Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я



Сторінка4/60
Дата конвертації21.03.2018
Розмір9.75 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   60

Учитель.

Чи є до доповідача запитання? (Учні запитують, доповідач від­повідає.)


Художник-ілюстратор.

Я художник-ілюстратор. Ілюстрація — це зображення, що супроводжує, доповнює та наочно пояснює текст (малюнки, гравюри, фотознімки, репродукції тощо). Вибір виду ілюстрацій залежить від ме­ти, яку ставить перед собою художник, їхня наявність дає змогу авторам зробити більш чітким, точним та вмотивованим виклад матеріалу в книзі.

Розвиток мистецтва ілюстрації тісно пов'язано з історією книги. Первіс­ні рукописи ілюструвава-лися мініатюрами (від лат. minium — кіновар, сурик, якими у стародавні часи забарвлювалися рукопи-сні книги). Мініатюра — це твір образотворчого мистецтва, що відрізняється невеликими розміра­ми і тонкістю художніх прийомів. Книжкова мініатюра — зроблені від ру­ки малюнки, багатокольорові ілю-страції гуашшю, клеєвими, акварельними та іншими фарбами в рукописних книгах, а також образотвор-чо-декоративні елементи оформлення цих книг — ініціали, заставки тощо. Після винаходу книгодру-кування та ксилографії (гравюри на дереві) ілюстрація стає скла­довою частиною графіки.

В XI ст. у Стародавній Русі мініатюри в основному наслідували візантій­ські художні традиції. Оформлення багато прикрашених рукописів XI—XII ст. (наприклад, «Остромирово Євангеліє», 1056—1057) наслідувало техніку перегородчатої емалі на багаточисленних віртуозних за виконанням ювелір-них виро­бах ремісників Київської Русі. У цей час домінує умовність і плоскісність зоб­раження поруч із ювелірно-віртуозною манерою виконання дрібних малюнків, що вплітаються у текст. У XII—XV ст. поряд із мініатюрами, близькими сучас­ним їм фрескам та іконам, трапляються живі та безпосередні малюнки на полях. (Перегляд презентації «Книжкова мініатюра Київської Русі».)


Учитель.

Чи є до доповідача запитання? (Учні запитують, доповідач від­повідає.)


III. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Учитель.

Ви прослухали виступи представників професій, які зробили вагомий внесок у розвиток культу-ри Київської Русі. А зараз вашим практичним завданням буде виконання ескізу фрески «Софійський собор». (Учні виконують малюнок по манці, імітуючи техніку виконання фрески.)


IV. ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель.

Спадщина Київської Русі стала значним вкладом у світову куль­туру та визначила подальшу еволюцію давньоруського мистецтва.


V. ОЦІНЮВАННЯ

Учитель оцінює роботу учнів на уроці,


VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати запитання до інтерактивної гри «Запитання — відповідь» за те­мою: «Художня куль­тура Київської Русі».

10 клас

ТЕМА: Художня культура польсько-литовської доби.


МЕТА: познайомити учнів з особливостями української культури, які ви­никли під впливом польської та литовської культур; показати по­зитивні та негативні моменти синтезу культур; виявити наслідки цього часу у сучасній культурі України; розвивати уміння розрізняти та порівнювати ознаки різних культур; ха­рактеризувати зразки творів мистецтва; володіти термінологією; емоційно відгукуватися на красу та досконалість творів мистец­тва, виховувати спостереж­ливість, увагу, любов до всіх прекрасних творінь людства.
ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань з елементами кооперативного навчання.
ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

• Які види мистецтва розвивалися у часи Київської Русі?

• Як виглядали архітектурні споруди міста?

• Чи існувала скульптура? Якщо ні, то чому?

• Чи існував монументальний живопис?

• Що таке мозаїка? Де використовували цю техніку? Що таке смальта?

• Назвіть поширені у той час види ужиткового мистецтва.

• Яка музика звучала?

• Чи існував театр?

• Чи можна сказати, що здобутки митців періоду Київської Русі, надихають сучасних майстрів? Наведіть приклади.


III. ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Історична довідка

Час між XIV та початком XVII ст. був дуже трагічним для людей, які жи­ли на території України. Роз'єднання земель, відсутність єдиного політично­го центру, соціальне та національне гноблення збоку польських, литовських, угорських, турецьких та інших завойовників, постійна боротьба з татарами. За таких умов продовжується формування українського народу і з'являється такий самобутній політико-культурний феномен, як козацтво.


Запитання до учнів

• Чи легко було за таких обставин зберігати національну культуру: мову, му­зику, традиції? (Дуже важко, тому гир існував тиск на мову, писемність, традиції.)

• Що міг протиставити народ для збереження своєї культури, крім зброї? (Ук­раїнський народ дбав про збереження усної та писемної мови, передавав із покоління до покоління традиції, казки, пісні; зберігав основи побуту: одяг, ужиткове мистецтво, свята, а головне — православну віру.)

• Чи підпадали під іноземний вплив українці? (Безперечно, але не завжди цей процес можна вважати негативним.)

• Синтез культур — це позитивне чи негативне явище? (Позитивне, але за умови збереження основ своєї культури.)
Зародження «народної козацької» культури

Особливу субкультуру утворило Запорізьке козацтво, яке пристосувалося до екстремальних умов життя на прикордонних землях. Воно займало вільні землі, які не було кому боронити. Оскільки існу-вання такого суспільного прошарка не було передбачене Литовськими статутами, воно привласнило собі статут, який надавався шляхті та лицарству. Це був простір безпосереднього контакту із «чужим», кочівницько-мусульманським світом. За соціально-куль­турним змістом Запоріжжя було такими собі дверима у «світ навиворот», що визначає парадоксальний аскетично-мілітаристський і карнавально-сміховий характер його існування (суворі звичаї і кумедні ритуали, лицарство і легко­важність, дисци-пліна і анархія, взаємодія східних і західних впливів у побуті та методах ведення війни).



Учитель.

А тепер розглянемо види мистецтва, які формуються у цей час. Будь ласка, організуйте три групи. Перша група готує розповідь про архітекту­ру. Друга — про образотворче мистецтво. Третя — про ювелірне мистецтво. Пот­рібний матеріал ви знайдете у зошитах.

Знайдіть текст, який відповідає вашій темі, прочитайте його, складіть усний план для розповіді. Розподіліть текст поміж членами групи і приготуйте пові­домлення для всього класу. (Учні виконують завдання.)
Архітектура доби Козаччини

Архітектура цього часу базувалася переважно на традиціях давньоруської епохи. Починають кристалізуватися національні риси. Тепер не тільки церкви та монастирі будуються з каменю, а і світські будівлі. Паралельно формується стиль української дерев'яної церкви — трибанної та п'яти-банної із чітким поді­лом храму на три частини: вівтар, власне церкву та «бабинець». Вікнам і дверям надається шестикутна форма.

При будівництві церков на Західній Україні поєднують візантійський, ро­манський та готичний стилі. Церкви, які стояли за межами міст, будували міц­ними та неприступними, як фортеці. Це були церкви — твердині. Навіть мо­настирі будували, як фортеці, через постійну загрозу татарського нашестя та феодальних усобиць.

У Галичині (Львові та Перемишлі) широко представлена у церковному і світському будівництві готика.

Поява артилерії з її руйнівною силою викликала необхідність будови замків із каменю, які підсилюють вежами, бійницями. У будову замків проникають еле­менти європейського ренесансу. Такі укріплення характерні для Галичини, Во­лині і Поділля (Луцьк, Володимир-Волинський, Острог, Львів, Кам'янець — Подільський, Хотин, Бережани, Олесько, Меджибіж).

У Східній Україні не було достатньо каменю і будівництво велося з дере­ва. Фортеці мали земля-ні вали, дерев'яні стіни і башти, які могли оточуватися ровом з водою. Населення тут було мало, міста невеликі. Постійні набіги татар та княжі усобиці вимагали від людей доцільності в будівництві. Це сто-сується таких міст, як Житомир, Умань, Черкаси, Путивль, Чернігів, Канів, Стародуб. На півдні України осіле населення будувало міста з каменю, засновуючи міста-фортеці. Так, у Криму це Судак, Феодосія, Севастополь, Балаклава. Але най­більшою стала фортеця, яка розташована в сучасному Білгород-Дні-стровському. Вона має три лінії оборони та 26 башт.


Образотворче мистецтво: живопис, книжкова графіка

У цей час образотворче мистецтво досягло значних вершин, тому що поль­ські королі замовляли розписи церков та палаців саме «руським» майстрам фрескової техніки. Але сюжети поступово змінювалися: до них проникли народ­ні та світські мотиви, побутові подробиці.

Найкращими зразками вважаються фрески з Кирилівської церкви Києва (XIV ст.) та Вірменської церкви у Львові. У релігійні сюжети введені побутові та пейзажні мотиви.

Традиційне іконописання також включало певні побутові подробиці, пос­тупово відходячи від ві-зантійських канонів. Іконописець, а згодом — перший галицький митрополит Петро Рутенський з Воли-ні, став навіть засновником московської школи іконопису. Святі образи набули більш вільних рухів, ла-гід­ного виразу обличчя, вони позбавилися візантійської нерухомості та урочис­тості, стали більш земни-ми. Улюбленими сюжетами стали «Юрій Змієборець» і «Страшний суд».

Останній сюжет під впливом замовників — заможних селян та міщан — пос­тупово набував сатиричного забарвлення. (Демонструється фрагмент із фільму «Андрій Рубльов». Відбувається обговоренім сюжету розписів нової церкви.)

Книжкова мініатюра і графіка як напрями мистецтва продовжували розви­ватися. До традицій візантійського стилю все частіше проникали риси готич­ного та ренесансного стилів. Тексти прикра-шалися заставками, великими ор­наментованими літерами, багатими фарбами, серед яких переважали чорна та червона. Особливо цінними вважаються Галицьке Євангеліє (XIV ст.), «Житіє Бориса і Гліба», «Радзивилівський літопис» (XV ст.), Пересопницьке Євангеліє (XVI ст.).


Ювелірне мистецтво

На цей вид мистецтва був великий попит через появу прошарку достат­ньо заможних людей: ма-гнатів, купців, багатих міщан. Але із занепадом Києва були забуті і втрачені старовинні техніки, витоки яких ми знаходимо ще у Ві­зантії. Ювелірне мистецтво опинилося під впливом різних культур: європей-сь­кої (німецької), східної. Оскільки Львів був важливим вузлом у торгівлі схід­ними товарами, а магнати і шляхта із задоволенням замовляли зброю і кінські убори східного стилю, українським майстрам дово-дилося комбінувати стилі, що, у свою чергу, народжувало новий, самобутній напрямок у ювелірній справі. Дізнавшись про успіхи українських майстрів, польська влада ввела таке обме­ження: майстрами ювелірних золотих цехів могли бути тільки поляки і католи­ки. Тому православні українці почали роз-вивати ливарне мистецтво зі срібла, бронзи, олова та міді. Вони відливали і художньо оздоблювали гармати, ліхтарі, чаші, світильники і різноманітний посуд.


IV. ЗАКРІПЛЕННЯ

Самостійна робота зі зразками мистецтва цієї доби. Це фраг­менти з документального фільму «Дорогами України» , картки із зображенням об'єктів культури цього часу.


V. ОЦІНЮВАННЯ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Відшукати у своєму місті (сфотографувати), у книжках, у кіно зразки мистецтва цієї доби, розказати про свої знахідки і показати на наступному уро­ці у зручній формі.

10 клас

ТЕМА: Первісні музичні інструменти. Музична куль­тура східних слов'ян, античних міст Північ-ного Причорномор'я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церков­на. Давньоруські музиканти, музичні інструмен­ти.


МЕТА: ознайомити учнів із первісними і стародавніми інструментами ук­раїнського народу; простежити процес розвитку музичної куль­тури Київської держави; ознайомити з виглядом стародавніх інструмент-тів, дати уявлення про їх звучання; формувати в учнів уміння працювати у групах, самостійно знахо­дити відповідний навчальний матеріал, аналізувати та опрацьову­вати його; розвивати в учнів навички самостійно­го пошуку інформації у рамках роботи над проектом; формувати навички роботи з мульти-медійною системою, пошуку інформації в мережі Інтернет;виховувати інтерес і повагу до творчої спадщини українсько­го народу: виховувати бажання зберігати і розвивати музичний фольклор;
ТИП УРОКУ: комбінований, на основі інтерактивних методів.
ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оголошується тема та завдання уроку.

Слово вчителя

Два тижні тому ви отримали завдання і працювали самостійно у групах. Сьогодні я очікую на високий рівень результатів вашої діяльності, бажаю вам отримати задоволення від роботи. А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Учні розповідають про свої очікування.)


Учитель. Запрошую до перевірки готовності груп до роботи. (Учитель опитує і перевіряє готовність груп: «Етнографи», «Гудаки», «Сурмачі», «Інтернет-група», «Виконавці», «Експерти».)
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

Український народ має славу дуже музичного народу. Музичні традиції на території сучасної України існують із доісторичних часів.

Відносно походження музичного мистецтва висувалися різні гіпотези, згід­но з якими витоками мистецтва були інтонації збудженого мовлення (Г. Спенсер), спів птахів і тварин (Ч. Дарвін), ритми роботи первісних людей (К. Бюхер), їхні звукові сигнали (К. Штумпф), магічні заклинання (Ж. Ком-бар'є). У сучасній науці, яка спирається на археологічні та етнографічні дослідження, вважається, що музика поступово виділилася з первісного синкретичного прамистецтва, що містило в собі зародки танцю, поезії та інших видів мистецтва.

Запитання до учнів

• Із якого часу наші пращури почали користуватися першими музичними інс­трументами?

• Як виглядали ці музичні інструменти? На яких заходах їх використову­вали?

• Як змінювались із часом музичні інструменти?

• Які існують групи інструментів? Як вони звучать?

• На яких заходах звучали музичні інструменти в епоху Київської Русі?

• Чи можемо ми навчитись грати на стародавніх музичних інструментах?

Уважно слідкувати за вашою роботою й оцінювати її буде група «Експер­тів». Для цього вони мають оціночний бланк.


III. ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Матеріал подається у формі драматичного спектаклю, де учитель виступає ведучим.

Дійові особи: Ведучий; Учні

Ведучий. Слово надається групі «Етнографів».

Учень

На думку вчених, найдавніші прояви музичного мистецтва у наших пращурів спостерігалися вже приблизно сорок тисяч років тому. Серед знайде­них предметів ужитку тих часів трапляються первісні музичні інструменти або їхні зображення на посуді чи коштовностях.

У Маріупольському могильнику 1931 р. знайдено сім дудочок із пташиної кістки періоду неоліту, а львівська археологічна експедиція 1953 р. знайшла на стоянці Молодове Чернівецької області флейту з рогу північного оленя. Вчені вважають, що це найдосконаліший з усіх відомих палеолітичних музичних інс­трументів. Він має один поздовжній штучний отвір і чотири поперечних у найтоншій, спеціально обробленій мундштучній частині, а в нижній частині — ще два невеликі отвори.

Збагачують наші уявлення про давній музичний інструментарій і археоло­гічні знахідки на Мізинській палеолітичній стоянці поблизу Чернігова. Тут уче­ним пощастило натрапити на цілий Інструментальний комплекс з ударних інс­трументів, виготовлений ц різних кісток мамонта: лопатки, стегна, тазу і щелепи та черепу. Він був створений нашими пращурами для озвучування обрядових ритуалів.


Учень.

Виділення музики в самостійний вид мистецтва відбувалося в пе­ріод розкладу первісного суспільства. У цю епоху в міфах різних народів фіксу­ють уяву про музику як про могутню силу, що здатна керувати природою, при­боркувати тварин та зцілювати людей.

Музика супроводжувала життя від народження до смерті. Відтак, музичні інструменти входили у повсякденне життя з давніх часів.
Учень.

Археологи стверджують, що перші духові інструменти виготов­лялися з очерету, кістки або рогу тварини, морської мушлі, шкаралупи горіха, дерева тощо. ЦІ інструменти застосовувалися в повсяк-денному житті наших пращурів. Уже в ті часи існувало три різновиди духових інструментів, що відріз­нялися певними засобами звукоутворення. Це — свистячі (прототип і родона­чальник флейти), язичкові (прародич усіх дерев'яних духових інструментів, де звук утворюється за допомогою коливання повітряним струменем тростинки) і лійкоподібні, де звук витягається вібрацією губ за допомогою мундштука (пра­щури сучасних мідних духових інструментів).


Учень.

У побуті древніх,слов'ян докиївського періоду (до IX ст.) духові інструменти широко викорис-товувалися. Підтвердження цього — унікальні ек­спонати, виявлені при археологічних розкопках у басейні Дністра в с. Молоде Чернівецької області. У древніх відкладеннях, чий вік сягає 18 тис. р., знайдено прототип сучасної флейти. Це сорокасантиметрова кістка тварини, в якій зроб­лено три отвори для створення звуків різної висоти. На думку вчених, такі інс­трументи застосовувалися під час полю-вання. Під час розкопок пізніших відкла­день знайдено інший інструмент, на якому було вже чотири отвори, що свідчить про еволюцію цього -«видовженого» музичного інструмента.


Учень.

На фресках північної вежі Софійського собору в Києві можна побачити деякі види духових музичних інструментів. Йдеться про зображен­ня на стіні сцени княжого полювання, де знайшлося місце і для придворних музикантів. Один із інструментів, використовуваних для гри, нагадує попе­речну флейту, два інших схожі на гобой. Під час археологічних розкопок не­одноразово траплялися свистячі іграшки у вигляді фігурок тварин і птахів. Ці найпростіші древні інструменти також можна віднести до сімейства флей­тових.

До групи амбушурних або мундштукових інструментів належать роги та дерев'яні труби різних розмірів. Прикладом можуть служити гуцульські трем­біти, які є вівчарськими трубами, що дійшли до нас із давніх часів.

Цікаво, що багато стародавніх музичних інструментів, наприклад, такі, як сопілки, сурми, труби, бубни й багато інших, збереглися і дійшли до наших днів без особливих змін.



Старовинні музичні інструменти


Струнні інструменти

Духові інструменти

Шумові інструменти

Гудок

Сопілка

Барабан

Гуслі

Зозулка

Брязкальця

Козобас

Кувиці, кувички

Бубон

Ліра

Ріг, ріжок




Цитра

Сурма







Свиріль




Ведучий.

Дякуємо за цікаву доповідь. Послухаймо групу «Гудаки», яка самостійно знаходила і опрацьовувала матеріали, пов'язані зі старовинними струнними інструментами.


Учень. Інструментів струнної групи існує дуже багато.

Учень.

Гудок — триструнний скомороший музичний інструмент із корпусом грушо­видної форми, на якому грали лукоподібним смичком. Під час гри стоячи корпус упирали до грудей, сидячи — ставили на коліно. Мелодію здебільшого грали на одній струні: дві інші зву­чали як бурдонні, тобто на постійній висоті.


Учень.

Гуслі — старовинний щипковий музичний інструмент слов'янського походження, у якому струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонаторний ящик. Виконавець на гуслях називається гуслярем. Звук отримують при защи­пуванні струни пальцем.


Ведучий.

Дякуємо групі «Гудаки» за висвітлен­ня питання! Запрошую групу «Сурмачі»: вони готували розповідь про старовинні духові інструменти.


Учень. Кувиці або кувички — ребро, свирилі, — духовий інструмент (типу флейти Пана.)

Учень.

Сурма — старовинний військовий духовий інструмент, виготовле­ний із дерева; грали на ньому «сурмачі». Сурму послідово витіснили мідні інс­трументи.


Учень.

Сопілка — народний духовий музичний інструмент, в Україні відо­мий із княжих часів. Виготовлявся з калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30—40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5—6 діро­чок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки — денцівка, дводенцівка, флояра.


Учень.

Зозулка — окарина, гусеня — духовий інструмент, з корпусом яй­цеподібної форми. Має патрубок зі свистковим отвором для отримання звуку. Для зміни висоти тону в корпусі є 7—10 отворів.


Ведучий. Дякуємо групі -«Сурмачі» за цікаву розповідь. Ми почули ін­формацію про те, які існували старовинні музичні інструменти. А от те, як деякі з них звучать, спробує показати нам група «Виконавці».
Учень.

Для того, щоб пограти на бубні, дзвіночку, нам потрібно вивчити українську народну обрядову пісню «Не йди, не йди дощику». (Учитель роздає текст і ноти пісні, організовує розучування.)


Учень.

Пропонуємо вам проспівати пісню, а ми будемо вам акомпанувати на музичних інструментах (виконують.)



А зараз пропонуємо бажаючим спробувати виконати ритмічний малюнок пісні на бубоні, дзвіночку (виконують.)

Ведучий.

Давайте повернемося до часів Київської Русі і дізнаємося, як іде використовувалися музичні інструменти. Будь ласка, група «Етнографи».


Учень.

У часи Київської Русі з нагоди усіляких свят і віншувань органі­зовувалися різні ігри й танки. Це був давній слов'янський звичай: «Сходилися на ігрища, на танки й на всякі бісовські пісні»,— оповідає літописець про давні народні забави. На такі веселі сходини були призначені окремі витоптані май­дани, що також звалися ігрищами: «Ігрища втолочені, й людей велика сила, що починають пхати один одного»,— нарікає один проповідник. А втім ігри відбу­валися й на вулицях, і вже у ті часи масове перебування на вулиці означало на­родну забаву.


Учень.

Найперші згадки про труби зустрічаються в описі облоги Києва пе­ченігами в 960 р. Городяни провістили про своє безвихідне становище воїнів воєводи Притича, що стояли на іншому березі Дніпра. Ті сіли у човни й засурмили у труби. До них приєдналися міські трубачі. Печеніги вирішили, що на допомогу їхнім ворогам прийшов князь Святослав, і побігли від міста геть.

Трубачам відвели велику роль у військових походах. От як описується похід на Болгарію київського князя Святослава: «Повеле воем обрачитесь і пойде полк по полце бьюще в бубони, і в труби, і в сопіли», У «Сказанні про Мамаєве побоїще» згадується, що перед битвою з татарами «начаша гласи трубні від обох країн зніматися».



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   60

Схожі:

Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема 1: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Уроків образотворчого мистецтва -6-7 -8 класи (35 годин, год на тиждень) Вчитель Л. В. Папіш
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури. Прагнення...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Історія української культури
Стародавні кочівники кіммерійці, жили на території Північного Причорномор'я в період
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Педагогічні умови вивчення творів українського образотворчого мистецтва
Презентація досвіду вчителя образотворчого мистецтва Нововолинської гімназії Уманця Євгенія Анатолійовича
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Урок образотворчого мистецтва в 6 класі Вчителя Кізілової Г. О
Сху, В. М. Шумило та С. М. Ковальчуком; невеличка виставка графічних портретів учнів попередніх років; зразки графічних портретів,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Дипломна робота «Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво
Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\1. Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я – це кіммерійці
України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Друга сесія
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво, 8 клас Урок 18
Тема: Мистецтво бароко. Особливості живопису мистецтва бароко. Види та жанри мистецтва бароко. Творчість живописців Мікеланджело...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво є формою відображення суспільного буття, формою суспільної свідомості
Модуль Феномен мистецтва. Ранні форми мистецтва та особливості його розвитку у країнах Стародавнього Сходу. Мистецтво античності:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка