Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я



Сторінка9/60
Дата конвертації21.03.2018
Розмір9.75 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   60

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Учні прослуховують один із творів, зразок партесного співу.

Запитання до учнів

• Які почуття викликала у вас ця музика? Як ви оцінюєте складність хорової партитури?



V. ОЦІНЮВАННЯ

Учитель оцінює роботу учнів на уроці.



VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Послухати живе виконання дум та історичних пісень під час фольклорних свят. Відвідати православну церкву з професійним хором і послухати церковний багатоголосний спів.

10 клас

ТЕМА: Церковний спів. Партесний концерт


МЕТА: дати знання про роль українського народного мистецтва в розвитку національної культури, про види та жанри українського мистецтва; розвивати вміння порівнювати українську художню культуру минулого і сучасності, уміння обґрунтовувати оцінні судження щодо зразків українського мистецтва;

виховувати інтерес до музичної культурної спадщини.


ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент



ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Як свідомі громадяни ми маємо знати історію своєї батьківщини, свого краю, свого народу. Життя українського народу відбивається не тільки у літописах, археологічних знахідках, але й у музиці. Сьогодні на уроці ми поговоримо про церковний спів, ви дізнаєтеся, що таке партесний концерт


ІV. Викладення нового навчального матеріалу

1. Розповідь учителя (Викладення матеріалу за розділами).

«Церковний спів. Партесний концерт.»

Після розпаду Київської Русі, у період XIV—XVIII ст., під час постійної визвольної боротьби відбувається формування української народнос¬ті, складання національних ознак в її мові, культурі, мистецтві. Із XVI ст. одним із найжорстокіших ворогів України стала феодальна Польща. Основними засобами поневолення українського народу була полонізація й насадження в Україні католицизму, що викликало постійний опір з боку народних мас. Прояви цього опору певним чином відбилися на розвитку музичної культури.

У протидії примусовій полонізації значну роль відігравали братства — релігійно-національні організації, що виникали в містах навколо церковних парафій у XV—XVII ст., коли почало зростати значення міст як центрів економічного й культурного життя. У міру посилення польсько-шляхетського гніту кількість братств збільшувалася, і це наочно свідчить про те, що то був справді прогресивний рух проти оплоту феодальної Польщі в Україні — католицької церкви, рух проти покріпачення і поневолення взагалі.

У братських школах поряд із вивченням загальноосвітніх наук значну увагу приділяли викладанню «мусик-церковного пения», а інколи навіть початкових знань з теорії композиції, про що згадується у статутах братств. Мистецтво співу в церковних хорах XVI—XVII ст. сягало високого професійного рівня.

Незважаючи на косність і консерватизм церковної обрядності, у церковну музику все-таки проникали традиції народного хорового співу. Документи XVI ст. свідчать про те, що звичаї багатоголосного церковного співу a cappella, який пізніше назвали партесним, тобто співу по окремих партіях, у цей час був уже узаконений.

Уведення партесного співу диктувалося, здебільшого, як уже зазначалося, необхідністю гострої боротьби проти покатоличення й денаціоналізації українського населення. У зв'язку з цим виникла потреба протиставити пишному католицькому богослужінню, під час якого грав орган, щось самобутнє і рівноцінне за емоційним впливом. У цих умовах велике значення мало те, що тексти партесних творів співали слов'яно-руською мовою.

Партесний спів відійшов далеко від естетичних норм старого «знаменного» розспіву і, порівняно з ним, мав світський характер. Упливала на нього і народна пісня, незважаючи на те, що церква до неї ставилася дуже негативно.

Із появою партесного співу виникає й новий нотний запис. Стара система без лінійної «крюкової» нотації вже не відповідала потребам нового співу з його різноманітними за мелодійними лініями і ритмом голосами. На зміну «крюкам» приходить досконаліше п'ятилінійне «київське знам'я», або квадратна київська нотація.

Упродовж XVII ст. у партесних творах переважало «восьмігласіє», наприкінці XVII ст. та у XVIII ст. найпоширенішим стає дванадцятиголосний склад, зустрічалися також твори, написані для 24 голосів. Збереглися навіть імена композиторів: Дилецький, Галалевич, Завадовський, Колядчин. У партесному співі згодом розвивається форма партесного концерту для 4, 6, 8, 12 і навіть більшої кількості голосів. Характерними рисами партесних концертів, що призначалися для урочистих святкових богослужінь, були чергування окремих хорових груп і tutti (всього хору), сила й яскравість динамічних відтінків, віртуозне використання технічних можливостей голосу. Звідси іронічна назва — «гласоломательное пение», яку дали партесному співу його противники. Серед партесних концертів існувала певна жанрова різноманітність: концерт урочистий (12-голосний концерт В. Титова «Радуйтесь Богу, Помощнику нашему», що складається з 4-х розділів); концерт, близький до ліро-епічного, розповідного характеру; концерт драматичний (концерт В. Титова «Не умолчи, не умолчи никогда, Богородица», змістом якого є скорботне благання, і в якому відчувається вплив української ліричної пісні).

Партесні концерти були проявом музичного бароко в Україні, тому відзначалися грандіозністю композиції, пишністю викладу, багатством хорових тембрів, яскравістю хорового звучання.

Більшість дослідників схиляються до думки, що в європейській музичній культурі немає явища, аналогічного до партесного співу. Українські митці, засвоюючи досягнення польської та західноєвропейської техніки церковного хорового письма і своєрідно її застосовуючи, не відмовлялися від своїх традицій (давньоукраїнської монодії, кантів, фольклору). Вони зуміли на цьому етапі синтезувати своє й чуже та створити українську модель церковної музики барокового стилю.

У музичній галузі найзначнішим був внесок українців у реформування в Росії церковного співу. Простежуються два етапи реформування. Перший — перехід від монодії до багатоголосного церковного співу і запровадження в російських церквах українського барокового партесного співу з середини XVII ст. Для здійснення цієї реформи необхідні були знавці цього складного співу, півчі, які могли його виконувати, а також регенти й самі твори. Через це з II половини XVII ст. розпочався процес систематичного вивезення з України талановитих композиторів партесної музики, регентів, півчих. Російська влада постійно надсилала до генеральної гетьманської канцелярії листи з вимогою надіслати з України знавців партесної музики. Збереглося чимало таких документів. Киянин Микола Дилецький, який став класиком української партесної музики, був активним пропагандистом нового стилю церковної музики в Росії. У цьому плані особливе значення мала його «Граматика музикальна».

Українські півчі були в церковних хорах не тільки Москви, Петербурга, але й у Тобольську, Смоленську, Новгороді та інших містах. При Воронезькій семінарії існував навіть особливий клас співу, що називався «школою черкась¬кої музики». Чимало українців — знавців партесного співу було в монастирях Росії. Особливо відзначався в цьому Петербурзький Олександро-Невський монастир, заснований у 1710 р. Як свідчать історичні документи, збережені в Петербурзі й опрацьовані російською дослідницею І. Чудіновою, на вимогу керівництва монастиря протягом XVIII ст. туди постійно відправляли церковних півчих з українських монастирів Києва (Видубицького, Миколаївського, Михайлівського, Братського, Печерського, Софійського), Чернігова (Троїцького). Це сприяло тому, що богослужбовий спів у Петербурзькому Олександро- Невському монастирі базувався на традиціях українського церковного співу. Крім цього, Олександро-Невський монастир постійно підтримував контакти з різними українськими монастирями. Українські монастирі, які мали усталені школи співу, та українські півчі й композитори (серед них Г. Завадовський, 3. Козачок, Ф. Світлий та ін.), які приїжджали до Олександро-Невського монастиря, значно вплинули на становлення петербурзької співацької школи.

Ще одним осередком, куди систематично надходили музично-церковні сили з України, була петербурзька Придворна співацька капела. Українські композитори, регенти, півчі, учителі привозили із собою до Росії українські нотолінійні ірмолої, партесні твори, що й досі зберігаються в бібліотеках Москви та Санкт-Петербурга. Живучи в Росії, українські музичні діячі складали там нові партесні твори. Під їхнім впливом творили й російські композитори. Унаслідок «трансплантації» українських музичних сил і української музичної продукції в Росію там збереглася значна кількість українських партесних творів.

Завдяки українським музикантам відбулося й наступне реформування цер¬ковної музики в Росії у II половині XVIII ст. На цьому етапі воно полягало в змі¬ні стилю з барокового на класичний. Розпочав цей процес композитор А. Рачинський, який служив капельмейстером у гетьмана Кирила Розумовського. Церковні твори А. Рачинського у середині XVIII ст. привіз із Глухова в Петербург Г. Теплов, який працював у гетьмана. Через новизну цих творів їх спочатку виконували тільки при дворі, щоб поступово привчити слух публіки до нового стилю.

Уставщиками та керівниками петербурзької Придворної капели аж до І чверті XIX ст. були здебільшого українці, зокрема, М. Полторацький та Д. Бортнянський. Домінування українців у Придворній співацькій капелі дає підставу стверджувати, що в Петербурзі існував своєрідний український осередок, музиканти якого основувалися на багатих українських традиціях хоро¬вого виконавства й композиторської творчості.

Узагалі, музично-культурний розвиток в Україні тих часів характеризується збагаченням жанрів народної творчості та зростанням інтересу до неї передових поетів, письменників, музикантів, інтенсивним пожвавленням музичного життя міст, музичної освіти, зародженням нових видів і форм світської професійної музики, музичного театру, появою багатьох композиторів.

Запис теми «Партесний концерт в Україні у ХУІІ – ХУІІІ ст.» у вигляді таблиці в зошит

Партесний концерт в Україні у XVII—XVIII ст.
Назва Партесний спів (від лат. partio — голоси) — вид церковного багатоголосного хорового співу, що виник замість одноголосного знаменного співу на поч. XVII ст.

Партесний спів яскраво представлений у творчості М. Дилецького. Наприкінці XVI ст. виник новий хоровий жанр, що став провідним в українській професійній музиці козацької доби,— партесний концерт. Його становлення відбувалося під впливом стилю бароко. Концертність стала способом вияву контрастів, динамізму боротьби різних стихій. Театральність, патетична риторика, що притаманні стилю бароко, позначилися на прийомах музичної композиції — зіставленні емоційно- динамічних планів, чергуванні хорових, ансамблевих і сольних епізодів



Образний зміст Діапазон образного змісту цих одночастинних акапельних концертів (С. Пекалицького, М. Дилецького та ін.) був доволі широким, охоплюючи піднесено-урочисті, лірико-драматичні, гумористичні, сатиричні сфери

Виконавці Із великими концертними програмами виступали хори Київської духовної академії, Переяславської семінарії. Розвиток національних традицій гальмувався, оскільки перевага адміністративно віддавалася іноземним авторам

Тематика Загальнофілософський зміст канонічних образів залучав до храму чимало світських слухачів. їхній тематизм бере початок від кантів і знаменних поспівок

Мелодика Тексти для творів партесного стилю брали з літургії, кількість голосів — від 3 до 12, іноді до 16, 24 і навіть 48
V. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання групових доповідей


VІ. Домашнє завдання

Підготовка доповідей «Хорові концерти»


2. Випереджальне завдання

Підготуватися до захисту проекту на одну із запропонованих тем:

- «Пам'ятки українського бароко»;

- « Загадки Андріївської церкви »;

- «Маріїнський палац — перлина Києва»;

- «Собор Святого Юра — головний греко-католицький собор Львова»;

- «Почаївська Свято-Успенська Лавра — одна з найбільших святинь православ'я»;

- «Культ Божої Матері як Покровительки українського народу (козацькі «Покрови»)»;

- «Іконописні традиції в українській художній культурі козацької доби »;

- «Козак Мамай — один із найпопулярніших образів в Україні XVII— XVIII ст.»;

- «Портретний живопис XVII—XVIII ст.»;

- «Українська гравюра XVII—XVIII ст.»;

- «Шкільний театр XVII—XVIII ст.»;

- «Вертеп — народний ляльковий театр».

10 клас

ТЕМА: Хоровий концерт та його творці (М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський), збірка



Г.Сковороди «Сад божественних пісень»
МЕТА: розширити і поглибити знання учнів про творців хорового кон­церту та їхню творчу спадщину; розвивати творчі здібності учнів, навички аналізу музичних творів та вміння виступати зі своїми творчими досягненнями перед аудиторією, аргументувати влас­ні судження; прищеплювати інтерес до курсу «Художня культу­ра», виховувати патріотизм, національну гордість, самосвідо­мість, повагу до творчості українських митців.
ОБЛАДНАННЯ: відеофрагменти, аудіозаписи, фото пам'ятників композиторів, виставка літератури, творчі роботи учнів (композиції, вірші).
Заздалегідь учні працювали за вибором утрьох студіях: студії шанувальників творчості М. Березовського, студії шанувальни­ків творчості А. Веделя і студії шанувальників творчості Д. Борт­нянського. Члени кожної студії досліджували життєвий і творчий шлях обраного композитора, знайомилися з його творчою спад­щиною, аналізували й оцінювали вплив західноєвропейської про­фесійної музики світських жанрів на розвиток української музич­ної культури XVIII ст.
ХІД УРОКУ

Дійові особи:

Ведучий (учитель)

Учні — шанувальники творчості М. Березовського

Катерина II

Потьомкін

Березовський

Учні — шанувальники творчості Д Бортнянського

Учні — шанувальники творчості А Веделя

Поліцмейстер

Солдат

Ведель
Ведучий.



Мерехтіння свічок, пахощі ладану... Ікони, мозаїки, фрески, сті­нописи, а ще... спів. Острів Божого світла й добра, острів краси, людської жер­товності і високого творчого злету. Цим островом серед наших буднів є чудо­вий український храм. Божий дім, образ неба на землі! Тож давайте увійдемо до храму.

(Перегляд відеоуривку «Духовна музика) — дзвони.)

Ведучий.

Духовна музика... її писали майже всі визначні композито­ри світу спеціально для виконання у церквах, культових спорудах. Із глибини століть линуть до нас ці безсмертні шедеври.

Величезний внесок до світової духовної спадщини зробили українські ком­позитори. Знамениті духовні хорові урочисті річні концерти написали у XVIII ст. такі визначні майстри, як М. Березовський, Д. Бортнянський та А. Ведель. їхні твори — це справжні перлини у скарбниці вітчизняного мистецтва.

Тема сьогоднішнього уроку — «Хоровий концерт та його творці — М. Бере­зовський, Д. Бортнянський та А. Ведель». Нашим епіграфом стануть такі слова:

«Мистецтво незбагнене й незрівняне,

Його не може розум осягнуть,

Є в ньому вічна і священна тайна,

Що кличе людство на духовну путь».

Готуючись до цього уроку, ви проводили дослідження життєвого та твор­чого шляху композиторів, знайомилися з їхньою творчістю у студіях шанувальників М. Березовського, Д, Бортнянського та А. Веделя. Хочу нагадати вам, що досліджувати означає збирати різноманітний матеріал, порівнювати та аналізу­вати його, доходити до певних висновків. А сьогодні у нашій музичній вітальні ми послухаємо дослідження кожної зі студій.

Завдання класу: уважно стежити за розповіддю, робити нотатки в опорному конспекті, зразки якого знаходять­ся у вас на столах.

Ми пам'ятаємо, що діяльність цих славетних композиторів припадає на XVIII ст. Спробуємо охарактеризувати цю епоху методом «Ланцюжок асоціацій».

Приклад роботи учнів у «ланцюжку»

1-й учень. «Золотий вік» української музики.

2-й учень. Набуває розвитку хорова музика.

3-й учень. Починають формуватися такі жанри як опера, симфонія, со­ната, концерт тощо.

4-й учень. У великих містах, маєтках вельмож і меценатів створюються оркестри.

5-й учень. Це період мистецького тріумфу на Заході і культурного під­несення в Росії.

6-й учень. Цей період був особливо трагічним для українського народу. 7-й учень. Період жорстокого поневолення України.

8-й учень. Період вивезення найобдарованіших українців, зокрема мо­лодих, в Росію. .


Ведучий.

Так, саме тому в деяких джерелах ми можемо прочитати твердження, що М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель — російські композитори.

А зараз давайте проведемо невеличкий дистанційний диктант за термінами й поняттями, які розкриваються в цій темі.

Дистанційний диктант: вчитель називає значення терміну, учні підніма­ють картку з назвою цього терміну.

• Вид театрального мистецтва, у якому сценічна дія поєднується з музикою, балетом і пантомімою. (Опера.)

• Із XVIII століття — твір для одного або двох інструментів, написаний у фор­мі сонатного циклу. (Соната.)

• Жанр великого музичного твору віртуозного характеру для одного соліста з оркестром. (Концерт.)

• Найважливіша церковна відправа у православній християнській церкві, аналогічна католицькій і протестантській месі. (Літургія.)

• Великий твір для симфонічного оркестру, написаний у формі сонатного циклу. (Симфонія.)

• Вид старовинної триголосної куплетної пісні, що виконувалася ансамблем співаків або хором без інструментального супроводу. (Кант.)

Ведучий.

Хочу нагадати, що на ваших столах знаходяться картки, які ілюструють життя і творчість цих славетних композиторів. Отже, розпочинає­мо. Надаємо слово студії шанувальників творчості Максима Березовського і не забуваємо вести опорний конспект.



(Відбувається виступ студії шанувальників творчості М. Березовського.)

1-й учень.

Максим Березовський. Доля його склалася трагічно. Блиску­чий талант композитора, яскраво спалахнувши на мистецькому небосхилі, на довгі роки поринає у морок забуття після його ранньої і загадкової смерті.

Пригадаймо біографію митця. Максим Березовський, син Созонта, наро­дився 16 (27 за новим стилем) жовтня 1745 р. у Глухові, тодішній гетьманській столиці України. Музичний хист майбутнього композитора проявився у нього змалечку: він мав гарний голос і абсолютний слух, співав у церковних хорах Ми­колаївського храму і Троїцького собору, рано навчився грати на скрипці.

Навчався спочатку в Глухівській музичній школі, а пізніше — декілька років у Києво-Могилянській академії.

З 1758 або 1759 р. співає у хоровій капелі в Петербурзі. Цей хор тоді зна­ходився на вершині свого розквіту. Ось як згадував сучасник композитора, ні­мецький дипломат при дворі цариці Катерини в Петербурзі Якоб фон Штелін: «Згаданий хор царської придворної капели складається тепер із сотні прекрас­них вибраних голосів, переважно українців, і включає ясні, ніжні і сильні голоси». Керівником хору був у час навчання Березовського талановитий співак і композитор, також виходець з України, Марко Полторацький.
2-й учень.

Я досліджував композиторську діяльність М. Березовського. Із цього приводу хочеться зазначити, що з 1762 р. його композиторська діяльність була дуже успішною. Його твори — в основному церковні композиції і духов­ні концерти — отримують високу оцінку не лише вітчизняних, але й іноземних знавців мистецтва, про неї пишуть тогочасні петербурзькі часописи. Хочу теж звернутися до свідчень Якова фон Штеліна: «Церковні концерти складаються... італійськими придворними капельмейстерами... і українськими композиторами, колишніми церковними співаками. Серед останніх вирізняється... придворний камерний музикант Максим Березовський, наділений видатним обдаруванням, смаком і майстерністю у композиції церковних творів вишуканого стилю. Він настільки досконалий, що знає, як щасливо поєднувати вогненну італійську ме­лодію з ніжною грецькою».

Серед інших почутих у Петербурзі духовних творів композитора Штелін згадує концерт «Не отвержи мене во время старости» («Не відкинь мене в час старості»). Пропонуємо зупинитися саме на цьому концерті.
3-й учень.

Коли ми прослухали цей концерт на попередньому уроці, мене дуже вразила ця музика. Я вирішив дізнатися більш докладно про історію його написання, літературну основу; порівняти свої враження, почуття, які виникли після прослуховування музики, із задумом композитора.

Літературною основою концерту послужили слова псалому № 70 із Псалти­ря, однак текст використано не повністю, а лише частково: вибрані п'ять строф (9-13).

Давайте звернемо увагу на текст у перекладі І. Огієнка:

«9. Не відкинь мене в час старості, коли зменшиться сила моя, не покинь мене. 10. Бо вороги мої Ітроти мене змовляються і ті, що чатують на душу мою, народжуються спільно кажучи: 11. «Бог покинув його, доганяйте і хватайте йо­го, бо нема кому рятувати». 12. Боже мій, не віддаляйтеся від мене, поспіши, Боже, на поміч мені. 13. Нехай засоромляться і щезнуть ті, що обмовляють ду­шу мою».

А тепер прослухаємо уривок із цього концерту. (Учні прослуховують фраг­мент із концерту М. Березовського «Не отвержи мене во время старости».)

Ми спробували проаналізувати цей концерт. І визначили, що твір скла­дається з 4-х частин, які яскраво контрастують між собою.

Ідею автора, як ми вважаємо, можна представити таким закликом: «Через терни до зірок, через страждання і муки — до боротьби й перемоги».

Аналізуючи концерт, ми уявили собі наступну систему образів.

У першій частині чути образ скорботи, випробування, неспокій, можливо, загроза. У другій частині - образ агресії, ворожнечі. У третій — образ останньої молитви. У четвертій частині знаходимо образ перемоги людського духу над не­вблаганністю долі.


4-й учень.

А я хотів би звернути вашу увагу на інтонації, які ми відчу­ваємо в цьому концерті. Аналізуючи мелодію першої частини, я почув знайомі наспіви. Стало цікаво, що саме вони нагадують мені? Намагаючись відповісти на це запитання, я дійшов висновку, що мелодія нагадує звучання українських тужливих пісень. Ці роздуми співпали з висновками мистецтвознавців: я знай­шов відомості' про те, що М. Березовський саме в першій частині використовує такі музичні мотиви українських тужливих пісень, як «За нашою слободою», «Кущ калини процвітає».

У другій частині теж спостерігаємо інтонації українських пісень, побуто­вих та жартівливих. Але вони використані в іншому образному сенсі — як на­ступальні, ворожі.

Третя частина найменша за розмірами. У музиці немає; бурхливої динаміч­ної дії — і все раптом завмирає.

У четвертій частині знов звучить початкова тема «Не отвержи». Інтонація енергійна, вольова, швидко досягає кульмінації, сповнена життєвої сили і нез­ламності.
5-й учень.

А мені б хотілося поділитися з вами своїми враженнями та думками щодо життєвих обставин творчості композитора, під час яких він на­писав цей концерт.

Коли я дізнався про дату написання цього концерту, мене вразило те, що Максиму Березовському на той час було лише 20 років. А в музиці відчувалося багато сердечного болю, страждання, туги, ніби його написала людина, яка ба­гато перенесла в житті лиха, страждань. Але ж М. Березовський на той час зна­ходився на вершині успіху?

Мої дослідження привели мене до повісті В. Жакової «Максим Березов­ський». Мене зворушив наступний факт.

У січні 1766 р. від голоду та сирості захворіла його донька. Стомлена дру­жина Франческа протягом 10 діб, як навіжена, намагалася врятувати дитину. Донька стогнала жалібно і покірно, і цей стогін породжував звучання — мерехт­ливі терції мінору. На одинадцятий день дитина померла. Коли її ховали, Мак­сим запам'ятав скляні передзвони засніжених беріз і металеве стакато змерзлої землі.

Через декілька днів,померла і його дружина.

22 серпня 1766 р. придворними півчими було виконано новий концерт, який написав М. Березовський.

Якщо порівняти дату написання цього концерту і концерту «Не отвержи мене во время старости», можна припустити, що в повісті йдеться саме про цей концерт.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   60

Схожі:

Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Тема 1: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я
Лу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Уроків образотворчого мистецтва -6-7 -8 класи (35 годин, год на тиждень) Вчитель Л. В. Папіш
Зародження образотворчого мистецтва: графіки, живопису, скульптури, а також декоративно-ужиткового мистецтва І архітектури. Прагнення...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Історія української культури
Стародавні кочівники кіммерійці, жили на території Північного Причорномор'я в період
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Педагогічні умови вивчення творів українського образотворчого мистецтва
Презентація досвіду вчителя образотворчого мистецтва Нововолинської гімназії Уманця Євгенія Анатолійовича
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Урок образотворчого мистецтва в 6 класі Вчителя Кізілової Г. О
Сху, В. М. Шумило та С. М. Ковальчуком; невеличка виставка графічних портретів учнів попередніх років; зразки графічних портретів,...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Дипломна робота «Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво
Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\1. Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я – це кіммерійці
України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Друга сесія
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво, 8 клас Урок 18
Тема: Мистецтво бароко. Особливості живопису мистецтва бароко. Види та жанри мистецтва бароко. Творчість живописців Мікеланджело...
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипіль­ської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор\Мистецтво є формою відображення суспільного буття, формою суспільної свідомості
Модуль Феномен мистецтва. Ранні форми мистецтва та особливості його розвитку у країнах Стародавнього Сходу. Мистецтво античності:...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка