Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я

Оголошення теми та завдань уроку.

Ключове слово «імпресіонізм»: дайте визначення.

(Від «враження». Виник стиль у 1874—1886 рр. у Франції. Художники праг­нули передати миттєве враження від природи, від людини, не вдаючись у психо­логічну глибину, нехтуючи усіма канонами і традиціями живопису.)

11

3. Вид образотворчого мистецтва, який створюється за допомогою фарб, що наносяться на яку-небудь поверхню. (Живопис.)

4. Стиль XVI ст., означає «незвичайний», «вигадливий», якому характерна ве­лика кількість різноманітного декору, підкреслює велич і розкішність. (Ба­роко.)

5. Творче відображення дійсності в художніх образах, художня творчість у ці­лому. (Мистецтво.)

6. Художня культура Відродження. (Ренесанс.)

7. Про який із видів образотворчого (візуального) мистецтва кажуть «замуро­вана музика», «кам'яний літопис світу»? (Архітектура.)

8. Як називається архітектурний стиль, для якого характерними є підкресле­на спрямованість у небо, стрілчасті арки, каркасні конструкції, велетенські вітражі? (Готичний.)

9. Стиль Стародавньої Греції і Риму, для якого характерним є прославлення богів і володарів, створення ідеального образу героя. (Античний.)

10. Стиль XVII—XVIII ст., який розквітає у творчості голландських художни­ків, до якого відносять побутовий жанр. (Реалізм.)

11. Стиль XVII—XIX ст., який звертається до ідеалів античності. Обов'язкова золотисто-коричнева гама, античні та біблійні сюжети, класична централь­на симетрична композиція. (Класицизм.)

12. Стиль раннього середньовіччя (X—XII ст.) країн Західної та Центральної Європи, якому властиві масивні будови, які зовні доповнюються лопато­подібними потовщенлями-контрфорсами. (Романський.)

Тестові завдання до теми «Художні напрями та стилі»

1. Який стиль мав найбільший вплив на культову архітектуру нашої Батьків­щини у X—XIII ст.?

а) готичний;

в) візантійський;

г) бароко.

2. Ясний, світлий і життєрадісний стиль у архітектурі кінця XIX — початку XX ст.:

а) електризм;

б) романський;

в) ренесанс;

г) модерн.

3. Напрям у образотворчому мистецтві початку XX ст., для якого характерна складання форм усіх зображень із геометричних фігур:

а) мінімалізм;

б) конструктивізм;

в) кубізм;

г) фовізм.

4. Техніка дрібних крапок, чітких штрихів, покладених фарбами основних ко­льорів на поверхню полотна, що спираються на наукові теорії:

а) орфізм;

б) пуантилізм;

в) фовізм;

г) футуризм.

5. Напрям XIX—XX ст., що спирався на героїчне билинне минуле, народні казки і пісні:

а) символічний;

б) реалістичний;

в) національно-романтичний;

г) абстрактний.

6. Скульптура, що рухається, напрям 60-х років XX ст., де використовують сучасні технології:

а) неоекспресіонізм;

б) перфоманс;

в) кінетичне мистецтво;

г) футуризм.

7. Напрям у мистецтві, в якому реальні предмети та істоти з'являються в не­ймовірних поєднаннях, що дає дивні або жахливі враження від картини:

а) футуризм;

б) фовізм;

в) перфоманс;

г) сюрреалізм.

8. Міжнародний стиль 50—60-х років XX ст., скорочена назва оптичного мистецтва, який маніпулює візуальною реакцією глядача і створює ілюзію руху:

а) експресіонізм;

б) декоративізм;

в) поп-арт;

г) оп-арт.

9. Стиль 60-х років XX ст., який виник на противагу абстракціонізму як мистецтво витонченої розваги вищих класів:

а) поп-арт;

б) оп-арт;

в) баухауз;

г) експресіонізм.

10. Прикрашений реалізм зі штучним компонуванням:

а) вортіцизм;

б) декоративізм;

в) класицизм;

г) романтизм.

11. Для стилю характерна зворотна перспектива, плоске зображення предметів. Сюди відносяться «наївне мистецтво» художників, які ніколи не вчились малювати:

а) примітивізм;

б) регіонізм;

в) пуризм;

г) реалізм.

12. Високі технології

а) дадаїзм;

б) орфізм;

в) хай-тек;

г) оп-арт.

ТЕМА: Форми збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї). Провідні

МЕТА: ознайомити .учнів з відомими музеями світу та деякими творами образотворчого мистецтва із колекцій музеїв Уф-фіці, Лувру, Національної галереї Лондона; вчити аналізува­ти та інтерпретувати художній зміст творів; використовувати мистецьку термінологію, вести мистецький діалог, знаходити додаткові джерела для мистецької самоосвіти; прищеплюва­ти любов до мистецтва; розвивати естетичний смак, розши­рювати ерудицію, виховувати інтерес до мистецтва.

ТИП УРОКУ: урок-екскурсія.

ОБЛАДНАННЯ: презентації («Музеї світу», «Міста-музеї»), репродукції кар­тин, скульптур, карта Європи.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Оголошення теми та завдань уроку.

Наш урок — подорож до світу художньої культури. Ба­гато мандрівників, наших сучасників, прагнуть своїми очима побачити видатні твори мистецтва, батьківщину знаменитих архітекторів, скульпторів, художни­ків. Наша подорож буде відбуватись за допомогою відеокасети, альбомів, книг, репродукцій картин, фрагментів музичних творів тощо.

Міста, до яких ми будемо подорожувати, це міста-музеї. Давайте по­вторимо, що означає слово «музей» (грецький храм святилищ муз). Науково-дослідницькі, науково-освітні заклади, які збирають, вивчають, популяризують пам'ятки історії, матеріальної і духовної культури. Інтенсивно почали розвива­тись з XVIII ст.

Галерея (фр.) — приміщення для експонування художніх творів, назва ба­гатьох музеїв.

Урок будуть проводити учні-екскурсоводи.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вчитель.

Нашу подорож починаємо з Італії.

Серед чудових міст-музеїв Італії — Флоренція.

(Яа карті учень показує Флоренцію.)

У Флоренції жили і працювати видатні митці: Данте, Джотто, Брунеллескі, Ботічеллі, Донателло, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі.

Галерея Уффіці вважається найкращою у світі, її ко­лекція нараховує більше 5000 творів мистецтва (картини, рисунки, гобелени, меблі, кераміка). При вході до галереї — скульптура Лоренцо Медичі, саме його колекція — в основі галереї. Серед шедеврів галереї — картини Джотто «Благо­віщення», Леонардо да Вінчі «Поклоніння волхвів».

Сандро Ботічеллі — Маестро весни і сонця, Поете краси земної,— І ви в полум'я інквізицій Кидали свою мрію, І каялися за весну і сонце, І гріхи спокутували 'Перед ошалілою юрбою За любов до краси земної.

У колекції галереї два твори видатного італійського художника Сандро Ботічеллі «Весна», «Народження Венери».

На цій картині зображена Венера, римська богиня кохання. За міфом, Венера народилась у мушлі, немов перлина. Венера стоїть у мушлі; двоє богів вітрів дмухають на неї, щоб її віднесло до берега. На березі Венеру чекає служниця із мантією. З неба падає дощ із троянд (який, за легендою, су­проводжував народження богині). Мерехтливі відблиски на трояндах і деревах виконані справжнім золотом (це підкреслює важливість Венери як богині).

Картину художнику замовив заможний молодий італієць, який захоплював­ся римською міфологією. Жіночість і божественність зливаються в образі мо­лодої прекрасної діви. У галереї знаходиться «Кабінет рисунків та гравюр», де представлені твори найбільш відомих італійських та іноземних художників.

Екскурсовод 2.

Я запрошую вас на екскурсію до країни Шекспіра, Шерлока Холмса, доктора Ватсона і ансамблю «Бітлз».

Сперва глаза чудесами,

Живущими в твореньях старины,

Которыми прославлен этот город.

Вестмінстерський палац, Годинникова Вежа Біг-Бен, замок Тауер, Трафаль-гарська площа, будинок Лондонської Національної галереї.

Лондонська Національна галерея була відкрита у 1838 році. Публіку запус­кали до музею чотири дні, а три дні на тиждень там мали можливість працювати художники (вони робили копії картин).

У колекції живопису твори знаменитих італійських художників С. Ботічел­лі, Леонардо да Вінчі, іспанського Д. Веласкеса.,У 1871 році галерея придбала колекцію фламандського та голландського живопису.

У складі музею — шедеври англійських художників У. Хогарта, Дж. Рей-нолдса, Т,- Гейнсборо, У. Тернера.

Колекція картин нараховує близько 6500 творів західноєвропейського мистецтва. Картини знаходяться у залах не за національними школами, а за ча­сом їх написання.

Одним із шедеврів колекції є «Портрет подружжя Арнольфіні» Яна ван Ей-Ка — видатного художника Нідерландів.

(Демонструється репродукція картини Яна ван Ейка «Портрет подружжя Арнольфіні».)

Це парний портрет (перший в історії світового живопису). Перед нами сце­на заручення. Герої картини — італійці: заможний купець Джованні Арнольфіні та його дружина Джованні Ченамі, які у 1430 році жили у місті Брюгге. Кожен предмет на цій картині наповнений таємничим змістом. Він може багато роз­повісти про подружжя, яке перебуває у спальній кімнаті.

Рука жінки, яка знаходиться на животі, пояснює, що вона чекає дитину. Взуття та песик є символом вірності. Рука чоловіка, піднята догори, говорить про клятву вірності у подружжі. Помаранч підкреслює заможність подружжя. Поєднані руки — символ шлюбу. Свічка, яка горить у люстрі,— присутність Бо­жественного Духа. Дзеркало — частина інтер'єру заможних людей того часу.

(Звучать французькі пісні у виконанні Е. Шаф, М. Матьє.)

(Учень показує на карті Францію, Париж.)

(Демонструється відеосюжет «Париж» (символ Парижу — Ейфелева вежа, Нотр-Дам — Собор Паризької Богоматері, театр «Гранд-Опера», Єлисейські поля, Тріумфальна арка).)

Екскурсовод 3.

Я запрошую вас до Лувру. Спочатку Лувр був замком, де знаходились архів, казна, зброя. Пізніше Лувр — це резиденція королів. Після Великої Французької революції з 1793 року Лувр стає музеєм. У каталозі Лувру знаходиться 20 000 експонатів.

У Луврі шість відділів, кожен являє собою самостійний музей: античності, давньоєгипетського мистецтва, скульптури, живопису, давньосхідного мисте­цтва, прикладного мистецтва.

Екскурсоводи Лувру розповідають, що майже всі відвідувачі ставлять два запитання: а де знаходиться Венерг Мілоська і Джоконда?

Отже, один із шедеврів скульптури Давньої Греції — статуя Афродіти Мілоської — (II ст. до н. е.), більше відома як Венера Мілоська (в римській міфо­логії), була знайдена у 1820 році селянином на острові Мілос. Саме тому ця скульптура — найвідоміша з усіх античних Венер — отримала таку назву. Фран­цузький посол маркіз де Рів'єр подарував її королю. Богиня кохання — прекрас­но божественна, але водночас і земної краси. Скульптура відзначається чіткою формою, ідеальними пропорціями тіла. Невідомий майстер створив в образі Аф­родіти гімн прекрасній жінці.

Ім'ям Джоконди наділив Вазарі

Шедевр да Вінчі, з легкої руки

Імення милозвучне прижилося —

Кристал магічний — ідеал краси,

Що притягає струменем незримим

Усіх до себе, ніби той магніт,

О, незбагненний усміх Мони Лізи.

Обличчя цієї жінки впізнають у цілому світі. Проте ніхто не знає її справжнього імені. Леонардо роками писав її портрет (1505— 1514рр.). П'ять століть мистецтвознавці сперечаються, хто зображений на порт­реті. Дійсно, перед нами дружина заможного флорентійського купця Франческо Джокондо чи, може, хтось інший? Існує версія, що ніби то Леонардо зашифру­вав себе в портреті. А таємниця Джоконди - це його особиста таємниця. А яке це має значення для нас?

Ми милуємось її посмішкою. Художник намалював її прозорими мазка­ми, зумисне розтушувавши куточки очей і вуст, аби створити ефект загадкової усмішки. На задньому плані ми бачимо гірський пейзаж (це ніби фон картини). Нам здається, що Мона Ліза ніби спостерігає за нами.

Техніка живопису Леонардо досконала, мазки пензля непомітні.

... Цим дивовижним твором Леонардо

В жіночих рисах заховав себе,

Зашифрувавши образ величавий

І неосяжну мудрість в цей портрет,

Якого нам і досі не збагнути.

... Про загадковість стільки говорилось,

А розгадали тайну лиш тепер,

В добу комп'ютерів, кібернетичну еру,

Підтвердились подейкування давні,

Що Мона Ліза — то автопортрет.

Неперевершеного майстра Леонардо,

В одній особі — маляр і модель,

Що, як земля і небо, досконалий,

Як і природа — загадки таїть.

Екскурсовод 5.

Я запрошую вас до Німеччини — країни середньовіч­них замків, старовинних палаців і храмів, батьківщини Й.С. Баха, Л. Бетховена, В. Готе та Р. Вагнера.

Наша зупинка — у місті Дрезден.

Дрезденська картинна галерея належить до провідних музеїв світу. У XVI ст. місто було столицею могутнього Саксонського князівства. Правителі Саксонії — курфюрсти прагнули зробити свій двір пишним, престижним. Палаци са­ксонських правителів заповнювались картинами, ювелірними виробами, колек­ціями порцеляни, які купувались у різних країнах.

У 1722 році офіційно відкрилась галерея. Із 1839 року до галереї, в її зали, могла вільно прийти добре одягнута публіка.

Курфюрст Саксонії Август III був відомим колекціонером картин. За його влади (1733—1763 рр.) була придбана найбільша частина тих картин, які про­славили галерею. Серед них — найзнаменитіший твір «Сікстинська мадонна» Рафаеля. Цікавою є історія цієї картини. До 1754 року вона знаходилась у мо­настирі Святого Сікста у П'яченці (Рафаелю було замовлено написати вівтар­ний образ). У ченців монастиря склалася така фінансова скрута, що вони поїха­ли до Папи Римського за дозволом продати її у Саксонію (цей твір мріяв мати у своїй колекції Август III).