Музеї світу», дидактичні картки,

записи музичних творів доби Відроджен­ня, карта Італії.


ХІД УРОКУ

О дивне і піднесене призначення

лю­дини, якій дано досягнути того,

чого вона прагне, і бути тим, ким вона хоче.



Піко Мірандола

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Оголошення теми та завдань уроку.


ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель.

Разом зі мною на уроці співпрацюватимуть учні-мистецтвознавці.



Що я знаю про Відродження (застосовується інтерактивний метод «Мікро­фон»):

• Що означає у перекладі французьке слово Ренесанс?

• Яка країна вважається центром культури Відродження?

• Назвіть поетів Відродження

• Що означає слово титан? Назвіть титанів Відродження.

• У якому музеї світу знаходигься картина Леонардо да Вінчі «Джоконда»?

• Кого з художників італійського Відродження називали Мадонеро? Чому?

• Назвати автора скульптури «Давид». Де вона знаходиться?


ІІІ. ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель.

Ви звернули увагу на те, що ми говорили про мистецтво та митців італійського Відродження. Отже, давайте спробуємо машиною часу пе­ренестись в Італію, у часи Відродження.

Вперше цей термін використав у 1550 р. італійський художник, архітектор, історик мистецтва Джордже Вазірі у книзі «Життєписання».

Ренесанс — це назва як окремого художнього стилю, так і культурно - історичної епохи, де органічно поєднані сфери суспільного та духовного життя: політика, релігія, філософія, наука, мистецтво. В Італії Відродження охоплює період із XIV до середини XVI сг. У країнах Західної Європи — Німеччині, Ні­дерландах, Франції, Англії, Іспанії — з XIV до початку XVII ст.

Культурі Відродження притаманний світський характер.



Ренесанс стверджує:

• реалістичний спосіб мислення;

• ідеал вільної, сильної особистості, духовної, фізично прекрасної (культ кра­си людського тіла);

• позбавлення людини середньовічного аскетизму;

• світогляд Ренесансу є антропоцентричним, де у центрі Всесвіту — людина, її земне призначення;

• значимість особи митця та мистецтва;

• гуманістичний світогляд.

Гуманізм — означає людяність. Передових людей доби Відродження нази­вали гуманістами, а вироблений ними світогляд — гуманізмом.

Гуманістичний світогляд становить ідейну та естетичну основу літератури, мистецтва. Величезна

роль в ідеології гуманізму призначалась людині, яка була у центрі Всесвіту, з її земними

радощами, інтелектуальним розвитком, задово­ленням чуттєвих і духовних запитів.

Гуманісти спирались на антлчну культуру при ствердженні власних ідеалів і побудові нової культури. Саме в античності вони знаходили знання і бачили зразок для самостійної творчосіі. Саме античність допомагала відкривати інте­рес до людини і усього земного. Гуманісти вивчали грецьку та латинську мови, вели археологічні розкопки.

Відродження було безпосередньо пов'язане з традиціями, естетичними прин­ципами античного мистецтва.

Свою любов до античності показав у «Божественній комедії» видатний італійський поет, з ім'ям якого пов'язаний початок нової культури, нового мис­лення, Дайте Аліґ'єрі (який схиляється перед Вергілієм).

...Ти зваж на захват мій, на шанування

Твоїх безсмертних творів видатних

Ти вчитель мій, моє угрупування,

У тебе я знайшов на все життя

Той гарний стиль, що дав мені визнання.



(Пекло, 83-87)

Видатний український поет І. Франко про Данте писав: «Данте є найвищим виразом, поетичним вінцем та увінчанням того, що ми називаємо Середніми ві­ками. Вся культура, всі вірування, всі муки та надії тих часів знайшли виражен­ня у його поемі. Та одночасно як людина геніальна він усім своїм єством нале­жить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині».


IV. АДАПТАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

У ч е н ь 1.

Центром Відродження були міста-держави: Флоренція, Мілан, Сієна, Болонья, Піза, Падуя.

(Учень показує міста-держави на карті Італії.)

Значну роль у Відродженні відіграло місто-держава Флоренція (в античні часи таку ж роль відіграли Афіни у Греції).



(Демонструється відеосюжет «Флоренція»)

Флоренція — місто банкірів, заможних людей, шовкової промисловості. Це провідний економічний, політичний, культурно-мистецький центр Італії. Саме тут зводяться розкішні архітектурні споруди — собори, палаци. Відроджуються античні колони, пілястри, деякі декоративні форми. Архітектори вдосконалю­ють античну ордерну систему. Скульптори схиляються перед античним мисте­цтвом, сюжетами історії та міфології. Вони використовують найпоширеніший матеріал — мармур. Просторі будинки прикрашають статуями, розписами, кар­тинами.

Флоренція була центром літературного, музичного життя. В літературних творах з'являється життєлюбна людина, яка прагне до земного щастя.

Саме у Флоренції проводились конкурси музикантів, які грали на лютні (найпоширенішому інструменті доби Відродження. Леонардо да Вінчі був пре­красним лютністом). Пізніше у Флоренції в Камераті Барді будуть перші спро­би створення опери. Із Флоренцією пов'язані Данте, Донателло, Ботічеллі, Ле­онардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело...



(Демонструються репродукції творів, які знаходяться у Флоренції. Мікеланджело «Давид», Ботічеллі «Весна», «Народження Венери».)

У ч е н ь 2 .

Якщо ми говоримо про Флоренцію часів Відродження, то не мо­жемо не розповісти про родину Медичі, яка жила у Флоренції і сприяла роз­витку культури і мистецтва, підтримувала митців. Родина Медичі була однією з найзамржніших і шанованих у Флоренції.

Джованні Медичі у 1409 р. стає банкіром. Золото Джованні надало мож­ливість його сину, Козімо, володіти необмеженою політичною владою в місті. Козімо був дуже освіченою людиюю, добре знався на науках і мистецтві. Най­більший розквіт італійського гуманізму пов'язаний із флорентійською ака­демією, заснованою у 1459 р. Козімо Медичі. Вона об'єднувала філософів, по­етів, художників, дипломатів, політиків того часу. В академії не читались лекції (скажімо, як в університетах або школах при монастирях), а проводились бесіди на різні теми: політики, філософії, літератури, мистецтва.

Спадкоємцем Козімо став його онук Лоренцо, якого називали Лоренцо Пишний. Він був прекрасним поетом. І Лоренцо, і його брат Джуліано захоп­лювались античною літературою та мистецтвом, їхнє оточення — люди різного походження, різних професій, які надзвичайно цікавились літературою і мисте­цтвом, відвідували так звані сади Медичі, які були своєрідною придворною ака- , демією мистецтв. Лоренцо проводлв бесіди з друзями, запрошував до Флоренції видатних людей свого часу. Доручав найкращим архітекторам будувати пала­ци, храми, будинки, а художникам — прикрашати їх фресками, картинами. Сам влаштовував забави, карнавали, для яких писав пісні. Лоренцо був щедрою лю­диною для митців. .

В ч и т е л ь.

Є митці, твори яких ми можемо назвати символами доби Відродження: у них — згусток ідей, уявлень, сподівань епохи. Сьогодні ви на­зивали титанів Ренесансу та їх твори.

На уроці учні-експерти ознайомлять вас з митцями Відродження, життя і творчість яких пов'язані з головним культурним центром Італії — Флорен­цією.

У ч е н ь 3.

Реалістичні та світські засади нового мистецтва найповніше представлені у роботах титанів Відродження, творча особистість котрих є уні­кальною, геніальною, багатогранною, їхні твори вражають і хвилюють глядачів силою зображення, виразністю характерів та почуттів майже п'ять століть. Це — Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель.

Живописці італійського Відродження чудово володіли законами перспек­тиви, на своїх полотнах відтворювали анатомію людини, передавали рух люди­ни у просторі.

(На екрані портрет «Джоконды» Леонардо да Вінчі.)

(Вчитель читає фрагмент вірша О. Доргченка «Заповідь Леонардо».)

Ім'ям Джоконди наділив Вазарі

Шедевр да Вінчі, з легкої руки

Імення милозвучне прижилося –

Кристал магічний — ідеал краси,

Що притягає струменем незримим

Усіх до себе, ніби той магніт,

О незбагненний усміх Мони Лізи!

Обличчя цієї жінки впізнають по всьому світі. Про загадкову посмішку Мони Лізи сперечаються мистецгвознавці протягом п'яти століть. А цю загадковість геніальний майстер передав невидимими мазками, зумисне розтушував­ши куточки очей і вуст, підкреслюючи тим самим ефект загадковості усмішки.

Леонардо найдосконаліше втілив тип ідеальної людини Ренесансу. Він був універсальним генієм: художником, скульптором, інженером, ювеліром, поетом, музикантом... Його життя пов'язане із Флоренцією. Він завжди був оточений учнями. Все життя Леонардо пізнавав світ через дві форми діяльності — науко­ву і творчу, які доповнювали одна одну.



(На екрані демонструється репродукція «Сікстинської мадонни» Рафаеля.)

У ч и т е л ь

Она идет, хвале внимая,

Благим покрытая смиреньем,

Как бы небесное виденье

Собою на земле являя.

Цей твір — символ материнства у живописі Відродження. Сучасники називали його Мадонеро. Найулюбленіша тема Рафаеля — ма­теринська любов, яка передана у його мадоннах.

У ч е н ь 4.

Рафаель був молодшим за Леонардо на 30 років. Він був бли­скучим сином Відродження — багатогранним художником, архітектором, майс­тром монументального живопису, неперевершеним портретистом, вишуканим модельєром свого часу. Він мав талант надзвичайної сили. Твори Рафаеля від­значаються проникливістю, гармонійністю, витонченістю, пластичністю. Геній майстра весь час був у праці, у постійній безустанній пристрасті до доскона­лості.

(Демонструється на екрані репродукція скульптурної композиції «П'єта» (оплакування Христа) Мікеланджело.)

Саме цей твір приніс визнання Мікеланджело. Французький письменник Стендаль своє враження від «П'ети» передав так: «Гідність, і краса, і скорбо­та...».


Учитель читає фрагмент із вірша О. Доріченка «Мікеланджело»:

...Вгризаючись у твердь земну різцем,

Він викликав на герць самого бога,

Змагаючись у праці із Творцем,—

Хоч і стражденна ця людська дорога.

Таким і мав би бути сам Господь,

Який вдихнув життя у мертвий камінь,

Обожествивши духом тлінну плоть Мікеланджело...

У ч е н ь 5.

Мікеланджело. Він пройшов довгий шлях життя, був свід­ком не тільки кульмінації, але й занепаду Відродження. Він був і архітекто­ром, і живописцем, але перевагу віддав скульптурі. Основні теми творчості митця: людина, міфологічні, біблійні сюжети. Мікеланджело амшр фресок Сікстинської Капелли, скульптур «Давид», «Мойсей», «П'єта», каплиці Лорсп цо і Джуліано Медичі.

У ч и т е л ь .

Учні коротко розповіли нам про трьох титанів Відродження. Мистецтвознавець Н. Дмитрієва написала про них: «Вони — три вершини, які створюють єдиний гірський ланцюг, відтворюючи головні цінності італійського Відродження — інтелект, гармонію, міць».

Найважливіший жанр живопису Відродження — портрет. Портрет розкри­ває характер особистості, відтворює її індивідуальність, показує одяг, аксесуари, атрибути людей того часу. Типовим для портретів була композиційна побудова. На передньому плані — фігура людини, на задньому — пейзаж.

У добу Відродження художники писали портрети на замовлення. Замовни­ками були духовенство, заможні люди, митці, діти. Портретний живопис — це літопис, історія.

Найперше, що кидається в очі на портретах,— це одяг. Одяг може розпові­сти про людину, її професію, стан у суспільстві, смаки, манери, моду часу, ко­ли написано портрет.

В ч и т е л ь .

Учні пропонують нам ознайомитись із модою епохи Відро­дження.

У ч е н ь 6 .

Новий характер життя спонукав шукати нові форми костю­му. Законодавцем моди у XV ст. було місто Флоренція. Одяг переважно шив­ся із соковитих тканин — шовку, парчі, оксамиту. Використовувалась вишивка. Модними кольорами були зелений, червоно-винний, смарагдовий.

Жіночі зачіски були низькими, вишуканими, вони гармоніювали з характе­ром ренесансного одягу, прикрашались перлами, стрічками, вуалями. Із XVI ст. . волосся молодих жінок було розпущене по плечах. Улюблена зачіска волос­ся — два валики, які за формою нагадують півмісяць. Головні убори були у ви­гляді подушки, тюрбанів — їх носили здебільшого заміжні жінки. Молоді жінки носили вуалі, сітки, які були плетені із шнурів (часто золотих). Струнка жінка з гарним обличчям, довгою шиєю вважалась ідеалом краси. Жіночий костюм був вільного крою, з м'якими лініями. Верхнім одягом були накидки — червоні, блакитні.

Модними аксесуарами були рукавички із дорогих тканин, оздоблені вишив­кою, коштовним камінням, невеликі сумочки з дорогих тканин, які підвішува­лись до пояса.

У ч е н ь 7.

Чоловіча зачіска була або гладко зачесана назад, або зачіска з чубчиком. У XVI ст. стає модною іспанська коротка стрижка, при якій від­пускається борода і вуса.

Чоловічий костюм складався з туніки до колін, але з рукавами. Плащ із ви­шитими рукавами, широким коміром, довгий до землі. Саме такі плащі носили вчені, інтелігенція, чоловіки старшого віку.

'Іимошмими аксесуарами були шпага па поясній пчріунеї Імли ліікіпі псі на, руками ці, підмітим гаманець, різні золоті прикраси. Майже всі художники Відродження були прекрасними ювелірами.
V РОБОТА В ГРУПАХ

Кожній групі дається репродукція:

1. Леонардо да Вінчі «Дама з горностаєм»;

2. Леонардо да Вінчі «Портрет Джінерви де Бенчі»;

3. Рафаель Санті «Донна Велата»;

4. Рафаель «Портрет Бальдасара Кастільоні».



Завдання:

1. Охарактеризувати особистість на портретах.

2. Описати одяг.

3. Якщо б ви вели діалог з героєм картини, які питання ви б поставили?

4. Які емоції у вас викликає цей твір?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ

• Хто є головним героєм Відродження?

• Який жанр живопису розвивався у Відродженні?

• Чому епіграфом до уроку були слова видатного філософа, гуманіста Піко Мірандоли?


VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати розповіді про титанів Відродження та їх твори.

2. Підготувати повідомлення про музеї, де знаходяться твори, з якими ми ознайомилися під час уроку.
Додаток

Піко делла Мірандола (1463—1494 рр.) — член Флорентійської академії, ви­датний філософ-гуманіст

Джорджа Базарі (1511—1574 рр.) — італійський художник, історик мисте­цтва. Написав книгу «Життєписи італійських художників Відродження».

Данте Аліґєрі (1265—1321 рр.) — італійський поет, флорентієць. Написав «Божественну комедію». Творчістю Данте був захоплений Мікеланджело.

Леонардо да Вінчі (1452—1519 рр.) — італійський митець, інженер, один із титанів доби Відродження. Конструктор і винахідник. У своїй діяльності жи­вописця змагався з Мікеланджело.

Рафаель Санті (1483—1520 рр.) — італійський живописець і архітектор Відродження. У своїй творчій діяльності на нього мав вплив Мікеланджело.

Мікеланджело Буонаротті (1475—1564 рр.) — один із титанів Високого Відродження. Видатний скульптор, живописець, поет. У своїй творчості услав­ляв красу людини та її почуттів.

ТЕМА: Художня культура Ренесансу


МЕТА: узагальнити отримані знання із теми «Художня культура Відродження».

формуати в учнів світо­глядні орієнтації та компетенції у сфері художньої культу­ри; розвивати

креативність учнів; привчати до пошукової роботи, до користування мистецькою терміноло

гією; вчити аналізувати твори мистецтва; розвивати ерудицію; вихову­вати почуття

прекрасного
ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин, розрізані на рівну кількість частин, для конкурсу «Мозаїка»;

картки із літерами «А», «Б», «В» для кожної команди; сигнальні картки.

ТИП УРОКУ: урок-гра.
ХІД УРОКУ

Клас ділиться на команди, вибирають капітана і назви команд. Кожна ко­манда одержує домашнє завдання.



План уроку

I. Представлення команди.

II. Приготувати три запитання для команди-суперниці.

III. Показати («оживити») одну із картин художників епохи Відродження.


Учитель.'>Учитель.

«Я створив тебе істотою не небесною, але й не тільки земною, не смертною, але й не безсмертною, щоб ти, далекий від утисків, сам себе зробив творцем і сам викував остаточно свій образ. Тобі дана можливість упасти, але також і можливість здійнятися до ступеня істоти богоподібної — тільки завдя­ки своїй внутрішній волі...» — так говорить Бог Адаму в трактаті італійського гуманіста Пікоделла Мірондола «Про гідність людини».

У цих словах — стислий духовний досвід епохи Відродження, виражене зрушення у свідомості, що вона зробила.

Коли говорять «мистецтво Відродження» — які асоціації виникають насам­перед? Пригадуються обличчя. Обличчя крупним планом, висвітлені, викарбу-вані з чіткістю медалі, іноді гарні, іноді неправильні, але завжди значні. Це була епоха бурхливого творчого підйому, що звільнилася від гіпнозу церковної схо­ластики, яка бажала пізнати і зрозуміти світ яким він є, епоха великих відкрит­тів, що потребувала титанів і яка породила титанів сили думки, пристрасності й характеру, багатосторонності й ученості.

Сьогодні нам мають бути згадані імена великих майстрів епохи Відроджен­ня, їхні шедеври, а також узагальнені отримані знання з теми «Мистецтво епо­хи Відродження».

Наша гра складається із декількох етапів. За кожен етап ви одержуєте пев­ну кількість балів як для своєї команди, так і для себе особисто.

Оцінювати вашу гру буде команда журі. (Представлення журі.)
I. ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Учитель. Відкриє нашу гру І етап — «Презентація». Зараз кожна із ко­манд протягом трьох хвилин представить себе.

(Виступи команд)

Учитель. Цей конкурс оцінюється за п'ятибальною системою.

(Він може і не оцінюватися.)
II. РОЗМИНКА

Учитель. Перед вирішальним боєм необхідно трохи розім'ятися. Кожна команда повинна була підготувати по три запитання для команд-суперників. Тому ми починаємо II етап — «Розминка».

(Виступи команд.)

Учитель. Шановне журі! Вам потрібно оцінити кожну команду за семи­бальною системою.
III. «МОЗАЇКА»

Учитель. І от ми згадали основні поняття та імена з теми «Мистецтво епохи Відродження», а зараз нам доведеться пригадати шедеври епохи Відро­дження. Командам пропонується зібрати по шматочках репродукцію картини великого майстра, назвати її автора і дати короткий аналіз картини.

(Капітани команд вибирають конверти із розрізаними репродукціями кар­тини та розкривають їх тільки за командою вчителя.)

Час обмежений — тільки одна хвилина. Журі оцінює швидкість, логіку аналізу картини і точність у визначенні автора та назви картини.



(Виступи команд.)
IV. ВІРШУВАННЯ

Учитель. Я зараз попрошу вийти сюди двох представників від кожної ко­манди, які можуть складати вірші. Вони зараз спробують скласти вірші до тих кар­тин, які вони самі оберуть. Треба спробувати у своїх віршах відбити суть карти­ни. Час на підготовку — 10 хвилин.

(Учасники готуються.) .
V. «РОЗУМНИКИ Й РОЗУМНИЦІ»

Учитель. Поки наші юні поети готуються, я прошу ще по два учасника від команди підійти до мене. (Роздають картки «А», «Б», «В»)

Зараз вам надається можливість допомогти команді набрати додаткові ба­ли. Я вам читаю запитання і даю три варіанти відповіді. Вам треба підняти ту картку, літера якої "містить правильну відповідь.

1. Людина епохи Відродження — це:

А) представник переможного, розумного й прекрасного роду;

Б) людина незадоволена, що прагне недосяжної справедливості;

В) образ вольової, інтелектуальної людини — творця своєї долі, творця са­мої себе.


2. Цей титан Відродження головним засобом своєї філософії вважав людське тіло, пластику його пози та жести, міміку:

А) Мікеланджело;

Б) Джорджоне;

В) Тиціан.


3. Термін «відродження» означає:

А) продовження середньовічної традиції;

Б) засвоєння античної спадщини;

В) створення принципово нового, того, що відрізняється від епохи серед­ньовіччя та античності.


4. В основу його Мадонни покладено тип жінки із довгастим овалом обличчя, піднятими бровами, ніби заплаканими, облямованими довгим віями очами, важкими спадаючими косами, що поєднують із тонкими лініями тіла:

А) Ботічеллі;

Б) Рафаель;

В) Тиціан.


5. Завданням гуманістів епохи Відродження стає:

А) відтворювати образ не реального, а потойбічного світу, користуючись мовою символів та алегорій;

Б) напружений інтерес до власного внутрішнього світу, безустанна робота, самопізнання;

В) навчання про життя згідно із природою та обмеження насущних пот­реб.



Учитель.

Я прошу вас зайняти свої місця, а до мене прошу підійти вір­шотворців і прочитати свої маленькі шедеври.



(Виступи поетів.)

Журі підводить підсумки двох етапів «Розумники й розумниці» та «Вір­шування».


VI. КОМАНДНА ГРА «ТРЕТІЙ ЗАЙВИЙ»

Командам пропонується із трьох назв картин або імен художників вибрати одну зайву і пояснити, чому. На обмірковування дається 30 секунд. Якщо команда не змогла відповісти, право відповіді переходить наступній команді. Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.



(Один за правильну «зайву» картину + один — за пояснення.)

1. «Давид» Донателло; «Юдкор» Джорджоне; «Весна» Ботічеллі. (Це скульп­тура, а не живопис.)

2. «Джоконда» Л. да Вінчі; «Спляча Венера» Джорджоне; «Даная» Тиціана. (Даная зображена не на тлі пейзажу, як інші.)

3. «Мадонна Бенуа» Л. да Вінчі; «Мадонна Коністабелі» Рафаеля; «П'єта» Мікеланджело. (Це скульптура, а не живопис)

4. «Венера Урбинська»; «Венера перед дзеркалом»; «Спляча Венера». (Це твір Джорджоне, а два попередніх — Тиціана.)



5. Мікеланджело; Донателло; Джотто. (Це живописець, а не скульптор.)

6. «Створення Адама» Мікеланджело; «Оплакування Христа» Мікеланджело; «Гріхопадіння й вигнання з раю» Мікеланджело: (Це сюжет із Нового за­повіту, а не зі Старого.)



7. «Джоконда» Л. да Вінчі; «Пара в будинку Левія» Веронезе; «Афінська шко­ла» Рафаеля. (Це портрет однієї людини, а не груповий)

8. «Весна» Ботічеллі; «Даная» Тиціана; «Мадонна Літта» Леонардо да Вінчі. (Це не міфологічний образ.)




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Схожі:

Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconТема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах
Просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах icon9 клас І. Мистецтво в просторі культури Види і мова мистецтв
Види І мова мистецтв. Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні)...
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconМатеріали для опрацювання художнякультур а
Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття...
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconУрок №1 Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво – основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких...
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconЛітература як вид мистецтва. Художній образ
Мета : Виявити ознаки різних видів мистецтва;ознайомити з поняттям «художній образ», та його різновидами – «традиційний образ», «вічний...
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconПрограма курсу за вибором зі світової літератури «Мотиви й образи світової літератури в музичному мистецтві»
Заняття Мистецтво. Види мистецтва. Література, музика як види мистецтва
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconУрок 15. Тема. Поліхудожній образ світу
Мета: Поглибити знання учнів про поліхудожній образ світу. Розвивати культуру мислення. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього...
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconІ. Франко. «Фарбований Лис». Образ лиса, риси його характеру
Визначити, з яких складових створюється образ. З’ясувати поняття «алегорія» й крізь образ фарбованого лиса побачити людину, її вади....
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconУкр літ клас 70 год на рік, год на тиждень
Вступ. Слово в житті людини. Краса світу й людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного...
Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах iconКонспекти уроків до теми «Портретний жанр в образотворчому мистецтві» 6 клас Тема уроку: Портрет як жанр образотворчого мистецтва. Портрети у творчості Т. Г. Шевченка. Портрет людини за уявою
Мета: ознайомити з творчістю Т. Г. Шевченка; дати поняття про зображення голови людини в різних положеннях, пропорції її елементів;...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка