Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я



Сторінка33/60
Дата конвертації21.03.2018
Розмір9.75 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   60

VI.    Підбиття підсумків уроку
1.    Прийом «Снігова куля»
Коментар. Повна відповідь на запитання формується поступово: учні по черзі відповідають на запитання, щоразу додаючи важливі моменти, формулюючи у такий спосіб колективну відповідь.
Запитання
♦    У чому полягає ставлення японців до природи?
♦    На яких філософських засадах засновано мистецтво ікебани?
♦    У чому полягає філософія чайної церемонії?
2.    Оцінювання роботи учнів на уроці
VII.    Домашнє завдання
Для всіх: доповнити сторінкою «Паркова культура Заходу та Сходу» альбом «Культурна спадщина народів світу». Індивідуальне (для учнів із достатнім та високим рівнями навчальних досягнень, 12 учнів)', підготувати повідомлення про життєвий та творчий шлях В. А. Моцарта, И. Гайдна, JI. ван Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Ліста, Й. Штрауса, Р. Шумана, Г. Монтегюса, Е. Піаф, Ш. Азнавура, Джо Дассена, П. Каас.

11 клас


ТЕМА: Перлини готики. Взірці архітектури бароко. Модерн в архітектурі. Культова арабо-

мусульманська архітектура. Храми Індії. Храми Далекого Сходу 

МЕТА: проаналізувати історичні умови розвитку європейської та східної архітектури, ознайомити учнів з особливостями системи будування культових споруд Близького та Далекого Сходу, формувати вміння характеризувати стилі й напрями архітектури світу, порівнювати їх характерні особливості; розвивати аналітичне мислення, художній смак; виховувати духовність, шанобливе ставлення до архітектурних пам'яток людства.

ОБЛАДНАННЯ: зображення архітектурних пам'яток (Кентерберійський собор, собор Паризької Богоматері, Ам'єнський собор, Міланський собор, Шенбрунн- ський палац, Чернінський палац, Смольний монастир, мечеть Аль-Харам, мечеть Ібн-Тулуна, мінарет аль-Мальвія, Блакитна мечеть, печерний комплекс Карласанатха, мавзолей Тадж-Махал, пагода в монастирі Пунхванса, Храм Луншань та ін.); портрети видатних архітекторів (Дж. Берніні, Б. Растреллі, Ле Корбюзьє, А. Ґауді); роздавальний матеріал (таблиця «Архітектура світу»; за кількістю учнів), фрагменти музичних творів композиторів класицизму, бароко й модерну («Добре темперований клавір» Й. С. Баха, «Пори року» А. Вівальді, «Прощальна симфонія» Й. Гайдна, «Арабески» К. Дебюссі та ін.).

Творчість в архітектурі сильніше, аніж в інших видах

мистецтва, пов'язана із життям.
О. В. Гусєв

ХІД УРОКУ


I.    Організаційний момент
II.    Мотивація навчальної діяльності
III.    Актуалізація опорних знань
Прийом «Мікрофон»

Завершіть речення.
♦    До культурних регіонів світу належать...
♦    Стилі європейської архітектури — це...
♦    Середньовічній культурі притаманні такі особливості...
♦    Архітектура Сходу та Заходу має такі відмінності...


IV.    Викладення нового навчального матеріалу
На початку уроку вчитель роздає учням таблиці «Архітектура світу», у яких заповнено початок першого рядка з характеристикою готичної архітектури.
Завдання: упродовж уроку за сторінками усного журналу заповнити всі рядки таблиці та вклеїти її в зошити.

Архітектура світу
Стилі, напрями     Загальні особливості    Приклади
Готика    Спрямування споруди вгору; Собор Паризької Богоматері (Франція),

каркасна система; стрілчасті шпилі; Вестмінстерське абатство (Великобр.),

вітражі; аркове склепіння; багате Міланський собор (Італія)

скульптурне оздоблення та ін.   

Бароко        
Модерн        
Арабо-
мусульманська        
Індійська храмова        
Далекосхідна храмова        

Розповідь учителя (усний журнал)
Сьогодні за допомогою усного журналу «Найвидатніші зразки світової архітектури» ми відповімо на запитання: «Якими здобутками позначився розвиток архітектури в Європі, на Далекому та Близькому Сході? ».
В історії західноєвропейської середньовічної культури виокремлюють кілька визначних періодів, зокрема романський та готичний, що вирізнялися характерними рисами.


Словникова робота.

Романський стиль (від лат. romanus — римський) — художній стиль, пов'язаний з античною культурою Риму. Набув поширення у країнах Західної та Центральної Європи у добу Раннього Середньовіччя (X—XIII ст.). Романський стиль об'єднав усі види мистецтва: монументальне малярство, скульптуру, декоративне мистецтво, що невід'ємно пов'язані з архітектурою. Але головним видом мистецтва цієї доби була архітектура, що вражала масивністю та строгістю споруд із чітко окресленими об'ємами та великими вежами. Основні форми — храм, монастир, замок.


Романська архітектура є продовженням давньоримської архітектури. Термін «романський стиль» виник у І половині XIX ст., коли було виявлено зв'язок середньовічної архітектури з римською. Романські храми значною мірою підготували готику, що прийшла на зміну романському стилю у середині XIII ст.
До відомих пам'яток романського зодчества належать: Бамберзький (1004—1217) та Шпайєрський собори (1030—1061) у Німеччині; церква Св. Петра і Св. Павла (XIII ст.) у монастирі Клю- ні, церква Сен-Лазар (1112—1132) в Отені у Франції; базиліка Сан-Мікеле (1117—1155) в Італії.
{Демонструються зображення зразків архітектури романського стилю.)


Словникова робота.

Готика — стиль західноєвропейського мистецтва (здебільшого архітектури) II половини XII — XV ст. (доби найвищого розквіту феодалізму та його занепаду). Названий за ім'ям німецьких племен — готів. Виник на підґрунті народних традицій німців, досягнень романської культури, здебільшого, архітектури та християнського світогляду. Проявився у будівництві кафедральних соборів та пов'язаному з ним мистецтві кам'яного та дерев'яного різьблення, скульптури, вітражів. Набув також поширення у малярстві.


Термін «готика» (іт. gotico — незвичний, варварський) було введено теоретиком мистецтва й архітектором Джорджо Вазарі й поширено італійськими гуманістами епохи Відродження як принизливу ознаку всього середньовічного мистецтва, що виникло не без впливу германських племен, яких уважали «варварськими». Від початку XIX ст., коли щодо мистецтва X—XII ст. почали застосовувати термін «романський стиль», було обмежено хронологічні межі готики, у якій, у свою чергу, почали виокремлювати ранню, зрілу (високу) та пізню фази. Історія мистецтва оперує також поняттями англійська, французька, німецька готика. Мистецтво готичного стилю характеризується пошуком синтезу між архітектурою, живописом і скульптурою. Гармонійний усесвіт романського стилю перетворився на динамічний, спрямований угору всесвіт готики. Пізньороманський стиль відтворив усі формальні передумови готики (стрілчаста арка, ребристе склепіння та ін.).
У готичній архітектурі відобразилися процеси формування національних держав, зміцнення міст, розвиток світських рис у міській і лицарській культурі.
Поширюючись Європою, готична архітектура відображувала також національні особливості кожної країни.


1-ша сторінка «Перлини готики»
Готичний стиль спочатку поширився у північно-західній Франції. Головним архітектурним типом став міський собор: каркасна система готичної архітектури (стрілчасті арки спираються на стовпи) дозволила створити надзвичайно високі та місткі інтер'єри соборів. Також розвивалося міське будівництво (житлові будинки, ратуші, торговельні ряди та ін.).
Ознаки готики — це характерне спрямування споруди вгору, що підкреслювалося стрілчастими шпилями, це вітражі (великі вікна із різнокольорового скла), найдавніші зразки яких збереглися у Великій Британії та Франції, а також численні арки, багатство скульптурного оздоблення.
Принциповою і найтиповішою ознакою готики є те, що (на відміну від романтизму) у її монументальних спорудах навантаження від усіх конструкцій сприймають і передають на фундамент не товсті й важкі стіни, а порівняно легкий кам'яний каркас. Його винайшли не раптово — це була концентрація досвіду зведення романських будівель, а також ознайомлення впродовж хрестових походів із конструкціями візантійських, мусульманських та інших споруд. Отже, походи збудили і нові потреби, і бажання будувати храми, що за розмірами, місткістю та пишністю не поступалися б головному храму православного світу — Св. Софії у Константинополі.
(Демонструються зображення зразків архітектурних споруд готичного стилю.)
1) Франція
Найвидатнішими пам'ятками готичного стилю є собор Паризької Богоматері у Франції (Париж), Вестмінстерське абатство у Великій Британії (Лондон), Міланський собор в Італії (Мілан) та ін.
Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі; 1163— 1345, арх. Жан де Шель, П'єр де Монтрей, Жуль Ардуен-Мансар та ін.) — сплав епохи, що об'єднала стійкість, матеріальність романських будівель із динамікою і легкістю готичних.
Кафедральний собор Богоматері в Шартрі (Шартрський собор; 1194—1220), що належить до шедеврів готичної архітектури, є тринавною спорудою із хрестоподібним плануванням із невеликим трансептом і деамбулаторієм.
Блискучий приклад зрілої французької готики — Реймський собор Богоматері (1211—1275 (головна частина); арх. Жан д'Орбе, Жан-ле-Лу, Гоше де Реймс, Бернар де Суассон) — місце коронації французьких королів і один із цілісних творів готики, що чудово синтезує архітектуру й скульптуру на площі у 6650 м2. Дві фасадних вежі заввишки 81,5 м, дзвіниця (вежа Ангела, 87 м), 3 вітражі (східний, північний і південний діаметром відповідно 12,5 та по 9,65 м), найбільша в Європі колекція скульптур (2303 екземпляри), зокрема статуя «Усміхненого ангела» (емблема міста Реймс) та статуя Цариці Савської, є типово готичними рисами Реймського собору. На висоті 50 м над землею, на східному фасаді, розташована «Галерея королів», у центрі якої зображено хрещення Хлодвіга. Попід нею зображено битву Давида із Голіафом та божественну коронацію Діви Марії (над великим порталом). Попри руйнування (XVIII ст.), у соборі до сьогодні збереглися вітражі XIII ст., розташовані над нефом, хорами та трансептом. Після Першої світової війни у соборі з'являються з різною періодичністю нові сучасні вітражі.
Найбільший і найвищий собор Франції — собор Ам'енської Богоматері (Ам'єнський собор; 1220—1528, арх. Робер де Люзарш, Тома де Кормон, Рено де Кормон) заввишки 42,3 м, площа 7700 м2. Лише 1528 року було встановлено шпиль, що височіє над собором. Його верхівка здіймається над землею на 112,7 м. Ам'єнський собор часто називають готичним Парфеноном.
Із готичних монастирів Франції найвідомішим є абатство Мон- Сен-Мішель (XI—XVI ст.) поблизу кордону Нормандії та Бретані, що розташоване на високій скелі як неприступна фортеця.


2 ) Англія
Готика Англії виникла наприкінці XII ст. та проіснувала до XVI ст. Млявий розвиток міст призвів до того, що готичний собор став не міським, а монастирським, оточеним полями й луками. Звідси, вочевидь, його видовженість по горизонталі, наявність значної кількості прибудов. Домінанта собору — величезна вежа на середохресті.
Характерним і довершеним зразком англійської готики став собор у Солсбері (1220—1266; добудований на початку XIV ст.). Він має план латинського хреста, розпластаного на землі (тринав- на базиліка). П'ятинавні базиліки у Британії не будували. Собор у Солсбері завдовжки 140 м. Абсиди нема, замість неї прямокутна каплиця Богородиці. Собор має допоміжні прибудови — подвір'я (клуатр), каплиці, ризниця, капітул (зала зібрань). Усі прибудови різняться за формою і висотою. Композицію об'єднує величезна вежа над середохрестям, шатровий дах якої часто помилково вважають шпилем. Вежа над середохрестям разом із дахом-шатром сягає на 135 м і є найбільшою соборною вежею Англії. Цей еталон ранньої англійської готики зобразив на своєму полотні Джон Кон- стебл (зберігається в музеї Метрополітен, Нью-Йорк, СІЛА).
Головний готичний собор Англії — Кентперберійський (після пожежі 1174 року відбудований у готичному стилі; близького до сучасного вигляду набув у XV ст.), резиденція архієпископа Кентерберійського, національна святиня.
Собор Св. Петра у Вестмінстері (собор Вестмінстерського абатства; 1245—1745, останній арх. Генрі Йевель) в Лондоні — місце коронації й поховання англійських королів із часів Вільгельма Завойовника, згодом — усипальниця видатних людей Англії — наближається до французької готики.
Починаючи зі Столітньої війни, будівництво в Англії скорочується. З-поміж цивільної архітектури цього періоду можна також назвати Вестмінстерський королівський палац (XIV ст.) із його Вестмінстер-холом площею 1500 м2.


З ) Італія
В Італії поширилися лише окремі елементи готики. Основа — суто романська: широкі приземкуваті храми, гладка площина стін часто інкрустована кольоровим мармуром, що створює смугасту поверхню фасаду (наприклад, фасад собору у Сієні). Сієнський собор (1215—1263) на честь Успіння Пресвятої Діви Марії побудований на місці ранньої будови. Собор має форму латинського хреста із трансептом, що дещо виступає. Також собор має купол і дзвіницю. Купол, що височіє на 8-кутному фундаменті, підтримують колони. Купольний ліхтар додав Джованні Лоренцо Берніні. Неф відокремлений від 2 проходів напівкруглими арками. В оздобленні собору використано білий і зеленувато-чорний мармур із додаванням червоного мармуру на фасаді. Чорний і білий — символічні кольори Сієни, пов'язані із білим і чорним конями засновників міста, Сеніуса та Аскіуса.
Приклад пізньої італійської готики — побудований із білого мармуру грандіозний кафедральний Міланський собор (1386 — початок XIX ст.), що вміщує 40 000 чоловік. Будівництво розпочалося 1386 року, проте завершилося лише на початку XIX ст., коли за розпорядженням Наполеона остаточно оформили фасад. Деякі деталі було створено навіть 1965 року. Це один із найбільших соборів світу, другий за місткістю з-поміж готичних соборів (після Севільського собору) і другий за місткістю собор в Італії (після собору Св. Петра в Римі). Завдовжки він сягає 158 м, поперечний неф завширшки 92 м, висота шпиля 106,5 м. Собор прикрашають 3000 статуй.
Венецію й досі прикрашають мармурові готичні палаци з аркадами, що віддзеркалюються у каналах — Палац дожів у нинішньому вигляді збудований упродовж 1310—1424 років.


4 ) Іспанія
В Іспанії готичний стиль формується у XIII — І половині XV ст. Іспанська готика досить часто запозичує мавританські риси (собори в Севільї, Бургосі й Толедо). Кафедральний собор у Толедо — один із найбільших у Європі. Його заклали приблизно 1227 року. Собор має п'ять нефів і нагадує французькі взірці. Толедо був центром католицизму в Іспанії, тому собор постійно добудовували (зала капітул а, ризниця, релікварій, гардеробна зала). Унаслідок цього він утрачав чистоту стилю готики, але збагачувався рисами інших художніх стилів та зразками різних видів мистецтва (різьблення крісел Алонсо Берругете — шедеври ужиткового мистецтва Іспанії у хорі кафедрального собору). На фасаді спершу планували звести дві симетричні вежі, але збудували лише одну: 92 м заввишки — для дзвіниці (розпочав її будівництво Р. Альфон- со 1377 року, а завершив А. Гомес 1440-го), яка стала домінантою історичного центру Толедо. Ця вежа складається з трьох частин: чотирикутної, восьмикутної та конусної (дерев'яної). Усередині неї знаходиться дзвін «La Gorda» (з ісп. «товстий») вагою бл. 17 т, виготовлений 1753 (або 1755) року. Другу (недобудовану) вежу прикрашено банею у бароковому стилі.


5) Інші країни Європи
Готичні пам'ятки також є в Нідерландах (ратуші в Брюгге, Брюсселі та ін.), Чехії (собор Св. Віта і Карлів міст у Празі), Австрії (собор Св. Стефана у Відні), Польщі (Вавельський собор під Краковом, Маріацький костел у Кракові, церква Матері Божої у Данцигу і найзначніша цегляна споруда — Палац великих магістрів у Марієнбурзі) та інших країнах Європи.


2-га сторінка «Взірці архітектури бароко»

Для мистецтва бароко є характерними пишність і динаміка, патетична піднесеність, інтенсивність почуттів, пристрасть до ефектних видовищ, сполучення ілюзорного і реального, контрасти масштабів і ритмів, матеріалів і фактур, світла й тіні. Синтезу мистецтв, що має у бароко всеосяжний характер, властива урочиста монументально-декоративна єдність. Міський ансамбль, вулицю, площу, парк, садибу барокові митці розуміють як організовану художню єдність, що розгортається перед глядачем багатьма образами. Палаци й церкви бароко завдяки розкішній, вигадливій пластиці фасадів, неспокійній грі світлотіні, складним криволінійним планам і обрисам набували мальовничості й динамічності та немовби вливалися в навколишній простір. Парадні інтер'єри будинків бароко прикрашали багатобарвною скульптурою, ліпленням, різьбленням; дзеркала і розписи ілюзорно розширювали простір, а живописні плафони створювали ілюзію розгорнутих склепінь.


Словникова робота. Бароко (іт. barocco — вибагливий, химерний) — стиль у європейському мистецтві XVI—XVIII ст., якому притаманні пишність, прагнення до поєднання реальності з ілюзією, містичні алегорії, монументальність, театральність. У бароко відобразилися протиріччя епохи, складні думки й переживання її представників. Стиль і культура бароко мали тісний зв'язок із релігійною та аристократичною культурою.
У деяких країнах бароковий стиль розвивався наприкінці XVI та у І половині XVIII ст. (Італія, Польща, Австрія, Україна, Латинська Америка). Перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живописі створені у визначних мистецьких центрах Італії (Римі, Мантуї, меншою мірою — у Венеції та Флоренції). Бароковий стиль відкрив нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів.
Найкращі представники бароко — італійці: архітектори та скульптори Мікеланджело Буонарроті, Лоренцо Берніні, Франчес- ко Борроміні, Карло Фонтана, Філіппо Ювара, живописці П'єтро да Кортона, Джордано Лука, Алессандро Маньяско, Джованні Бат- тіста Тьєполо.
Ансамбль вілли Фарнезе (1559—1573; арх. Джакомо да Віньйола) не вирізняється своїми розмірами, але демонструє всі риси бароко — єдиний ансамбль із павільйонами, садом, фонтаном, сходами різних типів, що з'єднують тераси. Вілла ще сильно відокремлена від навколишнього середовища, «замкнена на собі».
(Демонструються зображення взірців барокової архітектури.)
Витоки розвиненого бароко, батьківщиною якого була Італія, сягають епохи Відродження, творчості Мікеланджело Буонарроті, якого називають «батьком бароко». Першим архітектурними творами, що повною мірою відповідають цьому стилю, уважають збудовану Мікеланджело у Флоренції капелу Медичі (1520—1534) та проект вестибюлю бібліотеки Лауренціана, що було споруджено пізніше. Митець підсилив архітектуру велетенським ордером, широко використовував карнизи, подвоєння пілястр та колон, тісняву архітектурних елементів та надлюдські розміри. Скульптурні та архітектурні твори генія справляють враження скорботи, напруження, нервовості, хоча зберігають чітку побудову, симетрію, демонструючи потойбічну, майже неможливу красу.
Досягнення італійського бароко створили підґрунтя для подальшого розвитку мистецтва Іспанії та її американських колоній, а також Німеччини, частково Франції, Фландрії, Польщі (та України в її складі), Австрії (та Чехословаччини в її складі) тощо.
♦    Пригадайте найвидатніші барокові споруди України.
♦    Які спільні та відмінні риси наявні в барокових спорудах, створених архітекторами, які працювали в Італії та в Україні?
♦    Назвіть видатних архітекторів барокового зодчества в Україні.
Завдяки сукупності різноманітних художніх прийомів мистецтво бароко справляло дуже сильне враження на глядачів, приголомшуючи їх величчю та грандіозністю. Ознаками барокової архітектури є овал у лінії будівлі та поява архітектурних ансамблів.
Грандіозним є ансамбль площі Св. Петра (1657—1663) роботи JI. Берніні. Овальна площа з двома фонтанами й обеліском замкнена могутніми чотирирядними колонадами, що владно організують простір, і перетворена на величезний атрій перед собором, до якого ведуть численні сходи. Прямолінійні ділянки колонад, що розташовані під гострим кутом до собору, створюють ефект зорового збільшення висоти фасаду, якщо дивитися на собор здалека.
Прийоми штучної перспективи Берніні застосовував часто (наприклад, поступово зменшуючи колони парадних сходів Скала Реджа у Ватикані (1663—1666), щоб візуально возвеличити фігуру Папи в момент його появи на верхньому майданчику). Берніні зіграв важливу роль у формуванні архітектурної зовнішності Рима (декоративно-ефектні фонтани — Тритона на пьяцца Барберіні; Чотирьох рік на пьяцца Навона та ін.).
Шедевром креслень архітектора є варіант плану (бл. 1638 року) для церкви Сан Карло алле Keammpo Фонтане. З-поміж робіт Борроміні — церква Сантіво алла Сапієнца (1642—1660), палаццо Памфілі (1645—1650), Сант Аґнезе ін Аґоне (1653—1657).
Церква Святого Ім'я Ісуса (церква Іль-Джезу; 1568—1584, арх. Джакомо да Віньола та Джакомо делла Порта, початковий проект підготував Мікеланджело) — соборна церква Товариства Ісуса (ордена єзуїтів), розташована на невеликий однойменній площі в центрі Рима. Побудована у дусі маньєризму, наближеного до естетики бароко.
Будівництво в стилі бароко в Австрії почалося задовго до 1690-х років. Один із перших зразків — бароковий собор у Зальцбурзі (1611—1628, арх. Сантіно Соларі).
Найбільшу барокову споруду Відня — палац НІенбрунн( 1696— 1713) — побудували австрійці Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах та його син Йозеф Еммануель.
Також у Відні у бароковому стилі побудовано палац принца Євгена, Богемську канцелярію, Придворну бібліотеку, церкву Св. Карла Борромея (Карлскірхе), палаци аристократів. Австрійська провінція пишається справжнім шедевром — бароковим монастирем у містечку Мельк (арх. Я. Прандтауер, Й. Мунгенаст).
Шедеври австрійського бароко поширилися також у Чехії (палац герцога Естергазі у Фертеді), Словаччині (монастир у Я сові) та ін. Празький архітектор Франческо Каратті розпочав будівництво надзвичайно ефектного Чернінського палацу (кінець XVII — початок XVIII ст., завершив Франтішек Канька).
Видатним зразком архітектури бароко в Празі став Валд- штейнський палац (І третина XVII ст.), над яким плідно працювали одразу декілька архітекторів-італійців (зокрема, Джованні П'єроні й Андреа Спецца). Дивний бароковий сад на несиметричній ділянці розпланував Ніколо Себрегонді, значно прикрасивши і палацовий ансамбль, і Прагу.
З-поміж представників періоду розвиненого бароко необхідно назвати батька й сина Дінценгоферів — Крістофа й Кіліана Ігнаца.
Зразки барокових споруд у Празі обмежувалися спочатку поодинокими палацами та церквами. Середньовічне планування Праги не постраждало, навпаки: у місті з'явилися виразні архітектурні домінанти, що надали йому значного художнього забарвлення — вдруге після доби готики.
Розвиток бароко в Росії був пов'язаний зі зростанням і зміцненням дворянської держави. Російське бароко поділяють на раннє та розвинене. Яскравими зразками раннього бароко у Петербурзі є палац Меншикова у Кронштадті (нині перебудований, майже зник як барокова пам'ятка), Петропавлівський собор у фортеці (зберігся), палац Меншикова на Василівському острові (реставрований, філія музею Ермітаж), Петергоф та палац Меншикова в Оранієнбаумі, деякі споруди Олександро-Невського монастиря (згодом однойменної лаври), Костянтинівський палац у Стрельні (реставрований).
Смольний монастир (1744—1764) у Петербурзі (проект Б. Ра- стреллі) складався з храму із домовими церквами та дзвіницею, а також інституту для дівчат із дворянських родин. Собор колишнього монастиря добудував архітектор В. Стасов лише 1835 року.
Чотири будівлі з комплексу Ермітажу в Петербурзі, розташовані уздовж Палацової набережної, є перлинами російського бароко: Зимовий палац (1754—1762, арх. Б. Растреллі), Малий Ермітаж (1764—1775, арх. Ж. Валлен-Деламот), Старий Ермітаж (1771—1787, арх. Ю. Фельтен), Ермітажний театр (1783—1787, арх. Дж. Кваренгі).
Світські зразки бароко у Москві — палац імператриці Ан- ни в Аненгофі, Лефортово (арх. Б. Растреллі, зруйнований), дерев'яний палац Шереметьєва в Кусково, палац Апраксіних, церква Климента Папи Римського в Замоскворіччі.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   60

Схожі:

Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема 1: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Уроків образотворчого мистецтва -6-7 -8 класи (35 годин, год на тиждень) Вчитель Л. В. Папіш
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури. Прагнення...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Історія української культури
Стародавні кочівники кіммерійці, жили на території Північного Причорномор'я в період
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Педагогічні умови вивчення творів українського образотворчого мистецтва
Презентація досвіду вчителя образотворчого мистецтва Нововолинської гімназії Уманця Євгенія Анатолійовича
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Урок образотворчого мистецтва в 6 класі Вчителя Кізілової Г. О
Сху, В. М. Шумило та С. М. Ковальчуком; невеличка виставка графічних портретів учнів попередніх років; зразки графічних портретів,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Дипломна робота «Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво
Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\1. Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я – це кіммерійці
України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Друга сесія
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво, 8 клас Урок 18
Тема: Мистецтво бароко. Особливості живопису мистецтва бароко. Види та жанри мистецтва бароко. Творчість живописців Мікеланджело...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво є формою відображення суспільного буття, формою суспільної свідомості
Модуль Феномен мистецтва. Ранні форми мистецтва та особливості його розвитку у країнах Стародавнього Сходу. Мистецтво античності:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка