Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я



Сторінка8/60
Дата конвертації21.03.2018
Розмір9.75 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   60

IV. ВИСТУП ТВОРЧИХ ГРУП (РЕКОНСТРУКЦІЯ)

Учні пропонують результати роботи, обмінюються знахідками і відкриттями.


Виступ першої групи

В обох творах портретовані зображені на весь зріст, в однаковій позі, в повороті на три чверті. На кожному з них одяг, прикрашений орнаментом, їхні пос­таті виступають на тлі інтер'єру.

У портреті В. Дуніна - Борковського на тлі справа зображено родовий герб, а з лівого боку – ікона Богородиці. Він стоїть біля столу, стискає руків'я шаблі та булави. Особливу увагу приділив майстер візерункам, передачі фактури ма­теріалів: геометризовані орнаменти килима контрастують з квітчастими, блис­кучими на жупані. Борковський дивиться повз глядача, спрямовуючи погляд ні­би в глибину своєї душі, лінії брів та вій плавкі, м'які вуса й борідка зливаються в єдину пляму. Ми бачимо поважну та побожну людину.

Данило Єфремов зображений на весь зріст з атрибутами влади (насіка, клейноди) й орденами, поряд — великий герб і розп'яття. Постаті надано ди­намічності та граційності завдяки стрімким лініям складок одягу, вигину талії, вишуканої формі широких рукавів. Портрет вражає надзвичайним багатством декору, над усім у ньому панують чудові візерунки — стилізований рослинний орнамент жупана, орнаментальне вирішення верхнього одягу. У колориті пере­важають золотаві, зеленуваті та рожеві тони. Живописець приділяє увагу облич­чю отамана Добре промальована округлість важкуватого підборіддя, зморшки щік, рішучий погляд очей. Перед нами — вольова, енергійна людина.


Слово вчителя

Козацька старшина не шкодувала коштів, аби утвердити, своє панівне ста­новище у суспільстві. Однією з форм було встановлення в храмах ктиторських портретів, які мали увічнити донатора, його рід і суспільне становище. Виникає усталена схема репрезентативного козацького портрета.

Портретованого зображували біля столика (або аналоя). На столику були роз­кладені предмети релігійного призначення або клейноди. У верхній частині пор­трета, найчастіше праворуч, малювали герб. А з лівого боку — декоративне дра­пірування. У нижній частині нерідко розміщували напис, який мав епітафійний характер, оскільки портрети замовлялися у зв'язку зі смертю зображуваного.

Виходячи зі смаків замовника, майстри нерідко зосереджувалися на ефек­тному вирішенні силуету постаті, деталях та прикрасах одягу людини, її ма­нерах. Митці ретельно втілювали в портретному образі важливий суспільний зміст особи. Портрет В. Дуніна-Борковського зберігався в Успенському соборі Єлецького монастиря в Чернігові, де він прославився як щедрий благодійник. Портрет Отамана Війська Донського Давила Єфремова був виконаний для Ус­пенського собору Києво-Печерської лаври у вдячність за щедрі дари героїчно­го полководця.


Виступ другої групи

Ці зразки належать до іншого типу портрета — поясні зображення. Фігу­ра виступає на нейтральному тлі, справа — родовий герб. Атрибути чоловіків — пірнач, шабля, булава. Оскільки в поясному портреті обличчя великопланове, художник приділяє більшу увагу пластичній проробці кожної деталі. Поси­люється прагнення правдиво втілити риси зовнішності й дати загальне уявлення про внутрішній світ, зображуваного.

Поза Гамалії, типово шляхетська: правиця з дорогоцінним перснем на пальці уперта в бік, лівиця покладена на ефес шаблі, рамена розправлені. На облич­чі шляхетська маска: гордовито підняті брови, погляд млосний, трохи презир­ливий, рот стиснутий і трохи зсунений убік. Характеристику образу доповнює демонстрування розкішного жупана з великим стилізованім орнаментом та ефектно накинутого на плечі золотавого плаща з чорною опушкою. Проте, зов­нішність Гамалії далека від ідеалу. Ми бачимо його лису голову, одутле обличчя з низьким лобом, масивною щелепою, важким підборіддям, невідповідно мініа­тюрними губками, товсту шию, черево, що зависає над поясом.

У портреті полковника Сулими теж можна виявити характерні риси зоб­ражуваного. В енергій-ному повороті голови, вольовому русі руки, що стискає пірнач, живописець прагне підкреслити завзятість і хоробрість свого героя. Очевидно, не був полковник байдужий до свого вигляду: тягнувся за модою, любовно пестив вуса, здається, і волосся фарбував, позу прибрав якомога імпозантнішу, дивиться так привітно й самозадоволено.

Ледь помітна усмішка заховалася в устах Параскеви Сулимихи. У виразі її обличчя гротеску немає, тільки спокій, задума. У правій руці вона тримає книжку (ймовірно, духовного змісту), у лівиці--квітку.

Такі портрети було б зручно розміщати в інтер'єрі приватного приміщення, це більш камерні, інтимні портрети.


Слово вчителя

У поясних портретах трактування зображувальних осіб набуває нових від­тінків. Художник виявляє відчуття зображуваним власної значущості. В образі Григорія Гамалії органічно поєдналися світовідчуття тогочасного багатія - феодала й уявлення про козацьку лицарську доблесть. У характери- стиці Семена Сулими відчутні впливи великосвітських манер (на обличчях з'являється легка посмішка, як ознака чемності й привітності). Нові риси з'являються і в жіночих портретах. Художник прикрашає їхній одяг коштовними застібками, намистом, стрічками тощо, їхні обличчя набувають м'якості та чуттєвості. Жести сприяють виявленню внутрішнього життя (емалева іконка на стрічечці і молитовник у ру­ці свідчать про побожність, троянда - про цноту й любов до краси).

Увага художника більше концентрується на особливостях індивідуальної ха­рактеристики. Виникає прагнення відтінити рух внутрішніх переживань, надати більшої емоційної виразності образо- ві. Живописець ще не прагне передати у ви­разі обличчя зміну почуттів як прояв внутрішнього життя – тому слугує жест.
Виступ третьої групи

Портрет князя Дмитра Долгорукова був створений живописцем ієромона­хом Самуїлом. Він має композиційну схему репрезентативного козачого портрету: про-це свідчить наявність герба, ікони на тлі стіни, розп’яття на столику, декоративної завіси. Але принципово відрізняється новим підходом до розкрит­тя образу.

Майстер використовує контраст: чорна самотня фігура ченця протистоїть пишному оточенню. Цей прийом допомагає підкреслити те, від якого мирського життя зрікся князь. Постать Долгорукова має площинний характер, але за пос­таттю зображуваного відчувається глибина затіненого простору. Дещо площин­не трактування фігури підкреслює духовне начало в його характеристиці.

Зображення обличчя ще більше унаочнює складну гаму переживань героя: «бліде обличчя, обрамлене чорним волоссям, характерний тонкий рисунок брів, носа та напівзаплющених очей із самозаглибленим поглядом — це риси натури витонченого духовного складу, з уразливою душею». Ми бачимо людину тра­гічної долі.


Слово вчителя

Живописці репрезентативних та поясних козацьких портретів, які ми ба­чили, обмежувалися виявленням значущості суспільного становища портретованого або його власної значущості. Суть образу Долгорукова підпорядкована саме розкриттю внутрішніх переживань людини.

Ось як охарактеризував портрет дослідник українського бароко А. Мака­ров у своїй праці «Світло українського бароко»: «Узагальнений образ людини свого часу, художнє втілення тонкого розуму і темного безуму, палкого кохан­ня й аскетичної відчуженості від життя, смаку до витонченої розкоші (про що свідчить насамперед інтер'єр келії) і водночас глибокого забуття й філософсь­кої меланхолії».
V. РЕФЛЕКСІЯ

Після обговорення учасники майстерні заповнюють таблицю.




Портрет

Репрезентативний ко­зацький портрет

Поясний козацький портрет

Репрезентативний пор­трет духовної особи

Назви творів

Портрет генерального обозного Василя Дуніна-Борковського, 1700-ті рр. Портрет князя Дмитра Долгорукова, 1769 р.

Портрет Григорія Га­малії, 1758 р.

Портрет отамана Війська Донського Дани­ла Єфремова, 1752 р.

Портрет Параскеви Сулимихи, 1766 р


Самуїл

Портрет переяславсь­кого полковника Семе­на Сулими, 1766 р.



Висновки

Втілення в портретно­му образі важливого суспільного станови­ща особи

Виявлення у портреті власної значущості портретованого


Подвійність людсь­кої натури, її суперечливість, вічна боротьба між земним та духов­ним

VI. ПІДСУМКИ РОБОТИ МАЙСТЕРНІ

Слово вчителя

У наш час людство переживає період великих потрясінь, і, мабуть, тому особливо актуалізується вічна філософська проблематика; постає питання про те, що таке людина. Для чого приходить вона у світ? Яким є людське призна­чення та які можливості людського самоздійснення? Ті ж проблеми хвилювали людей завжди. У центрі уваги художника Середньовіччя перебував Бог, епохи Відродження — Людина. Після втрати ідеалів Відродження і уявлень про люди­ну як гармонічну істоту в епоху бароко стала актуальною інша формула: люди­на — друге чудо після Бога і друге чудовисько після чорта.

XVII—XVIII ст. по праву називають «епохою портрету» в живописі. Інтерес не тільки до зображення людини, але і його психологічна характеристика стали основою портрету того часу. Майстри тієї пори малювали свого героя сильним, розумним, енергійним. Але людина вже усвідомила швидкоплинність й ілюзор­ність «радостей земних». Звідси меланхолійність і внутрішня зосередженість персонажів як церковного, так і світського живопису серед пишного цвітіння життя. Таким чином подвійність людської натури, замічена філософами бароко, відображується й у творчості майстрів портрета.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти інформацію про долі людей, зображених на портретах (генераль­ного обозного Василя Дуніна-Борковського, отамана Війська Донського Дани­ла Єфремова, Григорія Гамалії, переяславського полковника Семена Сулими та його дружини Параскеви Сулимихи, Князя Дмитра Долгорукова). Чи згодні ви з тією характеристикою, що дали їм автори портретів?

Прокоментуйте слова В. Іванова: «У гарному портреті, написаному талано­витим художником, можна побачити лик епохи». Чи згодні ви зі словами М. Ломоносова:

«Кто ты, о человек? Сосуд свирепой боли,

Арена всех скорбей, превратностей поток,

Фортуны легкий мяч, болотный огонек,

Снег, тающий весной, мерцанье свеч, не боле…»?

Перша група

Порівняти за технологічною картаю запропоновані репрезентативні портре­ти і виявити загальні риси козацького репрезентативного портрета.



Портрет отамана Війська Донського Данила Єфремова, 1752 р.

Портрет генерального обозного Дуніна-Борковського, 1700-ті рр.
Технологічна карта для аналізу портретів

• Розгляньте композицію творів (положення фігури), її розташування (тло, інтер'єр)

• Яку інформацію дають нам деталі інтер'єру?

• Опишіть костюм портретованого.

• Чи можна за його обличчям судити про характер?

• Як ви вважаєте, у якому приміщенні можна було б розмістити цей, порт­рет? . • На ваш погляд, яку ідею втілив художник у портреті?



Друга група

Порівняти за технологічною картою запропоновані камерні (поясні) порт­рети, визначити характерні риси.



Портрет Григорія Гамалії, 1758 р.

Портрети Семена та Параскеви Сухими, 1766р.
Технологічна карта для аналізу портретів

• Розгляньте композицію творів (положення фігури), її розташування (тло, інтер'єр)

• Яку інформацію дають нам деталі інтер'єру?

• Опишіть костюм портретованого.

• Чи можна за його обличчям судити про характер?

• Як ви вважаєте, у якому приміщенні можна було б розмістити цей, порт­рет? . • На ваш погляд, яку ідею втілив художник у портреті?




Третя група

Розгляньте запропонований твір (за технологічною картою), прочитайте йо­го мистецтвознавчий опис, ознайомтеся з біографією портретованого. Зробіть висновок про те, яка ідея про призначення людини у світі закладена в цьому портреті.



Самуїл. Портрет князя Долгорукова, 1769 р.

Технологічна карта для аналізу даного портрету .

• Розгляньте композицію твору і порівняєте її зі схемою козачого репрезентативного портрета (подібність і розходження).

• Опишіть костюм портретованого.

• Чи можна за виразом його обличчя судити про характер, особисті

• На ваш погляд, яке відношення автора до портретованого?
Додаток 1

«Майстер представив князя у чернечій рясі на тлі розкішної обстановки, кімнати з колонами, оксамитовою завісою, перевитою золотими шнурами. На цоколі однієї колони примхливий щит з князівським гербом, ото­роченим горностаєм. Якоюсь безмежно самотньою, безнадійною, трагічною здається на цьому тлі закам'яніла постать ченця з аристократичним обличчям, що байдуже гортав сторінки книга, дивлячись повз неї. Книга, різьблений столик у стилі рококо, розп’яття, завіса, ікона, що висить на боковій стіні, чудним чином обернувшись фронтально,— все це виписане ілюзорно, хоч бери та виймай з картини.

Контраст фігури й оточення, матеріальності аксесуарів і площинного трак­тування фігури з першого погляду інтригує. Щось жахаюче є в обличчі Долгору­кова, смертельно блідому, з хворобливим, непри- родним рум'янцем, моторошнуватим поглядом очей, що виглядають з-під майже затулених вік».

П. О. Білецький
«Бліде обличчя, обрамлене чорним волоссям, характерний тонкий рисунок брів, носа та напів- заплющених очей із самозаглибленим поглядом – це риси натури витонченого духовного складу, з уразливою душею. ...Самотня, скромна постать князя-ченця протистоїть пишному оточенню — бароковим меблям, мармуровим колонам, багато декорованому драпіруванню».

Ф. С. Уманцев

Додаток 2

Біографічна довідка

Пензлю ієромонаха Самуїла належить портрет князя Дмитра Долгорукого, що нині знаходиться в Національному художньому музеї України. Нащадок ле­гендарного Рюрика мав нещастя полюбити неродовиту дівчину. Родина, не мог­ла схвалити його бажання женитися, а без батьківського благосло- вення шлюб був неможливий. У розлуці з коханою юний князь позбавився розуму і через 10 років вмер у келії одного з київських монастирів.

Портрет був написаний посмертно за замовленням матері померлого князя для Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Виступ першої групи

В обох творах портретовані зображені на весь зріст, в однаковій позі, в повороті на три чверті. На кожному з них одяг, прикрашений орнаментом, їхні пос­таті виступають на тлі інтер'єру.

У портреті В. Дуніна - Борковського на тлі справа зображено родовий герб, а з лівого боку – ікона Богородиці. Він стоїть біля столу, стискає руків'я шаблі та булави. Особливу увагу приділив майстер візерункам, передачі фактури ма­теріалів: геометризовані орнаменти килима контрастують з квітчастими, блис­кучими на жупані. Борковський дивиться повз глядача, спрямовуючи погляд ні­би в глибину своєї душі, лінії брів та вій плавкі, м'які вуса й борідка зливаються в єдину пляму. Ми бачимо поважну та побожну людину.

Данило Єфремов зображений на весь зріст з атрибутами влади (насіка, клейноди) й орденами, поряд — великий герб і розп'яття. Постаті надано ди­намічності та граційності завдяки стрімким лініям складок одягу, вигину талії, вишуканої формі широких рукавів. Портрет вражає надзвичайним багатством декору, над усім у ньому панують чудові візерунки — стилізований рослинний орнамент жупана, орнаментальне вирішення верхнього одягу. У колориті пере­важають золотаві, зеленуваті та рожеві тони. Живописець приділяє увагу облич­чю отамана Добре промальована округлість важкуватого підборіддя, зморшки щік, рішучий погляд очей. Перед нами — вольова, енергійна людина.



Виступ другої групи

Ці зразки належать до іншого типу портрета — поясні зображення. Фігу­ра виступає на нейтральному тлі, справа — родовий герб. Атрибути чоловіків — пірнач, шабля, булава. Оскільки в поясному портреті обличчя великопланове, художник приділяє більшу увагу пластичній проробці кожної деталі. Поси­люється прагнення правдиво втілити риси зовнішності й дати загальне уявлення про внутрішній світ, зображуваного.

Поза Гамалії, типово шляхетська: правиця з дорогоцінним перснем на пальці уперта в бік, лівиця покладена на ефес шаблі, рамена розправлені. На облич­чі шляхетська маска: гордовито підняті брови, погляд млосний, трохи презир­ливий, рот стиснутий і трохи зсунений убік. Характеристику образу доповнює демонстрування розкішного жупана з великим стилізованім орнаментом та ефектно накинутого на плечі золотавого плаща з чорною опушкою. Проте, зов­нішність Гамалії далека від ідеалу. Ми бачимо його лису голову, одутле обличчя з низьким лобом, масивною щелепою, важким підборіддям, невідповідно мініа­тюрними губками, товсту шию, черево, що зависає над поясом.

У портреті полковника Сулими теж можна виявити характерні риси зоб­ражуваного. В енергій-ному повороті голови, вольовому русі руки, що стискає пірнач, живописець прагне підкреслити завзятість і хоробрість свого героя. Очевидно, не був полковник байдужий до свого вигляду: тягнувся за модою, любовно пестив вуса, здається, і волосся фарбував, позу прибрав якомога імпозантнішу, дивиться так привітно й самозадоволено.

Ледь помітна усмішка заховалася в устах Параскеви Сулимихи. У виразі її обличчя гротеску немає, тільки спокій, задума. У правій руці вона тримає книжку (ймовірно, духовного змісту), у лівиці--квітку.

Такі портрети було б зручно розміщати в інтер'єрі приватного приміщення, це більш камерні, інтимні портрети.


Виступ третьої групи

Портрет князя Дмитра Долгорукова був створений живописцем ієромона­хом Самуїлом. Він має композиційну схему репрезентативного козачого портрету: про-це свідчить наявність герба, ікони на тлі стіни, розп’яття на столику, декоративної завіси. Але принципово відрізняється новим підходом до розкрит­тя образу.

Майстер використовує контраст: чорна самотня фігура ченця протистоїть пишному оточенню. Цей прийом допомагає підкреслити те, від якого мирського життя зрікся князь. Постать Долгорукова має площинний характер, але за пос­таттю зображуваного відчувається глибина затіненого простору. Дещо площин­не трактування фігури підкреслює духовне начало в його характеристиці.

Зображення обличчя ще більше унаочнює складну гаму переживань героя: «бліде обличчя, обрамлене чорним волоссям, характерний тонкий рисунок брів, носа та напівзаплющених очей із самозаглибленим поглядом — це риси натури витонченого духовного складу, з уразливою душею». Ми бачимо людину тра­гічної долі.

10 клас

ТЕМА: Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і ліриків


МЕТА: показати історичні передумови для зародження дум та історич­них пісень; прослідкувати цей процес із часів Київської Русі; по­казати роль кобзарів як охоронців народної пам'яті, совісті наро­ду; підготувати учнів до уважного сприймання церковного співу, розвивати уміння уважно слухати історичні пісні та думи; розрізняти їх за формою; віддавати шану народним співакам — кобзарям; цінувати високе мистецтво церковного співу, виховувати моральні і духовні якості особистості шляхом прилучення до культурної спадщини українського народу
ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель повідомляє тему і мету уроку.


II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання до учнів

• Ким був Бонн? На якому інструменті він грав? Коли жив?

• Які види народних пісень сформувалися до XVI ст.?

• Хто такий кобзар? Чому Т. Г. Шевченко дав таку назву збірці своїх творів?
II. ПОДАННЯ МОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Період XVII—XVIII ст. в історії України водночас і важкий, і славний. Важ­кий тому, що весь час точилися війни. Воювали між собою гетьмани, підійма­лися народні повстання, нападали вороги з-за кордону. Земля України щедро поливалася чужою і козацькою кров'ю. А славний тому, що в цей час живуть і плідно працюють видатні політичні діячі: Петро Сагайдачний, Дмитро Байда Вишневецький, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа; хоробрі й волелюбні ватажки народних повстань відстоюють не­залежність батьківщини та права бідного козацтва: Северин Наливайко, Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш. Будуються нові міста, відкриваються

навчальні заклади. Поступово формується національна культура українського народу. У кінці XVIII ст. відбулося воз'єднання українських земель. Але про­довжувалося дальше класове розшарування суспільства: розподіл вільних зе­мель поміщикам, козацькій старшині, монастирям, з одного боку, і покріпачення селян, з іншого боку.

Ми вже з'ясували, які жанри народних пісень сформувалися до XVI ст., а думи це явище, яке поширилося в музичній культурі XVII—XVIII ст.



Словничок-довідничок

Думи — це жанр українського музично-поетичного фольклору, спів-роз-повідь у супроводі кобзи чи бандури, їхній зміст - реальні історичні події, ос­півування патріотизму, мужності, волелюбності.

Завдання для учнів

• Запишіть до таблиці необхідні визначення.

Історична пісня Форма куплетна: заспів — приспів

Дума Немає куплетної форми: вступ (заспів), епічна розповідь (розгортання сюжету),

кінцівка (славослов'я)

Кобзарі підіймали дух козаків, кликали їх до перемоги у боротьбі з воро­гами свого народу. Героїчний епос українського народу був водночас і трагіч­ним. Війна з турками і татарами, сумна доля невільників, українських бранців та бранок — ось теми багатьох дум та історичних пісень. Кобзарі по всій Україні оспівували образи Богдана Хмельницького, його сподвижників Івана Богуна, полковника Морозенка та інших народних героїв. Багато пісень складено кобза­рями і про тяжку, нужденну долю українського народу. Бідний козак — козак-не-тяга, козак-голота — це один із найулюбленіших персонажів у кобзарських піс­нях та думах: хоробрий, чесний, відданий Батьківщині.



Завдання для учнів

• Випишіть із різних джерел теми дум.

• Наступний текст прочитайте по черзі вголос.

Мистецтво кобзарів і лірників

«Джерела свідчать, що ще за часів Київської Русі існували співці, які вико­нували твори на історичні теми. У «Слові о полку Ігоревім» зображується ле­гендарний Боян, що «співав славу» воїнам-князям. У Київському літописі під 1137 р. згадується співець Мануйло, а у Волинському літописі від 1241 р.— Митусса. Отже, це наші пракобзарі. А кобзарі часів Козаччини — їхні прямі спад­коємці»


Учитель читає уривок із «Перебенді» Т. Г. Шевченка.

Запитання до учнів

• Про які можливості народного музиканта розповідається в цьому вірші?

«Охоронцями бойової слави України вважав кобзарів Микола Васильович Гоголь. Кобзарі часів Запорізької Січі часто були не тільки охоронцями, але і творцями цієї слави. Сьогодні відомо не так вже й багато про народних спів­ців — запорожців. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки, брали участь у морських і сухопутних походах, займалися промислами. У вільний час кобзарі співали для своїх побратимів пісні, розповідаючи про тяжкий і водночас героїчний шлях народу. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров'я, найчасті­ше, втративши зір під час військових походів» (Ю. Мицик, Є. Плохій, І. Стороженко «Як козаки воювали»).

Завдання для учнів

• Уважно послухайте цей твір, визначте його форму. Які почуття викликав він у вас?

За байраком байрак

За байраком байрак, за байраком байрак,

А там степ і могила.

Із могили козак, із могили козак

Встає сивий похилий.

Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи,

Співа сумно, співає:

«Наносили землі та й додому пішли

І ніхто не згадає.

Нас тут триста, як скло, товариства лягло!

І земля не приймає.

Як запродав гетьман у ярмо християн,

Нас послав поганяти.

По своїй по землі свою кров пролили

І зарізали брата.

Кров'ю брата впились і отут полягли

У могилі заклятій».

Та й замовк, зажуривсь і на спис похиливсь.

Став на старій могилі,

На Дніпро позирав, тяжко плакав, ридав,

Сині хвилі голосили.

Від села до села руна гаєм пішла

Треті півні співали.

Провалився козак, стрепенувся байрак,

А могила застогнала.

Т. Г. Шевченко, 1847р., С.-Петербург



Завдання для учнів

• Прочитайте текст підручника самостійно і випишіть визначення поняття . «партесний концерт» і назву виду церковного співу, який поширився в Ук­раїні.

Дуже велику роль у формуванні і розвитку церковного співу відіграли брат­ські школи і колегіуми. Братства почали виникати ще в XVI ст. і збирали най­більш свідомих та освічених представників інтелігенції. Вони розуміли, що про­тистояти покатоличенню можна багатьма засобами. Одним із них був красивий багатоголосний хоровий спів. Навчати співу починали з дитинства у школах. У вищих школах учні проходили хорову практику та основи композиції. Добре поставлене музичне виховання у братських школах першої половини XVII ст. сприяло дальшому розвитку професійної музики. У цей час виникає новий жанр — партесний концерт.
Словничок-довідничок

Партесний концерт — одночасний масштабний твір, назва якого походить від італійського — змагання. Партесним його називали тому, що спі­ваки виконували свої хорові партії.

Партесний хоровий спів утвердився в українській церковній музиці того ча­су. Під назвою «київський» він поширився до Москви та інших міст Росії.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   60

Схожі:

Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема 1: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Уроків образотворчого мистецтва -6-7 -8 класи (35 годин, год на тиждень) Вчитель Л. В. Папіш
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури. Прагнення...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Історія української культури
Стародавні кочівники кіммерійці, жили на території Північного Причорномор'я в період
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Педагогічні умови вивчення творів українського образотворчого мистецтва
Презентація досвіду вчителя образотворчого мистецтва Нововолинської гімназії Уманця Євгенія Анатолійовича
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Урок образотворчого мистецтва в 6 класі Вчителя Кізілової Г. О
Сху, В. М. Шумило та С. М. Ковальчуком; невеличка виставка графічних портретів учнів попередніх років; зразки графічних портретів,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Дипломна робота «Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво
Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\1. Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я – це кіммерійці
України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Друга сесія
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво, 8 клас Урок 18
Тема: Мистецтво бароко. Особливості живопису мистецтва бароко. Види та жанри мистецтва бароко. Творчість живописців Мікеланджело...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво є формою відображення суспільного буття, формою суспільної свідомості
Модуль Феномен мистецтва. Ранні форми мистецтва та особливості його розвитку у країнах Стародавнього Сходу. Мистецтво античності:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка